Вплив хімічних препаратів, які використовувалися в сільському господарстві Української Радянської Соціалістичної Республіки на жіноче здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив хімічних препаратів, які використовувалися в сільському господарстві УРСР, на жіноче здоров'я

Семененко М.Г.

Вплив хімічних препаратів, які використовувалися в сільському господарстві УРСР, на жіноче здоров'я

Семененко М. Г.,

аспірант кафедри історії України та суспільних дисциплін, Черкаський державний технологічний університет (Україна, Черкаси),

Стаття стосується шкідливого впливу хімічних препаратів на здоров'я працівниць сільського господарства УРСР та, з огляду на це, урядові заходи

охорони жіночої праці. Використовуючи першоджерела та тогочасні публікації з питань валеології та гігієни праці, автор наводить переконливі докази того, що трудовий процес в радянському сільському господарстві не завжди відповідав анатомофізіологічним і психологічним особливостям жіночого організму, нерідко завдаючи непоправної шкоди біологічним (передусім -- репродуктивній) функціям.

Ключові слова: жіноча праця в УРСР, сільське господарство, хімічні препарати, охорона праці.

Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства є дослідження впливу хімічних препаратів, які використовувались в сільському господарстві на здоров'я населення. Цікавою та невідомою сторінкою історії є вплив хімічних препаратів на здоров'я жінок саме в УРСР.

Окреслена проблема не була предметом спеціального дослідження, проте окремі положення містяться в спільній публікації Ю. І. Кундієва та М. Ю. Подліняєва

, а також в працях Ю. С. Кагана [2], Ю. І. Кундієв

, Л. І. Медведя [4] та інших. У зв'язку з цим, метою пропонованої статті є розгляд впливу хімічних препаратів, які використовувались в сільському господарстві УРСР, на здоров'я жінок.

Велике соціально-економічне значення має оптимальне використання у виробництві трудового потенціалу жінок. Разом з тим, трудовий процес повинен відповідати анатомо-фізіологічним і психологічним особливостям жіночого організму і не завдавати шкоди біологічним функціям, особливо функції материнства. У зв'язку з цим, багато досліджень медиків-гігієністів радянського та сучасного періоду присвячені саме вивченню впливу побічних ефектів виробничих факторів на репродуктивні функції жінок. Зрозуміло, що професійні та екологічні фактори можуть мати негативний вплив на статеві функції як жінок так і чоловіків. І на чоловіків, і на жінок можуть впливати шкідливі професійні та екологічні факторів, але на жіночий організм можуть впливати і деякі додаткові ризики для здоров'я, пов'язані з їх репродуктивною функцією.

Аналіз факторів, що впливають на репродуктивну функцію показує, що хімічний фактор є одним з основних. Зниження роботи репродуктивної система часто є наслідком дії токсичних хімічних речовин. Деякі хімічні речовини, які не мають ніякого ефекту на загальний стан здоров'я в цілому в певних дозах (концентрації) можуть викликати патологічні зміни в статевих залозах, або в ембріоні. Одним з серйозних чинників зниження репродуктивної функції у жінок є негативний вплив на їх організм пестицидів [5, с. 5].

Існують докази того, що пестициди, які потрапляють до жіночого організму можуть впливати на сексуальну функцію їх організму, а якщо вони проникають за плацентарний бар'єр, то можуть вплинути і на плід.

Крім того слід розглядати небезпеку пов'язану з наслідками накопичення хімічних речовин (наприклад, хлорорганічних пестицидів) для здоров'я немовлят через грудне молоко матері. Такі речовини, як хлор-, фосфор- та ртутьорганічні сполуки і карбамітні пестициди мають властивість накопичуватися. При потраплянні до організму, вони впливають на нервову систему, ендокринну систему, печінку і т.д. Це, в свою чергу, впливає на подальший розвиток і характер порушень конкретних жіночих функцій [6, с. 120].

Крім того, слід звернути увагу на властивість хімічних речовин накопичуватись в тканинах плоду. Дослідження показали, що рівень цих речовин в тканині плоду може перевищувати концентрацію аналогічних речовин в тканинах матері; ДДТ, гексахлорциклогексан (ГХЦГ), і гранозан були знайдені в пуповинній тканині, навколоплідних водах і печінці з мертвонароджених.

Аналіз численних данних дозволив скласти список деяких з пестицидів, які мають потенційну тератогенну діяю, а саме: карбендазим, діазинін, хлортал, дінокап, кепон, малатіон, мірекс, метил-паратіон, монолінурон, паратіон, паракват, диптрекс, фосмет і рогор. Крім того пестициди можуть бути включені також до списку чинників, які викликають особливу заклопотаність у зв'язку з можливими ознаки віддалених генетичних наслідків [6, с. 121].

Саме тому для більш повного і більш об'єктивного розуміння загроз для здоров'я сільського населення, які таїла в собі хімізація сільського господарства УРСР в кінці 50-х - 60-х роках ми більш детально зупинимося на впливі хімічних препаратів на здоров'я жінки-працівниці сільського господарства.

В 1983 році були опубліковані дані отримані в результаті досліджень проведених Київським науково- дослідним інститутом гігієни праці та профзахворювань. Об'єктом дослідження були жінки, які проживали в 15 населених пунктах 12 областей Української РСР

Господарства, в яких працювали жінки, спеціалізувалися на виробництві цукрових буряків та м'ясо-молочному скотарстві.

Методом суцільної вибірки було обстежено 6268 жінок у віці 18-60 років в тому числі 1458 - постійно працювали протягом усієї трудової детальності і буряківництві, 732 - на тваринницьких фермах, 710 службовців, 1223 - жінки, які працювали як в буряківництві, так і в тваринництві [5, с. 3].

Під час дослідження умов праці зверталася увага на температуру, вологість і рух повітря, застосування хімічних речовин, запиленість повітря. Всі жінки пройшли медичне обстеження. При цьому особливу увагу було приділено гінекологічним розладам. Темпи тимчасової непрацездатності були проаналізовані відповідно до історії хвороб за попередні 3 роки [5, с. 5].

Хоча дослідження і проводилося на початку 80-х років але воно є цікавим і нам, адже значна частина жінок які пройшли анкетування працювали в сільському господарстві і в період з кінця 50-х - 60-х роках минулого століття.

Під час дослідження були встановлені основні санітарно-гігієнічні умови праці та їх вплив на здоров'я жінки - працівниці сільського господарства.

Жінки, які працювали на тваринницьких фермах, зазвичай були зайняті в професіях доярки, телятниці, свинарки.

В обов'язки доярки входило забезпечення худоби кормами, напування, доїння з попередньою підготовкою тварин, миття посуду і доїльних апаратів (при механізованому доїнні), підготовка корів до отелу, прийом новонароджених та догляд за молодняком, як правило, до двотижневого терміну. Поголів'я худоби, яке обслуговує одна доярка при ручному доїнні, коливається від 16 до 20 корів, при механізованому - 40-50.

Телятниці здійснюють годування, напування, чищення телят, прибирання стійл, миття посуду, побілку годівниць, допомога ветеринарним працівникам у проведенні профілактичних заходів і лікування тварин. В окремих випадках телятниці виконують також вантажно- розвантажувальні роботи при доставці кормів і підстилки в телятники. Одна працівниця обслуговує від 30 до 80 телят [5, с. 6].

Виробничий цикл у свинарстві складається з трьох основних етапів: догляд за свиноматками та вирощування поросят до відлучення від матки; вирощування поросят до чотиримісячного віку; дорощування молодняку до реалізації або передачі їх у групи відтворення. Обов'язки свинарки визначаються етапом виробничого циклу. При догляді за тваринами, поставленими на відгодівлю, свинарка готує корми і роздає їх (якщо немає кормоцеху), напуває тварин, чистить і прибирає верстати, годівниці, поїлки, зважує свиней, підтримує чистоту в приміщенні і виганяє тварин на прогулянку. Одна працівниця обслуговує на відгодівлі 50-70 голів, на маточниках - до 30 свиноматок і 180 голів молодняку [7, с. 147].

Серед виробничих факторів на тваринницьких фермах несприятливий вплив на організм створюють такі фактори, як забруднення повітря робочої зони мікроорганізмами, пилом тваринного і рослинного походження, підвищені концентрації аміаку, істотне фізичне навантаження, вимушена робоча поза. 80,4 % жінок контактують з комбікормами, в тому числі 51,5 % - постійно, 25,8 % - зрідка [7, с. 148].

На обстежених господарствах істотно відрізнявся рівень механізації праці жінок-тваринників. Ступінь механізації робіт, виконуваних доярками, коливається від 42 до 95 %; телятницями - від 33 до 87 %, свинарками - від 33 до 77%. У зв'язку з відмінностями в рівні механізації значно коливається величина одноразово вантажу (5-20 і більше кг), а також сумарне навантаження за зміну (2-6 тонн) [5, с. 7].

Виробничий мікроклімат у приміщеннях тваринницьких ферм в холодний період року характеризується температурними перепадами (від -4-6 до -15°С), нерідко підвищеною відносною вологістю (7698 %) і рухливістю повітря (0,1-2,5 м/с). Ці особливості обумовлені, в основному, відсутністю теплових завіс і малою ефективністю аерації приміщень. Джерелом пилу в свинарниках, корівниках, телятниках є підстилка, (солома, тирса, гній), ґрунтовий пил з коренеплодів, сипучі корми. У літній період параметри виробничого мікроклімату визначаються, в основному, коливаннями зовнішніх метеоумов [7, с. 148].

Тривалість робочого дня в обстежуваних господарствах різна і коливається від 8 до 10 годин, що, в основному, пов'язано з рівнем механізації, забезпеченістю кадрами.

Результати обстежень свідчать про часткову або повну відсутності на фермах приміщень для санітарно- побутового обслуговування. В окремих господарствах не завжди приділялась належна увага організації доставки робітниць на віддалені ферми, що тягло за собою додаткове фізичне навантаження, пов'язане з пересуванням до місця роботи і з роботи [5, с. 9].

Таким чином головними факторами які впливали на здоров'я жінок-тваринниць були: забруднення повітря робочої зони мікроорганізмами, пилом тваринного і рослинного походження, підвищені концентрації аміаку, істотне фізичне навантаження, вимушена робоча поза і вони зовсім чи практично повністю на зазнавали впливу хімічних речовин.

Серед виробничих факторів у праці жінок- буряківників, несприятливий вплив на організм можуть надавати пил, хімічні речовини, фізичне навантаження, а також вимушена робоча поза.

Польові роботи ранньою весною і пізньою осінню здійснюються в умовах знижених температур, нерідко високої відносної вологості і рухливості повітря, а в теплий період - в умовах інтенсивної сонячної радіації і високих температур повітря [9, с. 178].

Більшість жінок-буряківників (62 %) протягом 3-5 місяців контактують з пестицидами. Робітниці періодично залучаються до виконання підготовчих виробничих операцій з хімічного захисту рослин: протруювання насіннєвого матеріалу, калібрування насіння, приготування сумішей мінеральних добрив з пестицидами та ін. У цих умовах буряківники контактують з хлор-, фосфор, ртутьорганічними та іншими пестицидами, мінеральними добривами та їх інгредієнтами (аміак, окиси азоту, фосфорний ангідрид та ін.) Має місце вплив зернового та ґрунтового пилу, порошкоподібних мінеральних добрив.

У передпосівний період у робітниць рільничих бригад найбільш несприятливі умови праці виникають при використанні для передпосівної обробки насіння гранозану, а також при подрібненні і змішуванні мінеральних добрив. Концентрації протравлювача і мінеральних добрив при проведенні підготовчих робіт у передпосівний період нерідко перевищували граничнодопустимі концентрації [10, с. 11].

Ранньою весною використовувалися ґрунтові гербіциди (трихлорацетат натрію, роніть, ептам, ленацил та ін), потім, одночасно з сівбою насіння, обробленого тетра-метилтіурамдісульфідом (ТМТД), вносилися мінеральні добрива (суперфосфат, аміачна селітра, хлорат калію з додаванням технічного 12 % дусту гексахлорану). Крім того в 60-х роках доволі часто при сівбі в грунт почали вносити інсектициди широкого спектру дії у вигляді гранул. Важливою операцією з гігієнічної точки зору було підживлення сходів рідкими азотними добривами, зокрема, аміачною водою, у міру необхідності - обробка посівів цукрових буряків фосфорорганічними сполуками (фосфамід , метафо, базудін та ін.) Накопичені в поверхневому шарі ґрунту пестициди та їх продукти перетворення в результаті випаровування, а також з частинками пилу створювали ризик вторинного забруднення повітря робочих зон.

Результати досліджень показали, що 38,7 % жінок в процесі виконання виробничих операцій працювали з вантажем 5-20 і більше кг з сумарним часом 1-1,5 год.

За ступенем тяжкості працю жінок-буряківників відносять до 2-ї - 3-ї категорії (середньої тяжкості, важкої), що обумовлено в тому числі розмірами площ оброблюваної культури, закріпленими за однією колгоспницею, складовими в різних господарствах від 1 до 8 га.

Робота в буряківниць, в основному, однозмінна. Тривалість робочого дня 8 годин, в період сівби та збирання культури має місце його подовження [5, с. 11].

З вище сказаного стає зрозумілим, що на здоров'я жінок зайнятих в буряківництві головними факторами, які впливали на стан здоров'я були: пил, хімічні речовини, фізичне навантаження, а також вимушена робоча поза. До того ж слід відзначити, що контакт буряківниць з пестицидами та мінеральними добривами був доволі суттєвим.

Під час дослідження було встановлено, що поширеність і частота порушень специфічних функцій і гінекологічних захворювань серед буряківників і тваринників в більшості відповідає існуючим рівням захворюваності, характерним для сільського населення в цілому.

Порушення менструацій і циклу протягом усього дітородного періоду у буряківників і тваринників розвиваються однаково часто і суттєво не відрізняються при порівнянні з сільським населенням в цілому. Більша частина порушень виникала після пологів або аборту. Порушення менструацій і циклу, причини яких залишилися незрозумілими, складають приблизно 0,33. Число жінок з порушеннями менструальної функції в момент огляду не перевищувало 2,0% [5, с. 14].

Як показали спостереження, незалежно від професії, більше половини жінок старше 40 років страждали патологічним клімаксом. Об'єктивні зміни, на тлі безлічі різноманітних скарг у хворих клімаксом невеликі, і, в основному, відповідали віковим [5, с. 14].

Менопауза (припинення менструацій) у жінок сільської місцевості незалежно від професії, наставала в середньому в 48,3 ± 0,13 років. Таким чином, репродуктивний період, в якому жінки можуть вагітніти, у всіх професійних групах приблизно однаковий.

Результати дослідження дітородної функції показали, що робота жінок у тваринництві не робить істотного впливу на перебіг і результати вагітності. Частота мимовільних викиднів, передчасних пологів у жінок, що працювали в одні і ті ж роки в тваринництві нижча ніж у жінок задіяних при вирощуванні буряків. В той же час відмічалось поступове, з кожним десятиліттям, збільшується випадків мимовільних викиднів, передчасних пологів у жінок в усіх галузях сільського господарства.

Рівень гінекологічних захворювань у жінок які працювали в буряківництві і в тваринництві загалом був однотипним і не має суттєвих відмінностей у зв'язку з професією. Більше половини складали захворювання (кольпіт, ендоцервіцит, ерозія шийки матки, поліп цервікального каналу і т. д.), які можуть бути ліквідовані в короткий термін. Поширеність окремих гінекологічних захворювань має певну професійну обумовленість. У тваринників частіше мають місце ерозії шийки матки, запалення внутрішніх статевих органів, безпліддя. У буряківників переважають опущення і випадіння матки, піхви, патологічний клімакс [5, с. 16].

Отже відштовхуючись від результатів досліджень проведених Київським науково-дослідним інститутом гігієни праці можна говорити про те, що на відміну від жінок занятих в тваринництві пестициди та мінеральні добрива, з якими доводилось працювати жінкам які вирощували буряки мали негативний вплив на їх жіноче здоров'я, зокрема вони впливали на частоту викиднів та передчасних пологів, а також були одним з факторів розвитку безпліддя.

Загрозу для жіночого здоров'я пестициди створювали і в тепличному господарстві. Аналізи показників, які характеризують напруженість трудового процесу робітниць захищеного ґрунту показують, що працівницями теплиць виконувалося багато агротехнічних операцій (проріджування, пасинкування, сортування, підготовка робочих розчинів пестицидів, процес обприскування та ін.), які вимагали від робітниць значного психоемоційного напруження, у зв'язку з характером виконуваної роботи, монотонності навантажень, змінності, тривалості робочого дня та інших факторів. При цьому застосування пестицидів широкого спектру дії, а також специфічні умови мікрокліматичних умов теплиць виступають обтяжливою обставиною. Вирощування овочевих культур в штучно створених умовах передбачало використання в закритому ґрунті різноманітних хімічних препаратів: добрив, стимуляторів росту, дезінфікуючих речовин, пестицидів. Для боротьби з шкідниками і хворобами овочів проводиться дезінфекція теплиць і парників, стерилізація ґрунту, здійснювалося протруювання насіння, обробка рослин пестицидами протягом усього періоду вегетації [11, с. 54].

Обробка рослин проводилася з моменту появи шкідників або хвороби кожні 7-14 днів, як правило, комбінованими розчинами фунгіцидів.

При цьому, як показують дані отримані під час досліджень проведених рядом медиків-гігієністів концентрація пестицидних препаратів в теплицях коливається в широких діапазонах. Так, в момент застосування пестицидів утримання їх у 10-15 разів перевищує встановлені ГДК. Внаслідок герметичності тепличних споруд, особливо плівкових, слабкою рухливості в них повітря, інтенсивного випаровування в умовах нагріваючого мікроклімату створювалися умови для тривалого утримування отрутохімікатів в робочій зоні. Було встановлено, що зниження концентрації пестицидів в тепличних спорудах до рівня ГДК відбувається протягом тривалого часу (24-72 години) [12, с. 17].

Серед гінекологічних патологій доброякісні пухлини матки, запальні захворювання статевих органів, порушення менструального циклу, опущення і випадання статевих органів, безпліддя виявлялися частіше ніж в жінок-тваринниць. Так запальні захворювання жіночих статевих органів зустрічались у тепличниць у 7,5 раз частіше, порушення менструального циклу,яке призводило до анемізації виявлялося приблизно у 39% робітниць теплиць, при 3% у тваринниць. Була виявлена висока частота як первинного, так і вторинного безпліддя у 20% тепличниць (1 % у тваринниць) і так. далі.

Крім того було виявлено закономірність, що зі зростанням стажу роботи в теплицях у жінок зростали і показники загальної захворюваності та гінекологічні патології [13, с. 24].

Аналіз матеріалів перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду робітниць тепличних господарств у порівнянні з жінками зайнятими в інших галузях сільського господарства характеризувалися рядом ускладнень і особливостей. Серед жінок, які працювали в теплицях значно частіше фіксувалися випадки самовільних викиднів. Частими в цієї категорії жінок були і інші ускладнення при пологах, такі як гестозами різного ступеня тяжкості, вагітність на тлі анемії, пієлонефрити та інші. Вчені-гігієністи відмічають, що одним з факторів, який міг викликати розвиток таких ускладнень був хімічний.

Підсумовуючи вище сказане слід сказати, що широка хімізація сільського господарства УРСР в кінці 50-х - 60-х роках минулого століття несла в собі загрозу для здоров'я жінки - працівниці сільського господарства. Особливу небезпеку шкідливий влив пестицидів та мінеральних добрив становив для репродуктивної системи жіночого організму. Отрутохімікати часто ставали причиною таких ускладнень дітородної функції як порушення менструального циклу, викидні, передчасні пологи та безпліддя. В першу чергу це стосувалось працівниць галузей рослинництва, як закритого так і відкритого. гінекологічний охорона здоров'я працівниця

В той час як в жінок, які працювали в тваринництві і не мали постійного контакту з отрутохімікатами такі ускладнення зустрічались дещо рідше і мали іншу природу.

Список використаних джерел

Кіндієв Ю. І. Гігієнічна оцінка індивідуальних захисних засобів при роботі з деякими отрутохімікатами в сільському господарстві / Ю. І. Кундієв, М. Ю. Подліняєва // VI з'їзд гігієністів, епідеміологів, мікробілологів та інфекціоністів УРСР: Тези допов. - К., 1959. - С. 42.

Каган Ю. С. Гигиена труда при применении системных фосфорорганических инсектицидов / Каган Ю. С., Кундиев Ю. И., Троценко М. А. // Гигиена и санитария. - 1958. - № 6. - С. 25-32.

Кундиев Ю. И. Индивидуальная защита при работе с ядохимикатами в сельском хозяйстве / Ю. И. Кундиев, М. Е. Подлиняева // Фельдшер и акушерка. - 1963. - № 8. - С. 6-9.

Медведь Л. И. Успехи и проблемы гигиены применения пестицидов / Л. И. Медведь // Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравлений. - 1971. - Вып. 9. - С. 5-14.

Профилактика гинекологических заболеваний и нарушений специфических функций у женщин, занятых в свекловодстве и на животноводческих фермах. - К.: Здоровье, 1983. - 19 с.

Влияние метаболизма пестицидов и путей поступления в организм на выраженность кумулятивного действия/Ю.И.Кундиев, Г. А. Войтенко, Г. А. Хохолькова, Л. Г. Александрова//Новые основы современных методов гигиенического нормирования химических веществ в окружающей среде: Матер. Всесоюз. конф. (Москва, 2122 окт. 1970 г.).- М.: Здоровье, 1971.- С. 118-123.- Библиогр.: с. 123.

Гигиена и физиология труда женшин-работниц сельскохозяйственного производства / [Кундиев Ю. И., Навакатикян А. О., Охрименко Г. П., Дуцкая М. А.] // Влияние научно-технического прогресса на изменение характера женского труда в условиях социалистического общества: Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. - Иваново. 1975. - С. 145-149.

Резник Я. Б. Общая гигиена применения ядохимикатов

в сельском хозяйстве / Я. Б Резник. - Кишинев: "Картя

Молдовепяскэ". - 1969. - 227 с.

Андреев В. К. Задачи химической промышленности в свете решений ХХІ съезда КПСС / В. К. Андреев // Химическая промышленность. - 1959. - № 1. - С. 1-5.

ЦДАВОУ України. - Ф. 5000 Міністерство хімічної промисловості УРСР. - Оп.1 - Спр. 169 Перспективный план основного направления дальнейшего развития химической и нефтеперерабатывающей промышленности Украинской ССР на 1966 - 1970 г. - 18-19.10.1966. - 54 арк.

Галенко В. С. Гигиеническая оценка условий труда в пленочных теплицах / В. С. Галенко // Гигиена труда и профзаболевания. - 1974. - № 4. -С. 54-56.

Золотникова Г. И. К вопросу о ранней диагностике и профилактике профпатологии пестицндной природы у тепличниц / Г. И. Золотникова // Гигиена труда и профзаболевания. - 1978. - № 12. - С. 15-18.

Дорофеев В. Некоторые актуальные вопросы охраны труда женщин в теплицах при применении пестицидов / Дорофеев В., Гавриченко А., Золотникова Г. // Гигиена труда и профзаболевания. - 1981. - № 3. - С. 22-24.

Размещено на Allbest.ru