Інформаційна безпека в сучасному світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Горденко С.І.

Серед питань безпеки життєдіяльності при роботі з комп'ютерною технікою та впливу сучасних інформаційних технологій на психічне здоров'я школярів висвітлено в публікаціях Н.І. Коцур [3].

Упродовж останніх років у науковому просторі з'явилася низка публікацій К.С. Вариводи, присвячених формуванню інформаційної безпеки підлітків у навчально-виховному процесі школи та Інтернет-мережі [4; 5].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Певні види та прояви інформації, що використовуються людьми для досягнення чи реалізації тієї чи іншої конкретної мети.

Метою написання даної статті є безпека в інформаційному аспекті, якісні та кількісні характеристики інформації.

Виклад основного матеріалу. Сучасні реалії постіндустріального суспільства, зумовлені значним ростом інформації, відкривають ще одну сферу життєдіяльності людини -- інформаційну. Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини, що зумовило появу грандіозного проекту об'єднання національних інформаційних і телекомунікаційних систем в глобальну інформаційну інфраструктуру.

Інформаційний простір -- складається з безлічі інформаційних полів різної потужності, які генеруються та випромінюються різними джерелами інформації. Інформаційний простір суспільства формують інформаційні системи різних видів.

Інформаційна система -- це певним чином організована в єдине ціле сукупність суб'єктів та об'єктів інформування, каналів зв'язку між ними та інформаційних засобів усіх можливих видів, яка обслуговує діяльність суспільства (галузь чи ділянку життя) з метою оптимізації відповідних інформаційних процесів.

Широка мережа взаємопов'язаних інформаційних систем різних типів і щаблів уже давно укриває усю нашу планету, утворюючи з сукупності інформаційний простір людства.

Інформаційна культура суспільства та окремої людини немаловажлива, бо це специфічна сторона культури, яка безпосередньо пов'язана саме з інформаційним аспектом життя (ступінь досконалості людини, суспільства, певної його частини в усіх можливих видах праці з по- трібною інформацією -- в отриманні, нагромадженні, кодуванні, переробці будь-якого роду, у створенні на цій основі якісно нової інформації і її передачі, практичного використання).

Інформація - важливий ресурс розвитку людства (суспільства).

Ресурси розвитку суспільства визначають його життєздатність існування. Це матеріальні та духовні ресурси, природні та штучні.

Інтернет -- міжнародна комп'ютерна система, яка за своєю суттю охоплює увесь світ і разом із тим увесь інформаційний універсам (тобто найрізноманітніші галузі інформаційного простору людства).

До сучасних засобів часової інформації належать: ЗМІ (преса, радіо, телебачення (соціальна інформація)) [2, с. 368].

Життєдіяльність людини реалізується одночасно зі світом природи і у специфічному для людського суспільства інформаційному середовищі, що має свої закономірності розвитку і функціонування. Інформаційна сфера стає такою ж важливою складовою суспільного життя, як економічна, виробнича, побутова, політична, військова та ін. Нові інформаційні технології, засоби масової комунікації багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і на великі групи людей та населення країни загалом.

Інформаційна сфера -- сукупність таких елементів:

— об'єкти інформаційної взаємодії чи впливу;

— особиста інформація, призначена для використання суб'єктами інформаційної сфери;

— інформаційна інфраструктура, що забезпечує можливість здійснення обміну інформацією між суб'єктами;

— суспільні відносини, що складаються у зв'язку з формуванням, переданням, розповсюдженням і збереженням інформації.

Особистість, активний соціальний суб'єкт, його психіка піддаються безпосередньому впливу інформаційних чинників, які трансформуються, через його поведінку, діяльність (бездіяльність), здійснюють деструктивний, дисфункційний вплив на його життєдіяльність.

Інформаційні чинники -- передумови, що чинять опір чи утруднюють формування і функціонування адекватної інформаційно-орієнтуючої основи суспільної поведінки людини (життєдіяльності у суспільстві).

До основних загроз інформаційно-психологічної безпеки відносять можливість настання негативних наслідків для суб'єктів, що піддаються інформаційно-психологічному впливу, які виражаються в таких формах:

— нанесення шкоди здоров'ю людини;

— блокування на неусвідомленому рівні волі, волевиявлення людини, штучне привиття їй синдрому залежності;

— втрата здатності до політичної, культурної, моральної самоіндентифікації людини;

— маніпуляція суспільною свідомістю;

— руйнування єдиного інформаційного і духовного простору України, традиційних устроїв суспільства і суспільної моральності, а також порушення інших життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави.

Наприклад, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності тощо, які пропагують у засобах масової інформації, друкованих виданнях, комп'ютерних іграх, мережі Інтернет веде до неусвідомленого бажання у підлітків і молоді, а також дорослих з нестійкою психікою, копіювати запропоновані моделі поведінки. Цей вид пропаганди знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, що поряд із іншими умовами відкриває шлях для багатьох правопорушень. Це своєю чергою наносить непоправну шкоду не тільки окремій особистості, але й суттєві збитки національним інтересам країни.

Отже, джерелом інформаційно-психологічної небезпеки є та частина інформаційного середовища, яка через визначені причини неадекватно відображає реалії, вводить в оману людину, засліплює її ілюзією.

Інформаційно-психологічні загрози зумовлені розробкою, виготовленням, розповсюдженням і використанням суб'єктами негативних інформаційно-психологічних впливів, спеціальних засобів і методів такого впливу [6, с. 161]. інформаційний безпека комунікаційний війна

Дезінформація -- свідомо наведена невірна, хибна інформація. Це не просто помилкові відомості (як результат щирої помилки чи недосконалості знань), а засіб обдурення, когось ошукати.

Дезінформація здатна серйозно зашкодити людині, її інтересам, планам, негативно вплинути на рівень безпеки її життєдіяльності. Особливо реклама-деза, рекламно-інформаційні матеріали в Інтернеті. Дезінформаційний характер часто має не лише відверта брехня, але й свідоме замовчування інформації негативного змісту [2, с. 370].

Сучасне розуміння безпеки в контексті врахування відношення інтересів особистості, суспільства і держави висуває завдання розгляду нового аспекту цієї проблеми -- безпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини, тобто інформаційно-психологічної безпеки.

В інформаційному середовищі, що є складовим системним утворенням, виділяється процесуальна складова як найбільш динамічна і змінна її частина -- інформаційно-комунікативні процеси, які активно впливають на індивідуальну, групову і суспільну психологію (індивідуальну, групову, масову свідомість). Маніпулюючи станом інформаційного середовища, змінюється стан духовної сфери суспільства, деформація і деструктивні зміни якої у формі психоемоційної і соціальної напруженості, спотворених норм і неадекватних соціальних стереотипів і установок, оманливих і неприродних орієнтацій та цінностей. Це своєю чергою впливає на стан і процеси у всіх основних сферах суспільного життя, в тому числі політичній і економічній.

Зростання тиску інформаційного середовища визначає необхідність формування нових механізмів та засобів виживання людини як особистості й активного соціального суб'єкта у сучасному суспільстві.

Основною і центральною «мішенню» інформаційного впливу є людина, її психіка.

Отже, інформаційно-психологічну безпеку можливо розглядати як стан захищеності особистості, різних соціальних груп і об'єднань людей від дій, впливів, які здатні проти їхньої волі і бажання змінити психічні стани та психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, зумовило потребу переосмислення інформаційної взаємодії, а також деяких інших соціально-психологічних процесів і явищ у сучасному суспільстві.

Життєдіяльність сучасного суспільства, окремої людини, як ніколи раніше, базується на інформаційних взаємовідносинах з використанням сучасної однотипної електронної техніки, що сприяє розповсюдженню інформаційних технологій в різних сферах. В багатьох країнах сформувалося інформаційне право, яке пов'язане з іншими галузями -- конституційним, громадянським, господарським, екологічним, кримінальним і регулює інформаційні відносини в суспільстві, зокрема проблеми таємниць, зосереджених в електронних носіях.

Світова інформаційна мережа сама по собі легка у користуванні, кожний власник комп'ютера і модему може підключитися до Інтернету через телефонну мережу. Це дозволяє злочинникам -- хакерам здобувати інформацію, часто секретну. Хакери в Інтернеті можуть бути загрозою навіть здоров'ю і безпеці громадян.

Основи інформаційної безпеки в Україні закладені статтею 50 Конституції України, на основі якої діє закон «Про інформацію». Право на своєчасну, достовірну інформацію -- право кожного громадянина [1, с. 205].

У сучасному світі, де інформація набула надзвичайного значення, важливим є поняття «інформаційна війна». Це комплекс аспектів -- політичні, економічні, соціокультурні, етнічні, за допомогою яких відбувається вплив на суспільство з метою психічного контролю над ним.

Відомий вислів -- хто володіє інформацією, той володіє світом характеризує суть інформаційних війн.

Інформаційна війна -- цілісна стратегія, запланована система дій, яка може бути направлена на підкорення груп людей іншими за допомогою певних методів, засобів без кровопролиття, речовинних руйнацій.

Виділяють основні методи інформаційної війни: реклама, пропаганда, дріблення та фрагментація, перехоплення інформації, її спотворення. Для провадження цих методів використовують різноманітні технічні, технологічні засоби -- супутники, Інтернет, електронна пошта, звичайні засоби масової інформації [1, с. 208].

Інформаційна безпека -- це стан захищеності людини, спільноти, установи, соціальної групи, суспільства загалом від будь-яких неприємностей, спричинених дією саме інформаційних чинників під час перебігу інформаційних процесів або ж у їх результаті.

Шляхи досягнення інформаційної безпеки пов'язані з відверненням та запобіганням ряду інформаційних ситуацій негативного характеру, наприклад таких як:

— неправильне розуміння наявної інформації;

— несвоєчасне її отримання (із запізненням);

— неповнота інформації, її дефіцит для розв'язання конкретного питання;

— навпаки, надлишок інформації, її надмірність, наявність інформаційного шуму -- зайвої, непотрібної в даному, а тому шкідливої інформації;

— проникнення до інформаційної системи (або мережі) дезінформації;

— зловживання конфіденційністю (довірчим характером) певної інформації [7, с. 216].

Висновки. Отже, інформаційне суспільство може існувати тільки тоді, коли його члени оволодіють інформаційною культурою -- будуть додержуватись етичних норм поведінки в інформаційному просторі. Це сформує інформаційний щит кожної людини та суспільства у цілому. Формування інформаційного середовища не у відповідності з глобальними законами функціонування природних систем може наблизити критичну ситуацію на планеті не менш, ніж ядерна загроза [8]. Інформація вже стала стратегічним озброєнням. Тому кожна людина мусить знати, що коли вона вносить нову інформацію в інформаційний простір, вона тим самим керує формуванням інформаційного середовища решти людей, тобто безпосередньо впливає на їх свідомість та розвиток. Кожен новий блок інформації, який надходить в інформаційне середовище людства, повинен мати правила безпечного користування.

Таким чином, інформація може безпосередньо впливати на організм людини, змінювати її фізіологічний стан. Це якісні та кількісні характеристики інформації. Є ще глобальні характеристики інформаційного середовища, які визначаються тим, наскільки формування цього середовища відповідає загальним законам та закономірностям. Як окрема людина, так і суспільство у цілому має можливість запобігати інформаційних небезпек завдяки формуванню інформаційного щита: системи цінностей, яка орієнтована на глобальні принципи безпеки життєдіяльності людства.

Список літератури

1. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. / О.П. Мягченко. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 384 с.

2. Козяр М.М. Основи охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення. Навч. пос. / М.М. Козяр, Я.І. Бедрій, О.В. Станіславчук. - К.: Кондор, 2014. - 458 с.

3. Коцур Н.И. Безопасность жизнедеятельности школьников при работе с компьютерной техникой: медикопсихологические аспекты / Н.И. Коцур // Мир гуманитарного и естественнонаучного знания: Материалы І Международной научно-практической конференции. - Краснодар, 2012. - С. 226-242.

4. Варивода К.С. Формування в дітей компетенцій безпечного використання Інтернет-мережі / К.С. Варивода // Журнал науковий огляд. - 2015. - № 10(20). - С. 62-71.

5. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Навч. пос. / Р.С. Яким. - Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. - 304 с.

6. Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності. Навч. пос. / Ю.С. Скобло, Т.Б. Соколовська, Д.І. Мазоренко, Л.М. Тіщенко, М.М. Троянов. - К.: Кондор, 2003. - 424 с.

7. Свентицкий И.И. Фундаментальные проблемы науки и истоки их решения / И.И. Свентицкий // Аграрная наука. - 2001. - № 4. - С. 2-3.

Анотація

У сучасному світі, де інформація набула надзвичайного значення, важливим є поняття «інформаційна безпека». У статті розглянуто поняття «інформація», як важливий ресурс розвитку людства. Проаналізовано концепцію інформаційно-психологічної безпеки та визначено шляхи забезпечення інформаційної безпеки.

Ключові слова: інформація, інформаційний простір, Інтернет, дезінформація, інформаційна безпека.

Размещено на Allbest.ru