Формування знань з безпеки життєдіяльності у студентів вищих навчальних закладів й заходи запобігання нещасних випадків на виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Формування знань з безпеки життєдіяльності у студентів вищих навчальних закладів й заходи запобігання нещасних випадків на виробництві

Бокшиц О.М.

У сьогоденні, на сучасному етапі розвитку суспільства спостерігаються серйозні проблеми, що потребують від людей радикальних змін щодо ставлення власного життя та діяльності. В іншому випадку, негативні зміни та перетворення навколишнього середовища можуть призвести до соціальних й екологічних катастроф. За інформаційними джерелами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, було зазначено, що у 2016 році в Україні зареєстровано 4428 випадків виробничого травматизму, а у 2015 році 4260 осіб отримало травми на виробництві, зокрема, 375 осіб - зі смертельними наслідками. Катастрофічною є також статистика, пов'язана зі зростанням наркоманії, отруєнням алкоголем, загибеллю людей у побуті та під час інших видів діяльності. Такі дані свідчать про те, що населення, намагаючись реалізувати права, обов'язки і свободи особистості, забуває,як про власну безпеку,так і про безпеку оточуючих, ігноруючи дію створюваного віками механізму самозбереження, в основу якого покладено присутність у людини об'єктивного розуміння основ безпечної життєдіяльності. Отже, проблеми безпеки постають перед всіма нами щодня, оскільки, включаючись у трудову, навчальну, суспільну чи іншу діяльність, ми маємо знати й передбачати можливі негативні результати своїх дій відносно нашого середовища існування. У статті розглядаються надзвичайно важливі проблеми всіх часів та народів пов'язані з безпекою людей в процесі їх трудової діяльності. Розглядаються питання формування знань про безпеку життєдіяльності у студентів вищих навчальних закладів й заходи запобігання нещасних випадків на виробництві. Аналізуються причини нещасних випадків на виробництві у процесі роботи людей на виробництві. Розглядаються питання щодо подолання проблеми травматизму на виробництві, яка може бути вирішена лише переглядом та вдосконаленням системи професійного навчання у вищих навчальних закладах.

Ключові слова: знання, безпека життєдіяльності, нещасні випадки, виробництво.

Постановка проблеми. Проблема захисту людини від небезпек актуальна з часів появи на планеті людства і все більш стає актуальною на сучасному етапі розвитку людства та новітніх технологій. Людська цивілізація досягає все більшої могутності, а проблема безпеки її існування стає все більш гострою.

Актуальність навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» пояснює необхідність навчання студентів ВНЗ безпечним методам праці та життя, для подальшої необхідності формування компетенцій у сфері безпеки життєдіяльності та запобіганні нещасних випадків на виробництві й підготовки майбутніх фахівців, які здатні до безпечної діяльності та прийняття об'єктивних і раціональних рішень у повсякденній та професійній діяльності.

Підготовка студентів ВНЗ у рамках цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного (безпечного) виконання технологічних процесів самого різного рівня складності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підготовки сучасної молоді до безпечної життєдіяльності та формування в неї знань з безпеки життєдіяльності досліджувало багато вчених-педагогів, серед яких: В. Акімов, Л. Бу- єва, В. Березуцький, Ю. Бойчук, Ю. Воробйов, В. Гафнер, С. Гвоздій, В. Девисилов, С. Дембіцька,

О. Запорожець, М. Зоріна, Ю. Іванов, І. Кобилян- ська, О. Кобилянський, Л. Коженевский, В. Мельник, В. Михайлюк, В. Мошкін, Н. Лизь, І. Нємкова,

О. Пуляк, В. Сапронов, Л. Сорокіна, Р. Цаліков, О. Шароватова, Л. Шершнев, С. Якушева, З. Ярем- ко та інші. Зокрема, В. Сапронов вважає, що «для вироблення адекватних принципів життєдіяльності суспільство потребує інструменту розуміння та передбачення світової динаміки з небувалим наростанням масштабів загроз людині» [8], а на думку Л. Коженевского, «безпека -- головна потреба окремої людини і суспільних груп, а також їхня найважливіша мета» [4].

Отже, безпека -- це явище суспільне, політичне, економічне, культурне, юридичне, екологічне, але при цьому чинник екзистенціальний і життєво індивідуальний.

Мета статті -- визначити особливості формування знань про безпеку життєдіяльності й заходи запобігання нещасних випадків на виробництві у студентів вищих навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Гарантія безпечних умов праці та безпека життєдіяльності -- конституційна норма України. Наша країна на сучасному щебені розвитку суспільства посідає одне з перших місць серед європейських країн за рівнем нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Однією з причин цього є низький рівень знань та вмінь з охорони праці та безпеки життєдіяльності в цілому, а також безпечної культури фахівців і роботодавців.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я смертність від нещасних випадків займає третє місце після серцево-судинних й онкологічних захворювань (табл. 1).

безпечний життєдіяльність травматизм

Таблиця 1

Стан виробничого травматизму за 12 місяців

За поданою таблицею бачимо, що з кожним роком на Україні виробничий травматизм збільшується.

За даними Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, прийнятої в Україні на 2006-2011 роки, 73% нещасних випадків і аварій на виробництві сталися з організаційних причин і тільки 14% -- з технічних, 13% -- із психофізіологічних [3]. Тобто умови сучасного життя вимагають обізнаності кожної людини в тому, як правильно поводитись за будь-якої надзвичайної ситуації.

Більше двох десятків років освітяни ведуть гостру дискусію про зміст та форми викладання у вищих навчальних закладах України дисциплін циклу безпеки життя та діяльності людини. За попередні десятиріччя накопичено певний досвід викладання дисциплін «Охорона праці», «Цивільна оборона», тому особливий інтерес проявляють фахівці цієї галузі до нової дисципліни «Безпека життєдіяльності», яка стала базовою у циклі навчання предметів напряму безпеки життя і діяльності людини. Слід зазначити, що ця дисципліна є нормативною, оскільки введена в усі навчальні плани як дисципліна обов'язкового вибору.

На сьогодні вищий навчальний заклад (ВНЗ) залишається чи не єдиною установою, де майбутні фахівці можуть одержати необхідні знання з дисциплін, пов'язаних із безпекою: «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та «Цивільна оборона» [2; 5].

Проте і ця можливість з кожним роком стає дедалі примарнішою, оскільки останнім часом чітко прослідковується тенденція до значного скорочення часу на викладання зазначених дисциплін, а також їх об'єднання в єдиний курс із відповідним скороченням навчального навантаження.

Як наслідок, через зовсім невеликий проміжок часу в державі може скластися ситуація, коли в економіку виходитимуть фахівці без відповідних знань, умінь та навичок з питань безпеки життєдіяльності, промислової безпеки, охорони праці та у сфері цивільного захисту, що в подальшому призведе до катастрофічних цифр з травмування та нещасних випадків на виробництвах і в побуті зокрема. Така ситуація є прямою загрозою для національної безпеки України, оскільки рівень безпеки суспільства в значній мірі залежить від якості викладання зазначених спеціальних дисциплін.

Нещасним випадком на виробництві називається випадок впливу на працюючого небезпечного виробничого фактору.

Найбільш складним і відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків, травм є встановлення їх причин. Дуже часто тут припускають грубі помилки, що не сприяє розробці ефективних заходів у боротьбі з травматизмом. Аналізу нещасних випадків передує їх класифікація за причинами. Але загально прийнята класифікація причин виробничого травматизму в даний час відсутня, проте більшість авторів виділяють декілька груп:

Технічні причини -- залежать від рівня досконалості технологічних процесів, конструктивних хиб устаткування, недостатності механізації та автоматизації важких робіт, недосконалості огороджень, захисних пристроїв, засобів сигналізації і блокувань, міцностних дефектів матеріалів, невідомих раніше небезпечних властивостей оброблюваних об'єктів. Ці причини іноді називають конструкторськими або інженерними.

Організаційні причини -- цілком залежать від рівня організації праці на підприємстві. До них, наприклад, відносяться недобудови на території промислового об'єкта, захаращені проїзди, проходи; порушення правил експлуатації устаткування, експлуатації транспортних засобів, інструмента; хиби в організації робочих місць, у навчанні робітників безпечним методам праці.

Санітарно-гігієнічні причини -- перевищення значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, недостатнє або нераціональне освітлення, збільшені рівні шуму, вібрацій та наявність різноманітних випромінювань вище припустимих значень, порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини, до яких слід віднести фізичні і нервово-психічні перевантаження. Людина може чинити помилкові дії через стомлення, викликане великою фізичною перевтомою, перевантаженнями -- статичними і динамічними, розумовим, перенапругою аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці -- стреси (англ. -- напруженість, стан організму, який передує хворобам, нещасним випадкам). Часто ці чинники називають людськими факторами. До травм може призвести невідповідність анатомофізіологічних і психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи, тобто порушення основних ергономічних вимог. Але однією з основних причин, як установлено аналізом виробничого травматизму, є людський фактор.

Формування в студентів світоглядних основ безпеки життєдіяльності та запобігання нещасних випадків на виробництві забезпечується під час усього навчання. Але особливе місце в цьому процесі належить дисциплінам циклу безпеки життєдіяльності, зокрема курсу «Безпека життєдіяльності». Згідно з типовою навчальною програмою нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності», завдання її вивчення полягає у формуванні в студентів загальнокультурних і професійних компетенцій, знань, умінь і навичок розв'язувати професійні завдання з обов'язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних і надзвичайних ситуаціях, формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об'єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику [9].

Висновки. Безпека є однією з найважливіших категорій сучасної життєдіяльності людини. Забезпечуючи підготовку майбутнього педагога, перед викладачем безпеки життєдіяльності стоїть подвійне завдання: формувати у студента «особистість безпечного типу поведінки» і одночасно, навчити цього ж студента формувати «особистість безпечного типу поведінки» у своїх майбутніх учнів. При цьому, абсолютно не важливо учителем якого предмета в майбутньому буде студент, оскільки «безпечний тип поведінки» -- це формат життя, який повинен стати нормою.

Список літератури

1. Державна служба України з питань праці. ИКЬ: http://dsp.gov.ua/statystychni-dani-vyrobnychoho-travma-2/. (Дата звернення: 27/06/2017).

2. Желібо Є. П. Проблеми викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності» у ВНЗ України / Є. П. Желібо,

І. С. Сагайдак // Безпека життєдіяльності. - 2007. - № 12. - С. 35-36.

3. Заплатинський В. М., Мухін В. В., Стеблюк М. І., Запорожець О. І., Іванова І. В., Применко В. І., Петухова Т. А., Русаловський А. В., Сидоренко В. В., Сусло С. Т., Флоренсова К. М., Яремко З. М. Навчальна програма з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів ВНЗ освітніх рівнів «неповна вища освіта» та «базова вища освіта» всіх спеціальностей. - К.: МОНУ, 2002. - 14 с.

4. Кобилянський О. В. Проблеми підготовки спеціалістів з безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах // Електронне наукове видання матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Гуманізм та освіта». - http://conf.vstu.vinnica.ua

5. Коженевский Л. Ф. Секюритология как научная дисциплина / Л. Ф. Коженевский. - Київ - Дніпропетровськ, 2007. - С. 401-412.

6. Кондрацька Г. Д. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопіль: 2005. - 20 с.

7. Офіційний інформаційний сервер Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: undicz.mns.gov.ua/

8. Сапронов В. В. Идеи к общей теории безопасности [Электронный ресурс] / В. В. Сапронов // ОБЖ. Основы безопасности жизнедеятельности. - 2007. - № 1-3. - Режим доступа: обж.рф/data/documents/sapronov_ teoriya.pdf

9. Типові навчальні програми нормативних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист». - К.: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 2011. - 72 с.

10. Кобилянський О. В. Теоретичні засади формування компетенцій з безпеки життєдіяльності у студентів економічних спеціальностей: [монографія] / О. В. Кобилянський, С. В. Дембіцька, І. М. Кобилянська. - Вінниця: ВНТУ, 2014. - 264 с.

11. Урядовий портал: МВС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: kmu.gov.ua/control/uk/.../article?art

12. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: social.org.ua/activity/profilactika

Размещено на Allbest.ru