Дослідження та оцінка стану електробезпеки на робочих місцях

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Лабораторна робота № 6

Дослідження та оцінка стану електробезпеки на робочих місцях

Мета роботи: вивчення засобів захисту від небезпеки поразки електричним струмом при однофазному замиканні на корпус устаткування, а також придбання практичних навиків по вимірюванню і оцінці опору захисного заземлення електричних машин і механізмів.

Загальні положення

На промислових підприємствах використовується велика кількість різного електроустаткування, яке створює небезпеку поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу, оскільки у багатьох випадках його дія є несподіваною.

Для захисту від поразки електричним струмом всі робочі місця, зв'язані з використанням електроенергії, повинні відповідати вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.030-82.

У даній лабораторній роботі розглядається методика аналізу електробезпеки на робочих місцях, де використовують електроустановку, яка живиться від трифазної, трипровідної електричної мережі з незаземленою нейтраллю.

До чинників електробезпеки в цих мережах відносяться: хороша електрична ізоляція електричної мережі від «землі» і навколишніх предметів, а також вживання захисного заземлення корпусів устаткування.

За встановленими нормами необхідна величина опору ізоляції фаз повинна бути не менше 500 кОм. Вона досягається за рахунок вживання ізолюючих матеріалів (гума, пластмаси, фарфор, скло та ін.).

Під впливом вологи, агресивної пари, пилу, вібрації та інших чинників, опір ізоляції може знижуватися аж до нуля (коротке замикання на корпус), що призводить до витоків струму на корпуси устаткування і появи на їх поверхнях небезпечної напруги (потенціалу).

Для зниження цього потенціалу, корпуси устаткування та інших струмопровідних предметів навмисно електрично сполучають із землею, тобто заземлюють.

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих частин обладнання, що не проводять струму, але можуть опинитися під напругою.

Призначення захисного заземлення - захист від небезпеки ураження електричним струмом при дотику до металевих корпусів електрообладнання, яке внаслідок порушення електричної ізоляції опинилося під напругою. Принцип дії захисного заземлення полягає в зниженні до безпечних значень напруги дотику, яка обумовлена замиканням на корпус.

Заземлюючий пристрій - сукупність заземлювачів (електродів, які з'єднані між собою і знаходяться в безпосередньому контакті з землею) і заземлюючих дротів (провідників, які з'єднують заземлені частини електроустановки із заземлювачем). У якості заземлювачів використовують зариті до грунту металеві предмети (труби, рейки, арматуру залізобетонних конструкцій та інші об'єкти).

Згідно з ПУЕ (правила устройства електроустановок) опір захисного заземлення у будь-який час року не повинен перевищувати:

0,5 Ом - в установках напругою більше 1000 В;

4 Ом - в установках напругою до 1000 В;

10 Ом - в установках потужністю 100 кВт і менше і в установках до 1000 В з ізольованою нейтраллю.

Ефективність захисного заземлення тим вище, чим нижче його опір.

За наявності напруги (потенціалу) на корпусі устаткування виникає небезпека поразки електричним струмом.

Поразка електричним струмом відбувається в результаті дотику людини до токоведучих частин, що знаходилися під напругою. Величина струму, що проходить через тіло людини, залежить від режиму нейтралі мережі, активного і ємкісного опору між фазними дротами та землею, а також схеми включення людини в ланцюг струму.

Встановлено, що шлях проходження струму тілом людини грає істотну роль в результаті поразки. Існує 15 характерних шляхів струму в тілі людини (петлі струму). Найпоширеніші 3 петлі струму: рука-рука; рука-нога; нога-нога, голова-нога, голова-рука.

Ступінь ураження людини електричним струмом визначається силою струму, що пройшов через тіло людини і є визначальним чинником при дії на організм людини (табл. 6.1).

Дія струму залежить також від опору тіла людини та коливається від 500 до 100000 Ом, визначається станом шкіри, розміром поверхні зіткнення, густиною контакту, тривалістю дії та величиною прикладеної напруги.

Залежно від класу приміщень по небезпеці поразки електричним струмом встановлюються величини безпечної напруги, що не вимагають спеціальних заходів захисту.

Для звичайних приміщень Uбез.=36В, для особливо небезпечних приміщень (вологість яких перевищує 75% та температура перевищує 25С) Uбез.=12В.

Для запобігання поразок від електричного струму при випадковому дотику людини до нетоковедучих частин застосовують різні заходи захисту: заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів.

Найпоширенішим видом захисту є захисне заземлення.

Таблиця 6.1

Характер дії струму на організм людини

Величина струму, мА	Змінного (50 Гц)	Постійного
0,5-1,5	Початок відчуттів: слабке свербіння, пощипування шкіри	Не відчувається
2 - 4	Відчуття розповсюджується на зап'ястку; злегка зводить м'язи	Не відчувається
5 - 7	Больові відчуття посилюються у всій кисті; судоми; слабкі болі у всій руці до передпліччя	Початок відчуття; слабкий нагрів шкіри під електродами
8 - 10	Сильні болі і судоми у всій руці, включаючи передпліччя. Руки важко відірвати від електродів.	Посилення нагріву
10 - 15	Болі у всій руці, які ледве витримуються. Руки неможливо відірвати від електродів. Із збільшенням тривалості протікання струму болі посилюються.	Більше посилення нагріву під електродами і в прилеглій області шкіри.
20 - 25	Сильні болі. Руки паралізуються миттєво, відірвати їх від електродів неможливо. Дихання затруднено.	Ще більше посилення нагріву шкіри, відчуття внутрішнього нагріву. Незначні скорочення м'язів рук.
25 - 50	Дуже сильний біль в руках і грудях. Дихання дуже затруднено. При тривалій дії може наступити параліч дихання або ослаблення серцевої діяльності з втратою свідомості.	Сильний нагрів, болі і судоми в руках. При відриві рук від електродів виникають сильні болі.
50 - 80	Дихання паралізується, через декілька секунд порушується робота серця. При тривалій дії може наступити фібриляція серця.	Дуже сильний поверхневий і внутрішній нагрів. Сильні болі в руці і в області грудей. Руки неможливо відірвати від електродів через сильні болі при відриві.
90 - 100	Фібриляція серця через 2-3 с, ще через декілька секунд - параліч дихання.	Та ж дія, виражена сильніше. При тривалій дії - параліч дихання.
300	Та ж дія за менший час	Фібриляція серця через 2-3с; ще через декілька секунд - параліч дихання.

Аналіз небезпеки поразки струмом в різних електричних мережах

Попадання людини в електричну мережу по схемі рука-рука

При дотику до двох фаз трифазної мережі (рис. 6.1) струм через людину по схемі рука-рука визначається лінійною напругою:

(6.1)

де - лінійна напруга, В;

- фазна напруга, В;

- опір тіла людини, Ом (в розрахунках приймаємо 1000 Ом).

Рис. 6.1. Схема двофазного дотику до токоведучих частин

Дія струму на людину по схемі рука-нога

Якщо людина, стоячи на землі, торкається однією рукою фази (рис. 6.1), через тіло людини відбувається замикання на землю, оскільки людина, торкаючись дроту, сполучає його із землею. Тому струм, що проходить через людину, можна представити як струм замикання на землю Iз, тобто

(6.2)

Цей випадок рівноцінний однофазному дотику до токоведучих частин.

Дотик до заземлених нетоковедучих частин, що виявилися під напругою

Нетоковедучі частини електроустановки, які при нормальному режимі роботи не знаходяться під напругою (трансформатори, випрямлячі, корпуси електроустаткування та т. ін.), можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції дротів, що підводять напругу.

Дотик до заземленого корпусу, що має контакт із однією з фаз, показаний на рис. 6.2а. Частина струму замикання на землю, що проходить через тіло людини, залежить від струму замикання на землю, будучи функцією опору заземлення, опору тіла людини, опору ґрунту на якому стоїть людина. В цьому випадку, струм, що проходить через тіло людини, можна оцінити по наступній спрощеній залежності:

(6.3)

де - опір розтіканню струму, що стоїть на підлозі (ґрунті).

,(6.4)

де - питомий опір ґрунту, на якому стоїть людина = 0 - для металевої підлоги та =104 Ом·м - для земляної підлоги.

Якщо людина торкається незаземленого корпусу, що виявився під напругою, то, як видно з рис. 6.2б, через людину проходить весь струм замикання на землю, визначається по формулі 6.2.

Рис.6.2. Схема дотику до корпусу, що виявився під напругою:

а - при справному заземленні; б - за відсутності заземлення.

При оцінці небезпеки контакту людини з токоведучими частинами введено поняття напруги дотику, ця напруга виникає на всьому ланцюзі, куди входять опори частин тіла людини, взуття, підлоги або ґрунту, на якому стоїть людина.

Напруга дотику - напруга між двома точками ланцюга струму, яких одночасно торкається людина.

(6.5)

Напруга дотику визначається як падіння напруги в опорі тіла людини.

Аналіз небезпеки електричних мереж

Аналіз небезпеки в електричних мережах зводиться до визначення сили струму, що проходить через тіло людини, величина якого залежить від:

- схеми дотику людини в ланцюг струму;

- напруги мережі;

- схеми самої мережі та режиму її нейтралі;

- величини опору ізоляції токоведучих частин відносно землі;

- величини ємкості токоведучих частин відносно землі.

Залежно від режиму нейтралі мережі та наявності нульового провідника розрізняються наступні трифазні мережі:

чотирипровідні з ізольованою нейтраллю;

трипровідні з ізольованою нейтраллю;

чотирипровідні з заземленою нейтраллю;

трипровідні з заземленою нейтраллю.

Ізольованою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, не приєднана до заземлюючого пристрою.

Глухозаземленою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, приєднана до заземлюючого пристрою через малий опір.

«Правила устройства електроустановок» передбачають вживання при напрузі до 1000 В лише двох з мереж: трипровідної з ізольованою нейтраллю (рис. 6.3а) та чотирипровідної з глухозаземленною нейтраллю (рис. 6.3б).

Кожна з вказаних мереж характеризується своїми техніко-економічними, експлуатаційними показниками та різним ступенем електробезпеки, яка оцінюється величиною струму, що проходить через людину при дотику до однієї з фаз.

а) б)

Рис. 6.3. Схеми трифазних електричних мереж напругою до 1000 В

електробезпека струм захисний

Захисні заходи в електроустановках

Захисне заземлення

Металеві частини електроустаткування можуть виявитися під напругою при пробої ізоляції та замиканні фази живлення на корпус. Якщо корпус не має контакту із землею, то дотик до нього рівносильний дотику до фази. Якщо корпус заземлений, то на корпусі виявиться напруга, залежна від опору заземлювача.

Uз = IзRз(6.6)

де Iз - струм замикання на корпус;

Rз - опір заземлювача.

Людина, що торкається цього корпусу, потрапляє під напругу дотику.

Uпр = Uз· ,(6.7)

де - коефіцієнт напруги дотику.

Струм крізь людину при дотику до заземлених токоведучих частин, що виявилися під напругою, визначається виразом:

(6.8)

з урахуванням виразу (6.8) одержимо:

(6.9)

Коефіцієнт залежить від відстані між місцем, на якому стоїть людина, та заземлювачем. Якщо людина стоїть над землею вище заземлювачей, б = 0, то напруга дотику і струм, що проходить через людину, дорівнюють нулю. Якщо людина стоїть зовні поля розтікання (більше 20 м від заземлювача), б = 1 і людина потрапляє під напругу дотику, рівну напрузі U3 відносно землі.

З виразу (6.9): чим менше R3, тим менше величина струму, що пройшов крізь тіло людини.

Значення опору заземлювача R3, відповідно до «Правил устройства електроустановок» (ПУЕ), для установок з напругою живлення до 1000 В повинно бути не більше 4 Ом, понад 1000 Вт - 10 Ом і так само залежать від потужності установок та виду нейтралі.

Захисне занулення

Занулення - навмисне електричне з'єднання металевих частин електричних установок, що не проводять струм, але можуть опинитися під напругою, з нульовим захисним провідником. Занулення застосовується в трифазних чотиридротових електричних мережах до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю.

При зануленні корпус електроустаткування сполучають з нульовим дротом (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Принципова схема занулення

Занулення використовується також при захисному відключенні, перетворюючи замикання на корпус в однофазне коротке замикання, внаслідок чого спрацьовує автоматичний захист і відключається пошкоджена ділянка мережі. Крім того, занулення знижує потенціали корпусів, що з'являються у момент замикання на землю.

При замиканні на корпус при зануленні струм короткого замикання проходить через наступні ділянки ланцюга: обмотки трансформатора, фазний дріт, нульовий дріт та пристрій струмового захисту.

Величина струму короткого замикання визначається фазною напругою ланцюга короткого замикання:

(6.10)

де Uф - фазна напруга, В;

Zт - опір обмоток трансформатора, Ом;

Zп - опір петлі фаза - нуль, Ом.

Опір обмоток трансформатора залежить від потужності трансформатора, напруги та схеми з'єднання його обмоток.

Напруга на корпус відносно землі за наявності занулення визначається по залежності:

Uк = Iз Rп,(6.11)

де Rп - опір заземлення нульового дроту при зануленні, Ом.

Струм замикання на землю визначається з виразу:

(6.12)

де Uк - падіння напруги на корпусі токоприймача, рівне падінню напруги на ділянці послідовно сполучених двох опорів;

Rо, Rп - опір заземлення нейтрали трансформатора (рис. 6.4.1).

Таким чином, повторне заземлення нульового дроту в період замикання фази на корпус знижує напругу щодо землі при зануленні електроустаткування.

Порядок проведення лабораторної роботи

Лабораторна робота проводиться в два етапи. На першому проводиться оцінка величини напруги дотику, на другому - оцінка опору захисного заземлення.

Оцінка величини напруги дотику

1. Вибрати варіант завдання (додаток А) та вивести його на стенд за допомогою перемикача варіантів.

2. Зробити виміри опору ізоляції фазних дротів (по відношенню до клеми «земля»), Rф1, Rф2, RфЗ, заповнити відповідні пункти протоколу виконання лабораторної роботи. Виміри опору ізоляції фазних дротів виконуються за допомогою мегомметра. Для вимірювання опору ізоляції одна з клем мегомметра (з поміткою «земля») приєднується за допомогою гнучкого провідника з клемою R3 стенду, а інша клема (з поміткою Rф1,або Rф2, або Rф3) підключається по черзі до фаз.

При вимірюванні обертають ручку (2) генератора мегомметра з швидкістю, достатньою для стабілізації положення індикаторної стрілки мегомметра в межах його шкали, по якій враховують величину вимірюваного опору в «МОм» або «КОм» залежно від положення перемикача 1.

3. Зробити вимір опору захисного заземлення Rx. Вимірювання опору захисного заземлення роблять за допомогою іншого приладу омметра.

Перед проведенням вимірювання перевіряють калібрування приладу відповідно до інструкції, приведеної на внутрішній поверхні його кришки. Після цього за допомогою гнучких дротів клеми омметра з'єднують з клемами стенду Rx, Rз, Rв (схема з'єднання на кришці приладу). Далі перемикач (4) омметра встановлюють в робоче положення «х5», натискують пальцем кнопку (3) та, утримуючи її в цьому положенні, обертають реохорд (2), добиваючись установки індикаторної стрілки приладу напроти відмітки «0» його шкали. Відлік показників ведуть за рухомою шкалою омметра з урахуванням положення перемикача (4).

4. Розрахувати величину напруги дотику Uп, В.

За варіантом заданий режим роботи електроустановки - «нормальний» або «аварійний» тому розрахунок Uп ведемо залежно від цього чинника.

а) розрахунок напруги дотику в «нормальному» режимі роботи електроустановки, тобто за наявності захисного заземлення:

, (6.13)

де б - коефіцієнт напруги дотику, вибирати залежно від варіанту;

цк - потенціал на корпусі верстата, В

, (6.14)

де I3 - струм замикання на землю, А

(6.15)

де Uф - фазна напруга в мережі, по своєму варіанту завдання, В;

Rx - зміряний опір захисного заземлення, Ом;

Rф - мінімальний зміряний опір ізоляції однієї з фаз, Ом.

б) визначити за ГОСТ 12.1.038-82 гранично допустиму величину напруги дотику в «нормальному» режимі роботи електроустановки (табл. 6.2), Uг.д, В, при змінному струмі 50 Гц.

в) дати оцінку фактичної напруги дотику на робочому місці по коефіцієнту відповідності умов праці нормативним вимогам:

Кв=Uп.ф./Uг.д., (6.16)

якщо Кв?1, то можна зробити висновок про відповідність стану електробезпеки на робочому місці ГОСТ 12.1.038-82.

г) розрахунок величини напруги дотику в «аварійному» режимі (обрив в ланцюзі Rз), В:

Uп.ф=IчRч (6.17)

де Rч - опір тіла людини, Ом (в інженерних розрахунках приймають Rч=1000 Ом);

Iч - струм, що проходить через тіло людини, А:

(6.18)

де Uф - напруга в електромережі, по своєму варіанту, В;

Rф - мінімальний зміряний фазний опір, Ом.

д) визначити за ГОСТ 12.1.038-82 гранично допустиму величину напруги дотику в «аварійному» режимі роботи електроустановки Uг.д при змінному струмі 50 Гц залежно від часу аварійного відключення tвідкл, сек (табл. 6.3).

е) дати оцінку фактичної напруги дотику на робочому місці по коефіцієнту відповідності умов праці нормативним вимогам по формулі 6.16, якщо Кв?1, то можна зробити висновок по відповідності стану електробезпеки на робочому місці ГОСТ 12.1.038-82.

Таблиця 6.2

Гранично допустимі величини напруги дотику в «нормальному» режимі (по ГОСТ 12.1.038-82)

Вид струму	Uг.д, В	I, мА
Змінний 50 Гц	2,0	0,3
Змінний 400 Гц	3,0	0,4
Постійний	8,0	1,0

При виборі гранично допустимих значень напруги дотику слід враховувати негативний вплив на стан електробезпеки високих значень температури навколишнього середовища (Т, °С) та відносної вологості в приміщенні (ц, %). Тому, якщо по варіанту Т?25°С та ц?75% необхідно прийняти поправочний коефіцієнт К = 0,33, тоді

Uг.д = 0,33· Uг.т

де Uг.т - табличне значення гранично допустимої величини (табл. 6.2, 6.3).

Таблиця 6.3

Гранично допустимі величини напруги дотику в «аварійному» режимі (за ГОСТ 12.1.038-82)

Вид струму	Час аварійного відключення tвідкл,(сек) і величина Uг.д., В
	0,01	0,1	0,5	1,0	>1,0
Змінний 50Гц	650	500	100	50	36
Постійний	650	500	250	200	40

Оцінка опору захисного заземлення

Необхідно зробити оцінку стану електробезпеки на робочому місці токаря за умови, що електродвигун верстата включений в трифазну електромережу з напругою до 1000 з незаземленою нейтраллю, а корпус верстата заземлений (рис. 6.5). Для цього використовуються початкові дані (додаток Б.6).

Рис. 6.5. Схема лабораторного стенду

Хід роботи

1. Визначається загальний опір захисного заземлення Rp, Ом по формулі:

2.

(6.19)

де Rт - опір одиночного заземлювача («труби»), Ом;

Rс - опір горизонтального заземлювача («смуги»), Ом;

зс, зт - коефіцієнти використовування «смуги» і «труби» (табл. 6.6, 6.7);

n - число вертикальних заземлювачів («труб»), од.

Опір одиночного заземлювача Rт, (Ом) обчислюємо по формулі:

(6.20)

де ln - натуральний логарифм значення;

- питомий опір грунту, Ом · м (табл. 6.4);

1 - довжина вертикального заземлювача, м - вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

d - діаметр вертикального заземлювача, м - вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6);

t - глибина заглиблення «труби», обчислюється по формулі:

(6.21)

де h - глибина заглиблення «смуги» - вибирається по своєму варіанту (додаток Б.6), м.

Опір горизонтального заземлювача («смуги») Rс, (Ом) обчислюється по формулі:

(6.22)

де В - ширина «смуги», м - по варіанту (додаток Б.6);

- коефіцієнт сезонності (табл. 6.5);

l0 - довжина «смуги», м, обчислюється по формулі:

(6.23)

де l3 - відстань між одиночними заземлювачами, м - по варіанту (додаток Б.6);

n - число вертикальних заземлювачів, од. - по варіанту (додаток Б.6).

2. Дати оцінку електробезпеки на робочому місці по величині опору захисного заземлення, згідно коефіцієнта відповідностям умов безпеки праці Кв:

(6.24)

де Rр - розрахункова величина опору захисного заземлення, Ом;

Rг.д - гранично допустима величина опору захисного заземлення для установок напругою до 1000 В - Rг.д ?4 Ом, для установок з напругою понад 1000 В - Rг.д ?10 Ом.

Таблиця 6.4

Значення питомих опорів грунтів , Ом-М

№ п/п	Грунт	Питомий опір грунту, с, (Ом•м)
		Межі	Мала вологість,(%)
1	Пісок	400-700	700
2	Супісок	150-400	300
3	Суглинок	40-150	100
4	Глина	8-70	40
5	Чорнозем	9-53	20
6	Річкова вода	50	-
7	Морська вода	0,2-1,0	-

Таблиця 6.5

Значення коефіцієнтів сезонності

№ п/п	Грунт	Вологість грунту
		Велика	Середня	Мала
1	Суглинок	2,0	1,5	1,4
2	Чорнозем	1,9	1,3	1,2
3	Супісок	1,5	1,3	1,2
4	Пісок	2,4	1,6	1,2
5	Глина	2,4	1,2	1,2

Таблиця 6.6

Коефіцієнт використовування з'єднуючої «смуги», зс

Розташування заземлювачів	lз/l	Число вертикальних заземлювачів, n, од.
		4	8	10	20	30	40
В ряд	1	0,77	0,67	0,62	0,42	0,31	0,2
	2	0,89	0,79	0,75	0,56	0,46	0,27
	3	0,92	0,85	0,85	0,68	0,58	0,36

Таблиця 6.7

Коефіцієнт використовування вертикальних заземлювачів («труб»), зт

Число вертикальних заземлювачів, n, од.	« Труби» розташовані в ряд
2	0,84	0,9	0,93
5	0,67	0,79	0,85
10	0,56	0,72	0,79
20	0,47	0,654	0,74

Контрольні питання

Дайте характеристику чинників, що впливають на уразку людини електричним струмом?

В яких випадках відбувається уразка людини електричним струмом?

Які шляхи струму можливі в тілі людини?

Який струм робить більший вплив на організм людини? Постійний або змінний?

Який по величині струм можна вважати гранично допустимим для людини (змінний чи постійний)?

Який струм для людини є небезпечним і може привести до втрати свідомості?

Який струм є смертельно небезпечним для людини?

Як впливає опір тіла людини на величину струму, що проходить крізь нього?

Які величини напруги вважаються безпечними для людини?

Як впливає стан вологості та температури в приміщенні на величину струму діючого на людину?

Які заходи захисту від дії електричного струму застосовуються на виробництві?

В чому різниця між захисним заземленням та захисним зануленням?

В чому особливість дії струму при дотику до двох фаз трифазної мережі?

Від чого залежить величина дії струму при дотику людини, яка стоїть на землі, до однієї фази?

Який струм проходитиме крізь тіло людини, якщо вона торкнулась однією рукою до фази, на ізольованому гумовому килимку?

Який струм вважається більш небезпечним при дії на людину?

Що дає захисне заземлення в електроустановках?

Перерахуйте види електротравм на виробництві?

Які особливості враховуються при аналізі небезпек електротравматизму, які впливають на силу струму, що проходить через тіло людини?

Що таке ізольована нейтраль та глухозаземлена нейтраль в електричних мережах?

Які параметри характеризують захисне заземлення?

Перерахуйте всі існуючі захисні заходи в електричних мережах та устаткуванні.

Від чого залежить струм замикання на землю при захисному заземленні?

Які величини характеризують напругу дотику в нормальному та аварійному режимі роботи устаткування?

Від чого залежать гранично допустимі величини напруги дотику?

Які параметри впливають на величину захисного заземлення?

Як забезпечити відповідність умов безпеки праці з електробезпеки в захисному заземленні?

Що таке крокова напруга?

Як впливає вологість ґрунту на опір захисного заземлення?

В чому різниця між індивідуальними та колективними засобами захисту від поразки електричним струмом?

Література

ГОСТ 12.1.009 - 76 ССБТ. Електробезпека. Терміни і визначення.

ГОСТ 12.1.019 - 79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги безпеки і номенклатура видів захисту.

ГОСТ12.1.030-81.ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення.

Правила пристрою електроустановок. - М.: Енергія, 1986.

Долин П. А. Основи техніки безпеки в електроустановках. - М.: Енергоавтоміздат, 1984. - 448 с.

Жидецький В.Ц. і ін. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 351 с.

Кобевник В.Ф. Охорона праці. - К.: Вища школа, 1990. - 286 с.

Додаток А

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 1 - Оцінка величини напруги дотику)

Варіант	Напруга в електромережі Uф, В	Час аварійного відключення Т, сек.	Коеф. напруги дотику, б	Відносна вологість повітря, ц, %	Температура повітря в приміщенні Т, оС	Режим роботи електроустановки -нормальний (Н) або аварійний (А)
1	3600	1,5	0,8	75	26	Н
2	380	0,5	1	60	18	А
3	1000	0,1	0,6	40	10	Н
4	127	1,2	0,8	60	18	А
5	3600	0,01	0,7	80	27	Н
6	220	0,6	0,6	75	26	А
7	3600	0,1	0,8	65	19	Н
8	380	1,2	0,8	40	10	А
9	1000	1,5	0,9	60	18	Н
10	127	0,9	0,6	75	26	А
11	3600	1,5	0,7	60	18	Н
12	220	1	0,6	80	27	А
13	127	1,2	0,9	60	18	Н
14	380	1	0,75	40	10	А
15	3600	1,25	1	80	27	Н
16	127	0,6	0,9	75	26	А
17	3600	1,5	0,5	40	10	Н
18	220	0,8	0,6	70	24	А
19	380	1,2	0,8	40	10	Н
20	1000	1,5	0,9	60	18	А
21	3600	1	0,75	40	10	Н
22	127	0,8	1	75	26	А
23	1000	0,8	0,75	40	10	Н
24	380	0,85	0,7	60	18	А
25	3600	0,65	0,5	75	26	Н
26	66	0,9	1	80	28	А

Додаток Б

Початкові дані до лабораторної роботи № 6

«Дослідження і оцінка електробезпеки на робочих місцях»

(Етап 2 - Оцінка опору захисного заземлення)

Варіант	Число вертикальних Заземлювачів, n, шт.	Відстань між вертикальними заземлювачами, lз, м	Довжина вертикальних заземлювачів,l, м	Глибина заглиблення Смуги, h, м	Діаметр вертикального Заземлювача, d, м	Ширина горизонтальної смуги, B, м	Тип ґрунту	Вологість ґрунту
1	6	3,2	3	0,5	0,08	0,05	пісок	мала
2	8	3,8	3,5	0,8	0,07	0,04	суглинок	середня
3	12	4,2	3,5	0,8	0,05	0,03	чорнозем	мала
4	8	5,4	2,8	0,5	0,06	0,06	супісок	мала
5	6	5,2	4	0,6	0,08	0,07	глина	мала
6	4	4,4	4,6	0,9	0,07	0,08	пісок	середня
7	8	4,2	3	0,6	0,05	0,09	глина	мала
8	4	5,2	3,5	0,5	0,07	0,08	чорнозем	середня
9	8	3,4	2,8	0,8	0,08	0,06	супісок	велика
10	12	4,2	4	0,6	0,06	0,07	глина	мала
11	6	4,4	4,6	0,5	0,03	0,08	пісок	середня
12	10	5,4	2,8	0,6	0,05	0,06	глина	велика
13	8	4,8	3,5	0,9	0,06	0,05	пісок	мала
14	4	4,2	3,8	0,7	0,04	0,07	суглинок	середня
15	6	5,6	4,6	0,8	0,08	0,08	чорнозем	велика
16	12	4,9	4	0,5	0,05	0,06	пісок	мала
17	10	4,3	3,8	0,6	0,06	0,08	глина	середня
18	8	4,8	2	0,7	0,08	0,07	пісок	мала
19	4	5,3	3	0,7	0,08	0,08	суглинок	велика
20	10	4,4	3,5	0,8	0,07	0,07	чорнозем	мала
21	8	4,8	3,5	0,6	0,08	0,07	супісок	середня
22	12	4,2	2,8	0,5	0,09	0,06	глина	середня
23	6	5,2	4	0,9	0,07	0,07	пісок	мала
24	8	4,8	2,60	0,6	0,06	0,05	глина	велика
25	4	4,4	4,2	0,7	0,08	0,08	чорнозем	мала
26	6	4,6	2,8	0,8	0,07	0,06	супісок	середня

Додаток В

Протокол лабораторної роботи № 6

П.І.Б._________________________________ група________варіант____

від “____”___________20____року

Тема: «Дослідження і оцінка стану електробезпеки на робочих місцях»

Початкові дані (Етап 1)

Чинники	Варіант
1. Напруга в електромережі, Uфазн.(В)
2. Час аварійного відключення, Т(секунди)
3. Коефіцієнт напруги дотику, б
4. Відносна вогкість повітря, ц (%)
5. Температура повітря в приміщенні, Т (0С)
6. Режим роботи електроустановки - нормальний (Н) або аварійний (А)

Результати вимірювань і розрахунків (Етапи 1, 2)

Параметри	Значення
	фактичні	нормативні
Опір ізоляції фазних дротів: Фаза 1, Rф1 (КОм) Фаза 2, Rф2 (КОм) Фаза 3, Rф3 (КОм)	110
	80
	65
Опір заземлення при зануленні, Rр(Ом) (Етап 1)	2,4
Напруга дотику, U0 (В)
Опір захисного заземлення, Rр (Ом) (Етап 2)	4,8

Размещено на Allbest.ru

...