Системи протидимного захисту

Фактори, що впливають на ефективність димовидалення. Класифікація та призначення установок протидимного захисту, їх характеристика та особливості. Вимоги до систем протидимного захисту, проектування, експлуатація і ремонт систем захисту від диму.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2016
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з дисципліни: «Охорона праці»

Тема: «Системи протидимного захисту»

План

Вступ

1. Поняття системи протидимного захисту

2. Класифікація та призначення установок протидимного захисту (УПДЗ)

3. Загальні вимоги до систем протидимного захисту

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Дуже важливо для безпеки людей створити протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації. Протидимний захист забезпечу-ється обмеженням розповсюдження продуктів горіння по будівлях та приміщеннях, ізоляцією можливих місць виникнення по-жежі, примусо-вим видаленням диму. Ці задачі вирішуються за допо-могою об'ємно-плану-вальних та конструктивних рішень при проектуванні об'єктів, деякими технологічними прийомами в процесі будів-ництва, завдяки використанню спеціальних пристроїв і вентиляційних систем, які призначені для видалення диму, зниження температури і конденсації продуктів горіння.

На практиці факторів, що впливають на ефективність димовидалення, дуже багато. Це:хімічні реакції палаючих матеріалів з атмосферним киснем; турбулентний змішування різнотемпературних потоків повітря; дифузія і теплообмін.

Така вентиляція створюється тільки там, де немає природного вентилювання. Це система, яку можна включити з пульта, винесеного за межі вентильованого приміщення. Протидимний захист будівель і споруд регламентується Сніпом, всі матеріали і конструкції повинні бути вогнестійкими, розрахунок каналів і коридорів проводиться за спеціальними формулами.

Такий захист виконує наступні задачі: обмежує поширення летючих продуктів горіння; видаляє дим і гази; ізолює місце загоряння.

У великих промислових або житлових будівлях для кожної визначеної зони влаштовується димоприймальним пристрій, це канал або шахта з встановленим в них клапаном. Канал або шахта закінчуються резервуаром для витягнутого з приміщення повітря, це зона площею не більше 1600 м2, огороджена негорючими завісами.

Під час будівництва і при експлуатації будівлі система знаходиться в неробочому стані, за регламентом її потрібно регулярно перевіряти. При виникненні пожежі клапан автоматично відкривається, дим виходить з приміщення, і у людей з'являється час для порятунку.

1. Поняття системи протидимного захисту

Протидимний захист обмежує поширення продуктів горіння по будівлях та приміщеннях, ізолює можливі місця виникнення пожежі, примусово видаляє дим. Ці завдання ми вирішуємо за дапомогою об'ємно-планувальних та конструктивних рішень при проектуванні об'єктів, а також завдяки використанню спеціальних пристроїв і вентиляційних систем, які призначені для видалення диму, зниження температури і конденсації продуктів горіння.[11]

Система проти димного захисту - це комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень та/або за рахунок запобігання його поширенню шляхами евакуації.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Н А К А З «Про затвердження Правил технічного утримування установок пожежної автоматики» (п.3.) N 507 від 29.07.2000 м.Київ (див. текст) (z0662-00) ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 866 (z1005-04) від 03.08.2004 )

Система проти димного захисту - це комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення летких продуктів згоряння (зокрема диму) з приміщень та шляхів евакуації будинків і споруд у разі пожежі, спонукальною системою якого є пожежна сигналізація.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ Н А К А З Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів і Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам (Ліцензійні умови, п.1.5) 01.09.2004 N 99/33 (z1144-04) ( Введено на підставі наказу Державного комітету України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2009 N 99/393 ) [8, ст.145]

Залежно від призначення будівель та їх поверховості протидимний захист забезпечується:

· конструктивними способами;

· об'ємно-планувальними засобами;

· спеціальними засобами;

· технічними рішеннями.

Мета проти димного захисту будівель і споруд передбачає:

· обмежування розповсюдження продуктів горіння в межах будівлі та приміщення;

· примусове видалення з будівлі задимленото повітря;

· ізоляцію можливих осередків пожежі;

· попередження задимлення суміжних приміщень.[9, ст.206]

2. Класифікація та призначення установок протидимного захис­ту (УПДЗ)

Класифікація та призначення установок протидимного захис­ту (УПДЗ)

УПДЗ - комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень та/або за рахунок запобігання його поширення шляхами евакуації.

СДВ - система димовидалення - комплекс технічних засобів, приз­начення для примусового видалення диму з приміщень. [6, ст.117]

Система димовидалення -- це один із ключових складових елементів системи протипожежного захисту об'єкту. Це обовязкова система там, де при виникненні пожежі можуть утворюватись високі концентрації небезпечних газів, або існує можливість утворення тісного задимлення.

Основне завдання системи димовидалення -- забезпечення умов для безпечної евакуації людей у випадку виникнення пожежі на об'єкті. [7]

Система димовидалення -- це керована автоматично або вручну система приточно-витяжної вентиляції.

СПП - система підпору повітря - комплекс технічних засобів, приз­начений для запобігання поширенню диму інженерними комунікаціями за рахунок створення надлишкового тиску повітря (не менше як 20 кПа) на сходових клітках і в шахтах ліфтів.

Її завдання зводиться до того, щоб в окремих зонах, які є шляхами евакуації, тиск повітря було більше ніж в інших приміщеннях. Завдяки цьому задимлене повітря не проникне в ці зони і не завадить перейти людям в безпечне місце або покинути засмаглий будівлю. [3, ст.86]

Видалення диму системою димовидалення здійснюється із коридорів, сходових кліток, холів тощо: під час пожежі; після пожежі.

Вимоги до обладнання: холодний дим - до 400°С, гарячий дим - більше 600°С.

СПП здійснюється: у сходові клітки, у ліфтові шахти, у тамбур-шлюзи.

Автоматичні - включаються автоматично під час виникнення пожежі.

Автоматизовані - установки автоматично виявляють ознаки пожежі, сповіщають про виникнення пожежі, але приводяться до дії вручну (черговим персоналом).

Ручні - приводяться до дії вручну.

Автоматичний запуск УПДЗ здійснюється при спрацюванні не менше 2-х пожежних сповіщувачів. Якщо пожежні сповіщувачі без­адресні то повинні спрацювати пожежні сповіщувачі в 2-х шлейфах.

На системи протидимного захисту, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією поширюються вимоги відповідних розділів Правил пожежної безпеки в Україні. [2, ст.134]

Заходами з протидимного захисту споруд є:

обмеження розповсюдження продуктів горіння по будівлях та приміщеннях;

ізоляція можливих місць виникнення пожежі;

примусове видалення диму.

У безвіконних приміщеннях обов'язково передбачаються системи димовидалення з природною або механічною витяжкою продуктів горіння. Особливу увагу вимагає ізоляція приміщень, розташованих у підвальних та цокольних поверхах. Від вищерозташованих поверхів вони відділяються протипожежними перекриттями, які виконані з негорючих матеріалів. Такі перекриття повинні прилягати до ділянок зовнішніх стін, що не мають засклення, та не мати отворів і прорізів, через які можуть проникнути продукти горіння при пожежі. Підвальні та цокольні поверхи розділяють на відсіки. Для зменшення інтенсивності задимлення й випуску диму в кожному відсіку підвалу передбачають спеціальні віконні прорізи та приямки.

Значна увага приділяється питанням обмеження розповсюдження продуктів горіння по вертикальних та горизонтальних комунікаціях бу­дівель. При перетинанні стін, перегородок, перекриттів різними комуні­каціями зазори між ними та огороджувальними конструкціями необхідно наглухо замуровувати будівельним розчином або мастикою із негорючих матеріалів. Обмеження розповсюдження диму по сміттєпроводах досягається надійною ізоляцією сміттєзбірних камер від суміжних приміщень, улаштуванням ущільнень в місцях стикування трубопроводів та кожухів приймальних клапанів зі стволом, виведенням оголовку сміт­тєпроводу вище рівня покрівлі з улаштуванням на ньому дефлектора.

Протидимний захист сходів забезпечується конструктивними, об'ємно-планувальними та спеціальними технічними рішеннями з ура­хуванням призначення будівель та їх поверховості, основними з яких є:

ізоляція сходів від приміщень різного призначення на поверхах будівель;

ізоляція сходів від підвалів;

застосування пристроїв, що вивільняють сходи від диму. [4, ст.184]

3. Загальні вимоги до систем протидимного захисту

Видалення диму при пожежі слід проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень будівлі в початковій стадії пожежі, що виникла в одному з приміщень пріведeнних нижче типів будівлі. При цьому повинні дотримуватися такі вимоги:

а) житлові будівлі [3, ст.141]

1. Система димовидалення передбачається з коридорів і холів в будівлях 10 поверхів і більше, а також у будинках заввишки більше 26,5 м від відмітки найближчого проїзду до підлоги верхнього поверху. Крім цього, необхідно передбачати систему підпору повітря в ліфтові шахти.

2. Видалення диму з поповерхових коридорів у будинках з незадимлюваними сходовими клітками слід передбачати через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 метрів довжини коридору. Для кожної шахти димовидалення слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димовидаляння повинні бути з негорючого матеріалу і мати межу вогнестійкості не менше 1-го години.

3. У шахтах ліфтів у разі пожежі слід забезпечувати подачу зовнішнього повітря з окремого клапана у верхню частину ліфтової шахти. Надмірний тиск у ліфтовій шахті повинно бути не менше 20 Па (крім нижнього). протидимний захист ремонт установка

4. Вентиляційні установки підпору повітря і димовидаляння повинні розташовуватися в окремих вентиляційних камерах, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу. Відкривання клапанів і включення вентиляторів слід передбачати автоматичним від сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, кімнатах гуртожитків і приміщеннях культурно-побутового обслуговування, а також дистанційним від кнопок, встановлених на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

5. Висновок сигналізації про пожежу і спрацьовування систем протидимного вентиляції слід передбачати в пункт об'єднаної диспетчерської служби.

б) громадські будівлі та споруди [7]

1. Двері шахт ліфтів і підйомників у підвальних і цокольних поверхах повинні виходити в холи або тамбур-люзи, в яких передбачається підпір повітря не менше 20 Па.

2. У будинках заввишки 26,5 м від планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху необхідно застосувати незадимлювані сходові клітини. У разі якщо сходова клітка 2-го типу, то необхідно передбачати її поділ по висоті суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу через кожні 7-8 поверхів. Перехід з одного відсіку в інший такої клітини слід виконувати в її об'ємі. Подача зовнішнього повітря здійснюється у верхню частину відсіків. Надмірний тиск має бути не менше 20 Па у нижній частині відсіку і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях.

3. Вихід з незадимлюваної сходової клітки другого типу у вестибюль належить влаштовувати через тамбур-шлюз з підпором повітря під час пожежі. Стіни сходових кліток з підпором повітря не повинні мати прорізів, крім віконних, у зовнішніх стінах і дверних, які ведуть в поверхові коридори, вестибюлі або назовні, а також отворів для подачі повітря з метою створення надлишкового тиску.

4. У будинках заввишки до 26,5 м, в коридорах без природного освітлення, призначених для евакуації 50 і більше осіб, повинно бути передбачено димовидаляння.

5. У випадках наявності в будівлях підземних автостоянок необхідно передбачати системи димовидалення з кожної секції автостоянок. Системи протидимного захисту повинні мати автоматичний і дистанційний привод від кнопок біля кожного поповерхового виходу і входу.

6. Системи протидимного захисту повинні забезпечуватися електропостачанням по першій категорії.

7. У випадках наявності в будинках заввишки більше 16 поверхів ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, підпір повітря в шахту ліфта повинен бути не менше 40 Па, в холі або тамбур-шлюзі - 20 Па (останні повинні повідомлятися з усіма поверхами через повітряну зону протяжністю по фасаду не менше 2,0 м або тамбур-шлюзи з огороджувальними конструкціями: перегородки і покриття - 2,5 години; двері - 1,2 години).

8. Сходові клітки, що з'єднуються дверними прорізами з атріумом в будинках заввишки 3 поверхи і більше повинні бути незадимлюваними 2-го або 3-го типу. Атріуми висотою до 15 м повинні обладнуватися природним видаленням диму.

Димовидалення з механічним спонуканням для атріумів заввишки понад 15 м, крім витяжки у верхній частині атріуму, має передбачатися з рівня 10-12 м.

Відкривання клапанів димовидалення повинно здійснюватися автоматично від сигналів димових пожежних сповіщувачів, дистанційно (від кнопок, встановлених у сходових клітках) і вручну.

Відкриванню клапанів в покритті не повинні перешкоджати атмосферні опади.

Система протидимного захисту атріумів повинна передбачати автоматичне відключення припливно-витяжної вентиляції і кондиціонерів, якщо ці системи не задіяні у схемі протипожежного захисту.

9. У сховищах бібліотек і архівів, складах і коморах площею більше 36 м2 за відсутності вікон слід передбачати витяжні канали площею перерізу не менше 0,2% площі приміщення, забезпечені на кожному поверсі клапанами з автоматичним і дистанційним приводом. Відстань від клапана димовидалення до найбільш віддаленої точки приміщення не повинно перевищувати 20 м.

10. З кожного приміщення, що не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей, необхідно передбачати видалення диму.

в) виробничі та адміністративно-побутові приміщення [4,ст.159]

1. Видалення диму слід передбачати:

з кожного приміщення, яке не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей;

з приміщень площею 55 м і більше, призначених для зберігання та використання горючих матеріалів, якщо в них є постійні робочі місця;

з гардеробних площею 200 м2 і більше;

у виробничих приміщеннях категорії «В» площею 200 м2 і менше допускається проектувати димовидалення через примикає коридор;

з коридорів виробничих і адміністративно-побутових будівель, висотою більше 26,5 м;

з коридорів завдовжки понад 15 м, які не мають природного освітлення світловими прорізами в зовнішніх огородженнях з виробництвами категорій А, Б, В з числом поверхів 2 і більше;

з кожного виробничого або складського помещеніяс постійними робочими місцями без природного освітлення або з природним освітленням, що не мають механізованих приводів для відкривання фрамуг у верхній частині на рівні 2,2 м і вище від підлоги до низу фрамуг і для відкривання прорізів в ліхтарях (в обох випадках площею, достатньою для видалення диму при пожежі), якщо приміщення відносять до категорії А, Б або В, Г, Д в будівлях IVа ступеня вогнестійкості. Відкривання стулок ліхтарів або фрамуг має бути механізованим з включенням механізмів відкривання біля виходів з приміщення, дубльованим ручним управлінням. Відкриваються зенітні ліхтарі (фрамуги), що враховуються в розрахунку димовидалення, повинні бути рівномірно розміщені по площі покриття або скління.

Слова «... має бути механізованим ...» слід розуміти так, що фрамуги, як і отвори в ліхтарях, повинні мати автоматичне дистанційне і ручне управління. Отже, дана вимога стосується всіх виробничих будівель як без природного, так і з природним освітленням.

Вимоги на проектування видалення диму не поширюються:

а) на приміщення, час заповнення яких димом більше часу, необхідного для безпечної евакуації людей з приміщення (крім приміщень категорій А і б), при розрахунку фактичного і необхідного часу евакуації необхідно використовувати нормативні документи. Час заповнення приміщення димом визначається за формулою [11, ст.136]:

t = 6,39. А (У-0, 5 - Н0, 5) / Рo,

де А ? 1600 м - площа приміщення або частину його площі, іменованої «резервуар диму», якщо вона не перевищує 1600 м і вигороджений по периметру негорючими завісами, що спускаються з покриття (перекриття);

У - рівень нижньої межі диму, який приймається для приміщень 2,5 м, а для резервуарів диму - висота від нижньої кромки завіс до підлоги приміщення;

Н - висота приміщення, м;

Рo - периметр вогнища пожежі приймається рівним більшому із периметрів відкритих або негерметично закритих ємностей горючих речовин в обладнанні або місць складування горючих речовин або негорючих речовин, матеріалів, деталей в горючій упаковці, але не більше Рo = 12 м;

б) на приміщення площею менше 200 м2, оборудованниеустановкамі водяного або пінного пожежогасіння, крім приміщень категорій А і Б;

в) на приміщення, обладнані установками автоматичного газового пожежогасіння;

г) на лабораторні приміщення категорій В, площею 36 м і менше;

д) на коридори і холи, якщо для всіх приміщень, що мають двері в цей коридор, проектується безпосереднє видалення диму.

Димопріемнікі слід розміщувати рівномірно по площі приміщення, димової зони або резервуара диму. Площа, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, слід приймати не більше 900 м2. Відстань від осі димопріемніка до найближчої стіни приміщення або краю димової зони не повинен перевищувати 20 м. З димопріемніка повинен бути передбачений відвід атмосферних опадів і вологи, що конденсується.

У багатоповерхових будинках допускається передбачати димові шахти з природним спонуканням, за умови обслуговування кожного приміщення окремої шахтою.

При неможливості або економічної недоцільності видалення диму з пристроями з природним спонуканням і у випадках, коли горіння відбувається при низькій температурі з рясним утворенням диму (книгосховища, склади паперу, повсті, пряжі та ін), слід проектувати системи з штучним спонуканням.

При штучному спонуканні до системи або вертикальному колектору слід приєднувати відгалуження не більше ніж від чотирьох димових зон або резервуарів диму на кожному поверсі. Димові клапани, фрамуги (стулки) і інші пристрої шахт, ліхтарів і вікон призначені або використовуються для протидимного захисту, повинні мати автоматичне, дистанційне та ручне управління. Пускач дистанційного керування (кнопка, ключ тощо) слід розміщувати при виході з приміщення.

Димові клапани повинні мати межу вогнестійкості 0,5 години; допускається застосовувати димові клапани з ненормованою межею вогнестійкості для систем, що обслуговують одне приміщення.

Вентилятори систем витяжної протидимного вентиляції слід розміщувати в окремих приміщеннях окремо від вентиляторів інших систем. Огороджувальні конструкції повинні мати межу вогнестійкості 0,75 години. Встановлювані зовні вентилятори повинні бути захищені сітчастими огорожами від сторонніх осіб. У приміщеннях для витяжного обладнання слід проектувати вентиляцію, що забезпечує при пожежі температуру повітря, що не перевищує 60 ° С в теплий період року [2, ст.127].

Для протидимного захисту слід передбачати:

установку радіальних вентиляторів з електродвигуном на одному валу (у тому числі радіальних дахових вентиляторів) у виконанні, відповідному категорії обслуговуючого приміщення, без м'яких вставок - при видаленні диму під час пожежі. Допускається застосування м'яких вставок з негорючих матеріалів, а також установка радіальних вентиляторів на клиноременной передачі або муфті, охолоджуваних повітрям;

повітроводи та шахти з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год - при видаленні диму безпосередньо з приміщення, 0,5 год - з коридорів або холів, 0,25 год - при видаленні газів після пожежі. При виконанні повітропроводів і шахт з листової сталі їх щільність повинна відповідати класу П, до цього класу щільності можуть бути віднесені повітроводи та шахти з монолітного бетону або з монолітних блоків з мінімальною кількістю стиків. Повітроводи та шахти з плит по щільності рекомендується відносити до класу Н. Повітроводи, шахти і конструкції приєднання димових клапанів повинні мати компенсатори лінійного розширення і «мертві опори»;

викид диму в атмосферу на висоту не менше 2 м від покрівлі з негорючих або важкогорючих матеріалів. Допускається викид диму на меншій висоті з захистом покрівлі негорючими матеріалами на відстані не менше 2 м від краю викидного отвори. Над шахтами при природному спонуканні повітря слід передбачати установку дефлекторів. Викид диму в системах із штучним спонуканням слід передбачати через труби без парасольок;

установку зворотних клапанів у вентилятора. Допускається не передбачати установку зворотних клапанів, якщо в обслуговуваному виробничому приміщенні є надлишки теплоти більше 20 Вт/м2 (при перехідних умовах).

Для видалення диму при пожежі і газів після пожежі допускається використовувати системи аварійної та основний вентиляції, якщо вони задовольняють вимогам, що пред'являються до систем протіводимнойзащіти.

При проектуванні систем димовидалення необхідно передбачати поділ приміщень на димові зони площею не більше 1600 м2. Кожну димову зону слід, як правило, огороджувати вертикальними завісами з негорючих матеріалів, що спускаються зі стелі (перекриття) до підлоги, але не нижче 2,5 м від нього. У середньому по витраті диму економічно виправдані завіси не вище 4 м від рівня стелі (перекриття).

Приймальні отвори для зовнішнього повітря необхідно розміщувати на відстані не менше 5 м від викиду диму, при цьому забір чистого повітря повинен бути з протилежного боку. [5, ст.137]

Висновок

Згідно статистичним дослідженням близько 80% людей при пожежах гинуть не від опіків, а від отруєння продуктами горіння або від задухи. Тому устаткування житлових, адміністративних, виробничих і інших будівель ефективними системами димовидалення (ДВ) і вентиляцією при пожежі матиме ключове значення для безпеки, що живуть або людей, що працюють в них.

Проти димний захист будівель - комплекс об'ємно-планувальних і інженерно-технічних рішень, головною метою якого є запобігання (при пожежі) задимленню шляхів евакуації з приміщень і будівель. Це дозволяє зменшити вірогідність загибелі людей при їх евакуації з будівлі, скоротити матеріальні втрати, зробити безпечніше і ефективніше роботу пожежників по виявленню і ліквідації вогнища пожежі.

Вимоги, що регламентують проектування, експлуатацію і ремонт систем проти димного захисту будівель і споруд, містяться в системі нормативних і методичних документів. Номенклатура приміщень і будівель, що підлягають обладнений системами проти димного захисту, і склад цієї системи наводяться в галузевих нормативних документах і СНіП 21-01-97 "Пожежна безпека будівель і споруд". Вимоги до виконання систем проти димного захисту і окремих її елементів викладені в СНіП 2.04.05-91 «Опалювання. Вентиляція і кондиціонування».

При влаштуванні проти димного захисту особливу увагу приділяють видаленню диму з приміщень, розташованих у підвальних та цокольних поверхах.

Значну увагу приділяють питанням щодо обмеження розповсюдження диму по вертикальних та горизонтальних інженерних комунікаціях. При проходженні комунікацій через будівельні конструкції зазори між ними та стінами будівлі мають наглухо замуровуватись будівельним розчином або мастикою з негорючих матеріалів, не знижуючи їх межу вогнестійкості.

Список використаних джерел:

1. Атаманчук П. С., Мендерецький В. В., Панчук О. П. Чорна О. Г. Б 40 Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 276 с.ISBN 978-611-01-0245-2

2. БеликовА.С., Касьян А.И.. Дмитрюк С.П. и др. Основы охраны труда. Днепропетровск: Журфонд, 2007. - 494 с.

3. Гандзюк, М. П. Основи охорони праці: підручник для вузів / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. - 3-тє вид. - К. : Каравела, 2006. - 392 с. - (Вища освіта в Україні).

4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 5-е вид. / За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2011. - 384 с.

5. Гогіташвілі, Г. Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: навч. посібник / Г. Г. Гогіташвілі, Є. Т. Карчевські, В. М. Лапін. - К. : Знання, 2007. - 367 с.

6. Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності: підручник. / О.І. Запорожець, Б. Д. Халмурадов, В. І. Применко та ін. - К.: "Центр учбової літератури", 2013. - 448 с.

7. Експерт101// Димовидалення [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://expert101.com.ua/uk/m-smoke-removal

8. Керб Л. П. К 36 Основи охорони праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 252 с. ISBN 966-574-288-4

9. Москальова В. М., Батлук В. А., Кусковець С. Л., Филипчук В. Л. Охорона праці (питання та відповіді): Довідник. -- Львів: "Магнолія 2006" 2011.-438 с.

10. Третьяков, О. В. Охорона праці: навч.посібник для вузів / О.В. Третьяков, В. В. Зацарний, В. Л. Безсонний ; за ред. К. Н. Ткачука. - К. : Знання, 2010. - 167 с.

11. Флоріан-Т//ПРОТИДИМНИЙ ЗАХИСТ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://florian-t.com.ua/uk/services/tehnichne-obslug/2010-02-22-20-23-43

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Протипожежний захист об’єкта. Перевірка архітектурно-будівельної частини та інженерного обладнання об’єкта. Визначення необхідного ступеня вогнестійкості будівлі. Перевірка протидимного та противибухового захисту, протипожежних перешкод, шляхів евакуації.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 08.10.2014

  • Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту. Комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень.

    реферат [402,5 K], добавлен 04.02.2013

  • Засоби захисту, які за характером призначення поділяються на дві категорії: засоби колективного і індивідуального захисту. Огороджувальні пристрої, їх види. Призначення сигналізаційного обладнання. Видача працівникам спеціального одягу та взуття.

    презентация [269,4 K], добавлен 13.04.2015

  • Розрахунок системи пожежної сигналізації, установок водяного і пінного, а також газового, аерозольного та порошкового пожежогасіння. Оцінка ефективності застосування системи автоматичного протипожежного захисту. Визначення економічної доцільності.

    курсовая работа [686,7 K], добавлен 27.02.2014

  • Шум і мікроклімат як екологічні фактори, що впливають на виробничі процеси. Методи і засоби захисту від виробничого шуму. Вібрація як загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань. Параметри випромінювань, що іонізують.

    реферат [31,2 K], добавлен 26.01.2010

  • В умовах виробництва неможливо повністю уникнути шкідливої дії різних факторів на працюючих. Необхідність застосування засобів індивідуального захисту. Розподіл за призначенням засобів індивідуального захисту. Спецодяг як засіб індивідуального захисту.

    реферат [25,6 K], добавлен 24.03.2009

  • Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

    контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009

  • Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

    методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011

  • Дослідження поняття "небезпечна зона", яке означає простір, в якому можлива дія на працюючого небезпечного і шкідливого виробничого чинника. Колективні і індивідуальні засоби захисту. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин. Вимоги до балонів.

    реферат [40,8 K], добавлен 07.03.2011

  • Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.

    курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011

  • Промисловий пил, його вплив на організм і заходи щодо боротьби з пилом. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей. Шкідливі хімічні речовини. Вібрація, її вплив на працівників та методи захисту. Вогнестійкість будівель, споруд, її підвищення.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 07.12.2013

  • Поняття про виробничу вібрацію, її дія на організм людини та продуктивність праці. Нормування та засоби оцінки вібрацій. Характеристика методів для захисту від вібрації. Заходи з підвищення захисних властивостей організму та трудової активності.

    реферат [36,3 K], добавлен 12.08.2011

  • Основні заходи для запобігання ураження електричним струмом у нормальному режимі роботи машини, головні вимоги до них та значення на небезпечному виробництві. Основна ізоляція струмовідних частин. Захисне замикання. Заходи захисту комбінованої дії.

    контрольная работа [386,0 K], добавлен 20.03.2011

  • Забезпечення охорони та режиму на великих і середніх підприємствах. Функції, об'єкти та управління безпекою. Об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загроз і посягань. Забезпечення захисту комерційної таємниці. Технічний захист інформації.

    контрольная работа [18,4 K], добавлен 05.02.2011

  • Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

    методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010

  • Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

    методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

  • Заходи щодо захисту населення при погрозі сходу лавин, селів, зсувів. Поділ лавин на категорії відповідно до характеру руху. Небезпечні ситуації техногенного характеру. Способи захисту людей, харчування, води від радіоактивного зараження. Клас небезпеки.

    лекция [24,8 K], добавлен 25.01.2009

  • Характеристика захисту від ультразвукових випромінювань при роботі на технологічних установках. Гігієнічна класифікація ультразвуку. Вимоги до вимірювання випромінювань на робочих місцях, щодо обмеження несприятливого їх впливу на людський організм.

    реферат [22,6 K], добавлен 09.12.2010

  • Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

    лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016

  • Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.

    автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.