Заходи мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках будівництва нафтогазових свердловин

Keywords: oil and gas wells; emergency; classification.

Вступ

Будівництво нафтогазових свердловин може спричиняти виникнення надзвичайних ситуацій (НС). Під надзвичайною ситуацією розуміємо обстановку "на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності" (Kodeks, 2012). На ділянках буріння нафтових свердловин є високий ризик виникнення НС, пов'язаних із забрудненням підземних і поверхневих вод насамперед органічними забруднювачами. Область досліджень має високу актуальність та є суміжною для низки спеціальностей, зокрема, цивільного захисту, екологічної безпеки, геохімії, технологій захисту навколишнього середовища. Питання джерел вуглеводневого забруднення, його поширення і трансформації, реабілітації територій, природоохоронних технологій ґрунтовно вивчено й постійно вивчають глибше (Adamenko et al., 2012; Adamenko & Coman, 2016; Karabyn, 2000; Khomyn, 2015; Pavluk et al., 2016; Yusta-Garcia et al.,. У цьому дослідженні запропоновано класифікацію заходів мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках буріння нафтових свердловин та обговорення зв'язків між окремими групами заходів.

Мета роботи - здійснити класифікацію заходів мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках буріння нафтових свердловин та встановити зв'язки між окремими групами заходів.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалами для написання роботи слугували результати багаторічних досліджень автора різних аспектів екологічної безпеки, геохімії, нафтогазоносності та цивільного захисту нафтогазопошукових площ Карпатської нафтогазоносної провінції України та аналіз наукових джерел. Головними методами досліджень були маршрутне спостереження, порівняння, дедукція, аналіз, синтез.

надзвичайний екологічний нафтогазовий свердловина

Результати дослідження та їх обговорення

Ризики виникнення НС екологічної ґенези на ділянках будівництва нафтових свердловин існують на усіх стадіях будівництва - від облаштування бурового майданчика до випробування свердловини та її демонтажу. Найбільшими вони є на завершальних стадіях буріння - у процесі розкриття продуктивного горизонту та на етапі випробування.

Заходи мінімізації ризиків виникнення НС екологічної ґенези на ділянках буріння нафтових свердловин поділяємо на організаційні та технічні, геологічні і біологічні. Серед організаційних заходів виділяємо групу кризового моніторингу, аудиту, експертизи та інспектування. До групи технічних, геологічних і біологічних заходів віднесено превентивні, оперативні та рекульти- ваційні (рисунок). Проектування програми кризового моніторингу на ділянках будівництва нафтогазових свердловин має передбачати обґрунтування мережі пунктів спостережень, періодичності відбору проб та основну і додаткову програму лабораторних досліджень, систему оброблення інформації та систему прогнозування ризиків та реагування на них. Під час обґрунтування мережі пунктів кризового моніторингу потрібно найбільшу увагу зосередити на шляхах можливої міграції забруднювальних речовин у поверхневі та підземні води. Під час обґрунтування періодичності відбору проб, окрім основної програми, потрібно передбачити додатковий відбір проб після періоду злив.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аудит ризиків виникнення НС та оперативні перевірки мають забезпечити достовірне встановлення рівня безпеки будівництва свердловини, системи управління ризиками, відповідність технологічних операцій вимогам нормативно-правових актів та проектної документації.

Експертиза проектної документації покликана унеможливити появу значних ризиків виникнення НС на стадії проектування, а планові та позапланові перевірки контролюючих органів - запобігти порушенням проектної документації та нормативно-правових актів. У давніх нафтогазовидобувних районах, інтенсивно розбуре- них глибокими свердловинами, на етапі проектування доцільно розглянути можливість буріння похилих свердловин з території вже облаштованого бурового майданчика, як альтернативу бурінню прямоспрямованих свердловин з облаштуванням нових бурових майданчиків. Така практика активно застосовується вже не тільки у країнах Європи та Північної Америки, але й у Південній Америці (Finer et al., 2013).

Превентивні та оперативні технічні заходи мінімізації ризиків виникнення НС екологічного походження є надзвичайно важливими і такими, що постійно вдосконалюються. Серед них варто виокремити гідроізоляцію поверхні бурового майданчика, встановлення противикидного обладнання, комплекс технічних рішень та заходів для недопущення забруднення ґрунтових вод, ураганів, підтоплень, землетрусів тощо. До мінімального переліку потенційних забруднювальних речовин мають увійти нафтопродукти, феноли, хлориди, сульфати (КагаЬуп, 2000). Вміст нафтопродуктів у ґрунтах та водах найкраще визначати методом інфрачервоної спектроскопії, а фенолів - ультрафіолетової спектроскопії. Системи оброблення інформації та прогнозування ризиків виникнення НС та реагування на них мають включати елементи математичної статистики та геоінформаційних технологій. Математичні моделі потенційних катастрофічних розливів нафти мають давати відповідь про часові та просторові параметри поширення ареалу вуглеводневого забруднення ^оешу et аі., 2014).

Буріння верхніх інтервалів розрізу свердловини під направлення та кондуктор необхідно здійснювати винятково з використанням бурового розчину без перелічених вище компонентів. У разі аварій ("прихват" бурового інструменту) у понадпроектних кількостях використовують нафту та дизпаливо, що спричиняє додаткові ризики виникнення НС. Через це недопущення аварійних є дуже важливим. Необхідно також мінімізувати притік пластових вод до свердловини технічними та хімічними методами.

Після демонтажу бурової установки потрібно зосередити увагу на якісному виконанні рекультиваційних робіт з використанням сучасних технічних і біологічних технологій. Успішність виконання цих робіт може бути оцінена заходами організаційного блоку, а саме аудитом та інспектуванням рекультиваційних робіт. Відтак усі групи заходів є взаємопов'язаними й ефективне управління ризиками залежить від їх синергетичної дії. Окрім розглянутих у роботі груп заходів, ми не торкнулися теми суспільного контролю, партнерства громад та нафтовидобувних компаній, що на думку автора, є вагомими, а деколи визначальними чинниками недопущення виникнення НС. Ця тематика в Україні вивчена недостатньо й може бути перспективним напрямком подальших досліджень.

Висновки

На ділянках будівництва нафтових свердловин є високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із забрудненням підземних та поверхневих вод насамперед органічними забруднювачами. Ризики виникнення надзвичайних ситуацій екологічної ґенези існують на всіх стадіях будівництва свердловини: від облаштування бурового майданчика до випробування свердловини та її демонтажу.

Заходи мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках буріння нафтових свердловин поділено на організаційні, технічні, геологічні і біологічні. Серед організаційних заходів виділено групу кризового моніторингу, аудиту, експертизи та інспектування. До групи технічних, геологічних та біологічних заходів віднесено превентивні, оперативні та рекультиваційні.

Перелік використаних джерел

1. Adamenko, O. M., Adamenko, J. A., Zorin, D. O., & Zorina, N. O. (2012). Method of environmental maps. Ekological security and sustainable resourse-using, 1(5), 14-19. [In Ukrainian].

2. Adamenko, Ya., & Coman, M. (2016). The Methodology of Decision-Making within Procedures of Environmental Impact Assessments. Wulfenia Journal, 23(6), 377-384.

3. Finer, M., Jenkins, C. N., & Powers, B. (2013). Potential of best practice to reduce impacts from oil and gas projects in the Amazon. PLoS ONE 8:e63022. https://doi.org/10.1371/iournal.pone.0063022

4. Goeury, C., Hervouet, J., Baudin-bizien, I., & Thovenet, F. (2014). A Lagrangian/Eulerian oil spill model for continental waters. J. Hydraul. Res., 52, 36-48.

5. Karabyn, V. V. (2000). Theoretical and methodological aspects of a regional geological evaluation of the state of the environment in the areas of Intelligence and production of hydrocarbons. Mineralni re- sursy Ukrainy, 2, 11-13. [In Ukrainian].

6. Khomyn, V. R. (2015). Ecological Risks during Drilling and Development Wells. Scientific Bulletin of UNFU, 24(5), 110-114. [In Ukrainian].

7. Kodeks. (2012). Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy vid 02.10.2012, № 5403-VI (Redaktsiia vid 12.05.2017). Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17. [In Ukrainian].

8. Pavluk, M., Lazaruk, Ya., & Karabyn, V. (2016). Geochemical aspects of tcology safety of drilling of oil and gas wells in the Southern Boryslav area of Precarpatia. Geology and geochemistry of combustible minerals, 1-2, 5-16. [In Ukrainian].

9. Yusta-Garcia, R., Orta-Martinez, M., Mayor, P., Gonzalez-Crespo, C., & Rosell-Mele, A. (2017). Water contamination from oil extraction activities in Northern Peruvian Amazonian rivers. Environ. Pollut, 225, 370-380. https://doi.org/10.1016/i.envpol.2017.02.063

Размещено на Allbest.ru