Профілактика шкідливих звичок у студентів засобами організованої рухової активності (на прикладі куріння)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Профілактика шкідливих звичок у студентів засобами організованої рухової активності (на прикладі куріння)

Андрій Підпомога

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема погіршення стану здоров'я молоді в даний час надзвичайно актуальна. Дослідження останніх років [1,2,3,4] свідчать, що не більше 10% учнівської молоді можна віднести до категорії здорових, у решти - виявлені ті чи інші відхилення у стані здоров'я. За даними статистики більш 36% студентів вищих навчальних закладів мають низький рівень фізичної підготовленості, 33% - нижче середнього, 23% - середній, 7% - вище середнього і тільки 1% - високий. На сьогоднішній день в Україні понад 60% вузів не придатні до служби в Збройних силах. З кожним роком збільшується число студентської молоді з вираженими ознаками шкідливих звичок, а також з незадовільним здоров'ям [6]. Несприятливі економічні умови в державі, надмірні стреси студентського життя, підвищена урбанізація, а також дефіцит рухової активності характерний для сучасного життя, викликає дискомфорт в юнацькому організмі, що тягне за собою прагнення до пошуку "гострих відчуттів" і до виходу "за рамки дозволеного" - тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин [5].

Куріння є найбільш масовою у світовому масштабі звичкою. У нього залучені практично всі верстви населення, але особливу проблему для суспільства представляє його поширення серед молоді. У той час як в цивілізованих країнах «модним» стає здоровий спосіб життя, в нашій країні спостерігається протилежна тенденція. На жаль, модель модного і стильного життя для багатьох молодих людей пов'язана саме з шкідливими звичками. Куріння сприяє розвитку багатьох хронічних захворювань, а схильність до нього формується саме у юному віці і згодом стає елементом способу життя. Сьогодні в студентському середовищі чітко простежується тенденція до адиктивної поведінки (де курінню належить провідна роль), що, в свою чергу, призводить до критичного рівня стану здоров'я студентів. Тому вивчення особливостей способу життя та чинників, які сприятимуть відмові від шкідливих звичок у студентів є вельми актуальним. Виходячи з цих позицій, стає очевидним, що залучення студентської молоді в усвідомлені і систематичні оздоровчі заняття - це шлях до профілактики значних порушень у стані здоров'я в майбутньому.

Отже, в даний час для населення України (у тому числі і для студентського контингенту) було б вельми актуальне застосування нової профілактичної стратегії у фізичному вихованні, орієнтованої не просто на розвиток рухових якостей, а на формування загальної фізичної культури студента, виховання високоморальної особистості, вдосконалення потреби у здоровому способі життя, а також на зміцнення психосоматичного здоров'я, в результаті свідомої систематичної рухової активності. Одним з головних пріоритетів даної системи є культивування оздоровчого спрямування як основного. Однак, сучасна соціальна політика в сфері охорони здоров'я орієнтована в основному на поліпшення якості медичного обслуговування, а не на формування та реалізацію даної програми фізичного виховання в умовах вищої школи [7].

Аналіз наукової літератури [2,5,8], світовий і вітчизняний досвід показує, що засоби фізичного виховання і спорту мають універсальну здатність комплексно вирішувати проблеми підвищення рівня здоров'я, фізичної підготовленості; морально-вольового, естетичного виховання; формують здоровий морально- психологічний клімат в суспільстві. Фізична культура і спорт (особливо в юнацькому віці) є ефективним механізмом для самореалізації, самовдосконалення і самовиховання людини, для його самовираження і розвитку в майбутньому.

Отже, на сьогоднішній день метою фізичного виховання повинно стати формування психічно і соціально зрілої особистості підростаючого покоління, здатної приносити користь суспільству. Саме тому за останні роки місце фізичної культури і спорту в системі загальних світових цінностей сучасної культури людства різко зросла. Аналіз спеціальної літератури показав, що проблема можливості профілактики та корекції шкідливих звичок засобами рухової активності, в умовах вищого навчального закладу практично не вивчена. У літературі, лише епізодично можна зустріти програми окремих авторів, в яких використовуються засоби рухової активності. Однак вони не завжди систематизовані і не адаптовані до використання в умовах вищого навчального закладу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2010 - 2015 рр.» за темами: «3.9. Вдосконалення наукових засад спорту для всіх, фітнесу і рекреації» та «Вдосконалення програмно-нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах».

Мета дослідження - визначити ефективність використання організованої рухової активності як засіб профілактики та корекції куріння у студентів.

Методи дослідження - теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової літератури; соціологічні методи дослідження (опитування, анкетування); педагогічні методи (педагогічне спостереження і експеримент); методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження були проведені на базі кафедр здоров'я, фитнесу та рекреації і торії та методики фізичного виховання НУФВСУ. У педагогічному експерименті взяли участь 230 студентів 1 - 2 курсів Київського університету управління та підприємництва. Для вирішення поставлених мети і завдань за темою роботи, дослідження були проведені в три етапи (з вересня 2012 по червень 2013 року).

Результати дослідження та їх обговорення. Поширення куріння в студентському середовищі має відмінні риси. Так, наприклад, велика частина з обраних студентів це юнаки - 59,7%, решта - 40,3% дівчата. Важливою особливістю також є збільшення числа курців в процесі навчання в університеті (число курців на першому курсі становить 96 студентів, на другому - 134).

В процесі проведеного анкетування, а також в результаті усних бесід були отримані дані, що дозволили нам охарактеризувати ставлення спостережуваних студентів до куріння. Було встановлено, що з досліджуваного контингенту (n = 230) велика частина з студентів (92%), при курінні відчувають повне задоволення і тільки 8% незадоволення - головний біль, кашель, слабкість, нудоту, хриплость і сонливість. Були також отримані дані про особисте ставлення кожного студента до самого процесу куріння. Встановлено, що з усього контингенту курців 60,3% студентів курять регулярно і не збираються кидати, решта - курять епізодично і вважають, що в будь-який момент можуть кинути.

Важливою інформацією були дані щодо причин саме виникнення та подальшого поширення куріння серед студентів (табл. 1). Так, наприклад, 67,2% - почали курити з причини прикладу показаного в компанії друзів ще в школі. 14,7% - ще в шкільні часи, піддалися негативному впливу з боку друзів. 12,5% - почали курити з причини того, що це привабливо і модно, підкреслює їх авторитет серед однолітків. 17,4% студентів вперше познайомилися з курінням в своїй сім'ї (у більшості з них батьки або ж їхні близькі родичі курили).

Таким чином, вище наведені дані дозволяють констатувати, що тютюнопаління, як шкідлива звичка, в студентському середовищі значно поширена і має тенденцію до збільшення кількості курців в ході навчання у вузі. З числа студентів найбільше даної звичці схильні юнаки, найменше - дівчата. При цьому найбільша частина під час куріння відчувають повне задоволення і найближчим часом кидати не збираються. Важливо відзначити, що більша частина з опитаних курить регулярно, а менша - епізодично. Тому надалі дана звичка може перерости в залежність, що завдасть серйозної шкоди здоров'ю.

Таблиця 1

Основні причини, що спонукали студентів до куріння та їх суб'єктивна

самооцінка здоров'я

Важливою складовою способу життя студентів, яка суттєво впливає на їх здоров'я, є форма проведення ними дозвілля. Проведене опитування свідчить, що менше 10% студентів мають можливість задовольняти свої потреби у необхідній руховій активності. Для більшості (60%), які не займаються РА для задоволення цих потреб: немає умов (33%), вільного часу (5%); 17% - не відчувають потреби у заняттях; 28% - заважає лінь та не люблять рухатися взагалі - 11% студентів.

Отримані дані указують також на не сформованість, в цілому, у студентів відповідних потреб у руховій активності, адже 48% з них ніколи не займалися будь- яким видом спорту, окрім занять фізичним вихованням в академії та раніше - в школі, 34% - декілька разів відвідали спортивні гуртки, 24% - віддають перевагу перегляду телевізійних програм та комп'ютерним іграм. Помітно, що 69,4% студентів, які курять не виявляють бажання займатися руховою активністю взагалі. У процесі спостереження нами були виявлені студенти - 19,2%, які хотіли б, займатися спортом, але в силу тих чи інших обставин, не займаються ним.

Результати проведеного спостереження дозволили нам охарактеризувати і проаналізувати мотиваційну сферу студентів 1 - 2 курсів до окремих видів рухової активності, що дозволило зробити відповідні висновки і виявити найбільш пріоритетні для них види спорту. Серед запропонованих видів спорту студенти які палять віддали перевагу: спортивним та рухливим іграм (юнаки - 31,2%; дівчата - 20,2%); атлетичній гімнастики (юнаки - 15,8%; дівчата - 12,9%); танцям (популярні лише серед дівчат - 10,1%); оздоровчому плаванню (юнаки - 9,6%; дівчата - 10,9%). Найменш переважними видами спорту виявилися: велосипедний спорт (юнаки - 3,4 %; дівчата - 2,1 %); гімнастика і акробатика, а також нетрадиційні види спорту, шахи та шашки. Враховуючи мотивацію студентів щодо пріоритетних видів спорту, нами були організовані відповідні заняття.

Педагогічний експеримент проводили у формі позаурочних занять (три рази на тиждень) на протязі 16 навчальних місяців, груповим та індивідуальним методом. Тривалість заняття - півтори години. З метою корекції показників функціонального стану та фізичного здоров'я студентів, нами були запропоновані наступні засоби рухової активності (рис. 1): спортивні та рухливі ігри (футбол, баскетбол, волейбол) - з метою розвитку необхідних рухових якостей (швидкості, витривалості, координації), технічного арсеналу рухових вмінь і навичок, а також з метою підняття психоемоційного потенціалу; атлетична гімнастика (вправи силової спрямованості, заняття на тренажерах) - дозволило відкоригувати недорозвинуті сторони сенсорного і м'язово-рухового апарату студентів (рис. 2). З метою оздоровчого впливу на серцево-судинну, дихальну (підвищення газообміну в легенях і дренажної функції), травну (поліпшення перистальтики і функції печінки) і нервову (заспокоєння, стимулювання морально-вольових і творчих процесів, поліпшення кровопостачання головного мозку) систем організму, а також з метою відновлення під час та після фізичних навантажень застосовували дихальну гімнастику «Шість зціляючих звуків».

Вищенаведені заходи були використані комплексно, що відповідало поставленої меті та завданням дослідження. При цьому на кожен із запропонованих заходів відводився (в процентному відношенні) окремий час. Так, наприклад на спортивні та рухливі ігри було відведено 60 %, на силові вправи - 30 % та дихальну гімнастику - 10 % від загального часу.підтягування, віджимання, присідання, стрибки та інші.

В ході заключного педагогічного тестування були отримані дані що підтвердили ефективність запропонованої програми занять на психосоматичний стан студентів експериментальної групи (табл. 2). При цому цілеспрямований вплив запропонованої програми активізувало у студентів стійку мотивацію щодо ведення здорового способу життя в майбутньому.

Таблиця 2.

Динаміка тютюнопаління у студентів експериментальної групи після

проведення комплексу засобів з спеціально-організованої рухової активності

Цікаво відзначити, що студенти з контрольної групи також здійснювали спроби позбутися цієї шкідливої звички, однак у 65% такі спроби скінчилися невдачею: протягом півроку вони повернулися до куріння знову. Натомість, у студентів експериментальної групи, ніхто з тих хто кинув курити впродовж занять організованою руховою активністю не повернувся до цієї шкідливої звички.

Висновки

Аналіз наукової літератури показав, що одна із значних проблем сучасного суспільства - катастрофічний рівень поширення шкідливих звичок серед молоді. На сьогоднішній день в студентському середовищі чітко простежується тенденція до адиктивної поведінки, що в свою чергу, призводить до “критичного” рівня стану здоров'я серед студентів.

Ряд досліджень показав значний успіх у використанні різних видів рухової активності з метою профілактики шкідливих звичок у молоді, однак, загальна концепція в нашій країні не розроблена.

Результати педагогічного спостереження свідчать, що студентів 1 - 2 курсів найбільше приваблюють певні види організованої рухової активності: спортивні і рухливі ігри (юнаки - 31,2 %; дівчата - 20,2 %) та атлетична гімнастика (юнаки -15,8 %; дівчата - 12,9%). Найменш привабливими видами виявилися: велосипедний спорт, нетрадиційні види, гімнастика та шахи. Тому враховуючи мотивацію студентів щодо пріоритетних видів спорту, нами були організовані відповідні форми занять.

В ході заключного тестування були отримані дані що підтвердили ефективність запропонованої програми занять на психосоматичний стан студентів експериментальної групи. Так, в основній групі по відношенню до контрольної на 12% знизилася захворюваність простудними захворюваннями, у 75% -покращилося самопочуття, у 62,5% - знизилася стомлюваність. Під час куріння почали відчувати неприємні відчуття - 56,2% студентів, 47,7% - почали курити менше, а 12,5% - зовсім кинули курити. При цому цілеспрямований вплив запропонованої програми активізувало у студентів стійку мотивацію щодо ведення здорового способу життя в майбутньому.

руховий активність куріння здоров'я

Література

Андреева Т. И. Табак и здоровье / Т. И. Андреева, К. С. Красовский. - К.: Полиграфцентр ТАТ, 2004. - 224 с.

Апанасенко Г. Л. Книга о здоровье / Г. Л. Апанасенко. - К. : Медкнига, 2007. - 132 с.

Бабаков А. И. Исследование проблемы воспитания и самовоспитания детей и молодежи, имеющих предрасположенности к употреблению наркотиков, в процессе занятия спортом и туризмом / А.И. Бабаков, Л. В. Логинов // Физическая культура: Воспитание, образование, тренировка. - 2006. - № 4. - С. 15 - 17.

Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій. / О. І. Бондарчук. - К. : МАУП, 2006. - 88 с.

Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч. пос. / І. М. Богданова. - К. : Знання, 2008. - 343 с. (с. 53 - 64, 314 - 333).

Булатова М. М. Здоров'я і фізична підготовленість населення України / М. М. Булатова // Теорія і методика фізичного фиховання і спорту: Науково- теоретичний журнал. - 2004. - № 1. - С. 3 - 8.

Грибан В. Г. Валеология: підручник / В. Г. Грибан. - К.: центр учбової літератури, 2011. - 214 с. (с. 207 - 211).

Підпомога А. Ю. Вирішення проблеми адиктивної поведінки студентської молоді засобами фізичної культури / А. Ю. Підпомога, Л. С. Кравченко, Й. Ф. Земцов // Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2011. - С. 29 - 32.

Размещено на Allbest.ru