Укриття людей у захисних спорудах

Сховища - інженерні споруди герметичного зразка, які забезпечують надійних захист людей від вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин. Режим чистої вентиляції. Захисні властивості місцевості. Знезараження будівель.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2020
Размер файла 15,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Укриття людей у захисних спорудах

Одним із основних засобів захисту населення у надзвичайних обставинах мирного та воєнного часів є укриття людей у захисних спорудах, розташованих за місцем проживання, роботи та навчання.

Захисні споруди залежно від захисних властивостей розподіляються на:

- сховища;

- протирадіаційні укриття (ПРУ);

- простіші укриття.

Сховищами називають інженерні споруди герметичного зразка, які забезпечують надійних захист людей від вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин (ОР, СДОР), бактеріальних засобів (БЗ), а також високих температур і обвалів будівель.

За місцем розташування сховища можуть бути вбудованими під будинками (у підвалах) і побудованими поза будинками.

У мирний час їх використовуються під господарські приміщення. Сховище складається із основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей, тамбури, шлюзи. Допоміжними вважаються фільтровентиляційні установки, системи водопостачання, освітлення, опалення, санітарні кімнати і т.ін.

Повітря у сховища постачається за допомогою фільтровентиляційних установок (ФВУ), які працюють у трьох режимах роботи:

1. Режим чистої вентиляції - зовнішнє повітря очищається від радіоактивного пилу;

2. Режим фільтровентиляції - окрім радіоактивного пилу, повітря також очищається від отруйних речовин (ОР) та бактеріальних засобів (БЗ);

3. Режим повної ізоляції із регенерацією внутрішнього повітря - очищення повітря від вуглекислого газу (СО 2) та збагачення його киснем (О 2).

ФВУ може працювати як від електричної мережі, так і в ручному режимі.

Система водопостачання забезпечує людей водою для життя та гігієнічних потреб, вона підключена до міської мережі водопостачання. У разі припинення подачі води у сховищах повинен бути аварійний запас води з розрахунку 3 л на добу на одну особу.

Система освітлення працює від загальної електромережі. За відсутності струму використовуються ліхтарики, свічки.

Система опалення працює від загальної опалювальної мережі та інших теплових приладів.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) призначені для захисту людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пилу в органи дихання людини, на шкіру та одяг, а також світлового випромінювання ядерного вибуху. При належній міцності конструкції ПРУ в стані частково захистити від дії ударної хвилі та уламків зруйнованих будинків. Захисні властивості ПРУ в тому, що стосується проникаючої радіації, оцінюються коефіцієнтом послаблення випромінювання, який вказує, у скільки разів рівень радіації на відкритій місцевості вищий від рівня радіації у сховищі, і залежить від матеріалу, з якого побудовано ПРУ.

Простіші укриття-щілини викопують на глибину до 180-200 см, шириною 100-120 см, по дну - 80 см, із входом під кутом 90о до повздовжньої осі. Довжина визначається з розрахунку 0,5 м на одну особу. Роль та значення щілин в умовах аварії на АЕС або застосування ядерної зброї підвищується. Щілина може бути відкритою або перекритого типу. Перекриті щілини - це вдосконалені щілини, обладнані перекриттям із дерев'яних колод довжиною 240 см, боки яких обшиваються дошками. На перекриття насипається 50-60 см землі.

Захисні властивості місцевості залежать від її рельєфу, від форм місцевих предметів та їхнього розташування щодо осередку вибуху. Кращий захист забезпечують вузькі, глибокі яри. Височини із крутими схилами, земляні насипи, котловини, копри є добрим захистом від впливу вражаючих факторів ядерного вибуху.

Лісові масиви послаблюють дію усіх вражаючих факторів ядерного вибуху. Але неодмінно треба пам'ятати, що світлове випромінювання спричиняє в лісі пожежу. Окрім цього, дія ударної хвилі призводить до руйнувань і ломки дерев. За цих обставин найкраще розташовуватися на полях, галявинах і вкритих чагарниками просіках. При відсутності просік необхідно ховатися у глибині лісу на відстані 30-50 м від шляхів та просік і 150-200 м від узлісся, аби у разі пожежі зуміти швидко вибратися із лісового масиву.

Знезараження

Знезараження здійснюють у формі дезактивації, дегазації, дезінфекції.

Дезактивація - видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводитися частково або в повному обсязі. При частковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття обмітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезактивувальними розчинами, миють щітками під сильним струменм води. До дезактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися господарським милом.

Досвід Чорнобиля показав, що знезараження будівель, споруд і місцевості - це дуже важкий і тривалий процес. Наприклад, для дезактивації дахів і стін будинків довелося проводити багаторазову обробку із застосуванням порошку СФ-2У. Для боротьби з розповсюдженням радіоактивного пилу проводили зволоження, а також розбризкували з гелікоптерів латекс (дисперсний каучук у воді), внаслідок чого утворювалася дуже тонка плівка, яка перешкоджала перенесенню радіоактивних речовин.

Дегазація - руйнування (нейтралізація) або видалення отруйних речовин (ОР) з різних предметів, техніки, споруд і місцевості. Дегазація, як часткова, так і повна, здійснюється трьома способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР дегазувальної речовини, внаслідок чого утворюються нетоксичні сполуки. При фізико-хімічному способі ОР видаляють із заражених об'єктів, розчиняючи, випаровуючи або сорбуючи (поглинаючи) їх. Механічний спосіб - це видалення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, знімають заражений шар або засипають його грунтом, шляком).

Основні способи дегазації одягу і взуття - провітрювання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Якщо у воду додати соду, пральний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю застосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.

Дезінфекція - знищення хвороботворних мікроорганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах. Проводиться двома способами - хімічним і фізичним. Хімічний спосіб - це застосування дезінфікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроби і токсини. При фізичному способі хвороботворні мікроби гинуть під дією високих температур. захист ядерний отруйний

Для дезінфекції території, різних об'єктів, предметів домашнього вжитку використовують хлорне вапно, моно хлораміни, дихлораміни, їдкий натрій у розчинах від 0,2 до 10%. Приміщення, меблі і речі обробляють 3-5-процентним розчином водним розчином формаліну або його парами дезінфікують приміщення, одяг, м'які речі; розчином лізолу - взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином лізолу - взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином гашеного вапна - будинки, склади, транспорт, туалети, дороги, подвір'я та інші території. Одяг і взуття кладуть у камери, куди подаються гаряче повітря, пароповітряна і паро формалінова суміші.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Хімічні фактори небезпеки. Токсична дія шкідливих речовин на організм людини, гранично допустимі концентрації. Укриття населення в захисних спорудах. Призначення і класифікація сховищ, вимоги до побудови. Протирадіаційні та найпростіші укриття.

    реферат [38,0 K], добавлен 22.11.2010

  • Забезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій. Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище. Правила укриття в захисних спорудах, евакуаційних заходів, медичного та інженерного захисту населення у НС.

    реферат [224,0 K], добавлен 02.12.2010

  • Узагальнення факторів, що виникають при аваріях. Види сильнодіючих отруйних речовин, які при попаданні у навколишнє середовище в великих кількостях викликають ураження різного ступеня тяжкості. Заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацій.

    реферат [22,8 K], добавлен 18.03.2011

  • Призначення і класифікація сховищ, привила користування ними. Характеристика основних вимог до сховищ. Особливості будови сховища та система повітропостачання і вентиляції в них. Поняття про швидко будівні сховища. Особливості протирадіаційних укриттів.

    курсовая работа [767,1 K], добавлен 25.10.2010

  • Цивільний захист як система заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій. Хімічні зараження приземного шару атмосфери як головний вражаючий фактор, правила поведінки при їх проявленні.

    конспект урока [17,2 K], добавлен 17.10.2014

  • Дослідження ризик-чинників токсичної безпеки життєдіяльності. Характерні властивості деяких сильнодіючих отруйних речовин та їх дія на організм людини. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР. Ризик-чинники небезпеки міського транспорту.

    реферат [36,1 K], добавлен 09.05.2011

  • Оцінка захисних споруджень по місткості, по захисним властивостям, по своєчасному укриттю робітників та службовців. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень. Порівняння захисних властивостей різних сховищ. Інженерний захист робітників.

    курсовая работа [37,9 K], добавлен 07.02.2010

  • Оцінка надійності захисту виробничого персоналу об’єкта в захисних спорудах. Місткість сховищ, система повітропостачання, аварійні запаси води. Оцінка наслідків аварії на вибухонебезпечному об’єкті. Укріплення конструкції для зменшення ступеня руйнації.

    контрольная работа [32,3 K], добавлен 20.03.2011

  • Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення при аваріях з викидом (виливом) в повітря. Речовини з загальною отруйною та переважною дією удушення. Фактори безпеки функціонування хімічно небезпечних об’єктів та захисні заходи.

    реферат [28,5 K], добавлен 18.02.2009

  • Визначення параметрiв отруйних речовин і можливого попадання цеху в зону ураження. Границі стiйкостi цеху до дії ударної хвилі. Розрахунок можливої шкоди і втрат виробничого персоналу в екстремальних умовах. Оцінювання захисних споруд за місткістю.

    контрольная работа [74,0 K], добавлен 06.04.2013

  • Техногенна небезпека як стан внутрішньо притаманний технічній системі. Джерела і особливості ряду небезпечних ситуацій, пов’язаних з радіоактивними викидами, транспортом, викидом отруйних речовин. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.

    презентация [1,2 M], добавлен 01.10.2013

  • Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.

    практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015

  • Цивільний захист населення від небезпек. Цивільна оборона - сфера наукової та практичної діяльності. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Заходи щодо протирадіаційного захисту. Правила поведінки та дій населення в очагу ядерного уражения.

    курсовая работа [22,2 K], добавлен 10.02.2009

  • Вимоги щодо забудови міст, проектування і будівництва комунальних систем, енергетичних об'єктів та підприємств транспорту. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації і ударної хвилі на об'єкти господарювання. Визначення стійкості споруди.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 25.10.2010

  • Правове забезпечення охорони праці на виробництві. Характеристика іонізуючого випромінювання, його дія на організм людини, нормування і захист. Облаштування безпечних зон устаткування; блискавкозахист будівель і споруд; розрахунок вентиляції і освітлення.

    реферат [501,0 K], добавлен 29.03.2013

  • Закон України "Про пожежну безпеку" та загальні відомості про режим горіння. Пожежна профілактика в машинобудуванні та основні методи вогнегасіння. Правила евакуації людей з приміщення. Встановлення автоматичних сповіщувачів і системи придушення вибуху.

    реферат [1,3 M], добавлен 08.03.2011

  • Характеристика технологічного процесу СКО щодо шкідливості та небезпечності, опис застосовуваних шкідливих речовин, потенційних небезпек виробничих факторів. Технічні заходи з безпеки, передбачені в проекті. Інженерні розрахунки з техніки безпеки.

    контрольная работа [40,2 K], добавлен 16.06.2012

  • Источники и причины возникновения природных чрезвычайных ситуаций. Признаки возможных поражений людей и способы защиты от ядерного взрыва. Действия отравляющих веществ на организм человека. Конструкция защитных устройств. Санитарная обработка людей.

    контрольная работа [23,5 K], добавлен 23.01.2016

  • Методика визначення припустимої концентрації шкідливих речовин у робочій зоні при відсутності вентиляції. Розрахунок фактичної освітленості приміщення. Сутність, призначення, особливості встановлення, розміщення і використання заземлення електроустановок.

    контрольная работа [56,1 K], добавлен 08.01.2010

  • Робота персоналу з обслуговування установок. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону, від інфрачервоного, ультрафіолетового та іонізуючих випромінювань. Небезпека статичної електрики. Захист будівель та споруд від блискавки.

    реферат [25,8 K], добавлен 18.12.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.