Місце професії "Оператор комп’ютерного набору" на сучасному ринку праці

Размещено на http://allbest.ru

Черкаський професійний автодорожній ліцей

Реферат

на тему:

«Місце професії «Оператор комп'ютерного набору» на сучасному ринку праці»

Підготувала:

учениця групи ОС-17-10

Ярохович Ірина Юріївна

Керівник:

майстер виробничого навчання

Лавріненко Тетяна Миколаївна



Зміст

Вступ

1. Історія виникнення професії

2. Загальна характеристика професії

2.1. Основний зміст функціональних обов'язків

2.2 Характеристика процесу праці

2.3 Засоби виробництва

2.4 Зв'язок з іншими професіями

2.5 Тип діяльності

3. Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

3.1 Ступень тяжкості та напруженості праці

3.2 Режим праці та відпочинку

3.3 Особливі умови та фактори праці

3.4 Можливості помилок у роботі, аварій і травматизму

4. Вимоги професії до робітника

4.1 Необхідний рівень загальноосвітніх знань

4.2 Психофізичні вимоги

5. Професійне навчання

5.1 Умови та порядок вступу до ПТНЗ

5.2 Матеріальне заохочення професійного навчання

5.3 Провідні навчальні дисципліни

5.4 Форми і тривалість навчання

5.5 Суміжні професії

6. Протипоказання до навчання та виконання професійних обовязків

6.1 Медичні протипоказання

6.2 Психофізіологічні та психологічні обмеження

7. Заробіток

7.1 Матеріальне заохочення під час навчання

7.2 Заробіна плата

8. Перспектива зайнятості

8.1 Запоруки зайнятості

8.2 Ризик безробіття

8.3Підвищення кваліфікації та оволодіння суміжними професіями

Висновки

Список використаних джерел інформації



Вступ

Слово комп'ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп'ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об'єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Професія оператора комп'ютерного набору нова і перспективна. Немає такої галузі народного господарства, де б не застосовувалися комп'ютери. Послугами обчислювальних центрів і бюро користуються промислові підприємства, будівельні організації, сільське господарство, освіта, охорона здоров'я, наукові установи тощо. За допомогою ЕОМ здійснюють науково-технічні розрахунки, вирішують проблеми міського транспорту, розраховують потреби підприємств у сировині, прогнозують погоду тощо. ЕОМ широко використовується у морській справі, авіації, космонавтиці.

Тому темою нашого дослідження є: «Місце професії «Оператор комп'ютерного набору» на сучасному ринку праці». Предметом дослідження є професія «Оператор комп'ютерного набору»

Для дослідження даної проблеми ставимо наступні задачі, а саме:

1. Дослідити історію виникнення професії.

2. Дати загальну характеристику професії.

3. Проаналізувати санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці.

4. Дослідити існуючі вимоги професії до робітника.

5. Проаналізувати вимоги до навчання по даній професії.

6. Вивчити протипоказання до навчання та виконання професійних обов'язків.

7. Проаналізувати заробіток працівників даної професії.

8. Дослідити перспективу зайнятості випускників.

оператор комп'ютерний набор травматизм



1. Історія виникнення професії

Історія розвитку обчислювальної техніки починається з глибокої давнини, коли виникла необхідність обчислень. Тоді числа відображали за допомогою різних предметів: бобів, камінців, палок. Перша «рахункова машина» - абак - була схожа на рахівницю. Рахівниці та аналогічні їм пристрої були досить ефективними для вирішення простих арифметичних задач. Але з розвитком цивілізації задачі ускладнювалися. Вже неможливо стало фізично виражати великі числа і маніпулювати ними за допомогою примітивних «рахункових машин». Дії над числами ставали все більш громіздкими, а помилки - більш очевидними.

У XVI ст. шотландський математик Джон Непер суттєво спростив операції з великими числами. У XVII ст. французький філософ і математик Блез Паскаль винайшов перший механічний калькулятор. Цей момент був суттєвим: вперше математики змогли проводити обчислення автоматично.

У 30-х роках XIX ст. британський винахідник Чарльз Беббідж розвинув цю ідею. Він вважав так: якщо можна винайти калькулятор для виконання деякого виду обчислення, то його структура буде придатна для розв'язання будь-якої математичної задачі, потрібно лише виділити основні обчислювальні процедури.

Основна ідея «аналітичної машини», яка спочатку навчається виконувати певні дії, а потім переорієнтовується на іншу задачу, дуже близька до принципів сучасних комп'ютерів. Бебідж випередив свій час: винайшов перший програмний калькулятор.

Вдосконалений калькулятор був створений у США тільки у 1890 р. і використовувався для перепису населення. Але для цього у 1878 р. російський математик П.Л.Чебишев винайшов арифмометр. У 1912 р. А.Н.Крилов винайшов механічний інтегратор для розв'язування диференційних рівнянь.

Поява на початку 30-х років XX ст. електромеханічних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів.

У Німеччині молодий інженер Конрад Цузе винайшов комп'ютер на базі багатьох тисяч телефонних реле.

У 1936 р. 24-х річний математик Кембриджського університету Алан Тьюринг аргументовано доказав можливості створення універсальної програмно-обчислювальної машини.

Виникла перша концепція штучного інтелекту, яку прирівнюють до відкриття Дарвіна або Ейнштейна. Праці Тьюриига відіграли вирішальну роль у створенні комп'ютера, але, нажаль, вони довго залишалися невідомими. Причина у тому, що машина Тьюринга була створена для Британської розвідки під час Другої світової війни (у 1942 р.), і до 1975 р. всі ці відомості були засекречені.

У США в 1942 р. були виділені кошти на створення електронного комп'ютера. Але відсутність досвідчених спеціалістів спричинила таємне прибуття в 1946 р. А.Тьюринга у США, де і була запущена машина «ЕНІАК». Вона мала 18000 вакуумних ламп, але працездатність була дуже обмеженою (в середньому кожні наступні 7 хвилин одна з ламп виходила з ладу).

Тому вважають, що перший у світі електронний комп'ютер з'явився у 1946 р. у США, хоча фактично він був винайдений раніше групою Тьюринга у 50-ти милях від Лондона.

Перша ЕОМ в нашій країні була створена під керівництвом С.А.Лєбєдєва у 50-тих роках XX ст. в Києві. Свій проект створення ЕОМ Лєбєдєв висунув ще до початку Великої вітчизняної війни, яка, нажаль, зашкодила його реалізації. Тому тільки у 1947 р. в АН УРСР розпочалася розробка макету обчислювальної машини, яка називалась МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина).

МЕОМ була малопотужною, на ній неможливо було розв'язувати трудомісткі задачі, що потребують більшої точності і швидкості обчислення. Тому, іде до завершення роботи над МЕОМ, С.А. Лєбєдєв організував спеціальну лабораторію для створення ЕОМ ВЕОМ-1 («велика електронно-обчислювальна машина»).

ВЕОМ-1, використання якої розпочалось у 1952 р., була найпродуктивнішою в Європі, - вона виконувала 8-10 тис. операцій за секунду.

Важливою віхою у розвитку ЕОМ був винахід у 1947 р. транзистора. Почалося виробництво комп'ютерів на інтегральних схемах - більш потужних ніж їх попередники і в сотні раз менших за габаритами.

Розробники прагнули більшої мініатюризації комп'ютерів, і нарешті, їх зусилля досягли успіху. У 1975 р. винайшли «кристалл», або «чіп» - дуже складний функціональний вузол, але, разом з тим, зручний для створення більш складних схем.

Успіхи в технології їх виробництва дозволили отримати у вигляді мініатюрних кристалів, функціонально еквівалентні схеми з десятками тисяч транзисторів - інтегральні схеми (ВІСи і ОВІСи). Сконструйовані з таких схем комп'ютери по праву отримали назву мікропроцесорів.

Характерною рисою сучасного етапу науково-технічного розвитку є комп'ютеризація найрізноманітніших сфер людської діяльності. Ми стали свідками інформаційного «зриву», коли людський мозок вже не міг впоратися з потоком інформації. І дуже важливу роль почали відігравати комп'ютери, саме на них були перекладені деякі функції людського мозку щодо збереження і опрацювання значної частини інформації. Комп'ютер володіє практично невичерпаними можливостями зберігати інформацію, дозволяючи швидко знаходити її в пам'яті. Цей аспект використання комп'ютера називають інформаційним пошуком.

Слід сказати і про так звану систему обробки тексту. У цій системі комп'ютер використовується для коректорської і редакторської роботи, а також в якості автоматичної друкарської машинки.

Поява системи обробки текстів привела до винаходу електронних журналів. Ідея таких журналів проста: за допомогою системи обробки текстів створюється варіант статті, далі через «електронну пошту» він передається у редакцію на дисплей редактора. Якщо потрібно, редактор передає текст рецензенту, який опрацьовує текст і передає його назад до редакції. Читач під'єднується до комп'ютера, ознайомлюється з переліком надісланих публікацій та їх анотаціями, а при бажанні може вимагати тексти публікацій з банку даних.

Комп'ютер можна безпосередньо використовувати як «виробничу силу». Наприклад, на виробництві автоматично здійснюється чимало технологічних процесів.

Вони складаються з певних операцій, і роль людини зводиться до того, щоб проконтролювати технологічну вірність та послідовність їх виконання. Цю функцію можна і потрібно передати машині, запрограмувати в ній контроль технологічного процесу. І вже сьогодні в різних сферах виробництва успішно використовують відповідні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Аналогічно автоматизується процес виготовлення певної деталі, для цього використовують станки з числовим програмним управлінням. Можна автоматизувати не тільки процес виготовлення, але й процес проектування, задаючи комп'ютеру необхідні параметри і умови. З цією метою і впроваджуються інтенсивна розробка систем автоматичного проектування. Для всіх таких систем використовують великі ЕОМ або навіть складні обчислювальні мережі.

Незабаром координація робіт щодо збереження і пошуку інформації перейде до основної функції бібліотек. У кожній сім'ї, у кожному закладі буде свій власний філіал бібліотеки - завдяки доступу до мережі.

Виникнуть нові шляхи надання послуг, ведення господарства, проектування, організації виробництва. Ймовірно, буде створено «мистецтво мереж», а можливість, що виникне щодо організації робочих місць вдома, може привести до революції в плануванні та архітектурі нових міст.

Застосування обчислювальної техніки впливає певним чином на виробництво. Вдосконалюються засоби виробництва, збільшується випуск продукції, знижується її собівартість; підвищується якість праці, оскільки автомати суворо контролюють дотримання режимів і технологій; зменшується фізичне навантаження на робітників, праця стає більш інтелектуальною; до того ж взаємодія з машинами навчає дисципліні, коректності у роботі, зобов'язує сумлінно виконувати свої обов'язки.

Сучасний комп'ютер може виконувати багато функцій, для яких, як завжди вважали, потрібний розум. Тьюринг запропонував теоретичний універсальний тест для визначення «мудрості» комп'ютера. В експерименті приймали участь два співрозмовники і комп'ютер. Спочатку люди розмовляли на різні теми, а комп'ютер, який був каналом зв'язку, уважно їх «вислуховував». В якийсь момент один із співрозмовників відключався, і тоді комп'ютер «брав на себе» роль співрозмовника. Якщо другий співрозмовник не помічав, що має справу з машиною, то це означало, що дану систему можна вважати інтелектуальною.

До найважливіших проблем, досліджуваних в області штучного інтелекту, відноситься, наприклад, проблема розпізнання образів: здатність впізнавати - одна з найбільш складних і специфічних властивостей мозку. Дослідження в цій області привели до створення машини, яка може сприймати мову і розрізняти графічні зображення - розпізнавати акустичні сигнали і зорові образи. Сьогодні також розроблені системи, що здатні розпізнавати окремі класи об'єктів: рудні родовища, радіолокаційні сигнали тощо. Крім того, розробляються системи, які можна було б використовувати у машинобудуванні для заміни важелів ручного управління.

Одним із підходів щодо вирішення завдань штучного інтелекту є так звані експертні системи. Експертні системи застосовують для відтворювання різних, у тому числі інтуїтивних знань експертів, на підставі яких видаються не вказівки, а поради і рекомендації, які б давав експерт. Користувач у даній ситуації, враховуючи поради експерта і засвоюючи їх , приймає рішення, а далі сам стає експертом.

В області досліджень штучного інтелекту переважає прагнення наділити машину інтелектуальними здібностями і створити певну модель дійсності, яка б відображала ключові характеристики обстежуваного об'єкту або системи. Так, наприклад, існує модель спортивного взуття з вмонтованим мікропроцесором, який дає змогу отримати дані про довжину пройденого шляху, середню швидкість та затрачені калорії.

За допомогою комп'ютера можна з меншими затратами, ніж у лабораторних умовах, провести будь-яке експериментальне дослідження, змоделювати якусь історичну подію тощо.

Широко використовують комп'ютери і в організації дозвілля, наприклад, комп'ютерна мультиплікація.

В музиці використовують багато нових інструментів - від електронних органів, які відтворюють звук за допомогою електронної схеми, без традиційних труб-регістрів - до складних автоматичних синтезаторів.

За допомогою комп'ютера можна також підбирати зачіску та косметику до обличчя.

Неможливо не сказати і про те, що комп'ютери все більше використовуються у побуті. Вже сьогодні широко розповсюджені персональні (домашні) комп'ютери (ПК).

Явно спостерігається тенденція до зниження вартості таких комп'ютерів при одночасному збільшенні об'єму пам'яті та швидкості обробки інформації. Широке розповсюдження домашніх комп'ютерів відкриває нові перспективи.

Можна уявити собі що буде, коли всі домашні комп'ютери підключити до обчислювальних мереж банків, магазинів тощо. Тоді окрема частина нашого життя опиниться під управлінням і контролем програмного забезпечення мереж: домашній комп'ютер буде проводити фінансові розрахунки і вести домашнє господарство, займатися питаннями страхування і планування, надаючи господарю ненав'язливі рекомендації з приводу найбільш невідкладних витрат, або ж забороняти незаплановані витрати.

При цьому людина не буде сприймати це як пригнічення особистості машиною. Адже всі реакції комп'ютера закладені в його програмне забезпечення (і вони можуть бути змінені в тому випадку, якщо людина - користувач вибере інше програмне забезпечення).

На даний час комп'ютери все ширше використовують в освіті. В цій сфері вони застосовуються в адміністративних, навчальних, дослідницьких цілях, однак особлива увага щодо застосування комп'ютера в освіті приділяється як засобу навчання.

Останнім часом популярними стали «електронні класи»: викладачі і учні спілкуються і обмінюються інформацією через обчислювальну мережу, таким же чином вони звертаються до електронних бібліотек.



2. Загальна характеристика професії

2.1 Основний зміст функціональних обов`язків

Оператор комп'ютерного набору: виконує операції з базами даних (введення, опрацювання, накопичення, систематизація, виведення інформації) на комп'ютерному устаткуванні відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань; готує до роботи устаткування, магнітні диски, стрічки, карти, папір; працює в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; записує текст на дискету чи переносить на папір за допомогою матричного або лазерного принтера; виконує інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні тощо); керує режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо); своєчасно застосовує відповідні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування та доповідає відповідальному працівникові про виявлення відхилення від установлених норм функціонування комп'ютерного устаткування; використовує обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань відповідно до вимог призначених для цього програм; постійно удосконалює уміння та навички праці з клавіатурою. У разі необхідності виконує обов'язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), веде діловодство.

2.2 Характеристика процесу праці

Життя дуже часто примушує вирішувати різноманітні проблеми та шукати вихід з ситуації, що склалася. Незалежно від того, чи йдеться про перехід вулиці, вибір дружини або чоловіка, отримання відповіді на запитання «Котра година?», - стратегія поведінки в ідеальному випадку має виглядати приблизно так:

Ви аналізуєте ситуацію, що склалася та формулюєте мету.

Ви виконуєте дії у напрямку досягнення мети.

Ви у захваті від результату (та своєї винахідливості).

З цієї точки зору робота на комп'ютері також може розглядатись як послідовність різноманітних ситуацій та спроб користувача вирішити їх.

Електронно-обчислювальна техніка зазнала бурхливого розвитку за останні десятиріччя: від великих та громіздких машин перших поколінь до компактних, зручних навіть у побутовому використанні, персональних комп'ютерів.

Відповідно, змінився зміст та характер роботи операторів-користувачів, за допомогою яких здійснюється процес підготовки, введення, обробки та виводу інформації на ПЕОМ.

Робота на ПЕОМ може бути цікавою для тих, хто протягом тривалого часу в змозі зосереджуватися на виконанні складних, але досить одноманітних операцій, любить маніпулювати цифрами, знаками, системою знаків, віддає перевагу роботі, яку може виконувати індивідуально у товаристві з комп'ютером.

Використання комп'ютерів при науково-технічних розрахунках, обробці інформації, автоматичному управлінні економічно ефективно. Вони можуть довго зберігати, безпомилково та швидко відтворювати потрібні дані, невтомно слідкувати, вирішувати математичні завдання, забезпечувати високу надійність отримуваної інформації.

Оператори комп'ютерного набору в процесі роботи вирішують стандартні, обумовлені інструкцією, завдання за допомогою головного дисплея ЕОМ. На екран дисплея обчислювальна система виводить усі повідомлення про стан ЕОМ на даний момент та про всі завдання, які вирішуються.

Оператор комп'ютерного набору для створення поточного документу використовує пакет, який містить набір засобів для побудови базових елементів будь-якого графічного або текстового об'єкту, доступ до якого здійснюється через Drav-меню.

Необхідні значення параметрів для побудови ліній, кривих тощо, а також створення тексту встановлюються «по замовчуванню», але можуть бути змінені за допомогою команди Settings-меню. Кожний новостворений елемент поточного документу прив'язується до певної його точки.

Після створення деяких елементів, пакет надає можливість продовжувати формування документу елементами такого ж типу або елементами іншого типу. В процесі створення документу можна змінювати режим його огляду, значення параметрів, проводити розрахунки ряду характеристик документу.

Треба мати на увазі, що в процесі створення документу важливе місце займає його перевірка.

Тому обов'язково:

· перевірте текст і переконайтеся, що в ньому немає орфографічних помилок;

· перевірте макет і переконайтеся, що кожний його елемент знаходиться на своєму місці і що колена сторінка появляється в потрібному місці і є потрібному вигляді;

· на кожному етапі процесу створення документу отримайте офіційне схвалення замовника.

Ви можете редагувати проекти на екрані протягом багатьох років, використовуючи кожного разу нові знання, нові прийоми програмування, дизайну, але, поки ви не завершите етап перевірки, ви не будете знати що отримаєте у готовому вигляді.



2.3 Засоби виробництва

Комп'ютер - електронний пристрій, який може опрацьовувати значні обсяги інформації з великою швидкістю і високою точністю та надійністю.

Комп'ютери використовують для перетворення, відображення, зберігання, пересилання, пошуку та накопичення інформації.

Комп'ютер виконує складні обчислення, допомагає розв'язувати інженерні та економічні задачі тощо. Щоб вручну відтворити його кілька секундну роботу, людині потрібні роки. Опрацьовану за допомогою комп'ютера інформацію, записують на магнітні чи оптичні диски, де вона зберігається тривалий час.

За допомогою комп'ютерів нараховують зарплату, виконують банківські операції; контролюють виробничі процеси; проектують машини; навчають студентів; діагностують хворих; проводять телеконференції. Комп'ютер дає змогу швидко підготувати й роздрукувати будь-який текст: лист, довідку чи документ; намалювати кольорову картинку чи відтворити мелодію.

За допомогою комп'ютерної мережі пересилаються тексти, рисунки тощо. За лічені секунди з інформаційних банків на екран дисплея або папір подається інформація про розклад руху літаків, поїздів, про наявність книжок у бібліотеці, зміст енциклопедичних словників та довідників, комерційна інформація про діяльність фірм і корпорацій. Комп'ютери використовують в інформаційних системах.

Інформаційні системи - це системи автоматизованої опрацювання інформації, її зберігання, пошуку, перетворення, пересилання тощо. Прикладами таких систем є системи керування польотами літаків чи зорельотів, системи продажу квитків на літаки та поїзди (наприклад, система «Експрес»), банківські системи.

Роботою комп'ютера керує людина (користувач) за допомогою програм, тобто послідовності команд, які розв'язують певну задачу.

Будь-який комп'ютер повинен виконувати п'ять основних функцій: введення, виведення, обробку інформації, збереження інформації, забезпечення керування роботою комп'ютера.

Зрозуміти, що таке персональний комп'ютер, як він влаштований і працює, неможливо, не з'ясувавши, що таке інформація (сировина з якою працює комп'ютер). Найпростіше запитання те, на яке однозначно можна відповісти «так» або «ні».

Для збереження таких відповідей необхідна мінімальна кількість ресурсів комп'ютера.

Таку одиницю інформації називають бітом. Математичним еквівалентом значень «так» або «ні» можуть слугувати значення 1 та 0. Вісім біт об'єднуються у байт. З байтів формуються кілобайти, мегабайти, гігабайти.

Ядром настільного персонального комп'ютера (ПК) є три компоненти, які є необхідними для повноцінної його роботи: монітор, клавіатура та системний блок. Природно, що комп'ютер може бути обладнаний додатковими периферійними пристроями: мишкою, принтером, сканером тощо.

Основою системного блоку є системна плата (материнська плата), яка містить центральний процесор (виконує арифметичні та логічні перетворення даних), а також гнізда для під'єднання і контролю діяльності плат оперативної пам'яті та зовнішніх пристроїв (контролери зовнішніх пристроїв).

Всі функціональні частини ПК, що розташовані у системному блоці і не встановлені на материнській платі, повинні підключатись до неї, щоб дати можливість інформації «подорожувати» між цими частинами і елементами материнської плати.

Вузловим компонентом ПК є центральний процесор (ЦП). Він виконує обчислювальну роботу, керує обміном даних між оперативною пам'яттю та пристроями вводу - виводу. Продуктивність ЦП залежить від частоти, яку задає йому тактовий генератор.

Частота тактових сигналів вимірюється у мегагерцах. Робоча частота ЦП - це частота тактового генератора, при якій ЦП може надійно працювати.

Всі електронні компоненти ПК постійно обмінюються інформацією між собою і зв'язані за допомогою шин (сукупності ліній та мікросхем), які реалізують передачу електричних сигналів між різними компонентами ПК.

На сьогоднішній день широко використовуються стандарти на шини: шина РСІ-Express, PCI, AGP. Швидкість передачі даних між пристроями залежить від розрядності шини (кількості провідників). Сучасні шини даних це 64-ьох розрядні шини.

Інша група ліній утворює адресні шини - шини адресації даних оперативної пам'яті. Термін «адреса пам'яті» означає співставлення певної комірки пам'яті з елементом, що передається по шині даних.

Кожна комірка даних пам'яті ПК має власну адресу, і при зчитуванні чи записуванні значення даних, ЦП повинен вказати за якою адресою він хоче зчитати або записати дані.

Розрядність адресної шини визначає максимально можливе число адрес оперативної пам'яті і визначається за формулою: максимальне число адрес = 2n, де n - кількість розрядів адресної шини. Сучасні 32-х розрядні шини забезпечують доступ більш як чотирьох мільярдів елементів пам'яті.

2.4 Зв'язок з іншими професіями

За родом своєї діяльності оператор комп'ютерного набору може працювати:

· оператором комп'ютерної верстки;

· укладальником тексту;

· оператором з введення даних в ЕОМ;

· конторськими службовцями;

· секретарем-друкаркою;

· секретарем-стенографісткою;

· програмістом.

2.5 Тип діяльності

Професія оператора комп'ютерного набору, за класифікацією Є.О.Клімова, відноситься до типу професій «Людина - знакова система». Сфера діяльності - цифри, формули, таблиці, тексти.

Вимоги:

- ретельність,

- терпіння,

- стійкість уваги,

- вміння бачити те, що стоїть за умовними знаками,

- здатність довго зосереджувати увагу,

- швидкість і точність рухів,

- схильність до роботи на одинці.



3. Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

3.1 Ступень тяжкості та напруженості праці

Оператори працюють сидячи за столом. За кожним спеціалістом закріплена машина. Контакти з іншими особами, крім програмістів, обмежені. Як правило, робочий процес на комп'ютері безперервний.

До несприятливих факторів в діяльності оператора з комп'ютерного набору відносяться довготривала сенсорно-перцептивна і нервово-психічна напруга.

Протипоказанням для оволодіння даною професією є слабкий зір, дальтонізм, хронічні захворювання слухового апарату, органічні захворювання центральної нервової системи.

Обмежень щодо статі немає. Оператором комп'ютерного набору працюють переважно молоді люди.

3.2 Режим праці та відпочинку

Тривалість робочого дня - 8 годин (для неповнолітніх - 7 годин). Тривалість перерви: одна перерва на обід, через кожну годину роботи перерва 5-10 хв., а через 2 год. - 15хв.;

Тривалість додаткової відпустки 6 днів.

Змінність: одна, дві або три зміни (залежно від місця роботи - редакції, видавництва тощо).

3.3 Особливі умови та фактори праці

При виконанні робіт на персональних комп'ютерах необхідно дотримуватися вимог загальної інструкції з охорони праці. До самостійної роботи на персональних комп'ютерах допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці та правил з електробезпеки.

В подальшому вони повинні проходити інструктаж на робочому місці щоквартально.

Особи, що постійно працюють на персональних комп'ютерах, з метою попередження в них професійних захворювань, повинні проходити попередні, при влаштуванні на роботу, та періодичні медичні огляди - раз у два роки.

Під час роботи на персональних комп'ютерах мають місце наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

· фізичні: підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень іонізації повітря;

· психофізіологічні: статичні та динамічні перенавантаження, розумове перенапруження, перенапруження зорового аналізатора.

Робота персональних комп'ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану.

Оптимальною при роботі на персональному комп'ютері є відстань в 50 см від екрану. Для нейтралізації зарядів статичної електрики рекомендується в приміщенні з персональним комп'ютером збільшувати вологість повітря.

Навколо оператора повинен бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих поверхонь предметів не повинно перевищувати в робочій зоні 3:1.

Перед початком роботи необхідно:

Ввімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні, де знаходяться персональні комп'ютери.

Перевірити справність електропроводів, штепсельних вилок, розеток, наявність заземлення.

Відрегулювати освітленість робочого місця.

Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, нахил підставки для ніг.

Для зниження зорового напруження підставку з оригіналами тексту розташовують на тій самій відстані, що й клавіатура комп'ютера, а при «сліпому методі» набору тексту - вертикально з невеликим нахилом.

Ввімкнути комп'ютер, відрегулювати яскравість екрану, мінімальний розмір точки, що світиться, контрастність.

При виявленні будь-яких несправностей, до роботи не приступати і повідомити про це керівника.

Під час роботи:

При виконанні роботи на комп'ютері слід сидіти прямо, не напружуватися.

Не дозволяється сторонніх розмов, подразнюючих шумів.

Необхідно постійно слідкувати за функціонуванням систем опалення і кондиціювання.

Для зниження напруженості праці, оператору необхідно рівномірно розподіляти навантаження і раціонально чергувати види діяльності: приймання і видавання результатів з роботою за екраном тощо. У вечірні години не повинні виконуватися роботи або завдання, які потребують прийняття складних рішень або відповідальних дій.

Тривалість безперервної роботи за екраном не повинна перевищувати 4-х годин.

Через кожну годину праці необхідно робити перерву 5-10хв., а через дві години - 15хв., під час яких рекомендується виконувати комплекс вправ з виробничої гімнастики, а якщо є можливість, в окремому приміщенні проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.

Підтримувати чистоту і порядок на робочому місці.

Забороняється:

Працювати за комп'ютером без спеціального фільтру для екрану.

Закривати вентиляційні отвори комп'ютера, що може призвести до його перегрівання.

Класти будь-які речі на вузли комп'ютера.

Самотужки ремонтувати апаратуру.

Використовувати очищувальну рідину або аерозольні очищувачі для чищення поверхонь апаратури комп'ютера.

Для цього використовують чисту вологу ганчірку при вимкнутому комп'ютері.

Допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до роботи.

Перебувати у приміщенні з персональним комп'ютером у верхньому одязі.

Приймати їжу і курити на робочому місці.

Працювати одному в комп'ютерному центрі.

Після закінчення роботи:

Вимкнути процесор і монітор. Штепсельні вилки витягнути з розеток.

Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик столу.

Ретельно вимити руки водою з милом.

Вимкнути кондиціонер й освітлення.

Перебування у приміщенні персональних комп'ютерів після закінчення роботи не дозволяється.

Рекомендується в окремій кімнаті провести сеанс психофізіологічного розвантаження та зняття втоми.

3.4 Можливості помилок у роботі, аварій і травматизму

Помилки у роботі, аварії та травматизм у операторів комп'ютерного набору можуть виникнути внаслідок недотримання правил техніки безпеки, відсутності належних (безпечних) умов праці для них.

Під безпекою праці розуміють систему законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, які забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в трудовому процесі.

В аварійних ситуаціях:

У випадку раптового припинення подавання електроенергії вимкнути апаратуру і витягнути штепсельні вилки з розеток.

У випадку появи запаху горіння, або виявленні спалаху негайно вимкнути апаратуру і електрообладнання, сповістити керівництво, а в разі необхідності приступити до гасіння вогню, виконуючи вимоги протипожежної безпеки.



4. Вимоги професії до робітника

4.1 Необхідний рівень загальноосвітніх знань

Успішність роботи оператора комп'ютерного набору залежить від рівня його професійних знань та вмінь.

Кваліфікаційні вимоги до оператора комп'ютерного набору - повна загальна середня освіта або професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи.

Оператор комп'ютерного набору повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку; технологію опрацювання даних; робочі інструкції, програми, макети, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації; діловодство; правила орфографії та пунктуації; технічні вимоги до магнітних дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера; основи організації праці, трудового законодавства; правила і норми охорони праці.

Оператор комп'ютерного набору повинен вміти: готувати і читати різну документацію, опрацьовувати її на комп'ютері, передбачати збої у роботі комп'ютера і встановлювати причини різних збоїв, оформляти результати робіт відповідно до інструкцій.

4.2 Психофізіологічні вимоги

Поряд з високими вимогами до здоров'я людини діяльність оператора комп'ютерного набору висуває підвищені вимоги до його психофізіологічних та психологічних якостей, передусім до пізнавальної, емоційно-вольової сфер і характеру людини.

Важливу роль у діяльності оператора відіграє зорове сприйняття. По-перше, воно бере участь в ознайомленні оператора із завданням програміста, реалізації цього завдання. По - друге, управління ЕОМ здійснюється в умовах зчитування оператором різноманітних зорових сигналів на шкалах різних елементів і пристроїв ЕОМ. Завдяки цим сигналам, оператор виконує певні дії і маніпуляції, спрямовані на запуск машини, її зупинку, сповільнення чи зміну напрямку функціонування системи. Такого типу професійні завдання висувають високі вимоги до точності зорового сприймання та його об'єму. Оператор повинен також добре розрізняти світлові сигнали різного кольору та їх інтенсивність.

Великого навантаження зазнає увага оператора. Під час роботи вона напружена, спрямована на зчитування значної за обсягом зорової інформації, зосереджена на виконанні завдання в цілому. Успішне розв'язання такого роду професійних завдань вимагає від оператора високо-розвиненої стійкості уваги, здатності до її концентрації.

Для того, щоб оператор міг успішно контролювати роботу всіх пристроїв ЕОМ, він повинен постійно стежити за різними візуальними сигналами, що подаються одночасно чи послідовно. Успішно зчитують інформацію і не допускають помилок при роботі на ЕОМ спеціалісти, які не лише мають відмінні професійні знання, а й досягли високого рівня розвитку розподілу і переключення уваги.

У оператора комп'ютерного набору високої кваліфікації повинна бути добре розвинена пам'ять. Він мусить пам'ятати багато різних правил та інструкцій з обслуговування машини, знати способи застосування різних засобів і методів управління нею, пам'ятати значення і місце кожного командного пристрою та індикатору. Хороша пам'ять допомагає оператору швидко і точно засвоїти інструкції і вказівки програміста, що гарантує швидкість маніпуляцій, сприяє підвищенню продуктивності праці. Високий темп роботи потребує від оператора точних і безпомилкових дій, постійного поповнення професійних знань. Помилки та неточності неприпустимі, тому що можуть спотворювати зміст отриманої інформації чи спричиняти пошкодження техніки, що дорого коштує. Це висуває високі вимоги до розвитку довготривалої, короткочасної і оперативної пам'яті працівника.

На деяких етапах професійної діяльності оператора важливу роль відіграють зорові уявлення. Так, починаючи роботу, він повинен зв'язати інструкції і вказівки програміста з уявленнями про машину, її пристрої, з конкретними операціями, які необхідно здійснити для виконання одержаного завдання. Крім того, у процесі діяльності оператор одержує інформацію про функціонування ЕОМ у закодованому вигляді. На основі аналізу цієї інформації в нього формуються уявлення про хід виконання завдання і його етапи. Все це свідчить про те, що в основі побудови оператором функціонального образу професійної діяльності у підготовчий період і у процесі роботи лежать продуктивна уява і абстрактно-логічне мислення.

Однією з умов успішної роботи оператора є дуже високий рівень розвитку швидкості і точності рухів. Це пояснюється тим, що продуктивність праці оператора значною мірою залежить від його темпу роботи, здатності швидко і правильно набирати цифри чи букви на клавіатурі машини. За кожним пальцем закріплені певні клавіші. Досвідчені оператори набирають необхідну інформацію на клавіатурі «сліпим» методом, тобто не дивлячись на неї, а концентруючи всю увагу на інформаційному матеріалі, зображеному на моніторі.

Робота оператора комп'ютерного набору одноманітна. Водночас вона вимагає від оператора високої відповідальності і постійної уваги протягом усього робочого дня. У таких умовах добре справляються з роботою оператори з високим рівнем емоційної стійкості.

Недостатній рівень розвитку самовладання, емоційної стабільності створює передумови для виникнення стану підвищеної стомлюваності, нервового напруження.

Важливою психологічною умовою успішної діяльності оператора комп'ютерного набору є високий розвиток професійно-важливих якостей. Серед них:

· висока відповідальність,

· дисциплінованість,

· працьовитість,

· точність у роботі,

· ретельний самоконтроль і вольова саморегуляція,

· наполегливість у досягненні мети,

· прагнення до розширення і підвищення професійних знань.

Робота на ЕОМ цікава для тих людей, хто може протягом тривалого часу зосереджуватися на виконанні складних, але досить одноманітних операцій, любить маніпулювати цифрами, знаками, системою знаків, віддає перевагу роботі, яку може виконувати індивідуально.



5. Професійне навчання

Рівень професійної освіти для оператора комп'ютерного набору 2 категорії - повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, без вимог до стажу.

У разі роботи в текстовому редакторі з введенням 10-пальцевим методом текстів, які містять спеціальну термінологію, формули, інші абетки тощо, та роздрукування текстів на лазерному принтері - повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, підвищення кваліфікації, стаж роботи за професією оператора комп'ютерного набору першої категорії не менше 1 року.

5.1 Умови та порядок вступу до професійного навчального закладу

Професію оператора комп'ютерного набору можна набути у навчальних закладах системи профтехосвіти та через систему підготовки та перепідготовки державної служби зайнятості.

До навчальних закладів системи професійно-технічної освіти приймаються громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, які мають базову або повну загальну середню освіту. Прийом громадян інших держав, осіб без громадянства здійснюється відповідно до чинного законодавства та угод України з іншими державами.

Усі вступники користуються рівними правами незалежно від статі, національної приналежності, соціального та майнового стану, роду та характеру занять, віросповідання, місця проживання та інших обставин.

Громадяни до 28 років можуть здобути професію оператора комп'ютерного набору в професійно-технічних училищах, а після 28 років - в позашкільних навчальних закладах (курсова підготовка, перепідготовка).

Обмеження допускаються тільки за медичними показниками професійної непридатності, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

Вступники подають на ім'я директора заяву про прийом до професійно-технічного закладу із зазначенням обраної професії чи спеціальності, місця проживання та необхідності працевлаштування, до якої додають:

Ш оригінал документа про освіту;

Ш медичну довідку встановленого зразку;

Ш 6 фотокарток розміром 3x4 см.

Особисто пред'являють паспорт або свідоцтво про народження, документ про відношення до військового обов'язку. Особи, які направляються на навчання підприємствами, організаціями, установами, незалежно від форм власності та державною службою зайнятості, подають ті ж самі документи. Прийом документів від вступників проводиться у терміни, що встановлені професійно - технічними закладами, а через службу зайнятості - у терміни, обумовлені відповідною угодою.

Зарахування до професійно-технічних закладів здійснюється шляхом конкурсного відбору.

Пільгами при зарахуванні до професійно-технічних закладів освіти користуються діти - сироти і діти, які залишилися без опіки батьків, особи, які цільовим призначенням направляються роботодавцями, та інші особи згідно з встановленим порядком.

5.2 Матеріальне заохочення професійного навчання

Зараховані до навчальних закладів профтехосвіти забезпечуються стипендією, згідно чинного законодавства.

Безробітні, які направлені на навчання службою зайнятості, отримують матеріальну допомогу на період навчання у розмірах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Фінансування підготовки фахівців у навчальних закладах проводиться:

Ш за рахунок коштів державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням;

Ш за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб для роботи у недержавному секторі народного господарства;

Ш за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторах народного господарства (за бажанням);

5.3 Провідні навчальні дисципліни

Підготовка спеціалістів за професією оператор комп'ютерного набору (код професії - 4112) проводиться за такими предметами:

1. охорона праці;

2. основи роботи на ПК;

3. машинопис;

4. робота у середовищі Windows XX, MS Office;

5. робота з базами даних;

6. основи діловодства;

7. основи роботи в Інтернеті;

8. робота з електронною поштою;

9. основи технічного редагування та оформлення тексту на базі видавничих систем;

10. робота з оргтехнікою та засобами зв'язку;

11. основи ринкової економіки;

12. основи трудового законодавства.



5.4 Форми та тривалість навчання

Особи, що зараховані у навчальні заклади профтехосвіти на базі середньої освіти навчаються - 1 рік, на базі неповної середньої освіти - 3 роки.

Форма навчання - денна.

Вступ до навчального закладу проводиться відповідно до умов прийому до навчальних закладів професійно-технічної освіти. Форма навчання денна з присвоєнням кваліфікації оператор комп'ютерного набору.

5.5 Суміжні професії

За допомогою вивченого матеріалу можна оволодіти такими суміжними професіями:

1. оператор комп'ютерної верстки;

2. укладальник тексту;

3. оператор з введення даних в ЕОМ;

4. асистент референта;

5. друкарка;

6. секретар керівника;

7. секретар-друкарка;

8. обліковець;

9. тощо.



6. Протипоказання до навчання та виконання професійних обов'язків

6.1 Медичні протипоказання

Професія оператора комп'ютерного набору висуває підвищені вимоги до функціонального стану сенсорно-перцептивної та нервово-психічної систем організму.

Медичними протипоказаннями для оволодіння професією оператора комп'ютерного набору є:

Ш вроджені та набуті вади серця без порушення кровообігу;

Ш юнацька гіпертонічна хвороба 1ст.;

Ш артеріальна гіпертонія;

Ш геморогічні діатези, гемолітична анемія;

Ш деформації хребта (сколіоз та ін. );

Ш порушення хапаючої та утримуючої функцій кисті працюючої руки;

Ш поліартрит хронічний неспецифічний;

Ш залишкові явища перенесених органічних захворювань ЦНС та травм;

Ш міопатія та аміотрофія;

Ш означена вегетативна дисфункція, неврастенія, неврози;

Ш значне зниження слуху на обидва вуха, неврит слухових нервів;

Ш шкірні захворювання (екзема, нейродерміт);

Ш короткозорість малого та середнього ступеню без змін на очному дні, а також далекозорість

Ш відсутність одного ока або різьке зниження гостроти зору на одне око;

Ш хронічні захворювання очей (блефарит, кон'юктивіт);

Ш занижене сприйняття кольорів;

Ш юнацька глаукома;

Ш означена затримка фізичного та статевого розвитку.

6.2 Психофізіологічні та психологічні обмеження

Швидка втомлюваність сенсорно-перцептивного апарату, слабка концентрація та низький рівень розподілу уваги, порушена комбінаторика, погіршена координація рухів, тремор, тік, неврівноваженість, імпульсивність або загальмованість перебігу нервових процесів.

Операторам комп'ютерного набору радимо не уникати періодичних профілактичних медичних оглядів.



7. Заробіток

7.1 Матеріальне заохочення під час навчання

Відповідно до Постанови КМ України від 7.06.99 р. №992 «Про затвердження порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики», учням, що навчаються у закладах професійно-технічної освіти нарахування заробітної плати проводиться згідно з установленими системами оплати праці за роботу, виконану ними під час виробничої практики. Нараховані підприємством кошти учням профтехосвіти можуть розподілятись таким чином:

50% коштів переказується навчальному закладу для здійснення статутної діяльності; решта 50% коштів для виплати заробітної плати учням.

Учні, які навчаються отримують харчування за бажанням.

7.2 Заробітна плата

Діапазон заробітку оператора комп'ютерного набору у державних, приватних та комерційних установах досить значний, як правило, на користь останніх. Якщо у державних структурах рівень заробітної плати визначається відповідною сіткою посадових окладів, то у приватному секторі рівень заробітної платні визначається відповідно до можливостей підприємства, організації, установи і обумовлюється контрактом, що складається під час прийому особи на роботу.

Разом з тим, робочі навантаження та кількість виконуваних оператором комп'ютерного набору функцій, у тому числі таких, що не відповідають посадовим обов'язкам, у приватних та комерційних установах значно більші.



8. Перспективи зайнятості

8.1 Запоруки зайнятості

Вірогідність працевлаштування за професією оператор комп'ютерного набору досить висока за рахунок широкої сфери застосування.

Потреба у фахівцях цієї професії постійно зростає, адже сфера використання персональних комп'ютерів охоплює практично усі види діяльності людини, пов'язані зі сприйняттям, обробкою і передачею інформації і вже зараз неможливо уявити існування людини без електронно-обчислювальних машин.

Роботу оператора комп'ютерного набору виконують як чоловіки, так і жінки, та переважно молодь. Чисельність молоді, яка виконує роботу оператора постійно зростає.

У перспективі, завдяки розширенню та модернізації комп'ютерного парку, що веде до покращання умов та оплати праці, їх чисельність, безумовно, буде зростати ще більше.

8.2 Ризик безробіття

Ризик безробіття у операторів комп'ютерного набору мінімальний і пов'язаний, перш за все, з недостатньою професійною підготовкою, відсутністю вмінь та навичок для виконання даної роботи.

Для роботодавця важливо аби працівники виконували свою роботу не тільки сумлінно, а ще й професійно. Професійні знання оператора комп'ютерного набору можна реалізувати сьогодні у будь-якій галузі народного господарства.



8.3 Підвищення кваліфікації

Підвищені вимоги, що висувають роботодавці до кваліфікації та якості робочої сили у сучасних умовах, зобов'язують операторів комп'ютерного набору до набуття більш складних професійних знань, опанування висот професійної майстерності. Шляхами і формами підвищення їх кваліфікації і набуття досвіду є самоосвіта безпосередньо на робочому місці, виробничо-технічних курсах, курсах цільового призначення, курсах навчання (другій) суміжній професії. Операторам комп'ютерного набору підвищення кваліфікації варто спрямовувати на поглиблення знань ділової української мови, іноземних мов, ділового етикету, візуальної психодіагностики, методик контролю і керування власним психічним станом та позитивного впливу на людей, засвоєння державних стандартів і нормативних документів з діловодства та справочинства. Оператори комп'ютерного набору можуть підвищувати рівень своїх знань у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації і набути одну із професій даного профілю з присвоєнням відповідного освітнього кваліфікаційного рівня: молодший спеціаліст, спеціаліст, майстер. Підвищення кваліфікації оператора комп'ютерного набору може відбуватися через оволодіння ним суміжними професіями: секретаря - референта, архіваріуса, оператора комп'ютерної верстки, укладальника тексту, оператора з введення даних в ЕОМ тощо. Професійний досвід та постійне підвищення кваліфікації надають можливість оператору комп'ютерного набору займати посади завідувачів комп'ютерного бюро, спеціалістів різних категорій певного профілю. Спеціальна вища освіта, яку можна набувати через стаціонарну, вечірню, дистанційну або заочну форму навчання, допомагає оператору комп'ютерного набору отримати ґрунтовні професійні знання з організації комп'ютерної справи, архівної справи, програмування, менеджменту персоналу тощо та обійняти керівні посади.



Висновки

Отже, зробимо висновки з проблеми, що була вивчена.

В майбутньому, можливо, і винайдуть магічний спосіб повністю автоматизованої підготовки документів. На сьогодні, нажаль, ще не винайшли. А тому продовжують використовувати складну систему програмного і апаратного забезпечення, яка дозволяє досягнути бажаного результату.

Спеціалісти, разом з перевагами використання комп'ютерів, з хвилюванням відзначають і можливі негативні наслідки: комп'ютер витісняє людину з різних сфер життя; надмірне захоплення електронними іграми веде до втрати реального сприйняття навколишнього світу, деформує людську систему цінностей тощо.

Та все ж позитивний ефект комп'ютеризації набагато вищий. Комп'ютер розширює наш кругозір, відкриває доступ до мережі інформації. Він прискорює і удосконалює комунікацію за допомогою електронної пошти, а також впливає на демократизацію спілкування.

За допомогою ЕОМ соціально незахищені верства населення, які, наприклад, мають фізичні вади, можуть активно займатися трудовою діяльністю.

Для деяких некомунікабельних людей спілкування з комп'ютером - чи не єдиний вид діалогу, в якому вони приймають участь. Робота з машиною, завдяки її «товариськості», дає змогу почувати себе комфортно, а деяким навіть впевнено. І, нарешті, робота з комп'ютером розвиває логіку, організовує думки, розвиває інтелектуальні здібності людини.

Для роботи оператором комп'ютерного набору необхідно мати великий об'єм знань, вміти користуватися різними програмами. Потрібно правильно створити робоче середовище.

Щоб досягнути максимальної продуктивності використання робочого часу треба дотримуватися таких рекомендацій:

...