Охорона праці офісних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС»

Сумського державного університету

Кафедра управління та фінансово-економічної безпеки

Реферат

з дисципліни «Основи охорони праці»

на тему : «Охорона праці офісних працівників»

Підготував: Поліщук Олександр

Перевірила: к.е.н., доц. Гордієнко В.П.

Суми -- 2017

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Охорона праці офісних працівників в Україні

1.1 Державне регулювання умов праці офісних працівників

1.2 Вимоги до робочого місця офісного працівника

РОЗДІЛ ІІ. Тенденції у сфері охорони праці офісних працівників

2.1 Особливості визначення стану умов праці в сучасному офісі

2.2 Джерела шкідливого впливу на здоров'я та безпеку службовців, що працюють на дому як офісні працівники

2.3 Міжнародні стандарти з охорони праці

2.3.1 Праця з моніторами

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



ВСТУП

В Європейському Союзі значна увага приділяється здійсненню та координуванню політики держав-членів в сфері охорони праці, як важливої складової соціальної політики Співтовариства в цілому.

Право кожного працівника на умови праці, що забезпечують охорону його здоров'я, його безпеку та повагу до його честі, визнано невід'ємним правом кожного громадянина Європейського Союзу, про що зазначається у Хартії Євросоюзу про основні права людини 2000 року.

Правові основи охорони праці в країнах Європейського Союзу закладено в положеннях статей 136, 137 Договору про заснування Європейського Співтовариства.

Процес наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони праці полягає у досягненні на практиці високих європейських стандартів охорони праці із загальним зниженням показників виробничого травматизму та професійних захворювань.

Нажаль, сьогодні стан охорони праці в Україні не можна визнати задовільним.

Питома вага працівників, зайнятих роботою в офісних приміщеннях, займає одне з провідних місць в структурі сучасного виробництва. В Україні нараховується близько 2 млн так званих «білих комірців», зайнятих у сфері бізнесу, державного управління, фінансової діяльності та зв'язку. Дослідження умов праці офісних працівників є предметом підвищеної уваги сучасної гігієнічної науки, особливо з урахуванням використання комп'ютерної техніки на робочих місцях.

За даними сучасних санітарно-гігієнічних досліджень у багатьох випадках офісна праця потребує нормалізації мікрокліматичних умов, оптимізації аероіонного складу повітря та впровадження раціональних режимів роботи з ВДТ ПК. За ДСТУ ISO 9241:2004 «Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі» пропонуються методичні підходи до організації робочого місця офісних працівників, але вплив мікрокліматичних умов та деяких інших фізичних факторів (ЕМП, аероіонний склад) офісних приміщень потребують подальших досліджень.



РОЗДІЛ І. ОХОРОНА ПРАЦІ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ

1.1 Державне регулювання умов праці офісних працівників

Конституція України гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Однак у сучасних реаліях ведення бізнесу, гаслом якого є «Максимальні прибутки при мінімальних витратах», економія, на жаль, відбувається саме на забезпеченні прийнятних умов праці. Робота в офісах, що розташовані у підвальних, складських, тісних, малоосвітлених і погано провітрюваних приміщеннях, не є рідкістю для сьогоднішніх «білих комірців».

Разом з тим кожен роботодавець чекає і вимагає від своїх підлеглих максимальної ефективності і відданості виконуваній роботі. Однак слід зважати, що безпечні умови праці - не тільки запорука комфортного існування працівників у межах офісу, а в першу чергу - їх здоров'я та працездатності, а відтак і прибутковості підприємства.

В даній публікації розглянемо основні показники належних умов праці в офісних приміщеннях.

Загальні вимоги до умов праці на підприємствах встановлено законодавством про працю. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі - Закон про охорону праці) умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Більш детальні вимоги щодо охорони праці, зокрема охорони праці офісних працівників, містять Кодекс законів про працю, Закон України «Про охорону праці», а також інші підзаконні нормативно-правові акти. Стаття 158 Кодексу законів про працю України встановлює обов'язок власника або уповноваженого ним органу вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо. А згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Більшість нормативів щодо умов праці офісних працівників встановлено на рівні державних стандартів. Основними з них є:

? Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 2.3.6.037-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 37;

? Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 39;

? Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42;

? Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7;

? Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. № 65 (далі - Правила № 65); Робочі місця офісних працівників, обладнані персональними комп'ютерами (далі - робочі місця), повинні відповідати вимогам «Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 року № 65 (Правила), та «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (ДСанПіН 3.3.2-007-98). Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з персональними комп'ютерами, у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані персональними комп'ютерами і периферійними пристроями. Зазначені нормативно-правові акти встановлюють санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення, в якому розташоване робоче місце, власне до робочого місця, освітлення, рівнів вібрації і шуму, мікроклімату в приміщенні тощо.

1.2 Вимоги до робочого місця офісного працівника

Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника персональних комп'ютерів ДСанПіН 3.3.2-007-98 та Правил. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче другого ступеня вогнестійкості. Для всіх будівель і приміщень, де знаходяться робочі місця, повинно бути визначено клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.01-97. Відповідне позначення повинно бути нанесено на вхідних дверях кожного приміщення. Не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями у підвалах і цокольних поверхах. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються робочі місця, а також над ними чи під ними. При цьому площа приміщення має бути не менше 6,0 кв. м. із розрахунку на одне робоче місце, а об'єм - не менше 20,0 куб. м.

Віконні прорізи приміщень для роботи з персональними комп'ютерами мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки. Для внутрішнього оздоблення приміщень з персональними комп`ютерами слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8, для стін 0,5-0,6. Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Забороняється для оздоблення інтер'єру приміщень з персональними комп`ютерами застосовувати полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. Полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень з персональними комп'ютерами можуть бути використані при наявності дозволу органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби. Приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу. Приміщення, де розміщені робочі місця, мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації і вогнегасниками відповідно до вимог чинного законодавства України. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними. У приміщеннях, в яких розташовані робочі місця, слід щоденно робити вологе прибирання. Крім того, ці приміщення мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги, а при них мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження.

При розміщенні робочих столів з персональними комп'ютерами слід дотримувати:

? відстань між бічними поверхнями персональних комп'ютерів 1,2 м.;

? відстань від тильної поверхні одного персонального комп'ютера до екрана іншого - 2,5 м.

За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 -- 2м.

Конструкція робочого місця користувача персонального комп'ютера має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози офісного працівника. Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу має регулюватися в межах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600-1400мм, глибина - 800-1000мм).

Робочі місця слід розташовувати відносно світових прорізів так, щоб природне світло падало переважно з лівого боку. Монітор має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700мм, але не ближче ніж за 600мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30 градусів до нормальної лінії погляду працівника. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5-15 градусів. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. Розташування пристрою введення -- виведення інформації має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою - 900-1300мм, за шириною 400-500мм. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

Робоче місце з персональним комп'ютером слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщуються.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат. Не допускається:

? виконувати обслуговування, ремонт та налагодження персонального комп'ютеру та периферійних пристроїв безпосередньо на робочому місці оператора;

? зберігати біля персонального комп'ютеру та периферійних пристроїв папір, будь-які носії інформації (диски, флешки тощо), запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

? відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі персонального комп'ютеру та периферійних пристроїв або їх технічне налагодження;

? працювати з персональним комп'ютером, у яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на моніторі тощо;

? працювати з матричним принтером за відсутності вібраційного килимка та зі знятою (піднятою) верхньою кришкою.

Приміщення для роботи з персональними комп'ютерами мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією. У приміщеннях на робочих місцях мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86.

умова праця офісний працівник

Таблиця 1.1 - Стандарти мікроклімату офісного приміщення

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, град. С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка-1 а	22 24	40 60	0,1
	легка-1 б	21 23	40 60	0,1
Тепла	легка-1 а	23 25	40 60	0,1
	легка-1 б	22 24	40 60	0,2

Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам № 2152-80.

Таблиця 1.2 - Іонізація повітря

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. повітря
	n +	n -
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 3000	3000 5000
Максимально допустимі	50000	50000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Приміщення, в яких встановлені персональні комп'ютери, повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СНиП II-4-79.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природною освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%. Розраховується КПО за методикою, викладеною в СНиП II-4-79.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). Зазначення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300лк. Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у приміщеннях, де переважним чином працюють з документами, допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих.

Допускається використання світильників таких класів світлорозподілу:

? прямого світла -- П;

? переважно прямого світла -- Н;

? переважно відбитого світла -- В.

Для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛПО 3б із дзеркальними гратами, що укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації «Кососвітло». При відсутності світильників серії ЛПО36 з ВЧ ПРА і без ВЧ ПРА модифікації «Кососвітло» допускається застосування світильників загального освітлення серії:

? ЛПО13 -- 2Ч40/Б -- 01;

? ЛПО13 -- 4Ч40/Б -- 01;

? ЛПО13 -- 2Ч40 -- 06;

? ЛПО13 -- 2Ч65 -- 06;

? ЛСО05 -- 2Ч40 -- 001;

? ЛСО05 -- 2Ч40 -- 003;

? ЛСО04 -- 2Ч36 -- 008;

? ЛПО34 -- 4Ч36 -- 002;

? ЛПО34 -- 4Ч58 -- 002;

? ЛПО31 -- 2Ч31 -- 002,

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих грат заборонено. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м², захисний кут світильників -- не менше ніж 40 градусів. Світильники місцевого освітлення повинні мати відбивач, що просвічує, із захисним кутом, не меншим ніж 40 градусів.

Слід передбачити обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість світлих поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення), що розташовані в полі зору повинна бути не більше ніж 200 кд/м². Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані ВДТ має не перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення - 200 кд/м².

Показник осліпленості у разі використання джерел загального штучного освітлення у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ВДТ. При цьому співвідношення яскравостей робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо -- 5:1. Коефіцієнт запасу для освітлювальних установок загального освітлення має дорівнювати 1,4. Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з ВЧ ПРА для світильників будь-яких типів. Якщо не має світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі. Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.

Устаткування, що становить джерело шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями, де знаходяться робочі місця. Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях слід застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких має обґрунтовуватись спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81(Додаток Г, Таблиця Г.3).

Значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90.

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77. Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР № 3206-85, ГДР № 4131-86, СН № 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84). Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88. Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4557-88(додаток Г, таблиця Г.1, Г.2).

Іонізуючі електромагнітні випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотерміналу при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74 x 10 в ст.-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

При організації праці, що пов'язана з використанням персональних комп'ютерів, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. За основну роботу з персональним комп'ютером слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни. Протягом дня мають передбачатися:

? перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

? перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

? додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

? Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

? Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці: для розробників програм слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за персональним комп'ютером;

? для операторів персональних комп'ютерів слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

? для операторів комп'ютерного набора слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за персональним комп'ютером.

З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи), чергування вводу даних та редагування текстів. Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. В окремих випадках -- при хронічних скаргах працюючих на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей -- допускаються індивідуальних підхід до обмеження часу робіт з персональним комп'ютером, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з персональним комп'ютером. Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності. За умови високого рівня напруженості робіт з персональним комп'ютером показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.



РОЗДІЛ ІІ. ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ

2.1 Особливості визначення стану умов праці в сучасному офісі

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 р. №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Словосполучення, що зустрічаються в тексті, такі як: «технологічний процес», «використовуване обладнання», «сировина та матеріали», «виробниче середовище», дають хибну впевненість власникам та керівникам підприємств, установ та організацій соціально-култьурної та невиробничої, що вимоги цієї Постанови не поширюються на їхню діяльність. Однак, умови праці в сучасному офісі дуже далекі від ідеалу і мова, в даному випадку, їдеться не тільки про основну характеристику трудової діяльності офісного працівника - напруженість праці (рівень якої, до речи, також повинен досліджуватися при проведенні атестації).

Найбільш поширені забруднюючи речовини, що зустрічаються в офісних приміщеннях та джерела їх походження:

Фенол і формальдегід, що потрапляють в повітря переважно з полімерних ремонтно-обробних матеріалів, меблів, ДСП, килимового покриття. Формальдегід віднесений до класу канцерогенних речовин, що володіє хронічною токсичністю. Пари формальдегіду надають дратівливу дію на дихальні шляхи, очі, шкірний покрив.

При тривалій дії на організм людини негативно впливає на репродуктивні органи, викликаючи спадкову генетичну і хромосомну мутацію. Фенол сильна нервова отрута. Хронічне отруєння фенолом виявляється в порушенні центральної нервової системи, а потім в серцево-судинній, при подальшій інтоксикації вражається діяльність шлунковокишкового тракту, змінюється вітамінний обмін.

2. Група органічних речовин, що виділяються в повітря з полімерних обробних матеріалів, бензол, толуол, етилбензол, ксилол, меркаптани і ін. Вміст цих речовин в офісних приміщеннях часто пов'язаний з тим, що використовувані в ремонті офісів матеріали бувають найдешевшими і неякісними. Вказані речовини надають загальнотоксичну дію на організм, можуть викликати алергічні реакції. 3. Оксиди азоту, сірі, вуглецю, а також органічні сполуки, що часто зустрічаються в офісних приміщеннях, розташованих поблизу автомобільних доріг або автострад. Загальна система кондиціонування будівель може сприяти попаданню вихлопних газів навіть на верхні поверхи будівель. Оксиди сірки роблять вплив перш за все на слизисту оболонку верхніх дихальних шляхів, можуть проникнути далі всередину легенів. Хронічне забруднення може викликати бронхіальну закупорку, порушити функції легенів. У вологій атмосфері з оксидів сірі, що викидаються електростанціями, підприємствами, транспортом, утворюється сірчана кислота, дія на живі організми якої згубно. Оксиди азоту (NO, NО2, NОх) головна складова міського "смогу", роблять вплив не тільки на легені, але і на органи зору. При малих дозах характерні алергії і роздратування. Окисел вуглецю (З) сильно токсичне з'єднання, що викликає головний біль, запаморочення, блювоту, задишку. У 200 разів швидше чим кисень приєднується до гемоглобіну крові і перешкоджає насиченню киснем крові і тканин, м'язів і мозку. Особливого значення цей чинник набуває для людей з порушенням серцевої діяльності. Незначне підвищення змісту окислу вуглецю в крові викликає гострі ускладнення (серцеві напади, порушення циркуляції крові і так далі). Небезпека отруєння підвищується для людини, що палить.

4. Під час процесу копіювання відбувається виділення токсичних газів, до складу яких можуть входити канцерогенні речовини, такі як тріхлоретан (викликає подразнення шкіри), ізооктан, толуол (що викликає втому, сонливість, роздратування слизових оболонок), ксилол (ниркова недостатність), бензол (що має канцерогенну і тератогенну речовину, яка негативно впливає на протікання вагітності). Використовувані в копіювальній техніці фоторецепторні барабани покриті сульфідами кадмію і селену; під впливом електрики на їх поверхні відбувається виділення газу, який може бути причиною роздратування носоглотки, нудоти, блювоти, подразнення шкіри, риніту. Окис вуглецю входить до складу тонера ксерокса і виділяється на етапі закріплення зображення. При великій концентрації в повітрі приміщення може викликати головний біль, слабкість, сонливість, почастішання пульсу. Тонер ксерокса це з'єднання полімерів, вуглецю, оксиду заліза, неорганічних добавок. Його склад завжди неоднорідно різний, іноді може містити канцерогенні речовини. За ступенем шкідливості і небезпеки для здоров'я людини тонер може бути порівняний з вугільним пилом, він впливає на органи дихання, викликає подразнення слизової оболонки очей, носоглотки, подразнення шкіри.

5. Різноманітні специфічні з'єднання, що містяться в зовнішньому і внутрішньому повітрі підприємств (або колишніх підприємств), на території яких знаходяться офіси. Наявність даних речовин в повітрі залежить від профілю підприємства, продукції, що випускається ним, наявністю очисних споруд.

6.Джерелом радону в приміщенні може бути бетон, цегла та інші будматеріали, що містять природні радіонукліди. Радон сприяє виникненню так званого синдрому хворих будівель. Спочатку цей синдром може проявлятися в проблемах з диханням, потім у вигляді болів у суглобах, безсонні. Симптоми, що нагадують грип, можуть зберігатися роками, поступово руйнуючи імунну систему.

Ефект токсичної дії різних речовин залежить, в тому числі, від мікрокліматичних умов в приміщенні офісу. Дуже часто при створенні і організації робочих місць не враховується, що для комфортних умов роботи важливі значення складових мікроклімату приміщення: температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, температура поверхонь, радіаційна температура. Людським організмом мікроклімат сприймається як багатофакторна функція, всі його компоненти знаходяться у взаємозв'язку один з одним. І, якщо з підтримкою певної температури повітря при використанні сучасних систем кондиціювання та опалення, проблем не виникає. То саме про поєднання основних параметрів мікроклімату, частиш за все, забувають. Так, наприклад, тепле повітря з низькою вологістю (так часто властивий сучасним квартирам і офісам) діє на слизисті оболонки очей, рота, верхніх дихальних шляхів (висушує їх) і може привести до утворення тріщин слизистих оболонок і кровотечі дрібних судин. І навпаки: тривале і часте перебування людей в умовах підвищеної вологості обтяжує перебіг багатьох захворювань. Особливо чутливі до високої вологості хворі гіпертонічною хворобою і атеросклерозом. При високій вологості створюються сприятливі умови для зростання цвілі, хвороботворних бактерій в повітрі.

Таким чином, можна констатувати, що в сучасному офісі на працівника діє велика кількість шкідливих виробничих факторів, ступінь впливу яких неможливо оцінити без проведення атестації робочих місць. Це не дає змоги пов'язати погіршення стану здоров'я людини під час виконання трудових обов'язків з впливом відповідних шкідливих факторів; позбавляє працівника соціальних гарантій та конституційних прав на безпеку та охорону праці; призводить до великих економічних збитків на підприємстві та державі в цілому.

2.2 Джерела шкідливого впливу на здоров'я та безпеку службовців, що працюють на дому як офісні працівники

Шкідливий вплив на здоров'я та безпеку службовців на винесених робочих місцях може виходити з тих же самих джерел, що і при роботі в звичних умовах офісу. Проте до них слід додати ще кілька чинників. Якість повітря всередині приміщень. Більшість житлових будинків не обладнано автоматичними системами вентиляції, і відновлення повітря в приміщенні відбувається шляхом природної вентиляції.

Ефективність цього процесу може залежати від таких факторів, як тип теплоізоляції споруди і так далі. В таких умовах не можна гарантувати надходження свіжого повітря ззовні в достатньому обсязі. Якщо природна вентиляція не справляється з тим, щоб компенсувати вплив джерел забруднення внутрішнього повітря, що знаходяться у використовуваному для роботи житловому приміщенні, може виникнути необхідність у використанні додаткових коштів вентиляція. До забруднювачів повітря в житловому приміщенні відносяться:

Природний газ або окис вуглецю з несправних опалювальних систем або нещільно закритих печей; Пари і гази від фотокопіювальних пристроїв, принтерів або іншого офісного обладнання; Хімічні речовини, гази і пил, що утворюються в ході проведених ремонтних або будівельних робіт у будинку службовця; Речовини, що утворюються в ході різних видів діяльності, що здійснюються в сусідніх приміщеннях, якщо службовець проживає в багатофункціональному будівлі (типу житлового будинку, на першому поверсі якого знаходиться манікюрний салон, хімчистка чи ресторан швидкого харчування); Радон, якщо приміщення знаходиться в підвальній частині будівлі в тих країнах світу, де відбуваються радонові випаровування з матеріалів, що використовуються в будівництві або з грунту. Пожежна небезпека. Електропроводка в житловому приміщенні рідко буває розрахована на потреби в електроенергії обладнання, який зазвичай використовується при роботі з винесеного робочого місця, типу принтерів, копіювальних пристроїв і інших офісних пристосувань. Монтаж такого устаткування без попередньої оцінки можливостей підключення в житловому приміщенні створює небезпеку виникнення пожежі. Місцеві будівельні норми можуть перешкоджати проведенню модернізації приміщення, необхідної для задоволення потреби в додатковому обладнанні. Деякі службовці, які орендують квартири, проживають у багатоквартирних будинках, де відсутній чіткий план евакуації мешканців у разі виникнення пожежі, блокований доступ до пожежних виходів або замкнені їх двері.

Ергономічні джерела небезпеки. Робота вдома припускає, що службовець користується власними меблями: стільцями, столами, полицями та іншими предметами, необхідними для виконання поставлених перед ним завдань. При розгортанні комп'ютеризованого робочого місця в житловому приміщенні можуть бути відсутні всі необхідні умови організації інтенсивної роботи. Недостатньо велика робоча поверхня, розміри полиць або шаф можуть привести до того, що працівникові доведеться часто нахилятися, приймати незручну позу, тягнутися за необхідними предметами. В результаті цього можливий розвиток травматичних розладів накопичувального характеру. Робота в холодному або нерівномірно опалювальному приміщенні може також сприяти виникненню захворювань кістково-м'язової системи.

Освітлення. Погане освітлення може призвести до необхідності тривалий час перебувати в незручному положенні або напружувати зір. Робоче освітлення може знадобитися для столу або підставок для документів. Стіни і поверхня меблів повинні бути матовими і пофарбовані в нейтральний колір. Ці принципи знаходять все більш широке поширення при обладнанні службових приміщень, але не стали ще переважаючими в оформленні житла. Професійний стрес. Повна зайнятість в домашній обстановці позбавляє працівника емоційних та професійних переваг постійної взаємодії з співробітниками і наставниками. Ізоляція, що виникає при роботі з винесеного робочого місця, може позбавити працівника можливості участі в заходах, що сприяють його професійному зростанню, можливості просування по службі та участі в обміні досвідом з іншими співробітниками. Комунікабельні люди можуть особливо сильно відчувати брак спілкування і пов'язані з ним наслідки в емоційній та професійній сфері.

Відсутність системи послуг з надання адміністративної підтримки і допомоги боку організації тим службовцям, яким вона необхідна, представляє собою додаткову складність для тих, хто працює на винесених робочих місцях. Керівник організації повинен постаратися залучити службовців даної категорії до участі у виробничих нарадах та інших спільних заходах особисто або за допомогою електроніки (через організацію телеконференцій), з урахуванням наявних матеріально-технічних і географічних обмежень. Службовці, які мають малолітніх дітей, непрацездатних членів сім'ї або старіючих батьків швидко відчують помітні переваги роботи на дому. Але необхідність приділити увагу сім'ї може позначитися на ступені концентрації працівника, що вимагається для виконання поставлених перед ним завдань. Що виникає при цьому напруга часом негативно позначається на стані духу працівника, не здатного ефективно справлятися з домашніми проблемами і не задовольняє вимог роботодавця. Робота з винесеного робочого місця не повинна розглядатися як альтернатива використанню послуг дитячих установ і агентств по догляду за людьми похилого віку. Оскільки службовці сильно відрізняються один від одного в своєму вмінні збалансувати роботу і домашні обов'язки, потреба у використанні спеціальних програм підтримки в цілях боротьби з можливим стресом і для збереження високої продуктивності праці повинна визначатися на індивідуальній основі. Жоден службовець не повинен бути переведений в режим роботи з винесеного робочого місця проти своєї волі. Компенсація у разі травми або хвороби. Професійні захворювання часто розвиваються протягом тривалого періоду часу в результаті накопичення негативного впливу з боку тих чи інших факторів. Можливість запобігання цих захворювань залежить від швидкої ідентифікації факторів ризику та залагодження проблеми за допомогою різноманітних методів і надання медичної допомоги потерпілому працівникові при перших симптомах захворювання. До теперішнього часу міра відповідальності роботодавця при нещасних випадках і пошкодження, отримані в ході роботи вдома, визначалася шляхом обговорення з урахуванням конкретних обставин справи.

Захист працюючих на дому. Контракт між працюючим на дому службовцям і роботодавцем повинен включати широке коло питань, що стосуються організації робочого середовища, забезпечення безпеки та охорони праці, навчання і використовуваного обладнання. Роботодавець повинен оглянути робочий простір, організоване за місцем проживання службовця (погодивши з ним час свого відвідування), щоб переконатися в наявності умов для безпечної роботи, розпізнати і усунути фактори ризику, які можуть привести до хвороби або травм. В ході огляду слід оцінити стан повітря в приміщенні, ергономіку робочого місця, можливості вільного пересування в робочому просторі, освітлення, ступінь впливу з боку хімічних речовин та інші характеристики робочого простору. Необхідна чітка політика щодо забезпечення службовця обладнанням і матеріалами, необхідними для виконання поставлених завдань. Слід досягти чіткої домовленості з питання про відповідальність за майно роботодавця (і працівника), які можуть бути знищені або пошкоджені в результаті пожежі, стихійного лиха або пограбування. Службовці повинні бути звільнені від фінансової відповідальності, крім тих випадків, коли збиток буде понесений через їх недбалого ставлення до своїх обов'язків. Крім того, робота на дому повинна контролюватися на регулярній основі з метою виявлення тих службовців, які не виконують її в повному обсязі.

2.3 Міжнародні стандарти з охорони праці

Міжнародні стандарти серії ISO 9000 та ISO 14000 що поєднані із системою управління охороною здоров'я та безпекою праці на підприємстві стандарту OHSAS 18001:2007, дозволяють створювати ефективні системи захисту людини, незалежно від галузі та напрямку діяльності працівників, чи то у виробництві, чи то у сфері послуг. Вони спрямовані більше на гігієну та безпеку праці, ніж на безпеку продукції та послуг, пояснюють

У Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Там кажуть, що впровадження в Україні стандарту OHSAS 18001:2007 є дуже актуальнім питанням. Фахівці Фонду роз'яснюють Складна абревіатура OHSAS 18001:2007 ховає за собою низку нормативних актів, стандартів, які означають англійською «Occupational Health and Safety Management Systems» що перекладається як «Система управління гігієною та охороною праці».

Страхові експерти з охорони праці зазначають, що на тих підприємствах де запроваджені міжнародні стандарти «Системи управління охороною праці», щорічно фіксується різке зниження рівня травматизму та проф. захворюваності. А умови праці стають максимально наближеними до Європейських, а саме: Усі працівники при укладанні трудових договорів проходять письмове ознайомлення з умовами праці, пільгами та компенсаціями за важкі та шкідливі умови праці (за їх наявності), правами й обов'язками працівників, правами й обов'язками роботодавця. Під час прийняття на роботу Проводяться медичні огляди працівників, також міжнародні стандарти передбачають і періодичні медичні огляди та попередження ризиків професійного захворювання. На таких підприємствах всі працівники забезпечені спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Розроблені інструкції х охорони праці, оцінені ризики по кожній професії згідно вимог стандарту OHSAS 18001, за якими проводиться інструктаж, навчання з питань охорони праці, інструктажі з охорони праці, Навчання, медичні огляди, забезпечення ЗІЗ проводиться постійно за рахунок підприємства. Такий досвід забезпечення гідних умов праці, страхові експерти Фонду намагаються розповсюджувати між всіма страхувальниками та проводити пропаганду серед роботодавців, щодо доцільності впровадження міжнародних стандартів, які дозволяють не лише знизити рівень травматизму а й попередити його в подальшому. А це несе і економічні вигоди для роботодавця і підвищує конкурентоздатність його підприємства на зовнішніх ринках.

2.3.1 Праця з моніторами

Роботодавець повинен планувати діяльність виконавця таким чином, щоб щоденна робота за екраном періодично призупинялася на перерви або замінялася іншою роботою з метою скорочення робочого навантаження біля екрану. Працівники повинні мати можливість проходити відповідну перевірку очей та зору, що проводиться фахівцем належної кваліфікації: до початку роботи з екранним пристроєм; згодом, з регулярною періодичністю; при виникненні труднощів із зором, що може бути пов'язане з роботою біля екрана.

Працівники повинні мати право на офтальмологічне обстеження, якщо результати перевірки, показали, що це необхідно. Якщо результати перевірки або обстеження, показують, що це необхідно, і якщо не можуть бути використані звичайні способи корекції, працівники повинні забезпечуватися спеціальними способами корекції, що відповідають виконуваній роботі. Заходи, що застосовуються, не повинні ні за яких умов втягувати працівників у додаткові фінансові затрати. Захист очей і зору працівників може забезпечуватися як частина національної системи охорони здоров'я.

Безпосередньо до екрану дисплея визначні певні вимоги. Символи на екрані повинні бути добре позначені і чітко представлені, мати відповідний розмір, між символами і рядками символів повинна бути належна відстань. Зображення на екрані повинне бути стабільним, без будь-яких миготінь або інших видів нестабільності. Яскравість та контрастність символів повинна бути легко регульована оператором, а також легко адаптуватися до навколишніх умов. Екран повинен легко та вільно повертатися і нахилятися залежно від потреби оператора. Повинна передбачатися можливість використання окремої підставки, або регульованого столу для розміщення екрану.

Екран не повинен відблискувати або відбивати світло, що може викликати дискомфорт у користувача. Також встановлено вимоги до клавіатури, що підключена до екранного пристрою. Клавіатура повинна відкидатися і бути автономною (відокремленою від екрану) для того, щоб працівник міг вибрати зручну робочу позу і уникнути втоми рук (кисті і верхньої частини руки). Простір перед клавіатурою повинен бути достатнім для опору рук оператора. Клавіатура повинна мати матову поверхню, щоб уникнути виблискування. Розташування клавіш і самі клавіші повинні бути такими, щоб полегшити роботу із клавіатурою. Позначення клавіш повинне бути достатньо контрастним і розбірливим.

Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру, мати поверхню з низькою відбивною здатністю, допускати гнучкість при розміщенні екрана, клавіатури, документів і відповідного устаткування. Підставка для документів повинна бути стійкою і врегульованою і розташовуватися таким чином, щоб мінімізувати необхідність незручних рухів голови та очей. Повинен бути достатній простір для того, щоб працівник міг зайняти зручне положення. Робоче крісло повинне бути стійким і дозволяти оператору легко рухатися та займати зручне положення. Сидіння повинне регулюватися по висоті. Спинка сидіння повинна регулюватися як по висоті, так і по нахилу. Повинна бути передбачена підніжка для тих, кому це необхідно для зручності.

Робочі станції повинні проектуватися таким чином, щоб джерела світла, такі як вікна або відкриті просвіти, прозорі або напівпрозорі стіни, а також яскраво пофарбовані арматура або стіни не викликали прямого виблискування та, наскільки це можливо, відбиттів на екрані. Вікна повинні оснащуватися відповідною системою регульованих шторок для того, щоб зменшити денне світло, що падає на робочу станцію.

При оснащенні робочої станції необхідно брати до уваги шум, який походить від устаткування такої робочої станції, зокрема, для того щоб не відволікати увагу і не заважати розмовам. Устаткування, що входить до робочої станції, не повинне виділяти надлишкове тепло, що може спричинити незручності працівникам. Все випромінювання, за винятком видимої частини електромагнітного спектра, повинно бути зведене до незначного рівня з огляду безпеки і охорони здоров'я працівників. Повинен бути забезпечений і підтримуватися належний рівень вологості.

Вимоги стосуються також і програмного забезпечення. При розробці, виборі, замовленні та модифікації програмного забезпечення, а також при розробці завдань, що передбачають використання екранного устаткування, роботодавець повинен керуватися наступними засадами:

а) програмне забезпечення повинно відповідати розв'язуваним завданням; b) програмне забезпечення повинно бути простим у використанні, а де необхідно, адаптовано до рівня знань і досвіду оператора; не слід використовувати засоби кількісної і якісної перевірки, незнайомі працівникам;

c) працівники повинні одержувати зворотний зв'язок про роботу систем;

d) системи повинні видавати на екран інформацію у форматі і темпі, зручному для операторів;

e) принципи ергономіки, застосовувані в програмному забезпеченні, повинні, зокрема, поширюватися і на обробку даних людиною.

Підпункт ґрунтується на Директиві 90/270/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 29 травня 1990 року про мінімальні вимоги безпеки та здоров'я при роботі з екранними пристроями та на основі Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98: Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня 1998 р. N7.



ВИСНОВКИ

Якщо причиною поганого самопочуття на робочому місці, і як наслідок, низької працездатності є порушення норм мікроклімату в приміщенні, варто звернутися до роботодавця з проханням виправити ситуацію. Мікрокліматичні умови є одним з провідних факторів на робочих місцях у сучасних офісних приміщеннях. Незважаючи на наявність систем кондиціювання повітря, у холодний період року температура повітря офісних приміщень перевищувала допустиму в середньому на 1 °С при недостатній вологості повітря (20-39 %), у теплий період - середні температури повітря перевищували допустимі на 1,5-8 °С. За Гігієнічною класифікацією праці параметри мікроклімату необхідно віднести до класу 3.1-3.3

В офісних працівників, працюючих з персональною комп'ютерною технікою, спостерігається порушення теплового стану організму з підвищенням середньозваженої температури тіла на 0,2-0,7 °С, що потребує нормалізації мікрокліматичних умов праці. 3. Серед офісних працівників встановлено підвищення темпів старіння до 4,2 років, надлишкової маси тіла в середньому на 10,2 кг, що призводить до підвищення основного обміну речовин до 117 ккал/добу. 4. За коефіцієнтом адаптації в офісних працівників визначали наступні типи адаптаційних реакцій організму: тренування - 48 %, активації - 45 %, стресу - 7 %. Гендерний показник не впливав на тип адаптаційної реакції. 5. У групі «стрес» спостерігали підвищення темпів старіння в середньому до 8,3 років, збільшення до 43,8 % працюючих з відхиленням маси тіла від нормальної за Броком, що потребує впровадження відповідних профілактичних заходів та розробки гігієнічних рекомендацій щодо поліпшення стану здоров'я.

Право на працю кожного громадянина нашої держави закріплює ст. 43 Конституції України, а абзац 4 цієї статті встановлює право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці. Належне вирішення поставлених Конституцією та іншими чинними нормативно-правовими актами завдань із створення безпечних і здорових умов праці можливе лише за умови дотримання вимог щодо відповідності приміщень нормам, визначеним законодавством України у сфері охорони праці. Вкрай важливо, щоб власники (керівники) підприємств всіх рівнів це розуміли і не підходили до вирішення цього питання за залишковим принципом.

...