Шкільний травматизм: особливості, тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37:616-001

Шкільний травматизм: особливості, тенденції

Бондарь Світлана Олександрівна,

директор,

Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

Бондарь C. А. Шкільний травматизм: особливості, тенденції.

Здоров'я дитячого населення вважається маркером соціально-економічного становища в суспільстві і є основою майбутнього розвитку України, як й будь-якої іншої держави. Разом з тим, в останнє десятиріччя, на жаль, спостерігається несприятлива його динаміка.

В роботі наведені та проаналізовані дані галузевої офіційної статистики за довготривалий період спостереження з 1999 по 2016 роки за класом хвороб «Травми, отруєння та інші наслідки впливу зовнішніх причин» (ф. №12). В статті подається порівняльний аналіз відповідних показників Кіровоградської області та в цілому по Україні. Статистичному аналізу підлягало вивчення шкільного травматизму, структури локалізації травми, вивчення особливостей їх динаміки. Використовувався порівняльний та аналітико-син- тетичний аналізи. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням критерію Ст'юдента. шкільний травматизм хвороба

Із аналізу статистичних даних виходить, що шкільний травматизм стійко займає третє місце в структурі дитячого травматизму з 1999 року по теперішній час, як в Україні, так і в Кіровоградській області. Встановлено зростання захворюваності на дану патологію, особливо за останні три роки. На тлі несприятливої демографічної ситуації в Україні, погіршення загального стану здоров'я дитячого населення, зростання шкільного травматизму викликає занепокоєння.

Отримані дані актуалізують питання профілактики шкільного травматизму і, водночас, розкривають можливі шляхи позитивного впливу на рівень захворюваності за рахунок формування потреби та дотримання здорового способу життя, створення сприятливої психоемоційної оточуючої атмосфери, реалізація яких передбачає, перш за все, широку поінформованість молоді з питань охорони здоров'я.

Ключові слова: шкільний травматизм, структура, локалізація, динаміка.

Бондарь C. А. Школьный травматизм: особенности, тенденции.

Здоровье детского населения считают маркером социально-экономического положения в обществе, и оно является основой будущего развития Украины, как и любой другой страны. Вместе с тем, в последнее десятилетие наблюдается отрицательная его динамика.

В работе приведены и проанализированы результаты официальной статистической отчетности за 19992016 годы за классом болезней «Травмы, отравления и другие последствия влияния внешних причин» (ф. №12). В статье приводиться сравнительный анализ соответствующих показателей Кировоградской области и в целом по Украине. Статистическому анализу было подано изучение школьного травматизма, структура локализации травм, изучение особенности их динамики. Использовался сравнительный и аналитико-синтетический анализы. Статистическую обработку результатов исследования проведено с использованием критерия Стьюдента.

Из анализа статистических данных следует, что школьный травматизм стойко занимает третье место в структуре детского травматизма с 1999 года по настоящее время как в Украине, так и Кировоградской области. Установлен рост заболевания на данную патологию, особенно в последние три года. На фоне неблагоприятной демографической ситуации в Украине, ухудшения общего состояния здоровья детского населения, рост школьного травматизма вызывает беспокойство. Полученные данные актуализируют вопросы профилактики школьного травматизма и одновременно открывают возможные пути позитивного влияния на уровень заболеваемости за счет формирования потребности и ведения здорового образа жизни школьников, организации благоприятной психоэмоциональной окружающей атмосферы, реализация которых предполагает прежде всего широкую поинформированость молодежи по вопросам охраны здоровья.

Ключевые слова: школьный травматизм, структура, локализация, динамика.

Bondar S. O. Traumatism at school: peculiarity, tendency.

The health of children's population is considered as the marker of social-economic position of the society and it is the base of the future development of Ukraine as well as any other country. Unfortunately, its unfavourable dynamic is observed during last ten years.

The data of the branch of official accounts for the long period of observation since 1999 till 2016 according to the class of diseases “ Injures, poisons and other consequences of influence of outer reasons” is shown and analyzed in the article (F. №12). The article gives the additional comparative analysis of the corresponding data of Kirovograd region and as the whole Ukraine. The studying of school traumatism, the structure of trauma localization, the studying of peculiarities of their dynamic were under the statistical analysis. The comparative and analytic-synthesis analysis have been used. The statistic processing of results of observation is done using the criteria of the Student.

According to the analysis, traumatism at school takes the third place in the structure of children's traumatism in Ukraine as well as in Kirovograd region. The growth of the disease to this pathology during last three years has been established. On the surface of unfavourable demographic situation in Ukraine, the worsen of general state of health of children's population, the growth of school traumatism call anxiety.

The given data actualize the matters of prophylactic traumatism at school and open the possible ways of positive influence to the level of this disease in accordance to the formation of the needs and holding the healthy way of life, the creation of favourable psychophysical and emotional surrounding atmosphere, the realization of which predicts first of all the wide information given to young people in the sphere of health securing.

Key words: school traumatism, structure, localization, dynamic.

Однією із важливих задач охорони здоров'я України є підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги населенню, що можливо нині за умов врахування особливостей, передусім, різних його вікових груп. Такий підхід обумовлений з відомих багатьох аспектів, серед яких виділимо детермінанти та фактори ризику, що притаманні для тієї чи іншої категорії населення і служать основними елементами управління, оскільки, впливаючи на них, можна досягти бажаних результатів [1,7].

Особливе значення з точки зору розвитку, становлення майбутнього країни має стан здоров'я дитячого населення. Крім того, він є істотним викликом соціально-економічного її становища на сучасному етапі. Разом з тим, на тлі несприятливої демографічної ситуації авторами відмічається погіршення здоров'я, в тому числі дитячого [3, 4, 9]. Особливо підкреслюється зростання захворюваності, яке спостерігається в вікових групах 7-14 та 15-17 років, тобто в тих, що співпадають з періодом навчання в школі. Крім того, варто наголосити, що в структурі первинної захворюваності серед підлітків травмам і отруєнням належить ІІ місце [2, 6]. Зазначене не може не викликати занепокоєння. Погіршення здоров'я учнів шкіл обумовлено інтенсифікацією навчального процесу, який пов'язаний зі значними фізичними і психоемоційними навантаженнями, наявність шкідливих звичок, гіподинамії тощо.

Такий стан потребує поглибленого предметного аналізу на державному та регіональному рівнях, вивчення, в першу чергу, структури шкільного травматизму, його динаміки з подальшою негайною розробкою заходів, спрямованих на зниження ризика розвитку зазначених станів. Вони повинні формуватися на основі мотивації до здорового способу життя, розширення спектра профілактики з максимальним охопленням різних її векторів (в широкому розумінні її складових) та удосконалення методів, впровадження їх в ланці освітніх установ [5, 8].

На підставі вищевикладеного, виникла необхідність проведення даного дослідження, ме- тою якого став аналіз шкільного травматизму, структури локалізації травми, вивчення особливостей їх динаміки за період спостереження з 1999 по 2016 рр. в Кіровоградській області в порівняльному аспекті з даними по Україні.

Матеріали і методи дослідження. В роботі використано епідеміологічний метод для вивчення рівнів і динаміки показників дитячого травматизму. На підставі довідково-статистичних матеріалів Центру медичної статистики МОЗ України за 1999-2016 рр. (Ф. №12) нами вивчалися показники по класу хвороб «Травми, отруєння та інші наслідки дії зовнішніх причин» в цілому по Україні та Кіровоградській області. Результатом порівняльного аналізу отриманих даних є визначення подібності та особливостей змін явищ, які стали предметом вивчення з тим, щоб враховувати їх при розробці відповідних організаційно-управлінських заходів, спрямованих на поліпшення ситуації. Особливість дослідження полягала у виділенні трьох п'ятирічних періодів, що дає можливість не тільки виявити характер динаміки шкільного травматизму, але й інтенсивність процесів, що відбувалися. Три останні роки (2014-2016) представляють інтерес з огляду на територіальні зміни, що мали місце в країні з відомих причин. За ними можна простежити в порівняльному аспекті до попередніх років, сучасні особливості тенденцій, в тому числі частоти видів локалізації травм при шкільному травматизмі.

При вивченні динамічних рядів показників застосовувався класичний набір при їх оцінці: коефіцієнт наочності, абсолютний приріст (зменшення), темп приросту (зниження). Аналізувались абсолютні величини та відносні в розрахунку на 10 тис. відповідного населення. Для представлення типових значень кількісних даних використані середня арифметична та її стандартна похибка. Статистична обробка результатів дослідження проведена з використанням критерію Ст'юдента.

В роботі застосовано порівняльний, аналіти- ко-синтетичний аналізи.

Результати дослідження та їх обговорення.

Шкільний травматизм стійко займає третє місце в структурі дитячого травматизму з 1999 р. по теперішній час. В середньому на його долю припадало 5,5±0,3% в Україні, не відрізнялась вона достовірно її в Кіровоградській області дорівнюючи 4,8±0,5%; (р>0,05). На рис. 1 представлена їх динаміка.

Рис. 1. Питома вага шкільного в структурі дитячого травматизму в Україні та Кіровоградській області ( *- різниця показника достовірна до попереднього року; p<0,05), А - різниця достовірна між показниками в Україні Кіровоградській області).

Показники в області, за окремим випадком, менші, ніж по Україні, і достовірно відрізнялися лише з 2009 року. Саме з цього року, після тенденції до зростання в перші п'ять років вивчення, як в цілому по Україні, так й в області, спостерігалось суттєве зменшення випадків шкільного травматизму. Впродовж ІІІ періоду (2009-2013 рр.) процес в області стабілізувався і лише в останні роки (з 2015-2016 рр.) показник зріс на 15,6% до 3,7%. Водночас, в цілому по країні кількість випадків продовжувала зменшуватись до 4,4% у 2016 році. Представлені дані конкретизуємо і подамо динаміку випадків шкільного травматизму у вигляді показників наочності (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка випадків шкільного травматизму в Україні та Кіровоградській області

За 100% прийнята кількість випадків, що була зареєстрована у 1999 р.; вона дорівнювала 23 672 по Україні та 452 - по області. Особливу увагу привертають останні, 2014-2016 роки, яким притаманне збільшення випадків зазначеного травматизму, більшою мірою в області. В результаті у 2016 р. було зареєстровано 13 540 по Україні (на 2% більше, ніж у 2014 р.) та 262 по області (на 9,6% ніж у 2014 р.).

Динаміка захворюваності на шкільний травматизм, за якою об'єктивізовано можна судити за характером процесів, що відбуваються в Україні та Кіровоградській області, зокрема, представлена на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка захворюваності на шкільний травматизм в Україні та Кіровоградській області (на 10 тис. населення)

З даних рис. 3 видно, що впродовж перших 10 років характерним для Україні було його зростання (на 19,5% та 34,8% в І та ІІ періоди відповідно до 58,1% на 10 тис. населення у 2008 р.), за п'ять наступних - показник став меншим лише на 11,6% (у 2013 р. - 47,8% на 10 тис. нас.). Тобто за 15 років попри усі коливання рівень шкільного травматизму зріс на 24,2%. У зв'язку з територіальними змінами у 2014 р. величина його дорівнювала 36,0% і, що важливо, мала тенденцію до зростання в два наступні роки. Рівні захворюваності в області нижчі за загальноукраїнські. Впродовж 15 років, за винятком ІІ періоду, коли відмічалось пікове зростання показника (з 31,2% до 55,6% на 10 тис. нас, на 78,2%), величини його трималися в межах 30,4% - 34,4% на 10 тис. населення. В результаті у 2013 р. дорівнювали 34,4% проти 29,6 (+16,2%) у 2009 р., а у 2016 р. - 31,5% проти 30,0% на 10 тис. нас. у 20014 р. (+5,0%). Підсумовуючи, можна стверджувати, що, при усій нестабільності характеру динаміки, показники захворюваності у 2013 р. були більшими, ніж у 1999 р., а у 2016 р., ніж у 2014 р., в країні та області.

Таким чином, викристалізовується загальна тенденція, а саме: за перші 15 років (1999-2013 рр.) рівень шкільного травматизму в області зріс на 11,3%, проте удвічі менше, ніж в Україні (на 24,2%), тоді як інтенсивність приросту в останні три роки випереджало таку по країні - 5,0% проти 0,8% відповідно.

На тлі несприятливої демографічної ситуації в Україні, погіршення загального стану здоров'я дитячого населення, зростання шкільного травматизму викликає занепокоєння. Така динаміка ставить серйозні питання перед органами охорони здоров'я, владними структурами та суспільством в цілому. Водночас, на що варто наголосити, їх вирішення потребують більш поглиблених знань суті становища. Зазначене мотивувало вивчення структури локалізації травм та рівня кожної серед дитячого населення в розрахунку на 10 тис. населення.Така робота була проведена. Представимо і шкільного травматизму, а також їх частота за прокоментуємо усереднені дані, за якими чіт- інтенсивними показниками в цілому по Україні ко простежується розподіл окремих випадків та Кіровоградській області (табл. 1).

Таблиця 1. Структура та частота видів шкільного травматизму в Україні та Кіровоградській області (M±m)

Примітка: *- різниця між показниками України та області достовірна, р<0,05.

Підкреслимо, що до списку включені ті їх види, відсоток яких не був меншим за одиницю. Загалом відібрані травми за підсумком складали 96,8% - 99,0% по області та 98,9%-99,6% по країні від усіх випадків за роками вивчення. Варто наголосити на подібності рангового розподілу локалізації травм в області та по Україні. Конкретно послідовно вони належали: «Рани, поверхневі пошкодження та ушкодженням судин», «Переломи кісток верхніх кінцівок», «Вивихи, розтягнення, деформація і травми зв'язок суглоба і прилеглих м'язів», «Переломи кісток нижніх кінцівок», «Внутрішньочерепні травми», «Інші травми уточнених та не уточнених або множинних ділянок тіла». Спостерігається лише декілька особливостей. Перша полягає у достовірно більшому відсотку випадків в області ран, поверхневих ушкоджень та пошкодження судин (55,2±5,0% проти 47,7±1,9% в країні). Звернемо увагу на другу особливість. При беззмінній структурі рівня захворюваності за усіма локалізаціями травм були меншим в області, проте, достовірна різниця проявилася лише при переломах кісток верхніх кінцівок (6,7±2,5 проти 12,0±2,4 в Україні на 10 тис.).

Таким чином, отримані дані актуалізують питання профілактики шкільного травматизму і, водночас, розкривають можливі шляхи позитивного впливу на рівень захворюваності за рахунок формування потреби та дотримання здорового способу життя, створення сприятливої психоемоційної оточуючої атмосфери, реалізація яких передбачає, перш за все, широку поінформованість молоді з питань охорони здоров'я.

Висновки. Шкільний травматизм стійко займає третє місце в структурі дитячого травматизму в Україні та Кіровоградській області зокрема; в середньому доля його складала 5,5±0,3% та 4,8±0,5% (р>0,05) відповідно. З 2008 р. спостерігалося стрімке зменшення випадків, інтенсивніше в області (на 44,8% проти 21,9% в Україні до 3,7% та 5,0% у 2013 р. відповідно). Лише в області воно змінюється приростом питомої ваги на 15,6% з 2015 по 2016 роки до 3,7%. У результаті в Україні зареєстровано було 13 540 по області 262 випадки проти 23 672 та 452 у 1999 р. відповідно (на 42,8% та 42,0%).

Виявлено зростання захворюваності на шкільний травматизм в Україні: за 15 років (1999 -2013 рр.) на 24,2% до 47,8%00, за 3 останні (2014-2016 рр.) на 0,8% до 36,3%00 після різкого зменшення з причин змін територіальної цілісності країни. Подібні тенденції на тлі нижчих показників притаманні й Кіровоградській області: на 11,3% до 34,4%00 та на 5,0% до 31,5%00 відповідно.

Виявлено, що структура локалізації травм при шкільному травматизмі в Україні та Кіровоградській області подібна. А саме, послідовно рангові місця належать: «Рани, поверхневі пошкодження та ушкодженням судин», «Переломи кісток верхніх кінцівок», «Вивихи, розтягнення, деформація і травми зв'язок суглоба і прилеглих м'язів», «Переломи кісток нижніх кінцівок», «Внутрішньочерепні травми».

Література

1. Бухановська Т.М. Стан здоров'я сучасних школярів, шляхи його збереження та поліпшення // Т.М. Бухановська, Л.О. Мальцева, Л.В. Андрейчин // Україна. Здоров'я нації. - 2012. - №1(21). - С. 44-50.

2. Даниленко О.В. Этиология детского травматизма и его профилактика / О.В. Даниленко, И.Н. Корнева // Евразийский союз ученых. - 2016. - №1-2(23). - С. 26-28.

3. Калмакова Ж.А. Детский травматизм как социальная проблема современного общества / Ж.А. Калма- кова // Успехи современного естествознания . - 2014. - №4. - С. 37-38.

4. Назарова С.К. Школьный травматизм / С.К. Назарова, З.Р. Сатарова, Н.Б. Назарова // Интернаука. - 2017. - №5-1(9). - С. 26-28.

5. Рингач Н.О. Здоров'я учнівської молоді: соціологічний аспект / Н.О. Рингач // Україна. Здоров'я нації. - 2011. - №3(19). - С.18-24.

6. Теппер Е.А. Анализ состояния здоровья школьников, начавших обучение в разном возрасте / Е.А. Теппер, Т.Е. Таранушенко // Здравоохранения РФ. - 2013. - №3. - С. 42-50.

7. Acosta J.D. Stakeholder perspectives on a culture of health: Key findings [Electronic research] / Acosta J. D., Whitley M.D., May L.W., Dubowitz ., Wlliams M.V., Chandra A. - Santa Monica, Calif.: RAND Corporation, 2016. - Access mode: http://www. Rand.org/pubs/research_reports/RR1274.html(date of access 22.10.16). - Title screen.

8. Bohn A. Schoolchildren as lifesavers in Europe - Training in cardiopulmonary resuscitation for children / Bohn A., Van Aken H., Lukas R.P., Weber T., Breckwoldt J. // Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology.

9. 2013. - Vol. 27 (3). - Pp. 387-396.

10. Christian H. The influence of the neighborhood physical environment on early health and development: A review and call for research / Christian H., Zubrick S. R., Foster S., Giles-Corti B., Bull F., Wood L., Boruff B. // Health & Place. - 2015. - Vol. 33. - Pp.25-36.

Reference

1. Bukhanovska T.M. Stan zdorovia suchasnykh shkoliariv, shliakhy yoho zberezhennia ta polipshennia // T.M. Bukhanovska, L.O. Maltseva, L.V. Andreichyn // Ukraina. Zdorovia natsii. - 2012. - №1(21). - S. 44-50.

2. Danylenko O.V Эtyolohyia detskoho travmatyzma y eho profylaktyka / O.V. Danylenko, Y.N. Korneva // Evrazyiskyi soiuz uchenbikh. - 2016. - №1-2(23). - S. 26-28.

3. Kalmakova Zh.A. Detskyi travmatyzm kak sotsyalnaia problema sovremennoho obshchestva / Zh.A. Kalmakova // Uspekhy sovremennoho estestvoznanyia . - 2014. - №4. - S. 37-38.

4. Nazarova S.K. Shkolnbii travmatyzm / S.K. Nazarova, Z.R. Satarova, N.B. Nazarova // Ynternauka. - 2017.

5. №5-1(9). - S. 26-28.

6. Rynhach N.O. Zdorovia uchnivskoi molodi: sotsiolohichnyi aspekt / N.O. Rynhach // Ukraina. Zdorovia natsii. - 2011. - №3(19). - S.18-24.

7. Tepper E.A. Analyz sostoianyia zdorovia shkolnykov, nachavshykh obuchenye v raznom vozraste / E.A. Tepper, T.E. Taranushenko // Zdravookhranenyia RF. - 2013. - №3. - S. 42-50.

8. Acosta J.D. Stakeholder perspectives on a culture of health: Key findings [Electronic research] / Acosta J. D., Whitley M.D., May L.W., Dubowitz ., Wlliams M.V., Chandra A. - Santa Monica, Calif.: RAND Corporation, 2016. - Access mode: http://www. Rand.org/pubs/research_reports/RR1274.html(date of access 22.10.16). - Title screen.

9. Bohn A. Schoolchildren as lifesavers in Europe - Training in cardiopulmonary resuscitation for children / Bohn A., Van Aken H., Lukas R.P., Weber T., Breckwoldt J. // Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. 2013. - Vol. 27 (3). - P. 387-396.

10. Christian H. The influence of the neighborhood physical environment on early health and development: A review and call for research / Christian H., Zubrick S. R., Foster S., Giles-Corti B., Bull F., Wood L., Boruff B. // Health & Place. - 2015. - Vol. 33. - P. 25-36.

Размещено на Allbest.ru