Комплект інструкцій з охорони праці для працівників

Допомогу втомленій при плаванні людині можна надати таким чином: той, хто надає допомогу повинен підставити свої плечі під кисті витягнених рук втомленої людини, при транспортуванні його пливти стилем «брас» (мал. 32). Добре, якщо втомлена людина зможе гребти ногами в такт рухам того, хто надає допомогу. Необхідно стежити, щоб руки втомленого не зсковзнули з плечей того, хто надає допомогу.

Допомогу тому, хто тоне необхідно виявляти ззаду, для захисту від його захоплення. Для звільнення від захватів є декілька прийомів:

- якщо той, хто тоне охопив того, хто надає допомогу за тулуб або за шию спереду, потрібно, однією рукою утримуючи його за поперек, долоню іншої руки впертися в підборіддя того, хто тоне, пальцями затиснути йому ніс і сильно штовхнути в підборіддя. В крайньому випадку тому, хто надає допомогу потрібно впертися коліном в спід животу того, хто тоне і з силою відштовхнутися від нього (мал. 33);

- якщо той, хто тоне схопив того, хто надає допомогу за шию ззаду, потрібно однією рукою захопити кисть руки того, хто тоне, а іншою - підштовхнути лікоть цій же руки. Після цього той, хто надає допомогу повинен різко перекинути руку того, хто тоне через свою голову і, не звільняючи руки, повернути того, хто тоне до себе спиною і буксирувати його до берегу (мал. 34);

- якщо той, хто тоне схопив того, хто надає допомогу за кисті рук, потрібно стиснути їх в кулаки і зробити сильний ривок назовні, водночас, підтягнув ноги до животу, впертися в груді того, хто тоне і відштовхнутися від нього (мал. 35);

- якщо той, хто тоне схопив того, хто надає допомогу за ноги, то для звільнення потрібним є однією рукою притиснути його голову до себе, а іншою захопити його підборіддя і повернути від себе (мал. 36).



- якщо ззаду підплити до того, хто тоне не вдається, слід в декількох метрах від нього поринути і, підплив збоку, однією рукою відштовхнути його коліно, а іншою захопити ногу, ривком за цю ногу повернути його спиною до себе і буксирувати до берегу (мал. 37).

- якщо потерпілий лежить на дні водосховища обличчям уверх, той хто надає допомогу повинен поринути і підпливти до нього з боку голови; якщо він лежить обличчям униз, - підпливти до нього з боку ніг. І в тому, і в іншому випадку той, хто надає допомогу повинен взяти потерпілого під пахви, припідняти, після цього сильно відштовхнутися ногами від ґрунту, спливати з ним на поверхню і буксирувати до берегу.

Буксирувати того, хто тоне можна декількома засобами:

- засіб «за голову». Для цього той, хто надає допомогу повинен перевести того, хто тоне в положення на спину; підтримуючи його в такому положенні, обхватити його обличчя долонями - великими пальцями за щоки а мізинцями - під нижню щелепу, закривши вуха і тримаючи обличчя над водою. Плити необхідно на спині (мал. 38);

- засіб «за руки». Для цього той, хто надає допомогу повинен підпливти до того, хто тоне ззаду, стягнути його лікті назад за спину і, притискаючи до себе, плвити до берегу вільним стилем (мал. 39);

- засіб «під руки». Для цього той, хто надає допомогу повинен підпливти до того, хто тоне ззаду, швидко підсунути свою праву (ліву) руку під його праву (ліву) руку і взяти того, хто тоне за іншу руку вище ліктя. Після цього слід притиснути того, хто тоне до себе і плити до берегу на боку (мал. 40).



Для буксирування потерпілого, який находиться у несвідомому стані, той, хто надає допомогу повинен плити на боку і тягнути потерпілого за волосся або комір одягу.

При всіх засобах буксирування того, хто тоне необхідно, щоб його ніс і рот находились над поверхнею води.

При врятуванні того, хто тоне з човна, його слід підводити до нього кормою або носом, але не бортом. Брати того, хто тоне в човен слід завжди з корми або носу, бо при втягуванні через борт човен може перекинутись. Не завжди слід брати того, хто тоне в човен, якщо друга людина, яка надавала допомогу, може утримати його з корми.

Допомога потерпілому повинна бути надана відразу ж після того, як його витягли з води. Якщо потерпілий находиться в несвідомому стані (блідий, пульс ледве промацується або відсутній, дихання відсутнє або дуже слабке), слід негайно розпочати його оживлення водночас послати за лікарем.

Штучне дихання і зовнішній масаж серця потрібно робити до появи у потерпілого тривкого самостійного дихання або до передачі його медичному персоналу. За наявності помічників вони в цей час повинні розтирати і зігрівати тіло потерпілого. Для спорожнення розтягнутого від води і повітря шлунку потерпілого слід покласти на бік і натиснути йому на верхню частину животу або, поклавши його вниз обличчям і обхватив тулуб руками в області животу, піднімати вверх., видавлюючи воду («складаючи» потерпілого).

Ці заходи потрібно виконувати швидко. Коли потерпілий почне дихати, йому необхідно давати нюхати нашатирний спирт, дати випити 15-20 крапель настойки валеріани (на півсклянки води), переодягнути в суху білизну, укрити потепліше, дати міцного чаю і надати повний спокій до прибуття медичного персоналу.

13. Перша допомога при укусах

Укуси змій і отруйних комах

При укусі отруйних змій і комах з'являються запаморочення, нудота, блювання, сухість і гіркий смак в роті, прискорений пульс, серцебиття, задишка і сонливість. В особливо важких випадках можуть відзначитися судоми, втрата свідомості, зупинка дихання.

В місці укусу виникає пекучий біль, шкіра червоніє, набрякає. Допомога при укусах: потерпілого необхідно покласти, щоб уповільнити розповсюдження отрути. Укушеній руці або нозі необхідно створити спокій, прибинтувати до неї шину, дошку, палку тощо, а якщо таких предметів не виявиться, можна прибинтувати руку до тулубу, а ногу до іншої, здорової ноги. Оскільки набряк навколо місця укусу буде збільшуватися, пов'язку необхідно час від часу послаблювати, щоб вона не врізалась в тіло. Тільки при укусі кобри в перші хвилини слід накласти джгут або закрутку вище місця укусу.

Потерпілому слід дати велику кількість пиття (краще гарячого чаю), 15-20 крапель настойки валеріани на півсклянки води.

Ані в якому разі не можна припікати місце укусу, робити розрізи, перетягувати уражену руку або ногу джгутом, давати потерпілому алкоголь, відсмоктувати отруту з рани тощо. Потерпілого необхідно відправити до лікувальної установи. Нести і везти його потрібно в положенні, коли він лежить.

Укуси тварин

При всякому укусі, навіть якщо тварина, яка укусила на вигляд цілком здорова, необхідно шкіру навколо рани і подряпини, нанесених твариною, змастити настойкою йоду і накласти стерильну пов'язку. Потерпілого слід направити до лікувальної установи для проведення курсу щеплення проти шаленості.

До лікаря потрібно спрямовувати і осіб, яким слина шаленої тварини влучила на шкіру, в ніс, в очі або рот.

14. Перенесення і перевезення потерпілого

При нещасному випадку необхідно не тільки негайно надати потерпілому першу допомогу, але швидко і правильно доставити його до найближчої лікувальної установи. Порушення правила перенесення і перевезення потерпілого може принести йому непоправну шкоду.

При підніманні, перенесенні і перевезенні потерпілого потрібно стежити, щоб він находився в зручному положенні, і не трясти його. При перенесенні на руках ті, хто надає допомогу повинні йти не в ногу. Піднімати і класти потерпілого на носилки необхідно узгоджено, краще за командою. Брати потерпілого потрібно зі здорового боку, при цьому ті, хто надають допомогу повинні стояти на одному і тому ж коліні і так підсовувати руки під голову, спину, ноги і сідниці, щоб пальці показувалися з іншого боку потерпілого. Треба намагатися не переносити потерпілого до носилок, а, не вставаючи з колін, злегка припідняти його з землі, щоб будь-хто підставив носилки під нього. Це особливо важливо при переломах, в цих випадках необхідно, щоб хто-небудь підтримував місце перелому.

Для перенесення потерпілого з пошкодженим хребтом на полотнище носилок необхідно покласти дошку, а поверх неї одяг: потерпілий повинен лежати на спині. За відсутності дошки потерпілого необхідно класти на носилки на живіт.

При переломі нижньої щелепи, якщо потерпілий задихається, потрібно класти його обличчям униз.

При травмі животу потерпілого слід покласти на спину, зігнувши його ноги в колінах, під коліна підкласти валик з одягу.

Потерпілого з пошкодженням грудної клітки слід переносити в напів сидячому положенні, поклавши йому під спину одяг.

По рівному місцю потерпілого потрібно нести ногами вперед, при підйомі в гору або по сходам - головою вперед. Щоб не придавати носилкам похилого стану, ті, хто, надають допомогу і находяться нижче, повинні при підняти носилки.

Щоб попередити поштовхи і не качати носилки, ті, хто надають допомогу повинні йти не в ногу, з декілька зігнутими колінами, можливо менш піднімаючи ноги. Під час перенесення на носилках слід спостерігати за потерпілим, за станом накладених пов'язок і шин. При тривалому перенесенні потрібно міняти положення потерпілого, поправляти його узголів'я, підкладений одяг, втамовувати спрагу (але не при травмі живота), захищати від непогоди і холоду.

Знімаючи потерпілого з носилок, слід діяти також, як й при укладанні його на носилки. При перенесенні носилок з потерпілим на великі відстані треба нести їх на лямках, прив'язаних до ручок носилок, перекинув лямки через шию. При перевезенні тяжко потерпілого краще покласти його (не перекладаючи) в повіз або машину на тих же носилках,. Підстелив під них сіно, зілля. Везти слід обережио, уникаючи тряски.

15. Перша допомога при попаданні стороннього тіла в дихальне горло

При попаданні стороннього тіла (наприклад, шматка їжі) в дихальне горло потерпілого, у якого є признаки задухи, але свідомість збережена, необхідно якомога швидше звернутися за допомогою до лікаря. Будь-які стиски або удари в міжлопаткову область небезпечні через можливість виникнення повної закупорки дихальних шляхів. Вилучення стороннього тіла при часткової закупорці дихального горла можливо при кашлі або спльовуванні.

При встановленні факту попадання стороннього тіла в дихальне горло потерпілого, який находиться в свідомому стані або без нього, при різко вираженій синюшності обличчя, неефективності кашлю і повній закупорці (при цьому кашель буде відсутній) будь-яка процедура, що може показатися ефективною, завжди виправдана, бо є «актом відчаю». При цьому потерпілому завдають три-п'ять коротких ударів кистю в міжлопаткову область при похилі вперед голови або в положенні, коли він лежить на животі. Якщо це не допоможе, охоплюють потерпілого ззаду так, щоб кисті того, хто надає допомогу зчепилися в області між мечоподібним відростком і пупком і здійснюють декілька (три-п'ять) швидких натискань на живіт потерпілого. Можна виконувати подібну процедуру і в положенні, коли потерпілий лежить на спині: тримаючи долоні кистей між пупком і мечоподібним відростком, енергійно натискають (три-п'ять разів) на живіт.

ІНСТРУКЦІЯ з охорони праці № 2 для слюсаря, слюсаря-ремонтника

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці слюсаря, слюсаря-ремонтника (далі -- слюсар).

Всі ремонтні роботи, які виконує слюсар, повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

1.1. Слюсарно-ремонтні роботи виконуються як на постійних, так і на непостійних робочих місцях.

1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:

- розбирання, ремонт, збирання та випробування простих, середньої складності, складних вузлів і механізмів обладнання, агрегатів, машин;

- виконання робіт із застосуванням пневматичних, електричних інструментів і на свердлильних верстатах;

- виготовлення простих, середньої складності, складних пристроїв для ремонту і збирання;

- виконання такелажних робіт при переміщенні вантажів за допомогою простих вантажопідйомних засобів і механізмів, що управляються з підлоги, а також підйомно-транспортних механізмів і спеціальних пристроїв;

- ремонт, монтаж, демонтаж, випробування, регулювання, наладка особливо складного обладнання і машин та здача після ремонту;

- виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника та розряду.

1.3. До виконання самостійних ремонтних робіт допускаються особи, які: досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.4. Слюсар зобов'язаний:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку центру, в тому числі:

- вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної і обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.5. При виконанні слюсарних і ремонтних робіт на слюсаря можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

ФІЗИЧНИХ:

- рухомі частини технологічного обладнання;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- підвищена або знижена температура поверхні технологічного обладнання, матеріалів;

- підвищена або знижена рухливість повітря;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- недостатня освітленість робочої зони;

- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);

- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів і обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- фізичні перевантаження.

1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних з забрудненням, слюсарю видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту в складі:

- костюм бавовняний;

- рукавиці брезентові;

- напівчоботи чоловічі шкіряні;

- чоботи гумові;

- окуляри захисні;

- костюм (куртка і брюки) з утеплювальною підкладкою.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

1.7. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:

- приступати до роботи у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце в чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:

2.1. Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.

2.2. Оглянути місце роботи, прибрати сторонні предмети.

2.3. В приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини, за 10-15 хвилин до початку роботи включити системи припливно-витяжної вентиляції.

2.4. Перевірити освітленість робочого місця. Освітлення повинно бути достатнім, але не засліплювати очі. При необхідності використати додатково переносні електролампи напругою 36 В, а в приміщеннях з особливою небезпекою ураження електрострумом -- 12 В.

2.5. Для забезпечення безпеки ремонтних робіт необхідно вимкнути все обладнання, машини і механізми від джерел електроживлення.

При зупинці на ремонт обладнання з рухомими або обертовими деталями (мішалки, центрифуги та ін.) здійснюється їх подвійне вимкнення, тобто вимикають та вилучають плавкі запобіжники на розподільному щиті і роз'єднують муфти зчеплення апаратів, знімають привідні ремені від електродвигунів тощо.

На пускових приладах вивішують заборонний плакат:



2.6. Електродвигуни, машини, верстати та інші механізми, поруч з якими йдуть роботи, повинні бути вимкнутими і загородженими.

2.7. Перевірити наявність і справність інструменту, пристроїв.

2.8. Ручний інструмент повинен задовольняти таким вимогам:

- слюсарні молоток й кувалда повинні мати рівну, злегка опуклу без тріщин поверхню бойки, бути надійно насаджені на ручки й закріплені металевими клинами і не повинні мати наклепів;

- держаки всіх інструментів, що використовуються у роботі, повинні мати гладку поверхню, і зроблені з твердих та в'язких порід дерева, бути прямими, овального перетину з незначним стовщенням до вільного кінця довжиною не менш 250 мм;

-зубила повинні мати довжину не менше 150 мм, відтягнута частина зубила повинна дорівнювати 60-70 мм. Ріжуча кромка зубила повинна представляти пряму або злегка опуклу лінію. Рублячі (ударні) інструменти (зубила, просічки, обтиски, борідки та ін.) не повинні мати косих і збитих затилків, тріщин та задирок, наклепу;

- всі інструменти з загостреними кінцями під кріпленням ручок (напилки, ножівки та ін.) повинні мати дерев'яні ручки довжиною не менше 150 мм, стягнуті металевим кільцем проти розколення;

- робочі поверхні киянок повинні бути без тріщин та значних вибоїн на робочій поверхні косяків і підтримок не повинно бути викришених місць;

- гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів і не мати тріщин та забоїн. Забороняється застосовувати прокладки між зівом ключа та гранями гайок і нарощувати їх

трубами або іншими важелями (якщо це не передбачено конструкцією ключа), а також не допускається нарощування дворожкових гайкових ключів іншими ключами та трубами, бо це може призвести до травмування;

- розсувні ключі не повинні мати слабини у рухомих частин;

- викрутка повинна мати відтягнуте і розплющене до такої товщини лезо, щоб воно входило без зазору в проріз головки гвинта;

- слюсарні тиски повинні забезпечувати надійне затискання деталей, що обробляються, для цього губки повинні бути виготовлені з м'якого (незагартованого) металу з насічкою.

2.9. При роботі з електроінструментом необхідно не рідше двох разів на рік розбирати, перевіряти і змащувати електроінструмент.

Кожний раз перед початком роботи необхідно перевіряти електрифікований інструмент на відсутність замикання на корпус і оголених струмоведучих частин на справність ізоляції живильних проводів.

2.10. Для перенесення робочого інструменту до робочого місця використовують тільки спеціальну торбу або валізку.

2.11. Улаштування (знімання) важких пристроїв і оправок здійснювати за допомогою вантажопідйомних засобів (оснастки більш 20 кг).

2.12. Перед початком випробування відремонтованих верстатів необхідно:

- оглянути верстат і переконатися в його справності;

- перевірити справність огороджень та запобіжних приладів;

- перевірити наявність і справність заземлення верстата;

- перевірити роботу верстата на холостому ходу.

2.13. Вимоги безпеки до заточних верстатів

2.13.1. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність і справність:

- огороджень зубчатих коліс, привідних ременів, абразивних кіл, а також струмоведучих частин електроапаратури (пускачів, рубильників, трансформаторів, кнопок тощо);

- надійність кріплення абразивного (алмазного) кола;

- наявність картонних прокладок між затискними фланцями і колом;

- надійність кріплення гайок, що затискають фланці;

- заземлюючих приладів;

- блокувальних приладів;

- запобіжних приладів для захисту від абразивного пилу;

- вентиляційного влаштування і правильність улаштування пило приймальника в положенні, найкращому для уловлювання пилу.

2.13.2. Надійно закріпити підручник, встановивши його таким чином, щоб зазор між краєм підручника і робочою поверхнею абразивного кола був не більш 3 мм. Робоча поверхня підручника повинна бути рівною, а край робочої поверхні без вибоїн і вироблення.

2.13.3. Пустити верстат вхолосту і перевірити, щоб не було стукання кола. Перед улаштуванням на верстат абразивного кола перевірити чи пройшов він його випробування.

2.14. Вимоги безпеки до свердлильних верстатів.

2.14.1. Перед початком роботи перевірити наявність і справність:

- огороджень зубчатих коліс, привідних ременів, а також струмоведучих частин електроапаратури (пускачів, рубильників, трансформаторів, кнопок тощо);

- заземлюючих приладів;

- блокувальних приладів;

- запобіжних приладів для захисту від стружки.

2.14.2. Деталь, що обробляється, тривко закріпити спеціальними пристроями.

2.14.3. Правильно відцентрувати свердло і тривко закріпити його в патроні або шпинделі.

2.14.4. Переконатися в справності верстата, заздалегідь випробувавши його на холостому ході.

2.14.5. Стружку усувати за допомогою спеціального гачка або скребка після повної зупинки верстата.

2.15. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. При проведенні робіт, що вимагають роз'єднання або з'єднання деталей за допомогою кувалди та виколотки, виколотку треба тримати кліщами. Виколотка повинна бути з міді або іншого м'якого металу. Слід стояти збоку від працюючого, а не находитися прямо проти нього.

3.2. При різанні металу ручним або привідними ножівками треба міцно закріплювати ножове полотно на верстаті ножівки.

3.3. Розрізаючи тонкий листовий метал ручними ножицями, необхідно використовувати брезентові рукавиці.

3.4. При роботі з шабером другий кінець треба закривати спеціальною ручкою (футляром).

3.5. При роботі в тисках треба надійно затискати деталь, що обробляється.

3.6. При відпустці важелю тисків берегтися удару по нозі і защемлення руки між головками важелю і гвинтом.

3.7. При влаштуванні у тиски обережно поводитись з важкими деталями, щоб уникнути ударів при їх падінні.

Тиски треба встановлювати по висоті так, щоб їх губки находились на висоті ліктя слюсаря, працюючого на них.

3.8. При роботі з зубилом, обробці деталей абразивними колами, заточенні інструменту необхідно користуватися захисними окулярами.

3.9. При роботі на верстатах необхідно зупиняти верстат і вимикати електродвигун при:

- відході від верстата навіть на короткий час (якщо не доручене водночас обслуговування двох або декількох верстатів);

- перерві подачі електроенергії;

- тимчасовому припиненні роботи;

- прибиранні, змащуванні, чищенні верстата;

- відкритті несправності в обладнанні;

- перевірці або зачищенні ріжучої кромки свердла;

- знятті і одяганні ременів на шківи верстата.

3.10. При роботі на заточному, свердлильному верстатах, роликових ножицях, листозгинальному верстаті, прес-ножицях та іншому обладнанні необхідно виконувати всі вимоги, означені в інструкції з експлуатації даного механічного обладнання.

3.11. При користуванні електроінструментом:

- інструмент повинен бути підключений через 2-х полосну вилку з заземлюючим контактом;

- не підключати інструмент до розподільних приладів, якщо буде відсутнє безпечне штепсельне з'єднання;

- запобігати механічному пошкодженню провід, що живить електроінструмент.

Ремонт зіпсованого електроінструменту повинен виконувати тільки електротехнічний персонал;

- при перенесенні електроінструменту тримати його за ручку, а не за провід;

- при перервах у роботі або припиненні подачі електроенергії вимикати електроінструмент з електромережі.

3.12. При користуванні пневмоінструментом:

- не допускати переломів шлангів, їх заплутування, пересічення тросів і електрокабелів, а також ходити по шлангам, класти на них будь-що або пересувати по них деталі;

- заздалегідь перекрити вентиль повітряної магістралі при приєднанні шланга до повітропроводу та інструменту, а також при вимкненні шланга;

- для підключення шлангів до інструменту і магістралі або з'єднання між собою застосовувати штуцери і ніпелі з справною різьбою. Місця з'єднання шлангів не повинні пропускати повітря. Шланги до ніпелів і штуцерів кріпити тільки за допомогою стягувальних хомутів;

- хвостовик вставного інструменту повинен відповідати втулці пневматичного інструменту і щільно триматися в ній без заклинювання і люфту;

- для запобігання поломки пневмодрелі треба плавно при свердленні натискати на неї, постійно збільшуючи глибину різання;

- не допускається перевіряти рукою гостроту ріжучої кромки працюючого інструменту, глибину отвору і вихід свердла з отвору в деталі.

3.13. При ремонті обладнання:

3.13.1. Ремонтні роботи виконувати тільки після повної зупинки обладнання, вимкнення від електромережі, промивання його водою, пропарювання, продування повітрям (на вибухонебезпечних виробництвах -- додатково інертним газом), роз'єднання за допомогою заглушок від діючих трубопроводів, вимкнення від електромережі.

3.14.2. Деталі і вузли обладнання, що знімаються, розміщувати на підлозі або дерев'яних підставках, не захаращуючи при цьому проходів і проїздів. Під нестійкі вузли і деталі застосовувати підставки.

3.13.3. На фланцевих з'єднаннях горизонтальних дільниць трубопроводу знімати спочатку болти «від себе», на вертикальних -- спочатку нижні болти.

3.13.4. Перед викручуванням болтів на фланцевих роз'ємах апаратів і трубопроводів переконатися у відсутності тиску і надійному кріпленні (строповці) трубопроводів.

3.13.5. Перед улаштуванням прокладки переконатися в правильності підбору матеріалу прокладки та її цілісності.

3.13.6. При збиранні фланцевих з'єднань протилежні болти затягати попарно.

3.13.7. Заглушки встановлювати відповідно діаметру і тиску трубопроводу.

3.13.8. Улаштування і зняття заглушок оформлювати записом в спеціальному журналі.

3.13.9. Перед пуском насосу перевірити його хід, прокручуючи вручну за єднальну муфту.

3.13.10. Для перевірки збігу отворів застосовувати тільки спеціальні оправки. Перед пуском відремонтованого обладнання прибрати з його поверхні сторонні предмети, переконатися в тому, що поблизу немає людей, перевірити наявність і справність огороджень. Справність обладнання (відсутність заїдань, ударів, шумів) перевірити обертанням його вручну (якщо це можливо) в усіх робочих положеннях.

3.13.11. Спробний пуск відремонтованого обладнання можна виконати після улаштування і закріплення огороджень і заземлення.

3.13.12. Випробування відремонтованого обладнання виконувати тільки в присутності механіка і начальника дільниці (зміни), а в необхідних випадках -- начальника цеху.

3.13.13. Виконуючи роботи, пов'язані з перенесенням вантажів, дотримуватися таких правил:

- вручну переносити вантажі вагою не більш 50 кг;

- довгомірні труби та інші подібні вантажі переносити вдвох, втрьох тощо;

- при перенесенні довгомірних вантажів групою робітників застосовувати спеціальні пристрої (захвати, струбцини, затиски тощо). Підйом і укладку вантажів здійснювати по команді однієї особи.

3.13.14. На проведення ремонтних робіт в діючому цеху, на висоті, в закритих ємкостях (траншеях, колодязях) повинні видаватись спеціальні письмові дозволи (наряд-допуски), в яких передбачаються всі міри безпечного ведення робіт і відвертання аварій.

3.13.15. Ремонтні роботи забороняється проводити водночас на різноманітних відмітках по одній вертикалі, так як падіння з великої висоти гайки, шматка металу, дошки, інструменту може травмувати працюючого внизу.

Ремонтні майданчики повинні мати огородження.

3.13.16. Проведення ремонтних робіт на висоті здійснювати відповідно до інструкції з охорони праці при виконанні робіт на висоті.

3.13.17. Проведення газонебезпечних робіт і робіт в закритих апаратах і ємкостях здійснювати відповідно до інструкції з охорони праці при проведенні газонебезпечних робіт.

3.14. При користуванні вантажопідйомними механізмами (талями, блоками, лебідками, домкратами) дотримуватися таких вимог:

- оглянути з'ємні вантажозахоплюючі пристрої (стропи, ланцюги тощо) і тару, переконатися в їх справності і наявності тавра або бирок про проведені випробування. Працювати тільки в рукавицях;

- переконатися в наявності таблички з вказівкою вантажопідйомності механізму і термінів його освідчення. Не підіймати вантаж, що перевищує установлену вагу, для даного механізму; не застосовувати в роботі вантажопідйомні механізми, які не пройшли освідчення або з терміном, що скінчився;

- вибирати вантажозахоплюючі пристосування відповідно вазі вантажу, стежити, щоб кут між гілками був не більш 90°;

- при обв'язці вантажу чалочні канати і ланцюги накладати на основний масив так, щоб виключалася можливість випадення вантажу або його частин і забезпечувалося стійке положення при переміщенні вантажу. Канати і ланцюги накладати без вузлів і петель;

- для запобігання сталевих канатів вантажозахоплюючих пристроїв від пошкоджень між гострими ребрами вантажів встановлювати дерев'яні або металеві напівкруглі прокладки. Прокладки прикріпляти до канатів для запобігання їх падінню після розстроповки вантажу;

- перед підйомом вантажу, встановленого на фундаменті, переконатися, що всі гайки, клини, болти та інші деталі кріплення відвернути або вийняті, а вантаж, що піднімається, не утримується. Обладнання або конструкцію перед підйомом очистити від землі, снігу тощо, переконатися у відсутності на ньому незакріплених деталей;

-вантаж заздалегідь підняти на висоту 10-20 см, перевірити рівномірність натяги тросів, переконатися, що він обв'язаний, не може випасти або розсипатися під час переміщення. При необхідності вантаж опустити і ліквідувати несправність;

- перед опусканням вантажу оглянути місце, на яке він буде опущений, і вжити заходів проти падіння, перекидання або сповзання вантажу, що опускається. На місці розвантаження повинні бути заздалегідь укладені тривкі підкладки необхідної товщини для легкості і зручності витягу з-під вантажу канатів або ланцюгів вантажопідйомних пристроїв.

3.14.1. При переміщенні вантажів лебідкою дотримуватися таких вимог:

- лебідку надійно закріпити до анкерів;

- перевірити надійність кріплення лебідки, канату на барабані, наявність мастила в підшипниках, цілісність зубчатих передач і надійність кріплення їх на валах, справність заземлення електродвигуна лебідки, справність гальм, цілісність огородження.

3.14.2. При роботі за допомогою домкрату з зубчатою рейкою стежити:

- за справністю гальма миттєвої чинності. При підйомі вантажу «собачка» не повинна бути відкинута, а повинна ковзатися по храповику. При опусканні вантажу «собачка» виводиться з робочого положення;

- щоб нижня частина домкрату надійно упиралась шипами в дерев'яні підкладки і не переміщалася, щоб не зсковзував з лапки або головки домкрату вантаж;

- щоб нижня лапа не мала тріщини в місці перегину, а зубчате колесо не було спрацьовано. Опорна поверхня головки домкрату повинна мати форму, яка не допускає з сковзання з неї

вантажу, що піднімається. Між головкою домкрату і вантажем, що піднімається, покласти дерев'яну підкладку. Домкрати звільняти тільки після надійного зміцнення вантажу на місці.

3.14.3. Під час підйому і опускання вантажу забороняється:

- находитися на ньому або переміщатися разом з ним;

- проходити під вантажем;

- змінювати порядок і послідовність операцій;

- находитися ближче 1 м від вантажу;

- виправляти такелажні пристрої водночас з підйомом або опусканням вантажу;

- залишати підняті деталі навису, тому що це все може призвести до травмування.

3.15. Вимоги безпеки при монтажу і демонтажу обладнання.

3.15.1. При виконанні робіт у вибухонебезпечних приміщеннях не допускається:

- застосовувати відкритий вогонь, користуватися інструментом або технічними засобами, що

можуть давати іскру;

- кидати на підлогу деталі та інші металеві предмети, що при падінні можуть викликати утворення іскри;

- зберігати на робочому місці промаслений обтиральний матеріал, змащувальні масла та інші подібні матеріали (обтиральний матеріал, що використався, по мірі накопичування, необхідно прибирати в металеві ящики з кришками, що щільно закриваються);

- користуватися будь-яким видом електроінструменту та ліхтарями у не вибухозахищеному виконанні, тому що це може призвести до виникнення вибуху та пожежі.

3.15.2. При переміщенні вантажів на катках стежити, щоб їх кінці не виступали більш ніж на ЗО см (з кожної сторони).

3.15.3. При демонтажі деталі знімати так, щоб інша частина обладнання находилась в тривкому положенні.

3.15.4. При навантаженні розвантаженні вантажів вручну дотримуватися таких вимог:

- не піднімати, не кидати і не опускати вантаж раніше команди керуючого, робити це водночас, за командою, оберігаючи від ударів руки і ноги;

- при скиданні вантажу ставати з одного боку. Не кидати вантаж в той бік, де є люди.

3.15.5. При переміщенні в горизонтальному направленні обладнання, що складається з окремих царг, для відвертання його відкатування підкласти дерев'яні клини.

3.15.6. Забороняється находитися спереду вантажу, що переміщається, а при підйомі його по похилій площині -- ззаду вантажу, бо це може призвести до травмування.

3.15.7. Для запобігання пошкодженню рук при улаштуванні обладнання на фундамент не допускається підкладати підкладки під обладнання, що находиться навису.

3.15.8. Високі апарати і каркаси, встановлені у вертикальному положенні, необхідно зміцнити.

3.15.9. При гідравлічному випробуванні технологічного обладнання і трубопроводу дотримуватися таких вимог:

- випробування проводити в присутності відповідального керівника робіт;

- переконатися, що обладнання відключено заглушками;

- спробний тиск контролювати по заздалегідь перевіреному манометру;

- підвищувати тиск поволі до величини, означеної керівником робіт;

- при випробуванні не находитися поблизу оглядових стекол.

3.16. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

3.17. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.18. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:

3.18.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.18.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Прибрати деталі, матеріали та інструменти у відведене місце.

4.3. Не залишати у тисках деталь, що обробляється або інструмент.

4.4. Опорядити робоче місце.

4.5. Здати роботу своєму керівнику робіт.

4.6. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:

- вимкнути всі види вентиляції, включити пожежну сигналізацію;

- прийняти заходи щодо обмеження розповсюдження вогню;

- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.

5.2. Порядок надання першої домедичної допомоги у випадку травмування (отруєння):

5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.2.2. Порядок надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;

Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.

5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається слюсарем при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

ІНСТРУКЦІЯ з охорони праці № 3 для електрика

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для електрика під час ремонту і обслуговування електроустаткування (далі - Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охорону праці, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і є нормативним документом в межах центру.

Особи, які порушили вимоги даної інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому Законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну - в залежності від наслідків, спричинених порушенням.

1.2. Дія інструкції поширюється на всі структурні підрозділи, де виконують ремонт і обслуговування електроустаткування та встановлює вимоги безпеки праці відповідно до вимог охорони праці і правил поводження з машинами, механізмами та засобами індивідуального і колективного захисту.

1.3. Інструкція повинна переглядати не рідше одного разу на 3 роки.

1.4. Електрик виконує роботи, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою і потребують професійного добору та видачі наряду-допуску.

Перед початком роботи в місцях, де може виникнути виробнича небезпека, відповідальному керівнику робіт необхідно видати електрику наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки в порядку, встановленому у центрі.

1.5. Під час укладання трудового договору працівники повинні бути ознайомлені у письмовій формі з умовами праці на робочому місці.

1.6. До роботи електриком допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли:

- попередню професійну підготовку в закладах освіти;

- медичний огляд;

- вступний інструктаж;

- спеціальне навчання перевірку знань з питань охорони праці;

- первинний інструктаж на робочому місці.

1.7. Новоприйняті робітники після проходження первинного інструктажу на робочому місці проходять стажування протягом 2-15 діб, відповідно до наказу директора центру, для засвоєння практичних навичок, ознайомлення з устаткуванням, апаратурою й одночасного вивчення в необхідному для даної посади обсязі:

- Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС і ПБЕЕС);

- Правил улаштування електроустановок (ПУЕ);

- посадової інструкції;

- даної інструкції;

- державних стандартів з безпеки праці та інших нормативних актів про охорону праці;

- експлуатаційних документів, зв'язаних з обслуговуванням електроустановок, електроустаткування, електроприводних машин і механізмів, що знаходяться на балансі центру.

1.8. В процесі роботи електрики проходять:

1.8.1. повторний інструктаж один раз на 3 місяці;

1.8.2. позаплановий інструктаж:

- у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;

1.8.3.цільовий інструктаж:

- при виконанні разових робіт, не передбачених трудовим договором;

- при ліквідації аварії, стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

1.9. Підготовка працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти або на підприємствах, які одержали в установленому порядку ліцензію Міносвіти та дозвіл Держгірпромнагляду.

1.10. Електрик повинен знати:

- основні марки проводів і кабелів;

- основні види кріпильних деталей, дрібних конструкцій;

- основні види інструментів, що застосовуються під час роботи;

- електричні схеми середньої складності;

- норми перенесення важких речей вручну;

- строки випробування захисних засобів та пристосувань, правила експлуатації, догляду і користування ними. Не дозволяється використовувати захисні засоби та пристосування з простроченням строку перевірки;

- місцезнаходження засобів надання долікарської допомоги, первинних засобів пожежогасіння, основних і запасних виходів, шляхи евакуації у випадку аварійної ситуації;

- способи звільнення потерпілого від електричного струму.

- номера телефонів швидкої допомоги (103) і пожежної oxоpони (101)

- цю інструкцію;

1.11. Перевірка знань з питань охорони праці у електриків проводиться комісією один раз на 12 місяців в обсязі інструкцій з охорони праці, виробничої інструкції, інструкції заводу-виробника та інших нормативних актів.

1.12. Електрик зобов'язаний:

- під час роботи мати кваліфікаційне посвідчення і пред'являти його на вимогу працівників служби охорони праці та представників органів державного нагляду;

- звертати увагу на знаки безпеки виконувати їх вимоги;

- виконувати правила внутрішнього розпорядку, не вживати алкогольні напої та наркотичні речовини як на робочому місці, так і в побутовому приміщенні;

- виконувати вимоги нормативно-правових актів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

- працювати тільки справним інструментом та обладнанням;

- дотримуватися технологічної дисципліни;

- дотримуватися вимог охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки;

- працювати у виданому спецодязі, спецвзутті та користуватися необхідними засобами індивідуального захисту;

- своєчасно проходити медичне обстеження;

- виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та з якої про інструктований;

- вживати заходів до негайного усунення причин і умов які перешкоджають виконанню робіт і негайно повідомляти керівника робіт;

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про здоров'я і безпеку оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час пересування на території університету;

- знати і вміти подавати першу (долікарську) допомогу потерпілим.

1.13. Електрик зобов'язаний дотримуватись наступних вимог:

- ходить тільки по встановленим проходам;

- не сідати та не облокочуватися на випадкові предмети і огорожі;

- не пересуватися сходами бігом;

- не находиться без особливої на те потреби в зоні дії вантажопідйомних машин;

- не дивитись на дугу електрозварювання без засобів захисту очей.

1.14. Усі робітники в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння підлягають видаленню з території центру з складанням акта.

1.15. Організація робочого місця електрика повинна бути безпечною на всіх стадіях виконання робіт, однак слід враховувати можливість виникнення наступних шкідливих та небезпечних виробничих факторів:

- наявність електричної напруги в мережі та на устаткуванні яке обслуговується, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- вихід зі строю електричних комунікацій й обладнання;

- падіння з висоти внаслідок несправності драбин та засобів підмащування або використання нестандартних засобів підмащування;

- падіння та відлітання предметів, матеріалів або конструкцій з висоти;

- вилітання стружки, обрізків, осколків матеріалу що обробляється та їх попадання в органи зору;

- неогороджені гострі кромки інструментів;

- випадкове торкання до машини, що рухаються, її робочих органів і частин;

- не використання засобів індивідуального захисту або використання діелектричних засобів захисту у яких минув термін випробування;

- роботи з несправним інструментом, пристосуваннями або апаратами;

- зберігання інструменту з порушенням вимог технічних умов і стандартів;

- запиленість та загазованість виробничих приміщень;

- підвищений або понижений рівень температури та вологості повітря;

- незадовільні метеорологічні умови;

- недостатня освітлення робочої зони;

- підвищене фізичне навантаження;

- захаращеність робочої зони;

- підвищений рівню шуму та вібрація.

1.16. Для зниження рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів електрик повинен бути забезпечений наступними засобами індивідуального захисту:

- полу комбінезон хлопчатобумажний - термін носіння 12 місяців

- рукавички діелектричні - чергові;

- калоші діелектричні - чергові.

Під час роботи на верстатах (наприклад: заточувальному, свердлильному), роботи із зубилами та іншим інструментом для рубки металу, використання ручного інструменту - захисні окуляри. Також захисні окуляри необхідно застосовувати для захисту очей при зміні запобіжників і ламп під напругою. Захисні окуляри повинні бути закритого типу, не мати дефектів (пухирців та ін.).

Під час виконання підсобних робіт під час проведення зварювання - захисні окуляри із затемненим склом.

Під час виконання робіт на будівельному майданчику для захисту голови від можливого падіння предметів зверху - захисна каска.

Для виконання робіт в приміщеннях з ненормативним освітленням - переносними засобами освітлення (ручний або акумуляторний ліхтар).

1.16. Електрик повинен користуватися інвентарними засобами електрозахисту - діелектричними рукавицями, килимком і калошами (ботами), а також інструментом із ізольованими ручками. Забороняється користуватися засобами електрозахисту, що не пройшли нормативних випробувань або у яких минув строк чергового випробування.

1.17. Усі засоби електрозахисту повинні мати клеймо з зазначенням дати наступного випробування та напруги, за якої потрібно користуватися ними. Гумові засоби електрозахисту перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а в разі зволоження поверхні її треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби, що мають проколи і тріщини.

1.18. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів повинні проводитися в такі строки:

- ізолюючі кліщі - один раз на 2 роки;

- діелектричні рукавиці - один раз на 6 місяців;

- діелектричні калоші - один раз на рік;

- ізолююча підставка (огляд) - один раз на 3 роки.

1.19. Довжина рукавичок повинна бути не меншою 350 мм. Надягати гумові діелектричні рукавички слід так, щоб рукави одягу входили усередину рукавичок. На відсутність проколів (розшарування по швах) рукавички необхідно перевіряти шляхом згортання кожної окремо від краю у бік пальців. При відсутності ушкоджень повітря не повинно виходити з рукавичок.

1.20. Гумові діелектричні калоші за кольором, відсутності лакування відрізняються від калош, призначених для інших цілей. Допускається їхнє застосування при температурі -30 ... +500С.

1.21. Гумові діелектричні килими служать як додатковий ізолюючий електрозахисний засіб у закритих (крім особливо сирих приміщень) і відкритих електроустановках (у суху погоду).

Не допускається застосовувати замість діелектричних господарські гумові килими.

1.22. Основні електрозахисні засоби розраховані на застосування в закритих електроустановках (розташованих у приміщеннях), а у відкритих електроустановках (на будівельних майданчиках) і на повітряних лініях - тільки в суху погоду.

1.23. Усі електрозахисні засоби, які електрик одержує у користування, повинні бути записані в «Журнал обліку і утримання електрозахисних засобів», який веде особа, відповідальна за електрогосподарство.

1.24. У разі виконання роботи в небезпечних зонах електрик повинен отримати наряд-допуск в установленому порядку.

1.25. Якщо електрику в процесі проведення робіт доводиться застосовувати механізований інструмент і пристосування, працювати на верстатах (заточувальному, свердлильному та ін.), використовувати вантажопідйомні механізми (кран-балки, тельфери, талі й ін.), виконувати роботи з паяння або зварювання і т.ін. він повинен бути навчений безпечним прийомам роботи на застосовуваному устаткуванні і виконувати вимоги відповідних виробничих інструкцій з охорони праці.

1.26. У разі виконанні робіт на висоті електромонтер повинен пройти інструктаж з охорони праці під час роботи на риштуваннях.

1.27. Роботи, що потребують підіймання на висоту, і роботи з драбин чи риштувань, повинні виконуватись при повному знятті напруги і не менше ніж двома особами.

1.28. Під час роботи, слід користуватися легкими і міцними інвентарними переносними драбинами і стрем'янками. Східці їх повинні бути врізані в тятиву. Забороняється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (у разі роботи на м'яких підлогах) та гумових наконечників (у разі роботи на твердих підлогах). Драбина не повинна прогинатись під вагою електромонтера. Розсувні драбини повинні бути міцно з'єднанні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи. Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні гаки для захвата за трубу.

1.29. Забороняється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватися інвентарними засобами підмощування. При роботі з ручним інструментом не можна класти його на електропроводку та електроустановки.

1.30. Електрик забезпечується покажчиками напруги. В електроустановках напругою до 1000 В застосовують покажчики напруги двох типів: двополюсні й однополюсні. Останні рекомендується застосовувати при перевірці схем вторинної комутації, визначенні фазного проводу в патронах, штепсельних з'єднаннях, вимикачах, запобіжниках. Недолік однополюсних покажчиків - чутливість до наведеної напруги. Забороняється використовувати контрольні лампи для визначення наявності напруги.

1.31. Обслуговування електроустановок та електроприводів технологічного обладнання електрик повинен проводити:

- на підставі усного або письмового розпорядження особи, відповідальної за електрогосподарство університету;

...