Алгоритми запобіжних заходів співробітниками недержавних охоронних організацій в умовах масових безладів та надзвичайного стану

Дослідження питань організації діяльності недержавних охоронних організацій. Характеристика алгоритму запобіжних заходів співробітників недержавних охоронних організацій в разі виникнення різного роду ситуацій, що загрожують охоронюваним об’єктам.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2018
Размер файла 26,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АЛГОРИТМИ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ СПІВРОБІТНИКАМИ НЕДЕРЖАВНИХ ОХОРОННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ МАСОВИХ БЕЗЛАДІВ ТА НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

Ю.М. Бєліков

здобувач кафедри кримінального права та процесу

ВНЗ «Національна академія управління»

Бєліков Ю.М. Алгоритми запобіжних заходів співробітниками недержавних охоронних організацій в умовах масових безладів та надзвичайного стану

У статті досліджуються загальнотеоретичні та практичні питання організації діяльності недержавних охоронних організацій. Особливу увагу приділяється алгоритмам запобіжних заходів співробітників недержавних охоронних організацій в разі виникнення різного роду ситуацій, що загрожують охоронюваним об'єктам. Робиться висновок про необхідність законодавчої підтримки діяльності недержавних охоронних організацій як структур, здатних істотним чином вплинути на стан запобігання злочинності у країні.

Ключові слова: правоохоронні органи, недержавна правоохоронна система, злочинність, безпека, боротьба зі злочинністю, запобігання злочинності, недержавні охоронні організації.

організація охоронний недержавний

Беликов Ю.М. Алгоритмы мер сотрудниками негосударственных охранных организаций в условиях массовых беспорядков и чрезвычайного положения

В статье исследуются общетеоретические и практические вопросы организации деятельности негосударственных охранных организаций. Особое внимание уделяется алгоритмам предупредительных мер сотрудников негосударственных охранных организаций в случае возникновения разного рода ситуаций, создающих угрозу охраняемым объектам. Делается вывод про необходимость законодательной поддержки негосударственных охранных организаций как структур, способных значительным образом повлиять на состояние предупреждения преступности в стране.

Ключевые слова: правоохранительные органы, негосударственная право - охранительная система, безопасность, борьба с преступностью, предупреждение престепности, негосударственные охранные организации.

Belikov Y.M. Algorithms preventive activities by non-state security organizations under riots and emergency state

This article investigates general theoretical and practical aspects of the activities of non-governmental security organizations. Particular attention is paid to algorithms precautionary employees of non-governmental security organizations in the event of different kinds of situations that endanger the protected objects. The conclusion about the need for legislative support to non-governmental security organizations as structures capable of significant impact on the state of crime prevention in the country.

Key words: law enforcement agencies, non-governmental law enforcement system, security, crime prevention, warningprestepnosti, non-governmental security organizations

Постановка проблеми. З моменту набуття Україною незалежності існуючі суспільні відносини зазнали істотних змін. Широкомасштабні соціально-економічні та суспільно-політичні зміни в нашій країні, пов'язані з виникненням багатоукладної економічної системи, розвитком підприємницької діяльності не могли не вплинути і, зрештою, завдали істотного впливу на криміногенну ситуацію в країні, що поставило в ряд першочергових завдань забезпечення належного рівня охорони та безпеки громадян у всіх сферах життєдіяльності, включаючи як особисту безпеку - життя, здоров'я, так і безпеку приватної власності.

Державні правоохоронні структури значною мірою дискредитували себе, продемонструвавши нездатність, а іноді і пряме небажання, виконувати завдання охорони та захисту законних прав громадян, на фоні чого кількість злочинних посягань проти особи, суспільства, держави продовжує залишатися стабільно високою. Якщо зробити аналіз вчинення злочинів у 2003-2012 рр., то можна побачити тенденцію зростання. У 2003-2004 рр. (+17,2 та + 14,3%), 2006-2009 рр. (+10,3 та +9,2%), 2010 р. (+8%), 2011 р. (+6,6%), 2012 р. (+6,5%). Отже, ми проаналізували вчинення злочинів з 2003 до 2012 рр. і зробили висновок, що злочинність зросла вдвічі.

Останні події, серед іншого, призвели до нового спалаху кількості таких злочинних посягань. Сьогодні, як ніколи, потрібні докорінні зміни у підході до організації протидії злочинності та забезпечення безпеки всіх форм власності, здійснення комплексу додаткових заходів щодо профілактики та припинення злочинних і протиправних посягань. Потребує переосмислення і роль недержавних охоронних організацій, зокрема, у сфері запобігання злочинності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти діяльності приватних охоронних структур у сфері запобігання злочинності досліджувалися у працях таких українських і закордонних вчених, як: О.Г Андрєєва, Р.Ф. Асанов, Р.Б. Гладкіх, Г.В. Дашков, О.О. Євланова, Г.П. Єрмолович,

Т.Е. Зульфугарзаде, П.В. Іванов, В.С. Іванова, М.В. Ізосімова, М. В. Колчеманов, С.В. Краснокутський, В.П. Мак-Мак, Ю.В. Нікітін, В.В. Марущенко, Л.І. Овчиннікова, В.В. Осін, В.О. Черков та інші [5], [6]. Водночас зазначене питання до сьогодні не було в Україні предметом комплексного наукового дослідження.

Метою статті є дослідження загальнотеоретичних та практичних питань організації діяльності в сфері протидії та запобіганні злочинності недержавними охоронними організаціями при виникненні різного роду загроз об'єктам, що охороняються.

Основні результати дослідження. Діяльність приватних охоронних структур можна визначити як різновид економічної (підприємницької) діяльності, що має на меті одержання прибутку шляхом надання на договірній оплатній основі послуг фізичним та юридичним особам організаціями, що мають ліцензію на охоронну діяльність.

На сьогодні охоронні послуги - це такі суспільно-корисні дії, які захищають не тільки майно і власність клієнтів, але і забезпечують безпеку життя, здоров'я громадян, а також інтелектуальних ресурсів від надзвичайних ситуацій та злочинних посягань. Надійність організації охорони об'єктів сприяє зниженню рівня ризикових ситуацій, забезпечуючи тим самим безперервність і ефективність виконання поставлених завдань і суспільного відтворення, а захист фізичних осіб - несприятливого впливу зовнішнього оточення підвищуючи безпеку та якість і стійкість розвитку особистості.

Основна відмінність охоронних послуг від інших видів діяльності полягає у використанні організованої сили, озброєння і спеціальних засобів для запобігання і припинення таких найбільш поширених впливів на об'єкти охорони, як злочинні посягання.

Як окремий вид суспільної діяльності, здійснення охоронної діяльності базується на принципах: 1) ліцензований характер діяльності; 2) законність;

3) підконтрольність державним правоохоронним органам; 4) договірний характер надання охоронних послуг; 5) професіоналізм при наданні охоронних послуг; 6) невтручання в економічну (виробничу), фінансово-господарську, кадрову діяльність клієнтів.

Правове регулювання в сфері приватної охоронної діяльності здійснюється в рамках як адміністративного, так і цивільного права. В останньому випадку йдеться про окремий цивільно-правовий інститут, який являє собою сукупність правових норм, що регулюють на основі ряду загальногалузевих (цивільно-правових) та інституційних принципів, майнові та немайнові відносини, що виникають при наданні охоронних послуг.

Закон України від 22 березня 2012 р. «Про охоронну діяльність» [1] у ст. 1 визначає останню як надання послуг з охорони власності та громадян. Поняття приватної охоронної діяльності у Законі немає, водночас його визначення обговорюються в юридичній літературі. Так, А. Сачаво пропонує наступне визначення приватної охоронної діяльності: «приватна охоронна діяльність - це надання на договірній основі послуг фізичним і юридичним особам з метою захисту їх життя, здоров'я, майна, законних прав й інтересів спеціально створеними для цієї мети недержавними підприємствами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) органів внутрішніх справ та використовують сили, засоби і методи відповідно до закону і при неухильному дотриманні встановленого порядку» [2, c. 30]. Таким чином, поняття приватної охоронної діяльності «замикається» на суб'єктів надання відповідних послуг - недержавному підприємстві. На думку П.В. Іванова, приватна охоронна діяльність - це комерційна діяльність підприємств, спеціально створених для надання охоронних послуг на підставі ліцензії органів внутрішніх справ, за допомогою збройної охорони майна фізичних й юридичних осіб [3, с. 21]. О.О. Пунда пропонує наступне визначення: «приватна охоронна діяльність - це передбачена Законом підприємницька діяльність фізичних та юридичних осіб, що являє собою систему охоронних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я, недоторканності особи, що охороняється, її майна або інформації, що надається на договірній основі замовникам (фізичним та юридичним особам)» [4, с. 153]. Підсумовуючи вищезазначене та враховуючи багаторічний практичний досвід можна наголосити, що під охоронною діяльністю треба розуміти - Діяльність недержавних охоронних організацій, пов'язаних із захистом законних прав і інтересів громадян на договірній основі, з метою забезпечення особистої безпеки, власності та недоторканості охоронюваних об'єктів чи особи.

Необхідно також сказати про види охоронної діяльності. Виходячи зі змісту ст. 5 Закону України «Про охоронну діяльність» [1] виділяються два види, це: охорона майна та охорона фізичних осіб. При цьому, охорона майна поділяється на охорону майна громадян та охорону майна юридичних осіб.

Водночас слід зазначити, що забезпечення охорони правопорядку традиційно відноситься до основних функцій держави. Але слід констатувати, що на даний час робота правоохоронних органів щодо запобігання злочинності організована в край неефективно. Аналіз юридичної літератури та практична діяльність дозволяє зробити висновок, що це значною мірою пов'язано з тим, що міра реалізації поставлених завдань лише на 50-55 % залежить від зусиль одних правоохоронних органів, а в останньому багато що залежить від правозахисної діяльності як охоронних організацій, так і самих громадян.

Таким чином, можна зазначити про існування низки об'єктивних факторів, що обумовлюють необхідність налагодження взаємодії недержавних охоронних організацій та правоохоронних органів.

Сьогодні професія співробітника охоронної служби набуває все більш масового характеру. Охоронна діяльність, спрямована на надання фізичним та юридичним особам підприємствами послуг на оплатній договірній основі із захисту життя і здоров'я громадян, охорони об'єктів та (або) майна власників та здійснення інших цілей, встановлених Законом України «Про охоронну діяльність». Основний зміст приватної охоронної діяльності полягає у забезпеченні захисту законних прав та інтересів громадян і організацій. Зазвичай існує чіткий алгоритм дій, розрахований та штатну ситуацію, тобто ситуацію, коли відсутні зовнішні фактори впливу. Зокрема, до таких ситуацій може бути віднесена процедура здача об'єкта під охорону, комплекс дій охоронця під час забезпечення охорони об'єкта, комплекс дій, спрямованих на планування без- печного маршруту тощо. Водночас події останніх місяців вимагають приділен- ня особливої уваги саме так званим позаштатним ситуаціям, що виникають внаслідок різноманітних надзвичайних ситуацій, зокрема, внаслідок масових заворушень, і які характеризуються активним впливом на діяльність охоронця зовнішніх факторів, які часто не піддаються прогнозуванню.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо алгоритми запобіжних заходів для різних ситуацій, що можуть виникати на охоронюваному об'єкті.

По-перше, при нападі на об'єкт з метою захоплення заручників, пограбування тощо, потрібно: 1) негайно закрити на замки всі входи чи блокувати їх за допомогою підручних засобів; 2) при блокуванні входів задіяти співробітників, що знаходяться на об'єкті; 3) доповісти про подію начальнику охорони, що інформує про те що трапилося органи міліції; 4) привести в готовність засоби самозахисту (газові балончики, гумові кийки, зброю та ін.), підручні засоби для їхнього можливого застосування; 5) відбити напад і затримати нападників до прибуття підкріплення чи наряду міліції. Далі діяти відповідно до вказівок керівництва, зафіксувати точний час подій, характерні прикмети нападаючих, чим озброєні, про що доповісти начальнику охорони.

По-друге, при захопленні заручників з числа працівників об'єкту потрібно: 1) негайно інформувати про подію начальника охорони, оперативного чергового; 2) терміново повідомити про подію в міліцію; 3) розпочати переговори з нападником з метою одержання максимуму інформації про їх наміри, мотиви дій, при цьому максимально затягувати час, щоб дочекатися підкріплення чи наряду міліції; 4) виконати (по можливості) усі вимоги нападаючих, не допускаючи дій, що могли б спровокувати їх і спричинити небезпеку для здоров'я заручників, регулярно доповідати про обстановку начальнику охорони і виконувати всі його накази.

По-третє, виявленні предмети з ознаками вибухового пристрою:

1) негайно сповістити про це начальника охорони та керівництво об'єкта;

2) проінформувати про виявлення вибухонебезпечного предмету чергового по районному відділу МНС і чергового по районному відділу внутрішніх справ, вжити екстрених заходів по евакуації людей із приміщення в безпечну зону;

3) забезпечити охорону предмета до прибуття міліції; 4) зібрати дані про відвідувачів об'єкту для можливого встановлення особи, що доставила предмет у приміщення, надалі діяти відповідно до вказівок начальника охорони.

По-четверте, у випадках пожежі, аварій та інших надзвичайних подій, що загрожують життю та здоров'ю громадян: 1) забезпечити нагляд за пультом пожежної охорони, згідно інструкції по пожежній безпеці на об'єкті; 2) при необхідності викликати пожежну чи аварійну службу; 3) вжити необхідних заходів щодо ліквідації пожежі, збереженню матеріальних цінностей і документів, для чого, при необхідності, з дозволу начальника охорони, самостійно розкрити відповідні приміщення, підсилити спостереження за об'єктом, довести до відома начальника охорони, оперативному черговому і діяти відповідно до їхніх розпоряджень; 4) викликати працівників об'єкту, що відповідають за приміщення, де відбулась подія; 5) організувати, при необхідності, не послабляючи охорону об'єкту, евакуацію матеріальних цінностей, прийнявши відповідні заходи для їхньої схоронності.

Поряд з вищезазначеним можуть бути і непередбачувані ситуації. У разі їх виникнення нами пропонуються наступні спільні запобіжні заходи:

1) В разі прибуття на об'єкт співробітників МВС для перевірки охоронної фірми, проведення слідчих або оперативно-розшукових дій, у зв'язку із вчиненням злочину, співробітники охоронної організації повинні, по-перше, зустріти співробітників МВС, представитися, уточнити мету їх прибуття на об'єкт, перевірити документи співробітників та негайно доповісти керівнику служби охорони (старшому зміни) та діяти згідно з отриманими розпорядженнями від керівництва.

2) В разі проникнення (виявлення ознак проникнення) сторонніх осіб на об'єкт потрібно: 1) оповістити старшого зміни про виявлення особи, яка вчинила протиправне проникнення; 2) проводити візуальне спостереження за даною особою до прибуття інших співробітників охорони; 3) координувати свої дії з іншими співробітниками охорони; 4) по прибуттю співробітників охорони провести затримання даної особи, сприяти конвоюванню даної особи на стаціонарний пост охорони, дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки, старший зміни повідомляє в міліцію про затримання невстановленої особи, яка вчинила проникнення на об'єкт (при цьому записати дані співробітника прийняв повідомлення і відзначити час виклику) , а також повідомляє про дане затримання керівництво ЖК, по прибуттю співробітників міліції передати затриманого співробітникам міліції, записати дані співробітників міліції прибули за викликом.

3) При отриманні сигналу «Тривога» від засобів сигналізації. Старший зміни або диспетчер: 1) визначає охоронника, який негайно здійснює візуальну перевірку цілісності об'єкта (замків, дверей, вікон), що охороняється; 2) за результатами перевірки охоронник доповідає старшому зміни; 3) в разі виявлення зовнішніх пошкоджень об'єкта, виставляється додатковий пост для охорони місця події, оповіщається по телефону відповідальна особа від замовника, за погодженням із замовником повідомляється в правоохоронні органи, можливе затримання особи, яка вчинила проникнення, затриманий міститься на місці затримання під наглядом до прибуття співробітником міліції.

4) При нападі на об'єкт: відбити напад всіма можливими силами і спеціальними засобами, по можливості провести затримання нападника особи, оповістити відповідального чергового, а також адміністрації об'єкта, керівництво охоронної фірми, провести охорону місця події, при необхідності надати долікарську допомогу, взаємодіяти з працівниками міліції, скласти службову документацію про подію.

5) При виявленні вибухонебезпечних предметів: оповістити відповідального чергового адміністрації об'єкту, що охороняється, керівництва охоронної фірми, закрити об'єкт, а саме місцезнаходження вибухонебезпечного предмета, спільно з представниками адміністрації провести евакуацію співробітників, взаємодіяти з співробітниками правоохоронних органів по їх прибуттю на місце (вказати місцезнаходження вибухонебезпечного предмету), виконувати необхідні вимоги міліції, намагаючись при цьому не послаблювати контроль за територією ЖК, скласти службову документацію по закінченню проведених заходів.

6) При пожежі, вибуху, техногенної аварії на об'єкті: оповістити відповідального чергового, адміністрацію та інженерні служби об'єкту, що охороняється, керівництво охоронної фірми, оповістити державну пожежну службу, швидку допомогу (при необхідності), вжити заходів до гасіння пожежі, якщо це можливо зробити своїми силами, при цьому дотримуючись правил особистої безпеки, вжити заходів до евакуації людей, надання за потребою першої допомоги, вжити заходів до порятунку майна і спецтехніки, взаємодіяти з аварійними службами.

7) Якщо стався розбій або грабіж охоронюваної особи потрібно: 1) оповістити старшого зміни; 2) по можливості провести затримання правопорушника; 3) оповістити відповідального чергового, адміністрацію об'єкту, що охороняється і керівництво охоронної фірми, вжити заходів до охорони місця події, при необхідності надати долікарську допомогу потерпілим, проводити взаємодію з співробітниками МВС по прибуттю їх на місце.

8) У разі вбивства, заподіяння шкоди, здоров'ю: оповістити відповідального чергового (старшого зміни), відповідального в міліції, адміністрації об'єкту, що охороняється і керівництво охоронної фірми, при необхідності повідомити в медичні установи, вжити заходів до охорони місця події, по необхідності надати долікарську допомогу потерпілим, взаємодіяти з співробітниками правоохоронних органів по їх прибуттю на місце.

9) Якщо була скоєна крадіжка, знищення (пошкодження) майна: затримати правопорушника, оповістити відповідального чергового, адміністрацію об'єкта, що охороняється, забезпечити охорону місця події до приїзду чергового наряду міліції.

10) У разі скоєння актів тероризму: 1) оповістити відповідального чергового, міліцію, адміністрацію об'єкта, що охороняється; 2) провести закриття об'єкта; 3) посилити охорону об'єкта силами додаткових постів з числа резерву співробітників охоронної фірми; 4) спільно з адміністрацією об'єкта провести евакуацію співробітників; 5) по прибуттю співробітників правоохоронних органів налагодити взаємодію.

11) У разі захоплення заручників: 1) оповістити відповідального чергового адміністрації об'єкту, що охороняється; 2) оповістити керівництво охоронної фірми; 3) посилити охорону об'єкта; 4) по прибуттю співробітників правоохоронних органів здійснювати взаємодію.

12) У разі масових заворушень: 1) оповістити відповідального чергового адміністрації об'єкту, що охороняється; 2) оповістити керівництво охоронної фірми; 3) провести закриття об'єкта; 4) посилити охорону об'єкта, додатковими постами з числа резерву співробітників охоронної фірми; 5) по прибуттю співробітників правоохоронних органів здійснювати спільну взаємодію.

13) У разі скоєння хуліганства, вандалізму: 1) затримати правопорушника; 2) оповістити відповідального чергового, РВВС, адміністрацію об'єкту, що охороняється; 3) здійснити охорону місця події; 4) при необхідності надання долікарської допомоги потерпілим; 5) при необхідності взаємодія з міліцією.

Поряд з цим можуть виникати і техногенні ситуації. З огляду на це, пропонуємо наступні заходи, які мають здійснювати співробітники охоронної організації.

При повіні (прорив системи водопостачання): оповістити відповідального чергового, адміністрацію та інженерну службу об'єкту, що охороняється; перекрити крани подачі водопостачання, оповістити державну пожежну службу (при необхідності), здійснити заходи до порятунку майна і спецтехніки, взаємодіяти з аварійними службами.

При відключенні електроенергії: оповістити відповідального чергового, представника адміністрації об'єкта, що охороняється, посилення режиму охорони, збільшити графік виходу на зв'язок співробітників охорони.

При відключенні телефонного зв'язку: всім постам перейти на засоби мобільного зв'язку, диспетчеру уточнити причину поломки, доповісти про ситуацію, відповідальній особі від адміністрації, посилити спостереження за територією комплексу, збільшити графік виходу на зв'язок постів.

При витоку вибухонебезпечних і отруйних речовин з можливістю настання тяжких наслідків (удушення, смерть громадян, загроза вибуху і т.п.): оповістити відповідального чергового, адміністрації та інженерної служби об'єкту, що охороняється, оповістити державну службу (при необхідності), провітрювати об'єкт, закриття об'єкту, що охороняється для входу відвідувачів, евакуація співробітників об'єкта, що охороняється, взаємодія з державними аварійними службами.

При зупинці ліфтів: переконатися у відсутності пасажирів у кабінах ліфтів, у випадках виявлення людей через систему зв'язку встановити місцезнаходження ліфта (поверховість), уточнити стан системи електроживлення ліфта, стан руху кабіни ліфта, уточнити причину зупинки ліфта, повідомити представників обслуговуючої організації, уточнити у них годину прибуття на об'єкт (якщо прибуття менше 15 хв. самостійно евакуації не вживати), старший зміни повідомляє представників адміністрації ЖК і відповідальних від інженерних служб, надалі евакуацію проводити згідно інструкції обслуговуючої фірми.

Вихід з ладу систем життєдіяльності (вентиляція, водопостачання, опалення тощо). При отриманні сигналу про порушення в роботі систем життєзабезпечення диспетчер встановлює місценадходження сигналу, по можливості визначає причину поломки і по можливості в ручному порядку перезапускає систему. При неможливості усунути недоліки за допомогою системи, отриману інформацію доповідає старшому зміни, старший зміни направляє вільного охоронця (при необхідності проводить огляд сам) місця надходження сигналу тривоги, для можливого усунення причини поломки.

Висновки. Питання ролі та визначення ефективних заходів у запобіганні злочинності недержавними охоронними організаціями залишається на сьогодні одним з найактуальніших у світі і вже довела свою дієвість та ефективність. Водночас в Україні, незважаючи на досить розвинений ринок охоронних послуг, казати про завершення становлення цього сектору було б передчасним. Сьогодні приватна охоронна діяльність в Україні здійснюється в умовах не лише відсутності практичного та організаційного досвіду у цій сфері в цілому, а й наявності істотних недоліків нормативно-правового регулювання цієї діяльності, не кажучи вже про недостатню наукову розробленість проблеми.

У нинішній гострій криміногенній ситуації приватні охоронні організації стали невід'ємною частиною системи внутрішньої безпеки держави. Вони вносять істотний внесок у системну протидію злочинності.

З огляду на це, нами запропоновано алгоритми запобіжних заходів співробітниками недержавних охоронних організацій в умовах масових безладів та надзвичайного стану

З цього приводу ми пропонуємо:

1) Доповнити Закон України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 р. № 4616-VI розділ IV статтею 16-1 стосовно дозволу на зброю для співробітників недержавних охоронних організацій на права володіння вогнепальною короткоствольною зброєю для захисту життя, здоров'я і власності охоронюваних громадян або об'єктів у межах необхідної оборони та крайньої необхідності згідно з договірними умовами у наступній редакції: «Під час здійснення охоронної діяльності, співробітнику ліцензованої, недержавної охоронної організації, при наявності спеціального дозволу, дозволяється використовувати та застосовувати вогнепальну зброю за/для відбиття нападу на охоронюваний об'єкт, забезпечення особистої безпеки особи чи громадян, що ним охороняються з метою захисту законних прав та інтересів клієнтів на договірних умовах».

2) Розробити настанови, щодо питань діяльності недержавних охоронних організацій, що дозволить упорядкувати нормативно-правову базу охоронно-розшукової діяльності, створити необхідні гарантії дотримання законності в процесі її здійснення.

3) Розробити навчальні програми щодо професійної підготовки та підвищення кваліфікації приватних охоронців та охоронників у вищих навчальних закладах. Зокрема (ліцензованих шкіл та курсів) додаткової, початкової, середньої професійної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про охоронну діяльність: Закон України від 22 березня 2012 року № 4616-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/4616-17

2. Сачаво А. Приватні охоронні структури - суб'єкти забезпечення охорони прав фізичних і юридичних осіб / А. Сачаво // Право України. - 2003. - № 11. - С. 29-32

3. Иванов П.В. Частная детективная и охранная деятельность (административно-правовой аспект): дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; конституционный судебный процесс; муниципальное право» / П.В. Иванов - СПб., 1998. - 203 с.

4. Пунда О.О. Правове регулювання приватної охоронної діяльності / О.О. Пунда // Митна безпека. - 2011. - № 1-2. - С. 153-157.

5. Нікітін Ю.В. Протидія злочинності в системі забезпечення внутрішньої безпеки українського суспільства: Монографія. - К. : ВНЗ «Національна академія управління», 2009. - 373 с.

6. Мак-Мак В.П. Служба безопасности предприятия / В.П. Мак-Мак. - М. : Компания «Спутник+», 2003. - 256 c.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Пожежно-технічна характеристика, аналіз основних параметрів оперативної обстановки та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Склад добровільної пожежної дружини. Застосування запобіжних заходів порушень правил пожежної безпеки.

    дипломная работа [429,0 K], добавлен 15.08.2011

  • Стисла характеристика об’єкту господарчої діяльності (ОГД). Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД. Визначення меж осередку хімічного ураження НХР та радіаційного забруднення. План запобіжних заходів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.01.2010

  • Характеристика резервів економії матеріальних ресурсів, пов'язаних з покращенням охорони праці. Визначення ефективності праце-охоронних витрат підприємства за економічними та соціально-економічними показниками. Зміст планів ліквідації аварійних ситуацій.

    контрольная работа [49,0 K], добавлен 19.10.2012

  • Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні за визначений період. Законодавчі та нормативні акти, що стосуються діяльності ДСНС України. Нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється під час здійснення планових заходів державного нагляду.

    контрольная работа [311,6 K], добавлен 22.09.2015

  • Планування та фінансування робіт з охорони праці. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці. Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск до роботи. Основні причини смертельних травм та нещасних випадків.

    реферат [23,0 K], добавлен 19.02.2012

  • Загальні закономірності виникнення соціальних та політичних джерел небезпеки, що широко розповсюджуються в суспільстві і загрожують життю і здоров’ю людей. Заходи та засоби спрямовані на запобігання виникненню та розповсюдженню конфліктних ситуацій.

    реферат [25,4 K], добавлен 05.07.2014

  • Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

    реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009

  • Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки, нинішня ситуація в Україні. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства. Заходи щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.

    реферат [40,8 K], добавлен 19.02.2011

  • Оброблення пласта кислотою. Характеристика впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Підбір запобіжних клапанів, розрахунок часу їх спрацьовування. Розрахунок штучного заземлення в електроустановках. Організаційні заходи з техніки безпеки.

    реферат [50,9 K], добавлен 13.06.2012

  • Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.

    контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.