Охорона праці у цеху термічної обробки металів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Аналіз умов праці

1.1 Аналіз умов праці

1.2 Організаційно-технічні заходи

2. Виробнича санітарія

2.1 Повітря робочої зони

2.2 Вібрація

2.3 Шум

2.4 Природне та штучне освітлення

3. Техніка безпеки

3.1 Електробезпека

3.2 Пожежна безпека

4. Розрахункове завдання

5. Графічне завдання

Література

1. Аналіз умов праці

1.1 Аналіз умов праці

Цех термічної обробки металів має таке устаткування: дві електропечі, один гартівний агрегат, один завантажувальний пристрій, ділянку де зберігаються небезпечні хімічні речовини. Також цех обладнується повітряним душем для кожного робочого місця біля заслінок печей та гартівного агрегату та припливно-витяжної систему вентиляції.

Небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при термічній обробці деталей, в першу чергу обумовлені її видом, застосованим обладнанням і робочими середовищами (з контролюємою атмосферою, з розплавами солей і т. д.). В даному термічному цеху є електропечі та гартівні агрегати, охолоджувальні пристрої. Крім основного обладнання застосовуються додаткові (для очистки, поверхневого зміцнення і т. д.), допоміжні (для отримання контрольованих атмосфер, засоби механізації, підйомно-транспортні і т. д.) і контролюючі (прилади контролю якості виробів, теплового режиму, складу атмосфери, управління процесами і т. д.). [1].

Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами при термічній обробці можуть бути (ГОСТ 12.3.004-75; ОСТ 105-699-79) слідкуючі:

a). Підвищена загазованість або запиленість повітря робочої зони. Токсичними газами, які є в складі контрольованої атмосфери та вихідних газах, являються: оксид вуглецю; аміак; діоксид сірки; сірководень; бензол і ін. Поява різкого запаху деяких газів є попередженням про неполадку. При роботі з розплавами утворюється виділення і можливо їх розбризкування в результаті хімічних реакцій, протікаючи як на оброблюваному матеріалі, так і на поверхні розділу робочих середовищ і атмосфери (реакції з киснем, вологою).

б). Підвищена температура матеріалів або поверхні обладнання, підвищений рівень теплового випромінювання. Перегрівання і опіки можливі при недотриманні технологічного процесу, а також при недотриманні техніки безпеки (табл. 1). виробнича санітарія безпека термічна

в). Підвищене значення напруги в електричних колах: 660 В, 380 В, 220 В, 36 В. Електротермічне обладнання має струмопровідні частини безпосередньо в робочому просторі. Це являє небезпеку при дотику з відкритими частинами в момент завантаження, розвантаження або переміщення матеріалів. Контакт людини зі струмопровідною частиною можливий також через виріб або інструмент.

г). Підвищена напруженість електромагнітних полів. При експлуатації високочастотних установок на організм людини можуть діяти електричні і магнітні поля. Згідно ГОСТ 12.1.006-76 діапазон частот 0,06-300 МГц нормуються гранично - допустимі напруженості Е і Н, відповідно електричного і магнітних полів. В діапазоні частот 0,3-300 ГГц нормується допустима густина енергії електромагнітних хвиль і час перебування на робочих місцях можливого находження персоналу (табл.2).

д). Рівень шуму на робочих місцях: при роботі декількох печей, наприклад при перемагнічуванні осердя в індукційних нагрівальних печах, вібраціях і роботі механізмів, може виникнути шум, що перевищує допустимі норми.

В термічних цехах може виникнути вибухо-пожежна небезпека. В більшості випадків це трапляється при роботі: з атмосферами, що контролюються; при використанні масл для нагріву та охолодження. Контролюємі атмосфери, як і будь - які горючі гази вибухонебезпечні, коли в замкнутому об'ємі утворюється газоповітряна суміш певного співвідношення. Найбільш вибухонебезпечним з газів, що застосовуються в контролюємих атмосферах є водень, що має широкі межі запалення. Велику небезпеку являє собою дисоційований аміак і ендотермічний газ. [2].

Особливу небезпеку являють собою трубопроводи витяжної вентиляції, через які відводять пари масл, так як на їх внутрішніх стінках осаджується конденсат масляних парів.

Підвищену небезпеку являє собою гартування труб і їм подібних виробів: при невірних діях оператора масло всередині труби перегрівається, частково випаровується і в зв'язку з різким збільшенням об'єму викидається із труби, і виникає запалення.

Другим джерелом вибухонебезпеки є водоохолоджувальні елементи (кожухи, індуктори та інші елементи вакуумних електропечей).При неполадках герметичність порушується і вода потрапляє в робочий простір печі, під дією високої температури вона випаровується і в герметично закритій печі в результаті підвищення тиску, може бути вибух.

1.2 Організаційно-технічні заходи

Розміри цеху: 54x20x5 м; об'єм приміщення 5400 куб. метрів; площа приміщення: 1080 кв. метрів.

Для розміщення виробництва з надлишком явного тепла більше 20 ккал/ч і значним виділенням шкідливих газів, парів і пилу потрібно передбачати, як правило, одноетажні будівлі, при чому профіль кровлі та ширина таких будівель повинні визначатись з врахуванням необхідності забезпечення найбільш ефективного вилучення шкідливих виділень і тепла припливно-витяжною вентиляцією [1]у виробничих будівлях з об'ємом на одного робітника більше 40 куб. метрів при присутності вікон та при відсутності виділення шкідливих речовин (така їх кількість, що не перевищує гранично - допустимі при одночасному виділенні їх у повітря).

Будівлі цехів термічної обробки будуються у відповідності з будівними нормами з неспалимого вогнестійкого матеріалу на відстані 50 м від жилих будівель. Висота будівлі не менше 5 м (залежить від технології термообробки та кількості прольотів) [2].

Виробничі приміщення для термічної обробки займають або всю будівлю, або знаходяться в приміщенні з іншими цехами, при цьому займають місце у зовнішній стіні і відділяються від інших цехів капітальною перегородкою. Ширина прольоту не менше 18 м. Польоти мають операційні ліхтарі, які мають площадки, що дозволяють очищати світлові отвори від пилу. Стіни красять вогнестійкою краскою і обкладають кафельною плиткою.

Поли роблять із рифленої чавунної плитки, на ділянках промивки з нахилом для стоку води не менше 0,005.

Освітлення термічних цехів повинна відповідати СНиП ІІ - 4-79. На випадок вимкнення електроенергії в будівлі встановлюють аварійне освітлення не менше 5 % освітленості, нормуємої при загальному освітленні, но не менше 2 лк на полу основних проходів виходу і 10 лк на робочих місцях, де неможливо припинити роботу [2].

Транспортні операції здійснюються за допомогою завантажувально-розвантажувальних пристроїв. Мілкі деталі транспортують в ящиках; їдкі речовини в пляшках. При транспортуванні:

1. В термічних цехах повинні застосовуватись мостові крани (підвісні -тільки на невеликих ділянках);

2. Експлуатація вантажопідйомних механізмів повинна здійснюватися у відповідності з "Правилами встановлення і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів" і відповідати "Санітарним правилам по обладнанню кранів" [3].

Хімічні речовини зберігають в спеціальній для їх збереження закритій тарі в спеціально відведених і обладнаних місцях. На тарі з хімікатами повинно бути відмічено найменування речовини та вказаний ГОСТ або ТУ. Відходи з сильнодіючою отрутою зберігають в спеціальних приміщеннях і тарі, виключаючи забруднення землі, водного басейну і атмосфери.

Густина теплового потоку без застсування засобів захисту на різних робочих місцях може досягати значень вказаних в табл.1

Табл. 1

Робоче місце, операція	Інтенсивність, кВт/м
Гартівний-відпускний агрегат(завантаж)	1,11-1,74
-//-розвантаження	0,35-0,49
Вертикально-гартівна піч	2,15-3,15
Шахтові електропечі	0,7-1,4

Визначення температур по кольору біглості в табл.2.

Табл. 2

Колір біглості	Т;C	Колір біглості	T;C
Cвітло-жовтий	220	Фіолетовий	280
Соломяно-жовтий	240	Синій	300
Жовто-коричневий	255	Голубий	325
Красно-коричневий	265	Сірий	350

Гранично допустимі напруженості Е і Н відповідно електричного полів приведені в табл. 3.

Табл. 3

Частота, МГц	0,06-1,5	1,5-3,0	3-30	30-50	50-300
Е;В/м	50	50	20	10	5
Н;А/м	5	-	-	0,3	-

Будівлі термічних цехів обладнуються загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією. Повітря подається в верхню зону приміщення або розсіюється в робочу зону з швидкістю, що гарантує рухомість атмосфери на робочому місці не більше 0,3 м/с. Розрахунок потрібного повітряного обміну проводиться по основному виду шкідливих речовин та надлишковій теплоті.

Біля нагрівних печей над завантажувальними вікнами встановлюють або зонти - козирки або витяжні комбіновані зонти.

Ефективним заходом для створення на постійних робочих місцях необхідних метеоумов є застосування повітряних і водяних завіс при тепловому опроміненню робітників. [3].

Робоче місце для виконання робіт в цехах термічної обробки організовують стоячи при фізичній тяжкій роботі. Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.005-76.

Конструкція, взаємне розташування елементів робочого місця повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам, а також характеру роботи.

Робоче місце повинно забезпечувати вимоги по виконанню трудових операцій в межах зони досягнення моторного поля. При проектуванні робочого місця, організації та конструкції обладнання повинні забезпечити пряме і вільне положення корпусу тіла працюючого або його нахил вперед не більше чим на 15 град. Дуже часто засоби інформації необхідно розташовувати під кутом 15 град. від нормальної лінії погляду. Рідко використовувані засоби відображення інформації допускається розташовувати в вертикальній площині під кутом 60 град. від нормальної лінії погляду і в горизонтальній площині під кутом 60 град. від сагітальної площини(при русі очей і повороті голови) згідно ГОСТ 22269-76.

Середня висота розташування засобів відображення інформації повинна відповідати табл. 4.

Табл. 4

Пол робітника	Середня висота; мм
Чоловік	1410
Жінка	1320
Чоловік і жінка	1365

2. Виробнича санітарія

2.1 Повітря робочої зони

Показники, о характеризують мікроклімат: температура повітря; відносна вологість; швидкість руху повітря; інтенсивність теплового випромінювання. Висока температура сприяє швидкому втомленню робітника, може привести до перегріву організму. Низька температура може визвати місцеве і загальне охолодження організму. Надлишкова вологість (більше 80 %) затрудняє випаровування вологи з поверхні шкіри, що призводить до погіршення роботоздатності людини. Пониження вологості верхніх дихальних шляхів викликає почуття сухості верхніх дихальних шляхів. [3].

Інтенсивність теплового опромінення в термічних цехах на постійному і на не постійному робочих місцях не повинна перевищувати 35 Вт/м при опроміненні 50 %; не більше 70 Вт/м при величині опромінення 25-30 % та 100 Вт/м при опроміненні не більше поверхні тіла. В термічному цеху температура повітря не повинна перевищувати 30 °С.

В холодний період року температура повітря повинна бути 16 °С; вологість 40-60 %; швидкість руху повітря 0,3 м/с. В теплий період року температура повітря повинна бути 18-20 °С; вологість 40-60 %; швидкість руху повітря 0,4 м/с.

Для підтримки чистоти повітря забезпечують контроль в залежності від класу шкідливої речовини. Оскільки в цеху термічної обробки є гази І класу шкідливості необхідно проводити контроль не менше 1 раза в 10 днів. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі приведені в табл. 5.

Будівлі термічних цехів обладнуються загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією. Повітря подається в верхню зону приміщення або розсіюється в робочу зону з швидкістю, що гарантує рухомість атмосфери на робочому місці не більше 0,4 м/с згідно СНиП 2.04.05.86. Розрахунок потрібного повітря проводиться по основному виду шкідливих речовин та надлишковій теплоті.

Біля нагрівних печей над завантажувальними вікнами встановлюють або "зонты-козырки" або витяжні комбіновані зонти.

Ефективним заходом для створення на постійних робочих місцях необхідних метеоумов є застосування повітряних і водяних завіс при тепловому опроміненню робітників. [2].

Повітряні та повітряно-теплові завіси необхідно розраховувати так, щоб на час відкривання дверей температура в приміщенні була на постійних робочих місцях не нижче 8С згідно СН 245-71.

Табл. 5

Речовина	ГДК; мг/м	Клас небезпечності	Агрегатний стан
	в повітрі роб. зони	В повітрі нас. міст
		середньодобова	Max. Разова
Оксид азоту	2	0,04	0,09	2	п
Акролеін	0,2	0,03	0,03	2	п
Алюміній і його сплави	2	-	-	4	а
Оксид Al у вигляді аерозоля	6	-	-	4	а
Амілацетат	100	0,1	0,1	4	п
Аміак	20	0,04	-	4	п
Ангіндрид борний	5	-	-	3	а
Ангідрид хромовий	0,01	0,02	0,02	1	п
Азбест природній	2	-	-	4	a
Ацетон	200	0,35	0,35	4	п
Бензин	100	1,5	5	4	п
Бензол	5	0,1	1,5	2	п
Бор фтористий	1	-	-	2	п
Кислота солянна	1	0,1	0,3	2	а
Кислота сірчанна	5	-	-	2	п
Карбід кремнія	6	-	-	4	а
Лігроін	300	-	-	4	п
Оксид марганця	0,3	0,001	0,01	2	а
Натрій технічний	50	-	-	4	а
Свинець і його неорганічні сполуки	0,01	0,003	-	1	а
Сірководень	10	0,08	0,08	2	п
Сульфат амонія	10	-	-	3	а
Спирт етиловий	4	-	-	4	а
Скляне та мінеральне волокно	10	-	-	3	а
Водень фтористий	0,05	0,005	0,02	2	п
HF	1	-	-	2	а
Двооксид хлору	0,1	-	-	1	п
HCl	5	0,2	0,2	2	п
Хромамоній сірнокіслий	0,02	-	-	1	а

2.2 Вібрація

Рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання для завантаження і відвантаження мають ІІ категорію вібрації по санітарним нормам і критерій оцінки: границя пониження виробничості праці згідно ГОСТ 12.1.012-90. В залежності від середньоквадратичної полоси частот (Гц) існують нормативні значення в напрямках віброприскорення, які залежать від категорії вібрації.

Вібронебезпека праці на підприємствах повинна забезпечуватись:

а). підтриманням технологічного стану машини, параметрів технологічних процесів і елементів виробничого середовища на рівні "НТП";

б). вдосконаленням режимів роботи машин і елементів виробничого середовища;

в). виконанням правил і умов експлуатації машин і ведення технологічних процесів.

Заходи по захисту від вібрації: взуття на віброізолюючої підошві, встановити кожух. Для забезпечення вібраційної небезпеки праці повинен бути організований ефективний контроль встановлених норм і вимог.

В термічному цеху забезпечуються санітарні норми вібраційного навантаження на оператора при всіх передбачених умовах експлуатації обладнання та без обмеження часу застосування обладнання на протязі зміни.

Вібраційна безпека праці в цеху забезпечується:

а). застосування амортизаторів для гасіння коливань;

б). розробка схем розміщення пристроїв з врахуванням створення мінімальних рівнів вібрації на робочих місцях.

2.3 Шум

У відповідності з санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях СН 3223-85 допустимі рівні звукового тиску в активних смугах частот, рівні звука і еквівалентні рівні звука на робочих місцях в термічному цеху представлені в табл.6.

Табл. 6

Середньогеометричні частоти октавних полос; Гц	Рівень звуку дБ
63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Рівні звукового тиску
83	74	68	63	60	57	55	54	60

Обертові перетворювачі частоти (машинні генератори), що виробляють шум більше 80 дБ, повинні встановлюватись в звуконепроникненних приміщеннях. Для зменшення вібрації машинних генераторів необхідно застосовувати пристрої, що забезпечують виконання санітарних норм по рівню вібрації.

Санітарно - побутові приміщення термічних цехів повинні задовольняти вимогам санітарних норм проектуванню підприємств з віднесенням до групи ІІ б - виробничих процесів.

Джерела шуму: рухомі частини завантажувально-вивантажувальних механізмів. Захисні міри: для зменшення рівня шуму стіни виробничого приміщення слідує облицьовувати звукоізолюючими матеріалами.

2.4 Природне та штучне освітлення

В термічному цеху застосовується комбіноване освітлення, тобто є верхнє і бокове освітлення. Виходячи з цього, нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення в умовній робочій поверхні. За контрольну точку приймають точку на відстані 1 м від поверхні стін або перегородок.

Нормоване значення КПО для четвертого поясу визначаємо по формулі:

Е = е_*m_*c;

де Е - КПО для четвертого поясу; е - третього, е = 2,4 %;

с - коефіцієнт сонячності, с = 0,75;

м - коефіцієнт світлового клімату м = 0,9 у відповідності з СНиП ІІ-4-79.

Е = 2,4*0,75*0,9=1,6 %.

Освітленість робочої поверхні, що створюється штучно повинна складати 10 % нормуємого для комбінованого освітлення при тих джерелах світла, які застосовуються для місцевого освітлення. Розряд зорової роботи: 4, підрозряд зорової роботи: в, характеристика зорової роботи середньої точності. Характеристика фону - середня, контраст об'єкта розрізнення з фоном середній [1].

Природнє освітлення в цеху бокове здійснюється через світлові отвори в зовнішніх стінах. Штучне освітлення - комбіноване, тобто крім загального освітлення встановлюють місцеве освітлення. Освітленість проходів і ділянок, де не виконується робота повинна складати не менше 25 % освітленості, що створюється штучно від загального освітлення на робочих місцях, но не менше 75лк при газорозрядних лампах і 30лк при лампах накалювання.

3. Техніка безпеки

3.1 Електробезпека

В даному термічному цеху є електропечі та гартівні агрегати.

Все електрообладнання електричних печей повинно відповідати діючим правилам будови електропристроів і експлуатуватися у відповідності з правилами технічної експлуатації і безпеки обслуговування електропристроїв промислових підприємств. [1].

Електричні печі повинні мати блокіровку для автоматичного вимкнення струму з нагрівальних елементів при відкриванні дверцят печі.

На щитках і пультах управління електропечей повинно бути встановлені сигнальні лампи, що вказують про ввімкнення напруги на нагрівальні елементи печі, або її відключення. Щити управління електропечей повинні бути закритого типу. Допускається обладнання відкритих щитів панельного типу, але тільки в спеціально відведених для них і ізольованих приміщеннях з вікнами для спостереження за приладами.

Всі струмонесучі частини електричних печей повинні бути ізольовані або відгородженні. Огородження і інші металеві не струмонесучі частини повинні бути заземлені.

Нагрівальні печі і гартівні агрегати на ділянках необхідно розміщувати так, щоб обслуговуючі їх робітники не попадали під дію променевого тепла одночасно від завантажувальних вікон двох і більше печей. До кожного робочого місця повинно подаватись чисте повітря. Процеси завантаження і вивантаження повинні бути максимально механізовані.

Пристрої для отримання контролюємої атмосфери повинні повністю відповідати правилам безпеки та технічної експлуатації. Прилади для вимірювання температури і для періодичного та автоматичного регулювання режиму роботи пристроїв отримання контролюємих атмосфер повинні бути в вибухобезпечному виконанні [2].

Електричні пристрої повинні періодично перевірятись і повинні проводитись планово - попереджувальні ремонти по графіку, що завірений головним енергетиком підприємства.

Люди, що працюють на електротермічних пристроях підвищеної і високої частоти повинні забезпечуватись індивідуальними засобами захисту, спецодягом по діючим нормам згідно ГОСТ 12.3.002-75. Для пониження електромагнітних полів на робочому місці всі частини схеми пристрою, що мають несучі струми високої частоти повинні бути екрановані.

Інструмент, що застосовується термістами для завантаження і відвантаження повинні мати рукоятки ізольовані по довжині захвату. Експлуатація електротермічних пристроїв при знятому екрані забороняється [1]. В приміщенні, де знаходиться електротермічна установка або поблизу, повинні бути написані правила техніки безпеки.

В цеху використовується мережа: 36 В, 220 В, 380 В, 660В. Згідно ГОСТ 12.1.013-78 класифікація умов праці по степені електробезпеки: категорія особливо небезпечна, тому як для цієї степені характерна наявність можливості одночасного дотику людини до маючих сполучення з землею металоконструкцій, технологічних пристроїв і т. д., з однієї сторони, і до металічного корпусу електрообладнання - з іншої.

Основний захист електробезпеки - занулення - сполучення з нульовим захисним провідником неметалічних струмонесучих частин, що можуть бути під напругою. При зануленні фазні і захисні нульові провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб при замиканні на корпус або на нульовий провідник, виникав струм короткого замикання, що забезпечує відключення автомата або плавкої вставки запобіжника. В ланцюгу нульових захисних провідників не повинно бути запобіжників.

3.2 Пожежна безпека

Згідно ОНТП 24-86 в залежності від характеристик використовуємих речовин виробничі будівлі по вибуховій, вибухо-пожежній і пожежній безпеці розділяють на категорії A,Б,В,Г,Д,Е. Термічний цех відносять до категорії Б. В відповідності із СНиП 2.09.02-85 ступінь вогнестійкості ІІ, відстань до евакуаційного виходу 25 м, кількість людей на 1 м евакуаційного виходу до коридору не повинна перевищувати 45 людей. В залежності від степені вогнестійкості будівель і споруд згідно СНиП 2.01.02-85 встановлені мінімальні межі вогнестійкості будівельних матеріалів і максимальні межі поширення вогню (табл.7).

Табл. 7

Ступінь вогнестійкості	Стіни	Колони	Балки, марші, косоори	Елементи покрить
	несучі	Самонесучі	Зовн.несучі	Внутр.несучі			Плити прогони	Балки прогони
ІІ	2 0	1 0	0,25 0	0,25 0	2 0	1 0	0,25 0	0,25 0

Заходи по попередженню пожежі на даному виробництві наступні: вивчення працівниками та службовцями протипожежних правил; вірна експлуатація установок; відведення спеціальних місць для легкозаймистих речовин, контроль протипожежної безпеки.

Для тушіння пожежі використовуються:

- повітряно-пінні ручні вогнегасники ОВП-3 та ОВП-5;

- вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8, які дають можливість ліквідувати джерело займання на установках, що знаходяться під напругою.

Пожежний зв'язок в даному цеху здійснюється за допомогою телефону або радіостанції УКВ діапазону, що дає можливість більш оперативно гасити пожежі.

В системі заходів попередження пожежі важливе значення має пожежна сигналізація. В даному цеху використовується прилад сигналізації "ЭПС"; яка містить: повідомлювачі, джерело живлення, звукові і світлові засоби оповіщення. [3].

4. Розрахункове завдання

Початкові данні для розрахунків: розміри цеху 54x20x5м; об'єм приміщення 5400 куб. метрів; площа приміщення 1080 кв. метрів; відстань від пола до центру витяжних фрамуг 4 м; температура припливного повітря 20 ⁰С;температура повітря в робочій зоні 35 ⁰С; кількість печей 2 шт.; кількість гартівних агрегатів 1 шт.; потужність електропечі 100 кВт.

Повітряний душ (завіса) є одним з ефективніших засобів захисту працюючих від впливу температури.

При роботі в термічному цеху створюється дуже велика температура повітря за того що постійно відкриваються заслінки печей тому, щоб зменшити вплив температури в конкретному місці, встановлюють повітряний душ. Повітряний душ встановлюється біля заслінок печей та гартівних агрегатів.

Головним параметром який характеризує ефективність використання повітряного душу є повітрообмін G, м³/г, необхідний для ліквідації надлишку тепла. Розраховується повітрообмін за такою формулою:

G=Q_изб/(cv(t_уд-t_пр)),

де Q_изб - надлишок тепла, Вт (Дж/с);

t_уд, t_пр - температура повітря, що видаляється з приміщення і припливного, (⁰С);

с - теплоємність повітря, кДж/(кг^.град);

v - густина припливного повітря, кг/м³.

Температура повітря, видаленого з приміщення, рекомендується розраховувати за емпіричною формулою:

t_уд=t_рз+k(h-2),

де t_рз- температура повітря в робочій зоні при аерації (приймається на 3-5 ⁰С вище температури зовнішнього повітря), ⁰С; k- коефіцієнт підвищення температури по висоті приміщення (для гарячих цехів k = 1...1,5, для інших k = 0,2); h- відстань від пола до центру витяжних фрамуг, м; 2- висота робочої зони, м.

t_уд= t_рз+k(h-2) = 35+1,5(4-5) = 35+1,5*2 = 38 40 ⁰С.

для приміщень, де працюють агрегати та машини, які випромінюють тепло, надлишок тепла Q_изб, Вт, можна розрахувати так:

Q_изб = 1000(n_п N_п(1-_п)+n_гN_г(1-_г)),

де n_п, n_г - кількість печей та гартівних агрегатів; N_п, N_г - потужності електропечей та гартівних агрегатів (N_г=50), кВт; _п, _г - ККД печей та гартівних агрегатів (_г = 0,86).

Q_изб = 1000(n_п N_п(1-_п)+n_гN_г(1-_г)) = 1000(2*100(1-0,86)+1*50(1-0,86)) = =1000(200*0,14 + 50*0,14) = 1000*35 = 35000 Вт.

Тепер за формулою розрахуємо потрібний повітрообмін:

G=Q_изб/(cv(t_уд-t_пр)) = 35000/(8,4*1,3(40-20)) = 16000 м³/год.

Такий повітрообмін створений повітряним душем повністю задовольняє наші вимоги до робочого місця.

5. Графічне завдання

Рис. План приміщення з обладнанням

Література

1. "Безопасность производственных процессов: Справочник", под ред. Белова В.М. - М.: Машиностроение, 1985. - 448.

2. Игнатюк О.С. "Справочник по технике безопасности и производственной санитарии", М.: Машиностроение, 1966-667.

3. Павлов С.П., Губонина З.И. "Охрана труда в приборостроении", М.: Высшая школа,1986. - 216.

Размещено на Allbest.ru

...