Лісові пожежі та їх види

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Житомирський Національний Агроекологічний Університет

Факультет Лісового Господарства

Кафедра таксації та лісовпорядкування

Реферат

З дисципліни: «Лісова типологія та пірологія»

На тему «Лісові пожежі та їх види»

Виконав: студент 5 курсу 1 групи

Прядко А.В.

Перевірив: Захарчук О.І.

Житомир-2016

Зміст

Вступ

1. Поняття і типи лісових пожеж

2. Класифікація лісових пожеж за силою

3. Причини появи лісових пожеж

4. Руйнування й профілактика лісових пожеж

Висновок

Список літератури

Вступ

Стихійні лиха в - це різні явища природи, викликають раптові порушення нормальної життєдіяльності населення, і навіть руйнації й знищення тих матеріальних цінностей. Вони нерідко надають негативний вплив на навколишню природу.

До стихійним бідуванням зазвичай ставляться землетрусу, повені, оповзневі потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани, бурі. До таких бід додати часом можна віднести також пожежі, особливо масові лісові і торф'яні.

Небезпечними лихами є, ще, виробничі аварії. Особливу небезпеку становлять аварії на підприємствах нафтової, газової та хімічної промисловості.

Стихійні лиха в, пожежі, аварії… По різного можна зустріти їх. Знічено, навіть приречене, як століттями зустрічали люди різні лиха, чи спокійно, з негнучкою вірою у власних силах, з надією з їхньої приборкання. Але впевнено прийняти виклик лих можуть лише, хто, знаючи, як необхідно діяти у тому чи іншого обстановці, прийме єдино правильне рішення: врятує себе, надасть допомогу іншим, відверне, наскільки зможе, що руйнує дію стихійних сил.

1. Поняття і типи лісових пожеж

Лісовий пожежа - це стихійне, некероване поширення вогню по лісовим площами. Причини появи пожеж лісом заведено поділяти на природні і антропогенні. Найпоширенішими природними причинами великих лісових пожеж Землі звичайно є блискавки. Розміри пожеж дають можливість їх візуальне спостереження навіть у космосу.

У молодих лісах, у яких багато зелені, ймовірність загоряння від блискавки істотно нижчий, ніж у лісах вікових, де дуже багато сухих і хворих дерев. Отже, у природі ще набагато раніше людини існувало своєрідна рівновага. Екологічна роль лісових пожеж полягала у природному відновленні лісів.

Сьогодні частка природних пожеж (від блискавок) становить близько 7%-8%, тобто виникнення більшу частину лісових пожеж пов'язані з діяльністю людини. Отже, існує гостра потреба роботи протипожежних служб, контроль над дотриманням пожежної техніки безпеки.

Іноді пожежі спеціально викликають штучно. Такі пожежі прийнято називати керованими. Метою керованих пожеж є: знищення пожароопасных палива, видалення відходів лісозаготівель, підготовка ділянок під садіння саджанців, боротьби з комахами і хворобами лісу й до т.д., і навіть який налаштований підпал лісу із єдиною метою наступної його вирубки (приміром, у прикордонних із Китаєм областях Далекосхідного регіону Росії). лісовий пожежа самозаймання руйнування

Залежно від цього, де поширюється вогонь, пожежі діляться на низові, верхові і підземні:

При низовому пожежі згоряє лісова підстилка, лишайники, мохи, трави, опалі на грішну землю гілки тощо. Швидкість руху пожежі на вітер 0,25-5 км/год. Висота полум'я до 2,5 м. Температура горіння близько 700 °З (іноді вище).

Низові пожежі бувають швидкі і стійкі:

* При побіжному низовому пожежі згоряє верхня частина напочвенного покриву, підріст і підлісок. Такий пожежа поширюється із швидкістю, обходячи місця із підвищеною вологістю, тож частину площі залишається незачепленою вогнем. Біглі пожежі основному відбуваються навесні, коли просихає лише верхній шар дрібних палива.

* Стійкі низові пожежі поширюються повільно, у своїй повністю вигорає живий і мертвий надгрунтовий покрив, сильно обгорають корені і кора дерев, повністю згоряють підріст і підлісок. Стійкі пожежі виникають переважно з середини літа.

Верхової лісової пожежа охоплює листя, хвою, галузі, й усю крону, може охопити (у разі повального пожежі) травяно-моховой покрив грунтів та підріст. Швидкість поширення від 5-30 км/год. Температура від 900°C до 1200°C. Розвиваються звичайно при посушливої вітряної погоді з низової пожежі в насадженнях з низкоопущенними кронами, в різновікових насадженнях, і навіть за багатого хвойному підрості. Верхової пожежа - це звичайно завершується стадія пожежі. Область поширення яйцевидно-витянута.

Верхові пожежі, як і низові, може бути швидкими (ураганними) і стійкими (повальними):

* Ураганна пожежа поширюється зі швидкістю від 7 до 30 км/год. Виникають при буревіях. Небезпечні високої швидкістю поширення.

* При повальному верхівковому пожежі вогонь рухається суцільний стіною від надґрунтового покриву до крон дерев зі швидкістю до 8 км/год. При повальному пожежі ліс вигорає повністю.

При верхових пожежі утворюється велика маса іскор з запалених гілок і хвої, летять перед фронтом вогню й створюють низові пожежі протягом кількох десятків, а разі ураганного пожежі іноді протягом кількох сотень метрів від основного вогнища. Такий вид простежується сьогодні у Росії. Підземні (ґрунтові) пожежі лісі найчастіше пов'язані із загорянням, торфу, що стає можливим у результаті осушення боліт. Поширюються зі швидкістю до 1 км на добу. Може бути малопомітні і поширюватися на глибину за кілька метрів, унаслідок чого представляють додаткову небезпеку життю і вкрай погано піддаються гасінню (Торф може горіти без доступу повітря і навіть під водою). Для гасіння таких пожеж необхідна попередня розвідка.

2. Класифікація лісових пожеж за силою

Залежно від характеру загоряння і складу лісу лісові пожежі поділяються на низові, верхові і ґрунтові. По швидкості поширення вогню низові і верхові пожежі діляться на сталі й швидкі. Швидкість поширення:

- слабкого низового пожежі вбирається у 1 м/мин (висота слабкого низового пожежі до 0,5 м)

- середнього від 1 м/мин до 3 м/мин (Висота середнього - до $1,5 м)

- сильного понад 3 м/мин. (Висота сильного - понад 1,5 м)

Верхової пожежа, швидкість поширення:

- слабкий до 3 м/мин,

- середній до 100 м/мин,

- сильний понад 100 м/мин.

Сила ґрунтового пожежі визначається за глибиною вигоряння:

- слабким ґрунтовим (підземним) пожежею вважається такий, яка має глибина прогорання вбирається у 25 див,

- середнім - 25-50 див,

- сильним - понад 50 відсотків див.

Оцінка площею:

- загоряння - вогнем охоплено 0,1-2 гектара

- малий 2-20 га

- середній 20-200 га

- великий 200-2.000 га

- катастрофічний понад 2.000 га.

Середня тривалість лісових великих пожеж 10-15 діб при згорающий площі - 450-500 гектарів.

3. Причини появи лісових пожеж

Основні причини виникнення лісових пожеж є діяльність людини, грозові розряди, самозаймання торф'яний крихти і сільськогосподарські палы за умов спекотною погоди чи так званий пожежонебезпечний сезон (період із моменту танення снігового покриву лісом до появи повного зеленого покриву або настання стійкою дощової осінньої погоди).

Природні пожежі (викликані блискавками), від антропогенних (викликаних людьми) пожеж. Так, блискавки, зазвичай, потрапляють у дерева на височинах, і вогонь, спускаючись схилом, просувається повільно. У цьому втрачається сила полум'я, і вогонь рідко поширюється великі площі. Антропогенні ж пожежі частіше починаються в низинах і розпадках, який визначає швидше і небезпечне розвиток.

Залежно від характеру загоряння і складу лісу лісові пожежі поділяються на низові, у яких вигорає лише лісова підстилка, мохи і лишайники, а дерева, переважно, залишаються недоторканими; верхові, у яких згоряє весь ліс, і грунтові (підземні). Коли сухо погоду низовий пожежа легко перетворюється на верхової, а верхової, своєю чергою, може поширитися на величезну площа.

За інтенсивністю лісові пожежі поділяються на слабкі, середні і традиційно сильні. Інтенсивність горіння залежить стану і запасу палива, ухилу місцевості, часу діб, і сили вітру.

По швидкості поширення вогню низові і верхові пожежі діляться на сталі й швидкі. Швидкість поширення слабкого низового пожежі вбирається у 1 м/мин, сильного - понад 3 м/мин. Слабкий верхової пожежа має швидкість до 3 м/мин, середній - до 100 м/мин, а сильний - понад 100 м/мин.

Висота слабкого низового пожежі до 0,5 м, середнього - 1,5 м, сильного - понад 1,5 м. Слабкою грунтовим (підземним) пожежею вважається такий, яка має глибина прогорания вбирається у 25 див, середнім - 25-50 див, сильним - понад 50 відсотків див.

Існуючі методики оцінки лісопожежної обстановки дозволяють визначити площу і периметр зони можливих пожеж у регіоні (області, районі). Вихідними даними є значення лісопожежного коефіцієнта та палестинці час розвитку пожежі. Значення лісопожежного коефіцієнта залежить від природних і погодних умов регіону та пори року. Час розвитку пожеж визначається часом прибуття зусиль і коштів ліквідації пожежі в лісопожежного зону.

4. Руйнування й профілактика лісових пожеж

При гасінні лісових пожеж широко застосовуються фотовмістні поверхнево-активні речовини (ПАР), які можуть викликати необоротні генні зміни у тварин, сприяти руйнації озонового шару Землі.

Лісові пожежі сприяють поширенню шкідливих комах і дереворуйнуючих грибів, погіршують грунтові умови.

З самого гектара палаючого лісу у атмосферу викидається від 80 до 100 тонн димових частинок, 10-12 тонн таких газів як: оксид вуглеводу, окисли сірки, окисли азоту.

Через лісових пожеж багато тварини гинуть, інші з територій згарищ до інших місця у пошуках їжі.

Лісові пожежі, бурхливі цього літа Росії, як «злизують» цілі села, завдаючи шкода населенню країни, але ушкоджують чи знищують цінні дерева у лісах, згубно впливаючи поновлення екоресурсів.

«Не приймати додаткових заходів, у разі, На оновлення підуть сотні тисяч літ», - сказав керівник програми з особливо охоронюваним природним територіям Грінпіс Михайло Крейндлин, відповідаючи питанням про конкретні строки відновлення лісів, жертв верхових пожеж, під час яких горить як лісова підстилка - трава і хвоя, вони ж повністю.

У цьому, за словами екологів, порідний склад лісу змінюється. «Якщо ліс пройдено верхівковим пожежею, то перші роки після пожежі там лише пустеля», - зазначає координатор проектів із лісової політиці Світового фонду дикої природи Росії Микола Шматков.

Через два-три роки з'являться іван-чай і малина, які ростуть на згарниках. До виникнення підліска пройде п'ять років, а першими що ще тут деревом стане береза чи осика.

При пожежі, як стверджує еколог, найуразливішими є листяні породи, такі, як дуб, липа, ясен. Хвойні дерева по-різному виходить із вогнем. Якщо пожежа стався у ялиновому лісі, то ялина вигорить цілком і не відновиться. «Менш інших дерев схильна до вигоряння сосна, яка витримує низові пожежі. У цьому великі дерева, швидше за все, переживуть пожежа, а дрібні дерева, які мають кора не така товста, загинуть. Згорає підріст, і є старі дерева. Це спричинить різке до старіння лісу», - каже Шматков.

Заходи з попередження поширення лісових пожеж передбачають проведення низки лісівницьких заходів (санітарні рубки, очищення місць рубок лісу й до ін.), і навіть проведення спеціальні заходи зі створення системи протипожежних бар'єрів у лісі і будівництва різних протипожежних об'єктів.

Щоб зменшити небезпека загоряння лісу треба очистити його від сухості і вітролому, усунути підлісок, прокласти 2 3 мінералізованної смуги з відстанню з-поміж них 50-60 м, а надгрунтовий покрив з-поміж них періодично випалювати.

А роботи з гасінню великого пожежі можна розділити ми такі етапи: розвідка пожежі; локалізація пожежі, тобто. усунення можливостей нового поширення пожежі; ліквідація пожежі, тобто. тушіння осередків горіння; обкопування згарищ. Розвідка пожежі включає у собі уточнення кордонів пожежі, виявлення виду та сили горіння на крайці і окремих частинах у різний час діб.

За результатами розвідки прогнозують можливе становище крайки пожежі, її характері і силу горіння на необхідний час вперед.

З прогнозу розвитку пожежі з урахуванням лісопатологічної характеристики ділянок, оточуючих пожежа, з урахуванням можливих опорних ліній (річок, струмків, лощин, шляхів та ін.) складається план зупинки пожежі, визначаються прийоми і знаходять способи зупинки пожежі.

Найбільш складною і трудомісткою є локалізація пожежі. Зазвичай, локалізація лісового пожежі проводиться удвічі етапу. У першому етапі здійснюється зупинка поширення пожежі шляхом безпосереднього на його палаючу крайку. З другого краю етапі виробляється прокладка загороджувальних смуг річок і канав, обробляються периферійні області пожежі із метою уникнення можливості поновлення розповсюдження даного вірусу.

З метою попередження пожеж в пожежонебезпечний період лісі забороняється:

- користуватися відкритим вогнем (кидати палаючі сірники, недопалки і витрушувати з курильних трубок гарячу золу);

- вживати під час полювання пижі з легкозаймистих чи тліючих матеріалів

- залишати (крім спеціально відведених місць) промаслений чи просякнуте бензином, гасом й іншими пальними речовинами обтиральний матеріал;

- заправляти пальним паливні баки працюючих двигунів внутрішнього згоряння, використовувати машини з несправної системою харчування двигуна пальним, і навіть курити чи користуватися відкритим вогнем поблизу машин, заправлених пальним;

- залишати на освітленої сонцем лісової галявині пляшки чи осколки скла, оскільки, фокусуючи промені, вони можуть спрацювати як запальні лінзи;

- випалювати траву під деревами, на лісових галявинах, прогалинах і луках, і навіть стерню з полів, розміщених у лісі;

- розводити вогнища в хвойних молодняках, на торфовищах, лісосіках з порубочними залишками і заготовленої деревиною, у місцях з підсохлої травою, під кронами дерев.

Висновок

Пожежна безпеку може бути гарантована заходами пожежної профілактики та активної пожежної захисту. Пожежна профілактика включає комплекс заходів, вкладених у попередження пожежі чи зменшення його наслідки. Активна пожежна захист - заходи, щоб забезпечити успішну боротьбу з пожежами чи вибухонебезпечною ситуацією.

З огляду на про недостатню ефективність дій органів управління лісовим господарством за доцільне розглянути питання про створення при адміністрації області структури контролю над профілактикою пожеж і правил пожежної безпеки у лісах, відстеженню пожежної обстановки, оперативної оцінці ситуації та координації робіт різних відомств по гасінню лісових пожеж.

Список літератури

1. Коровін Г.Н., Ісаєв О.С., Охорона лісів від пожеж як найважливіший елемент національної стратегії безпеки Росії. «Лісовий бюлетень», №8-9 2000 р.

2. Безпека життєдіяльності: Учбов. пособ. під общ. ред. Бєлова С.В. 3-тє вид., 2001 р.

3. Зайцев О.П. «Стихійні лиха в, аварії, катастрофи». М. 2002 р.

4. Зайцев О.П. «Надзвичайні ситуації». М. 2002 р.

Размещено на Allbest.ru