Особливості врахування людського чиннику в процесах професійної підготовки авіаційних операторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості врахування людського чиннику в процесах професійної підготовки авіаційних операторів

Володимир Камишин

директор

Інституту обдарованої дитини

Національної академії педагогічних наук України

Вже кілька десятирічь спостерігається суттєве збільшення надійності авіаційної техніки (АТ): показники відношення кількості відмов до часу роботи в повітрі підвищилися практично в 10-15 раз [1]. При цьому вплив людського чинника (ЛЧ) на безпеку польотів (БП) практично не змінився і пояснює щонайменше %-% загальної кількості авіаційних пригод (АП). Вказаний показник відноситься, в основному, до сертифікованого льотного персоналу комерційної авіації. З урахуванням польотів авіації загального призначення, техобслуговування, управління повітряним рухом, інфраструктури транспортного комплексу загальна частка ЛЧ виявляється більше 90% [2]. І зрозуміло, що чим більш кваліфікованим є авіаційний персонал, тим менше помилок він допускає в процесі виконання професійних функцій, що, безумовно, позитивно впливає на БП. Причому останніми роками професійна підготовка (ПП) авіаційного персоналу конкретизується в рамках концепції культури безпеки [3]: підкреслюється необхідність не тільки достатньо високого рівня кваліфікаційної підготовленості, але й наявність такого важливого елементу, як психологічна підготовленість.

Пошук шляхів і механізмів підвищення ефективності ПП авіаційних операторів (АО) йде постійно. Застосування нових методів підготовки і вдосконалення діючих можна розглядати як основні способи, що ефективно впливають на якість ПП і надійність професійної діяльності АО. Прагнення вчених, фахівців та керівництва служби підготовки авіаційного персоналу до постійного пошуку шляхів вдосконалення процесу навчання призвело до розробки цілого спектру різноманітних програм ПП АО, узагальнення яких здійснене у працях [4-7]. Це зумовлюється:

всезростаючими темпами НТП, розробкою і впровадженням різних систем управління повітряними судами (ПС), технологічними і комунікативними процесами і, як наслідок, - появою нових авіаційних професій операторського профілю чи нових специфічних рис в діючих АО;

високою складністю і відповідальністю операторської діяльності, що супроводжується у ряді випадків підвищеною небезпекою, про що переконливо свідчить статистика АП в авіації [1; 2; 8];

наявністю феноменів системної організації компонентів операторської діяльності, їх тісного взаємозв'язку і взаємозалежності, що визначає необхідність розгляду цієї діяльності як такої, що відбувається в системі «людина - машина - середовище».

Отже, ІКАО рекомендує для дослідження й оцінки впливу ЛЧ на БП використати модель SHELL як розширений варіант моделі «людина - машина - середовище», яка сприяє системному розумінню ЛЧ. Кожний компонент моделі SHEL являє собою один з фундаментальних принципів дослідження ЛЧ [9].

Сполучення L-L (рис. 1) суттєво впливає на безпеку й ефективність будь-якої ергатичної системи (ЕС), в тому числі й цілеспрямованої навчальної ЕС управління (ЦНЕСУ) «інструктор - технічний засіб навчання (ТЗН: тренажер, літак та ін.) - навчальний екіпаж» [10], оскільки успіх у навчанні залежить і від професійно-важливих якостей (ПВЯ) пілота-інструктора (П-І), і від ПВЯ АО, який проходить ПП, а також і від їх взаємних контактів.

Сформулюємо з урахуванням [11] чинники, які перешкоджають процесу ПП:

атмосфера недоброзичливості у взаємовідносинах того, хто навчається і П-І, що виявляється в завищених, на думку курсанта, вимогах з боку П-І і, відповідно, занижених оцінках результатів ПП;

байдужість того, хто навчається, до послідовності ускладнення операцій при освоєнні курсу (таких осіб цікавить лише кінцевий результат або підсумковий документ);

нестача інтересу слухача до предмета, зумовлена пригніченим настроєм, особистими проблемами, поганим викладанням, неприязню до інструктора, небажанням вчитися;

почуття страху, викликане різними причинами, та ін.

У деяких випадках недостатній прогрес у навчанні може бути зумовлений причинами, пов'язаними особисто зі слухачем:

нездатністю того, хто навчається, сприймати велику кількість інформації за короткий час;

нездатність завчити осмислену інформацію при сильних впливах попередніх навичок і знань;

нездатність займатися відразу декількома справами, працювати з новим незвичайним матеріалом, моральне і емоційне перевантаження того, хто навчається;

нестача необхідних ПВЯ пілота.

Тому питання особистісно-орієнтованої ПП АО, враховуючи її незвичайно велику вартість, є актуальним.

Виходячи з вищенаведеного, метою цієї публікації є розробка науково-обґрунтованих рекомендацій з індивідуалізації ПП АО. При цьому слід особливо зазначити, що оскільки ЦА застосовує для свого існування найсучасніші наукоємні технологіїї, у тому числі і в досліджуваних процесах ПП, то визначення її особливостей має принципове значення для широкого розповсюдження в професійній педагогіці.

Люди відрізняються один від одного організацією нервово-психічної діяльності, які віднесені до складової поведінкової невизначеності [12]. Такі типологічні відмінності вимагають різноманітного підходу до організації навчання (табл. 1).

Таблиця 1. Рекомендації інструктору щодо врахування організації нервово-психічної діяльності тих, хто навчається

Звертаємо увагу на те, що рекомендації щодо індивідуалізації ПП АО з меланхолічним темпераментом нами свідомо не розроблялися тому, що як показують десятиріччя професійно-психологічного добору в льотні навчальні заклади (ЛНЗ) та практика льотної підготовки, вони просто не можуть пройти такі випробування.

Вже тривалий час в переважній більшості держав-членів ІКАО затвердилася думка про те, що в ЛНЗ вихователям, викладачам, П-І не можна бути поблажливими. Програма ПП має передбачати сувору дисципліну, якщо ЛНЗ переслідує мету підготовки висококваліфікованих фахівців з почуттям відповідальності. Якщо курсант за своїми особистими якостями або мірою технічної підготовленості не відповідає визначеним вимогам, то повинні бути прийняті негайно дійові заходи. Однак особливу увагу потрібно приділяти недисциплінованим слухачам. Хоча б тому, що недисципліновані курсанти часто виявляються здібними учнями. Різке зауваження, необачність, особливо в присутності інших, рідко дає бажаний результат і викликає образу й ворожість. Набагато краще поговорити віч- на-віч з тим, хто навчається. Перед обговоренням порушення інструктор повинен з'ясувати його причину у того, хто його скоїв, особливо чинники, які сприяли події. Після такої бесіди, якщо необхідно, повинне бути накладене відповідне стягнення.

Вказуючи порушнику на його неправильну поведінку, дуже важливо примусити його відчути, що в наступний раз йому не уникнути покарання, що його чекають відповідні заходи виховання, і що визнання провини не принижує його гідності. Крім того, інструктор повинен дати зрозуміти, що він готовий допомогти тому, хто провинився, виправитися. Така розмова не повинна закінчуватися доганою, коротка бесіда на відвернені теми допоможе курсанту переконатися, що питання вичерпане і що інструктор не має проти нього зла.

Найбільш поширені типи недисциплінованих курсантів-пілотів і їх індикатори подані в табл. 2.

Таблиця 2. Найбільш поширені типи недисциплінованих курсантів-пілотів

Існує, безумовно, багато інших типів, що об'єднують в собі риси, які перераховані в табл. 2. Через велику кількість індивідуальних відмінностей в ній виділяються тільки ті, які зустрічаються найчастіше. Не можна, звичайно, передбачити поради на всі можливі випадки, тому що засіб, який був ефективним одного разу, не може розглядатися як панацея. До кожного окремого випадку потрібно підходити індивідуально і шукати рішення, виходячи з досвіду вже здійснених помилок.

У табл. 3 пропонуються деякі заходи, які можуть допомогти П-І з труднощами в роботі з недисциплінованими особами, які навчаються [12; 13].

Невдачі в навчанні або перенавчанні можуть виникнути і на основі ситуації, зумовленої рядом таких причин:

програма навчання або перенавчання складена невірно;

той, хто навчається, не може справитися з процесом ПП;

П-І не може визначити необхідний індивідуальний підхід до того, хто навчається.

Таблиця 3. Рекомендації для роботи з недисциплінованими курсантами

При порівнянні темпів формування навичок тих, хто навчається, в льотній групі можуть відмічатися труднощі і невдачі. Курсанти з різними нервово-емоційними характеристиками по-різному реагують на ситуацію. Різним повинен бути і підхід ПІ (табл. 4).

Таблиця 4. Рекомендації інструктору щодо реакції на поведінку тих, хто навчається

У зв'язку з використанням різноманітних ТЗН для формування професійних навичок, змінюється характер поведінки тих, хто навчається. Тому необхідно відповідно змінювати і методику роботи ПІ (табл. 5) [6].

Таблиця 5. Рекомендації по організації ППЛС в залежності від технічних засобів навчання, що використовуються

При організації навчання, особливо особистісно-орієнтованого, велике значення потрібно надавати формуванню самокритичності в тих, хто навчається. Адже дійсно, аналіз недбалих результатів і невдач дозволяє виявити їх причини і скоректувати процес ПП відповідним чином для його поліпшення. Зміни можуть торкатися самої програми, методики її реалізації, часу, що відводиться на підготовку.

Заслуговують уваги методи спілкування в колективі інструкторів, незалежність їх поведінки від стресу, загальна доброзичливість і прагнення до успіху. П-І при реалізації програми ПП повинні дотримуватися загального стандарту, щоб не вносити плутанини в знання і навички слухачів. З цією метою доцільно використати дані відеозапису, які можуть бути корисні при тренуванні самих ПІ, а також при розборі процесу навчання, яке проводиться на раді інструкторів. Груповий досвід може допомогти кожному П-І подолати труднощі, які виникають.

«Хибні» навички у тих, хто навчається, можуть бути зумовлені і зайвою лояльністю до помилок, поблажливістю до досвіду попередньої роботи, панібратством. У разі несумісності характерів тих, хто навчається, і інструктора, доцільна заміна останнього.

Таким чином, підсумовуючи отримані і подані в цій публікації наукові результати, слід констатувати факт дійсної розробки особистісно- орієнтованих рекомендацій з управління ПП АО за ЛЧ. Зокрема, встановлені причини, що перешкоджають процесу формування професійних знань, вмінь, навичок та запропоновані заходи з врахування типологічних особливостей тих, хто навчається. Поділяючи АО на осіб пасивного і активного типу, виявлені характерні особливості їх поведінки в процесі ПП, а також відповідні дії інструктора. Особлива увага приділена етапам ПП майбутніх пілотів, зокрема організаційному періоду (наземна підготовка), тренуванню на спеціалізованих тренажерах, польотах на навчально-тренувальних літаках, підсумковому екзамену на допуск до самостійних польотів тощо. Для кожного з цих етапів визначені характерні особливості тих, хто навчається, а також відповідні методи роботи П-І. Подальші дослідження з індивідуалізації процесів ПП АО слід проводити з урахуванням їх рівнів домагань на множині характеристик та показників професійної діяльності, а також основної домінанти діяльності в умовах ризику.

Список використаних джерел

професійний оператор безпека політ

1. Пономаренко В.А. Человеческий фактор и безопасность полетов / В.А. Пономаренко // Проблемы безопасности полетов: обзорная информация. - М.: ВИНИТИ, 1993. - Вып. 1. - С. 36-42.

2. Плотников Н.И. Исследование состоятельности концепции «человеческого фактора» / Н.И. Плотников // Проблемы безопасности полетов : научно-технический журнал. - М.: ВИНИТИ, 2008. - № 11. - С. 27-36.

3. Кросскультурные факторы и безопасность полетов. Человеческий фактор: сборник материалов № 16: Сіг. ICAO 302 - AN/375 [Электронный ресурс]. - Монреаль, Канада, 2004. - Режим доступа: http://aviaspec.com/images/circulari/302_ru.pdf.

4. Рева О.М. Програми і системи навчання льотного складу прийняттю рішень в ведучих авіакомпаніях світу: методичні вказівки до курсу «Основи теорії прийняття рішень» / О.М. Рева. - Кіровоград : ДЛАУ, 1996. - 19 с.

5. Рева О.М. Досвід ІКАО і провідних авіакомпаній світу щодо врахування людського фактору та індивідуалізації професійної підготовки льотного персоналу / О.М. Рева, Г.О. Рева, А.А. Чабак // Проблеми освіти: науково-методичний збірник. - К.: Науково- методичний центр вищої освіти, 2003. - Вип. 34. - С. 56-71.

6. Плотников Н.И. Ресурсы воздушного транспорта / Н.И. Плотников. - Новосибирск: Академия экономики и управления, 2003. - 328 с.

7. Камишин В.В. Розробка рекомендацій з індивідуалізації професійної підготовки авіаційних операторів / В.В. Камишин // Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті (MINTT-2013): зб. м-лів V міжнар. наук.-практ. конф. (Херсон, 28-30 травня 2013 р.): у 2-х тт. - Херсон: Херсонська державна морська академія, 2013. - Т. 2. - С. 16-20.

8. Рева А.Н. Человеческий фактор и безопасность полетов: (Проактивное исследование влияния): монография / А.Н. Рева, К.М. Тумышев, А.А. Бекмухамбетов; науч. ред. А.Н. Рева, К.М. Тумышев. - Алматы: КазГУ, 2007. - 242 с.

9. Фундаментальные концепции человеческого фактора. Человеческий фактор: сборник материалов № 1. - Циркуляр ИКАО 216 АN / 131. - Монреаль, Канада, 1989. - 34 с.

10. Характеристика ергатичної системи «інструктор - авіаційний тренажер - льотний екіпаж» / О.М. Рева, О.М. Дмітрієв, О.М. Медведенко, О.Я. Било // Авіаційно-космічна техніка і технологія : наук.- техн. ж. - Х.: Національний аерокосмічний ун-т «ХАІ», 2009. - № 7. - С. 175-187.

11. Погребняк В.И. Учет человеческого фактора при обучении летного состава / В.И. Погребняк // Проблемы безопасности полетов: ежемесячный бюллетень. - М.: ВИНИТИ, 1982. - № 3. - С. 51-58.

12. Камишин В.В. Методи системного аналізу у кваліметрії навчально-виховного процесу: монографія / В.В. Камишин, О.М. Рева. - К.: Інформаційні системи, 2012. - 270 с.

13. Руководство по обучению. Doc. ICAO 7192-AN/857. - Ч. А-1. Общие положения. - Монреаль, Канада, 1975. - 58 с.

Размещено на Allbest.ru