Предмет та значення охорони праці
Значення питань охорони праці в суспільстві. Нормування і контроль у галузі охорони праці. Законодавчі акти і документи з питань охорони праці. Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм. Завдання раціонального освітлення.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | лекция |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2016 |
| Размер файла | 204,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Лекція 1
ВСТУПна лекція З курсу „охорона праці”
Студента 4го курсу Влащука Сергія
Питання
1. Значення питань охорони праці в суспільстві
2. Нормування і контроль у галузі охорони праці
3. Предмет " Охорона праці" і його місце серед інших наук
4. Історія розвитку наукових основ охорони праці
5. Основні законодавчі акти і документи з питань охорони праці
1. Значення питань охорони праці в суспільстві
Не секрет, що за продуктивністю праці ми значно відстаємо від передових держав. Причин цього положення багато, і, як наслідок, існує багато шляхів підвищення продуктивності праці. У першу чергу значні резерви зростання продуктивності праці криються в питаннях створення оптимальних умов праці на робочому місці. Від людини, що працює в запиленій, загазованій атмосфері, у колективі, що постійно змінюється, на травмо-небезпечному устаткуванні, чекати високої продуктивності праці не варто. Не можна забувати також, що в Україні щорічно на виробництві від травм гине близько 1,6 тис. чоловік, інвалідами стають більше 3 тис., травмуються більше 30 тис.
У Сумській області щороку гинуть 70-80 чол., 90-100 стають інвалідами. Відомо, що до 90% машин і устаткування, що серійно випускаються, через конструктивні недоліки не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, трактори: відсутність жорстких кабін, при перекиданні, як правило, призводить до загибелі тракториста (5-6 чоловік щорічно). За кордоном жодного такого трактора не випускають.
Предмет “ Охорона праці”, який ми починаємо вивчати, спрямований на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці.
Охорона праці - це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.002-80).
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деяких небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Небезпечним називається такий виробничий фактор, дія якого на працівника в певних умовах може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я (ГОСТ 12.0.002-80).
Прикладами небезпечних факторів можуть бути: відкриті струмоведучі частини устаткування, деталі машин і механізмів, що рухаються, розпечені деталі і заготівки, робота з вибухонебезпечними речовинами і т.п.
Більш повний перелік в ГОСТі 12.0.003-74. “Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.
Шкідливим називається такий виробничий фактор, тривала дія якого на працівників в певних умовах може призвести до захворювання або зниження працездатності.
Прикладами шкідливих факторів є механічні або отруйні домішки в повітрі робочої зони, несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення, підвищені вібрація, шум, інфразвук, іонізуючі і лазерні випромінювання і т.д. Залежно від інтенсивності та тривалості дії шкідливий фактор може стати небезпечним.
Нещасний випадок на виробництві - результат дії на працівника небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.
При дії на людину шкідливого виробничого фактора протягом тривалого часу може виникнути професійне захворювання.
Техніка безпеки - це система заходів і механічних засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних виробничих факторів.
Небезпечна зона - це простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого фактора.
Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) - засіб, призначений для захисту одного працівника.
Засіб колективного захисту (ЗКЗ) - засіб, призначений для захисту двох і більше працівника.
Приклади: відповідно респіратор і система витяжної вентиляції.
2. Нормування і контроль у галузі охорони праці
Значне місце в питаннях створення безпечних і здорових умов праці займає розроблення і впровадження нормативної документації в галузі охорони праці. Це правила з техніки безпеки і норми з виробничої санітарії, вимоги вибухобезпеки, пожежобезпеки, електробезпеки і т.д.
Ці вимоги є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і для робітників і службовців. При недотриманні цих правил і норм винуватці юридично відповідальні. Види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, матеріальна. Це ще одна причина, з якої вам, майбутнім керівникам, необхідно ці норми і правила вивчити і неухильно виконувати.
За сферою дії правила і норми з техніки безпеки і виробничої санітарії діляться на:
а) загальні (єдині);
б) міжгалузеві;
в) галузеві.
Загальні, тобто єдині правила і норми поширюються на всі галузі народного господарства і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці. Наприклад, всі гости системи стандартів безпеки праці.
Міжгалузеві правила і норми закріплюють гарантії безпеки або в декількох галузях або на окремих типах устаткування.
Галузеві правила і норми поширюються тільки на окрему галузь виробництва. Містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічні для даної галузі (залізничний, авіатранспорт і т.д.).
До числа норм з техніки безпеки та виробничої санітарії відносять норми, що встановлюють заходи індивідуального захисту працівників від професійних захворювань і виробничих травм. Ці норми, зокрема, передбачають таке: на роботах зі шкідливими умовами праці, а також тих, що виконуються в особливих температурних умовах, або пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видаються безкоштовно згідно з встановленими нормами спецодяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту. Вони є власністю підприємства, яке повинне організувати зберігання, чищення і ремонт їх. У свою чергу, робітники і службовці зобов'язані користуватися в робочий час видаваними їм ЗІЗ.
На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно згідно з встановленими нормами мило (400 г на місяць). На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовно згідно з встановленими нормами засобами для змивання і знешкодження.
Норм цих багато. Перелічити їх всі зараз не доцільно. Більш детально розглянемо їх при розгляді окремих розділів курсу.
В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці - (ДНАОП). Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами, затверджені ДНАОП, вносяться до Державного реєстру, який видає Держнаглядохоронпраці. ДНАОП кодуються. Промисловість України кодується згідно з класифікатором за галузями і підгалузями чотиризначним кодом.
Приклад кодування для міжгалузевих нормативних актів:
ДНАОП 0.00 - 3.05 - 97 назва документа,
де ДНАОП - скорочена назва нормативного акта; 0.00 - державні органи, які затвердили нормативний акт.
Існують такі шифри державних органів:
0.00 - Держнаглядохоронпраці;
0.01 - Пожежна безпека (МНС);
0.02 - Безпека руху (МВС);
0.03 - Міністерство охорони здоро'вя;
0.04 - Держатомнагляд;
0.05 - Міністерство праці України;
0.06 - Держстандарт;
0.07 - Мінбудархітектура.
Види державних нормативних актів:
1- Правила;
2- Стандарти;
3- Норми;
4- Положення, статути;
5- Інструкції, керівництва, вказівки;
6- Рекомендації, вимоги;
7- Технічні умови безпеки;
8- Переліки, інші.
05- Порядковий номер нормативного акта (в межах даного виду);
97 - Рік затвердження.
В Україні розробляються державні стандарти України(ДСТУ),що невдовзі повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти ГОСТи Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)(рос.) як вид нормативно-технічної документації в галузі охорони праці. Її почали впроваджувати після того, як ще в 1970 р. за часів СРСР в промисловості була проведена комплексна перевірка стану документації з техніки безпеки.
Що вона показала?
1 Було більше 1000 документів з техніки безпеки не об'єднаних однією системою.
2 Документи з охорони праці не мали директивного характеру, серед них переважали галузеві норми і правила.
3 Документи з охорони праці мали ряд недоліків: видані десятки років тому, вони залишалися незмінними і в них не були враховані нові напрями розвитку науки і техніки (часто суперечили один одному).
4 Був відсутній єдиний план створення документації.
5 Було відсутнє нормативне забезпечення (що вимірювати, з чим порівняти і головне чим вимірювати).
6 Не було комплексного підходу до створення документації з охорони праці. Це була обмежена документація тільки з техніки безпеки (ТБ) - вона рекомендувала, як поводитися при небезпечному устаткуванні. В проектно-конструкторській документації безпека не враховувалася.
7 Охорона праці не мала своєї термінології. Тому в державну систему стандартів був введений додатковий клас - ССБТ № 12.
З 1977 року вимоги безпеки стали стандартними. В конструкторській документації став обов'язковим розділ техніки безпеки.
Існуючі на цей час ГОСТи, що належать до ССБТ, діють як міждержавні стандарти. Вони мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такі шифри (шифри підсистем):
1) організаційно - методичні стандарти - 0;
2) стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1;
3) стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2;
4) стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3;
5) стандарти вимог до засобів захисту працівників - 4.
Приклад позначення міждержавного стандарту:
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російський варіант), де ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт; 12 - стандарти безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 005 - порядковий номер стандарту в підсистемі; 88 - рік затвердження або перегляду і назва стандарту.
Загальна структура позначення в ССБТ має вигляд (рос.):
Рисунок 1.1 Структура ССБТ (0, 1, 2, 3, 4-- шифри підсистем ССБТ)
Рисунок 1.2 Структура позначення стандартів ССБТ
Крім ДСТУ, ГОСТів і ДНАОП, в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії; будівельні норми і правила (СНиП - будівельні норми і правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть траплятися посилання на ОНТП - галузеві норми технологічного проектування (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД з питань охорони праці.
Правила і норми в галузі охорони праці виконують свої функції лише в тому випадку, якщо організований контроль їх виконанням.
До органів, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про працю і правил з охорони праці, відносять спеціально уповноважені на те державні організації. Серед них:
- Держкомітет України з нагляду за охороною праці у складі Міністерства праці;
- Держкомітет України з ядерного і радіаційного захисту;
- Органи державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони МНС України;
- Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
В своїй діяльності вони не залежать від адміністрації підприємств (установ) і їх вищих органів управління.
Вищий нагляд за точним виконанням законів про працю, у тому числі про охорону праці всіма міністерствами і відомствами, підприємствами і посадовцями, здійснює Генеральний прокурор України через органи прокуратури.
Громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці здійснюють трудові колективи через вибраних представників.
3. Предмет “Охорона праці” і його місце серед інших наук
Курс " Охорона праці" (ОП), що вивчається нами, має
4 розділи:
1 Законодавство про працю.
2 Техніка безпеки.
3 Виробнича санітарія.
4 Пожежна профілактика.
1 Трудове законодавство регулює відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням праці. В законодавство про охорону праці входить:
1.1 Правила організації охорони праці на підприємствах, планування і фінансування заходів щодо поліпшення умов праці.
1.2 Правила з ТБ і виробничої санітарії.
1.3 Правила і норми з охорони праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.
2 Техніка безпеки - це розділ курсу, в якому розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.
3 Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. В цьому розділі вивчаються питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих чинників (температури, вогкості, запорошеності, загазованості, шуму, вібрації та ін.).
4 Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах.
Питання техніки безпеки повинні розглядатися в безпосередньому зв'язку з технічними науками. Це пояснюється тим, що багато конкретних питань забезпечення здорових і безпечних умов праці можуть бути вирішені тільки при розробленні технологічних процесів, конструюванні машин, апаратури.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці курс базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Курс "Охорона праці" пов'язаний з такими дисциплінами, як "Ергономіка", "Інженерна психологія", "Наукова організація праці", "Технічна естетика", "Правознавство", "Економіка" та ін. А в першу чергу, зі всіма спеціальними дисциплінами з конструювання техніки (устаткування).
4. Історія розвитку наукових основ охорони праці
Сучасні наукові основи техніки безпеки, промислової санітарії, протипожежної техніки мають глибокі історичні корені.
Так, ще на початку XVIII століття М.В. Ломоносов описав заходи щодо безпеки праці в гірничорудній справі, сформулював вимоги до спецодягу, вивчав атмосферну електрику. Його колега і соратник, професор Ріхман загинув від удару блискавки при проведенні досліду. В XIX столітті почалися наукові повідомлення і публікації з питань охорони праці.
В 1882 році на З'їзді російської технічної спілки в Москві були прочитані дві доповіді з техніки безпеки професором Кирпичевым Н.В.
В 1881-1884 рр. вийшли в світ три томи першої капітальної праці з техніки безпеки, автором яких був російський вчений, професор Пресс Л.А. Він розвинув ідеї професора Кирпичева і далеко перевершив всі зарубіжні роботи в цій галузі.
В 1887 р. професор Ерісман видав книжку "Гігієна розумової і фізичної праці", яка не втратила свого значення і до цього часу.
На початку ХХ сторіччя російський вчений
Сєченов І.М. своєю працею "Нарис робочих рухів людини" започаткував розвиток фізіології праці. Пізніше він розробив фізіологічний критерій для встановлення тривалості робочого дня (8 годин).
Велике теоретичне і практичне значення у сфері виробничої санітарії мають праці Н.В. Лазарева і Н.С. Правдіна.
Питаннями теорії горіння, вибуху, детонації займалася ціла група учених: Ле-Шателье, Джонсон, Бах, Семенов Н.Н.
Учені Бекерель і Кюрі вперше досліджували небезпечні дії радіоактивних випромінювань на організм людини.
В роки Першої Світової війни Н.О. Зеленський створив універсальний для того часу фільтрівний протигаз і врятував тисячі солдатських життів.
Лекція 2
ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
Питання
1. Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм
1. Причини забруднення і характер дії повітряного середовища на організм людини
Зростання промисловості і сільськогосподарського виробництва, енергетичних потужностей, широка хімізація, збільшення кількості автотранспорту, зростання міст сприяють швидкому збільшенню забруднення атмосферного повітря, водоймищ, ґрунтів, яке є загрозою для здоров'я, а в деяких ситуаціях, які повторюються все частіше, для життя населення.
Проблема боротьби із забрудненням атмосферного повітря в економічно розвинених країнах в даний час є дуже актуальною.
Найбільша кількість викидів припадає на промислово розвинені країни. Так, в США об'єм шкідливих викидів в атмосферу становить понад 20% світового надходження.
До відома:
У місті Сумах атмосферні викиди складають близько
60 тис. тонн в рік, з них до 50% становлять викиди автотранспорту.
Помітна тенденція, що чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим гостріша ця проблема. Проте такий розподіл умовний. Домішки індустріального походження, що викидаються в атмосферу, швидко поширюються повітряними потоками і дифузією атмосфери на великі відстані, минаючи національні кордони та надаючи проблемі захисту атмосферного повітря глобального характеру, (так зване транскордонне перенесення кислотних дощів). Актуальність проблеми підтверджується ще і тим, що вагова кількість повітря, яке потрібне людині, становить близько 20 кг/добу. Це набагато більше, ніж вага споживаної води (близько 2 кг/добу) і їжі (менше 1 кг/добу). Крім того, забруднення повітряного басейну нерідко є первинним процесом, за яким, як результат осідання забруднюючих речовин на поверхні землі, відбувається забруднення водоймищ і харчових продуктів.
Атмосферне повітря у своєму складі містить (за об'ємом): азоту 78%, кисню 21%, інертних газів близько 1%, вуглекислого газу 0,03%. Повітря такого складу найбільш сприятливе для дихання.
Разом з хімічним складом важливо також, щоб повітря мало певний іонний склад. Встановлено, що на життєдіяльність людського організму життєдайно впливають легкі негативні іони кисню повітря. Вперше на цю обставину звернули увагу при експлуатації московського метрополітену. Тут підготовка повітря ці іони нейтралізувала. Це призводило до погіршення здоров'я працівників під землею: головний біль, відчуття безпричинної тривоги, швидкої втоми і т.д.
Повітря робочої зони рідко має наведений вище хімічний склад. Багато технологічних процесів супроводжуються виділенням в повітря виробничими приміщеннями шкідливих речовин - парів, газів, твердих і рідких частинок.
Пари і гази утворюють з повітрям суміші.
Забруднення повітряного середовища пилом, газом, аерозолем у виробничих умовах відбувається з багатьох причин. Основними з них є:
1 Недосконалість технологічного процесу (наприклад, виробництво цементу мокрим і сухим способом).
2 Переривчастість технологічних процесів (перевантаження, пересипання).
3 Недостатня герметичність устаткування.
4 Рух транспорту (так зване вторинне забруднення).
Наслідки забруднення
Забруднення повітряного середовища пилом, окрім несприятливого впливу на організм людини, може бути причиною:
1) вибуху (вугільний, торф'яний, алюмінієвий);
2) втрати сировини та готового продукту;
3) псування продукції (при виготовленні точних приладів, лакофарбових покриттів).
Окремі технологічні процеси, наприклад, в машинобудуванні (травлення чорних металів кислотами, цинкування, процеси знежирення і нанесення лакофарбових покриттів), хімічній промисловості супроводжуються, окрім викиду пилу, виділенням у повітря шкідливих парів і газів.
Отруйні речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і шкіру. Вони можуть порушити нормальну життєдіяльність організму і призвести до стійких або патологічних змін.
Отруєння, що виникають на виробництві, називаються професійними.
Вони можуть бути гострими (раптово у великих дозах), і тоді їх відносять до нещасних випадків, або хронічними (малі дози тривалий час), і тоді їх відносять до категорії профзахворювань.
Небезпека дії на організм людини отруйних речовин визначається такими чинниками:
1) хімічний склад речовини;
2) ступінь подрібнення (дисперсність);
3) розчинність в біологічних середовищах (приклад з ДДТ);
4) концентрація (зміїна отрута);
5) час дії.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи небезпеки:
1) Речовини надзвичайно небезпечні (ртуть металева, свинець, гексахлоран, жовтий фосфор).
2) Речовини високо небезпечні (хлорофос, сірковуглець, сурма).
3) Речовини помірно небезпечні (тютюн, спирт метиловий).
4) Речовини мало небезпечної дії (спирт етиловий, уайт-спірит).
За фізіологічною дією отруйні речовини можуть бути розділені на чотири основні групи:
а) подразнюючі - діють на поверхневі тканини дихального тракту і слизові оболонки (хлор, сірчистий газ, аміак, акролеїн);
б) задушливі - діють як речовини, що порушують процес засвоєння кисню тканинами (окисел вуглецю, сірководень);
в) наркотичні - діють як наркотики (азот під тиском, дихлоретан, чотирихлористий вуглець);
г) соматичні отрути - викликають порушення діяльності всього організму або його окремих органів і систем (свинець, ртуть, бензол, миш'як).
Ступінь подрібнення діє так, що чим вища дисперсність, тим швидше і глибше проникають отрути в організм (найнебезпечніші паро- і газоподібні речовини).
Розчинність підсилює ураження.
Концентрація і час дії - це вирішальні чинники. Для багатьох речовин встановлена залежність між концентрацією, часом дії і характером дії (наприклад, сильно діє окисел вуглецю при дотриманні рівності: добуток часу дії в годинах на концентрацію в міліграмах на 1 м3 дорівнює 1700).
Неотруйні виробничі пари, гази і пил в основному подрадразнюють організм і, проникаючи всередину організму через органи дихання, можуть викликати хронічні захворювання легень і дихальних шляхів (сюди відносять пил різного походження).
До подразливого пилу відносять:
- мінеральний (азбестовий, кварцовий, вугільний, наждачний та ін.);
- металевий (залізний, чавунний, цинковий та ін.);
- деревний.
Подразливий (неотруйний) пил подразнює слизові оболонки дихальних шляхів, шкіру, очі і практично не потрапляє в кровообіг внаслідок поганої розчинності в біологічних середовищах (крові, лімфі, інших рідинах). Проте тривала робота в умовах запорошеного повітря може призвести до хронічних захворювань легенів. Ці захворювання призводять до обмеження дихальної поверхні легенів і змін у всьому організмі людини.
Отруйний пил (свинець, ртуть, миш'як і т.д.), розчиняючись в біологічних середовищах, діє як введена в організм отрута і викликає його отруєння. Наприклад, при зварюванні утворюється пил, що містить марганець, хром, фтор. У ливарному виробництві у ряді випадків утворюється пил, що містить миш'як і берилій.
Лекція 4
Виробниче освітлення
Питання
1. Значення раціонального освітлення
2. Нормування і розрахунок природного освітлення
3. Нормування і розрахунок штучного освітлення
1. Значення раціонального освітлення
Зір - один з головних інформаторів людини про навколишній світ. Близько 90% всієї інформації про зовнішній світ надходить в наш мозок саме через очі. Фізіологи називають очі частиною головного мозку, винесеного на периферію для контакту із зовнішнім середовищем.
Неправильно проведене освітлення завдає значної шкоди зору працівників.
Навпаки, при хорошому освітленні усувається напруження ока, полегшується розрізнення об'єктів, швидшає темп роботи.
Світло стимулює діяльність всього організму.
Правила гігієни праці вимагають максимального використання природної освітленості, оскільки сонячне світло здійснює біологічну оздоровлюючу дію на організм.
Дія ця викликається не тільки ультрафіолетовим випромінюванням (більша частка його через звичайне віконне скло в приміщення не проникає), але і випромінюваннями видимого спектра, до яких протягом тисячоліть пристосувалося око людини. Природне світло створює у людей відчуття безпосереднього зв'язку з навколишнім світом і заспокійливо діє на нервову систему.
Забезпечення гігієнічно раціональних умов освітлення у виробничих приміщеннях сприяє тривалому збереженню працездатності, призводить до зростання продуктивності праці і до поліпшення якості продукції, що випускається.
Проведені дослідження впливу вібрації, низької освітленості, запорошеності, шуму, що впливають одночасно, показали, що найбільшу негативну дію на продуктивність праці здійснюють вібрації (38,9%) і освітленість (33,4%), менше - запорошення (21,4%) і шум (5,4%). Результати хронометричних досліджень за процесом буріння перфоратором типу ПР-ЗОК в умовах прохідницького забою Березовського рудника показали, що збільшення освітленості забою з 1-2 до 20 лк призводить до скорочення часу буріння на 15%, а до 40 лк - на 18 % і дозволяє збільшити тривалість провітрювання забою після вибухових робіт і тим самим поліпшити умови праці. охорона праця забруднення організм
Тому важливо забезпечувати на робочих місцях раціональне освітлення ( прийнятне освітлення при мінімальних витратах).
Завданнями раціонального освітлення є:
1 Поліпшення зорових умов праці.
2 Створення сприятливої виробничої обстановки.
3 Зменшення небезпеки виробничого травматизму.
Основні світлотехнічні поняття і визначення
Вони поділяються на кількісні і якісні.
До кількісних відносять такі поняття:
Світловий потік (F) - потік променистої енергії, що оцінюється за зоровим відчуттям, характеризує потужність світлового потоку. Одиниця світлового потоку - люмен (лм).
1 лм - світловий потік, що випромінюється точковим джерелом світла в тілесному куті - 1 стерадіан при силі світла, яка дорівнює 1 канделі.
Стерадіан - тілесний кут з вершиною в центрі сфери, який вирізує на поверхні сфери площу, що дорівнює площі квадрата із стороною, довжина якого дорівнює радіусу сфери.
Сила світла (I) - характеризує просторову густину світлового потоку в певному напрямі. Одиниця сили світла кандела (кд).
1кд - сила світла, яка випромінюється в перпендикулярному напрямі абсолютно чорним тілом з площі 1/600000 м2 при температурі затвердіння платини і тиску 101325 ньютонів на квадратний метр (Н/м2).
Яскравість поверхні L (кд/м2) - поверхнева густина сили світла. Одиниця яскравості - кандела на квадратний метр (кд/м2).Це яскравість плоскої поверхні, яка випромінює в перпендикулярному напрямі з кожного квадратного метра силу світла, яка дорівнює одній канделі. Для цієї самої одиниці застосовується друга назва - нит (нт).
Освітленість (Е) - поверхнева густина світлового потоку, дорівнює світловому потоку, що падає на елемент поверхні, віднесеного до площі освітлюваної поверхні. Одиниця освітленості - люкс (лк). Це освітленість поверхні площею 1 квадратний метр при світловому потоці, що падає на неї і дорівнює 1 люмену.
Коефіцієнт віддзеркалення () є відношенням відбитого тілом світлового потоку Fв до падаючого Fп:
. (4.1)
Віддзеркалення світлового потоку поверхнями залежить від їх забарвлення і будови. Залежно від властивостей тіла віддзеркалення світлового проміння може бути дзеркальним (від полірованих і шліфованих поверхонь) або розсіяним. Практично всі тіла відбивають світловий потік, який падає на них, за змішаним принципом.
До якісних показників відносять такі:
1 Характеристика фону.
Фон - це поверхня, яка прилягає до даного об'єкта в процесі проведення зорової роботи. Фон розрізняють: темний (<0,2), середній (0,2<<0,4), світлий (>0,4).
2 Контраст об'єкта з фоном К - характеризує відношення яскравості даного об'єкта і фону:
, (4.2)
де Lо - яскравість об'єкта;
Lф - яскравість фону.
3 Видимість V - характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості і контрасту. Вона виражає відношення контрасту дійсного до контрасту граничного:
, (4.3)
де Кгр - граничний контраст, тобто якнайменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкти стають невидимими.
4 Показник засліпленості характеризує досконалість освітлювальної установки (системи):
5 Коефіцієнт пульсації освітленості (для люмінесцентних ламп).
6 Показник дискомфорту (оцінює дискомфорт блиску віддзеркалюваних поверхонь).
Класифікація систем виробничого освітлення
Виробниче освітлення може бути класифіковано:
1 За видом джерела світла:
а) природне освітлення;
б) штучне освітлення.
2 За конструкцією: природне - бічне, верхнє, комбіноване.
Суміщене освітлення - коли до природного додається штучне.
Штучне освітлення - загальне (рівномірне, локалізоване), комбіноване (загальне і місцеве); застосування одного місцевого освітлення забороняється.
При комбінованій системі освітлення частка загального повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання і не менше 150 лк для газорозрядних (люмінесцентних) ламп.
3 За призначенням:
а) робоче освітлення (для нормальної діяльності);
б) аварійне (для продовження роботи, де можуть виникнути тяжкі наслідки при припиненні роботи робочого освітлення. При цьому якнайменша освітленість повинна складати не менше 5% від робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині приміщення і 1 лк - для території підприємства;
в) евакуаційне освітлення - встановлюється в місцях, небезпечних для проходження людей. Якнайменша освітленість - 0,5 лк на межах основних проходів усередині приміщення і 0,2 лк на відкритих територіях.
г) спеціальне: охоронне, чергове, еритемне опромінення, бактерицидне опромінення.
2. Нормування і розрахунок природного освітлення
Природне освітлення в будь-якій точці приміщення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО). КПО є вираженим у відсотках відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення світлом неба, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу. Аналітично КЕО виражається формулою
, (4.4)
де Евн - освітленість усередині приміщення, лк;
Ез - освітленість зовнішня на горизонтальній поверхні, лк.
Отже, КПО показує, яку частку від одночасної горизонтальної освітленості на відкритому просторі при дифузному світлі небосхилу складає освітленість в даній точці приміщення.
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).
Якнайменша розрахункова освітленість, яка створюється природним світлом в приміщенні, визначається при зовнішній освітленості, яка дорівнює 5000 лк.
Нормування природного освітлення
Відповідно до СНИП II-4-79 нормоване значення КПО - для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою
, (4.5)
де еIII - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0/1% відповідно для I-VIII розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (для V поясу - 0,8; для I поясу - 1,2) (місто Суми знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9 );
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65- 1,0.
Розрахунок природного освітлення
Існує декілька методів визначення значення КПО, у тому числі точковий, метод Данилюка, орієнтовний метод.
Орієнтовно - необхідну площу світлових прорізів можна визначити з формули (4.6) залежно від площі підлоги. Для бічного освітлення
(4.6)
де Sв - площа віконних прорізів;
Sп - площа підлоги;
в - світлова характеристика вікна залежить від конфігурації і розмірів вікон і приміщень;
Зокрема, в залежить від відношення довжини приміщення А до глибини приміщення Б. Необхідно мати на увазі, що за довжину приміщення береться довжина стіни з вікнами, а за глибину приміщення береться відстань від вікон до протилежної стіни (див рис 4.1).
Kз - коефіцієнт запасу (30-50%) (Кз = 1,3-1,5);
Kбуд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти вікон;
про - загальний коефіцієнт світлопроникнення визначається з добутку 5 коефіцієнтів, що враховують
о=1*2*3*4*5, (4.7)
де 1 - світлопроникний матеріал вікна;
2 - конструкцію вікон;
3 - забрудненість;
4 - несучі конструкції;
5 - наявність сонцезахисних пристроїв;
Рисунок 4.1 Схема приміщення
r1 - коефіцієнт, що враховує вплив світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщення, залежить від розмірів приміщення і коефіцієнтів віддзеркалення стелі, стін, робочої поверхні.
Формула 4.6 може бути використана в двох варіантах:
1 Знаючи тип роботи і площу підлоги, можна знайти необхідну площу вікон.
2 Маючи приміщення з відомими вікнами, визначити відповідність площі вікон розряду зорових робіт, тобто знайти фактичне значення КПО:
(4.8)
При визначенні коефіцієнтів в та r1 необхідно мати на увазі, що довжиною приміщення є довжина стіни з вікнами, а глибиною - відстань від зовнішньої стіни з вікнами до протилежної стіни в приміщенні.
Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої на -5+10%.
Основні санітарні вимоги до проектування і улаштування природного освітлення:
1 У всіх будівлях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення.
2 Доцільно вбудувати одне велике вікно, ніж декілька невеликих тієї самої сумарної площі.
3 Вікна повинні розміщуватися на однаковій відстані один від одного і від кутів будівлі (відстань між вікнами не повинна перевищувати двократної ширини вікна).
4 Верхній край вікна повинен розміщуватися по можливості ближче до стелі.
5 Світло повинне падати на робоче місце з лівого боку.
3. Нормування і розрахунок штучного освітлення
В СНиП 11-4-79 записано, що при улаштуванні штучного освітлення необхідно намагатися використовувати газорозрядні лампи. За неможливості або економічної доцільності можна, як виняток, застосувати лампи розжарювання.
Джерела світла штучного освітлення характеризуються:
1) напругою живлення, споживаною потужністю;
2) економічними характеристиками (термін служби в годинах, світловіддачею);
3) світлотехнічною характеристикою (загальний світловий потік);
4) конструкційними характеристиками (розміри ламп, форма і розміри цоколя).
Переваги і недоліки існуючих джерел штучного
освітлення
Газорозрядні лампи. Переваги:
1) більш довговічні (5000 тисяч годин горіння);
2) більша світловіддача (50- 130 лм/Вт);
3) задовільний спектральний склад світла, який можливо корегувати, підбираючи необхідний тип лампи: ЛБ - лампи білого світла, ЛД - лампи білого світла, ЛДЦ - лампи з поліпшеною кольоропередачею, ЛТБ - лампи тепло-білого світла.
Недоліки:
1) складніші в експлуатації;
2) улаштуванні;
3) дорожчі;
4) стробоскопічний ефект - це помилкове сприйняття людиною стану речей внаслідок пульсації світлового потоку від люмінесцентних ламп з частотою пульсації змінного струму (50Гц): предмети, що обертаються з такою частотою здаються нерухомими і можуть (методи боротьби: застосування світильників з декількома лампами, причому сусідні лампи включають в різні фази пульсації за допомогою індукційних і ємнісних опорів, тобто штучно зміщують фази);
5) час загоряння до 10 хв;
6) наявний ефект старіння (до кінця терміну роботи початковий світловий потік зменшується до 50%).
Лампи випускаються потужністю до 120 ватів марки:
ЛД - лампи денного світла;
ЛБ - лампи білого світла;
ЛХБ - лампи холодно-білого світла;
ЛТБ - лампи тепло-білого світла;
ЛДЦ - з поліпшеною кольоропередачею.
Лампи розжарювання
Те, що позитивне для газорозрядних, негативне для ламп розжарювання, і навпаки: не економічні, недосконалий спектральний склад, але немає пульсації, простота конструкції, експлуатація за потужністю до 1500 Вт. Термін служби до 1000 годин.
Світильники
Світильники - це комплект, що складається з джерела світла, освітлювальної арматури і підвідних дротів. Вони класифікуються:
1 За розподілом світлового потоку в просторі (прямого світла, розсіяного, віддзеркаленого);
2 За формою кривої сили світла (рівномірного, концентрованого, косинусного, синусного);
3 Залежно від виконання, призначення, способу установки.
Світильники характеризуються коефіцієнтом використання світлового потоку =0,5-1.
Існують щілисті світловоди.
Щілистий світловод - це циліндрична труба великої довжини. Більша частина внутрішньої поверхні труби по всій довжині покрита шаром, що дзеркально відбиває світло.
Потужні лампи встановлені в торцях світловоду - за межами освітлюваного приміщення (дуже важливо для вибухонебезпечних виробництв). Нижня частина труби (щілина) виконана з прозорого матеріалу, через яку світло проходить і освітлює приміщення.
Вимірювання освітленості
Вимірювання освітленості здійснюється люксметром типу Ю-16, Ю-17, Ю-117.
Люксметр складається з селенового фотоелемента і стрілкового гальванометра, який градуйований, Лк.
Принцип роботи - під дією світла у фотоелементі (селенова пластинка) виникає фотострум, який вимірюється гальванометром.
Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в нижню сторону не більше, ніж на 10%.
Збільшення освітленості (в порівнянні з нормами) до будь-кого практично досяжної величини - бажано. Обмежує в першу чергу перевитрату електроенергії і вартість освітлювальної техніки.
При проектуванні штучного освітлення допускається перевищення фактичної освітленості над нормованою не більше ніж на 20%.
Вимоги до улаштування штучного виробничого освітлення
1 Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру виконуваної роботи.
Згідно з СНиП II-4-79 всі роботи за зоровими умовами підрозділяються на 8 розрядів у залежності від розміру об'єкта розпізнання:
I - розмір об'єкта розпізнання менше 0,15 мм;
VIII - загальний нагляд за ходом технологічного процесу.
2 Створення рівномірного розподілу яскравості на робочій поверхні за рахунок вибору відповідної системи освітлення і типу світильників.
3 Оптимальна спрямованість світлового потоку.
4 Рівномірна освітленість в часі. Спеціальне включення газорозрядних ламп.
5 Необхідний спектральний склад випромінювань.
6 Зведення до мінімуму чинників: тепловиділень, випромінювання, шуму, зменшення вибухової небезпеки, пожежної і електронебезпеки.
7 Зручність і надійність експлуатації.
Розрахунок штучного освітлення. Методи розрахунку
Існують декілька методів розрахунку штучного освітлення:
1) 1 за методом коефіцієнта використання світлового потоку;
2) розрахунок точковим методом;
3) розрахунок методом питомої потужності. Метод наближений, пов'язує необхідну потужність системи освітлення і площу приміщення (інспекторський). Існують таблиці, де від розряду зорової роботи подається необхідне значення питомої потужності, яку повинна забезпечити система освітлення Вт/м2.
1 Розрахунок за методом коефіцієнта використання світлового потоку:
' (4.9)
де Fл - необхідний розрахунковий світловий потік однієї лампи для забезпечення освітленості Емін, яку вимагає СНиП. Необхідна мінімальна освітленість береться за СНиП. Вона залежить від розряду та підрозряду зорової роботи, виду джерела світла та системи освітлення, лк;
S - площа підлоги, м2;
Кз - коефіцієнт запасу (Кз = 1,5 - 2);
Z - коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної),для ламп розжарювання Z=1,15, для люмінесцентних ламп - Z=1,1;
з- коефіцієнт використання світлового потоку світильника в частках одиниці (від 0, 2 до 0,8), він залежить від:
а) типу світильника;
б) коефіцієнта віддзеркалення стелі, стін і робочої поверхні;
в) індексу приміщення I:
, (4.10)
де А та В - довжина та ширина приміщення;
hр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею;
N - кількість світильників, допускається округлення - 10% + 20%;
n - кількість ламп у світильнику.
2 Точковий метод розрахунку
, (4.11)
де Fл - необхідний розрахунковий світловий потік однієї лампи, лм;
м - коефіцієнт, що враховує вплив віддалених джерел світла;
УЕ - сумарна умовна освітленість від найближчих світильників, визначається за графіками просторових ізолюкс.
Для кожного типу світильника побудовані графіки просторових ізолюкс.
Точковий метод розрахунку передбачає і другий варіант - пов'язує освітленість і силу світла:
(4.12)
де Iб сила світла в напрямі від джерела на дану точку робочої поверхні, кд;
r - відстань від світильника до розрахункової точки, м;
б - кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямом світлового потоку від джерела світла.
Розрахунок освітленості від світлових рядів застосовується при розрахунку освітленості від рядів газорозрядних ламп.
Розрахункова формула має вигляд:
, (4.13)
де Фґ - необхідна густина світлового потоку світлового ряду, лм/м;
Е - мінімальна освітленість за СНиП, лк;
К - коефіцієнт запасу;
hp - висота підвісу світильника над робочою поверхнею;
м - коефіцієнт, що враховує віддалені джерела світла, можна взяти м=1,1;
УE - сума умовної освітленості від усіх напіврядів світильників, визначається за графіками лінійних ізолюкс.
Розміщення світильників
Бажано розмістити їх по сторонах квадрата з довжиною сторони L=(1,4-1,6) hp.
Рисунок 4.2 Схема розміщення світильників
Для ліній, що світяться, теж відстань між лініями повинна дорівнювати L.
Відстань від стіни до світильника або до лінії, що світиться, повинна складати l=0,3-0,5 L.
Порядок розрахунку штучного освітлення:
1 Задати або вибрати вихідні дані: розміри приміщення, вид виконуваної роботи, вид джерела світла, система освітлення та ін.
2 Вибрати тип світильника залежно від категорії виробництва з пожежної небезпеки і від метеорологічних умов.
3 Скласти в масштабі план приміщення.
4 Розмістити світильники на плані.
5 Вибрати норму штучної освітленості за СНиП П-4-79.
6 Вибрати метод розрахунку.
7 Розрахувати необхідний світловий потік однієї лампи.
8 Підібрати найближчу стандартну лампу.
9 Перевірити значення фактичної освітленості (відхилення фактичної освітленості від норми допускається -10 +20%).
Особливості розрахунку аварійного освітлення, евакуаційного, місцевого освітлення визначаються їх призначенням і вимогам до них.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії за сферою дії. Органи, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про правила з охорони праці. Історія розвитку наукових основ охорони праці. Основні законодавчі акти з питань охорони праці.
контрольная работа [18,4 K], добавлен 21.02.2010Соціально-економічне значення заходів з охорони праці як найважливішої складової частини плану економічного і соціального розвитку підприємства. Фінансування й облік витрат на заходи, основні законодавчі акти і документи, що регулюють охорону праці.
реферат [28,6 K], добавлен 16.11.2009Функціональна структура охорони праці. Документи, які впливають на строки проведення навчання з питань охорони праці та інструктажів. Гігієнічна оцінка умов праці. Основні повноваження правління Фонду. Система управління охороною праці в будівництві.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 12.04.2012Дослідження місця і значення навчальної дисципліни "Основи охорони праці", яка вивчається з метою формування у майбутніх спеціалістів необхідного їм у подальшій професійній діяльності рівня знань і вмінь з правових та організаційних питань охорони праці.
методичка [231,2 K], добавлен 01.06.2010Характеристика загальних принципів управління охороною праці. Аналіз обов’язків та повноважень власника підприємства і посадових осіб. Функції та завдання служби і комісії з питань охорони праці, громадського контролю. Шляхи фінансування охорони праці.
лекция [52,9 K], добавлен 29.04.2010Нормативно-правові акти, що регулюють виробничі відносини, як джерело охорони праці. Галузеві нормативні акти щодо охорони праці та їх прийняття, перегляд і скасування. Особливості стадій опрацювання державних нормативних актів про охорону праці.
реферат [26,2 K], добавлен 04.04.2011Основні моменти історії розвитку охорони праці як навчальної дисципліни, її предмет, завдання, головні поняття та міжпредметні зв’язки з іншими науками. Аналіз факторів та соціально-економічне значення охорони праці, її нормативно-законодавча база.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 04.04.2011Особливості навчання, перевірки знань, видів інструктажу з охорони праці. Обов'язки і відповідальність роботодавця щодо дотримання діючих нормативів по навчанню працюючих з охорони праці. Державний нагляд і методи громадського контролю за охороною праці.
реферат [26,8 K], добавлен 28.06.2010Планування та фінансування робіт з охорони праці. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці. Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск до роботи. Основні причини смертельних травм та нещасних випадків.
реферат [23,0 K], добавлен 19.02.2012Характеристика стану та особливостей проведення навчання з питань охорони праці на ЖКУВП "Біатрон-3", аналіз його умов праці (наявності шкідливих і небезпечних факторів). Методика розробки внутрішніх організаційних документів підприємства з охорони праці.
контрольная работа [50,8 K], добавлен 03.08.2010Теоретичні та практичні основи державної політики в галузі охорони праці. Сучасний стан та проблеми на конкретних прикладах. Шляхи вирішення проблем, пов'язаних з державною політикою в галузі охорони праці. Національна програма поліпшення безпеки праці.
реферат [31,8 K], добавлен 13.01.2010Права і обов’язки служби охорони праці на підприємствах. Навчання, інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці. Розрахунок річних витрат на виплату за листками непрацездатності через травмування. Визначення кратності повітрообміну приміщення.
контрольная работа [26,2 K], добавлен 30.04.2015Поняття служби охорони праці, її сутність і особливості, місце та значення на підприємстві. Основні завдання служби охорони праці, порядок та правила її створення, цілі діяльності. Особливості формування служби охорони праці об'єднання підприємств.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 17.04.2009Аналіз законодавчих актів та основних положень законодавства України про працю і охорону праці: охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Положення про медичний огляд працівників. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці.
реферат [27,8 K], добавлен 28.06.2010Характеристика повноважень органів державного керування охороною праці. Основні функції й завдання керування охороною праці. Джерела фінансування охорони праці. Організація наукових досліджень. Розробка і зміст інструкцій з охорони праці на підприємствах.
реферат [29,0 K], добавлен 28.06.2010Сутність, мета та основні поняття охорони праці. Головні принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці. Основні економічні методи управління нею. Характеристика закону України "Про охорону праці". Права та обов'язки працівників.
реферат [29,4 K], добавлен 04.04.2011Мета організації спеціального навчання з охорони праці. Класифікація інструктажів за характером і часом проведення. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань, методи їх аналізу.
реферат [25,2 K], добавлен 25.04.2014Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.
курс лекций [383,2 K], добавлен 09.12.2008Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів і студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання. Професійний добір працівників.
лекция [30,0 K], добавлен 29.04.2010Перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, які містять вимоги щодо охорони праці. Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці. Система контролю за станом охорони праці.
лекция [40,7 K], добавлен 29.04.2010
