Пропозиції з підвищення ефективності використання сил та засобів Оперативно-рятувальної служби під час реагування на надзвичайні ситуації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОПОЗИЦІЇ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ПІД ЧАС РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Неклонський І.М., старший викладач, УЦЗУ,

Єлізаров О.В., канд. техн. наук, доцент УЦЗУ

Анотація

ліквідація надзвичайний оперативний рятувальний

Розглянуті основні фактори, які впливають на ефективність залучення сил та засобів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій та запропоновані заходи щодо підвищення ефективності їх залучення шляхом удосконалення систем реагування, оперативного планування, управління силами та засобами при ліквідації надзвичайної ситуації та підготовки особового складу основних тактичних підрозділів.

Ключові слова: сили та засоби Оперативно-рятувальної служби, реагування, ліквідація НС

Постановка проблеми

Проблема забезпечення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях оперативного реагування органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайній ситуації, запобігання загибелі людей, зменшення матеріальних втрат та організації першочергового життєзабезпечення постраждалого населення; систематизованого і своєчасного надання допомоги постраждалому населенню з урахуванням останніх подій пов'язаних з пожежами та вибухами є актуальною проблемою взаємодії та ефективного застосування сил і засобів підсистем реагування регіонального, місцевого та об'єктового рівня.

Ефективне застосування сил та засобів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (ОРС ЦЗ) під час ліквідації надзвичайних ситуацій на сучасному етапі розвитку системи цивільного захисту обумовлюється цілим рядом факторів, основними з яких є: наявність та належна кількість сил і засобів Оперативно-рятувальної служби в містах та населених пунктах і раціональна їх дислокація; стан попереднього оперативного планування дій підрозділів по гасінню пожеж та проведенню аварійно-рятувальних робіт; організація управління силами та засобами в різних режимах функціонування єдиної системи цивільного захисту; рівень підготовки особового складу.

Аналіз останніх досліджень

Проблеми вдосконалення надійності функціонування системи цивільного захисту, удосконалення системи управління та реагування сил та засобів на регіональному, місцевому і об'єктовому рівнях вирішуються, як правило, без врахування комплексної оцінки факторів, які впливають на ефективність залучення сил та засобів ОРС ЦЗ під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій і розглянуті в роботах [1-3].

Викладення основного матеріалу

Підвищення ефективності залучення сил і засобів пропонується здійснювати шляхом комплексного вирішення питань по чотирьом основним напрямкам: відповідна (належна) кількість та раціональна дислокація сил та засобів ОРС ЦЗ, удосконалення попереднього оперативного планування дій підрозділів по гасінню пожеж та проведенню аварійно-рятувальних робіт; підвищення ефективності управління силами та засобами в різних режимах функціонування єдиної системи цивільного захисту; підвищення рівня підготовки особового складу.

Що стосується першої позиції, то необхідно обґрунтувати потрібну кількість пожежних депо і техніки усіх типів для любого населеного пункту. Основний принцип функціонування підрозділів ОРС в тому, щоб в любий момент часу при виникненні надзвичайної події відбулось своєчасне реагування необхідної кількості сил та засобів служби. При цьому є два основних обмеження: прибуття сил і засобів до місця виклику повинно бути своєчасним (бути в межах відповідних часових інтервалів, які обумовлені закономірностями розвитку пожежі або іншої надзвичайної ситуації), загальна кількість сил та засобів в місті або іншому населеному пункті повинна бути економічно обґрунтована, тобто відповідати визначеним рівням небезпек для цього регіону.

Щоб задовольнити ці вимоги необхідно вміти оцінювати загальний обсяг робіт підрозділів ОРС у відповідному населеному пункті, тенденції їх зміни у часі, а також знати основні параметри і закономірності розвитку та функціонування підрозділів ОРС.

Ця проблема достатньо складна, а її рішення буде представляти відповідний компроміс, який враховує та узгоджує інтереси суб'єктів єдиної системи цивільного захисту на територіальному рівні.

Методики рішення даної проблеми розроблені та представлені в наукових роботах [4,5]. Але необхідно відмітити, що часто керівники на місцях не розуміють можливості використання цих методик. А вони можуть стати хорошими аргументами при рішенні відповідних питань на рівні державних органів влади та органів місцевого самоврядування.

Стосовно другої позиції необхідно відмітити, що на сьогоднішній день моделювання нештатних ситуацій і пожеж на найбільш важливих і складних в оперативно-тактичному відношенні об'єктах та розробка на цій основі оперативних документів, які планують оперативні дії підрозділів ОРС та інших формувань цивільного захисту, виконується на підставі вимог Законів України «Про пожежну безпеку», «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та відповідних підзаконних актів.

Порядок розробки Планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС) на потенційно-небезпечних об'єктах визначений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики і Комітетом по нагляду за охороною праці України №112 від 17.06.99р. «Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій». Однак у зв'язку із прийняттям останніми роками ряду нормативно-правових актів виявилось, що це Положення не в повному обсязі відповідає вимогам існуючих нормативно-правових актів і потребує доопрацювання. Крім того, розроблені ПЛАС переважним чином представляють собою досить громіздкий паперовий комплект документів, використання якого під час проведення аварійно-рятувальних робіт є досить незручним та проблемним. Таким чином, виявилась низка проблемних питань щодо оперативного застосування ПЛАС підрозділами ОРС ЦЗ, які першими прибули на місце НС. Для забезпечення формування якісного оперативного документу пропонується впровадити досвід розробки таких документів з використанням WEB та ГІС-технологій [6] та відпрацювання формалізованого оперативного документу, що об'єднував би відповідні витяги з ПЛАС в коротку оперативну інформацію.

Стосовно розробки Планів і карток пожежогасіння існує ще більше питань, які не врегульовані законодавчо. Ні законом України «Про пожежну безпеку», ні Методиці розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення і не відповідають сучасній структурі і задачам органів управління і підрозділів МНС України, конкретно не визначені виконавці документів та відповідальність посадових осіб за їх виконання., а відповідальність за організацію розробки документів оперативного планування практично покладена на начальника гарнізону. Таким чином, територіальні органи МНС України практично поклали не себе обов'язки розробки цих документів. Із практики роботи в цьому напрямку потрібно відмітити, що розробка, наприклад, плана пожежогасіння, який відповідає всім вимогам нормативних документів, потребує відповідного рівня знань і досвіду пожежогасіння, а також значних витрат часу. В деяких пожежних частинах оперативних планів і карток пожежогасіння може бути десятки, а то і сотні, і це з урахуванням необхідності щорічного їх коригування і доопрацювання, а при відсутності досвідчених та підготовлених кадрів, ці обставини обумовлюють на практиці формальне відношення до розробки таких важливих документів.

Для якісного складання оперативних планів та карток пожежогасіння пропонується варіант розробки таких документів, коли відповідальність за їх розробку покладається на проектні організації (для новобудов) або на адміністрацію об'єктів. Розроблені документи в обов'язковому порядку повинні затверджуватись або узгоджуватись з територіальними органами МНС України. Для складання оперативних планів пожежогасіння на складні, історично важливі та пожежонебезпечні об'єкти необхідно залучати на договірних засадах організації, які мають право виконувати науково-дослідні випробування в галузі пожежної безпеки.

Стосовно третьої позиції необхідно зазначити, що одною з ефективних систем оперативного управління силами і засобами при гасінні великих і складних пожеж є застосування автоматизованої системи зв'язку та оперативного управління підрозділами. Така система здатна зберігати інформацію про стан пожежної та аварійно-рятувальної техніки, розклад виїздів підрозділів, приймати та автоматично реєструвати інформацію, що надходить, автоматично її аналізувати та розробляти оптимальне управлінське рішення, автоматично передавати розпорядження, контролювати їх виконання, а також автоматично відображати інформацію на відповідних схемах, планах, мапах тощо.[7-8]

За допомогою такої системи диспетчер оперативно-диспетчерської служби оперативно-координаційного центру (ОДС ОКЦ) здатен відпрацювати відповідне рішення по складу і кількості сил і засобів, яких необхідно залучити на ліквідацію пожежі, та в автоматичному режимі організувати їх виклик. Для передачі інформації з місця пожежі до ОДС ОКЦ керівник гасіння пожежі (КГП) повинен бути забезпечений персональним комп'ютером з радіомодемом. Такий бортовий комплекс дозволить КГП вести обмін оперативною інформацією з ОДС, в тому числі й отримувати необхідну інформації про досвід гасіння аналогічних пожеж, необхідні довідки тощо.

При використанні новітніх інформаційних технологій з метою підвищення ефективності прийняття оперативних управлінських рішень і координації робіт по гасінню пожеж є можливість створення автоматизованих систем підтримки прийняття рішень посадовими особами. Такі системи дозволять в екстремальних умовах гасіння складних пожеж навіть спеціалісту середньої кваліфікації в повному обсязі використати раніше накопичений досвід висококваліфікованих фахівців. Однією з підсистем такої системи може стати мобільний комплекс системи відео спостереження, який дозволить в реальному масштабі часу передавати в ОДС відеоінформацію з місця подій.

Стосовно третього напрямку необхідно відмітити, що аналіз оперативних дій пожежно-рятувальних підрозділів по гасінню пожеж свідчить про необхідність підвищення рівня підготовки особового складу і, особливо, керівників гасіння пожежі (КГП).

Останнім часом в цьому напрямку було зроблено немало. Налагоджена чітка система професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України, яка передбачає послідовний процес набуття фахових знань з урахуванням сучасних методик навчання. Перепрацьовані програми перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації різних посадових категорій. Передбачена практична направленість цих програм. Разом з тим, необхідно відмітити, що принципіальних змін в системі підготовки особового складу караулів пожежно-рятувальних частин не відбулось. Навчально-матеріально база не відповідає сучасним вимогам.

В більшості, пожежні та КГП набувають навички на практичній роботі. Але, враховуючи те, що більше 50% осіб начальницького складу, який може виступати в ролі КГП, перебувають на посадах нетривалий термін [9], в сучасних умовах необхідно, щоб працівник, який закінчив відповідний курс навчання мав достатні навички по гасінню пожеж і належну психологічну підготовку.

Для проведення занять з тактичної та психологічної підготовки особового складу дуже часто використовуються теплодимокамери та вогневі смуги психологічної підготовки [10]. І навіть, не дивлячись на те, що їх не вистачає в гарнізонах, що вони не завжди відповідають вимогам, в тому числі і вимогам безпеки праці, неможливо сказати, що заняття, які на них проводяться, в повному обсязі забезпечують належну підготовку особового складу до гасіння пожеж.

В теперішній час необхідно впроваджувати сучасні тренувальні стаціонарні і пересувні комплекси, які здатні одночасно забезпечити умови задимлення і температуру, а також відпрацювання дій по гасінню пожежі. Такі комплекси широко використовуються за кордоном. Так, наприклад, у Російській Федерації набули використання пересувні димокамери. В Україні досвід створення такої димокамери мають декілька гарнізонів (наприклад в Дніпропетровській, Запорізькій та Чернігівській областях) [9].

З метою економії палива та ресурсу пожежної техніки не підвищується ефективність проведення такої форми тактичної підготовки, як тактичні заняття. Враховуючи обставини, що склались, необхідно одночасно з удосконаленням основних форм тактичної підготовки впроваджувати активні методи навчання (ділові ігри, групові вправи тощо [10]) та навчальні комп'ютерні програми, щоб керівники гасіння пожежі могли тренуватися по гасінню віртуальних пожеж. В сучасних умовах розвитку комп'ютерних технологій вирішення цього питання не потребує великих матеріально-фінансових затрат.

Висновки

Запропоновані напрями підвищення ефективності застосування сил та засобів оперативно-рятувальної служби під час гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій шляхом удосконалення системи реагування в частині раціонального розміщення підрозділів ОРС ЦЗ, системи оперативного планування, системи управління силами та засобами при ліквідації надзвичайної ситуації та підготовки особового складу основних тактичних підрозділів.

Вирішення поставлених проблем ефективності застосування сил та засобів Оперативно-рятувальної служби пропонується здійснювати на основі комплексного підходу до вирішення питань по чотирьом основним відповідним напрямкам з урахуванням передового досвіду підрозділів, наукового потенціалу навчальних закладів та науково-дослідних установ.

Список літератури

1. Кулєшов М.М., Одарюк П.В. Вдосконалення надійності функціонування системи цивільного захисту.// Проблеми надзвичайних ситуацій. Зб. наук. пр. АЦЗ України./ Вип. 3. Х: Фоліо, 2006. С. 107-112.

2. Докучаев В.П., Николаев И.М., Щербак Г.В. Структура и задачи подсистемы управления единой системы гражданской защиты.// Проблеми надзвичайних ситуацій. Зб. наук. пр. АЦЗ України./ Вип. 3. Х: Фоліо, 2006. С. 112-120.

3. Неклонський І.М. Підвищення ефективності застосування сил та засобів оперативно-рятувальної служби під час гасіння пожеж та ліквідації інших надзвичайних ситуацій.// Об'єднання теорії та практики - залог підвищення боєздатності пожежно-рятувальних підрозділів. Матеріали міжнародної науково-технічної конференції УЦЗ України./ Х: УЦЗУ, 2007. С. 91-94.

4. Соболь О.М. Математична модель та метод розв'язання задач розбивання, характерних для проектування територіально розподілених елементів системи цивільного захисту населення і територій.// Проблеми надзвичайних ситуацій. Зб. наук. пр. АЦЗ України./ Вип. 3. Х: Фоліо, 2006. С. 120-128.

5. Соболь О.М. Моделювання раціонального розбивання міста на райони виїзду пожежно-рятувальних підрозділів.// Проблеми надзвичайних ситуацій. Зб. наук. пр. АЦЗ України./ Вип. 4. Х: Фоліо, 2006. С. 213-219.

6. Меленець А. Створення комплектів документації для проведення аварійно-рятувальних робіт на потенційно небезпечних об'єктах.//Надзвичайна ситуація. Центральне видання МНС України./ Вип. 10(120). К: Чорнобильінтерінформ, 2007. 64 с.

7. Неклонський І.М., Самарін В.О., Камардаш О.І. Використання електронної картографічної системи для підвищення ефективності керування силами та засобами при ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах зберігання вибухових речовин..// Проблеми надзвичайних ситуацій. Зб. наук. пр. УЦЗ України./ Вип. 5. Х: УЦЗУ, 2006. С. 155-158.

8. Пушкарь О.І. Комп'ютерна техніка. К: Академія. 2003 р. 703 с.

9. Лист першого заступника Міністра МНС України від 28.02.07 № 02-2257/142. Огляд з напрямку діяльності Відділу підготовки Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту і пожежно-рятувальних сил Департаменту сил цивільного захисту.

10. Клюс П.П., Палюх В.Г., Росоха В.О. Тактична і психологічна підготовка особового складу пожежної охорони. Х: Основа, 2002. 287 с.

Размещено на Allbest.ru