Охорона праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Атестація робочих місць за умовами праці (далі по тексту - атестація) має проводитися на підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Фактично під це визначення попадають всі діючі підприємства та організації, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора.

Атестація проводиться на виконання вимог Закону України «Про охорону праці» (ст. 7, 13) згідно з порядком, затвердженим постановою КМ України від 01.08.92 р. №442, і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41.

Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Результати атестації є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій (таких як - щорічна додаткова відпустка, доплата працівникам за умови праці, скорочена тривалість робочого тижня, видача молока та інших рівноцінних продуктів тощо), а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів (включаючи і колективний договір) щодо покращання умов трудової діяльності.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Атестація робочих місць полягає у:

- виявленні на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин, що їх створюють;

- проведенні санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці;

- комплексній оцінці факторів виробничого середовища щодо відповідності їх характеристик - стандартам, санітарним нормам і вимогам нормативно-правових документів;

- обґрунтуванні віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;

- підтвердженні і встановленні права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

- перевірці правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- вирішенні спірних питань, які можуть виникнути між роботодавцем та працівниками щодо умов праці і оздоровлення.

Організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням всіх етапів атестації на підприємстві здійснює призначена наказом керівника постійно діюча атестаційна комісія. В цю комісію, як правило, можуть входити фахівці служби охорони праці, відділу кадрів, праці і заробітної плати, головні спеціалісти підприємства, медичні працівники органів охорони здоров'я підприємства тощо. На великих підприємствах із цеховою структурою інколи створюються кілька цехових атестаційних комісій.

Практика деяких підприємств показує, що найбільш ефективним є залучення для проведення атестації організацій (територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, науково-дослідних установ, експертно-технічних центрів тощо), які спеціалізуються на комплексному виконанні зазначених вище робіт, включаючи виконання санітарно-гігієнічних досліджень та оформлення результатів.

Такі організації (а саме їх лабораторії) мають бути атестовані Міністерством охорони здоров'я України та акредитовані органами Держстандарту України.

Лабораторно-інструментапьні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи працівників у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.

Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.). У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528.

На підставі даних протоколів досліджень заповнюється один із основних документів атестації - Карта умов праці.

Карта умов праці оформляється на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць відповідно до вимог Інструкції по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (затверджена за №06-4148 від 20.11.1992 р. Головним державним експертом України з умов праці і заступником Головного державного санітарного лікаря України від 27.11.1992 р.).

Карта умов праці є узагальнюючим документом результатів атестації, в якій зазначається сумарна кількість шкідливих або небезпечних факторів з кожного рівня відхилення від нормативу; надається гігієнічна оцінка умов праці, що визначає, до якого класу і якого рівня відносяться умови та характер праці на даному робочому місці; оцінюються технічний та організаційний рівні робочого місця; фіксується висновок комісії про віднесення робочого місця до конкретного виду умов праці: з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; з шкідливими та важкими умовами праці; з шкідливими умовами праці тощо.

На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці зазначаються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.

Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.



1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці інженера-проектувальника з виготовлення шкіряних ременів

Об'єктом атестації є робоче місце інженера-проектувальника на підприємстві "Медіум".

Робоче місце інженера-проектувальника являє собою прямокутне в плані приміщення розміром 6 м х 5 м, висотою 3,45 м.

У приміщенні знаходяться 2 робочих стола, призначених для виконання процесів, 2 столи, на яких розміщуються персональні комп'ютери з системними блоками Intel Pentium і моніторами LG FLATRON 1717S, абонентський концентратор.

У приміщенні використовується суміщене освітлення, тобто поєднання природного і штучного освітлення. В якості природного освітлення використовується бічне освітлення через вікна. Система штучного освітлення ? комбінована, тобто поєднання загального та місцевого освітлення. Штучне освітлення здійснюється 8 світильниками, в кожному з яких знаходиться по одній люмінесцентної лампи ЛБ40 потужністю 40 Вт.

Основна робота інженера-проектувальника підприємства «Медіум» полягає у розробці та модернізації прес-форм для відтиску на шкірі.

Розробка включає в себе наступні етапи:

· створення структурної і принципової схеми;

· проектування візерунка прес-форми;

· перевірка відтиску відповідно до ГОСТу;

· процес фрезерування прес-форми на верстаті.

Можливими небезпечними і шкідливими виробничими факторами на робочому місці інженера-проектувальника «Медіум» можуть бути наступні види ОВПФ (таблиця 1.1):



Таблиця 1.1 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на робочому місці інженера-проектувальника

Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів	Найменування ОВПФ
Фізичні	підвищена температура поверхонь устаткування і матеріалів, що обробляються; недостатня освітленість робочого місця; повішені рівні електромагнітного випромінювання; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.
Хімічні	підвищений вміст в повітрі робочої зони парів розплавленого олова
Біологічні	?
Психофізіологічні	перенапруження аналізаторів зору

Підвищена температура поверхонь устаткування і матеріалів, що обробляються. Такі травми зазвичай трапляються при порушенні технологічного режиму, при неправильній організації робіт.

Фрезерування металів з відступом від норм охорони праці призводить до впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Вплив небезпечних факторів може привести до травми, шкідливих - до професійних захворювань. При фрезеруванні, як правило, має місце спільне вплив небезпечних і шкідливих факторів.

Забезпечення безпеки праці є не що інеї, як виняток можливості впливу небезпечних і шкідливих факторів. Безпосередню небезпеку травмування при фрезеруванні і проведенні контрольних вимірів деталі представляють небезпечні чинники: рухомі необгороджені елементи (шпиндель, елементи приводу верстата і ін.); оброблювані деталі і пристосування для їх кріплення; обертовий інструмент; елементна стружка, що утворюється при фрезеруванні; використовувані вантажопідйомні пристрої; підвищена напруга електричного струму; висока температура оброблюваних поверхонь і ріжучого інструменту.

При установці і закріпленні фрез і заготовок можливе травмування при їх падінні. Стружка може стати причиною травми і при збиранні верстата. Особливо важкими бувають травми при вильоті оброблюваних заготовок, фрез або їх вставних ножів (твердосплавних пластин) з кріпильних пристроїв, а також травми при руйнуванні різального інструменту.

Травмування очей отлетающей при роботі стружкою або осколком що зламався інструменту відбувається в основному внаслідок порушення робочим інструкцій з техніки безпеки (робота без захисних окулярів і за відсутності на верстатах захисних пристроїв, що обгороджують зону обробки).

Виліт деталі при фрезеруванні завжди пов'язаний з неправильним її кріпленням або з дефектом або зносом відповідних пристосувань.

Травмування пальців рук стружкою обумовлено використанням заборонених прийомів її прибирання (видаленням стружки вручну, або пристроями і предметами, які для цього не призначені).

Електричний опік - наслідок нагріву ділянок тіла людини при проходженні через них електричного струму. У верстатників утворюється почервоніння шкіри або, в крайньому випадку, міхур, які досить швидко загоюються.

Електричні знаки - безболісні плями сірого або жовтого кольору невеликого розміру, що виникають в місцях контакту з елементами конструкції верстата, що перебували під напругою.

Електричний удар - збудження тканин організму при проходженні через них струму, що супроводжується судорожними скороченнями м'язів, часто з втратою свідомості, а іноді з порушенням дихання и- серцевої діяльності.

Крім перерахованих санітарно-гігієнічних факторів, умови роботи багато в чому визначаються організацією робочого місця, робочої позою, фізичними і нервово-психічними перевантаженнями (монотонність праці, розумовий і емоційне перенапруження і т.п.), психологічним кліматом в колективі, ступенем естетичності виробництва. Всі перераховані фактори обумовлюють ступінь стомлюваності працюючих, а отже, схильність до захворювань і травматизму внаслідок зниження концентрації уваги, уповільнення реакцій і т.п. Чим гірше умови праці, тим швидше настає стомлюваність і вище її ступінь. Звідси зниження концентрації уваги, уповільнена реакція на зовнішні подразники, збільшення числа помилкових рішень і пов'язане з цим зростання потенційної небезпеки аварійних ситуацій. Все це разом узяте призводить до зростання травматизму.

Мікроклімат характеризується температурою в градусах Цельсія, відносної вологістю в процентах і рухливістю повітря в метрах в секунду. При порушенні мікроклімату в теплий період року в погано вентильованих приміщеннях можливо зневоднення організму і навіть теплові удари. В холодний період року в приміщеннях з поганим опаленням можливо як наслідок, простудні.

При фрезеруванні повітря робочої зони може забруднюватися пилом оброблюваного матеріалу, а також парами МОР. В результаті можливе подразнення дихальних шляхів, а при обробці таких матеріалів, як берилій, свинець, - загальне отруєння організму. При попаданні МОР на шкіру можливі гнійничкові захворювання.

Умови праці багато в чому визначаються характеристиками виробничого освітлення. Якщо вони не відповідають нормам, може настати зниження гостроти зору. В першу чергу це відноситься до виробництв, де виконуються точні роботи, тобто роботи з дрібними об'єктами. Саме це має місце при фрезеруванні, де в ході виконання технологічного процесу доводиться мати справу з контрольно-вимірювальним інструментом, ризики якого по товщині становлять частки міліметра, виробляти візуальний контроль поверхневого шару ріжучих граней фрез, точно встановлювати шаблони, глибиноміри і дф. Погане освітлення призводить у верстатників до зростання числа помилок при налагодженні та налаштуванні верстата, до зниження якості обробки.

Шум завжди супроводжує роботу фрезерних верстатів і, як правило, перевищує допустимі знач і на 3 -5 дБ (А). Найбільш сильний вплив на людину надають високочастотні шуми, які витті приймаються як шиплячі, свистячі, дзвінкі. Саме такі шуми мають місце при фрезеруванні легованих і жароміцних сталей.

Наслідком тривалого впливу шуму такого рівня є зниження гостроти слуху (туговухість). Спостерігається також зміна артеріального тиску в тому числі гіпертонічні явища, зміна кислотності, зниження гостроти зору, розлади нервової системи. Весь цей комплекс аномалій характеризує так звану шумову хвороба.

З точки, зору сталості в часі найбільш шкідливі непостійні шуми, тобто шуми, рівень яких змінюється в часі більш ніж на 5 дБ. Це також характерно для фрезерування, де рівень шуму різання значно відрізняється від рівня шуму холостого ходу верстата і рівня "шумових пауз" при його відключенні.

Вібрація на робочих місцях при фрезеруванні не представляє небезпеки для здоров'я працюючих, так як вона надає лише подразнюючу дію. Однак вібрація негативно впливає на стійкість фрез і якість обробки.

Пожежна небезпека виникає при використанні вогненебезпечних речовин або сумішей. На фрезерних ділянках небезпека виникає при промиванні бензином інструменту перед його травленням при контролі дефектів поверхневого шару ріжучих граней, а також при знежирюванні деталей, використанні дрантя для прибирання масел і МОР. Необхідно пам'ятати, що промаслені органічні матеріали схильні до самозаймання внаслідок окислення киснем повітря.

Джерелами загоряння можуть стати електродвигуни та проводка, зокрема при пробої ізоляції і короткому замиканні, особливо при іскрінні. Причиною пожежі може стати грубе порушення внутрішнього розпорядку на підприємстві ™ куріння в цеху і, зокрема, на робочих місцях.



2. Засоби захисту інженера-проектувальника на робочому місці

2.1 Освітлення робочого місця

Раціональне висвітлення робочого місця одна із найважливіших чинників, які впливають ефективність праці людини, покликаних унеможливлювати травматизм та професійні захворювання. Правильно організоване висвітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивності праці. Висвітлення робочому місці інженера-проектувальника має бути такою, щоб працівник міг напруження зору виконувати своєї роботи. Утомляемость органів зору залежить від створення низки причин: недостатність освітленості; надмірна освітленість; неправильне напрям світла. Недостатність висвітлення призводить до напрузі зору, послаблює увагу, призводить до наступові передчасної стомленості. Надмірно яскраве висвітлення викликає осліплення, роздратування і різь у власних очах. Неправильне напрям світла робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до знедолений випадку чи профзаболеваниям, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості. Розрахунок освітленості робочого місця зводиться у виборі системи висвітлення, визначенню потрібної кількості світильників, їх типу, і розміщення. Процес роботи інженера-проектувальника таких умов, коли природне висвітлення недостатньо, або відсутня. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного висвітлення. Штучне висвітлення виконується у вигляді електричних джерел кольору два види: ламп розжарювання і люмінесцентних ламп. Використовуватимемо люмінесцентні лампи, які порівняно з лампами розжарювання мають суттєві переваги: із спектрального складу світла вони близькі до денному, природному висвітлення; мають вищим ККД (в 1.5-2 разу вищу, ніж ККД ламп розжарювання); мають підвищену світловіддачею (в 3-4 разу вищу, ніж в ламп розжарювання); довший термін їхньої служби.

2.2 Параметри мікроклімату на робочому місці

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в тому межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини підтримку сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто. здібності організму регулювати віддачу тепла в довкілля. Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов теплообміну тіла людини з довкіллям. У санітарних нормах СН-245/71 встановлено величини параметрів мікроклімату, створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу характеру виробничого приміщення (значні чи незначні тепловыделения). Для робочих приміщень із надлишковим тепловыделением до 20 ккал/м3 допустимі і оптимальні значення параметрів мікроклімату наведені у таблиці:

Таблиця 2.1

Час року	Зона	Температура повітря, З	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період	Оптимальна	18 - 21	60 - 40	< 0.2
Перехідний період	Припустима	17 - 21	< 75	< 0.3

Теплий період року (t > 100 З) Оптимальна 20 - 25 60 - 40 < 0.3 Припустима < 28 в 13 годин самого спекотного міс. < 75 < 0.5 Нині задля забезпечення комфортних умов використовують як організаційні методи, і технічні засоби. До організаційних ставляться раціональна організація проведення робіт у залежність від пори року діб, і навіть організація правильного чергування праці та відпочинку. У зв'язку з цим рекомендується біля підприємства організовувати зелену зону зі лавками на відпочинок і водоймою (басейни, фонтани). Технічні кошти включають вентиляцію, кондиціювання повітря, опалювальну систему.

2.3 Нормування шуму

Встановлено, що шум погіршує умови праці, надаючи шкідливий вплив на організм людини. При тривалому вплив шуму на людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увагу. Сильний тривалий шум дає підстави функціональних змін серцево-судинної і нервової систем. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-88 ("Шум. Загальні вимоги безпеки") характеристикою постійного шуму на робочих місць є среднеквадратичные рівні тисків в октавних шпальтах частот зі среднегеометрическими стандартними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 гц. У цьому вся ГОСТі вказані значення гранично допустимих рівнів шуму на робочих місць підприємств. Для приміщенні конструкторських бюро, розраховувачів і інженера-проектувальника рівні шуму нічого не винні перевищувати відповідно: 71, 61, 54, 49, 45, 42, 40, 38 дБ. Ця сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром.

2.4 Методи захисту від шуму

Засоби захисту від шуму передбачені будівельними нормами і правилами (СНиП-II-12-77). це: звукоізоляція огороджуючих конструкції, ущільнення за периметром притворов вікон та дверей; звуковбирні конструкції і екрани; глушники шуму, звуковбирні обличкування. На робоче місце інженера-проектувальника джерелами шуму, зазвичай, є технічні засоби, а саме - комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, і навіть зовнішній шум. Вони видають досить незначний шум, у приміщенні досить використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає до приміщення ззовні, досягається ущільненням за периметром притворов вікон та дверей. Під звукопоглощением розуміють властивість акустично опрацьованих поверхонь зменшувати інтенсивність що проглядали ними хвиль з допомогою перетворення звуковий енергії в теплову. Звукопоглощение є дуже ефективним заходом зменшення шуму. Найбільш вираженими звукопоглощающими властивостями мають волокнисто-пористые матеріали: фибролитовые плити, скловолокно, мінеральна вата, полиуретановый поропласт, пористий полівінілхлорид та інших. До звукопоглощающим матеріалам ставляться лише ті, коефіцієнт звукопоглощения яких немає нижче 0.2. Звукопоглощающие обличкування із зазначених матеріалів (наприклад, мати з супертонкого скловолокна з оболонкою з стеклоткани треба розміщувати стелі і верхніх частинах стін). Максимальне звукопоглинання досягнуть при облицюванні щонайменше 60% загальній площі огороджуючих поверхонь приміщення.

2.5 Вентиляція

Системи опалення й системи кондиціонування слід встановлювати те щоб ні теплий, ні холодний повітря не направлявся на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат з деякими перепадами показників. Температура повітря у поверхні статі та лише на рівні голови має відрізнятися більш, ніж 5 градусів. У виробничих приміщеннях крім природною вентиляції передбачають приточно-вытяжную вентиляцію. Основним параметром, визначальним характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто, скільки ж разів за годину зміниться повітря приміщенні. шкідливий робочий інженер мікроклімат



3. Атестація робочого місця інженера-проектувальника з виготовлення шкіряних ременів

На робочому місці інженера-проектувальника виникають небезпечні та шкідливі фактори: підвищений рівень шуму, несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, шкідливі речовини, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот, висока напруга електричної мережі, статична електрика та інші. Робота з ПК та верстатами супроводжується також підвищеним ступенем напруженості трудового процесу. При систематичному впливі виробничих факторів, які не відповідають нормативним показникам, зростає рівень професійно зумовленої захворюваності працюючих та можуть виникнути професійні захворювання органів зору, руху, нервової системи. Таким чином, вивчення умов праці на робочому місці інженера-проектувальника є необхідною умовою запобігання негативних наслідків впливу небезпечних та шкідливих факторів.

3.1 Організація робочого місця

Приміщення, в якому знаходиться робоче місце інженера-проектувальника, загальною площею 20 м², і висотою стелі 3 м. У приміщенні знаходиться 7 робочих місць. Кожне робоче місце обладнане робочим столом площею 1,2 м², стільцем та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші. Другий стіл назначений для верстату, який оброблює матеріал. Слід відзначити, що площа одного робочого місця інженера-проектувальника не повинна бути меншою за 10 м2 ,а об'єм не менший за 20м³ , тобто площі та об'єму даного приміщення не вистачає для розташування 7 робочих місць інженера-проектувальника.

3.2 Параметри мікроклімату

Нормування параметрів проводиться в залежності від періоду року та категорії важкості виконуваних робіт. Для постійних робочих місць, якими є робочі місця інженера-проектувальника, встановлені оптимальні параметри мікроклімату, а за неможливості їх дотримання використовують допустимі параметри. Робота інженера-проектувальника за енерговитратами відноситься до категорії середніх робіт.

Виміряні за допомогою приладів температура та вологість у лабораторії відповідають вказаним у таблиці для теплого періоду року. Слід зазначити, що для нормалізації параметрів мікроклімату слід використовувати у приміщеннях кондиціювання повітря, або забезпечити подачу свіжого повітря системами вентиляції.

Розташовані у приміщенні ПК є джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії І_г.д, Вт/м², яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (Sопр). Нормовані рівні складають:

І_г.д =35 Вт/м² за S_опр > 50%;

І_г.д =70 Вт/м² за S_опр ~ 25-50%;

І_г.д =100 Вт/м² за S_опр < 25%

3.3 Освітленість

Нормованим параметром природного освітлення являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт.

Робота опе інженера-проектувальника відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5 - 1,0 мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5 %.

Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Е_мін - мінімальний рівень освітленості, та К_п - коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%.

Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряду зорових робіт вона складає 300...500 лк.

Перевіримо освітленість робочого місця інженера-проектувальника на відповідність розряду зорової роботи. За даними вимірювань рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК, складає 200 лк за освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи.

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 20 м², ширина якої складає 5м, довжина - 4м, висота - 3м.

Скористаємося методом використання світлового потоку. Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:

F - світловий потік, що розраховується, лм;

E - нормована мінімальна освітленість, лк; Е = 300 лк;

S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=20м² );

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

з - коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (с_ст.) і стелі (с_стелі)), значення коефіцієнтів дорівнюють с_ст = 40% і сстелі=60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

S - площа приміщення, S = 20м2; h - розрахункова висота підвісу, h = 2,9 м; A - ширина приміщення, А = 4 м; B - довжина приміщення, В = 5 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 [4] знаходимо з =0,22.

Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F :

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 лм. Розрахуємо необхідну кількість ламп у світильниках за формулою:

N - кількість ламп, що визначається; F - світловий потік, F = 45000 лм; Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 лм

В приміщенні використовуються світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Тобто необхідно використовувати 6 світильників із 12 працюючими лампами в них. На момент атестації робочого місця інженера-проектувальника працювало 7 ламп, тому рівень штучного освітлення не задовольняв санітарним нормам . Для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 5 додаткових ламп.

3.4 Випромінювання монітору

Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці інженера-проектувальника зазвичай не перевищує 20 мкР/год.

3.5 Шум

Робоче місце устатковане монітором, вінчестером в системному блоці, трьома вентиляторами системи охолоджування ПК, клавіатурою та верстатом. Крім того поряд працює периферійна техніка. Таким чином у приміщенні мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням при роботі 3Д принтерів. Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на інженера-проектувальника на його робочому місці. Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця інженера-проектувальника складає 65 дБА.

Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел:

де Li - рівень звукового тиску і-го джерела шуму; n - кількість джерел шуму.

Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного виду устаткування у формулу, отримаємо:

За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Li загальний рівень шуму визначають за формулою:

L= Li+ 10lg n.

У нашому випадку таких джерел сім, отже загальний рівень шуму буде визначатися так:

L=44,2+ 10lg 7 = 52,7дБ.

Отримані результати розрахунку порівнюється з допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо розрахований рівень шуму перевищує допустиме значення, то необхідні спеціальні заходи зі зниження шуму. До них відносяться: облицьовування стін і стелі залу звукопоглинальними матеріалами, зниження шуму в джерелі, правильне планування устаткування і раціональна організація робочого місця інженера-проектувальника. Розраховане значення середнього рівня шуму не перевищує гранично допустимого рівня шуму для робочого місця інженера-проектувальника, тобто в спеціальних заходах зі зниження рівня шуму не має потреби.

3.6 Напруженість праці

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше трьох показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2-3.3.

Під час атестації робочого місця інженера-проектувальника значущими є такі показники: Інтелектуальні навантаження - належить до класу 3.1 (Передбачає рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій).

Розподіл функцій за ступенем складності завдання - належить до класу 2 (Обробка, виконання завдання та його перевірка).

Характер виконуваної роботи належить до класу 2 (Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності).

Навантаження на зоровий аналізатор (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м), за тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)) - належить до класу 2 (5,0...1,1 мм більше 50 % часу; 1,0...0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25 %).

Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) - належить до класу 3.2 (більше 4 годин).

Монотонність праці. Кількість елементів (прийомів, необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово) - належить до класу 3.1 (5...3 прийоми).

Режим праці (Фактична тривалість робочого дня (год.)) - належить до класу 1 (6-7 годин).

Наявність регламентованих перерв та їх тривалість - належить до класу 2 (Перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 % до 7 % часу зміни).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками напруженості трудового процесу відноситься до класу 3.1 - Шкідливий (напружена праця).

3.7 Важкість праці

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

Під час оцінки умов праці на робочому місці інженера-проектувальника значущими є такі показники:

- стереотипні робочі рухи (кількість за зміну): у разі локального навантаження (за участю м'язів кистей та пальців рук) - належить до класу 1 (до 20000). У випадку загального навантаження (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) - належить до класу 1 (до 10000);

- робоча поза - належить до класу 2 (Періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.);

- нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну - належить до класу 1 (до 50);

- переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км: по горизонталі - належить до класу 1 (до 4); по вертикалі - до класу 1 (до 2).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 - Допустимий, середнє фізичне навантаження.

3.8 Карта умов праці

Результати аналізу умов праці занесемо до карти умов праці Таблиця 3.1:

Кількість балів по кожному чиннику умов праці подається у Карті, при цьому враховується тривалість його дії на протязі зміни.

,

де Х_ст - ступінь шкідливості чинника або важкості робіт, визначений за показниками гігієнічної класифікації праці;

- відношення терміну дії даного чинника до тривалості робочої зміни.

Умови праці для визначення конкретних розмірів доплат оцінюють за сумою значень фактичних ступенів шкідливості, важкості та напруженості праці в балах.

,

,

Таблиця 3.1 Фактичний стан умов праці на робочих місцях

№	Чинники виробничого сер седовища і трудового процесу	Дата дослідження	Нормативне значення	Фактичне значення стану	Шкідливі і небезпечні умови і характер праці	Тривалість дії чинників	Кількість балів
					1-й ступінь	2-й ступінь	3- й ступінь
0	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Шкідливі хімічні речовини	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Пил, фіброгенної дії	10/11/14	10,0	15		+		460	2
3	Вібрація, загальна і локальна, дБ	10/11/14	30	45		+	-	460	2
4	Шум, дБА	10/11/14	65	52,7	+			460	1
5	Інфразвук	-	-	-	-	-	-	-	-
6	Ультразвук	-	-	-	-	-	-	-	-
7	Неіонізуючі випромінювання	10/11/14	10	20	+	-	-	-	1
8	Мікроклімат у приміщені: Температура повітря,оС	10/11/14	24	25	+			460	1
	Швидкість руху повітря, м/с	10/11/14	0,2	0,1
	Відносна вологість, %	10/11/14	45	30
	Інфрачервоне випромінювання,	10/11/14	75	130	+			460	1
9	Температура зовнішнього повітря, оС	-	-	-	-	-	-	-	-
10	Атмосферний тиск, атм	-	-	-	-	-	-	-	-
11	Біологічні чинники	-	-	-	-	-	-	-	-
12	Важкість праці Динамічна робота: Потужність зовнішньої роботи, Вт	-	-	-	-	-	-	-	-
	Робота плечового пояса	10/11/14	25	20
	Піднімання і переміщення вантажу, кг	10/11/14	4	2				-
	Робота кистей та пальців рук	10/11/14	50	30				-
	Статичне навантаження Рівень навантаження за зміну, кг/с Однією рукою	10/11/14	1	0,5
	Двома руками	10/11/14	4	2
	За участю м'язів тулуба і ніг			10000
13	Робоча поза Нахили тулуба	10/11/14	До 30% зміни	-	-	+			1
	Переміщення в просторі, км	10/11/14	4	-	-	+		-
14	Напруженість праці Увага: Тривалість зосередження, % від тривалості зміни	10/11/14	80	100		+		240	2
	Щільність сигналів або повідомлень в середньому за годину		-	-	-	-	-	-	-
	Напруженість аналізаторних функцій: Зору	10/11/14	3	7			+	460	3
	Інтелектуальне напруження	10/11/14	Робота за ГОСТ	Робота за ГОСТ	+			460	1
	Емоційне напруження		-	-	-	-	-
	Одноманітність Кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях	10/11/14	4-8	8				460
	Тривалість виконання повторюваних операцій за 1 годину	10/11/14	40	50	+			460	1
	Час спостерігання за ходом виробничого процесу без активних дій, % від зміни	10/11/14	80	100		+		460	2
15	Змінність	10/11/14	Вечір	Вечір	+			480	1
	Кількість чинників								19,5

Таблиця 3.2 - Розмір доплат, в залежності від фактичного стану умов праці

На роботах	Фактично балів	Розмір доплат до тарифної ставки (окладу), %
З важкими та шкідливими умовами праці	До 2	2,1 - 4,0	4,1 - 6,0	4	8	12
З особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці	6,1 - 8,0	8,1 - 10,0	більше 10,0	16	20	24

За шкалою доплат у цьому випадку розмір доплати складатиме 24% від тарифної ставки, так як фактична кількість балів = 19,5.



Висновки

В данній роботі було проведено аналіз небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці інженера-проектувальника з виготовлення шкіряних ременів. Визначено всі елементи подразнення та знайдено засоби захисту від них.

Головна мета даної роботи - атестація робочого місця інженера-проектувальника, для підвищення ефективності та безпеки робітника. Для даного завдання було досліджено роботу інженера-проектувальника, розраховані все шкідливі та небезпечні фактори. В результаті роботи створено таблицю всіх елементів роботи, де було вирахуно кількість балів кожного чинника. За допомогою таблиці «Розмір доплат» визначено, що доплати у випадку з інженером-проектівальником розмір доплати складатиме 24% від тарифної ставки, так як фактична кількість балів = 19,5.



Список літератури

1. Михнюк Т.Ф. Охорона праці та основи екології. Учеб. посібник. - Мінськ.: Вишейшая школа, 2007. - 356с.

2. Кукін П.П., Лапін В.Л. Безпека життєдіяльності. Безпека технологічних процесів і виробництв. Охорона праці. - М.: Вища школа, 2002. - 318с. p

3. Безпека виробничих процесів: Довідник/За ред. Бєлова С.В. - М.: Машинобудування, 1985. - 448 с.

4. Єрьомін В.Г. Забезпечення безпеки життєдіяльності. - М.: Вища школа, 2002. - 485с.

5. Боротьба з шумом на виробництві: Довідник/за ред. Е.А. Юдіна. - М.: Машинобудування, 1985 - 399с.

6. СНиП 23-05-95 В«Природне і штучне освітлення. Норми проектування В».

7. ГОСТ 12.2.003-91. В«ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки В».

8. ГОСТ 12.0.002-80 "ССБТ. Терміни та визначення В».

9. Денисенко Г.Ф. Охорона праці. - М.: Вища школа, 1985. - 317с.

10. Бакаєва Т.М. Безпека життєдіяльності. Частина II: Безпека в умовах виробництва: Навчальний посібник. - Таганрог: ТРТУ, 1997. - 365с.

11. СанПіН 2.2.2/2.4.1340-03 «ó㳺нічні вимоги до персональних електронно-обчислювальних машин та організації роботи В».

12. ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ В«Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація В».

13. ГОСТ 12.1.050-86 В«ССБТ. Методи вимірювання шуму на робочих місцях В».

14. ГОСТ 12.1.047-85 "ССБТ. Вібрація. Метод контролю на робочих місцях і в житлових приміщеннях морських і річкових судів В».

Размещено на Allbest.ru

...