Проведені дослідження [147] в трьох підземних гаражах Університету Каліфорнії (під час проведення експерименту кожні 10 хвилин реєструвалась кількість автомобілів у гаражі; експеримент проводився вранці, в обід та ввечері) показали, що в першому гаражі максимальна концентрація СО змінювалась від 3,7 мг/м3 (вранці) до 10,4 мг/м3 (в обід), а середня концентрація становила 0,62 мг/м3 та 3,5 мг/м3 відповідно. В другому гаражі максимальна концентрація СО становила 3,7 мг/м3 (вранці) та 7,7 мг/м3 (в обід), а середня концентрація - 0,9 мг/м3 та 1,45 мг/м3. В третьому гаражі найбільша концентрація становила 14 мг/м3. Автором [147] проведений лінійний регресійний аналіз між концентрацією СО та кількістю автомобілів у гаражі та отримано рівняння залежності. Отримане рівняння дозволяє спрогнозувати, яка буде концентрація СО в залежності від інтенсивності руху автомобілів в приміщенні.

Наступним етапом нашої роботи було визначення продуктивності системи вентиляції, що необхідна для видалення забруднення при заданій потужності викиду шкідливих речовин з урахуванням допустимого рівня концентрації забруднення в приміщенні. Для досягнення цієї мети скористались формулою (4.1) приведеною в стандарті [11].

При розрахунках не враховували, що концентрації шкідливих речовин в приміщенні розподілені нерівномірно. Хоча, за даними Голубкова Б.Н. і співавторів [17], величина необхідного повітрообміну повинна бути збільшена в 1,2 - 2,0 рази, якщо при розрахунках враховувати нерівномірність розподілення шкідливих речовин у приміщенні.

У таблиці 6.8 представлені результати розрахунку об'ємних витрат повітря, необхідного для видалення шкідливих речовин з приміщення гаража. При розрахунках приймаємо допустиму концентрацію забруднення в приміщенні гаража, як ГДК максимально разову, а концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі, як ГДК середньодобову згідно ДСП 201-97 [28]. Концентрацію СО в атмосферному повітрі приймаємо 2,0 мг/м3 [60]. Концентрацію вуглекислого газу в припливному повітрі приймаємо згідно з ДСТУ Б EN 13779:2011 [11], як для великих міст. Хоча, як стверджують автори [97], концентрація СО2 в атмосферному повітрі в центрі Москви може сягати до 1830 мг/м3. В Україні ГДК СО2 регламентовано лише в повітрі житлових приміщень, тому концентрацію двоокису вуглецю в гаражі приймаємо згідно з [51]. Наприклад, у Росії середньозмінна концентрація СО2, введена в 2006 році, становить 4597 ррm (8412,5 мг/м3) [16], а в США - 5000 ррm (9150 мг/м3) [37]. Концентрацію вуглеводнів у припливному повітрі приймаємо згідно з ДСП 201-97 [28], а в приміщенні - згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [80]. Для визначення потужності виділення шкідливих речовин у приміщенні використовуємо дані табл. 6.5 і 6.6 осереднені за 20 хв.

Таблиця 6.8. Результати розрахунку об'ємних витрат припливного повітря та кратності повітрообміну в дослідному гаражі

№	Методика розрахунку	Об'ємні витрати припливного повітря,м3/год (кратність повітрообміну год-1)
		СО	CO2	NOx	CН	Формальдегід	Бенз(а)пірен
1	ВНТП-СГіП-46-16.96 [12], Методика Держкомекології Росії[47]	57240 (7,60)	-	23850 (3,20)	700 (0,10)	1476 (0,20)	1595 (0,21)
2	ЄВРО 3 [69]	3960 (0,50)	1080 (0,14)	13284 (1,8)	31 (0,01)	-	-
3	ЄВРО 0 [69]	30960 (4,10)	972 (0,13)	90000 (12,0)	987 (0,13)	-	-
4	Методика проведения инвентаризации …[48]	76320 (10,2)	-	86850 (9,7)	323 (0,04)	-	-

Результати проведеного розрахунку об'ємних витрат припливного повітря для підземного гаража свідчать, що використання датчиків, налаштованих на рівень концентрації СО, не завжди є обґрунтованим. Якщо ж врахувати дані [89], що найбільша кількість автомобілів в Україні відноситься до класу ЄВРО 0, то датчики по регулюванню якості повітря в гаражі лише по концентрації СО [26] не можна застосовувати, оскільки витрати припливного повітря на видалення концентрації NOx майже втричі більші. Розрахунки показують, що необхідно регулювати повітрообмін в приміщенні як по СО, так і по NOx.

Враховуючи те, що в сучасних автомобілях з каталізаторами викид СО2 майже в 100 раз вище ніж СО [69], ми вирішили дослідити рівень забруднення повітря підземного гаража діоксидом вуглецю. Дослідження проводились в гаражі в центрі м. Києва в осінній та зимовий періоди року. Експериментальне визначення концентрації вуглекислого газу проводилось газоаналізатором PSENSE, з часом осереднення 1 хв. Заміри проводились на рівні підлоги та на висоті 1 м в 9 точках.

Таблиця 6.9. Концентрація СО2 (М ± m) в повітрі приміщення дослідного гаража (осінній та зимовий період)

Точки замірів	Осінній період	Зимовий період	t критерій Стьюденда
	Визначена концентрація, мг/м3 М ± m	Визначена концентрація, мг/м3 М ± m
Фон	630,4 ± 8,5	635,2 ± 2,6	0,53 (р= 0,60)
Приміщення	1015,5 ± 59,1	739,3 ± 13,4	4,55 (р<0,001)

Примітка: М - значення середніх арифметичних; m - величина статистичних помилок середніх арифметичних.

З результатів дослідження (табл. 6.9) видно, що концентрації СО2 у повітрі гаражу в зимовий період нижчі, ніж в осінній. Осереднена концентрація СО2 в приміщенні, при проведенні замірів в осінній період, перевищує фонову на 363 мг/м3, а в зимовий період - лише на 96,4 мг/м3.

Результати досліджень H. Martin, 2001 р. [125] за 3 дні цілодобового спостереження показали, що концентрація діоксиду вуглецю в приміщенні не перевищують значення 1190 мг/м3, в той же час концентрації СО перевищували значення 46 мг/м3. Дослідження, проведені протягом місяця (кінець лютого - кінець березня), показують, що концентрації СО2 у приміщенні гаража не перевищували значення 1464 мг/м3, а СО інколи сягали навіть більше 81 мг/м3. Частково це можна пояснити тим, що коли одночасно заводиться багато машин, а мотори ще холодні, викид СО максимальний. Навпаки, коли заїжджають багато машин із розігрітим двигуном і працюючим каталізатором, концентрація СО практично дорівнює нулю [125].

Наші власні дослідження та дані H. Martin, 2001 [126] показують, що значення концентрації СО2 в повітрі гаражу не перевищуються значення 1830 мг/м3. Якщо застосовувати ГДК як для житлових приміщень [51], то концентрації діоксиду вуглецю не будуть перевищені. Отже концентрація СО2 не може слугувати критерієм гігієнічної оцінки якості повітря гаража.

6.2 Характеристика ризику для здоров'я населення при роботі витяжної вентиляції підземних гаражів

Для гігієнічної оцінки ймовірного впливу досліджених шкідливих речовин у вентиляційному викиді підземного гаражу на здоров'я людей були визначені канцерогенний та неканцерогенний ризики [62].

Для визначення границі повітряного потоку від вентиляційної системи проведений експеримент, під час якого визначали просторове розподілення швидкості руху повітря від вентилятора. Дослідження проводили в лабораторному приміщенні об'ємом 108 м3. Термоанемометр зафіксований в зажимі штатива на висоті, що відповідає відмітці центра осі вентилятора на відстані від 0,5 м до 2,5 м, з кроком 0,5 м. Потім штатив з термоанемометром переміщували перпендикулярно осі потоку в горизонтальній площині з кроком 0,1 м (рис. 6.1).



Рис. 6.1 - Схема розміщення точок замірів швидкості руху повітря при роботі вентилятору

Значення швидкості руху повітря визначали в режимі AVERAGE з часом осереднення в кожній точці 1 хв. Технічні характеристики вентилятора, згідно з інструкцією: діаметр 0,1 м; працює від мережі змінного струму 220 В, споживана потужність 14 Вт, продуктивність вентилятора 105 м3/год. На осі вентилятора визначена середня швидкість руху повітря 1,95 м/с. Експериментально визначена потужність вентилятора 55 м3/год.

При експериментальному визначені границею потоку вважались точки, де значення швидкості були менше 0,05 м/с. З рис. 6.2 видно, що діаметр потоку складає 1,6 м.

Для визначення розрахункового діаметру ізотермічного повітряного потоку від викиду системи вентиляції скористалися формулою (6.4) [42]:

(6.4)

де: d1 - діаметр потоку, м; d0 - діаметр вентиляційного отвору, м; a - константа, яка характеризує турбулентну структуру потоку і залежить від умов виходу потоку із вентиляційного отвору (приймаємо а = 0,1 згідно з [42]); S - довжина ділянки потоку, м.



Рис. 6.2 - Розрахункові та експериментальні значення діаметру повітряного потоку від вентиляційного отвору

Враховуючи те, що отримані експериментальні та розрахункові дані границі повітряного потоку майже співпадають (рис. 6.2), то вважаємо, що для розрахунку діаметру повітряного потоку від вентиляційного отвору гаража можна використовувати формулу (6.4), але з урахуванням того, що температура вентиляційних викидів та температура зовнішнього повітря не відрізняються.

Умовно приймаємо, що зона можливо перебування людей знаходиться на відстані 2,5 м від витяжного отвору. За проектними матеріалами, продуктивність вентиляційної системи вибраного підземного гаража становить 7500 м3/год. Для того, щоб умовно спрогнозувати границю потоку від витяжного отвору приймаємо, що швидкість руху повітря на виході з вентиляційного отвору дорівнює 1,95 м/с. В результаті чого отримуємо, що діаметр витяжного отвору становить 1,2 м. Тоді діаметр повітряного потоку від вентиляційного отвору гаража на відстані 2,5 м, розрахований за формулою (6.4) від витяжного отвору буде 3,0 м.

Умовно приймаємо, що людина кожний день проходить повз факел витяжної вентиляції гаража 8 разів на день. Швидкість руху людини приймаємо 0,61 м/с, як при повільному темпі [96]. В результаті проведеного розрахунку отримали, що кожний день людина перебуває в зоні впливу повітряного потоку витяжної вентиляції гаража 20 с, тобто 0,006 год/добу.

Результати розрахунку тривалості перебування людини в зоні впливу витяжної вентиляції гаража використовуємо для визначення середньодобової дози впливу речовин з атмосферного повітря при розрахунках канцерогенного ризику.

Величини індивідуального канцерогенного ризику, який формується формальдегідом та бенз(а)піреном визначенні за методикою [62]: бенз(а)пірен - СR=0,5*10-8; формальдегід - СR=0,1*10-9.

Коефіцієнт небезпеки неканцерогенного ризику характеризується як відношення середньорічних концентрацій до референтних [62]. Отримані концентрації досліджуваних речовин у табл. 6.7 характеризуються як максимально разові, для визначення середньорічних концентрацій ми скористалися інструкцією [61]. Значення середньорічних концентрацій представлені в табл. 6.10.

Таблиця 6.10. Результати розрахунків середньорічних концентрацій забруднюючих речовин

№	Назва речовини	ГДК	Середньорічні концентрації шкідливих речовин, розраховані за різними методиками, мг/м3
		ГДК с.д., мг/м3	ВНТП-СГіП-46-16.96 [12]	ЄВРО 3 [69]	ЄВРО 0 [69]	Методика проведения инвентаризации ... [48]
1	СО	3,0	0,8	0,05	0,41	1,1
2	CO2	-	-	5,9	5,3	-
3	NOx	0,04	0,02	0,01	0,06	0,06
4	CН	1,0	0,05	0,002	0,07	0,14

Результати розрахунку коефіцієнту небезпеки для основних забруднювачів повітря (оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні) від вентиляційного викиду гаража представлені в табл. 6.11.

Таблиця 6.11. Результати розрахунку коефіцієнту небезпеки для основних забруднювачів повітря від вентиляційного викиду гаража

№	Методика	Коефіцієнт небезпеки (HQ)
		СО	NOx	CН
1	ВНТП-СГіП-46-16.96 [12]	0,27	0,5	0,05
2	ЕВРО 3 [69]	0,02	0,25	0,002
3	ЕВРО 0 [69]	0,14	1,5	0,07
4	Методика [48]	0,37	1,5	0,14

З результатів розрахунку неканцерогенного ризику (табл. 6.11) коефіцієнти небезпеки для досліджуваних речовин (СО, вуглеводні) не перевищують одиницю. У той же час неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу концентрацій NOx (розрахованої по даним питомих викидів [69, 48]), не можна вважати допустимим. Величини індивідуального канцерогенного ризику, який формується формальдегідом та бенз(а)піреном в цих умовах, визначенні за методикою [62]: бенз(а)пірен - СR=0,5*10-8; формальдегід - СR=0,1*10-9.

В порівнянні з проведеними розрахунками [66] коефіцієнти небезпеки в м. Києві для діоксиду азоту становили 1,2 ч 2,4, в м. Запоріжжі - 1,1 ч 6,4, в м. Черкаси - 1,24 ч 3,0. А дослідження, проведені авторами [111] в м. Запоріжжі, показують, що концентрації шкідливих речовин біля автомагістралей коливаються в межах СО - 0,08 ч 2,78 мг/м3, NO2 - 0 ч 0,118 мг/м3, СН - 0, ч 0,79 мг/м3.

Проведені дослідження по інтенсивності забруднення атмосферного повітря в районі автомагістралей м. Києва [98] показують, що значення концентрацій бенз(а)пірену коливаються в межах від 1,9 нг/м3 до 8,4 нг/м3, а формальдегіду - від 0,002 мг/м3 до 0,018 мг/м3.

Таким чином враховуючи, що більше 70 % всього парку легкових автомобілів України по екологічним характеристикам відносяться до класу ЄВРО-0, методика розрахунку забруднення повітря підземного гаража продуктами згорання палива поряд з іншими вихідними даними повинна враховувати кількість одночасно працюючих двигунів автомобілів в час пік (не менше 35% від загальної кількості машиномісць), сучасні дані про питомі викиди двигуна автомобіля, в залежності від типу двигуна (бензиновий, дизельний), тривалості та швидкості проїзду автомобіля в приміщенні гаража та режиму роботи каталізатора (в'їзд-виїзд автомобіля).

Результати розрахунку очікуваних концентрацій шкідливих речовин показують, що під час проектування систем вентиляції підземних гаражів необхідно в якості гігієнічного критерію оцінки забруднення повітря використовувати не ГДК для робочої зони, а максимально разові ГДК не лише СО, а й NOХ. Не зважаючи на те, що сучасні легкові автомобілі, які відповідають вимогам ЄВРО 0-5, є потужним джерелом СО2, ця речовина не може служити санітарно-показовим критерієм забруднення повітря гаража іншими продуктами згорання автомобільного палива та інтегральної оцінки ефективності роботи вентиляційної системи.

Неканцерогенний ризик впливу на людину шкідливих речовин в концентраціях, що можуть утворюватись в повітрі підземного гаража в агравованих умовах його експлуатації (час пік, заїзд-виїзд більше 35% авто від проектної міскості, відсутність вентиляції), по СО і СН являється допустимим, а по NOx - - виходить за ці межі. Величини індивідуального канцерогенного ризику, який формується формальдегідом та бенз(а)піреном в цих умовах, знаходяться нижче прийнятного ризику для здоров'я населення (по бенз(а)пірену - СR=0,5·10-8; а по формальдегіду формальдегід - СR=0,1·10-9).

7. Аналіз та узагальнення отриманих результатів

Внутрішнє повітря приміщення забруднене майже в 4 - 6 разів більше, ніж зовнішнє [10]. В умовах енергетичної кризи, дуже часто підвищення енергоефективності будинків здійснюється за рахунок зменшення повітрообміну в приміщеннях [19, 40, 41]. Недостатня увага до вентиляції може призвести до погіршення стану здоров'я людей, що проживають в таких приміщеннях [142].

Ефективність роботи вентиляційної системи залежить не тільки від кратності повітрообміну, а й від місця розміщення припливних та витяжних отворів як в приміщенні, так і в прифасадному просторі. При розміщенні та функціонуванні систем вентиляції і кондиціонування необхідно враховувати, що робота даних систем призводить до зміни швидкості руху, інтенсивності турбулентності та температури повітря.

Вимоги до розрахунку необхідних витрат повітря в приміщеннях змінилися. З проведеного аналізу нормативних документів [27, 31, 51, 71] видно, що вимоги до повітрообміну в житлових будинках значно відрізняються. В ДБН В.2.5-67:2013 [27] вже не встановлені чіткі норми повітрообміну, а значення кратності відрізняються в залежності від типу мікроклімату.

В багатоповерхових житлових будинках важливою є проблема розміщення приймальних та витяжних отворів вентиляційної системи. Проведений аналіз нормативних документів показав [11, 25, 27], що вимоги до необхідної відстані між вказаними отворами відрізняються. В ДБН В.2.5-20-2001 [25] дозволено розміщувати отвір відведення продуктів згорання автономного газового опалення від приймального отвору, навіть на відстані 0,25 м. У нормативних документах (ДБН В.2.5-67:2013 [27], ДСТУ Б EN 13779:2011 [11]) встановлені нові вимоги до розміщення приймальних та витяжних отворів системи вентиляції, це значення мінімальної швидкості руху повітря на виході з вентиляційного отвору, потужність витяжного пристрою, відстані до найближчого будинку.

Для вирішення питання розсіювання шкідливих речовин в прифасадному просторі будинку були проведені експериментальні та розрахункові дослідження.

Визначення розсіювання забруднюючих речовин у прифасадному просторі будинку проводилось для двох типів витяжної вентиляції - при примусовому відведенні відпрацьованого повітря (турбовикид) та на природному спонуканні.

Для експериментального дослідження відведення відпрацьованого повітря за рахунок турбовикиду використали котел з закритою камерою згорання з відведенням продуктів згорання через зовнішню стінку будинку. Визначення можливого впливу від джерела забруднення на прифасадне повітря проводили в 7-ми точках на фасаді на різній відстані від труби викиду та на вході до припливного вентиляційного отвору, що знаходиться на відстані 0,3 м від труби відведення продуктів згорання.

Результати вимірювань концентрації СО2 на фасаді показали, що розміщення забору повітря навіть на відстані 0,3 м від місця турбовикиду продуктів згорання газового котла не призводить до зміни концентрації СО2 в припливному повітрі вентиляційної системи на природному спонуканні вище фонового рівня.

Отримані значення концентрації СО2 показують, що не спостерігається чітка закономірність по зростанню коефіцієнту розбавлення в залежності від положення точки по відношенню до джерела забруднення.

Дослідження впливу роботи витяжного отвору на природному спонуканні на зміну якості повітря прифасадного простору показали, що значення концентрації СО2 в радіусі 1 м від місця викиду повітря перевищують фонові на 55 - 128 мг/м3.

Проведені розрахунки необхідного повітрообміну показали, що збільшення концентрації СО2 в прифасадному просторі у випадку встановлення витяжного отвору на природному спонуканні призведе до збільшення витрат припливного повітря.

Для зменшення або уникнення впливу роботи витяжної вентиляції на повітря, що використовується для подачі в приміщення, ще на етапі проектування, використовують різні моделі розрахунку розсіювання шкідливих речовин в прифасадному просторі. Згідно з ДБН В.2.2-67:2013 [27] розсіювання шкідливих речовин необхідно проводити за методикою ОНД-86 [49].

Враховуючи вище викладене, були проведені розрахунки розсіювання шкідливих речовин за допомогою методики ОНД-86 [49] для викиду продуктів згорання від точкового джерела на фасаді будинку. В якості джерела забруднення був узятий газовий котел DEMRAD з відведенням продуктів згорання через зовнішню стінку будинку. Розрахунки проводили за допомогою методики ОНД-86 [49], при розміщенні джерела забруднення на відстані 0,3 м від будинку. Для досягнення цієї мети умовно змоделювали ситуацію встановлення газових котлів на кожному поверсі. В результаті проведених розрахунків отримали, що концентрації шкідливих речовин, з висотою зменшуються, що суперечить явищу розсіювання та результатам реальних замірів фірми Вайлант [44], де концентрації навпаки, накопичуються з поверховістю.

Одним із найважливіших факторів, що впливають на розсіювання, є швидкість руху повітря та напрямок. Як правило, для розрахунків використовують величини швидкості руху повітря за даними метеорологічних станцій. Проведені дослідження швидкості руху повітря в прифасадному просторі, показали, що ці значення відрізняються від даних метеорологічних станцій більше ніж в 2 рази.

В результаті проведеного аналізу методик [49, 101, 107] по визначенню розсіювання шкідливих речовин та проведених розрахунків, можна стверджувати, що для визначення концентрацій шкідливих речовин в прифасадному просторі будинку доцільніше використовувати коефіцієнт розбавлення [27], що дає більш реальну інформацію про стан забруднення.

На основі проведеного аналізу та експериментальних досліджень встановлено, що при проведенні розрахунку розсіювання шкідливих речовин на фасаді будинку від витяжної вентиляційної системи, необхідно враховувати наступні дані: зміна швидкості конвективного потоку на поверхні будинку; зміна швидкості руху повітря з висотою; необхідність розрахунку коефіцієнта стратифікації атмосфери, оскільки не можна приймати одне і теж значення як для відкритої місцевості, так і для забудови.

Ефективна робота вентиляційної системи значно залежить від місця розміщення вентиляційних отворів у приміщенні [106, 148]. Адже виконання вимог щодо нормативного повітрообміну не завжди забезпечує відповідну якість повітря в приміщенні [99].

Для вирішення питання особливостей розподілу забруднення повітря приміщення в залежності від роботи системи вентиляції були проведені дослідження просторового розподілу концентрації СО2 в приміщенні при роботі механічної витяжної вентиляції. Фонові концентрації СО2 в приміщенні коливались в межах від 869 до 1039 мг/м3. Результати досліджень концентрації СО2 після 30-ти хвилинної роботи газової плити та витяжного вентилятора становили від 1475 до 1781 мг/м3 в залежності від точки спостереження.

Результати експериментальних досліджень довели, що концентрації шкідливих речовин в приміщенні розподілені нерівномірно. Проаналізувавши отримані дані спостережень та аеродинаміку повітряних потоків в приміщенні, можна стверджувати, що встановлення датчиків регулювання роботи системи вентиляції необхідно здійснювати в найбільш віддалених місцях від отворів припливної та витяжної вентиляції на висоті не вище 1 м.

Неможливість подачі чистого повітря в приміщення для розбавлення забруднення від внутрішніх джерел призводить до популярності різних пристроїв для очищення повітря. Безумовно, вони потребують гігієнічної оцінки.

З метою визначення критеріїв гігієнічної оцінки та ефективності роботи фотокаталітичних методів очищення повітря, були проведені відповідні дослідження.

Для визначення критеріїв гігієнічної оцінки, в умовно змодельованій ситуації дослідили роботу фотокаталітичного очисника повітря з озоновою пластиною та блоком іонізації. Принцип роботи повітроочисника оснований на фотокаталітичному окисленні органічних речовин при кімнатній температурі на поверхні фотокаталізатора (діоксид титану) під дією ультрафіолетового випромінювання. В якості індикатора роботи даного приладу вибрали концентрацію озону та діоксиду азоту. Результати проведених досліджень 20-хвилинної роботи даного очисника повітря показали, що концентрація озону та діоксиду азоту зростає в порівнянні з початковими значеннями. Отримані дані можна використати для прогнозування ймовірної концентрації шкідливих речовин в приміщенні, де застосовується даний прилад.

Результати проведених досліджень довели, що в якості критерію гігієнічної оцінки вище вказаних приладів, необхідно використовувати ГДК озону та діоксиду азоту для атмосферного повітря.

Для дослідження ефективності роботи приладу фотокаталітичного очищення повітря був проведений експеримент в герметичній камері, де розміщений очисник повітря, газоаналізатори для визначення концентрації СО2 та концентрації органічної речовини. В якості забруднювача повітря камери використали пари етанолу. В результаті концентрація етилового спирту при роботі фотокаталітичного очисника повітря не знижується, а є стабільною величиною. Концентрація СО2, яка мала б збільшуватись при роботі даного очисника повітря, майже не змінюється.

На основі результатів проведених досліджень доведена не ефективність роботи приладів фотокаталітичного очищення від органічного забруднення повітря приміщення.

В результаті проведених досліджень, можна рекомендувати в якості критерію гігієнічної оцінки приладів, що використовують технології фотокаталітичного очищення повітря на поверхні TiO2 під дією ультрафіолетового випромінювання з джерелом коронного розряду, середньодобові ГДК озону та діоксиду азоту для атмосферного повітря.

Для вирішення питання впливу повітряних потоків, при функціонуванні побутових кондиціонерів, на комфортне перебування людини в приміщенні, були проведені дослідження зміни параметрів мікроклімату при роботі систем кондиціонування (спліт-систем) та визначена кількість незадоволених тепловим середовищем.

Для гігієнічної оцінки функціонування локальних систем кондиціонування повітря в приміщеннях були проведені дослідження зміни температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, температури огороджувальних конструкцій.

Важливим етапом гігієнічної оцінки впливу роботи кондиціонерів на мікроклімат є визначення точок спостереження. В результаті проведеного аналізу нормативних документів [31, 51, 106, 145] встановлено, що для оцінки комфортного перебування людини в приміщенні, при розміщенні спліт-систем, необхідно визначати температуру і швидкість руху повітря, в місцях тривалого перебування людини, на рівні 0,1 м, 0,6 м та 1,1 м.

На основі отриманих даних безперервної реєстрації температури повітря було встановлено, що при роботі спліт-систем температура повітря знижується протягом однієї години. Тенденція зниження температури повітря в різних точках приміщення відрізняється та залежить не лише від висоти точки виміру, а й від віддаленості від кондиціонеру. За годину роботи кондиціонеру в т.1 на рівні 0,1 м температура знизилась майже на 5 °С, а на висоті 1,1 м - менш ніж на 2 °С. В центрі приміщення спостерігалося зменшення температури на 6 °С на рівні 0,1 м та на 5 °С на висоті 1,1 м, в т.2 температура знизилась майже на 7 °С на рівні 0,1 м, а на висоті 1,1 м - приблизно на 3 °С.

Протягом 10 днів дослідження спостерігалось підвищення температури повітря на висоті 1,1 м в т. 1, навіть при роботі кондиціонеру. Середня різниця температури по вертикалі в даній точці складала 7,9 °С.

Отримані дані безперервного спостереження температури повітря показують, що робота системи кондиціонування повітря призводить до вертикальної стратифікації температури.

В результаті визначення локального температурного дискомфорту, пов'язаного з вертикальною стратифікацією температури, такі умови будуть викликати дискомфорт приблизно від 9 до 74 % людей.

З отриманих значень температури огороджувальних конструкцій видно, що робота кондиціонеру призводить до зміни результуючої температури.

В результаті проведених досліджень встановлено, що максимальні швидкості руху повітря спостерігались на рівні 0,1 м. Середні швидкості руху повітря на виході з кондиціонеру становили від 6,35 до 9,70 м/с, в залежності режиму роботи. Інтенсивність турбулентності в різних точках обслуговуємого простору коливається в межах від 21 до 37 %, в центрі приміщення ця величина змінюється від 37 до 40 %. Дані інтенсивності турбулентності використовувались для визначення відсотка незадоволених швидкістю руху повітря. Результати показали, що швидкість руху повітря при перебуванні людини в різних точках обслуговуємого простору приміщення викличе від 18 % до 77 % незадоволених.

Дослідження якості повітря при роботі систем кондиціонування проводились по концентрації СО2 в теплий період року. В результаті отримали, що при навантаженні - 1 людина на 27 м3 об'єму приміщення концентрація СО2 вже через 1 годину, при недостатній вентиляції (кратність повітрообміну менше 0,1 (1/год), досягає більше 2000 мг/м3, що перевищує гігієнічний норматив для житлових приміщень 1830 мг/м3

При концентрації СО2 в зовнішньому повітрі 915 мг/м3 та роботі кондиціонеру і недостатній вентиляції вже через 1 год, прогнозовано матимемо 20 % незадоволених якістю повітря.

Результати експериментальних досліджень довели, що функціонування спліт-систем в місцях тривалого перебування людини створює нерівномірність мікрокліматичних параметрів (швидкість руху повітря, ступінь турбулентності, вертикальна стратифікація температури, температура огороджувальних конструкцій), які являються потенційним джерелом теплового дискомфорту людини.

В результаті аналізу нормативних документів та проведених досліджень, можна рекомендувати для оцінки комфортного перебування людини в приміщенні, при розміщенні спліт-систем, визначати температуру і швидкість руху повітря в місцях тривалого перебування людини, на рівні 0,1 м, 0,6 м та 1,1м.

Актуальною проблемою залишається визначення місця розміщення отвору витяжної вентиляції від підземних гаражів. Розрахунок повітрообміну на видалення шкідливих речовин з приміщення, згідно з офіційно діючою методикою [12] здійснюється по концентраціям СО, NOx, вуглеводням. При цьому питомі викиди шкідливих речовин вказані лише для автомобілів з бензиновим типом двигуна. Вітчизняні документи [12] не враховують СО2 як показник забруднення повітря гаражу. В результаті проведеного аналізу методик розрахунку [12, 47, 48, 53, 69] можна стверджувати, що при різному періоді руху транспорту, режиму роботи двигуна (прогрів, робота на холостому ходу та ін.) питомі викиди шкідливих речовин суттєво відрізняються. Згідно з проведеним аналізом літератури переважна більшість автомобілів України за екологічними характеристиками відноситься до класу Євро-0 [89]. Аналіз питомих викидів продуктів згорання від легкових автомобілів [12, 47, 48, 53, 69] показав, що проектанти в Україні використовують значення питомих викидів, що не відповідають реальному складу автомобілів.

Для визначення необхідного повітрообміну в гаражі, що необхідний для видалення шкідливих речовин, були проведені розрахунки рівня забруднення приміщення. Визначення ймовірного забруднення повітря приміщення проводилось за різними методиками [12, 48], котрі враховують пробіг автомобіля по території гаражу, режими роботи двигуна (прогрів, робота на холостому ходу). На рівень забруднення повітря приміщення також впливає тривалість та інтенсивність руху автомобілів по території гаражу.

Отримані результати розрахунків показали, що потужності викидів забруднюючих речовин від автомобілів по досліджуваним речовинам (СО, NOx, CO2, вуглеводні) значно відрізняються. Концентрації шкідливих речовин відрізняються в залежності від вибраної методики розрахунку та використаних даних питомих викидів продуктів згорання.

З результатів розрахункових концентрацій видно, що навіть в час пік немає перевищень гранично допустимих концентрацій для робочої зони [80]. Враховуючи те, що в приміщенні гаражу перебувають не тільки працівники, а й відвідувачі (діти, хворі, люди похилого віку та ін.), то доцільніше використовувати для гігієнічної оцінки якості повітря ГДК максимально разові для атмосферного повітря, що запропоновані авторами [2].

Отримані дані об'ємних витрат припливного повітря, свідчать, що регулювання повітрообміну в гаражах лише по концентрації СО не завжди є обґрунтованим. Враховуючи те, що переважна більшість автомобілів в Україні відноситься до класу Євро-0, то витрати припливного повітря на видалення концентрації NOx майже вдвічі більші, ніж для СО.

Результати розрахунку очікуваних концентрацій шкідливих речовин та кратності повітрообміну показують, що під час проектування систем вентиляції підземних гаражів необхідно в якості гігієнічного критерію оцінки забруднення повітря використовувати не ГДК для робочої зони, а максимально разові ГДК для атмосферного повітря не лише СО, а й NOХ.

Для гігієнічної оцінки ймовірного впливу забруднюючих речовин у зоні впливу витяжного отвору вентиляційної системи підземного гаражу на здоров'я людей були проведені розрахунки канцерогенного та неканцерогенного ризику. Для визначення тривалості перебування людини в зоні впливу розміщення отвору відпрацьованого повітря були проведені дослідження границь повітряного потоку від витяжного вентилятору. Результати розрахунку тривалості перебування людини в зоні впливу відпрацьованого повітря витяжної вентиляції використали для визначення середньодобової дози впливу речовини.

Отримані величини індексів небезпеки для досліджуваних речовин відрізняються, в залежності від використаних методик розрахунку та вихідних даних питомих викидів шкідливих речовин, і коливаються в межах СО - 0,02 ч 0,37, СН - 0,002 ч 0,14, NOx - 0,25 ч 1,5. Неканцерогенний ризик для здоров'я населення за рахунок впливу концентрації NOx не є допустимим. Величини індивідуального канцерогенного ризику, при короткотривалому перебуванні людини в зоні дії витяжного отвору вентиляційної системи, становлять для бенз(а)пірену CR - 0,5·10-8, формальдегіду CR - 0,1·10-9.

В результаті проведених досліджень науково обгрунтовані гігієнічні рекомендації по удосконаленню санітарного нагляду за проектуванням та експлуатацією систем вентиляції та кондиціонування повітря в житлових будинках:

1. При розміщенні спліт-систем в житлових будинках необхідно враховувати швидкість руху, ступінь турбулентності повітря, вертикальну стратифікацію температури повітря в місцях обслуговуємого простору приміщення. В житлових приміщеннях із функціонуванням спліт-системам необхідно встановлювати пристрої для провітрювання.

2. Взаєморозміщення отворів припливної та витяжної вентиляційної системи необхідно обґрунтовувати розрахунками розсіювання забруднення в при фасадному просторі будинку.

3. Датчики автоматизованих систем вентиляції приміщень необхідно встановлювати в найбільш віддалених місцях від припливних та витяжних отворів на висоті не вище 1м.

4. Для регулювання роботи автоматизованої вентиляційної системи підземних гаражів в багатоповерхових житлових будинках необхідно використовувати датчики, налаштовані на максимально разові гранично допустимі концентрації монооксиду вуглецю та оксидів азоту для атмосферного повітря.

5. Для спрощення методики розрахунку розсіювання забруднення повітря в прифасадному просторі від системи вентиляції рекомендовано використовувати коефіцієнт розбавлення.

6. Не рекомендовано використовувати фотокаталітичні очисники повітря в житлових приміщеннях в присутності людей.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі аналітичних, експериментальних та розрахункових методів дослідження науково обґрунтовано критерії гігієнічної оцінки пріоритетних факторів фізичної (температура та швидкість руху повітря, інтенсивність турбулентності та різниця температур повітря по вертикалі, температура огороджувальних конструкцій) та хімічної (монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, діоксид азоту) природи, спрогнозовано відсоток незадоволених комфортністю перебування людини в обслуговуємому просторі житлового приміщення при функціонуванні систем вентиляції та кондиціонування (спліт-систем), визначені ризики для здоров'я населення від хімічного забруднення повітря витяжної вентиляції гаражів житлових будинків.

1. Доведено, що функціонування спліт-систем створює в обслуговуємому просторі приміщення нерівномірність параметрів мікроклімату (швидкість руху, вертикальна стратифікація температури та ступінь турбулентності повітря, температура огороджувальних конструкцій), які являються потенційним джерелом теплового дискомфорту людини.

2. Установлено, що при роботі локальних систем кондиціонування ступінь турбулентності повітряного потоку коливається в межах від 6 до 51 % і потенційно приводить до кількості незадоволених швидкістю руху повітря в приміщенні від 18 до 77 %. Робота побутових кондиціонерів створює умови локального дискомфорту, які прогнозовано викличуть кількість незадоволених в межах від 19 до 74 %.

3. Установлено, що при функціонуванні спліт-системи в приміщенні з повітрообміном менше 0,1 год-1 і перебуванням людей (навантаження - 1 людина на 27 м3 об'єму) вже за годину спостерігається зростання концентрації СО2 вище за 1830 мг/м3, що прогнозовано призведе до 20 % незадоволених якістю повітря.

4. Уперше визначено величини неканцерогенного та канцерогенного ризиків для здоров'я населення від експозиції в очікуваних концентраціях шкідливих речовин у відпрацьованому повітрі системи вентиляції, що можуть утворюватись в місцях потенційного епізодичного не тривалого перебуванням населення, в залежності від умов експлуатації підземного гаража (заїзд-виїзд більше 35% авто від проектної місткості, об'єктивні дані про питомі викиди бензинових та дизельних двигунів автомобілів, тривалість та швидкість проїзду автомобіля та режиму роботи його каталізатора в приміщенні гаража. Величини коефіцієнтів небезпеки для досліджуваних речовин відрізняються залежно від використаних методик розрахунку та вихідних даних питомих викидів шкідливих речовин і коливаються в межах для СО - 0,02 ч 0,37, для вуглеводнів - 0,002 ч 0,14, для NOx - 0,25 ч 1,5. Неканцерогенний ризик по СО і вуглеводням являється допустимим, а по NOx - виходить за ці межі. Величини індивідуального канцерогенного ризику, який формується формальдегідом та бенз(а)піреном в цих умовах, знаходяться нижче прийнятного ризику для здоров'я населення (по бенз(а)пірену СR=0,5*10-8; а по формальдегіду СR=0,1*10-9).

5. Доведено, що методики розрахунку розсіювання шкідливих речовин на фасаді будинку від витяжної вентиляційної системи потребують врахування змін швидкості конвективного потоку повітря на поверхні будинку; змін швидкості руху повітря з висотою будинку та розрахунку коефіцієнта стратифікації повітря прифасадного простору конкретного будинку.

6. Науково обґрунтовано, що в якості критерію гігієнічної оцінки приладів, які працюють по технології фотокаталітичного очищення повітря на поверхні TiO2 під дією ультрафіолетового випромінювання з застосуванням генераторів озону і блоком іонізації, необхідно використовувати середньодобові ГДК озону (0,03 мг/м3) та діоксиду азоту (0,04 мг/м3) для атмосферного повітря. На основі результатів проведених досліджень доведено, що процес фотокаталізу на поверхні діоксиду титану під дією ультрафіолетового випромінювання не супроводжується зміною модельного органічного забруднення повітря (пари етилового спирту) приміщення.

7. Установлено, що вентиляційні системи з відведенням відпрацьованого повітря за рахунок турбовикиду дозволяють зменшити негативний вплив на якість повітря, що використовується для вентиляції житлового будинку. Розміщення забору повітря навіть на відстані 0,3 м від місця примусового відведення продуктів згорання газового котла через зовнішню стіну багатоповерхового будинку не призводить до зміни концентрації СО2 в припливному повітрі вентиляційної системи на природному спонуканні вище фонового рівня.

8. Доведено, що при наявності локальних джерел забруднення (газова плита) концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщення розподілені нерівномірно як по горизонталі, так і по вертикалі обслуговуємого простору, що необхідно враховувати при проектуванні систем вентиляції таких приміщень житлових будівель та виборі місця розміщення датчиків, розташуванні приливних і витяжних пристроїв.

9. Науково обґрунтовано гігієнічні рекомендації по удосконаленню санітарного нагляду за проектуванням та експлуатацією вентиляційних систем житлових будинків, в тому числі з використанням спліт-систем:

- при встановленні спліт-систем в житлових будинках необхідно враховувати швидкість руху та ступінь турбулентності повітря, вертикальну стратифікацію його температури в функціональних зонах обслуговуємого простору приміщення; - житлові приміщення зі спліт-системами повинні обладнуватись пристроями для провітрювання;

- взаєморозміщення для забору свіжого і викиду забрудненого повітря на фасаді будинку необхідно обґрунтовувати розрахунками розсіювання забруднення в при фасадному просторі;

- датчики автоматизованих систем вентиляції приміщень необхідно встановлювати в найбільш віддалених місцях від припливних та витяжних отворів на висоті не вище 1 м;

- для спрощення методики розрахунку розсіювання забруднення повітря в прифасадному просторі від системи вентиляції рекомендовано використовувати коефіцієнт розбавлення;

- не рекомендовано використовувати фотокаталітичні очисники повітря в житлових приміщеннях в присутності людей;

- автоматизовані системи вентиляції підземних гаражів в житлових будинках повинні включати датчики, налаштовані на максимально разові гранично допустимі концентрації для атмосферного повітря монооксиду вуглецю та оксидів азоту.

Література

1. Акіменко В.Я. Про деякі гігієнічні проблеми проектування індивідуальних газових систем опалення і гарячого водопостачання багатоповерхових житлових будинків / В.Я. Акіменко, Л.В. Пелех // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 52. - С. 8 - 17.

2. Акіменко В.Я. Удосконалення критеріїв санітарно-епідеміологічної оцінки хімічного забруднення повітря приміщень житлового і громадського призначення / В. Я. Акіменко, Л. І. Михіна // Довкілля та здоров'я. - 2011. - № 2. - С. 26 - 33.

3. Аргучинцева А.В. Оценка загрязнения воздушной среды городов автотранспортом / А.В. Аргучинцева, В.К. Аргучинцев, О.В. Лазарь // География и природные ресурсы. - 2009. - №1. - С. 131-137.

4. Бернер А. Вентиляция крытых автостоянок / A. Бернер // АВОК. - 1999. - № 6. - С. 12 - 21.

5. Бойко В.В. Аналіз методів математичного моделювання розповсюдження забруднюючих речовин в атмосфері / В. В. Бойко, Л. Д. Пляцук // Вісник КНУ імені Михайла Остроградського. - 2010. - Вип. 6 (65). - Ч. 1. - С. 148 - 151.

6. Брелих Н. Требования к вентиляции и качеству внутреннего воздуха в национальных нормативах стран Европы / Н. Брелих // АВОК. - 2012. - № 3. - С. 22 - 28.

7. Бурштейн А.И. Методы санитарно-гигиенических исследований / А.И. Бурштейн. - К.: Гос. Мед. Издательство УССР, 1950. - С. 449 - 450.

8. Бутцев Б.И. Приточные устройства - достойное дополнение к герметичным окнам / Б. И. Бутцев // Светопрозрачные конструкции. - 2000. - № 3. - С. 34 - 36.

9. Ватин Н.И. Системы вентиляции жилых помещений многоквартирных домов / Н.И. Ватин, Т.В. Самопляс. - Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный политехнический университет, 2004. - 66 с.

10. Вентиляція громадських будівель. Вимоги виконання систем вентиляції та кондиціонування повітря (EN 13779:2007, IDT): ДСТУ Б EN 13779:2011. - [Чинний від 2013-01-01]. - К.: М-во регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2012. - 51 с.

11. Відомчі норми технологічного проектування. Підприємства автомобільного транспорту і автотранспортні підприємства АПК України: ВНТП-СГіП-46-16.96. - Видання офіційне / Мінсільгоппрод України. - К., 1996. - 93 с.

12. Влияние строительно-отделочных материалов и новой мебели на возникновение респираторных заболеваний у детей / Н. В. Лебедева, М. В. Королева, В.А. Кислицин и др. // Гигиена и санитария. - 2004. - № 4. - С. 49 - 53.

13. Воздухораспределение в помещениях: классификация систем // АВОК. - 2009. - № 3. - С. 20 - 32.

14. Гигиенические нормативы. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны (дополнение №2 к ГН 2.2.5.1313-03. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны.): ГН 2.2.5.2100-06. - М., 2006. - 3 с.

15. Голубков Б.Н. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция / Б.Н. Голубков, Б.И. Пятачков, Т.М. Романова. - М.: Энергоиздат, 1982. - 231 с.

16. ГОСТ Р ИСО 16000-1-2007. Воздух замкнутых помещений. - Часть 1. - Отбор проб. - М.: Федер. центр госсанэпиднадзора МЗ России, 2007. - 47 с.

17. Гошка Л.Л. Климатические системы: переход от санитарно-гигиенических к физиологическим нормам / Л. Л. Гошка // Инженерно-строительный журнал. - 2010. - № 2. - С. 12 - 15.

18. Губернский Ю.Д. Жилище для человека / Ю.Д. Губернский. - М.: Стройиздат, 1991. - 227 с.

19. Губернский Ю.Д. Качество воздуха и энергоэффективность систем вентиляции общественных зданий / Ю.Д. Губернский, И.В. Гурина, Е.О. Шилькрот // АВОК. - 2011. - №1. - С. 22 - 29.

20. Губернский Ю.Д. Эколого-гигиеническая безопасность жилища / Ю.Д. Губернский // Гигиена и санитария. - 1994. -- № 2. -- С. 42 - 44.

21. Гурина И.В. Кто ответит за духоту в помещении / И.В. Гурина // Химия и жизнь. - 2010. - № 2. - С. 22 - 25.

22. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення: ДБН В.2.2-15-2005. - Видання офіційне. - К.: Держбуд України, 2006. - 36 с.

23. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання: ДБН В.2.5-20-2001. - Видання офіційне. - К.: Дежрбуд України. - 2001. - 287 с.

24. Державні будівельні норми України. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів: ДБН В.2.3-15:2007. - Видання офіційне. - К.: Мінбуд України, 2007. - 37 с.

25. Державні будівельні норми. Опалення, вентиляція та кондиціонування: ДБН В.2.5. - 67:2013. - [Чинний від 2013-09-01]. - К.: М-во регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. - 167 с.

26. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами): ДСП -201-97 / МОЗ України. - К., 2007. - 34 с.

27. Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD і критеріїв локального теплового комфорту (EN ISO 7730:2005, IDT): ДСТУ Б EN ISO 7730:2011. - К.: Мінрегіон України, 2012. - Чинний від 2013-01-01. - 60 с.

28. Здания жилые и общественные. Параметры микроклимата в помещениях: ГОСТ 30494-2011. - М., 2011. - 23 с.

29. Изучение свойств растворов при фотокаталитических процессах / Г.И. Гринь, П.А. Козуб, А.А. Лавренко и др. // Вісник Національного технічного університету «ХПІ»: зб. наук. праць. - Х., 2010. - Вип. 11. - С. 24 - 29.

30. Инженерное оборудование высотных зданий / под ред. М. М. Бродач. - М.: АВОК-ПРЕСС, 2007. - С. 35 - 39.

31. Инструкция по санитарно-гигиенической оценке полимерных материалов, предназначенных для применения в строительстве и производстве мебели: № 6035 А-91 / МОЗ СССР. - М., 1991. - 29 с.

32. Квашнин И.М. К вопросу о нормировании воздухообмена по содержанию СО2 в наружном и внутреннем воздухе / И.М. Квашнин, И.И. Гурин // АВОК. - 2008. - № 5. - С. 34 - 42.

33. Квашнин И.М. Промышленные выбросы в атмосферу. Инженерные расчеты и инвентаризация / И.М. Квашнин. - М.: АВОК-ПРЕСС, 2005. - 389 с.

34. Краснов Ю.С. Системы вентиляции и кондиционирования. Рекомендации по проектированию, испытаниям и наладке / Ю.С. Краснов, А.П. Борисоглебская, А.В. Антипов. - М.: Термокул., 2004. - 373 с.

35. Кувшинов Ю.Я. Прерывистый режим работы систем вентиляции и кондиционирования воздуха / Ю.Я. Кувшинов, Н.В. Ткаченко // АВОК. - 2011. - № 5. - С. 26 - 29

36. Ливчак В.И. О нормах воздухообмена общественных зданий и последствиях их завышения / В.И. Ливчак // АВОК. - 2007. - № 6. - С. 4 - 10.

37. Ливчак И.Ф. Вентиляция многоэтажных жилых зданий / И.Ф. Ливчак, А.Л. Наумов. - М.: АВОК-Пресс, 2005. - 136 с.

38. Максимов Г.А. Движение воздуха при работе систем вентиляции и отопления / Г.А. Максимов, В.В. Дерюгин. - Ленинград: Стройиздат, 1972. - 97 с.

39. Марков О.Д. Незалежний автосервіс: аналіз стану та перспективи розвитку / О.Д. Марков, М.М. Дронь // Вісник ЖДТУ. - 2012. - № 3 (62). - С. 128 - 136.

40. Материалы исследований распространения продуктов сгорания по фасаду здания при одновременной работе нескольких котлов. Дипломированный инженер фирмы Vaillant Арнд Фребиш (Vaillant GmbH, Berghauser Strasse, 40.Telefon (02191) 18-0. D-42859 Remsheid.Fax (02191) 18 30 90).

41. Меликов А. Тепловой микроклимат помещения. Оценка и проектирование / А. Меликов // АВОК. - 1999. - № 4. - С. 16 - 22.

42. Метод определения выделения формальдегида и других вредных летучих химических веществ в климатических камерах: ГОСТ 30255-95. - М., 1996. - 20 с.

43. Методика определения выбросов автотранспорта для проведения сводных расчетов загрязнения атмосферы городов: утв. приказом Госкомэкологии России №66 от 16.02.1999. - М., 1999. - 6 с.

44. Методика проведения инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в атмосферу для автотранспортных предприятий (расчетным методом) / Министерство транспорта РФ от 28.10.1998 г. - М., 1998. - 124 с.

45. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий: ОНД-86 - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. - 85 с.

46. Методика расчета распространения аварийных выбросов, основанная на модели рассеяния тяжелого газа / А.А. Шаталов, М.В. Лисанов, А.С. Печеркин и др. // Безопасность труда в промышленности. - 2004. - № 9. - С. 46 - 52.

47. Методические указания по осуществлению государственного санитарного надзора за устройством и содержанием жилых зданий: СН N 2295-81/ Министерство здравоохранения СССР. - М.: Минздрав СССР, 1981. - 27 с.

48. Михіна Л.І. Удосконалення методів визначення та критеріїв гігієнічної оцінки хімічного забруднення повітря приміщень житлових та громадських будинків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біолог. наук: спец. 14.02.01 «Гігієна та професійна патологія» / Л.І. Михіна. - К., 2015. - 23 с.

49. Московские городские строительные нормы. Стоянки легковых автомобилей: МГСН 5.01-01. - М., 2001. - 20 с.

50. Мухаметкулов В.А. Тенденции развития рынка котлов малой мощности в России / В.А. Мухаметкулов, А.Л. Наумов // Экологические системы: электронный журнал энергосервисной компании. - 2004. - №1.

51. Наумов А.П. Локальные системы кондиционирования воздуха в офисных зданиях / А.П. Наумов, Д.В. Капко // АВОК. - 2012. - № 2. - С. 14 - 24.

52. Наумов А.П. СО2: критерий эффективности систем вентиляции / А.П. Наумов, Д.В. Крапко // АВОК. - 2015. - № 1. - С. 12 - 17.

53. Национальный стандарт Российской Федерации. Вентиляция в нежилых зданиях. Технические требования к системам вентиляции и кондиционирования: ГОСТ Р ЕН 13779-2007. - [Введен 2008-10-01]. - М.: Стандартинформ, 2008. - 49 с.

54. Невзорова А.Б. Совместимость новых герметичных оконных блоков и существующей системы вентиляции / А.Б. Невзорова, А.В. Самсонов // АВОК. - 2014. - № 7. - С. 60 - 64.

55. Николаев С.В. Современное высотное строительство: монография / С.В. Николаев. - М.: ГУП «ИТЦ Москомархитектуры», 2007. - 464 с.

56. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища в Україні у І півріччі 2013 року за даними спостережень мережі Національної гідрометслужби України / Державна служба України з надзвичайних ситуацій ; Центральна геофізична обсерваторія. - К., 2013. - 21 с.

...