Главная
Коллекция "Revolution"
Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Аналіз пожежної небезпеки об’єкту на прикладі Сумського молокозаводу
Аналіз пожежної небезпеки об’єкту на прикладі Сумського молокозаводу
Визначення категорії приміщення молокозаводу за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Аналіз умов та шляхів поширення пожежі на випадок її виникнення. Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкту. Організація пожежогасіння на об’єкті.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.12.2017 |
| Размер файла | 69,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- 1. Аналіз пожежної небезпеки об'єкту
- 1.1 Характеристика об'єкту та опис технологічного процесу
- 1.2 Аналіз пожежовибухонебезпеки
- 1.2.1 Дослідження фізико-хімічних та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що обертаються в технологічному процесі
- 1.2.2 Аналіз можливості утворення горючого середовища
- 1.2.3 Аналіз можливості виникнення в горючому середовищі джерела запалювання
- 1.2.4 Аналіз умов та шляхів поширення пожежі на випадок її виникнення
- 1.3 Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- 1.4 Визначення класу зони простору за ПУЕ
- 2. Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту
- 3. Аналіз протипожежного стану об'єкту згідно вимогам нормативних документів
- 3.1 Аналіз генерального плану
- 3.2 Аналіз об'ємно планувальних рішень
- 3.3 Аналіз протипожежного водопостачання
- 4. Організація пожежогасіння на об'єкті
- 5. Охорона праці
- Висновок
- Література
Вступ
За даними Головного управління статистики у Сумській області протягом 2014 року для переробки, на підприємства молокопереробної галузі, надійшло 273,0 тис. тонн молока. Як бачимо із цих цифр молокопереробна галузь є важливою складовою харчової промисловості не тільки Сумської області але й усієї України.
Але при виникненні якихось надзвичайних ситуацій, що пов'язані з пожежами або викидом аміаку, який в великих об'ємах знаходиться в холодильних установках може призвести не тільки до великих матеріальних та економічних збитків, а й до масової загибелі людей. Стає зрозумілим, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки даного підприємства є невід'ємною складовою державної політики в забезпеченні безпечних умов життя для громадян, а отже і тема дипломної роботи "Оцінка стану пожежної небезпеки аміачної компресорної "Сумський молочний завод" ДП "Аромат" є актуальною.
Ряд техногенних аварій та пожеж, що сталися в Україні та в світі протягом останніх кількох років на підприємствах, які пов'язані з використанням у технологічному процесі великої кількості аміаку, теж вказують на актуальність вибраної теми:
О 23: 45 7 грудня 2008 р. у Чернігові, на вулиці Любецькій, 76, на території ВАТ "Чернігівський молокозавод", у двохповерховій будівлі компресорного цеху (розмірами в плані 20х20 м), через розгерметизацію запірного вентилю аміакопроводу (діаметр 100 мм) компресора високого тиску, стався викид близько 25 кілограмів газоподібного аміаку. В результаті постраждали машиніст аміачно-компресорної установки та охоронець підприємства, які з гострим отруєнням та хімічними опіками дихальних шляхів у важкому стані госпіталізовані до міськлікарні. О 01: 35 8-го грудня силами 10 відділень МНС аварія була ліквідована.
пожежна небезпека вибухопожежна пожежогасіння
22 липня 2013 року аварія сталася на Тарутинському сирзаводі (смт. Тарутине, Одеської області). При запуску компресорної холодильної установки 59-річний працівник заводу порушив правила безпеки, внаслідок чого виник викид парів аміаку. Чоловік отримав отруєння і втратив свідомість. Постраждалий помер у лікарні.
Якщо розглядати ситуацію з пожежами в Україні в цілому, то 2013 року в Україні трапилося 64577 пожеж, у порівнянні з минулим роком кількість пожеж зменшилася на 14,5 %. Унаслідок пожеж загинуло 1860 людини, у тому числі 58 дитини, 1302 особи отримали травми, із них 96 дитина. Матеріальні втрати від пожеж склали 1 млрд 407 млн 323 тис. грн. Як видно із статистики та прикладів пожеж та аварій, надзвичайні ситуації на таких підприємствах призводять до величезних збитків і, головне, до людських жертв. Для запобігання цьому необхідно чітко знати небезпеку того чи іншого підприємства. це ще раз підтверджує актуальність вибраної теми.
1. Аналіз пожежної небезпеки об'єкту
1.1 Характеристика об'єкту та опис технологічного процесу
Сумський молокозавод ДП "Аромат" розташований на території площею 5,1 га. Територія огороджена та має один під'їзд з вул. Білопільський шлях. Ділянка має прямокутну форму та обмежена:
• З півночі дорога міського значення з асфальтовим покриттям;
• З півдня - малоповерхові забудови;
• Зі сходу - малоповерхові забудови;
• Із заходу - малоповерхові забудови.
В робочий час на території заводу знаходиться до 95 чоловік персоналу. У нічний час три особи охорони та п'ять осіб чергової зміни.
На території підприємства розміщені:
• Адміністративна будівля;
• Котельна;
• Насосна станція;
• Матеріальний склад;
• Компресорний цех;
• Сховище АКБ;
• Трансформаторна підстанція.
Освітлювально-силову мережу напругою 380/220В може бути відключено черговим персоналом об'єкта (цілодобово) від загального розподільчого щита, встановленого в приміщенні апаратної.
Прогнозування розвитку пожежі
Шляхами розповсюдження вогню можуть бути: горючі матеріали, обладнання та оздоблення приміщень. В умовах швидкого розповсюдження диму в компресорну, організація евакуації та рятування людей є першочерговим завданням.
Водопостачання
Зовнішнє водопостачання забезпечується від резервуару об'ємом 1000м3 на території заводу, а також заводська мережа К-200.
Найбільш небезпечним місцем при виникненні пожежі в Сумській виробничій дільниці є компресорна. При пожежі в якій на момент прибуття перших підрозділів пожежа пошириться на всю площу обвалування.
Технологічний процес.
Технологічний процес підприємства складається із наступних операцій:
- прийом молока;
- контроль його якості;
- сортування;
- витримка та зберігання;
- пастеризація;
- переробка;
- відправлення готової продукції.
Молоко приймають по масі та якості встановленому ОТК підприємства.
На переробку направляють очищене від механічних забруднень молоко. Молоко очищують на сепараторі - очиснику або шляхом фільтрування через лавсанові або інші дозволені для харчової промисловості матеріали.
Резервування, у необхідних випадках, здійснюється при температурі 4+20С на протязі 24 годин. Оптимальним режимом достигання молока є його витримка при температурі 10+20С на протязі 12+2 годин, з додаванням або без додавання закваски молочнокислих бактерій.
Молоко нормалізують по масовій частці жиру в сухих речовинах з таким розрахунком, щоб масова частка жиру в сухій речовині та масова частка вологи відповідала вимогам стандартів.
Нормалізоване молоко пастеризують при температурі 71+10С, з витримкою від 20 до 25 секунд. У випадку підвищеного бактеріального обсеменности молока допускається підвищення температури до 75+10С.
Після підготовки партії молока певної якості її відправляють в подальшу переробку.
Найбільш небезпечним технологічним процесом є процес охолодження молока.
З аміачної компресорної аміак по трубопроводу транспортується до холодильників у будівлі заводу. В системі охолодження обертається до 2,5 т. аміаку, ємність в трубопроводах розрахована на 3,5 т.
Робочий тиск в системі - від 2-10 атм.
Теоретичною основою, на якій побудовано принцип роботи даної холодильної установки, є другий закон термодинаміки. Охолоджувальний газ (холодоагент) у холодильниках здійснює передачу тепла завдяки теплу, що поглинається (чи виділяється) при фазових переходах - випаровуванні та конденсації.
Основними складовими частинами холодильної установки є:
• компресор, що перетворює електричну енергію мережі в механічну (створює тиск у системі);
• конденсатор, який знаходиться зовні холодильника;
• випарник, що перебуває усередині холодильника
• теплорегулюючий розширювальний вентиль, ТРВ, який являє собою дроселюючий пристрій;
• холодоагент (холодильний агент), речовина з певними фізичними характеристиками, яка циркулює в системі.
Холодоагент під тиском через дроселюючий отвір надходить у випарник, де за рахунок різкого зменшення тиску відбувається випаровування рідини й перетворення її в пару. При цьому холодоагент віднімає тепло у внутрішніх стінок випарника, за рахунок чого відбувається охолодження внутрішнього простору холодильника.
Компресор засмоктує з випарника холодоагент у вигляді пари, стискає його, за рахунок чого температура холодоагенту підвищується, і виштовхує в конденсатор.
У конденсаторі, нагрітий у результаті стиснення холодоагент охолоджується, віддаючи тепло в зовнішнє середовище, і конденсується, тобто перетворюється в рідину. Процес повторюється знову.
Таким чином, у конденсаторі холодоагент під впливом високого тиску конденсується й переходить у рідкий стан, виділяючи тепло, а у випарнику під впливом низького тиску скипає й переходить у газоподібне, поглинаючи тепло.
Терморегулюючий вентиль (ТРВ) потрібен для створення необхідної різниці тисків між конденсатором і випарником, при якій відбувається цикл теплопередачі. Він дозволяє правильно заповнювати внутрішній об'єм випарника скипівшим холодоагентом. Пропускний переріз ТРВ змінюється в міру зниження теплового навантаження на випарник, при зниженні температури в камері кількість циркулюючого холодоагенту зменшується.
Теплообмінник холодильної установки вирівнює температуру на виході з конденсатора й з випарника. У результаті до дроселя надходить уже охолоджений холодоагент, що потім ще сильніше охолоджується у випарнику, у той час як холодоагент, що надійшов з випарника підігрівається, перш ніж надійти в компресор і конденсатор. Це дозволяє збільшити ефективність холодильника.
При досягненні необхідної температури температурний датчик розмикає електричне коло й компресор зупиняється. При підвищенні температури (за рахунок зовнішніх факторів) датчик знову включає компресор. Робота холодильника на підприємстві побудована на схемі з одноступеневими компресорами.
Найбільш пожежовибухонебезпечною ділянкою аміачно-холодильної установки є аміачна компресорна. Це пояснюється тим, що в ньому зосереджена велика кількість горючих матеріалів, зокрема, токсичного аміаку та компресорних мастил, а також можливістю появи джерел запалювання різноманітного походження.
Основні технологічні апарати:
• Масловідокремлювач - ОМ-150;
• Компресор аміачний - НФ-811;
• Конденсатори - КТГ-250;
• Випарник - ИП-320.
В системі охолодження обертається до 2,5 т. аміаку, ємність в трубопроводах розрахована на 3,5 т.
1.2 Аналіз пожежовибухонебезпеки
1.2.1 Дослідження фізико-хімічних та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що обертаються в технологічному процесі
Аміак (NН3) - безкольоровий газ з характерним різким запахом четвертого класу безпеки. При температурі 10°С та тиску 0,65 МПа перетворюється в рідину з температурою кипіння 33,0°С. Температура самоспалахування = 650°С. У суміші з повітрям аміак утворює вибухонебезпечні концентрації в межах 13-28 % за об'ємом.
Фізичні та пожежовибухонебезпечні властивості аміаку приведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Фізичні та пожежовибухонебезпечні властивості аміаку.
|
Найменування показника |
Величина |
|
|
Молекулярна маса |
17 |
|
|
Температура кипіння при атм. тиску |
-33°С |
|
|
Г устина рідини аміаку |
680 кг/м3 |
|
|
Густина парів аміаку |
0,682 кг/м3 |
Токсичні характеристики.
Аміак-речовина, яка володіє дією удушення і нейтропною дією. Аміак при невеликих концентраціях викликає подразнення верхніх дихальних шляхів, викликає сльози.
При високих концентраціях - збуджує центральну нервову систему, викликає судоми, при гострому отруєнні викликає опік легень, серцеву недостатність, може призвести до смерті. При попаданні на шкіру рідкий аміак викликає термічний та хімічний опік.
Дія газоподібного аміаку на людину характеризується наступними показниками (таблиця 1.2)
Таблиця 1.2 - Токсичні властивості аміаку
|
найменування показника |
величина |
|
|
МДК для виробничих приміщень |
20 мг/м3 |
|
|
Поріг сприймання на запах |
35 мг/м3 |
|
|
Концентрація подразнююча горло |
300 мг/м3 |
|
|
Концентрація подразнююча очі |
500 мг/м3 |
|
|
Концентрація викликаюча кашель |
1200 мг/м3 |
|
|
Шкідлива для тривалого перебування |
100 мг/м3 |
|
|
МДК при короткочасному перебуванні |
200-300 мг/м3 |
|
|
Викликає смерть при дії 0,5-1 год. |
1500-1700 мг/м3 |
Змащуване мастило. Для змащення поверхонь, що труться аміачних компресорів використовують мастило ХА 23, ХА 30 ГОСТ 5546-66. Мастило пожежонебезпечне з температурою спалаху 175-185°С. Воно не містить водорозчинних кислот та лугів.
Холодоносій. В якості холодоносія використовується розчин вареної солі в воді. Не токсичний не пожежовибухонебезпечний, тому в подальшому не розглядається.
Так як у аміачній компресорній обертається велика кількість горючих газів та горючих рідин, то цей цех буде надзвичайно небезпечним з точки зору пожежної безпеки. Крім того, аміак, як показано вище, є токсичною речовиною і пожежа чи аварія на цьому об'єкті може призвести до отруєння як персоналу підприємства, так і жителів сусідніх будинків.
1.2.2 Аналіз можливості утворення горючого середовища
У технологічному процесі аміачної компресорної використовуються горючий газ (аміак) у якості холодоагенту та горюча рідина (компресорне мастило) для змащення та охолодження основного обладнання компресорного цеху.
За нормальних умов роботи технологічного обладнання горюче середовище у приміщеннях компресорної не утворюється оскільки усе обладнання герметичне, а кількість аміаку та парів мастила, що просочуються в приміщенні не значна та вчасно видаляється системою вентиляції.
Всередині обладнання за нормальних умов роботи утворення горючого середовища теж не можливе оскільки воно на 100 % заповнене аміаком та мастилом (робоча концентрація фроб = 100 %), а окисник взагалі відсутній. Проте, горюче середовище всередині технологічного обладнання може на короткий час утворитися в період його пуску, зупинки та ремонту.
При пошкодженнях та аваріях велика кількість горючого компресорного мастила та аміаку може потрапити у об'єм аміачної компресорної та утворити при певних умовах вибухопожежонебезпечні концентрації.
В середині технологічного обладнання при його пошкодженні горюче середовище буде відсутнє оскільки усе обладнання працює при підвищеному тиску.
Ймовірні місця виникнення пожежі:
• аміачні компресори;
• масловідокремлювач;
• ресивери;
• маслозбирач.
• випарні конденсатори.
1.2.3 Аналіз можливості виникнення в горючому середовищі джерела запалювання
Пожежі у холодильниках найчастіше виникають у період їх ремонту, реконструкції та будівництва, коли термоізоляція ще не поштукатурена, а у камерах знаходиться велика кількість теплоізоляційного матеріалу, бітуму та деревини у вигляді будівельних листів та настилів.
Горіння може виникнути при впливові на горюче середовище різноманітними джерелами запалювання. Існує 4 види джерел запалювання:
• відкритий вогонь та розжарені продукти горіння і нагріті ними поверхні;
• теплові прояви механічної енергії;
• теплові прояви електричної енергії;
• теплові прояви хімічних реакцій.
Джерела запалювання, які виникають в умовах виробництва характеризуються температурою, енергією та тривалістю дії. Тривалість дії виробничих джерел запалювання значно перевищує відповідний показник горючої суміші. Тому в даному випадку небезпека утворення джерел запалювання в горючій суміші має місце якщо виконується наступне співвідношення:
Тдз > Тссгс (1.1)
де Тдз - температура нагрітого тіла, яке може бути джерелом запалювання, Тссгс - температура самоспалахування горючого середовища.
W дз> Wм. е. з (1.2)
де Wдз - кількість тепла нагрітого тіла, яке може бути джерелом запалювання.
Wм. е. з - час теплової дії джерела запалювання в секундах.
Запобігання утворенню горючої суміші та внесенню в неї джерела запалювання досягається при виконанні наступних умов:
Тнтбез <0,8. Тспп та Wнтбез <0,4. Wмін (1.3)
Wнтбез - безпечне значення енергії нагрітого тіла, Дж.
де Тптбез - безпечна температура нагрітого тіла
Основними причинами пожеж на холодильних установках є:
• самозапалювання і самозаймання промасленого дрантя (обтиральних кінців), спецодяг, сміття.
• вибух при визначених місцях витоку аміаку внаслідок несправності електроустаткування, чи електропроводів, порушення правил їх експлуатації;
• вибух при зваренні судин, не звільнених від аміаку;
• запалення мастил і інших ЛЗР при порушенні правил їх збереження (використання відкритого вогню);
• займання мастил при огляді устаткування із застосуванням відкритого вогню;
• запалення мастил при занадто великому нагріві тертьових частин чи перегріві стислого холодильного агента;
• несправність чи неправильна експлуатація палаючого пристрою;
Крім того запалювання повітряно-аміачної суміші можливе при перегріві
силової електромережі, виникнення зарядів статичної енергії при дії тертя поршня об циліндр компресора. Причиною пожежі може стати попадання повітря в систему і підвищення температури в апаратах до температури самозапалювання пароповітряної суміші.
1.2.4 Аналіз умов та шляхів поширення пожежі на випадок її виникнення
Пожежа в аміачній компресорній може розповсюджуватися по газоповітряним хмарам, по поверхні мастила, що розлилося, а також по “масляному туману”, що утворився при цьому; крізь дверні та віконні отвори, технологічні прорізи; по кабельних лініях.
Розповсюдження пожеж, що можуть виникнути викликаються наявністю:
• руйнування споруд та технологічного обладнання;
• розлив та поширення горючої рідини (компресорного мастила) та горючого газу (аміаку).
Швидкому розповсюдженню пожежі та ускладнення її гасіння можуть сприяти наступні обставини:
• розлив та розповсюдження рідин та горючих газів;
• утворення газо - і пароповітряних концентрацій горючих газів або парів ЛЗР з повітрям з їх наступним вибухом та руйнуванням конструкцій і обладнання;
• відсутність систем сигналізації і установок автоматичного пожежогасіння.
Пожежі у машинному відділенні холодильників де використовується аміак як холодоагент, як правило, починаються з вибухів суміші аміаку з повітрям. Під час вибухів ушкоджуються конструкції будівель, комунікації, компресори, вибиваються вікна і аміак заповнює приміщення машинного відділення, а також може проникати в основний корпус холодильника. Однією з основних причин вибухів у холодильних установках, як показує практика, є попадання повітря в систему та підвищення температури в апаратах до температури самоспалахування газоповітряної суміші. Наявність аміаку в зоні пожежі різко ускладнює обстановку, створює безпосередню небезпеку людям та утруднює бойові дії підрозділів під час їх гасіння.
1.3 Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Для визначення відповідної категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою необхідно розрахувати надлишковий тиск вибуху аміачної пароповітряної суміші в приміщенні компресорної.
Категорія приміщення і будинку по вибухопожежній і пожежної небезпеки визначається відповідно до НАПБ Б.03-002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".
Особливістю аміачної пароповітряної суміші є можливість виникнення вибуху лише в замкнутій системі. Зона ураження від впливу ударної хвилі обмежується лише приміщенням компресорної.
Визначаємо категорію приміщення компресорного цеху аміачної компресорної.
Припустимо, що в результаті зносу чи втоми матеріалу сталося руйнування компресора НФ-811 з викидом аміаку у приміщення.
1) Характеристика виробничого приміщення
1. довжина a = 10 м.
1. ширина b = 15 м.
2. висота h = 4,5 м.
3. коефіцієнт вільного об'єму приміщення Кв = 80%.
4. кратність обміну повітря аварійної вентиляції Ав = 8 год
5. температура повітря t = 20°С.
2) Характеристика речовини:
6. найменування - аміак, NНз;
7. молекулярна маса М = 17,03;
8. кількість атомів в молекулі газу:
- вуглецю C = 0
- водню H = 3
- нітрогену N = 1
9. максимальний тиск вибуху Рmax = 706 кПа;
3) Характеристика технологічного блоку
10. об'єм міжтрубного простору апарату ап = 0,7 м3;
11. надлишковий тиск в апараті Рр = 18 кгс*см 2
12. температура газу в апараті tр = 10°С
13. подача компресора q = 4*10-3 м3/с вхідний трубопровід:
- довжина ln = 0,5 м
- діаметр dn = 70 мм вихідний трубопровід:
- довжина 1o = 3,5 м
- діаметр do = 70 мм
14. тривалість вимкнення засувок t = 120 с.
Розрахунок.
Густина газу при технологічних режимах ведення процесу визначається за формулою:
pг=M/ (Vo (1+0.00376*tp)) (1.4)
pг=17,03/22,413 ( (1+0,00367*10)) =0,733 кг*м-3
Маса газу, що знаходиться в технологічному апараті і в трубопроводах.
m= (Va+VT) *pг (1.5)
де Va - об'єм газу, що вийшов з апарата, м;
VT - об'єм газу, що вийшов з трубопроводів, м;
Va= (P1/P0) *V=0.01*P1*V (1.6)
де
Р1 - тиск в апараті, кПа; V - об'єм апарата, м;
Р0 - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
Va =0,01*1800*0,7 = 12,6 м3
Об'єм газу, що вийшов з трубопроводів:
VT= V1T+ V2T (1.7)
де V1T - об'єм газу, що вийшов з трубопроводу до його перекривання, м;
V1T=q*t (1.8)
де q - витрата газу, яку визначають згідно з технологічним регламентом залежно від тиску у трубопроводі, його діаметру, температури газового-1 середовища тощо, м3/с; t - час, перекривання засувок, с;
V1T=4*10-3*120=0,48 м3;
V2T - об'єм газу, що вийшов з трубопроводу після його перекривання, м3
де Р2 - максимальний тиск у трубопроводі за технологічним регламентом, кПа; r - внутрішній радіус трубопроводів, м; L - довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м; Ро - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
V2T = 0,01*3,14*1800 (0,0352*0,5+0,0352*3,5) = 0,28 м3,
Об'єм газу, що вийшов з трубопроводів:
V = 0,48 + 0,28 = 0,76 м3
Маса газу, що знаходиться в технологічному апараті і в трубопроводах.
т = (12,6 + 0,76) * 0,733 = 9,79 кг,
Маса газу, який бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій.
т = т * z = 9,79 * 0.5 = 4,895 кг. (1.10)
Вільний об'єм приміщення
(1.11)
Коефіцієнт кисню в реакції горіння
(1.12)
Стехіометрична концентрація горючих речовин
(1.13)
Надлишковий тиск вибуху
(1.14)
Згідно формули надлишковий тиск вибуху в об'ємі приміщення компресорної складає 7,78 кПа, що перевищує міцність будівлі з легко скидними конструкціями тому при вибусі буде зруйноване скління, трубопроводи, окремі вузли обладнання. Несучі конструкції не постраждають. Небезпечною зоною для обслуговуючого персоналу є приміщення компресорної. В технологічному процесі обертається горючий газ аміак і при аварійній ситуації може бути надлишковий тиск більше 5 кПа. Виходячи з цього приміщення компресорної відноситься до категорії “А”.
1.4 Визначення класу зони простору за ПУЕ
В технологічному процесі аміачної компресорної в якості холодоагенту обертається аміак. Утворення вибухонебезпечних сумішей при концентрації аміаку в повітрі від 13 до 28 % можливе лише за умови виникнення аварії та порушенні нормального режиму роботи. Вибух виникає в результаті розкладання аміаку на азот та водень, який з киснем повітря утворює вибухонебезпечну суміш.
Приміщення потрібно віднести до вибухонебезпечної зони класу 2. Так як, вибухонебезпеча зона класу 2 - це простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.
Отже, можна зробити висновок, що в аміачній компресорній горюче середовище може утворюватись лише за умови порушення режиму роботи установки.
2. Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту
Дане виробництво представляє дуже велику небезпеку під час аварійних ситуацій для життя та здоров'я людей, тому пожежна профілактика повинна бути спрямованою на виявлення та попередження ймовірних пошкоджень. Це досягається за рахунок відповідності підприємства діючим нормативним документам з протипожежного захисту та перевіркою працездатності існуючих систем забезпечення пожежної безпеки.
Система забезпечення пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на попередження пожежі та збитків від неї, розробка нових та покращення діючих систем пожежної безпеки.
Пожежна безпека об'єкта - стан об'єкта, за якого ймовірність виникнення і розвитку пожежі та ймовірність впливу небезпечних чинників пожежі не перевищують унормованих допустимих значень. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, робітників підприємства, установ та організацій (згідно ДСТУ 2272: 2006 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять").
Безпека людей повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта. Пожежна безпека об'єкта повинна бути забезпечена, як в робочому його стані, так і на випадок виникнення аварійної обстановки.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися:
• Організаційно-технічними заходами;
• Системою протипожежного захисту;
• Системою попередження виникнення пожеж.
Такі системи повинні відповідати необхідним рівнем забезпечення безпеки людей та матеріальних цінностей, при виконанні наступних задач:
• Виключати можливість виникнення пожежі;
• Забезпечення безпеки людей на випадок техногенної аварії;
• Забезпечувати одночасно пожежну безпеку людей та матеріальних цінностей.
Проаналізуємо відповідність кожної з систем забезпечення техногенної безпеки з керівними документами стосовно даної галузі.
Основною нормативною базою, за якою визначаються заходи пожежної безпеки для даного підприємства є:
§ ДБН В 1.1.7 - 2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
§ ДБН В.2.5-56: 2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".
§ "Правила пожежної безпеки в Україні" (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р №1417).
§ ДБН В.2.5-64: 2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".
§ ДБН В.2.5-74: 2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування".
§ НАОП 8.1.00-1.04-90. "Правила устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок".
§ СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания".
§ Правила улаштування електроустановок ПУЕ-2008.
Система запобігання пожеж - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів які спрямовані на виключення умов виникнення пожежі.
Запобігання виникнення пожежі повинно досягатися:
• Запобіганням утворення горючого середовища;
• Запобігання утворення джерел запалювання в горючому середовищі.
Для запобігання утворення ГС на даному об'єкті приділяють велику увагу,
тому що на таких установках обертається велика кількість ГГ (до того ж аміак ще й токсичний газ) і вибухопожеженебезпечні концентрації (концентрації понад ГДК) можуть виникати за дуже короткий час при наявності місць виходу речовини.
Для запобігання виникнення горючого середовища:
Для ущільнення рознімних з'єднань застосовуються прокладки з пароніту марок МБП5БЦ (ТУ 38.114263-79) та ПМБ (ГОСТ 481-80), які стійкі до впливу аміаку з маслами.
Фланцеві з'єднання аміачних холодильних установок мають ущільнювальні поверхні "виступ-западина" або "шип-паз".
У приміщенні компресорної передбачена установка індикаторів витоку і сигналізаторів аварійної концентрації аміаку в повітрі приміщень марки "Дозор". Індикатори витоку повинні давати попереджувальний сигнал у приміщення, в якому постійно чергує персонал, і включати витяжну вентиляцію
при концентрації аміаку більше 500 мг/м3 (0,07 %).
При досягненні концентрації 1500 мг/м3 (0,21 %) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення всієї холодильної установки і одночасно включають аварійну і витяжну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію і сирену, включають табло над входом в компресорну, попереджаючи про загазованість приміщення.
На нагнітальних трубопроводах кожного компресора, а також на загальній для груп компресорів нагнітательній магістралі в безпосередній близькості від конденсаторів встановлені зворотні клапани.
Холодильні установки оснащені приладами автоматичного захисту для відключення при небезпечних режимах роботи:
Реле рівня (РУ) - для запобігання переповнення рівня рідкого аміаку в віддільнику рідини.
Реле тиску (РД) - для запобігання перевищення тиску нагнітання - встановлюється на нагнітальній стороні компресора і під'єднується до нагнітального вентиля.
Реле температури (РТ) - для запобігання перевищення температури нагнітання - встановлюється на нагнітальному трубопроводі компресора і під'єднується до оборотного клапана.
Реле різниці тисків (РРД) - сигналізує про недостатність тиску в системі змащення - датчик низького тиску приєднується до картера компресора, датчик високого тиску - до напірного трубопроводу масло насоса.
Всі технологічні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і герметичність.
З метою усунення можливості утворення джерел запалювання електрообладнання відповідає ступеню захисту за вимогами НПАОП 40.1-1.3201 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок".
Обладнання та трубопроводи заземлені.
Електророзподільні пристрої і трансформаторні підстанції розміщені за межами компресорного відділення. Їх пристрій, розміщення та огороджувальні конструкції відповідають вимогам ПУЕ.
Аварійний і витяжний вентилятори компресорної виконано в іскробезпечному виконанні, а їх електродвигуни вибухозахищені з рівнем вибухозахисту - підвищеної надійності проти вибуху.
Аміачна компресорна має пристрої блискавкозахисту по II категорії відповідно до РД 34.21.122-87, що втратив чинність з уведенням в дію іншого нормативного документу ДСТУ Б В.2.5-38: 2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Для ремонтних робіт використовуються іскробезпечні матеріали та інструменти, вогневі роботи проводяться в спеціально відведеному місці.
§ Недоліком у системі попередження виникнення пожеж є відсутність актів про проведення заміру опору ізоляції електромереж електроустановок підприємства, що є порушенням "Правила пожежної безпеки в Україні" (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р №1417).
Система протипожежного захисту (СПЗ) - комплекс організаційних заходів і технічних засобів направлених на попередження впливу на людей небезпечних факторів пожежі і обмеження матеріальної шкоди від нього.
СПЗ включає в себе комплекс заходів, що обмежують поширення пожежі, сприяють її успішному гасінню та безпечній евакуації людей і матеріальних цінностей.
Обмеження поширення пожежі по виробничим приміщенням досягається використанням основних будівельних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення полум'я.
Якісним показником вогнестійкості будівлі є її ступінь вогнестійкості.
Вогнестійкістю будівлі називають здатність її основних конструктивних елементів (несучих стін, не несучих стін, перегородок, колон, елементів сходової клітки, перекриттів, покриттів) чинити опір дії вогню та високих температур.
Будівля заводу одно поверхова, прямокутної форми, ІІІа ступеня вогнестійкості, розміром 20 м х 50 м, загальною площею в плані - 1000 м2. Будинок без підвалу. Висота будинку на рівні горищного перекриття 7 м над цехом прийомки молока та 4,5 м над аміачною компресорною. Стіни та перегородки - цегляні. Перекриття та покриття - залізобетонні панелі, освітлення електричне, вентиляція природна. Дах - горищний двоскатний. Конструктивні елементи горища з дерева. Покрівля з шиферу. Опалення - водяне.
Вимоги СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания" допускають ступінь вогнестійкості ІІІа для категорії будинку "А" при одноповерховій забудові (таблиця 1).
Важливим недоліком у системі протипожежного захисту будівлі заводу як такої є відсутність вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій даху. Це є порушенням розділу 2 п.2.5 ППБУ.
Також будівля обладнана евакуаційними виходами та легкоскидними конструкціями (ЛСК). ЛСК запобігають руйнуванню будівлі під час можливого вибуху. Площа ЛСК розрахована з нормативного значення 0,05 м на 1 м об'єму приміщення категорії "А".
На об'єкті є телефонний зв'язок, що дає змогу викликати оперативні підрозділи ДСНС у разі виникнення аварії. Об'єкт обладнаний гучномовним зв'язком для оповіщення персоналу у разі виникнення аварії.
Для гасіння пожежі на початковому етапі її розвитку на об'єкті використовуються первинні засоби пожежогасіння. Об'єкт укомплектований вогнегасниками ОУ-5 загальною кількістю 4 шт., що знаходяться в компресорній.
На території підприємства у його будівлях немає внутрішнього протипожежного водопроводу. Потрібність у обладнанні будівель різного призначення внутрішнім протипожежним водопроводом визначається ДБН В.2.5-64: 2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" п.8.1 таблиці 3 та 4.
Оскільки об'єм будівлі заводу перевищує 500 м, ступінь вогнестійкості ІІІа, а його категорія за вибухопожежною небезпекою "А" то будівля повинна обладнуватися внутрішнім протипожежним водопроводом з кількістю струменів та мінімальною подачею води 2х2,5 л/с. Відсутність водогону є теж суттєвим недоліком.
Зовнішнє водопостачання забезпечується від резервуару об'ємом 1000 м3 з під'їзною дорогою, яка розташована на відстані 15 м від заводу та кільцевою мережею діаметром 200мм, яка має 3 пожежні гідранти.
Нормативним документом, який регламентує влаштування та витрати води на зовнішнє пожежогасіння є ДБН В.2.5-74: 2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування". Згідно п.6.2.1 допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм), у тому числі й для будівель холодильників.
Будівля заводу ІІІа ступеня вогнестійкості, у будівлі обертаються горючі гази (аміак), відстань до резервуару становить 15 м, згідно п.13.3.4 ДБН В.2.5-74: 2013 мінімальна відстань до місць забору води повинна становити не менш як 40 м. Це також є недоліком у системі протипожежного захисту об'єкту.
Витрати води для цілей зовнішнього пожежогасіння приймаються згідно вимог п.6.2.4 та табл.5 ДБН В.2.5-74: 2013. Для промислової будівлі категорії "В" з ІІІа ступенем вогнестійкості витрати на одну пожежу повинні становити 15 л/с.
Загальні витрати води для гасіння пожежі визначаються як сумарна маса води на внутрішнє і зовнішня пожежогасіння.
Qзаг=Qвнутр. +Qзовн. (2.1)
2х2,5 л/с. + 15 л/с = 20 л/с.
Тривалість гасіння пожежі приймається 3 години.
Порахуємо кількість води, яку необхідно тримати на підприємстві в цілях пожежогасіння:
20 л/с * 3600 с * 3 = 216000 л = 216 м3.
Так як на об'єкті 1000 м3 запасу води, то об'єкт водою для гасіння пожеж забезпечений.
Організаційно-технічні заходи повинні включати:
- організацію навчання працівників правилам пожежної безпеки;
- розробку заходів з евакуації людей на випадок виникнення пожежі;
- застосування засобів наглядної агітації з забезпечення ПБ;
- проведенні при прийнятті на роботу чи за місцем праці вступних, первинних, повторних, позапланових та цільових інструктажів.
Всі ці питання повинні відслідковуватися при проведенні перевірок додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту.
Державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки (далі - держпожтехногеннагляд) - це наглядова діяльність, яку здійснюють посадові особи Держтехногенбезпеки України та його територіальних органів, що пов'язана із здійсненням заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту та діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України затверджено наказом МНС України №863 25.05.2012.
Правовою основою для здійснення посадовими особами Держтехногенбезпеки України та її територіальними органами перевірок додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту та за діяльністю аварійно-рятувальних служб є Конституція України, Закони України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Кодекс цивільного захисту України", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України від 02 вересня 2013 року № 473, Положення про Державну пожежну охорону, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року № 508, а також цей Порядок.
Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об'єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Періодичність здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306.
Для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки, який містить:
> найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід державного нагляду (контролю);
> місцезнаходження суб'єкта господарювання та об'єкта перевірки;
> предмет перевірки;
> дату початку та дату закінчення перевірки;
> посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які будуть здійснювати перевірку.
На підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, що підписується керівником або уповноваженою ним особою відповідного органу Держтехногенбезпеки України та реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки. Підпис посадової особи Держтехногенбезпеки України скріплюється гербовою печаткою органу Держтехногенбезпеки України.
Посвідчення на проведення перевірки є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час об'єкта перевірки, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або внутрішнього розпорядку роботи.
Орган Держтехногенбезпеки України не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки надає/вручає особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб'єкта господарювання повідомлення про проведення планової перевірки.
У разі направлення повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держтехногенбезпеки України строк одержання суб'єктом господарювання такого повідомлення повинен бути не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення планової перевірки.
Тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб'єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка, а також ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів суб'єкта господарювання, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Позаплановою перевіркою суб'єкта господарювання є перевірка, проведення якої не передбачено планами роботи Держтехногенбезпеки України, її територіальних органів, яка проводиться на підставі:
> подання суб'єктом господарювання письмової заяви до органу Держтехногенбезпеки України про здійснення перевірки за його бажанням;
> виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
> перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом Держтехногенбезпеки України;
> звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди Держтехногенбезпеки України на його проведення;
> настання аварії, смерті потерпілого внаслідок виникнення надзвичайної ситуацій або пожежі, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.
Проведення перевірок суб'єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об'єктів органами Держтехногенбезпеки України
Перевірка складається з таких основних частин:
1. підготовка до перевірки;
2. проведення перевірки;
3. оформлення результатів перевірки;
4. вжиття відповідних заходів за результатами перевірки.
Під час підготовки до перевірки державний інспектор з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, який буде її здійснювати, зобов'язаний:
> ознайомитися з матеріалами наглядової справи та/або матеріалами, які надійшли від інших органів;
> визначити перелік питань, які буде перевірено та вивчено на об'єкті суб'єкта господарювання (залежно від специфіки господарської діяльності та ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання органу влади, іншого підконтрольного об'єкту);
> ознайомитись з відповідними галузевими нормативно-правовими та нормативно-технічними документами, що стосуються пожежної і техногенної безпеки, з матеріалами про пожежі та/або випадки виникнення надзвичайних ситуацій, а також з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну та техногенну небезпеку об'єкта перевірки.
Під час перевірки посадові особи Держтехногенбезпеки України, які її здійснюють, зобов'язані дотримуватись установлених правил внутрішнього розпорядку роботи та вимог охорони праці.
Посадові особи органів Держтехногенбезпеки України під час здійснення перевірок мають право:
> проводити огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом;
> одержувати під час здійснення перевірки від посадових осіб суб'єкта господарювання або органів влади, інших підконтрольних об'єктів пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки;
> вимагати від суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта усунення виявлених порушень вимог законодавства;
> вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;
> надавати (надсилати) суб'єктам господарювання або органам влади, іншим підконтрольним об'єктам обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення виявлених порушень і недоліків, постанови про застосування запобіжних заходів;
> притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів Держтехногенбезпеки України;
> фіксувати процес здійснення перевірки на засоби аудіо - та відеотехніки з наданням копії запису керівнику суб'єкта господарювання;
> зупиняти до усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей.
Посадові особи Держтехногенбезпеки України, які здійснюють перевірки, зобов'язані:
> повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати перевірку в межах повноважень, передбачених законом;
> дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та органами влади;
> не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення перевірки, якщо це не загрожує життю або здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
> забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та іншої інформації суб'єкта господарювання або органу влади, що стає доступною посадовим особам під час здійснення перевірки;
> ознайомити керівника суб'єкта господарювання або органу влади, а в разі їх відсутності - його заступника або уповноважену ним особу з результатами перевірки у строки, передбачені законом;
> надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення перевірки.
За результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України складається Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб згідно з уніфікованою формою (далі - Акт перевірки).
Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України зазначає в Акті перевірки стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники Акта перевірки підписуються посадовими особами органу Держтехногенбезпеки України, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом, а також іншими особами, які брали участь у перевірці. Один примірник Акта перевірки надається керівнику суб'єкта господарювання, або його заступнику, або уповноваженій ним особі.
На підставі Акта перевірки або довідки про результати перевірки органу влади, якщо під час здійснення перевірки суб'єкта господарювання або органу влади виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, протягом п'яти днів з дня її завершення складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.
Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (далі - припис) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.
До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.
На всі об'єкти перевірок в органі Держтехногенбезпеки України заводиться окрема наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали листування, у тому числі матеріали перевірок та експертиз протипожежного стану, у тому числі орендованих будівель та приміщень, а також копії дозволів, договорів про надання їх в оренду та інші документи, що характеризують стан протипожежного захисту об'єкта, техногенної безпеки і виконання вимог цивільного захисту відповідно до змісту наглядової справи, її ведення та зберігання та загальними відомостями про об'єкти, які потрібно відобразити у наглядовій справі.
У результаті перевірки "Сумський молочний завод" ДП "Аромат" на території підприємства та у приміщеннях було виявлені порушення нормативно-правових документів, що стосуються пожежної безпеки таких об'єктів і на основі їх запропоновані заходи для їх усунення:
1. Звільнити горище від сторонніх предметів (розділ 3 п.2.12"Правила пожежної безпеки в Україні" (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р №1417 (далі ППБУ)).
2. Провести вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій даху будівлі заводу та адміністративної будівлі вогнезахисним покриттям зі складанням акту (розділ 3 п.2.5 ППБУ).
3. Обладнати будівлю заводу внутрішнім протипожежним водопроводом з кількістю струменів та мінімальною подачею води 2х2,5 л/с п. (п.8.1., табл.3 та 4 ДБН В.2.5-64: 2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" (далі ДБН В.2.5-64: 2012)).
4. Забезпечити територію підприємства 2 пожежними водоймами об'ємом не менш ніж по 110 м3 (п.6.2.1, п.6.2.4 та табл.5 ДБН В.2.5 - 74: 2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" (далі - ДБН В.2.5-74: 2013)).
5. Нанести на світильники, встановлені у аміачній компресорній, знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами (розділ 4 п.1.5 ППБУ).
6. Заземлити усі металеві повітроводи (розділ 4 п.2.20 ППБУ).
7. Провести замір опору ізоляції електромереж електроустановок підприємства (розділ 4 п.1.20 ППБУ).
8. Провести огляд обладнання та вентиляційних пристроїв аміачно-компресорного цеху із записом про це в журналі роботи машинного відділення (щодобово) (п.2.9 НАОП 8.1.00-1.04-90. "Правила устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок").
...Подобные документы
Аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу, можливості виникнення горючого середовища за нормальних умов роботи. Умови та шляхи поширення пожежі, визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Розробка тактичного задуму.
дипломная работа [115,6 K], добавлен 27.07.2014Характеристика технологічного процесу ТзОВ "Свиспан Лімітед"; стан пожежної безпеки, перевірка відповідності протипожежним вимогам будівельних конструкцій, шляхів евакуації, систем опалення, вентиляції, пожежної автоматики, зв’язку, засобів пожежогасіння.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 25.05.2013Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень. Обґрунтування необхідності використання установок пожежної автоматики. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння. Рекомендації, інструкції по експлуатації установок пожежної автоматики.
курсовая работа [145,8 K], добавлен 25.12.2014Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 21.04.2015Аналіз небезпечних та шкідливих факторів під час експлуатації турбогенератора ТВВ-320-2ЕУЗ. Профілактичні заходи щодо нормалізації умов праці. Захисні засоби від ураження електричною напругою. Профілактичні заходи по забезпеченню пожежної безпеки.
контрольная работа [334,0 K], добавлен 29.03.2011Характеристика місцевих та загальних електричних травм. Забезпечення пожежної безпеки як один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей. Вимоги до шляхів евакуації працівників при пожежі на виробництві. Вентиляція виробничих приміщень.
контрольная работа [338,2 K], добавлен 19.09.2009Поняття та значення пожежної безпеки, комплекс заходів для її забезпечення. Напрямки протипожежного захисту об’єкта; засоби, способи та умови для гасіння пожежі. Організація безпечної евакуації людей та майна. Профілактична робота щодо запобігання пожеж.
реферат [23,7 K], добавлен 05.04.2014Оцінка протипожежного режиму підприємства на прикладі ВАТ "Близнюківський КХП". Порядок проведення позапланової перевірки об'єкта, уточнення категорій його приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Розрахунок засобів при гасінні умовної пожежі.
курсовая работа [277,9 K], добавлен 20.11.2013Характеристика пожежної небезпеки об’єктів. Проектування, монтаж та експлуатація автоматичних установок пожежогасіння в цеху з виробництва меблів. Вибір типу установки, методу гасіння і спонукальної системи. Розрахунки пожежного сповіщувача, сигналізаціЇ.
курсовая работа [112,3 K], добавлен 17.08.2014Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.
дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013Основи створення і впровадження системи управління пожежною безпекою на підприємстві, характеритсика нормативно правової бази по її забезпеченню. Основні функції і напрями функціонування СУПБ. Варіант системи заходів, щодо попередження виникнення пожеж.
реферат [33,7 K], добавлен 10.02.2011Пропозиції щодо вдосконалення організаційного і правового механізму державного управління пожежною безпекою в Україні. Розробка та реалізація дієвих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику виникнення пожеж і зменшення розміру збитку при загорянні.
статья [25,9 K], добавлен 11.09.2017Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010Законодавча база захисту від нещасних випадків. Відповідальність за безпеку, проведення первинного та поточного інструктажів з питань охорони праці. Системи пожежної безпеки, види вогнегасників. План евакуації людей на випадок пожежі з приміщень готелю.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 03.10.2013Визначення категорії виробництва пожежної небезпеки і найбільш небезпечного процесу. Оцінка виробничого травматизму на підприємстві і рівня професійних захворювань. Принципи створення безвідхідних виробництв, утилізація відходів.
реферат [23,6 K], добавлен 09.05.2005Пожежно-технічна характеристика, аналіз основних параметрів оперативної обстановки та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Склад добровільної пожежної дружини. Застосування запобіжних заходів порушень правил пожежної безпеки.
дипломная работа [429,0 K], добавлен 15.08.2011Поняття та різновиди пожеж. Горіння та пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Загальні вимоги з пожежної безпеки на підприємствах харчування. Первинний протипожежний інструктаж. Заходи пожежної безпеки при проходженні виробничої практики.
реферат [53,6 K], добавлен 28.11.2009Бесіди з дітьми про безпеку життя. Правила та організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці. Види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Правила пожежної безпеки у вашому домі. Правила поведінки під час пожежі. Запобігання отруєнь.
учебное пособие [33,8 K], добавлен 20.05.2008Димові пожежні сповіщувачі. Призначення, будова, робота, графічне позначення в технічній документації, вимоги до розміщення і експлуатації. Комплекс технічних засобів автоматичної пожежної сигналізації для управління установками пожежогасіння "Фотон-ПТ".
контрольная работа [27,4 K], добавлен 29.02.2012Поняття пожежної безпеки. Характерні причини та небезпечні чинники виникнення пожеж. Організація та технічні протипожежні заходи: сигналізація, інструктаж та навчання. Вибухи та їх наслідки. Види хімічно-небезпечних речовин. Протипожежна профілактика.
реферат [35,4 K], добавлен 04.04.2011
