Надзвичайні ситуації природного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Природні небезпеки: види, характеристика та джерела

2. Вплив на організм людини, міри захисту та запобігання

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час­то мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці -- тропічні циклони (20% ), на третьому І четвертому місцях (по 15%) -- землетруси та посухи. Небезпечні та шкідливі фактори, породжені природними джерелами небезпеки - підвищені та знижені температури, іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання, токсичні речовини, хвороботворні мікроорганізми.

Природа завжди була і залишається джерелом небезпек, проявом яких є стихійні лиха, що виявляються за характером їхньої дії - фізичними, хімічними, фізико-хімічними та біологічними чинниками небезпеки, які часто стають основою соціально-психічної небезпеки -паніки. Статистика стверджує, що кількість жертв, травмованих була б набагато меншою, якби люди знали як поводитися у певній небезпечній ситуації.

У наш час практично будь-який катастрофічний процес) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними явищами. Порівнюючи природні та техногенні небезпеки, необхідно відзначити важливу обставину. сВони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Природне середовище в цілому, наприклад, у масштабі всієї біосфери, може впоратися з наслідками природних стихій за рахунок саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку, через те що загрожують здоров'ю та призводять до економічних збитків.

1. Природні небезпеки: види, характеристика та джерела

Небезпечне природне явище -- подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються: геологічно небезпечні явища, такі як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.; метеорологічні небезпечні явища, такі як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь; гідрологічно небезпечні явища, такі як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.; природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Аварії природного характеру класифікуються за такими основними ознаками:

· за масштабами наслідків відповідно до територіального поширення;

· за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських

· втрат;

· за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуації.

Надзвичайні ситуації природного характеру:

Геологічно небезпечні явища

Землетруси -- підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.

Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією.

Вулканізм -- сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню. Матеріальні втрати від вивержень грязьових вулканів досить значні знищуються будівлі, селища тощо. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1--2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини.

Стихійні явища екзогенного походження

Селі. Сель -- стрімкий потік великої руйнівної сили на басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід і виникає внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу, а також прориву завалів і морен.

Причинами виникнення селевих потоків майже завжди є сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, розмив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Карст. Карстове провалля -- западина на поверхні землі, яка виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.

Зсуви -- зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень. Вони характерні для зон тектонічних зрушень, високих терас, схилів ерозійних систем, рік та водосховищ.

Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними причинами. До природних належать: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. Штучними причинами є руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80 % сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини.

Обвал -- відрив снігових (льодяних) брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір та їх вільне падіння під дією сил тяжіння.

Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це -- результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід.

Осип -- це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів.

Абразія -- це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ.

Метеорологічно небезпечні явища

Сильний дощ -- дощ з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах тривалістю менше 12 годин.

Град -- частинки льоду, різні за розмірами, формою і структурною неоднорідністю, що випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Сильна спека -- підвищення температури повітря до плюс 35 °С і вище. Суховії -- це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин.

Посухи. Тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин.

Ураганні вітри. Ураган -- це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта.

Циклони -- область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вітрами.

Шквали -- короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму.

Смерчі -- сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Найменш досліджене, але найбільш руйнівне явище. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, які трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані.

Пилові бурі -- довготривале перенесення значної кількості пилу та піску сильним вітром зі швидкістю понад 15 м/с, тривалістю понад 12 годин.

Сильні снігопади і заметілі. Сильні снігопади -- інтенсивне випадання снігу у кількості більше 20 мм за період менше 12 годин (визначається шаром талої води), що призводить до значного погіршення видимості та припинення руху транспорту.

Сильні морози -- зниження температури повітря до мінус ЗО °С і нижче.

Сильні ожеледі -- шар щільного матового чи прозорого льоду діаметром понад 20 мм, що наростає на дротах та наземних предметах внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, частіше при температурі повітря трохи нижче 0 С.

Тумани. Явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря.

Гідрологічні надзвичайні ситуації

Повені, паводки -- фази водного режиму річки, що можуть багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризуються інтенсивним збільшенням рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.

Природні пожежі

Лісові пожежі -- неконтрольоване горіння на землях лісового фонду. Вони виникають, в основному, з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники).

Торф'яна пожежа -- загоряння висушеного торфовища внаслідок, природних чинників або викликане штучно. Підземні (ґрунтові або торф'яні) пожежі виникають часто в кінці літа, як продовження низових або верхових.

Заглиблення низових пожеж починається біля стовбурів дерев, потім воно поширюється в усі боки до декількох метрів за добу. В осередках ґрунтових пожеж створюються завали із опалих дерев і ділянок згорілого торфу. Однак торф'яні пожежі можуть і не бути результатом лісових. Вони часто захоплюють величезні простори і дуже важко піддаються гасінню.

Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, створюючи порожні місця у торфі, який уже згорів, і в ці порожнини можуть провалюватися люди й техніка.

Таким чином, у зв'язку з наявністю в Україні досить значної загрози з боку природних чинників, захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об'єктів від стихійного лиха, поруч із захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.

2. Вплив на організм людини, міри захисту та запобігання

Одним з напрямків державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру є підготовка та реалізація заходів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій (запобігання та зменшення їх масштабів). Ці заходи проводяться переважно в превентивному порядку. Здавна вважалося, що набагато важливіше запобігти лиху, ніж потім боротися з нею. Зарубіжний досвід і вітчизняна практика показують, що витрати на проекти з попередження надзвичайних ситуацій значно нижче можливого збитку від них.

Попередження надзвичайних ситуацій забезпечується завчасним, а іноді і оперативним проведенням органами управління, силами і засобами федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування та організацій, до повноважень яких входить вирішення питань щодо захисту населення і територій від НС, комплексу заходів (превентивних заходів), спрямованих на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди, завданої довкіллю і матеріальних втрат у разі їх виникнення.

Превентивні заходи захисту від надзвичайних ситуацій - це робляться завчасно заходи щодо зменшення ризику НС та пом'якшення їх негативних наслідків, за прогнозом часу і місця виникнення небезпечних природних і техногенних явищ, як правило, на основі прогнозу їх частоти (або ймовірності за заданий інтервал часу) на певній території.

Зміст заходів з попередження НС різноманітне і разномасштабно. Попередження має на увазі, по-перше, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (зниження ризику їх виникнення), по-друге, зменшення можливих масштабів надзвичайних ситуацій (зниження можливих обсягів втрат і збитків).

Попередження надзвичайних ситуацій полягає в вживаються завчасно організаційних, інженерно-технічних та інших заходах щодо зниження можливості виникнення НС та масштабів їх наслідків. Попередження НС засноване на:

моніторинг навколишнього природного середовища, потенційно небезпечних об'єктів, діагностиці стану будівель і споруд з точки зору їх стійкості до впливу вражаючих факторів небезпечних природних і техногенних явищ;

прогнозування небезпек та загроз виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та наслідків їх впливу вражаючих факторів на населення, об'єкти економіки та навколишнє природне середовище.

Розглянемо комплекси заходів, що виключають події, що ініціюють надзвичайні ситуації.

Інженерно-геологічне районування території проводиться по сукупності геологічних факторів (рельєф, будова та властивості гірських порід, гідрогеологічні умови, розвиток сучасних геодинамічних процесів тощо). На картах інженерно-геологічного районування виділяються ділянки за ступенем їх придатності для господарського освоєння, по стійкості до впливу небезпечних природних явищ. Таке ранжування територій дозволяє забезпечити високу якість і надійність створюваних об'єктів, а також їх оптимальне інвестування.

Крім карт інженерно-геологічного районування, для сейсмонебезпечних районів складаються карти детального сейсмічного районування та мікрорайонування. На них території поділяються за ступенем сейсмічної небезпеки (сейсмічної бальності) з урахуванням конкретних геологічних, структурно-тектонічних, гідрогеологічних, геоморфологічних умов і сейсмодинамічних властивостей порід, що складають ці території.

З використанням результатів інженерно-геологічного районування проводиться раціональне розміщення територіальних комплексів розселення і господарства. Безпечні ділянки рекомендуються для розміщення важливих об'єктів, наприклад, житлових зон з високою щільністю населення або великих об'єктів життєзабезпечення (електростанції, транспортні комунікації й ін), небезпечні залишають вільними від забудов, створюють там зони відпочинку, лісопарки і т. п.

На основі спеціальних досліджень ряду майданчиків здійснюється вибір майданчиків з умови забезпечення безпеки людей для розміщення потенційно небезпечних об'єктів, наприклад АЕС. Впливаючими факторами є населення, геологічні та сейсмічні характеристики передбачуваної майданчики, а також характеристики навколишнього середовища.

Серед заходів щодо попередження своє місце займають заходи, спрямовані на зниження інтенсивності (сили) можливих небезпечних природних явищ або навіть на їх запобігання. Зокрема, для зниження сили землетрусів може проводитися провокування (передчасний скидання напруги) землетрусів меншої сили з допомогою ядерного вибуху, потужних генераторів коливань. Можливо запобігання (зниження сили) таких явищ, як град, лавини, сіли, сніг, дощ.

Профілактика виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру заснована на проведенні діагностики обладнання, планово-попереджувальних ремонтів, підвищення якості технічного обслуговування. У комплексі заходів щодо попередження НС важливе місце займають зусилля по зниженню ймовірності переростання небезпечних явищ у надзвичайні ситуації.

Серед них особливе місце відводиться інженерного захисту населення і територій.

В ході інженерно-геологічного та сейсмологічного районування часто з'ясовується, що навіть найбільш сприятливі для освоєння ділянки недостатньо стійкі і мало захищені від небезпечних природних явищ. Іноді виникає необхідність в освоєнні завідомо несприятливих територій, наприклад, знижених ділянок морських узбереж і долин річок, схилів гір, територій з закарстованными і просадними грунтами. У цьому випадку одним з найважливіших елементів превентивних заходів стає інженерний захист населення та територій.

Інженерний захист населення та територій здійснюється в зонах можливих руйнівних землетрусів, затоплень і підтоплень, зсувів, обвалів, карсту, селевих потоків, снігових лавин. Вона проводиться з метою зниження ризику переростання небезпечних явищ у НС і полягає в зведенні інженерно-технічних споруд для захисту від вражаючих факторів, викликаних характерними для даної території небезпечними природними і техногенними явищами, тобто створення фізичних бар'єрів, що знижують рівні негативних (шкідливих) факторів небезпечних явищ.

Основними об'єктами інженерного захисту є населення, об'єкти господарської інфраструктури і території.

Для захисту керівництва країни, органів управління, військ, персоналу підприємств (організацій) та населення від НС мирного і воєнного часу використовуються такі захисні споруди - спеціальні фортифікаційні споруди, польові фортифікаційні споруди та захисні споруди цивільної оборони. Ці споруди призначені для укриття людей від вражаючих факторів зброї і деяких вражаючих факторів, що виникають при надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру.

Небезпека повеней, сходу селей, снігових лавин, зсувів усуває або знижує будівництво захисних дамб та інших спеціальних споруд, водовідвідних каналів, підпірних стінок. Знижують небезпеку стихійних лих спеціальні роботи з інженерної підготовки територій: відсипання ґрунту і підвищення рівня поверхні, будівництво дренажних споруд, заходи щодо посилення несучої здатності ґрунтів (ущільнення, закріплення, зневоднення та багато іншого). Раціонально сплановані і послідовно реалізуються заходи інженерного захисту забезпечують зниження можливих людських і матеріальних втрат на 30-40%, а в сейсмічно-, селе - та лавинонебезпечних районах - на 70-80%. Проте проведення інженерно-технічних заходів потребує значних капітальних вкладень.

Проте одного аспекту інженерного захисту - підвищення фізичної стійкості будівель і споруд - доцільно торкнутися вже зараз.

Однією з головних причин масової загибелі людей при стихійних лихах вважається безпланова (часто стихійна) забудова міст, яка випереджає розвиток міської інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки територій. Статистика показує, що при стихійних лихах загибель більшості людей пов'язана з обваленням житлових і промислових будівель. Є значний обсяг спеціальних знань, що узагальнюють накопичений досвід і дозволяють розробляти принципово нові конструкції будівель і споруд підвищеної фізичної стійкості. Таке будівництво визнано соціально прийнятним і економічно виправданим. Воно обходиться, як правило, на 2-12% дорожче вартості будівництва звичайних будинків, а одержуваний ефект незрівнянно вище, якщо врахувати не тільки економічні, але і соціальні, екологічні, психологічні та інші фактори, які є невід'ємними компонентами сталого розвитку суспільства.

Необхідність заходів протидії землетрусів в нашій країні викликана високою сейсмічною активністю на Північному Кавказі, Далекому Сході, Алтаї, Саянах, Прибайкалля, Якутії. Це вимагає вжиття заходів щодо підвищення сейсмостійкості потенційно небезпечних об'єктів, житлових будівель та гідротехнічних споруд. сейсмічної загрози. Тому в сейсмонебезпечних районах сейсмостійке будівництво та сейсмоукріплення будівель і споруд, побудованих без обліку сейсмічності, є дуже актуальною державної завданням.

природний надзвичайний небезпека людина

Висновок

Причини виникнення природних надзвичайних ситуацій та небезпечних явищ: Закономірні природні процеси, негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, Випадковість у розвитку природних процесів.

Але все частіше причинами природних надзвичайних ситуацій виступає людська діяльність. Техногенний розвиток досяг такого рівня, що можна штучно викликати великі природні надзвичайні ситуації будь-якого характеру, наприклад, землетруси, цунамі, засухи, епідемії тощо.

Група дослідників страхового товариства Munchener Ruck (Німеччина) понад 25 років збирала й аналізувала дані про природні катаклізми (землетруси, шторми, повені, виверження вулканів, тайфуни), що відбулися в світі з часів Римської імперії. "Немає жодних сумнівів у тому, що частота і сила руйнування природних катастроф значно зростають", - роблять висновок автори. Причини для цього, на їх думку, створює сама людина. Перш за все, йдеться про урбаністичний розвиток, використання потенційно небезпечних територій, зміни клімату та стану довкілля.

Те, що за таке дослідження взялися співробітники страхового товариства, пояснюється тим, що кожна катастрофа приносить не лише економічні збитки, а й зменшує доходи у страховому бізнесі.

З кінця шістдесятих років виплати страхових компаній на покриття збитків від природних катаклізмів у всьому світі зросли від одного до більше десяти мільярдів доларів на рік.

Список використаної літератури

1) Підручник “ БЕЗПЕКА ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТТІ ” В.М.Ярошевський, М.М.Ярошевська, І.В.Москальов.

2) Навчальний посібник “Безпека життедіяльності“, Желібо Є.П., Заверуха.,Зацарний.В.В.

3) Александровский. Ю.А. Психогеніі в екстримальних умовах М.:Медицина 1999р.

4) Загальна психологія ./під.ред.А.В.Петровського / М: Освіта, 2003р.

Размещено на Allbest.ru