Обґрунтування завдань і складу угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України, Харків

Обґрунтування завдань і складу угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій

В.О. Євсєєв



Постановка проблеми. Інфекційна захворюваність людей і тварин відноситься до медико- біологічних надзвичайних ситуацій (далі - МБНС), які мають природній характер походження та являють собою порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті [1].

Масове розповсюдження інфекційних хвороб серед населення і тварин за короткий проміжок часу в залежності від масштабу територіального поширення може призвести до епідемії, пандемії, епізоотії чи панзоотії.

Слід зазначити, що у всі часи існування людства його переслідують епідемії хвороб різного походження. Число жертв від них часом перевищувало кількість жертв на війні. Історії відомі факти, коли в результаті епідемії вимирало більшість населення міст і навіть країн, державам було завдано значних економічних збитків. Саме епідемії та пандемії, в тому числі викликані зоонозами, а також епізоотії і панзоотії несуть найбільшу небезпеку людству серед всіх МБНС.

В табл. 1-2 наведений перелік деяких пандемій та епізоотій, які мали місце в новітній історії і призвели до суттєвих негативних соціально- економічних наслідків [2-4].

Таблиця 1. Пандемії в новітній історії, які мали трансграничний характер

Пандемії	Роки виникнення	Наслідки виникнення
Іспанський грип	1918-1919	Померло близько 50 млн. людей
Азіатський грип	1957-1958	Померло від 1 до 4 млн. людей
Гонконгський грип	1968	Померло від 1 до 4 млн. людей
Грип свиней	2009-2010	Лише в 2009 році померло від 100 до 400 тис. людей

В наш час, коли зростає рівень глобалізації суспільства, торгівля та міграція набувають загальносвітового масштабу, поширення інфекційних хвороб серед людей і тварин все частіше приймає транскордонний характер, питання реагування на виникнення медико-біологічних надзвичайних ситуацій набуває особливої актуальності.

Україна, як повноправний член світового співтовариства, приймає безпосередню участь у міжнародних інтеграційних та глобалізаційних процесах в різних сферах діяльності, що в свою чергу, в деякій мірі підвищує ризик виникнення на її території МБНС.

Це підтверджується результатами проведення аналізу статистичних даних, який показав, що кількість МБНС в Україні та постраждалих осіб в наслідок їх виникнення (рис. 1) щороку зростає [5].

Рис. 1. Кількість загиблих (а) та постраждалих осіб (б) в наслідок виникнення МБНС

Упродовж 2016 року, як і в попередні роки, в Україні серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становили в тому числі й інфекційні захворювання людей і тварин [6].

Таблиця 2. Епізоотії в новітній історії, які призвели до суттєвих негативних економічних наслідків

Держава	Роки виникнення	Наслідки виникнення
Нігерія	1970-1980	Збитки близько 2 млрд. дол. США
Уругвай	1996	Торговельні втрати на суму близько 90 млн. дол. США
Сомалі	1997-1998	Втрата приблизно 75% експорту
Великобританія	2001	Збитки в 25-30 млрд. дол. США



Визнано, що на сучасному етапі зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) природного характеру, неконтрольоване ввезення в Україну збудників хвороб, небезпечних для людей і тварин, є одними з основних реальних та потенційних загроз національній безпеці нашої держави [7].

Розуміючи небезпеку зазначених загроз, в Україні на законодавчому рівні передбачено проведення ряду профілактичних, охоронних, адміністративних та ін. заходів, які спрямовані на недопущення або мінімізацію ймовірності виникнення МБНС, а у разі їх виникнення - на ліквідацію наслідків. Виконання зазначених заходів забезпечується низкою державних органів, а в окремих випадках, у разі необхідності, до їх виконання можуть залучатися суб'єкти сектору безпеки та оборони, в тому числі й Національна гвардія України (далі - НГУ).

Законом [8] визначено, що однією з основних функцій НГУ є участь у підтриманні або відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких НС природного характеру, що створюють загрозу життю та здоров'ю населення.

Зазначена функція дещо конкретизується Указом Президента [9], згідно із яким НГУ бере безпосередню участь у наданні допомоги органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у запобіганні та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, в тому числі при масових інфекційних захворюваннях громадян та сільськогосподарських тварин.

В сучасній історії нашої держави існують достатньо прикладів участі особового вкладу НГУ у реагуванні на виникнення медико-біологічних надзвичайних ситуацій. Наведемо деякі з них, а саме:

У грудні 2005 року особовий склад внутрішніх військ брав участь у здійсненні заходів особливого правового режиму надзвичайного стану, який був введений в дію Указом Президента [10] на території окремих районів Автономної Республіки Крим у зв'язку із масовим захворюванням птиці високопатогенним грипом.

В серпні 2016 року особовий склад НГУ брав участь у проведенні карантинних заходів в окремих районах Одеської та Чернігівської областей внаслідок спалахів захворювання на африканську чуму свиней [11].

У вересні 2017 року особовий склад НГУ приймав участь у здійсненні ізоляційно-обмежувальних заходів під час ліквідації наслідків екологічної катастрофи на півдні Запорізької області, яка була викликана масовим вимиранням риби у гирлі, що з'єднує Азовське море та Молочний лиман [12].

З огляду на проведений аналіз виникнення ме- дико-біологічних надзвичайних ситуацій в Україні, поглиблення процесів інтеграції, міграції та глобалізації, не можна виключати подальшого зростання кількості МБНС та постраждалих внаслідок їх виникнення, їх подальшого територіального поширення і, як наслідок, збільшення економічних збитків від них.

У такому випадку, якщо виникне МБНС не нижче загальнодержавного рівня, що призвела чи може призвести до людських втрат, або що створює загрозу життю і здоров'ю громадян, для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян в Україні чи в окремих її місцевостях може тимчасово вводитися особливий правовий режим - надзвичайний стан [13].

Досвід показує, що для здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, який вводиться у зв'язку із виникненням МБНС, для ліквідації наслідків її виникнення необхідно в короткий проміжок часу залучити значну кількість різнофункціональних сил, в тому числі і сили правоохоронних органів. Це дещо ускладнює планування та організацію виконання поставлених завдань, особливо в умовах, коли дії набувають оперативного масштабу, що в свою чергу може вимагати залучення угрупувань сил різних відомств.

Виходячи зі специфіки покладених функцій, структури, чисельності, оснащення, практичної діяльності військ, наявності досвіду дій в умовах, що досліджуються, на теперішній час серед всіх правоохоронних органів держави саме НГУ має самий вищій ступінь готовності до створення у обмежені терміни необхідного угрупування сил та виконання поставлених завдань, в тому числі у відриві від пунктів постійної дислокації.

Проте, слід зауважити, що наразі в НГУ відсутні керівні документи, якими б були в достатньо повній мірі визначені завдання щодо участі в реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій, організація і порядок дій підрозділів, військових частин (з'єднань) та угрупувань сил в умовах, що розглядаються. Це, в свою чергу, дещо ускладнює роботу органів військового управління НГУ під час планування дій в зазначених умовах.

Звісно, що НГУ буде здійснювати заходи щодо реагування на виникнення МБНС разом із іншими суб'єктами реагування. Однією з труднощів в організації спільного здійснення заходів є визначення конкретних завдань кожному суб'єкту реагування на виникнення МБНС, зокрема і НГУ. Визначення конкретних завдань кожному суб'єкту реагування дозволить скоротити час на планування та організацію дій, уникнути дублювання завдань і розпорошення ресурсів.

Таким чином, виникає протиріччя між щорічно зростаючою кількістю МБНС, що можуть призвести до тяжких наслідків, і в реагуванні на виникнення яких може брати участь особовий склад НГУ, та відсутністю на теперішній час нормативно-правових актів, якими були б визначені конкретні завдання та склад угрупування сил НГУ в умовах, що досліджуються. Зазначене протиріччя викликає необхідність вирішення відповідного завдання, яке полягає в обґрунтуванні завдань і складу угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Законами [14-17] закріплена можливість залучення суб'єктів сектору безпеки та оборони держави, зокрема і НГУ, до виконання окремих завдань в рамках здійснення протиепідемічних і протиепізоотичних заходів у разі виникнення, в тому числі, епідемій та епізоотій.

Законами [8; 13] та Указом [9] напряму визначено, що НГУ бере безпосередню участь у реагуванні на виникнення особливо тяжких НС природного характеру, зокрема при масових інфекційних захворюваннях людей та тварин, які створюють загрозу життю та здоров'ю населення.

Наказом [18] затверджений порядок медичного забезпечення військовослужбовців НГУ при виконанні ними службових завдань під час подолання наслідків надзвичайних ситуацій. Цим наказом визначені склад та завдання групи медичного забезпечення.

Проте, більшість з наведених нормативно-правових актів лише закріплюють можливість участі Національної гвардії України у реагуванні на виникнення МБНС. На теперішній час, нажаль, відсутні джерела, в яких у достатній мірі були б висвітлені конкретні завдання та склад угрупування сил НГУ при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій, які несуть найбільшу небезпеку населенню серед всіх медико-біологічних надзвичайних ситуацій.

Мета статті - обґрунтування завдань і склад угрупування сил Національної гвардії України при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій.

Виклад основного матеріалу

При виникненні спалахів, епідемій, пандемій, епізоотій або панзоотій небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб людей та тварин діючим законодавством України передбачено проведення ряду протиепідемічних і протиепізоотичних заходів [14-17].

Загалом, зазначені заходи являють собою комплекс організаційних, адміністративних, медико- санітарних, ветеринарно-санітарних, інженерно- технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людей та тварин, локалізації і ліквідації їх осередків [14-16].

Саме в рамках зазначених заходів особовий склад НГУ може виконувати окремі завдання щодо участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій.

З метою планування, організації, координації та контролю виконання завдань силами угрупування, а також надання їм допомоги, може створюватися військова оперативна група. Для організації взаємодії з іншими суб'єктами реагування на виникнення надзвичайної ситуації зі складу військової оперативної групи можуть направлятися представники до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який є робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків НС [17; 19-20].

При виникненні епідемій та епізоотій за рішенням відповідних органів державної влади встановленим порядком може запроваджуватися карантин - комплекс заходів, які проводяться в карантинній зоні з метою запобігання поширенню небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб людей і тварин, ліквідації таких хвороб. Карантинна зона - ділянка місцевості (об'єкт), в межах якої застосовується карантин [14; 16-17; 21-22].

Одним з першочергових заходів у разі введення карантину є локалізація карантинної зони з метою недопущення несанкціонованого в'їзду на її територію та виїзду з неї людей і транспортних засобів, ввезення та вивезення тварин, вантажів, товарів та ін., що дозволить попередити можливе розповсюдження інфекційної хвороби чи контамінацію [14-16].

Слід взяти до уваги, що згідно із Законом [16], карантинна зона включає інфіковану і буферну зони, а також може включати зону спостереження (рис. 2). При цьому проводиться блокування окремо інфікованої та буферної зон, а в окремих випадках й зони спостереження, що, в свою чергу, значно збільшує чисельність особового складу, яка необхідна для виконання зазначеного завдання.



Рис. 2. Варіант розташування на місцевості зон при запровадженні карантину у зв'язку із виникненням епізоотії

Для локалізації карантинної зони може створюватись група блокування, основними завданнями якої можуть бути:

перекриття автомобільних та пішохідних шляхів на кордонах інфікованої і буферної зон, а в окремих випадках й зони спостереження;

здійснення пропуску на територію визначених зон та за їх межі людей, транспортних засобів і вантажів через встановлені на автомобільних, залізничних та пішохідних шляхах контрольно-перепускні пункти (карантинні ветеринарні пости);

проведення огляду речей, багажу, транспортних засобів, вантажів та ін.

НГУ вже має досвід виконання зазначених завдань, а саме: особовий склад внутрішніх військ проводив блокування карантинної зони, яка була встановлена при введені у грудні 2005 року надзвичайного стану в окремих населених пунктах Автономної Республіки Крим внаслідок захворюванням птиці високопатогенним грипом.

З метою захисту життя та здоров'я людей і тварин від ризиків, що виникають у результаті укорінення чи поширення хвороб, передбачено запровадження ізоляції та обсервації [14; 16-17; 21].

Відомо, що для ізоляції людей створюються ізолятори - спеціалізовані заклади охорони здоров'я, призначені для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного нагляду за ними [14].

При запровадженні обсервації, тобто медичного спостереження за особами, які тимчасово ізольовані у зв'язку з підозрою на інфекційне захворювання або при їх контакті з хворим на особливо небезпечну інфекцію, чи госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними також утворюються спеціалізовані заклади охорони здоров'я - обсерватори [14; 23].

З метою проведення ізоляції тварин створюються карантинні станції (пости) - місця або ділянки місцевості де групи тварин утримуються без прямого або опосередкованого контакту з іншими тваринами [16].

За для унеможливлення проникнення, неконтрольованого проходу, в'їзду та ввезення на територію ізоляторів, обсерваторів і карантинних станцій (постів) та виходу, виїзду і вивезення з них людей, тварин, транспортних засобів та вантажів в складі угрупування НГУ можливо необхідно передбачити групу охорони, завданнями якої можуть бути:

охорона ізоляторів, обсерваторів і карантинних станцій (постів);

здійснення перепускного режиму на зазначених об'єктах.

До того ж, у разі запровадження карантину внаслідок виникнення небезпечних інфекційних хвороб тварин, в тому числі й зооноз, відповідними органами державної влади може бути прийнято рішення щодо закриття потужностей (об'єктів), на яких виробляються окремі види продукції тваринного походження і виявлена присутність хвороб, заборони функціонування ринків та майданчиків для торгівлі тваринами і продуктами харчування тваринного походження [16].

Також необхідно врахувати, що, можливо, у разі виявлення у джерелах питного постачання, що розташовані в карантинній зоні, збудників небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб, з метою недопущення їх подальшого поширення може бути припинено постачання води [24].

У зв'язку з цим, в карантинній зоні може бути запроваджений особливий порядок розподілення питної води, продуктів харчування і предметів першої необхідності [13].

У такому разі, на групу охорони додатково можуть бути покладені завдання з охорони джерел питного постачання, об'єктів на системах централізованого водопостачання, пунктів розливу питної води, місць зберігання продуктів харчування та фасованої питної води і пунктів їх видачі.

Закриття виробничих потужностей, заборона функціонування торгівельних ринків і майданчиків, припинення постачання питної води може призвести до підвищення рівня соціальної напруженості серед населення в карантинній зоні, виникнення дефіциту окремих груп товарів, підвищення ймовірності здійснення крадіжок, в тому числі з об'єктів, що охороняються. У зв'язку з цим, може виникнути необхідність у взятті під охорону (посиленні охорони) групою охорони органів державної влади та інших об'єктів.

Якщо в карантинній зоні розташовані дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій, то, можливо, керівництвом цих закладів буде прийнято рішення про тимчасову евакуацію персоналу за межі зони МБНС. В такому випадку, група охорони може забезпечувати охорону приміщень, будівель, житла та ін. майна зазначених установ.

З метою захисту життя і здоров'я людей, недопущення поширення інфекції, попередження можливого розкрадання товарів та предметів першої необхідності до складу угрупування сил НГУ можливо необхідно буде включити групу супроводження. Особовий склад групи супроводження може самостійно або разом із представниками поліції виконувати наступні завдання:

супроводження осіб, які виявили бажання покинути територію карантинної зони та пройшли обсервацію, з обсерваторів до місць (пунктів) посадки в транспортні засоби, в тому числі і в залізничний транспорт;

охорона місць (пунктів) посадки зазначених осіб в транспорті засоби;

супроводження транспортних засобів, колон, в тому числі й піших, з визначеною категорією осіб до кордону карантинної зони;

супроводження транспортних засобів та колон із вантажем питної води, продуктів харчування і предметів першої необхідності від кордону карантинної зони до місць їх зберігання та з місць зберігання до пунктів їх видачі.

Для забезпечення громадського порядку в карантинній зоні може створюватись група охорони громадського порядку. На неї може покладатись виконання наступних завдань:

участь у підтриманні (відновленні) громадського порядку в населених пунктах, що розташовані в карантинній зоні;

охорона громадського порядку в місцях вилучення і знищення заражених товарів, туш тварин, які загинули в наслідок хвороби або були вбиті;

охорона громадського порядку біля пунктів видачі продуктів харчування та питної води;

надання допомоги Національній поліції у відновленні правопорядку в разі порушення з боку громадян заборони на проведення публічних заходів, а також функціонування ринків, ярмарків та майданчиків для торгівлі;

участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху в карантинній зоні.

Крім того, як свідчить міжнародна практика, в окремих випадках органами державної влади може бути введена заборона (обмеження) на полювання та рибальство [25]. За необхідністю, особовий склад групи охорони громадського порядку може надавати допомогу представникам Державних агентств лісових ресурсів та рибного господарства України в здійсненні контролю за дотриманням громадянами зазначених заборон (обмежень).

Не можна виключати того, що МБНС може набути транскордонного масштабу чи виникне на території іншої держави, яка межує з Україною, а саме в районах, прилеглих до державного кордону нашої держави. З метою недопущення поширення інфекційних хвороб передбачено проведення ряду медико-санітарних заходів на державному кордоні [26]. За для посилення санітарної охорони території України, недопущення в' їзду та ввозу на територію держави інфікованих осіб, заражених тварин, транспортних засобів і вантажів, посилення протидії контрабанді товарів у пунктах пропуску через державний кордон та поза їх межами до складу угрупування може входити група посилення охорони державного кордону. Зазначена група може виконувати завдання разом із представниками Державної прикордонної служби, Міністерства охорони здоров'я, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів тощо. На особовий склад групи посилення охорони державного кордону можуть бути покладені наступні завдання:

участь в охороні державного кордону;

забезпечення безпеки представників санітарно-карантинних підрозділів під час проведення ними медико-санітарного огляду осіб, які перетинають державний кордон, і транспортних засобів, вантажів та товарів, що ввозяться на територію України чи вивозяться з неї;

охорона місць тимчасового тримання осіб, стосовно яких під час перетинання ними державного кордону працівниками санітарно-карантинного підрозділу було прийнято рішення щодо ізоляції в наслідок хвороби чи підозри на хворобу;

супроводження зазначених осіб у разі їх госпіталізації з місць тимчасового тримання до закладів охорони здоров'я;

охорона транспортних засобів, яким не надана вільна практика в наслідок відмови власників цих транспортних засобів або уповноважених ними осіб від застосування стосовно зазначених транспортних засобів протиепідемічних заходів;

охорона місць (майданчиків) тимчасового зберігання заражених транспортних засобів, контейнерів, вантажів та товарів чи стосовно яких є підозра на зараження.

В залежності від кількості особового складу, який бере участь у ліквідації МБНС, обсягу та складності завдань, що виконуються, до складу угрупування може входити лікар або фельдшер, мобільна медична бригада або група медичного забезпечення у складі декількох мобільних медичних бригад та санітарно- протиепідемічної групи, завданнями яких є [18]:

медичне забезпечення особового складу на догоспітальному етапі;

ведення медичної розвідки в районі виконання завдань;

організація взаємодії з державними або комунальними закладами охорони здоров'я для надання особовому складу за потреби спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги;

надання медичної допомоги особовому складу у пунктах тимчасової дислокації підрозділів та в місцях виконання завдань, а також постраждалому населенню в карантинній зоні;

організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, зокрема з медичного контролю за станом здоров'я військовослужбовців, санітарного нагляду за умовами розміщення, харчування, водопостачання особового складу;

проведення санітарно-роз'яснювальної роботи серед особового складу і місцевого населення та ін.

Для забезпечення біологічної безпеки особового складу, у разі необхідності, до складу угрупування сил може бути включена група біологічного захисту, завданнями якої можуть бути:

проведення дезінфекції та деконтамінації особового складу, службових тварин, військової техніки та вантажів, об'єктів в пунктах постійної та тимчасової дислокації підрозділів та військових частин;

проведення дератизації та дезінфекції на військовій техніці та вантажах, об' єктах в пунктах дислокації сил угрупування;

ведення біологічної розвідки;

надання допомоги компетентним органам в проведенні дезінфекції та деконтамінації об'єктів в карантинній зоні.

Для вирішення раптово виникаючих завдань під час несення служби в карантинній зоні можливо необхідно передбачити створення у складі угрупу- вання НГУ резерву.

З набуттям інтеграційними та міграційними процесами загальносвітового масштабу, інфекційними хворобами людей і тварин транскордонного характеру поширення, підвищується актуальність питання реагування на виникнення МБНС.

Наша держава є повноправним членом світового співтовариства і приймає безпосередню участь у міжнародних інтеграційних та глобалізаційних процесах в різних сферах діяльності. Це дещо підвищує ризик виникнення на її території МБНС.

Як свідчить історія, найбільшу небезпеку населенню та економіці держави серед всіх МБНС несуть саме епідемії та пандемії, в тому числі викликані зоонозами, а також епізоотії і панзоотії.

З метою недопущення виникнення МБНС, а у разі їх виникнення - ліквідації наслідків, чинним законодавством України передбачено здійснення ряду протиепідемічних і протиепізоотичних заходів. Для здійснення зазначених заходів задіються різнофункціональні державні органи, а в окремих випадках можуть залучатися суб'єкти сектору безпеки та оборони держави, зокрема і правоохоронні органи.

У разі виникнення особливо тяжких МБНС, які призвели чи можуть призвести до людських втрат, або створюють загрозу життю і здоров'ю населення, для відвернення загрози в Україні чи в окремих її місцевостях може тимчасово вводитися особливий правовий режим - надзвичайний стан. Досвід показує, що для здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, якщо дії суб'єктів реагування на виникнення НС набувають оперативного масштабу, може виникнути необхідність у створенні протягом короткого періоду часу угрупувань сил різних відомств.

З огляду на специфіку покладених функцій, структуру, чисельність, оснащення, практичну діяльність військ, наявність досвіду дій в умовах виникнення МБНС, на теперішній час серед всіх правоохоронних органів держави саме Національна гвардія України має самий вищій ступінь готовності до створення у обмежені терміни необхідного угрупування сил та виконання поставлених завдань, в тому числі у відриві від пунктів постійної дислокації.

До складу угрупування сил НГУ при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій можуть входити наступні групи: військова оперативна група, групи блокування, охорони, супроводження, охорони громадського порядку, посилення охорони державного кордону, медичного забезпечення, біологічного захисту та резерв. В статті визначені конкретні завдання, що можуть покладатися на кожну з перелічених груп.

Одними з подальших напрямків дослідження можуть бути визначення раціональних способів виконання завдань та розроблення методики розрахунку чисельності угрупування сил НГУ при участі у реагуванні на виникнення епідемій та епізоотій.



Список літератури

надзвичайний ситуація епідемія гвардія

1. ДК 019:2010. Національний класифікатор України. Класифікатор надзвичайних ситуацій. Чинний від 01.01.2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf7link1/ST001982.html (дата звернення: 25.01.2018).

2. Taubenberger J.K. 1918 Influenza: the Mother of All Pandemics / J.K. Taubenberger, D.M. Morens // Emerging Infectious Diseases. - 2016. - Vol. 12, № 1. - P. 15-22. DOI: 10.3201/eid1201.050979.

3. Past pandemics. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.euro.who.int/en/health-topics/communicable-diseases/influenza/pandemic-influenza/past-pandemics (дата звернення: 25.01.2018).

4. Макаров В.В. Список МЭБ и трансграничные инфекции животных: монография / В.В. Макаров, В.А. Грубый, К.Н. Груздев, О.И. Сухарев. - Владимир: Издательство «ВИТ-принт», 2012. - 162 с.

5. Державна служба України з надзвичайних ситуацій Довідка про основні надзвичайні ситуації техногенного, природного та іншого характеру на території України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.dsns.gov.ua/ua/Dovidka-za-kvartal/ (дата звернення: 25.01.2018).

6. Аналітичний огляд стану техногенної та природної безпеки в Україні за 2016 рік: аналітична доповідь. - К.: УкрНДІЦЗ ДСНС України, 2017. - С. 216.

7. Про основи національної безпеки України: Закон від 19 червня 2003 року № 964-IV // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/964-15 (дата звернення: 25.01.2018).

8. Про Національну гвардію України: Закон від 13 березня 2014 року № 876-VII // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/876-18.

9. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України»: Указ від 14 березня 2016 року № 92/2016 // База даних «Законодавство України», [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92/2016.

10. Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим: Указ від 3 грудня 2005 року № 1692/2005 // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1692/2005 (дата звернення: 26.01.2018).

11. Зареєстровано чотири спалахи захворювання на африканську чуму свиней. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/249226886 (дата звернення: 26.01.2018).

12. Військовослужбовці Національної гвардії України сприяють ліквідації наслідків екологічної катастрофи на півдні Запорізької області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://ngu.gov.ua/ua/news/viyskovosluzhbovci-nacionalnoyi-gvardiyi-ukrayiny-spryyayut-likvidaciyi-nashdkiv-ekologichnoyi (дата звернення: 27.01.2018).

13. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон від 16 березня 2000 року № 1550-III // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1550-14 (дата звернення: 27.01.2018).

14. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон від 6 квітня 2000 року № 1645-III // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14/page (дата звернення: 27.01.2018).

15. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон від 24 лютого 1994 року № 4004-XII // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4004-12/page (дата звернення: 27.01.2018).

16. Про ветеринарну медицину: Закон від 25 червня 1992 року № 2498-XII // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2498-12/page.

17. Кодекс цивільного захисту України: Закон від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 (дата звернення: 28.01.2018).

18. Про затвердження Порядку медичного забезпечення поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії України при виконанні оперативно-службових завдань під час подолання наслідків надзвичайних ситуацій, припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень: Наказ від 07.11.2017 № 910 // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1447-17 (дата звернення: 28.01.2018).

19. Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту: Постанова від 09.01.2014 № 11 // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/11-2014-%D0%BF (дата звернення: 28.01/2018).

20. Про затвердження Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та Видів оперативно-технічної і звітної документації штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: Наказ від 26.12.2014 № 1406 // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0047-15 (дата звернення: 29.01.2018).

21. International health regulations (2005)-3rd edition. - Geneva: World Health Organization, 2016. - 74 p.

22. Про Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон від 19 листопада 1992 року № 2801-XII // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/page (дата звернення: 29.01.2018).

23. Большая Советская Энциклопедия: второе издание в 51 томе / главный редактор Б.А. Введенский; Государственное научное издательство «Большая Советская Энциклопедия». - М.: Полиграфический комбинат имени В.М. Молотова, 1954. Том 30. - С. 393.

24. Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення: Закон від 10 січня 2002 року № 2918-III // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2918- 14/page (дата звернення: 29.01.2018).

25. Усиление подготовленности и укрепление способности к ответным действиям в случае высокопатогенного птичьего гриппа (и других зоонозных заболеваний появляющихся заново или повторно) в странах Восточной Европы и Центральной Азии // Международное межсекторальное и междисциплинарное совещание: Взаимодействие диких и домашних животных. - Стамбул, 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.fao.org/3/a-ak695r.pdf (дата звернення: 29.01.2018).

26. Про затвердження Правил санітарної охорони території України: Постанова від 22.08.2011 № 893 // База даних «Законодавство України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/893-2011-%D0%BF (дата звернення: 29.01.2018).

Размещено на Allbest.ru

...