- Для введення або виправлення будь-якого числа, необхідно навести на нього прямокутну рамку та натиснути “Enter”. При цьому в рамці з'являється заштрихований прямокутник до якого за допомогою клавіатури можна вводити необхідне число (в десяткових дробах замість коми необхідно використовувати крапку). Після цього необхідно натиснути “Enter” (заштрихований прямокутник зникає та в рамці, заміст нього, залишається набране число).

- Необхідно мати на увазі, що рух рамки по вертикалі в таблицях можливо тільки по крайній колонці.

- Перехід з однієї таблиці до іншої здійснюється натисканням спочатку “Esc”, а потім, при наведеному “барі” на необхідну таблицю, натисканням “Enter”.

- Після введення всіх вихідних даних (загальних даних, таблиць опису кілець, ділянок та вузлів) необхідно вийти в меню, навести “бар” на пункт “Выполнение” та натиснути “Enter”. На екрані з'являються пропозиції про дві можливі дії: “Выполнить задачу” та “Выдача результатов”.

- Навести “бар” на пункт “Выполнить задачу” та натиснути “Enter”. Якщо вихідні дані складені та введені вірно, на екрані з'явиться напис: “Ждите, идет расчет”. По закінчені розрахунку напис зникає. Якщо в вихідних даних є помилка, напис не з'являється.

- В пункті меню “Выполнение” вибрати дію “Выдача результатов” та натиснути “Enter”. На екрані з'явиться запитання про те, який результат Вас цікавить: “Общие данные”, “Таблица 1”, “Таблица 2”, “Таблица 3”, “Результаты”.

- Навести “бар” на “Результаты” (або, якщо треба, на будь-яку таблицю) та натиснути “Enter”. На екрані з'явиться запитання про адресу виводу: “На печать”, “На экран”, “На диск”.

- Навести “бар” “На экран” та натиснути “Enter”. На екрані з'явиться результат розрахунку або перелік помилок (їх необхідно ліквідувати та повторити розрахунок спочатку).

- По закінченні розрахунку, вихідні дані необхідно записати на диск для подальшої роботи з ними (для виконання ув'язки мережі під час її роботи при пожежі). Для цього в меню “Файлы” вибрати пункт “Записать задачу” та натиснути “Enter”. В відповідь на запитання набрати ім'я, під яким Ви бажаєте записати данні, та натиснути “Enter”.

- Для виходу з програми в меню необхідно вибрати пункт “Завершение” та натиснути “Enter”. На екрані з'явиться “Выход” та натисканням “Enter” Ви завершуєте роботу з програмою.

При ув'язці мережі на ПЕОМ, визначаються дійсні витрати води по ділянках та втрати напору на кожній ділянці мережі, при цьому досягнута а результаті розрахунку нев'язка не перебільшує задану (якщо нев'язка перебільшує задану величину в таблиці “Общие данные”, необхідно збільшити кількість ітерацій та виконати розрахунок спочатку). Результати представлені в вигляді таблиць 3.9 та 3.10.

Таблиця 3.9 - Таблиця результатів ув'язки мережі на ПЕОМ

№ ділянки	Витрати води по ділянці, л/с	Втрати напору на ділянці, м
1	2	3

Таблиця 3.10 - Таблиця результатів одержаної нев'язкі по кільцям мережі

№ кільця	Нев'язка по кільцю
1	2

3.4 Визначення втрат напору в мережі до пожежі

Втрати напору в мережі визначаються за формулою:

, м, (3.8)

де 1,05 - коефіцієнт, що враховує втрати напору в місцевих опорах;

- втрати напору в одному з можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки, м;

- втрати напору на ділянках, що складають один з k напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки, (таблиця 3.4 або таблиця 3.9), м;

- сума втрат напору всіх можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки, м;

k - кількість можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки.

3.5 Визначення розрахункових витрат води по ділянках мережі під час пожежі

При проектуванні об'єднаної водопровідної мережі її гідравлічний розрахунок під час пожежі зводиться до перевірки визначених при розрахунку мережі до пожежі діаметрів труб на можливість пропуску необхідної кількості води для цілей пожежогасіння.

Припустимо, що пожежа виникне в найвіддаленішій точці мережі, тобто в диктуючій точці. Тоді під час пожежі витрати води, які забирають з цієї точки, збільшуються на величину розрахункових пожежних витрат води. При цьому загальна кількість води, яка подається до точки живлення, так само збільшується на величину розрахункових пожежних витрат води. Всі інші вузлові витрати води залишаються такими самими, як і при роботі мережі до пожежі.

Розрахунок виконується графічним способом аналогічно до розрахунку витрат води по ділянках мережі до пожежі. Приклад виконання цього розрахунку для генерального плану розділу 1 наведений на рис. 3.3.

Вибрані при розрахунку мережі до пожежі діаметри труб перевіряються на можливість пропуску пожежних витрат води, при цьому швидкість руху води по ділянці повинна бути не більше 2,5 м/с, тобто

, м. (3.9)

Результати перевірки оформлюються в вигляді таблиці (таблиця 3.11).

Рис. 3.3 - Приклад визначення витрат води по ділянках мережі при пожежі

Таблиця 3.11 - Визначення швидкості руху води по ділянках мережі під час пожежі

№ ділянки	Витрата води по ділянці , л/с	Діаметр труб ділянки , мм	Швидкості руху води по ділянках мережі під час пожежі , м/с
1	2	3	4

Якщо швидкість руху води по деякій ділянці перебільшує 2,5 м/с, тоді необхідно збільшити діаметри труб на цій ділянці та виконати ув'язку мережі до пожежі спочатку.

3.6 Ув'язка мережі під час пожежі

Для ув'язки водопровідної мережі під час її роботи при пожежі необхідно скористатися таблицею 3.4, але заповнення колонки 3 - «витрати води» - здійснювати за допомогою рис.3.3. Розрахунок та заповнення таблиці ув'язки мережі під час пожежі здійснюється так саме, як і до пожежі.

3.6.1 Ув'язка мережі під час пожежі за допомогою комп'ютерної програми «KOLCA»

Для ув'язки мережі під час пожежі необхідно виправити вихідні дані, які вводилися при виконанні ув'язки мережі до пожежі. Для цього необхідно зробити наступне. водопровідний мережа насосний станція

- Включити ПЕОМ.

- Знайти та запустити програму “Kolca.exe”.

- З меню, що з'явилось на екрані вибрати “Файлы” та натиснути “Enter”.

- Вибрати “Загрузить задачу”, ввести ім'я, під яким були записані вихідні дані при ув'язки мережі до пожежі, та натиснути “Enter.

- Навести “бар” на пункт меню “Редактор” та натиснути “Enter”. На екрані з'явиться перелік вихідних даних: “Общие данные”, “Таблица 1”, “Таблица 2”, “Таблица 3”.

- Відкрити “Общие данные” та змінити дані п'ятого рядку. Він повинен мати вигляд:

Нев'язка в мережі	1

- Навести “бар” на “Таблица 2” (таблицю 1 виправляти не треба). Змінити в цієї таблиці тільки четверту колонку (дані для її заповнення взяти з рис.3.3).

- Навести “бар” на “Таблица 3”. Змінити в цієї таблиці в другій колонці дані, які відповідають вузловим витратам тих вузлів, з яких вода забирається для пожежогасіння (всі інші дані не змінюються).

- Після виправлення всіх вихідних даних (загальних даних, таблиць опису ділянок та вузлів) необхідно вийти в меню, навести “бар” на пункт “Выполнение” та натиснути “Enter”. На екрані з'являються пропозиції про дві можливі дії: “Выполнить задачу” та “Выдача результатов”.

- Навести “бар” на пункт “Выполнить задачу” та натиснути “Enter”.

- Подальший порядок дії не відрізняється від порядку, який запропонований при ув'язці мережі до пожежі.

3.7 Визначення втрат напору в мережі під час пропуску витрат води на пожежогасіння

Втрати напору в мережі під час пожежі визначаються:

, м, (3.10)

де 1,05 - коефіцієнт, що враховує втрати напору в місцевих опорах;

- втрати напору в одному з можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки при пожежі, м;

- втрати напору на ділянках при пожежі, м;

- сума втрат напору всіх можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки при пожежі, м;

k - кількість можливих напрямків руху води від точки живлення мережі до диктуючої точки при пожежі.

4. Визначення режиму роботи насосної станції другого підйому

Насосна станція другого підйому до пожежі подає воду до водонапірної башти, а під час гасіння пожежі - до диктуючої точки.

Насосні станції другого підйому, як правило, працюють в ступеневому режимі, тобто насоси однієї групи подають воду цілодобово, а в години, коли потрібно збільшити кількість води, що подається в мережу, включаються до роботи насоси іншого ступеня. Водоспоживання у системах водопостачання дуже нерівномірне, тому, якщо прийняти режим включення насосів у відповідності до режиму водоспоживання, то знадобиться дуже часто вмикати та вимикати насосні агрегати, що ускладнить експлуатацію насосної станції та швидко виведе з ладу її обладнання. Бажано прийняти роботу станції двоступеневою.

Режим роботи насосної станції другого підйому приймають із умови максимального наближення до графіка водоспоживання (таблиця 2.2, колонка 10, рис. 2.1).

Насосна станція другого підйому працює наступним чином:

- до пожежі насоси подають воду до водонапірної башти в кількості, необхідній всім водоспоживачам населеного пункту та виробничого об'єкта;

- при пожежі насоси подають воду безпосередньо в мережу, в обхід водонапірної башти, в кількості, необхідній всім водоспоживачам населеного пункту, виробничого об'єкта та на потреби пожежогасіння.

Подача насосами та тривалість роботи кожного ступеня залежить від графіка водоспоживання. При цьому необхідно досягти того, щоб графік подачі води насосами максимально наближався до графіка водоспоживання (щоб регулюючий об'єм та відповідно вартість водонапірної башти були
мінімальними). При цьому необхідно виконання умови, що сумарний час роботи насосів повинен складати 24 години, а сумарна кількість води, що подається насосами насосної станції за цей час повинна бути 100 %.

Бажано, щоб співвідношення кількості води, що подається насосною станцією під час роботи першого ступеня до кількості води, що подається насосною станцією під час роботи другого ступеня було приблизно як 1:2 (наприклад, насоси першого ступеня подають 2,5 % від добового водоспоживання, а насоси другого ступеня - 5 %). Це необхідно для того, щоб була можливість встановити в насосній станції всі насоси (кожного ступеня) однакової марки.

За одержаними результатами будується графік роботи насосної станції другого підйому (рис. 4.1), на якому по осі абсцис відкладаються години доби (від 0 до 24 годин), а по осі ординат - Р_і - відсоток подачі води насосами. Графік будується сумісно з графіком добового водоспоживання.

Рис. 4.1 - Приклад графіку нерівномірності водоспоживання
та режиму роботи насосної станції ІІ підйому

5. Розрахунок резервуарів чистої води

Резервуари чистої води (РЧВ) виконують роль регулюючих та запасних ємностей, тому при проектуванні можливе розташування резервуарів між насосними станціями.

Насосна станція першого підйому найчастіше працює цілодобово в рівномірному режимі, тобто насоси подають кожну годину 4,17% від добової витрати (Q_розр).

Режим роботи насосної станції другого підйому визначався в розділі 4.

Загальний об'єм резервуарів чистої води W_РЧВ складається з двох величин ([3], п. 13.1.1):

, м³ , (5.1)

де W_рег - регулюючий об'єм резервуарів, м³;

W_НЗ - об'єм недоторканного запасу води, м³.

5.1 Визначення регулюючого об'єму резервуарів чистої води

За умовою розміщення резервуарів чистої води між насосними станціями першого та другого підйомів, використання регулюючого об'єму резервуарів здійснюється наступним чином: до резервуарів вода подається від насосної станції першого підйому, яка працює в рівномірному режимі, а забирається - насосною станцією другого підйому, яка працює в ступеневому режимі. Тобто в деякі години надлишок води накопичується у резервуарах, а у години, коли насосна станція другого підйому забирає більше води, ніж подається, недостатня кількість води забирається з резервуарів. Отже, чим значніша різниця між подачею та забором води насосними станціями, тим більший регулюючий об'єм резервуарів. Визначення регулюючого об'єму резервуарів здійснюється табличним або аналітичним способами.

Для визначення регулюючого об'єму резервуарів табличним способом проводиться аналіз режиму роботи насосних станцій та заповнюється таблиця 5.1.

Таблиця 5.1 - Визначення регулюючого об'єму резервуарів чистої води табличним способом

Години доби	Режим роботи НС-І, %	Режим роботи НС-ІІ, %	Подача до РЧВ, %	Забір з РЧВ, %	Залишок у РЧВ, %
1	2	3	4	5	6

При заповненні таблиці 5.1, необхідно враховувати наступне:

- колонка 1 “Години доби” складається з опису кожного часу доби, починаючи з “0-1”, закінчуючи “23-24”;

- колонка 2 заповнюється згідно з графіком роботи насосної станції першого підйому, яка, як правило, працює в рівномірному режимі, тобто кожну годину подає близько 4,17 % від добового водоспоживання;

- колонка 3 заповнюється згідно з графіком роботи насосної станції другого підйому (рис.4.1);

- колонки 4 та 5 заповнюються одночасно: якщо забір води насосною станцією другого підйому (колонка 3) в годину, яка розглядається, перебільшує подачу насосної станції першого підйому (колонка 2), тоді недостатня кількість води забирається з резервуару - тобто результат заноситься в 5-ту колонку, при цьому колонка 4 залишається вільною; якщо забір води насосною станцією другого підйому (колонка 3) в годину, яка розглядається, менше подачі насосної станції першого підйому (колонка 2), тоді надлишок води поступає до резервуара - тобто результат заноситься в 4 колонку, а вільною залишається колонка 5;

- колонку 6 починають заповнювати виходячи з припущення, що резервуар до години 0 - 1 був порожнім, потім до визначеного об'єму резервуара додається кількість води, якщо у наступному рядку є значення в колонці 4, або віднімається від попереднього об'єму, якщо значення є в колонці 5.

За результатами розрахунку з таблиці 5.1 із колонки 6 вибирається два числа:

- найбільше позитивне - ;

- найбільше за модулем негативне - .

Тоді регулюючий об'єм резервуарів визначається:

м³ , (5.2)

де - коефіцієнт, що складається зі значень, які визначені за результатами таблиці 5.1;

Q_розр - розрахункові витрати води за добу максимального водоспоживання, м³/доб, що визначались за формулою 2.17.

5.2 Визначення недоторканого запасу води в резервуарах чистої води

Недоторканний запас (НЗ) води в резервуарах чистої води визначається як сума недоторканного запасу для пожежогасіння з гідрантів та внутрішніх пожежних кран-комплектів, спеціальних засобів пожежогасіння (спринклерів, дренчерів та інших засобів, що не мають власних резервуарів) та недоторканного запасу води на максимальні господарчо-питні потреби на весь період пожежогасіння:

, м³, (5.3)

де - запас води, необхідний на =3 години гасіння пожежі, м³; Q_пож - витрати води на пожежогасіння, л/с;

- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого об'єкта за годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу працівниками на об'єкті) протягом 3 годин гасіння пожежі, м³; - розрахункова максимальна годинна витрата води для всіх водоспоживачів водопровідної мережі (таблиця 2.2, максимальне значення з колонки 9), м³/год; - витрата води на прийняття душу за годину максимального водоспоживання, якщо вона припадає на цей час, м³/год.

Відповідно до п. 13.2.10 ДБН В.2.5-74:2013 загальна кількість резервуарів в одному вузлі повинна бути не менше двох.

Вибір типового резервуара здійснюється за допомогою додатку 6.

6. Розрахунок водонапірної башти

Водонапірна башта призначена для:

- регулювання нерівномірності роботи споруд, що подають та забирають воду з башти;

- збереження недоторканного запасу води на перші 10 хвилин гасіння пожежі (за цей час включаються до роботи пожежні насоси насосної станції другого підйому, які забезпечують подачу пожежних витрат води до мережі під час гасіння пожежі);

- створення необхідного напору у водопровідній мережі при її роботі до пожежі та в перші 10 хвилин гасіння пожежі.

Водонапірна башта встановлюється в найвищій точці мережі, завдяки чому з урахування рельєфу місцевості фактична висота башти проектується меншою.

Необхідну висоту водонапірної башти визначають, виходячи з умови, що в годину максимального водоспоживання повинний бути забезпечений необхідний вільний напір Н_в у найбільше віддаленій точці водопровідної мережі, тобто в диктуючій точці.

Об'єм бака водонапірної башти визначається відповідно до п. 13.1.1 [3]

, м³, (6.1)

де W_рег - регулюючий об'єм баку, м³;

W_НЗ - об'єм недоторканного запасу води, м³.

6.1 Визначення регулюючого об'єму баку водонапірної башти

При подачі води насосною станцією другого підйому надлишок її поступає до баку водонапірної башти. У часи, коли водоспоживання перевищує подачу насосів, недостатня кількість води береться з баку башти. Отже, чим значніше різниця між подачею насосів та водоспоживанням, тим більше повинний бути регулюючий об'єм баку водонапірної башти.

Для визначення регулюючого об'єму баку водонапірної башти проводиться аналіз режиму роботи насосної станції (що подає воду до башти при режимі роботи мережі до пожежі) та водоспоживання з мережі за добу (таблиця 2.2 колонка 10) шляхом сумісної побудови цих графіків, або табличним способом (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 - Визначення регулюючого об'єму бака водонапірної башти табличним способом

Години доби	Режим роботи НС-ІІ, %	Режим водоспоживання, %	Подача до ВБ, %	Забір з ВБ, %	Залишок у ВБ, %
1	2	3	4	5	6

При заповненні таблиці 6.1, необхідно враховувати наступне:

- колонка 1 “Години доби” складається з опису кожного часу доби, починаючи з “0-1”, закінчуючи “23-24”;

- колонка 2 повністю співпадає з колонкою 3 таблиці 5.1;

- колонка 3 повністю співпадає з колонкою 10 таблиці 2.2;

- колонки 4 та 5 заповнюються одночасно: якщо водоспоживання (колонка 3) в годину, яка розглядається, перебільшує подачу насосної станції (колонка 2), тоді недостатня кількість води забирається з баку - тобто результат заноситься в 5-ту колонку, при цьому колонка 4 залишається вільною; якщо водоспоживання (колонка 3) в годину, яка розглядається, менше подачі насосної станції (колонка 2), тоді надлишок води поступає до баку - тобто результат заноситься в 4 колонку, а вільною залишається колонка 5;

- колонку 6 починають заповнювати виходячи з припущення, що бак до години 0 - 1 був порожнім, потім до визначеного об'єму бака додається кількість води, якщо у наступному рядку є значення в колонці 4, або віднімається від попереднього об'єму, якщо значення є в колонці 5.

За результатами розрахунку з таблиці 6.1 із колонки 6 вибирається два числа:

- найбільше позитивне - ;

- найбільше за модулем негативне - .

Тоді регулюючий об'єм резервуарів визначається:

, м³, (6.2)

де - коефіцієнт, що складається зі значень, які визначені за результатами таблиці 6.1, але взяті за модулем;

Q_розр - розрахункові витрати води за добу максимального водоспоживання, м³/доб, що визначались за формулою 2.17.

6.2 Визначення недоторканого запасу води в водонапірній башті

Недоторканий запас води бака водонапірної башти складається з двох величин:

,м³ , (6.3)

де - запас води, необхідний на = 10 хвилин гасіння пожежі, поки не включаться до роботи пожежні насоси-підвищувачі, що забезпечать подачу пожежних витрат води в мережу (п. 13.1.5 [3]), м³; - максимальна витрата води на внутрішнє пожежогасіння однієї пожежі (в населеному пункті або на виробничому об'єкті), л/с; - максимальна витрата води на зовнішнє пожежогасіння (в населеному пункті або на виробничому об'єкті), л/с;

- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого об'єкта в годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу працівниками на виробничому об'єкті) протягом = 10 хвилин ([3] п. 13.1.5), м³; - розрахункова максимальна годинна витрати води для всіх водоспоживачів населеного пункту та виробничого об'єкта (таблиця 2.2, максимальне значення з колонки 9), м³/год; - витрата води на прийняття душу в годину максимального водоспоживання, якщо вона припадає на цей час, м³/год.

6.3 Розрахунок висоти водонапірної башти

Висоту водонапірної башти визначають:

, м, (6.4)

де - втрати напору в мережі при її роботі до пожежі (визначалось за формулою (3.8)), м;

- вільний напір в диктуючій точці, м; n - поверховість будівель (за вихідними даними);

- геодезична відмітка диктуючої точки (визначаються за генеральним планом), м;

- геодезична відмітка встановлення водонапірної башти (визначаються за генеральним планом), м.

6.4 Вибір типової конструкції водонапірної башти

Типова конструкція башти вибирається по її висоті та об'єму бака за допомогою додатка 7.

Знаючи об'єм типового бака водонапірної башти, визначають його діаметр:

, м , (6.5)

де - об'єм бака типової водонапірної башти, м³.

Знаючи діаметр типового бака, визначають його висоту:

, м. (6.6)

7. Вибір насосів для насосних станцій та визначення їх типу

7.1 Розрахунок насосної станції першого підйому

Насосна станція першого підйому працює в рівномірному режимі та подає воду від джерела водопостачання через очисні споруди до резервуарів чистої води. При цьому за добу насоси повинні подати 100% води (Q_розр.). Тобто кожний час насоси подають 100/24 4,17%. Режим роботи НС-І під час пожежі не змінюється.

Для вибору насосів необхідно знати їх розрахункові параметри: розрахункову витрату води Q_НС-І та розрахунковий напір Н_НС-І.

Розрахункові витрати для насосів насосної станції першого підйому визначаються:

, м³/год, (7.1)

де 4,17 - щогодинна подача води насосами, %.

Напір насосів насосної станції першого підйому повинен забезпечити подачу води по водоводах від НС-І до НС-ІІ. Тобто під час розрахунку враховуються тільки втрати напору в водоводах та різниця відміток встановлення НС-І та НС-ІІ:

, м, (7.2)

де - втрати напору в водоводах, що з'єднують насосні станції (визначається за формулою 7.3), м;

- геодезична відмітка встановлення насосної станції першого підйому (визначаються за генеральним планом), м;

- геодезична відмітка встановлення насосної станції другого підйому (визначаються за генеральним планом), м.

Кількість ліній водоводів необхідно приймати з урахуванням категорії системи водопостачання. Бажано прокладати водоводи в дві лінії, при цьому кожна розраховується на пропуск 70% розрахункової кількості води. Втрати напору в водоводах визначаються:

, м, (7.3)

де А - питомий опір труб водоводу (додаток 8), приймається в залежності від діаметра труб водоводу , м;

- витрати води водоводу, л/с;

- довжина водоводу між насосними станціями (приймається приблизно за генеральним планом), м;

v - швидкість руху води в трубах водоводів, приймається в інтервалі 0,7 - 1,2 м/с.

Насоси насосних станцій підключаються між собою за паралельною схемою. Кожний з насосів повинен створювати розрахунковий напір, а загальна подача насосів приймається як сума подачі кожного. Параметри типових насосів надані у додатку 9.

Кількість резервних насосів визначається залежно від кількості робочих за додатком 10 або табл. 33 [3].

Таблиця 7.1 - Вибір насосів насосної станції першого підйому

Група насосів	Розрахункові параметри насосів	Прийняті насоси та їх параметри	Кількість
	Витрати, м3/год	Напір, м	Марка насоса	Витрати, м3/год	Напір, м
1	2	3	4	5	6	7

До таблиці 7.1 колонки 1 заносяться всі групи насосів:

- робочі;

- резервні.

Колонки 2 та 3 для робочої групи насосів заповнюються за результатами розрахунків (колонка 2 - результат, одержаний за формулою 7.1; колонка 3 - результат, одержаний за формулою 7.2). Для резервної групи насосів колонки 2 та 3 не заповнюються.

Колонки 4, 5 та 6 заповнюються за допомогою додатку 9 та 10. При цьому необхідно враховувати, що насоси працюють паралельно, тобто вибір насосів здійснюється за необхідним напором, а подача необхідної кількості води забезпечується встановленням в насосній станції декількох насосів.

До колонки 7 заносять необхідну кількість насосів кожної групи, що зможе забезпечити необхідну подачу води.

7.2 Розрахунок насосної станції другого підйому

Насосна станція другого підйому до пожежі подає воду до водонапірної башти, а під час гасіння пожежі - до диктуючої точки.

До пожежі розрахунковий напір насосів для насосної станції другого підйому визначається:

, м, (7.4)

де - висота водонапірної башти, що прийнята за типовим проектом (додаток 6), м;

- висота баку водонапірної башти (формула 6.6), м;

- геодезична відмітка встановлення водонапірної башти (визначається за генеральним планом), м;

- геодезична відмітка встановлення насосної станції другого підйом (визначається за генеральним планом), м.

- втрати напору в частині мережі між НС-ІІ та водонапірною баштою (визначаються за формулою 7.5), м.

Втрати напору в частині мережі між НС-ІІ та водонапірною баштою визначаються в залежності від місця розташування водонапірної башти. Якщо водонапірна башта встановлюється до першого вузла (або в першому вузлі) кільцевої магістральної водопровідної мережі, тоді втрати напору визначаються:

, м, (7.5)

де А - питомий опір труб цієї частини мережі (додаток 8), приймається в залежності від їх діаметра , м; - витрати води, л/с; - максимальна подача насосної станції другого підйому, м³/год; Р_max - подача води насосами того ступеня, що подає максимальну кількість води в % від добової розрахункової витрати води;

- довжина частини мережі між насосною станцією та водонапірною баштою, м;

v - швидкість руху води в трубах частини мережі між насосною станцією та водонапірною баштою, приймається в інтервалі 0,7 - 1,2 м/с.

Якщо водонапірна башта розташована в диктуючій точці (у разі, коли відмітки поверхні землі в диктуючій точці найбільші), тоді втрати напору в трубопроводах між НС-ІІ та водонапірною баштою приймаються рівними втратам напору в мережі до пожежі, які визначалися за формулою 3.8.

При пожежі розрахунковий напір насосів для насосної станції другого підйому визначається:

, м, (7.6)

де - втрати напору в водопровідної мережі при її роботі під час пожежі (3.10), м;

- вільний напір на пожежному гідранті, встановленому в диктуючій точці, м;

- геодезична відмітка диктуючої точки (визначається за генеральним планом), м.

Примітка. При розрахунку Н_НС-ІІ необхідно враховувати, що його значення залежить від . При одержанні Н_НС-ІІ100 м, необхідно збільшити , що зменшить , та відповідно Н_НС-ІІ.

Визначається тип насосної станції другого підйому:

- при - насосна станція проектується за принципом низького тиску, тобто до пожежі насосна станція забезпечує подачу води на потреби всіх водоспоживачів при звичайному режимі роботи (до пожежі) з необхідним при цьому тиском, а під час пожежі в насосній станції додатково включаються пожежні насоси, які забезпечують подачу лише пожежних витрат води з тиском звичайного режиму роботи;

- при - насосна станція проектується за принципом високого тиску, тобто до пожежі насосна станція забезпечує подачу води на потреби всіх водоспоживачів при звичайному режимі роботи (до пожежі) з необхідним при цьому тиском, а під час пожежі в насосній станції всі насоси звичайного режиму відключаються, а замість них в роботу включаються пожежні насоси, які забезпечують подачу пожежних витрат води та всіх витрат звичайного режиму з тиском, який необхідний при пожежі.

Розрахункові витрати насосів насосної станції другого підйому визначаються для двох режимів роботи мережі.

До пожежі:

- для першого ступеня витрати води визначаються за формулою:

, м³/год, (7.7)

де Р_min - подача води насосами першого ступеня, які працюють цілодобово, % від розрахункової добової витрати води;

- для другого ступеня витрати води визначаються за формулою:

, м³/год, (7.8)

де Р_mах - подача води другого ступеня насосної станції, що забезпечує подачу води у години максимального водоспоживання, % від розрахункової добової витрати води.

Примітка: якщо насосна станція працює в триступеневому режимі, тоді:

- для другого ступеня витрати води визначаються за формулою:

, м³/год,

де Р_сер - подача води другого ступеня насосної станції;

- для третього ступеня витрати води визначаються за формулою:

, м³/год,

де Р_mах - подача води третього ступеня насосної станції, що забезпечує подачу води у години максимального водоспоживання.

При пожежі витрати води визначаються в залежності від того, якого типу проектується насосна станція - високого або низького тиску.

Для насосних станцій низького тиску витрати визначаються:

, м³/год, (7.9)

де - пожежні витрати води, л/с.

Для насосних станцій високого тиску витрати визначаються:

, м³/год. (7.10)

Кількість резервних насосів, що встановлюються в насосній станції, визначається за [3] таблиця 33, або додатком 10.

Прийняті насоси, їх характеристики та кількість заносяться до таблиці (однакова форма з таблицею 7.1), але при цьому необхідно звернути увагу на наступне.

До колонки 1 (табл. 7.1) в окремі рядки заносяться:

- робочі насоси:

- господарчо-питні насоси першого ступеня;

- господарчо-питні насоси другого ступеня,

- господарчо-питні насоси третього ступеня (якщо насосна станція працює в триступеневому режимі),

- пожежні насоси,

- резервні насоси.

Колонки 2 та 3 для робочої групи насосів заповнюються за результатами розрахунків. Для резервної групи насосів колонки 2 та 3 не заповнюються.

Колонки 4, 5 та 6 заповнюються за допомогою додатку 9 та 10. При цьому необхідно враховувати, що насоси працюють паралельно, тобто вибір насосів здійснюється за необхідним напором, а подача необхідної кількості води забезпечується встановленням в насосній станції декількох насосів.

До колонки 7 заносять необхідну кількість насосів кожної групи, що зможе забезпечити необхідну подачу води.

Висновки

До висновків необхідно включити наступне:

У відповідності з метою виконання курсового проекту, зробити висновок про її досягнення.

Описати схему системи водопостачання населеного пункту та вказати всі споруди, що забезпечують подачу води всім водоспоживачам.

Перечислити всі розрахунки, які виконувались протягом курсового проектування.

Вимоги до оформлення графічної частини курсового проекту

1. Генеральний план

У курсовому проекті розміщення споруд водопостачання вказується на генеральному плані міста разом зі схемою системи водопостачання.

На генеральному плані наносяться:

джерело водопостачання;

розташування кварталів міської забудови;

відмітки поверхні землі з горизонталями;

насосні станції першого та другого підйому;

резервуари чистої води;

водонапірна башта;

водоводи;

магістральний водопровід;

місця встановлення гідрантів на магістральній мережі (через 150-200м);

експлікація будівель і споруд (над основним написом - штампом, зразок якого наведений у додатку 12);

умовні позначення.

Споруди на генеральному плані нумеруються та заносяться до експлікації, яка розміщується над основним написом аркуша графічної частини - штампом (додаток 12).

Експлікація (приклад)

№ п.п.	Найменування	Кількість	Примітка
1	Житлові квартали населеного пункту	18
2	Виробничий об'єкт	1
3	Річка, що являється вододжерелом для системи водопостачання населеного пункту та виробничого об'єкта	1
4	Насосна станція першого підйому	1
5	Водонапірна башта	1
6	Резервуари чистої води	2
…	…

Приклад виконання генерального плану наданий у додатку 11.

2. Насосна станція

Задачею виконання креслень насосних станцій є визначення:

місць встановлення насосів;

розривів між насосними агрегатами згідно вимог п. 14.2 ДБН В.2.5-74:2013 та проходів для персоналу;

визначення місць прокладання всмоктуючих та напірних колекторів за п. 11.12 ДБН В.2.5-74:2013;

розміщення запірної та регулюючої арматури на напірних та всмоктуючих лініях за п. 11.7 - 11.8 ДБН В.2.5-74:2013;

заглиблення полу насосної станції залежно від відмітки осі насосу згідно вимог п. 11.4, п. 11.13, п. 11.15 ДБН В.2.5-74:2013;

нанесення заходів з виконання вимог розділу 6.3.3. Правил пожежної безпеки України (пожежних кранів, первинних засобів пожежогасіння, засобів зв'язку та ін.).

Розміри будівлі насосної станції вибираються з урахуванням габаритів насосного обладнання, розривів між обладнанням, розміщення приміщень для персоналу і підбираються залежно від сортаментів будівельних конструкцій (шагу колон, стандартної довжини плит перекриття тощо).

На схемах і кресленнях систем водопостачання допускається наносити габарити будівельних конструкцій станцій без визначення умовних позначень матеріалів, заповнення прорізів та отворів.

Насосні агрегати на кресленнях плану показуються як габарити фундаментів та насосних агрегатів. Розриви між насосами визначаються між вказаними габаритами.

Всмоктуючий та напірний колектори повинні розміщатися в будівлі насосної станції, якщо це не викликає збільшення розмірів машинного зала.

Кількість напірних та всмоктуючих ліній приймається на підставі вимог п. 11.5 - 11.6 ДБН В.2.5-74:2013. Незалежно від кількості та груп насосів всмоктуючих ліній повинно бути не менше двох.

Необхідно також враховувати заглиблення насосів на підставі вимог п. 11.4 ДБН В.2.5-74:2013.

Відмітку осі насосів варто визначати, як правило, за умов встановлення корпусу насосів під залив: залежно від відміток води у резервуарі чистої води -- від верхнього рівня води (обумовленого від дна) пожежного об'єму при одній пожежі, середнього -- при двох і більше пожежах; від рівня води аварійного обсягу при відсутності пожежного обсягу; від середнього рівня води при відсутності пожежного й аварійного обсягів.

На кресленні наносяться розміри будівель в осях, технологічні розриви між обладнанням, номери обладнання, відмітки підлоги.

Повинна бути надана специфікація обладнання, наприклад:

Специфікація

№ п.п.	Найменування обладнання	Одиниця виміру	Кількість
1	Насос господарчо-питний марки К 200-65 (робочий)	од	2
2	Насос пожежний марки К 200-65 (робочий)	од	2
3	Насос марки К 200-65 (резервний)	од	2
4	Засувка d = 200 мм	од	2
5	Клапан регулюючий зворотній d = 200 мм	од	1
6	Колектор напірний d = 400 мм	м	10
...	...	...	...

Приклад виконання креслень насосної станції наданий у додатку 11.

3. Резервуари чистої води

Під час виконання креслень резервуарів чистої води необхідно враховувати наступні дані:

розміри резервуарів, що приймаються за типовими проектами;

умови утеплення резервуару (з урахуванням глибини промерзання ґрунту в зоні будівництва);

рівні недоторканого запасу води, що визначається за формулою:

,

де S_РЧВ - площа резервуару;

n - кількість резервуарів, що прийнято у проекті;

максимальний рівень води в що визначається за формулою:

,

заходи щодо збереження недоторканого запасу води.

На кресленнях вказують трубопроводи, що забезпечують надійну експлуатацію резервуарів та безперебійну подачу води у резервуар і забір її на різні потреби.

Приклад виконання креслення резервуара чистої води наданий у додатку 11.

4. Водонапірна башта

На кресленнях водонапірної башти повинні бути обов'язково вказані:

висота ствола башти (приймається за типовим проектом);

розміри водонапірного баку;

прокладка трубопроводів (напірних для заповнення баку, забірних господарчо-питних та пожежних, переливних, для спорожнення);

розміщення запірно-регулюючої арматури;

рівень недоторканого запасу та максимальний рівень води у водонапірному баку.

Будівельні конструкції ствола башти, фундаменту, шатра, сходів, перекриттів та інше можуть бути показані допоміжними лініями у їх габаритах.

Креслення повинні мати пояснюючі написи та нумерацію обладнання, що встановлюється. Обладнання вноситься в специфікацію.

Приклад виконання креслення водонапірної башти наданий у додатку 11.

Література

1. Петухова О.А. Спеціальне водопостачання: [підручник] \ Петухова О.А., Горносталь С.А., Уваров Ю.В. - Харків: НУЦЗУ, 2013. - 255 с.

2. ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація"

3. ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування".

Додаток 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Спеціальне водопостачання»

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Курсанта________ курсу ____________ групи

напряму підготовки______________________

спеціальності___________________________

______________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник _________________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS_____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Харків - 20 __рік

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

ЗАВДАННЯ

на виконання курсового проекту

з дисципліни «Спеціальне водопостачання»

на тему: «Протипожежне водопостачання населеного пункту»

№ залікової книжки___________________________

Вихідні дані по населеному пункту.

Остання цифра номеру зал. книжки
Номер генерального плану
Довжина населеного пункту, м
Ширина населеного пункту, м
Кількість мешканців у населеному пункті, тис. осіб
Кількість поливок за добу (nпол)
Тривалість однієї поливки (пол), годин
Передостання цифра номеру залікової книжки
Поверховість будівлі (висота одного поверху 3 м)
Ступінь благоустрою житлової забудови

Вихідні дані по виробничому об'єкту

Остання цифра номеру залікової книжки
Виробничий об'єкт
Одиниця виміру продукції, що випускається
Кількість продукції, що випускається за зміну
Витрати води на виробничі потреби для випуску одиниці продукції, м3/(одиниця продукції)
Об'єм виробничого корпусу, тис.м3
Категорія виробництва за пожежовибухонебезпекою
Ступінь вогнестійкості будівлі
Передостання цифра номеру залікової книжки
Кількість робочих змін
Кількість працівників, що працюють в зміну
Кількість працівників в зміну, що приймають душ, %
Площа виробничого об'єкта, га

Перелік графічного матеріалу:

1 - генеральний план населеного пункту разом зі схемою системи водопостачання;

2 - план насосної станції другого підйому зі схемою обв'язки насосів;

3 - схема водонапірної башти;

4 - схема резервуару чистої води.

Завдання видав:

Завдання отримав:

“____”_________________20__ р.

Додаток 2

ДБН В.2.5-74:2013 таблиця 1 - Питома середньодобова (за рік) норма питного водоспоживання

Ступінь благоустрою житлової забудови	Питома середньодобова (за рік) норма питного водоспоживання, л/добу на одного мешканця
Житлова забудова, обладнана внутрішнім водопроводом та каналізацією:
без ванн	100 - 135
з ваннами та місцевими водонагрівачами	150 - 230
з центральним гарячим водопостачанням	230 - 285

Додаток 3

ДБН В.2.5-74:2013 таблиця 2 - Значення коефіцієнту _max , що враховує кількість мешканців у населеному пункті

Кількість мешканців, тис. осіб	8	10	12	14	16	18	20	22	24	26
max	1,35	1,3	1,28	1,26	1,24	1,22	1,2	1,2	1,2	1,2

Додаток 4а

ДБН В.2.5-74:2013 п. 6.2.12:

При об'єднаному протипожежному водопроводі населеного пункту та виробничого об'єкта, який розташований поза межами населеного пункту, розрахункову кількість одночасних пожеж необхідно приймати:

Площа території виробничого об'єкта	Кількість мешканців у населеному пункті
	до 10 тис.	св. 10 тис. до 25 тис.	св. 25 тис.
до 150 га	одна пожежа (на виробничому об'єкті або в населеному пункті по найбільшій витраті води)	дві пожежі (одна в населеному пункті та одна на виробничому об'єкті)	За ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.11 та табл.3 при цьому витрата води визначається як сума необхідного більшого (на виробничому об'єкті або в населеному пункті) та 50% необхідного меншого (на виробничому об'єкті або в населеному пункті)
св. 150 га	дві пожежі (дві в населеному пункті або дві на виробничому об'єкті по найбільшій витраті води)

Додаток 4б

ДБН В.2.5-74:2013 п. 6.2.11:

Розрахункова кількість одночасних пожеж на виробничому об'єкті приймається в залежності від його площі:

одна пожежа при площі до 150 га;

дві пожежі - більш 150 га.

Додаток 4в

ДБН В.2.5-74:2013 таблиця 3 - Витрати води з водопровідної мережі на зовнішнє пожежогасіння в населених пунктах

Кількість населення в населеному пункті, тис. мешканців	Розрахункова кількість одночасних пожеж	Витрата води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті на одну пожежу, л/с
		забудова будівлями висотою до двох поверхів включно незалежно від ступеня їхньої вогнестійкості	забудова будівлями висотою три поверхи і вище незалежно від ступеня їхньої вогнестійкості
До 1 включ.	1	5	10
Від 1 до 5 включ.	1	10	10
Те саме 5 « 10 включ.	1	10	15
« 10 « 25 включ.	2	10	15
« 25 « 50 включ.	2	20	25
« 50 « 100 включ.	2	25	35
« 100 « 200 включ.	3	не нормується	40
« 200 « 300 включ.	3	«	55
« 300 « 400 включ.	3	«	70
« 400 « 500 включ.	3	«	80
« 500 « 600 включ.	3	«	85
« 600 « 700 включ.	3	«	90
« 700 « 800 включ.	3	«	95
« 800 « 1000 включ.	3	«	100

Додаток 4г

ДБН В.2.5-74:2013 таблиця 5 - Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будівель виробничого або складського призначення шириною не більше ніж 60 метрів

Ступінь вогнестійкості будівель	Категорія будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою	Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівель виробничого або складського призначення з ліхтарями, а також без ліхтарів шириною не більше ніж 60 м на одну пожежу, л/с, при об'ємах будівель, тис. м3
		до 3 включ.	від 3 до 5 включ.	від 5 до 20 включ.	від 20 до 50 включ.	від 50 до 200 включ.	від 200 до 400 включ.	від 400 до 600 включ.
І, ІІ	Г, Д	10	10	10	10	15	20	25
І, ІІ	А, Б, В	10	10	15	20	30	35	40
ІІІ	Г, Д	10	10	15	25	35	-	-
ІІІ	В	10	15	20	30	40	-	-
ІІІа	Г, Д	10	10	15	15	20	-	-
ІІІа	А, Б, В	15	15	20	25	35	-	-
ІІІб	Г, Д	15	20	25	35	-	-	-
ІІІб	В	20	25	30	45<...

Подобные документы

• Розрахунок водопроводу і водопостачання для потреб міста

  Системи протипожежного водопостачання міста. Визначення розрахункових витрат для потреб міста. Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі, водонапірної башти, резервуарів чистої води. Підбір насосів для насосної станції першого та другого підйомів.
  
  практическая работа [154,0 K], добавлен 29.04.2010
  

• Розрахунок протипожежного водопроводу текстильного комбінату

  Визначення витрат води на господарсько-питні потреби. Вибір діаметрів труб, достатніх для пропуску необхідної витрати води в нормальних умовах та при пожежогасінні. Розрахунок водоводів, всмоктувальних ліній, резервуарів чистої води і пожежних гідрантів.
  
  курсовая работа [590,7 K], добавлен 17.10.2014
  

• Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті

  Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 21.04.2015
  

• Штучне освітлення приміщень та його розрахунок

  Розрахунок параметрів штучного освітлення приміщення громадської організації. Критерії вибору типу і визначення кількості світильників і люмінесцентних енергозберігаючих ламп для напруги 220 В. Визначення коефіцієнта використання світлового потоку.
  
  контрольная работа [23,4 K], добавлен 07.12.2011
  

• Визначення та оцінка масштабів хімічної небезпеки

  Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.
  
  практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015
  

• Пожежі в резервуарах

  Розрахунок сил та засобів для гасіння пожеж на промислових резервуарах. Забезпеченість об’єкту вогнегасними речовинами для їх охолодження. Необхідна кількість особового складу та пожежно-рятувальної техніки. Визначення загального потрібного об`єму води.
  
  контрольная работа [265,4 K], добавлен 14.03.2012
  

• Визначення загальних витрат на охорону праці підприємства

  Характеристика резервів економії матеріальних ресурсів, пов'язаних з покращенням охорони праці. Визначення ефективності праце-охоронних витрат підприємства за економічними та соціально-економічними показниками. Зміст планів ліквідації аварійних ситуацій.
  
  контрольная работа [49,0 K], добавлен 19.10.2012
  

• Оцінка роботи системи пожежогасіння

  Визначення статистичних ймовірностей безвідмовної роботи і відмови сповіщувачів для даного значення. Розрахунок середньої наробки до відмови розглянутих сповіщувачів. Ймовірність безвідмовної роботи системи пожежогасіння, що складається з двох підсистем.
  
  контрольная работа [199,6 K], добавлен 07.07.2013
  

• Основні положення з безпеки життєдіяльності

  Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
  
  методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010
  

• Захисне заземлення приміщення

  Розрахунок виносного захисного заземлення кабінету, який живиться від однофазної мережі напругою 220 В. Види заземлюючих пристроїв, способи розміщення електродів групового заземлювача. Визначення питомого опору з врахуванням кліматичного коефіцієнту.
  
  методичка [917,8 K], добавлен 12.06.2011
  

• Розрахунок віброізоляції вібромайданчика та віброгасного фундаменту

  Визначення сутності безпеки життєдіяльності - комплексу заходів, які направлені на забезпечення безпеки людини в середовищі. Аналіз умов праці та техніки безпеки. Виробнича санітарія. Розрахунок віброізоляції із застосуванням пневмогумових амортизаторів.
  
  реферат [81,8 K], добавлен 07.11.2010
  

• Принципи охорони праці

  Розрахунок систем кондиціювання повітря. Визначення параметрів систем опалення промислових та службових приміщень. Розрахунок штучного освітлення, природного освітлення робочих місць. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
  
  методичка [198,7 K], добавлен 06.11.2014
  

• Основи охорони праці

  Права і обов’язки служби охорони праці на підприємствах. Навчання, інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці. Розрахунок річних витрат на виплату за листками непрацездатності через травмування. Визначення кратності повітрообміну приміщення.
  
  контрольная работа [26,2 K], добавлен 30.04.2015
  

• Прилади і засоби пожежогасіння. Призначення, будова внутрішніх кранів і гідрантів

  Нормативні витрати і запаси води для гасіння пожеж. Природні і штучні джерела водопостачання. Розташування джерел водопостачання. Експлуатація пожежних водойм, регулювання нерівномірності водоспоживання і збереження недоторканного пожежного запасу води.
  
  реферат [3,4 M], добавлен 23.08.2011
  

• Оздоровлення повітряного середовища

  Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу. Загальні методи визначення шкідливостей в повітрі. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами. Способи визначення повітрообміну. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну.
  
  реферат [849,0 K], добавлен 07.03.2011
  

• Розрахунок природного та штучного освітлення для офісного приміщення фінансового відділу ЗАТ "Баштанський сирзавод"

  Геометрія та розташування офісного приміщення відділу фінансів. Визначення показників природного освітлення та його відповідності санітарним нормам. Розрахунок освітлення кабінету люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання світлового потоку.
  
  контрольная работа [182,1 K], добавлен 29.03.2012
  

• Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами

  Методи визначення шкідливих речовин, їх відмінні риси та умови використання. Порядок визначення концентрації шкідливих газів і парів у повітрі експрес-методом за допомогою газоаналізатора УГ-2. Принцип роботи та переваги застосування газовизначника ГХ-4.
  
  лабораторная работа [9,3 K], добавлен 31.08.2009
  

• Значення води для людського організму

  Вода у навколишньому середовищі. Фізіологічна потреба людини в ній. Сучасні нормативи та основні джерела водопостачання. Вода як один із головних чинників загартовування та оздоровлення. Органолептичні, хімічні та епідеміологічні показники питної води.
  
  реферат [24,0 K], добавлен 17.11.2009
  

• Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС

  Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.
  
  контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012
  

• Вогнегасні речовини, їх призначення та первинні засоби гасіння пожеж

  Основні положення про первинні засоби пожежогасіння на об'єктах. Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників. Окремі пожежонебезпечні виробничі установки. Рекомендації щодо розташування первинних засобів пожежогасіння на підприємстві.
  
  лабораторная работа [22,6 K], добавлен 04.05.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам