Охорона праці та аналіз потенційно-небезпечних факторів у приміщенні ХДЗ "Палада"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА АНАЛІЗ ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРИМІЩЕННІ ХДЗ "ПАЛАДА"

Згідно з Законом України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Задача охорони праці - звести до мінімуму імовірність виробничого травматизму чи захворювання працівника з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Поліпшення умов праці і її безпека призводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, до збереження здоров'я трудящих і одночасно - до зменшення витрат на пільги та компенсацію за роботу в несприятливих умовах.

Правовою основою у сфері охорони праці є Конституція України, закони «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», а також Кодекс законів про працю України (КЗпП). Закон України «Про охорону працю прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено в дію з 24 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженими ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В даному Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці в передових промислово розвинених країнах, досвід охорони праці в Україні в попередні роки.

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону праці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здоров'я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності.

Для розвитку і швидкого втілення в життя цього принципу керівництво держави вживає ряд організаційних заходів. Так, згідно з наказом Президента України Леоніда Кучми у 1996 році було розроблено державну програму підвищення рівня знань населення України з питань охорони праці [31, с.10].

Безперечним є той факт, що цілком безпечних і нешкідливих виробництв не існує. З метою дослідження впливу потенційно небезпечних та шкідливих факторів на працівників підприємства обираємо приміщення планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»



1. Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів у приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Приміщення, що аналізується - планово-економічний відділ підприємства SMG, загальною площею 45 м², яке розташоване на третьому поверсі адміністративного корпусу підприємства. Двері виходять до загального коридору, який веде на сходи, обладнані пожежним краном та схемою евакуації.

Кількість робочих місць у приміщенні - 5, кожне з яких обладнане письмовим столом, стільцем та персональним комп'ютером. Наявний порошковий вогнегасник. Крім того, із електроприладів тут містяться: сканер та принтер. Кількість розеток - 5. Присутній телефон. Джерелом природного освітлення є 2 дерев'яні вікна, штучного - 7 верхніх світильники з люмінесцентними лампами.

Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів за групами відповідно до стандарту ГОСТ 12.0.003-89 ССБТ «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація», наведений у табл. 1.

Таблиця 1. Потенційні небезпеки робочого місця у приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Види потенційно можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів	Наявність факторів (+/-)
1	2
Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори
шум	+
вібрація	+
підвищене виділення тепла	+
підвищена вологість	-
наявність електромагнітних полів	+
наявність електростатичних полів	-
небезпека вибуху	-
небезпека виникнення пожежі	+
небезпека ураження електрострумом	+
підвищена загазованість	-
відкрито рухаються й обертаються частини машин	-
Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори
токсичні речовини: пари ртуті, пари свинцю і його сполук та ін.	-
подразнюючі речовини: пральні засоби, кислоти, луги, розчинники, кислі гази	-
канцерогенні речовини: сполуки алюмінію, бензин, гас, 3,4-бензапирен (міститься у вихлопних газах автомобілів)	-
Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
мікроби, віруси, бактерії	+
комахи	-
гриби, найпростіші	-
інші мікроорганізми	-
Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
малорухомість роботи	+
фізична утома	-
нервова напруга	+
напруга аналізаторів (зорового-слухового-тактильного)	+
напруга рук, ніг, спини	+

Нижче проводиться аналіз кожного з відзначених у табл. 4.1 потенційно небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце у приміщенні планово-економічному відділі підприємства ХДЗ «Палада»

1.1 Електробезпека

Планово-економічний відділ підприємства належить до класу приміщень без підвищеної небезпеки (відсутні ознаки як підвищеної, так і особливої небезпеки), так як воно є сухим (відносна вологість повітря не перевищує 60%), з нормальною температурою, ізольованими підлогами, має малу кількість заземлених предметів.

Електробезпека - це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики.

Електротравматизм - це явище, що характеризується певною сукупністю електротравм. Електротравма - це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги [24, с. 78].

Практика показує, що в усіх областях застосування електричної енергії на підприємствах і в організаціях мають місце випадки ураження людини електричним струмом.

З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи:

1) приміщення без підвищеної небезпеки - це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 25С, з не струмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу;

2) приміщення з підвищеною небезпекою - це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:

- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %;

- струмопровідний пил;

- струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні);

- висока температура повітря (вище 35 С);

- можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування;

3) приміщення особливо небезпечні - це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак:

- відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи;

- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин;

- приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення з струмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою [25, с. 165-166].

Приміщення яке розглядається відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки.

1.2 Освітлення

шкідливий фактор мікроклімат освітлення

Освітлення - це отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов праці. Світло впливає на діяльність людини. При недостатньому освітленні людина працює менше продуктивно, швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Погане освітлення може призвести до порушення функції зорового аналізатора, розвитку професійних захворювань.

СНиП II-4-79 “Строительные нормы и правила. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение”.

Штучне освітлення - освітлення приміщень штучним світлом за допомогою електричних ламп - газорозрядних розжарювання.

За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути трьох систем - загальне, місцеве і комбіноване.

Загальне - освітлення, при якому світильники розміщаються у верхній зоні приміщення рівномірно.

Місцеве - освітлення, додаткове до загального, створюване світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Комбіноване - освітлення, при якому до загального освітлення додається місцеве.

На підприємстві ХДЗ «Палада» природне освітлення забезпечується за рахунок двох дерев'яних вікон, що розташовані на південно-східну сторону.

Штучне освітлення здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді локалізованих світильників над робочим столом. У приміщенні планово-економічного відділу джерелами штучного освітлення є 7 світильників типу ЛПО-13 з люмінесцентними лампами типу ЛБ.

Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дрібні деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різких контрастів, затінення. Оптична частина спектру включає ультрафіолетові, видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до 340 мкм. Видиме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до 0,76 мкм. Потужність такого проміння вимірюється світловим потоком. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм).

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90 % всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20 - 40 % (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення [18, с. 129-130].

1.3 Параметри мікроклімату й засоби та заходи з нормалізації (оздоровлення) повітряного середовища

Мікроклімат виробничих приміщень - це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання. Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежать від стану довкілля і передусім від змін температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання [18, с. 52].

Оптимальні мікрокліматичні умови - це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які за тривалої і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності [27, с. 53].

У повітрі завжди перебуває певна кількість водяної пари, що залежить від атмосферного тиску, температури, пори року, географічної зони тощо. З підвищенням температури максимальний вміст вологи у повітрі зростає. Так, при 0°С в 1 може бути лише 5 г води, а при 40°С - близько 51 г. [28, с. 104].

Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов (табл. 2). Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень) [25, с. 96-97].

Рекомендовані параметри мікроклімату для приміщення планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Таблиця 2. Оптимальні мікрокліматичні умови для легкої категорії робіт Іа [ДСН 3.3.6.042-99]

Показник	Період року
	Холодний	Теплий
1	2	3
Температура, оС	оптимальна	22-24	23-25
	допустима	21-25	22-28
Відносна вологість, %	оптимальна	40-60	40-60
	допустима	75	55 (при 28 оС)
Швидкість руху, м/с	оптимальна	0,1	0,1
	допустима	0,3	0,2-0,4
*Категорія Iа. Роботи з енерговитратами до 120 ккал/год (139 Вт) - це роботи, які виконуються сидячи й супроводжуються незначним фізичним напруженням.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікроклімату у приміщенні планово-економічного відділу є:

- будівництво приміщень і споруд згідно вимог державних будівельних норм і правил;

- удосконалення технологічних процесів та устаткування;

- раціональний режим праці та відпочинку;

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

- раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення приміщень [18, с. 110-111].

1.4 Електромагнітне та іонізуюче випромінювання

Джерела випромінювання мають місце в різних галузях виробництва: промисловості, сільському господарстві, медицині, атомній енергетиці (ядерні реактори). Ризик випромінювання виникає також при роботі на рентгенівських установках, з радіоактивними ізотопами, при дефектоскопії металів, контролі якості зварних з'єднань, під час роботи на комп'ютерах тощо.

Випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне. Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричиняє виникнення електричних зарядів різних знаків. Проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, воно призводить до загибелі клітин, порушує функції центральної нервової системи, що, у свою чергу, викликає порушення функції заліз внутрішньої секреції, зміни судинної проникності. Внаслідок цих змін порушується нормальний перебіг біохімічних процесів та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби.

Електромагнітне випромінювання - це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Його головними джерелами є телевізійні передачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового й інших видів радіозв'язку, високовольтні мережі електропередач, комп'ютерна техніка тощо.

Ступінь біологічного впливу електромагнітних полів на організм людини залежить від частоти коливань, напруженості та інтенсивності поля, тривалості його впливу.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров'ю людини. Від цього страждає передусім нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль і перевтома, знижується точність робочих рухів, порушується сон. Електромагнітне випромінювання викликає зміни тиску крові, гіпотонію або гіпертонію. У приміщенні планово-економічного відділу підприємства ХДЗ «Палада» джерелом випромінювання є комп'ютери.

Застосування комп'ютерів на підприємствах України сприяє скороченню виробничого циклу на 40-50 %, капітальних та експлуатаційних витрат на устаткування - не менш як на 10 %. Здійснюється швидке переналагодження устаткування на новий вид продукції, яка стає конкурентоспроможною, що без сумніву є важливим фактором успішної діяльності великих і малих підприємств.

Водночас при зменшенні коштів на охорону праці та скороченні служб охорони праці далеко не завжди приділяється належна увага навчанню персоналу безпечних прийомів роботи на ПК. Дослідження свідчать, що при роботі за комп'ютером мають місце небезпечні й шкідливі чинники, які поділяються на фізичні та психофізіологічні, пов'язані з великим обсягом оброблюваної інформації.

До фізичних чинників належать:

- підвищене значення напруги електричного поля;

- збільшений рівень електромагнітного випромінювання;

- підвищений рівень статичної електрики;

- зростаючий рівень іонізації повітря.

До психофізіологічних чинників належать:

- статичні та динамічні перевантаження;

- розумове перенапруження;

- перенапруження зору при роботі з екранами пристроїв.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у операторів, які обслуговують ПК, погіршується зір, з'являються м'язові болі, реєструються гінекологічні захворювання, психічні та нервові розлади, захворювання серцево-судинної системи, новоутворення. Всі ці захворювання можуть спіткати будь-якого користувача ПК. [30, с. 43-46].

1.5 Пожежна безпека

Пожежа - це непідвласні людині процеси горіння, при яких полум'я знищує все, що зустрічається на його шляху. Основними законодавчими актами, що регулюють пожежну безпеку в Україні, є Закон «Про пожежну безпеку», «Правила пожежної безпеки в Україні» ГОСТ 12.1.004-91 [28, с. 211].

Пожежа є одним з найбільш небезпечних стихій для людства, вона призводить до значних людських жертв і матеріальних збитків. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожні 10 хвилин.

Приміщення планово-економічного відділу підприємства ХДЗ «Палада» належить до категорії В (категорія приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з ОНТП 24 - 86): Приміщення в яких знаходяться горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться чи використовуються не відносяться до категорії А (вибухонебезпечні) і Б (вибухопожежонебезпечні).

Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем - 58-60 %, несправності та порушення експлуатації електричного устаткування - 18-22 %, ігри дітей з вогнем - 10-12 %, несправність технологічного обладнання - 7-11 %, підпали - 2 %. Слід зазначити, що однією із шкідливих звичок, яка не тільки негативно впливає на здоров'я людини, але і часто призводить до пожежі, є паління в недозволених місцях.

До чинників, що можуть викликати пожежу при користуванні електричним струмом, належать: короткі замикання, струмові перевантаження, несправності електроустаткування та приладів тощо. Струмові перевантаження виникають при невідповідності між потужністю електромережі і споживачами, коли ввімкнення до мережі додаткових споживачів струму призводить до її перевантаження, а також при зниженні напруги в мережі за тієї ж кількості споживачів [28, с. 211].

Запобігання пожежі - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі.

Організаційні і технічні заходи щодо запобігання пожежі реалізуються ще на стадії проектування окремих об'єктів підприємств. При цьому заздалегідь вивчаються особливості технологічних процесів і об'єктів, можливі причини і джерела виникнення пожежі. Запобіганню пожежі великою мірою сприяє правильне планування, розміщення основних об'єктів з урахуванням рельєфу місцевості, дотримання протипожежних розривів між будівлями відповідно до вимог генерального плану.

Попередження пожежі на підприємствах досягається:

- запобіганням утворенню горючого середовища;

- запобіганням виникненню в горючому середовищі або появи в ньому джерел запалювання.

Запобігання формуванню горючого середовища досягається:

- застосуванням герметичного виробничого устаткування;

- максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими;

- обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням;

- ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища;

- організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах;

- застосуванням робочої та аварійної вентиляції;

- відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця;

- використанням інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для само спалахування речовин і матеріалів [19, с. 314].



2. Засоби боротьби з пожежами на об'єкті приміщення планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

У приміщеннях адміністративно керуючого апарату ХДЗ «Палада» засобами боротьби з пожежами є вода, водяна пара, хімічна піна, сухі негорючі порошки та пісок, а також вогнегасник. В приміщенні планово-економічного відділу знаходиться вогнегасник.

Вода - найбільш поширена і дешева вогнегасна речовина. Вогнегасні властивості води можна підвищити в 2,5 рази, додаючи до неї поверхнево активні речовини (зволожувачі) використовується для гасіння пожеж класу А. Вода застосовується у вигляді компактних і розширених струменів і як пара.

Водяну пару застосовують для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 500 і невеликих загорянь на відкритих установках.

Вуглекислота використовується для гасіння пожеж класів А, В (Е), а також горючих рідин і твердих речовин. Вуглекислотний вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла.

Вогнегасні порошки можна використовувати для різноманітних способів пожежогасіння всіх видів речовин. Основним компонентом порошку ПСБ є бікарбонат натрію (NaHCO3), ПФ - діамоній фосфат.

Пісок використовується для гасіння невеликої кількості розлитих горючих рідин. Для підвищення ефективності гасіння пожеж необхідно використовувати вогнегасники [28, с. 229-230].

Порошкові вогнегасники (ОПС-6, ОПС-10, ОП-100 й ін.) є універсальними і характеризуються широким діапазоном застосування, у т.ч. для гасіння лужних, лужноземельних металів та їх карбідів. Для створення тиску в корпусі порошкових вогнегасників використовують стиснутий газ, як правило, азот, вуглекислий газ чи повітря. У дію порошкові вогнегасники приводяться проколюванням мембрани усередині корпуса, що знаходиться між порошком і газом.

Пожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки людей, запобігання пожежам, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі. У процесі розробки профілактичних заходів запобігання пожежам враховується протипожежний стан об'єкта, тобто кількість пожеж та збитки від них, число займань, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівень реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних підрозділів, а також стан протипожежної агітації і пропаганди.

Пожежна безпека - стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення унеможливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей. Одним із основних факторів забезпечення пожежної безпеки є пожежна профілактика. Забезпечення пожежної безпеки об'єкта передбачає створення системи попередження пожеж та протипожежного захисту. Велике значення при цьому мають організаційно-технічні заходи, які умовно можна поділити на:

- організаційні (організація пожежної охорони, навчань, інструктажів та ін.);

- технічні (суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами, при реконструкції приміщень, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації електромереж, опалення, освітлення та ін.);

- заходи режимного характеру (заборона паління та застосування відкритого вогню в недозволених місцях та ін.);

- експлуатаційні (своєчасне проведення профілактичних оглядів, ремонтів устаткування тощо).

З метою попередження пожеж, їх поширення та боротьби з ними усі працівники підприємств, установ й організацій проходять навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки. На об'єктах з підвищеною пожежною небезпечністю обов'язковим є навчання.

З метою запобігання виникненню пожеж, їх поширенню та боротьби з ними робітники, інженерно-технічні працівники проходять інструктажі й навчання за спеціальними програмами.

Види протипожежних інструктажів:

- вступний;

- первинний;

- вторинний;

- позаплановий.

Навчання правил пожежної безпеки робітників і службовців проводиться на виробництві раз на два роки з метою підвищення рівня їх знань.



3. Розрахунок штучного освітлення у приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Розрахуємо штучне освітлення в приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада»

Довжина А = 10 м, ширина В = 5 м, висота Н = 3,1 м. Висота робочої поверхні h_p = 1 м. Для освітлення приймаємо світильники типу УПМ-15.

Мінімальна освітленість лампами розжарювання за нормами =100 лк.

Коефіцієнт відображення стелі _п = 70%, стін _с = 50%, робочої поверхні _р = 10%. Напруга мережі 220 В.

Відстань від стелі до робочої поверхні

.

Відстань від стелі до світильника

.

Висота підвішування світильника над освітлюваною поверхнею

.

Висота підвішування світильника над підлогою

.

Висота підвішування світильника над підлогою знаходиться в межах норм.

Для досягнення найбільшої рівномірності освітлення приймаємо відношення

.

Тоді відстань між центром світильників

.

Необхідна кількість світильників

Приймаємо 22 світильників (2 ряди по 11 світильників). Індекс приміщення

За табл. 22 [47] при і = 3, _п = 70%, _с = 50%, _р = 10% для світильника типа УПМ-15 коефіцієнт використання світлового потоку = 0,68.

Світловий потік однієї лампи

де К_з = 1,3 за табл. 5 [47];

Z = 1,15 для ламп розжарювання.

За знайденим світловим потоком за табл. 16 вибираємо лампу потужністю 200 Вт, що має світловий потік 3200 лм, найбільш близький до розрахункового.

При цьому фактична освітленість

Загальна потужність освітлюваної установки

В результаті розрахунків для приміщення планово-економічного відділу підприємства ХДЗ «Палада» бажано використовувати в якості джерел штучного освітлення 7 світильників типу ЛПО-02, рекомендовано комплектувати їх лампами типу ЛВ, що забезпечить достатню освітленість приміщення. В даний момент використовуються світильники типу ЛПО-13, комплектовані лампами типу ЛБ. Для забезпечення оптимальних (комфортних) умов праці, дотримання санітарно-гігієнічних норм треба зробити заміну світильників типу ЛПО-13 на ЛПО-02 та укомплектувати їх лампами типу ЛВ.

В розділі розглянуто нормативну та законодавчу базу охорони праці, проведено аналіз потенційно-небезпечних факторів у приміщенні ХДЗ «Палада», а саме шум, вібрація, електромагнітні полі, небезпека виникнення пожежі, небезпека ураження електрострумом, мікроби, віруси, бактерії, малорухомість роботи, нервова напруга, напруга аналізаторів, напруга рук, ніг та спини тощо. Проведено аналіз кожного з наведених потенційно-небезпечних факторів. Розглянуто засоби боротьби з пожежами у приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада» Проведено розрахунок штучного освітлення у приміщенні планово-економічного відділу ХДЗ «Палада» За результатами розрахунків встановлено, що для забезпечення санітарно-гігієнічний норм і дотримання оптимальних умов праці необхідно зробити заміну світильників типу ЛПО 13 на ЛПО-02 та укомплектувати їх лампами типу ЛВ.

Размещено на Allbest.ru

...