Управління та організація природоохоронною діяльністю ЗАТ "Ратнівський молокозавод"

З приймально-сепараторного цеху нормалізоване молоко надходить в апаратний цех для термічної і механічної обробки. Щоб одержати, наприклад, пастеризоване молоко 3,2%-ної жирності, відповідне нормалізовано молоко підігрівають до температури 38--42° С, очищають при цій температурі від механічних домішок, а потім пастеризують (нагрівають до температури 95--97° С з метою знезаражування), короткочасно витримують при температурі 78° С і охолоджують до температури 5--7о С. Зберігають молоко в танках (збірниках) місткістю 6-20 т, звідки розливають у пляшки, фляги або паперові пакети. При виробництві дієтичних продуктів 3,2%-пої жирності нормалізоване молоко пастеризують при температурі 95--97° С, гомогенізують (роздрібнюють у ньому жирові кульки) під тиском 100--120 атн, витримують при температурі пастеризації 15-20 хв, а потім охолоджують до температури сквашування, яка залежить від виду вироблюваного продукту й застосовуваних заквасок. Для кислого молока, наприклад, температура сквашування становить 42--45° С, для кефіру -- 18--22 С. Наступними операціями є перемішування молока з закваскою в спеціальних ваннах, розливання одержаної суміші в пляшки, сквашування суміші в термостатних камерах протягом 12 год, охолодження й зберігання готового продукту в холодильних камерах. До устаткування молочних заводів належать відцентрові сепаратори-молокоочисники продуктивністю 5000--10 000 л/год, сепаратори-вершковіддільники продуктивністю 1000--10000 л/год, пастеризаційні трубчасті установки продуктивністю 5000, 10000 і 15000 л/год, автоматизовані лінії розливання молока в пляшки (від 2000 до 12000 пляшок за годину), автомати для виготовлення паперових пакетів і наповнення їх молоком (4600--4500 щогодини) тощо.



3. Планування природоохоронної діяльності

Планування в управлінні - це конкретизація цілей управління в системі показників соціально - господарської діяльності підприємства, розробка стратегії та тактики діяльності. В умовах ринку кожне підприємство самостійно встановлює перелік показників плану. Економічне планування входить до складу методів управління.

З погляду менеджменту функція планування полягає в розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформульованих цілей, відображених в економічних планах.

Класифікація планів наступна і здійснюється за такими ознаками:

За предметом планування (існує планування цілей, планування засобів і планування процесів);

Планування залежить від строків планових горизонтів (виділяють довгострокове (більше 5 років), середньострокове (від 1 до 5 років), короткострокове (до 1 року), оперативне планування ( день, декада, місяць, квартал));

За масштабами планування поділяють на планування підприємства та на планування по галузях діяльності;

За сферами планування є фінансові, планування виробничої діяльності та робочої сили.

Цілі планування наступні:

внесення моменту свідомої організації господарської діяльності;

погодження праці в даний час з перспективою розвитку;

критерій контролю фактичних параметрів.

Для того, що функція планування досягла цих цілей вона повинна ґрунтуватися на таких принципах:

- повнота;

- точність;

- економічність;

- безперервність;

- масовість.

Головною метою інспекторської перевірки є визначення економічного стану об'єкту, ступеня та характеру його впливу на НПС, дотримання ними вимог законодавства, норм і правил в галузі охорони природи для своєчасного вжиття “ у межах наданих інспектору законом прав”, для вживання заходів по усуненню виявлених порушень та попереджень негативного впливу на НПС.

При проведенні перевірок інспектор повинен мати при собі службове посвідчення, при необхідності допуск встановленого зразку і перед'являти ці документи на вимогу контрольно-пропускних пунктів або адміністрації, дирекції об'єкта.

Згідно з чинним законодавством керівництво (адміністрація) об'єкта зобов'язана надавати інспектору всі необхідну інформацію, статзвітність, фінансову та облікову документацію результатів відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали, акти прийняття об'єкта в експлуатацію.

Перевірки об'єктів з питань охорони НПС здійснюється по плану на основі календарного графіка перевірок які є складовою частиною річною ( піврічного, квартального) плану робіт інспекційних підрозділів.

Частота цих перевірок планується в залежності від екологічної обстановки в районі розташування об'єкта, ступеня і характеру його впливу на навколишнє середовище. Місцеві органи держекологічної інспекції зобов'язані визначати перелік об'єктів основних забруднювачів навколишнього середовища які повинні бути на постійному контролі і включені в план - графік щорічних перевірок.

Промислові об'єкти - основні забруднювачі НПС підлягають перевірки не менше ніж два рази на рік. Перевірки інших об'єктів можуть здійснюватись один раз в два - три роки по обсягу висвітлюваних питань в ході перевірок вони поділяються на повні, цільові оперативні або спеціальні.

В ході повних перевірок висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності об'єкта.

В ході цільових перевірок висвітлюється тільки окремі напрямки природоохоронної діяльності об'єктів такі як стан виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища, припис контролюючих органів, стан експлуатації очисних споруд, стан обліку викидів та скидів забруднюючих речовин в НПС, розміщення відходів та ін. питання.

Оперативні (спеціальні) - в ході яких висвітлюються лише ті питання по яким отриманні завдання від керівництва, інспекції та ін. органів, перевірки аварійних станів та ті перевірки які проводяться за скаргами чи сигналами населення.

Повні і цільові перевірки планують виходячи нормативних витрат часу, а оперативні (спеціальні) здійснюють одноразово по спеціальному завданню.

Крім вказаних перевірок можуть проводитись комплексні перевірки природоохоронної діяльності об'єктів із залученням інших міністерств та відомств.

Для Ратнівського молокозаводу виберемо повну перевірку в ході яких висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності, які здійснюються в два - три рази на рік і короткострокове планування (до 1 року). Так як молокозавод є постійним забруднювачем навколишнього середовища, тому він повинен бути на постійному контролі і включений в план-графік щорічних перевірок місцевих органів держекологічної інспекції.

3.1 Водні ресурси

Для здійснення планування водоохоронної діяльності на підприємстві потрібно опрацювати відповідну інформацію на рівні району, області. Для цього потрібно знати стан поверхневих вод на сьогоднішній час. Серед основних водокористувачів області виділяється промисловість (особливо енергетика, харчова та хімічна промисловість, на долю яких припадає майже три чверті всієї води, використаної в промисловості). Одним з основних недоліків в організації раціонального використання водних ресурсів є порушення системи обліку споживання води на підприємстві. Через відсутність водовимірювальних приладів на водозаборах молокозавод користується водою на свій розсуд, далеко не завжди дотримуючись установлених норм водокористування.

Забір води для молокозаводу відбувається з джерела водопостачання - Дніпро 981/ТОЗ на відстані 3 км від гирла, забрано від початку року - 28,8 тис. м3, за перший місяць звітного кварталу - 1,8 тис. м3, за другий місяць кварталу - 0,7 тис. м3, за третій місяць - 0,6 тис. м3, тобто всього за рік було використано 115,2 тис. м3. Фактично використано води на госппитні - 10,8 тис. м3, виробничі - 104,4 тис. м3.( дані за 2006р.)

Відведено зворотних вод - 92,4 тис. м3 на поля фільтрації на відстані від гирла - 2 км.

Виробнича вода від підприємства іде на станцію попередньої очистки, потім очищена вода відводиться у майданчикову каналізаційну мережу заводу, згодом поступає на очисні споруди. Стічна вода після очистки не токсична. Частина стічних вод без спеціальних на те дозволів скидається у річку Вижівку.

Якість річки Вижівка наведена в табличній формі.



Таблиця 7 - Дослідження поверхневих вод (р. Вижівка)

Показники	Місце відбору проби
	Хімзавод, смт. Ратно	Місце купання
Інтенсивність у балах Колір Прозорість, см Зважені речовини, мг/дм3 Розчинений кисень, мг/дм3 БСК-5, мгО2/дм3 БСК-20, мгО2/дм3 Окисніть, мгО2/дм3 Лужність, мг·екв Загальна жорсткість, мг·екв/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо, мг/дм3 Хлориди, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Азот аміаку, мг/дм3 Азот нітритів, мг/дм3 Азот нітратів, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3	1 жовта 27 20 8,12 2,79 3,98 14,56 3,7 4,5 324 0,26 21,8 39,9 0,58 - 2,6 не виявлено	1 жовта 28 18 7,0 1,86 2,65 13,4 4,1 4,6 296 0,27 16 60 0,9 0,11 0,86 не виявлено

Саме погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди не доочищених і неочищених стічних вод.

Оцінка якості води річок міста Ратне проводилась згідно нормативів гранично-допустимих концентрацій (ГДК).

Перевищення значень ГДК за такими показниками як: азот амонійний та нітритний говорить про те, що сучасний стан річки Вижівки характеризується процесами евтрофікації.

Важливим забруднювачем річки Прип'ять являється комунгосп.

Об'єм скидання стічних виробничих вод у водний об'єкт становить 125,3 тис. м3. Основні забруднюючі речовини, що скидаються в річку (т/рік).

БСКповне - 9,1 мгО2/дм3, ; завислі речовини - 2,3 мг/дм3, сульфати - 2,1 мг/дм3, хлориди - 1,9 мг/дм3, азот амонійний - 3,8 мг/дм3, залізо - 0,04 мг/дм3, фосфати - 1,34 мг/дм3.

При проведенні радіологічних досліджень виявилось, що вміст радіонуклідів у воді не перевищує ГДК. Тобто, сумарний вміст Cs-137 + Cs-134 < 1,2 Бк/л; при допустимих рівнях (ДР-97) - 2,0 Бк/л.

Вміст Sr-90 < 0,1 Бк/л; при допустимій нормі (ДР-97) -2,0 Бк/л.

Вміст V-238 - 0,08 Бк/л при допустимій нормі - 1,0 Бк/л.

Обсяг стічних вод від господарства з кожним роком зростає, тому якість води в річці Прип'ять має певну динаміку, яку можна розглянути в табличній формі.

Таблиця 8 - Дослідження поверхневих вод (р. Прип'ять)

Показники	Місце відбору проби
	Центр селища	Парк (масове купання)	Місце масового скупчення
Інтенсивність у балах Колір Прозорість, см Зважені речовини, мг/дм3 Розчинений кисень, мг/дм3 БСК-5, мгО2/дм3 БСК-20, мгО2/дм3 Окисніть, мгО2/дм3 Лужність, мг·екв Загальна жорсткість, мг·екв/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо, мг/дм3 Хлориди, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Азот аміаку, мг/дм3 Азот нітритів, мг/дм3 Азот нітратів, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3	1 жовта 22 24 8,6 2,67 3,81 18,7 - - - 1,14 17 25,7 0,58 0,065 1,16 не виявлено	1 жовта 19 22 7,9 5,6 8,0 17,3 4,2 4,4 328 - - - 0,84 0,06 1,68 не виявлено	2 жовта 19 19 7,74 5,4 7,7 22 4,2 5,3 305 0,52 20,5 59 0,61 - 2,0 не виявлено

Водопостачання молокозаводу здійснюється на виробничі потреби і на для питних потреб і складає 0,15 млн.м3 на рік. Потрібно затвердити в установчому порядку зони санітарної охорони водозаборів, дотримуватися санітарних режимів в цих територіях відповідно до діючих норм джерел водопостачання.

Виробничі стічні води молокозаводу утворюються при змішуванні попередньо очищених стічних вод цеху виробництва казеїну, неочищених стічних вод цеху цільомолочної продукції та побутовими стоками.

Основні розрахункові концентрації забруднень стічних вод наведені нижче у таблиці

Таблиця 9 - Розрахункові значення показників стічної води

Показники забруднення	Одиниці вимірювання	Концентрації забруднень
Цех виробництва казеїну
Завислі речовини	мг/л	600
ХПК	мг/л	2800
БПКпов	мг/л	2400
Жири	мг/л	100
рН		4,5 - 6
Цех цільомолочної продукції
Завислі речовини	мг/л	350
ХПК	мг/л	1400
БПКпов	мг/л	1200
Жири	мг/л	100
рН		6,5-8,5
Попередньо очищенні стічні води цеху казеїну
Завислі речовини	мг/л	50
ХПК	мг/л	310
БПКпов	мг/л	200
Жири	мг/л	25
рН		6,5-7,5
Суміш попередньо очищених стічних вод цеху казеїну, неочищених стічних вод цеху цільомолочної продукції та побутових стоків молокозаводу
Завислі речовини	мг/л	150
ХПК	мг/л	690
БПКпов	мг/л	500
Жири	мг/л	35
рН		6,5-7,5

Технологія попередньої очистки стічних вод цеху виробництва казеїну відрізняється високою ефективністю, надійністю експлуатації та забезпечує охорону навколишнього середовища від забруднення відходами виробництва.

Технологією попередньої очистки, що пропонується, передбачається така схема очищення.

Рис. 2. Технологічна схема попередньої очистки стічних вод Ратнівського молокозаводу.

1. сито для уловлювання грубо дисперсних домішок; 2 - збірник забрудненоїстічної води;3 - насос перекачування забруднених СВ на очистку; 4 - електролізер; 4.2 - флотатор; 4.3 - фільтр з пінопласти рольним завантаженням; 5 - випрамляч струму;6. - гідро автоматична система промивки фільтра(гідро робот); 7.ю збірник промивної води; 8. насос перекачування над осадової води ( декантату); 9 - ресивер для збору шламу; 10- вакуум - насос; 11 - ємкість рециркуляції води; 12 - ежекційна колонка; 13 - ємкість для приготування розчину NaOH; 14 - насос подачі розчину NaOH на дозування.

Стічна вода від цеху виробництва казеїну надходить у внутрішньо майданчикову каналізаційну мережу, і далі - по самопливному колектору в збірник вихідної води, звідки насосом подається в електролізер ( електрореактор), який діє за принципом електрофлотокоагуляції.

Метод електрофлотокоагуляції полягає в очищенні стічних вод комбінованим методом, що містить електофігуляцію і флотацію, рекомендується для локальної очистки стоків підприємства молочної промисловості і застосовується при необхідності зниження концентрації жирів до 25мг/л, завислих речовин до 50мг/л, БПКповн до 500мг/л. Для підвищення якості очистки води до БПКповн 200…250 О2 /л монтується фільтр з пінопос\лістирольним завантаженням, гідравлічнозв'язаний з флотатором, з гідроавтоматичною системою промивки - гідроботом.

Відходи, які утворилися в процесі очистки ( флотошлам, осад) після їх ущільнення і стабілізації вивозяться на мулові майданчики міських очисних споруд.

Стічна вода після попередньої очистки та відходи, що утворюються, не токсичні та не мають неприємного запаху.

Ефективність роботи станції попередньої очистки подана в таблиці 10.

Таблиця 10 - Ефективність очистки води після споруд попереднього очищення

Показники забруднення	Перед очисткою	Після очистки
рН	4,6 - 6,0	6,5 - 7,5
Завислі речовини, мг/л	600	50
БПКповн , мг/л	2400	200
Хлориди, мг/л	250	250
Жири, мг/л	200	25

На підприємстві повинна бути в наявності проектно - технічна документації на очисні споруди, затверджені ліміти ГДС, при необхідності ТПС, повинен бути витриманий проектний режим експлуатації очисних споруд, діюча система протиаварійна система заходів.

Передбачається введення первинного обліку стічних вод та статистичної звітності за формами 2ТП-водгосп, ПОД-1.2.

Отже, можна зробити висновки, що забруднені стічні води молокозаводу проходять очистку на очисних спорудах, які працюють в проектному режимі експлуатації, на ці споруди на підприємстві наявна нормативно - технічна документація, затверджені ліміти збору і вода викидається в межах цих лімітів.

На підприємстві доречно запланувати:

відбір зразків проб на очисних спорудах;

ведення нормативно - технічних документів по складах стічних вод в каналізацію міста;

розрахунки лімітів по збору води;

якість розробки дозволу на спецводокористування;

перевірку достовірності обліку скиду стічних вод;

розрахунки лімітів по скиду забруднюючих речовин, плату за їх скидання;

правильне та достовірне оформлення документів, відповідних актів та нормативно - технічної документації, форм обліку та статистичної звітності.

3.2 Охорона атмосферного повітря

Провівши інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосфері повітря, встановлено, що забруднювачами виступають шкідливі викиди автотранспорту і котельні.

На підприємстві повинні бути санітарно - технічні звіти, створити нормативи ГДВ. У наявності є журнали обліку ( ПОД-1 та ПОД-2) та інша статистична звітність ( Форма 2-ТП-повітря), розробляються ліміти викидів забруднюючих речовин.

Основними забруднювачами які викидаються в атмосферне повітря є: зола - 4.8, окисли азоту - 1.5, СО - 8.3, аміак - 0.5 т/рік.

Для захисту населення від негативного впливу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу передбачено створення СЗЗ.

Для очищення повітря від забруднюючих речовин застосовують циклони.

Циклон:

а -- загальний вигляд;

б -- схема;

1 конічна частина корпуса; 2 циндри- ческая часть корпуса, образующая кольцевое пространство; 3 -- вихідна труба; 4 -- металічний зотн.

Вони мають просту конструкцію, володіють великою пропускною здатністю та нескладні в експлуатації. Запилене повітря водиться з великою швидкістю в верхню частину циклону, яка являє собою закручуючийся апарат. Потік, що сформувався тут опускається по коловому простору ( утвореному циліндричною частиною циклону та вихлопною трубою ) в його конічну частину, а потім, продовжуючи рухатись, виходить через вихлопну трубу. Часточки, маса яких достатньо велика, виділяють від потоку, досягаючи стінок циклону і під впливом гравітаційних сил опускаються в бункер циклону. Чім крупніше часточки, які знаходяться в потоці і чим інтенсивніше коловий рух тим ефективніше очищується газ.

Перевагами циклону є низька вартість, малі затрати енергії, простота конструкції та технічного використання, відсутність температурних обмежень, висока ефективність уловлення середніх і крупних часточок.

Транспортні засоби, які є на підприємстві перевіряються спеціальними приладами на вміст речовин відпрацьованих газах, про що складається спеціальний договір. Для зменшення забруднення, яке викликає автотранспорт, доречна на машинах, підпорядкованих даному підприємству, встановити спеціальні газоочисні фільтри.

Зона впливу джерела викиду розраховується, виходячи з умов ( виділяють три зони неоднакового забруднення приземного шару атмосфери):

зона перекиду факелу, яка характеризується відносно невисоким вмістом забруднюючих речовин в приземному шарі;

зона максимального забруднення приземного шару;

зона поступового рівня забруднення.

На відстані від 4 до 20 довжини труби (Н) факел торкається землі та деформується, при цьому максимальна концентрація забруднюючих речовин спостерігається на відстані (10…40) Н.

Основним документом, що регламентує розрахунок розсіювання викидів промислових підприємств в атмосферу і розрахунок приземних концентрацій забруднюючих речовин, є СН 369 - 74 “Указания по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий”. Ступень небезпеки забруднення приземного шару атмосферного повітря викиду забруднюючих речовин, згідно цим вказівкам розраховується по найбільшій розрахунковій величини приземної концентрації шкідливих речовин, яка може встановлюватись на деякій відстані від місця викиду, яка відповідає найбільш несприятливим метеорологічним умовам.

3.3 Проектування полігону для твердих відходів

Полігон є природоохоронною спорудою і призначений для централізованого збору, накопичення, не зараження, захоронення токсичних і побутових та інших відходів. Кількість і потужність визначається з техніко - економічних розрахунків та інших питань, пов'язаних з особливостями регіонів, підприємств, населених пунктів тощо.

При плануванні полігону на підприємстві в місті і т.д. необхідно враховувати широкі кола питань, головне з яких призначення полігону, термін його дії, обладнання полігону, можливі екологічні наслідки захоронення.

При плануванні захоронення, знешкодження відходів підприємства необхідно мати повну інформацію про відходи (місце утворення, характеристика, клас небезпеки); утворення спеціальних місць складування на підприємстві (відходи 1 класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі, 2 класу - в закритій тарі, 3 класу в мішках, 4 класу - відкрито насипом); планувати розміщення можливого полігону з врахуванням всіх місцевих умов, будівництво спостережувальних свердловин, наявність спеціального транспорту для переведення, заключення договору на переробку особливих відходів, завод зі знешкодження відходів, комплексу інженерного забезпечення діяльності полігону (дороги, будівлі, санітарні зони навколо полігону, земні насадження, врахувати правила та умови при розміщенні полігону, а саме полігони слід розміщувати:

на ділянках, що виключають забруднення НПС;

з підвітряного боку;

нижче місць водозбору питної води, місць нересту риб;

у відповідності з гідрогеологічними умовами регіону, як правило на ділянках з слабофільтруючими ґрунтами (глиною, суглинками), з заляганням ґрунтових вод при їх найбільшому підйомі.

Розміщення полігону не допускається на: ділянках залягання корисних копалин; в зонах активного карсту, селевих потоків, заболочених ділянках; на землях, зайнятих лісами, лісопарками, ділянках, забруднених радіоактивними відходами до кінця встановлених строків.

Планування захоронення відходів здійснювати в відповідності з їх класами небезпеки (в контейнерах, в спеціальних котлованах) з врахуванням їх можливої взаємодії, якщо вони розміщені в одній карті.

Полігон запроектований на 20 років, по закінченню цього терміну складування відходів повинно припинитись, а ділянка, що була відведена під полігон засіяна багаторічними травами.

Ділянка складається з промислової і допоміжної зони, відстань між будівлями цих зон повинна бути не менше 25 см.

На полігон приймаються побутові відходи та скло. Так як відходи належать до 4 класу небезпеки то їх зберігають відкрито, насипом. При цьому слід побудувати декілька свердловин для спостереження, комплекс інженерного забезпечення діяльності полігону (дороги, будівлі, запроектувати санітарну зону навколо полігону, посадку зелених насаджень).

При наявності не підприємстві полігону по захороненню і знешкодженню відходів підприємство повинно дотримуватись таких вимог:

мати повну інформацію про відходи;

в наявності повинна бути документація на дозвіл відведення даної ділянки під полігон захоронення відходів;

транспортування відходів на місце складування повинно проводитись враховуючи всі санітарні норми і правила;

на санітарній зоні, запроектованій навколо полігону не повинна проводитись ніяка господарська діяльність, випас худоби.



4. Організація природоохоронної діяльності

Систему управління охороною НПС можна характеризувати як комплекс управляючої і управляємої сукупностей. Мета управління - підтримання, покращення якості певного середовища.

Основні вимоги до організації і проектування систем правління оточуючим середовищем випливають із актуальних проблем практики управління і є дійсними як для галузевого, так і територіального планування, так і для централізованого або локального рівнів, а саме:

використання принципів обов'язкової відповідальності за вплив на середовище;

істотне підвищення загального рівня планування оточуючого середовища (обов'язків взаємозв'язок з іншими галузями);

вдосконалення економічних важелів, зацікавленості в охороні НПС на різних рівнях поширення зв'язків і координація діяльності на всіх рівнях управління, втілення автоматизованих процесів прийняття, обробки, передачі рішень та інформації.

4.1 Інформаційне забезпечення

Управління будь-якою соціально-економічною системою пов'язано з інформаційними процесами (збір, обробка, використання). Високоефективна управлінська діяльність може здійснюватись на основі бездоганного інформаційного матеріалу, причому сама діяльність завершується виданням нової інформації.

Інформація являє собою зв'язуючи основу процесу управління бо вона містить відомості які необхідні для оцінки ситуації та прийняття управлінського рішення. Будь-яке управління передбачає вплив на об'єкт який здійснює видання управлінських команд, ситуацій. Не маючи в кожний момент часу інформації про стан системи та її підсиситеми, про її взаємозв'язки між собою та навколишнім середовищем неможливо раціонально використовувати системи, зберегти її цілісність та якісну специфіку.

Відсутність надійної інформації є передумовою суб'єктивізму суто вольових необґрунтованих рішень і дій, які не сумісні з науковим управлінням.

Управлінська інформація - це сукупність даних про стан об'єкта та суб'єкта управління, поняття інформації прийнято пов'язувати з певною системою, в тому розумінні, що для її одержання та циркуляції необхідний об'єкт управління який є джерелом інформації та суб'єкт що зацікавлений в ній.

За характером, сферами виникнення, призначення та формами інформацію, яка використовується в управлінні, поділяють на три великі класи:

науково-технічна інформація - джерелом її виникнення є результат наукових досліджень вчених та фахівців в різноманітних галузях діяльності. Ці відомості містяться в науково-технічній літературі, патентах, технологічних документах;

управлінська інформація, вона виникає безпосередньо в процесі управління. Це планова, нормативна та інша інформація що необхідна для організації управління;

обліково-статистична - джерелом є результати діяльності адміністративно-господарських одиниць. Вона створюється як узагальнення даних про факти що стались або відбуваються. Обліково-статистична інформація призначена для виконання як вихідна для прийняття рішень бо на її основі формуються уявлення про фактичний стан процесів.

Відповідно до змістовної оцінки інформацію за об'єктами відображення (трудові ресурси) та за галузями діяльності (природоохоронна).

За організаційною ознакою інформацію поділяють на систематизовану (регламентовану за складом та строками) і на несистематизовану.

Відповідно до функціональної розрізняють планову, координаційну, облікову.

Рівнева ознака дає можливість виділити спрямованість інформації: командна, повідомча.

Інформаційне забезпечення покликано задовольнити всі потреби управління процесами які відбуваються в будь-якій соціально-економічній системі.

Існують такі форми подання інформації: алфавітно-цифрова, графічна, аудіо та відео.

Носіями інформації є: електронні засоби, диски, дискети, стрічки.

4.2 Вибір типу організації

Об'єктивною передумовою здійснення процесу управління є наявність організації в межах якої здійснюється цей процес.

Організація - це соціальне утворення в якому загальними прагненнями об'єднані групи людей для досягнення певної мети.

Поняття організації постає у двох формах свого прояву - формальна і неформальна.

Формальна організація та її робота регламентується планами, поділом праці, а неформальна - відображає реальний стан справ який може відхилятись від бажаної картини формальної організації.

Здійснюється контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, лісів і іншої рослинності, тварин, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Здійснюється лабораторний контроль для визначення якості стічних вод, що скидаються підприємствами у водні об'єкти та якості викидів у атмосферне повітря, якості земельних, виробничих, побутових та інших відходів.

Відділ державного контролю за станом водних ресурсів, рибних запасів на атмосферного повітря здійснює державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства України, норм і правил раціонального використання і охорони водних ресурсів і атмосферного повітря. Відділ контролює видачу дозволів на відлов риби, її використанням, веде контроль по виконанню планів по охороні водних ресурсів та атмосферного повітря з метою скорочення викидів і скидів забруднюючих речовин, вживає до порушників санкції згідно чинного законодавства.

Відділ державного контролю за станом біоресурсів веде контроль в галузі охорони, використання та відтворення біоресурсів в області, контролює використання земель, надр, лісів, природно-заповідного фонду, тваринного світу. Відділ погоджує проекти лімітів використання природних ресурсів в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Він координує наукові дослідження на території природно-заповідного фонду, проводить заходи по охороні і відтворенню тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, вживає до порушників санкції згідно чинного законодавства.

Відділ аналітичного контролю проводить державний контроль за якістю скиду стічних вод та промислових викидів в атмосферу промислових, комунальних, сільськогосподарських та інших об'єктів, контролює якість поверхневих вод області, проводить аналіз впливу скиду стічних вод на водні об'єкти та ґрунти, ефективність роботи очисних споруд, їх потужність, роботу пилогазоуловлюючих установок на підприємствах області.

Начальник управління здійснює загальне управління та координацію діяльності в галузі організації управління охорони НПС.

4.3 Поділ праці

Першочерговою проблемою створення організаційної системи всіх видів діяльності є поділ праці, який необхідний через: різні масштаби робіт, диференціацію їх як в просторі так і в часі, неоднакову кваліфікацію та досвід працівників, необхідність створення умов для конкуренції та підвищення кваліфікації.

Під організацією управлінської праці розуміють порядок, правила службової поведінки апаратів управління які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями, та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи.

Організація праці апаратів управління ґрунтується на розробці комплексу регламентів які визначають місце та роль кожного структурного підрозділу апарату управління та кожного працівника в системі управління, порядок взаємозв'язків між ними, норми взаємовідносин всередині апарату управління, форми впливу на діяльність об'єкту управління та способи контактів з навколишнім середовищем.

Організація управлінської праці як система є результат впорядкованої діяльності та невід'ємної частини управління. Організація роботи працівників апарату управління залежить від категорії до якої належить той чи інший працівник.

Працівники управління поділяються на три категорії:

працівники підприємств, установ, управлінь;

спеціалісти які приймають участь в обробці інформації;

технічний персонал.

Кожний керівник повинен вміти планувати свою роботу та роботу організації, чітко виконувати свої функції та накази керівництва віщого рівня.

При організації управлінської праці застосовують три напрямки її поділу:

функціональний;

технологічний;

кваліфікаційний.

Функціональний поділ праці полягає у закріплені конкретних функцій управління за підрозділами чи окремими працівниками, при якому вони зайняті встановленням мети, плануванням і розробкою рішень, мотивацією, контролем. Подальша спеціалізація і поділ праці в межах функцій відбувається конкретизацією окремих складових конкретної функції та закріплення їх за працівниками.

Технологічний поділ праці являє собою спеціалізацію працівників відповідно до трьох груп робіт: керівництво структурним підрозділом, прийняття рішень; обробка інформації яка надходить, створення комплексу документації, оформлення документації, розповсюдження, зберігання.

Кваліфікаційний поділ праці - це ознака поділу праці, за якою співробітники виконують види робіт, які відповідають їх кваліфікації і досвіду.



5. Мотивація виконання прийнятих рішень

Сучасна теорія управління в основу впливу на людей покладає не примус, а мотиваційні регулятори, побудовані на врахуванні психологічних особливостей людини, які можуть бути порівняні із законами природи.

Серед численних теорій мотивації (психологічної) виділяють теорію потреб Маслоу, за якою поведінка людини мотивується потребами, які можливо розмістити в порядку ієрархії:

самореалізація;

оцінка цінностей споживання;

соціальні проблеми;

потреба в безпеці;

фізіологічні проблеми.

Мотивація виконання природоохоронних рішень на рівні підприємства

В Україні здійснюється стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища шляхом:

надання пільг при оподаткування підприємств;

надання на пільгових умовах позичок для реалізації питань щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони НПС;

встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

звільнення від оподаткування фондів охорони НПС;

передачі частини коштів позабюджетних фондів охорони НПС на договірних умовах підприємством.

Мотивація роботи природоохоронного відділу підприємства

Мотивацією охорони даного відділу є стимулювання працівників уповноважених державних органів у галузі охорони НПС, які виявили порушення природоохоронного середовища і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, а також розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони НПС за рахунок частини грошових стягнень та інших надходжень, пов'язаних з порушенням природоохоронного законодавства, що зараховується на відповідний рахунок цих органів, а саме: штрафи, стягнуті за порушення природоохоронного законодавства і нераціонального використання природних ресурсів, кошти, отримані від реалізації конфіскованих знарядь незаконного добування природних ресурсів і т.д.



6. Контроль виконання планів робіт

6.1 Нормативи часу

Типові норми часу на проведення робіт по державному контролю за додержання природоохоронного законодавства призначена для нормування праці і визначення чисельності інспекторського складу обласних (регіональних) та республіканських екологічних інспекцій.

В цих організаціях приведені нормативи часу при здійсненні по зідйсненню робіт по державному контролю за додержання вимог Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища“, водоохоронного , повітряоохоронного, і земельного законодавства.

Робота державного інспектора при перевірки додержання природоохоронного законодавства умовно розділена на окремі операції.

Приблизні трудозатрати на проведення інспектором окремих видів робіт при повній перевірці підприємства встановлені на основі досвіду роботи інспекторського складу.

Всі промислові підприємства, залежно від кількості джерел забруднення, обємів викидів і скидів забруднюючих речовин та їх впливу на стан забруднення природнього середовища, розділені умовно на категорії. Виходячи з категорії підприємства, встановлений час повної перевірки по кожному природному ресурсу, що контролюється, а також періодичність перевірок підприємств в повному обсязі. Перевірка підприємств в повному обсязі проводиться не рідше одного разу на три роки.

Крім перевірок підприємств в повному обсязі, на протязі року можуть проводитись цільові перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі по виконанню раніше виданих приписів, виконанню запланованих природоохоронних заходів, перевірці достовірності статзвідності викидів, скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, нагляду за ходом будівництва або реконструкції об'єктів, перевірки по скаргам і т.п., та проведення яких необхідно спланувати до 30% часу передбаченого повною перевіркою.

Може і проводитися оперативно - візуальна оцінка екологічної ситуації. При цьому інспектор обмежується лише швидким візуальним наглядом об'єкту. На цю перевірку необхідно передбачити до 25% часу, що планується для повної перевірки.

6.1.1 Перевірка з питань дотримання водоохоронного законодавства

Класифікація промислових підприємств - водоспоживачів:

І категорія - підприємства із водоспоживанням більше 100 тис куб м/добу;

ІІ категорія - підприємства із водоспоживанням від 1 до 100 тис куб м/добу;

ІІІ категорія - підприємства із водоспоживанням менше 1 тис куб м/добу.

По кожному об'єкту, якій впливає на стан поверхневих і підземних вод проводять перевірку для оцінки його впливу проводять кількісні розрахунки, вживають заходи щодо усунення негативних наслідків цього впливу.

В технології водоспоживання необхідно перевірити:

наявність самостійних водозбірних територій поверхневих і підземних вод, наявність проектно-технічної документації на водозбірні споруди і водопровідну мережу, актів прийняття їх в експлуатацію, дозволів на спеціальне водокористування, дозволів (ліцензій) на буріння свердловин, затвердження лімітів поверхневих і підземних вод;

технічний стан водозбору і водопровідної мережі, зношення обладнання, ступінь аварійності системи водопостачання, додержання проектного режиму її експлуатації, діючу систему протиаварійних заходів, наявність інструкцій і настанов по попередженню аварій і ліквідації їх наслідків, журналів обліку;

обладнання споруд із забору поверхневих вод рибозахисними пристроями, відповідність їх проектним параметрам, ефективність їх роботи;

наявність погоджених і затверджених умов в установчому порядку зон і поясів санітарної охорони водозборів, додержання санітарного режиму на цих територіях відповідно до діючих норм і правил охорони джерел водопостачання;

первинний облік водоспоживання, організація системи первинного обліку та обладнання водозаборів поверхневих і підземних вод контрольно-вимірювальною апаратурою;

звітність із водопостачання та відповідність об'ємів використаної води затвердженим лімітом.

В технології водовідведення необхідно перевірити:

наявність очисних споруд, каналізаційної мережі, самостійні випуски стічних вод, розміщення та впорядкування водовипусків відповідно до діючих норм і вимог, наявність проекту технічної документації на них;

технічний стан водовипусків, очисних споруд, каналізаційної мережі, зношення обладнання, ступінь аварійності, додержання проектного режиму експлуатації, фактичне навантаження в порівнянні з допустимим проектним, вплив ступеня зношеності обладнання очисних споруд і фактичного режиму експлуатації на якість очистки стічних вод, стан, проблеми видалення та утилізації відходів, діюча система протиаварійних заходів;

відомчий лабораторний контроль, наявність окремих приміщень в лабораторії, відповідність їх робочій площі і об'єму діючим нормам, обладнання лабораторій, забезпеченість реактивами та матеріалами, методиками по аналізу і відбору проб води, знання та вміння персоналу виконувати ці роботи, відповідність результатів роботи відомчої лабораторії результатам, одержаними іншими лабораторіями;

зливова каналізація, ступінь охоплення території об'єкта її системою, мережа по відведенню зливових стоків і очисні споруди, їх технічний стан, наявність проектно-технічної документації на ці об'єкти, актів їх прийняття в експлуатацію та дозволів на скидання зливових стоків у відкриті водойми;

первинний облік стічних вод які відводяться з території об'єкта, організація системи первинного обліку та обладнання водовипусків контрольно-вимірювальною апаратурою;

звітність з водовідведення.

Таблиця 11 - Нормативи трудозатрат на перевірку водоохоронної діяльності підприємства

Види робіт	Категорія ІІІ
1. Підготовка до перевірки, вивчення справи підприємства, попередніх актів перевірок і т.д.	2
2. Обговорення порядку перевірки з керівництвом	1
3. Перевірка стану обліку забору води та обладнання водозаборів рибозахисними пристроями	2
4. Перевірка розрахунків лімітів на забір води і проведення розрахунків за воду	2
5. Перевірка наявності і якості розробки дозволу на спецводокористування	1
6. Перевірка роботи системи оборотного водоспоживання і обліку використання води по цехах	-
7. Перевірка роботи очисних споруд з відбором проб	4
8. Перевірка ведення документації по скидах стічних вод в міську каналізацію	8
9. Перевірка достовірності обліку стічних вод, розробка лімітів на скид забруднюючих речовин і плати за їх скидання	2
10. Перевірка ходу будівництва водоохоронних об'єктів	2
11. Підготовка акту перевірки	3
12. Проведення підсумкової наради з керівниками інженерних служб підприємства	1
13. Оформлення документів для прийняття заходів адміністративного впливу	2
Всього	30

6.1.2 Перевірка з питань дотримання повітроохоронного законодавства

Об'єкти, які в процесі виробничої діяльності здійснили викиди забруднюючих речовин в атмосферу підлягають перевіркам.

Періодичність цих перевірок залежить від категорії, до якої належить цей об'єкт. Здолбунівський молокозавод належить до третьої категорії за класифікацією промислових підприємств, тому що валовий викид становить менше 100 т/рік і на підприємстві кількість джерел викидів становить менше 10.

В процесі перевірки стаціонарних джерел забруднення повинні бути висвітлені такі питання і розглянуті наступні матеріали:

інвентаризація джерел забруднення речовин по формі 1-повітря, достовірність її і правоту, яким методом вона була складена, хто її проводив і коли, кількість визначених організованих джерел викидів оснащених газоочисними установками;

санітарно-технічний звіт з обстеження вентиляційних систем та відповідність його матеріалам інвентаризації;

локальний том нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферу, його якість, повнота, рік розробки і затвердження, строк досягнення нормативів ГДВ і організація розробок;

заходи по досягненню нормативів ГДВ чи забезпечить виконання цих заходів досягнених нормативів ГДВ передбачених терміном;

наявність і ведення журналів первинної облікової документації за формами ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3;

статистичну звітність за формами 2-ТП повітря, яким методом вона складалась;

дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу за минулий рік, ким і коли були видані та на основі яких матеріалів;

ліміти викиду забруднюючих речовин в атмосферу за ці періоди;

матеріали плати за забруднення атмосферного повітря;

матеріали відомчого лабораторного контролю рівнів забруднення атмосферного повітря в межах СЗЗ;

інформація про чисельність людей, що проживають в межах СЗЗ та що розташовано крім житла.

Отримавши ці документи інспектор забов'язаний провести їх аналіз, порівняти дані, визначити достовірність матеріалів статистичної звітності по формі 2ТП-повітря, дотримання дозволів на викиди і ліміти забруднюючих речовин в атмосферу.



Таблиця 12 - Нормативи затрат праці на перевірку промислових підприємств-забруднювачів атмосферного повітря (в людино-годинах)

Види робіт	ІІІ Категорія
1. Підготовка до проведення перевірки. Вивчення наявних матеріалів, актів попередніх перевірок	1
2. Обговорення з керівництвом підприємства порядок проведення перевірки з вирішенням організаційних питань	0,5
3. Загальне знайомство з підприємством в натурі, з розміщенням основних цехів і виробництв, із структурою природоохоронних служб	1
Робота з документацією: Вивчення технологічних регламентів, сертифікатів і технічних умов на сировину, паливо і матеріали на предмет їх відповідності вимогам регламентів; Розгляд санітарно0технічного змісту по результатах інвентаризації джерел викидів і локального тому ГДВ підприємства, їх відповідність вимогам по об'єму і змісту; Видача завдання лабораторного аналітичного контролю на проведення вимірів по основних джерелах викиду; Перевірка наявності оформленого дозволу на викид і дотримання термінів його дії, а також відповідності дозволених величин встановлених нормами ГДВ Перевірка наявності і стан ведення форм первинної звітності по формах ПОД; Перевірка дотримання графіка контролю джерел викидів і відповідність результатів вимірів (г/с, т/рік) величинам дозволених викидів за даними служб відомчого контролю; Розгляд і перевірка достовірності форми статзвітності 2-ТП (повітря) за попередніми даними.	2 1 0,5 0,5 2 1 2
5. Перевірка паспортів газоочисного обладнання	1
6. Обстеження виробництва і перевірка стану експлуатації газоочисного обладнання	0,66
7. Розрахунок фактичної ефективності роботу ГОУ за даними вимірів аналітичної лабораторії. Порівняння даних вимірів з дозволеними викидами. Розрахунок величин додаткових наднормативних викидів по кожному перевіреному джерелу і кожному інгредієнту	1
8. Оцінка впливу викидів підприємств на забруднення атмосферного повітря від жилої зони за даними спостережень Укргідромету, органів СЕС та служб відомчого контролю	0,5
9. Перевірка стану виконання запланованих повітроохоронних заходів за документацією і в натурі	2
10. Перевірка автотранспортного цеху підприємства	2
11. Кінцева оцінка додержання дозволених величин викидів і достовірності звітних по формі 2-ТП-повітря	1
12. Перевірка наявності ліміту на викид, його відповідність фактичним величинам. Додержання умов платежів	0,5
13. Розрахунок позову на стягнення сум за наднормативні викиди забруднюючих речовин	0,5
14. Оформлення документів для прийняття заходів адміністративного впливу	1
15. Оформлення акту перевірки	4
16. Проведення підсумкової наради з керівниками служб підприємства з обговорення результатів перевірки	1
Всього	26,66

6.1.3 Перевірка питань утворення, транспортування, розміщення та знешкодження відходів

При перевірці об'єкта з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів необхідно розглянути наявність затверджених лімітів на розміщення відходів та відповідність їх фактичному обсягу, що утворюється на об'єкті за рік, наявність на об'єкті транспорту промислових відходів в якому повинні бути такі розділи: первинні дані про відходи, відомості про місце утворення відходів, характеристика відходів, відомості про існуючі та можливі технології переробки і використання відходів.

Необхідно провести обстеження місця, де проводиться складування промислових відходів, відповідність його класу безпеки наявних відходів, дотримання санітарних норм в місцях складування відходів необхідно перевірити способи тимчасового збарігання відходів на території об'єкта та відповідність його класу небезпеки відходів, а саме те, що як зберігаються відходи.

Потрібно розглянути паспорт полігону та наявні документи по відведенню земельної ділянки під полігон відходів, їх погодження з природоохоронними і санітарними органами.

Обов'язково потрібно перевірити наявність спостережувальних свердловин навколо полігону та періодичність відбору проб води з них, вияснити питання впливу полігону на забруднення підземних вод та вод відкритих водойм, звернути увагу, хто відбирає проби і з якою метою проводить аналіз води, перевірити відповідність автотранспорту, який займається перевезенням відходів в місця захоронення та класу небезпеки відходів, що перевозяться. 

Таблиця 13 - Види робіт для перевірки підприємств

Види робіт	К-сть людино/год
1. Підготовка до проведення перевірки. Вивчення наявних матеріалів, актів попередніх перевірок	2
2. Обговорення з керівництвом підприємства порядку проведення перевірки	1
3.Знайомство на підприємстві з документами: Затвердження лімітів на розміщення відходів та відповідність їх фактичному обсягу утворення на підприємстві за рік Наявність на підприємстві технічного паспорту промислових відходів та його достовірність Розгляд паспорту полігону промислових токсичних відходів та документів по відведенню земельної ділянки, їх погодження з природоохоронними і санітарними органами	3 2 1
4. Обстеження виробництва і перевірки способу тимчасового зберігання та місць складування відходів	4
5. Обстеження полігону захоронення промислових відходів з метою вияснення його відповідності класу небезпеки відходів. Оцінка впливу його на забруднення підземних вод і відкритих водойм за даними аналізів. Перевірка наявності та стану спостережувальних свердловин	6
6. Перевірка автотранспорту, його відповідність класу небезпеки відходів, що перевозяться	2
7. Перевірка стану зберігання, накопичення та транспортування відходів та оформлення акту перевірки підприємства	4
8. Проведення підсумкової наради з керівниками підприємств по результатам перевірки	2
Всього	29

6.2 Перевірка дотримання заходів з охорони водних ресурсів

В ході перевірки раціонального використання і охорони водних ресурсів при водоспоживанні Ратнівського молокозаводу перевірені наступні заходи, споруди, документація:

Самовільне захоплення водних об'єктів та самовільне їх використання;

Самовільне ведення гідротехнічних робіт, забір води з порушенням планів водокористування;

Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв;

Невиконання вимог природоохоронного законодавства при експлуатації об'єкту;

Порушення правил ведення первинного обліку води, що забирається з водних об'єктів.

В ході перевірки раціонального використання і охорони водних ресурсів при водовідведенні Ратнівського молокозаводу перевірені наступні заходи, споруди, документація:

Неповідомлення відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах, про несанкціоновані скиди стічної води у міську каналізаційну;

Невиконання заходів щодо підвищення ефективності локальних і територіальних очисних споруд;

Невиконання заходів щодо будівництва каналізаційної системи, власної каналізації;

Порушення правил ведення первинного обліку стічної води, що скидається у водні об'єкти;

Не введено в дію систему розділення, очищення і відведення промислових і побутових стоків.

6.3 Перевірка дотримання заходів з охорони атмосферного повітря

В ході перевірки дотримання заходів з охорони атмосферного повітря на Ратнівського молокозаводі перевірені наступні заходи, споруди, документація:

Відсутність територіальних нормативів викидів шкідливих речовин і методів діючого контролю за їх дотриманням;

Відсутність затверджених і відповідно оформлених нормативів гранично-допустимих викидів;

Відсутність оформлених належним чином дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферу;

Невиконання заходів щодо покращення якості сировини і палива, забезпечення їх раціонального використання з обліком вимог до охорони навколишнього середовища;

Невиконання заходів щодо забезпечення контролю токсичності відпрацьованих газів на автотранспортних засобах з видачею водіям талонів токсичності;

Незабезпечення щорічного інструментального контролю ПГУ, контролю їх технічного стану із складанням відповідних актів обстеження;

Невиконання у встановлені терміни заходів, направлених на скорочення забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

Відсутність або неправильне ведення форм первинного обліку видів і обсягів шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

Відсутність лабораторного контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

Порушення правил експлуатації газоочисного обладнання .

Перевірка дотримання законодавства з питань утворення, транспортування, розміщення та знешкодження відходів

При перевірці Ратнівського молокозаводу з питань утворення, розміщення та знешкодження відходів та відповідність їх фактичному обсягу, що утворюється на об'єкті за рік, перевірена наявність на об'єкті техпаспорта промислових відходів. Було проведено обстеження місць де проводиться складування на території промислових відходів відповідність класу небезпеки наявних відходів, а також дотримання санітарних норм в місцях складування відходів, перевірялись способи тимчасового зберігання відходів на підприємстві.

При перевірці молокозаводу розглядався паспорт полігону та наявні документи по відведенню земельної ділянки під полігон промислових відходів, погодження з санітарними та природоохоронними органами. Перевірялась відповідність класу небезпеки відходів, які вивозяться на полігон, а також наявність спостережувальних свердловин навколо полігону та періодичність відбору проб води з них, вияснялось питання впливу полігону на забруднення підземних вод, зверталась увага на те, хто відбирає проби і за якою метою проводиться аналіз води.

Полігон був запроектований на 20 років, тому по закінченню цього терміну складування відходів повинно припинитись, а ділянка, що була відведена під полігон засіяна багаторічними травами.

При перевірці полігону був зроблений висновок, що в...