Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Безпека життєдіяльності

Розрахункове-графічна робота

"Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС"

Хохлюк Денис Викторович

Зміст

1. Визначення впливу вражаючих факторів НС

1.1 Прогнозування дози опромінення при перебуванні в ЗРЗ

1.2 Розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання

1.3 Розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ

1.4 Визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ

2. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР

2.1 Аварійне прогнозування

3. Аналіз ризику виникнення небезпек

3.1 Побудова сценаріїв розвитку подій

3.2 Визначення оптимальної кількості систем пожежогасіння

4. Аварійно-відновлювальні роботи при повені

4.1 Розрахунок сил для виконання аварійно-відновлювальних робіт

Висновок

Список використаної літератури

Вихідні дані варіанту № 11

№ з/п	Найменування даного, одиниця вимірювання	Значення
Наслідки радіаційного ураження
№1	1	Час початку опромінення після аварії, tп, год.	2
	2	Рівень радіації на початок опромінення, Рп, рад/год.	15
	3	Тривалість опромінення, Т, год.	4
	4	Коефіцієнт ослаблення, Косл	2
№2	1	Рівень радіації на час початку роботи, Рп, рад/год.	13
	2	Час початку роботи після аварії, tп, год.	3
	3	Задана доза опромінення, Дз, рад	15
	4	Коефіцієнт ослаблення, Косл	2
№3	1	Доза опромінення, Д, рад	150
	2	Час початку опромінення після аварії, tп, год.	24
	3	Тривалість опромінення, Т, год.	0.5
№4	1	Рівень радіації на час початку випадіння радіоактивних опадів, Рп, мР/год.	0.35
ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
1	Чисельність персоналу ОЕ, осіб	500
2	Наявність засобів захисту	в протигазах
3	Вид НХР	аміак
4	Кількість НХР, Q0, т	200
5	Напрямок середнього вітру, град	120
6	Температура повітря tпов, °С	-20
7	Швидкість середнього вітру нв, м/с	4
8	Ступінь вертикальної стійкості повітря	ізотермія
9	Час прогнозу (час після аварії) N, год.	4
10	Відстань від ХНО до ОЕ, км	15
11	Середня щільність населення для цієї місцевості, с, чол/км 2	5000
АНАЛІЗ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕК
1	Імовірність ініціюючої події, РА	3•10-2
2	Імовірність виникнення пожежі, РВ	0,70
3	Імовірність спрацьовування протипожежної системи, РС	0,50
4	Імовірність спрацьовування пожежної сигналізації, РД	0,50
5	Допустимий ризик при рішенні задачі пожежогасіння, %	5
АВАРІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ ПРИ ПОВЕНІ
1	Середня довжина затоплених населених пунктів, lzat, км	6
2	Середня ширина затоплених населених пунктів, bzat, км	3
3	Протяжність зведення нових гребель, Lrazgr, п.м.	200
4	Чисельність населення в зоні затоплення, Nzat, тис.осіб.	20
5	Запланована тривалість робіт, Т, год.	48
6	Середня довжина пошкоджених мостів, Lмс, п.м.	60
7	Кількість загиблої великої рогатої худоби, Рvrh, тис. голів	0.15
8	Кількість загиблої дрібної рогатої худоби, Рdrh, тис. голів	0.05
9	Кількість загиблих свиней, Рsv, тис. голів	0.05
10	Кількість затоплених населених пунктів, NzatНП, шт.	2

1. Визначення впливу вражаючих факторів НС

1. Визначення впливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин

Вихідні дані:

№1	1	Час початку опромінення після аварії, tп, год.	2
	2	Рівень радіації на початок опромінення, Рп, рад/год.	15
	3	Тривалість опромінення, Т, год.	4
	4	Коефіцієнт ослаблення, Косл	2
№2	1	Рівень радіації на час початку роботи, Рп, рад/год.	13
	2	Час початку роботи після аварії, tп, год.	3
	3	Задана доза опромінення, Дз, рад	15
	4	Коефіцієнт ослаблення, Косл	2
№3	1	Доза опромінення, Д, рад	150
	2	Час початку опромінення після аварії, tп, год	24
	3	Тривалість опромінення, Т, год	0.5
№4	1	Рівень радіації на час початку випадіння радіоактивних опадів, Рп, мР/год	0.35

Таблиця 1.1. Коефіцієнт Кt = t^-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС

t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0	1,32 1,0 0,85 0,76 0,7 0,645 0,61 0,574	4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0	0,545 0,525 0,508 0,49 0,474 0,459 0,447 0,435	8,5 9,0 9,5 10,0 10,5 11,0 11,5 12,0	0,427 0,415 0,408 0,4 0,39 0,385 0,377 0,37	12,5 13,0 13,5 14,0 14,5 15,0 15,5 16,0	0,364 0,358 0,352 0,347 0,342 0,338 0,333 0,329

1.1 Прогнозування дози опромінення при перебуванні в ЗРЗ

Визначення часу кінця опромінення:

t_k = t_п + T = 2 + 4 = 6 год.

Перерахування наявного рівня радіації Р_п на 1 годину після аварії:

P₁ = = 30.612 рад/год

- коефіцієнт перерахунку, вибирають з таблиці 1.1 на момент t_п

Визначення рівня радіації на момент кінця опромінення:

P_к = P₁? = 30.612 ? 0,49 = 14.999 рад/год

- коефіцієнт перерахунку, вибирають з таблиці 1.1 на момент t_к

Визначення дози випромінювання:

Д = = = 50.994 рад

Визначення еквівалентної дози опромінення:

Д_екв = Д ? ?? = 50.994 ? 1 = 50.994 рад

де Q - коефіцієнт відносної біологічної ефективності джерела випромінювання.

Визначення тяжкості уражень та можливих радіаційних втрат людей

За таблицями 1.2 та 1.3 визначити тяжкість уражень та можливість радіаційних втрат людей.

Таблиця 1.2. Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини

Доза опромінення	Тяжкість захворювання
Зв	Бер
1,5-2,0 2,5-4,0 4,0-6,0 6,0-10	150-200 250-400 400-600 600-1000	легка форма середня тяжка надзвичайно тяжка

Таблиця 1.3. Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання

Сумарна доза випромінювання, рад	100	125	150	175	200	225	250	275	300
Вихід із ладу, %	-	5	15	30	50	70	85	90	100

Висновок:

При прогнозуванні дози опромінювання при перебуванні в ЗРЗ, виявлено, що опромінювання закінчиться через 6 годин, рівень радіації на 1 годину після аварії становив ??1=30.612 рад/год, на момент кінця опромінювання становив ??к=14.999 рад/год, доза випромінювання становить Д=50.994 рад. Можемо зробити висновок, що тяжкість променевої хвороби від дози опромінення становить "надзвичайно тяжка". Радіаційних втрат не спостерігається. аварія радіаційний променевий

1.2 Розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання

Перерахування відомого рівня радіації Р_п на 1 год.

P₁ = = 20.155 рад/год

Кп- коефіцієнт перерахунку, вибирають з таблиці 1.1 на момент tп

Визначення значення:

?? = = = 0.671

Визначення допустимої тривалості роботи, визначаємо за таблицею 1.4 за значеннями б та tп:

Таблиця 1.4. Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС, (год, хв.)

	Час, що пройшов від моменту аварії до початку опромінення, год
	1	2	3	4	5	8	12	24
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0	7,30 4,50 3,30 2,45 2,15 1,50 1,35 1,25 1,15	8,35 5,35 4,00 3,05 2,35 2,10 1,50 1,35 1,30	10,00 6,30 4,35 3,35 3,00 2,30 2,10 1,55 1,40	11,30 7,10 5,10 4,05 3,20 2,40 2,25 2,05 1,55	12,30 8,00 5,50 4,30 3,45 3,10 2,45 2,25 2,10	14,00 9,00 6,30 5,00 4,10 3,30 3,00 2,40 2,20	16,00 10,30 1,30 6,00 4,50 4,00 3,30 3,05 2,45	21,00 13,30 10,00 1,50 6,25 5,25 4,50 4,00 3,40

Висновок: При розрахунку допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання стало відомо, що людина може знаходитися у ЗРЗ 2 год 30 хв. Дальнійше находження у ЗРЗ несе загрозу для життя людини.

1.3 Розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ

За таблицею 1.5 визначаємо відсоток радіаційних втрат, за таблицею 1.6 визначаємо відсоток і час початку втрати працездатності, а також загальні втрати на 30 добу та можливість смертельних уражень.

Таблиця 1.5. Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання

Сумарна доза випромінювання, рад	100	125	150	175	200	225	250	275	300
Вихід із ладу, %	-	5	15	30	50	70	85	90	100

Таблиця 1.6. Радіаційне ураження людей (%) при опроміненні дозою вище 100 рад

Доза, рад	Час початку опромінення	Тривалість опромінення	% і час настання втрати працездатності	Смертність, %
			Години	Доба
			6	12	1	15	30
125 150 200 250	до 4 діб до 4 діб до 4 діб 4 доби	4 доби 4 доби 30 хв. 1 год. 6 год. 12 год. 1 доба 4 доби 30 хв. 1 год. 6 год. 12 год. 1 доба	- - 5 5 - - - - 10 10 1 - -	- - 5 5 5 2 - - 10 10 10 3 -	- - 5 5 5 5 4 2 10 10 10 10 5	- - 5 5 5 5 5 5 10 10 10 10 10	5 15 50 50 50 50 50 50 85 85 85 85 85	Од.випадки -"- -"- -"- -"- -"- 10 % -"- -"- -"- -"-

Висновок: Виявлено, що радіаційні втрати будуть становити 15%, буде втрачено 15% працездатності через 30 діб, смертність буде становити одиничні випадки.

1.4 Визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ

На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії визначаємо режим радіаційного захисту у ЗРЗ та заходи щодо захисту населення за таблицею 1.7.

Таблиця 1.7. Тимчасові режими захисту населення у разі ускладнення становища на АЕС

№ режиму	Потужність експозиційної дози, мР/год	Режими і заходи захисту населення
1	0,1-0,3	Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар'єрів на входах у квартири
2	0,3-1,5	Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар'єрів на входах у квартири
3	1,51-15	Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок)
4	15,1-100	Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах
5	більше 100	Повна евакуація населення

Висновок: на основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, номер режиму 2 та заходи щодо захисту населення: Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар'єрів на входах у квартири, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар'єрів на входах у квартири.

2. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР

Вихідні дані:

1	Чисельність персоналу ОЕ, осіб	500
2	Наявність засобів захисту	в протигазах
3	Вид НХР	аміак
4	Кількість НХР, Q0, т	200
5	Напрямок середнього вітру, град	120
6	Температура повітря tпов, °С	-20
7	Швидкість середнього вітру нв, м/с	4
8	Ступінь вертикальної стійкості повітря	ізотермія
9	Час прогнозу (час після аварії) N, год	4
10	Відстань від ХНО до ОЕ, км	15
11	Середня щільність населення для цієї місцевості, с, чол/км 2	5000

2.1 Аварійне прогнозування

Визначення площі та радіусу зони розливу НХР

S_p = = м ²

Де d - густина НХР, т/м 3 (визначається за табл.2.1)

Таблиця 2.1.Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР

Найменуванні НХР	Густина НХР, d, т/м 3	Вражаюча токсодоза, мг хв/л	k2 залежно від температури
			-20°С	0 °С	20 °С	40°С
Аміак	0,681	15	1	1	1	1
Хлор	1,553	0,6	1	1	1	1
Соляна кислота	1,198	2	0,1	0,3	1	1,6

??р = = = 43.25 м

Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря

Ступень вертикальної стійкості повітря - ізометрія

Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення

Таблиця 2.2.Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

Найменування НХР	Кількість ХНР в ємності, т
	1	5	10	20	30	50	100	300
Інверсія
Хлор	4,65	12,2	18,5	28,3	36,7	50,4	78,7	156
Аміак	<0,5	1,6	2,45	4,05	5,25	6,85	10,8	21
Соляна кислота	1,25	3,05	4,65	6,8	8,75	12,2	18,7	31,7
Ізотермія
Хлор	1,75	5,05	7,35	11,6	14,8	20,2	30,9	62
Аміак		<0,5	1,25	1,55	1,95	2,75	4,45	8,35
Соляна кислота	<0,5	1,3	1,85	2,9	3,7	5	7,45	14,7
Конвекція
Хлор	0,75	2,4	4,05	6,05	7,6 10,7	16,1	31,9
Аміак				<0,5	1,05	1,45	2,2	4,55
Соляна кислота		<0,5	0,95	1,5	1,9	2,6	4,0	7,7

Г=??(??) + (x-a) = 4.45 + * (200 - 100) = 6.4 км

Визначення глибини переносу повітряних мас

Г?=?? ? ?? = 4 ? 24 = 96 км,

де w - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.Швидкість переносу переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год.

СВСП	Швидкість вітру, м/с
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Інверсія	5	10	16	21	-	-
Ізотермія	6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
Конвекція	7	14	21	28	-	-	-

Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження Г та величини глибини переносу повітряних мас Г'. Тобто Г, так як Г = 6.4 км, а Г' = 96 км

Визначення зони можливого хімічного зараження

??_ЗМХЗ = 8.72 ??? = 8.72 ? 45 = 16.072 км ²

де ?? - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.Залежність коефіцієнту від швидкості вітру

v, м/с	1	1	2	2
, град	360	180	90	45

Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження

??_ПЗХЗ = ?? ? Г ² ? ??^0.2 = 0.133 ? ? = 7.188 км ²

де k - коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії - 0,081, при ізотермії - 0,133, при конвекції - 0,235; N- час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).

Визначення ширини прогнозованої зони хімічного зараження при інверсії Ш=0.3Г ^0.6 км

при ізотермії Ш=0.3Г ^0.75 км = 0.3 ? = 9.216км

при конвекції Ш=0.3Г ^0.95 км

де Г - прийнята глибина зони забруднення.

Визначення межі зон хімічного забруднення та нанести їх на карту

Г = 6.4 км

ц = 45°

v = 4 м/с

Ш = 9.216 км

??_ЗМХЗ = 16.072 км ²

Х=15 км

Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до СГ

Визначення -

t = =

Визначення тривалості вражаючої дії НХР, t_вp, год.

Тривалість вражаючої дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tвp= tвип) та залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР, визначаємо за табл. 2.5.

Таблиця 2.5.Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) t_ур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР	Характер розливу
	Ємності не обваловані розлив "вільний"	Ємності обваловані, розлив у "піддон"
	h=0,05 м	Н=1м	Н=3м
	Температура повітря, °С
	-20	0	20	40	-20	0	20	40	-20	0	20	40
Соляна кислота	28,5	9,5	2,85	1,8	457	153	45,7	28,6	1598	533	160	99,8
Хлор	1,5	23,9	83,7
Аміак	1,4	21,8	76,3

Примітка. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:

Швидкість вітру	1	2	3	5	10
Корегувальний коефіцієнт	0,75	0,6	0,5	0,43	0,25

??_вр=1.4 год

Визначення кількості людей, які проживають в ЗМХЗ

??_ЗМХЗ = ?? ? ??_ЗМХЗ = 5000 ? 16.072 = 80360 чол

Визначення кількості людей, які можуть зазнати впливу НХР в ПЗХЗ

??_ПЗХЗ = ?? ???_ПЗХЗ = 5000 ? 7.188 = 35940 чол

Оцінити можливі втрати робітників і службовців ОГ від дії НХР в осередку хімічного ураження

Таблиця 2.6. Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ) (%)

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	В будівлях або в простіших сховищах
Без протигазів	90-100	50
У протигазах	1-2	до 1
У простіших засобах захисту	50	30-45

Примітка: Структура втрат може розподілятися за наступними даними: легкі отруєння- до 25%; середньої тяжкості - до 40%; зі смертельними наслідками - до 35%.

Висновок: при аварії з викидом НХР у кількості 200т, буде охоплено площу у 5873.71 м ² у радіусі 43.25 м. У ЗМХЗ проживає 80360 чоловік, зазнати впливу від НХР в ПЗХЗ може 35940 чоловік. Оскільки люди мають засобів захисту(протигази), то втрати серед населення, робітників та службовців, які опинилися в ЗМХЗ (ПЗХЗ), буде становити; на відкритій місцевості 1-2%, в будівлях або в простіших сховищах до 1%.

3. Аналіз ризику виникнення небезпек

Вихідні дані:

1	Імовірність ініціюючої події, РА	3•10-2
2	Імовірність виникнення пожежі, РВ	0,70
3	Імовірність спрацьовування протипожежної системи, РС	0,50
4	Імовірність спрацьовування пожежної сигналізації, РД	0,50
5	Допустимий ризик при рішенні задачі пожежогасіння, %	5

3.1 Побудова сценаріїв розвитку подій

I. Побудова сценаріїв розвитку подій:

1.Будується дерево подій:

Визначаємо імовірність кожної результуючої події (сценарію):

Сценарій 1. Р ₁ = Р_А ? Р_В ? Р_С ? Р_Д = 3•10^-2 ? 0.7 ? 0.5 ? 0.5 = 5.25•10^-3

Сценарій 2. Р 2 = РА ? РВ ? РС ? (1?РД) = 3•10^-2 ? 0.7 ? 0.5 ? 0.5 = 5.25•10^-3

Сценарій 3. Р ₃ = Р_А ? Р_В ? (1?Р_С) ? Р_Д = 3•10^-2 ? 0.7 ? 0.5 ? 0.5 = 5.25•10^-3

Сценарій 4. Р ₄ = Р_А ? Р_В ? (1?Р_С) ? (1?Р_Д) = 3•10^-2 ? 0.7 ? 0.5 ? 0.5 = 5.25•10^-3

Сценарій 5. Р ₅ = Р_А ? (1?Р_В) = 3•10^-2 ? 0.3 = 9•10^-3

Найбільш імовірною подією є сценарії 1,2,3,4. Р ₁-4 = 5.25•10^-3. Найбільш небезпечний сценарій Р ₅ = 9•10^-3

3.2 Визначення оптимальної кількості систем пожежогасіння

Цю залежність представляємо у вигляді таблиці, розрахованої за правилами теорії ймовірностей (табл. 3.1).

Оскільки допустимий ризик при рішенні задачі пожежогасіння 5%, то необхідно встановити 1 систему пожежогасіння з імовірністю спрацьовування 90%, 3 системи за імовірністю спрацьовування 60%, 4 системи з імовірністю спрацьовування 50%, 6 систем з імовірністю спрацьовування 40%.

Висновок: Самим небезпечний сценарій виявився сценарій 5. При його виникненні буде пожежа без сигналу. Оскільки допустимий ризик при рішенні задачі пожежогасіння 5%, то необхідно встановити 1 систему пожежогасіння з імовірністю спрацьовування 90%, 3 системи за імовірністю спрацьовування 60%, 4 системи з імовірністю спрацьовування 50%, 6 систем з імовірністю спрацьовування 40%.

4. Аварійно-відновлювальні роботи при повені

Вихідні дані:

1	Середня довжина затоплених населених пунктів, lzat, км	6
2	Середня ширина затоплених населених пунктів, bzat, км	3
3	Протяжність зведення нових гребель, Lrazgr, п.м.	200
4	Чисельність населення в зоні затоплення, Nzat, тис.осіб.	20
5	Запланована тривалість робіт, Т, год.	48
6	Середня довжина пошкоджених мостів, Lмс, п.м.	60
7	Кількість загиблої великої рогатої худоби, Рvrh, тис. голів	0.15
8	Кількість загиблої дрібної рогатої худоби, Рdrh, тис. голів	0.05
9	Кількість загиблих свиней, Рsv, тис. голів	0.05
10	Кількість затоплених населених пунктів, NzatНП, шт.	2

4.1 Розрахунок сил для виконання аварійно-відновлювальних робіт

Визначення сил відновлення магістральних ліній електропередачі (ЛЕП)

= 2.929

де N_атк^ЛЕП - кількість аварійно-технічних команд відновлення ЛЕП; 375 - трудомісткість відновлення 1 км зруйнованої ЛЕП, люд. год.; 1_raz^ЛЕП - протяжність зруйнованих ЛЕП, що доводяться на один затоплений населений пункт (l_raz^ЛЕП ?1,5 - 2,5 км/зат.н.п.); n_ос - чисельність однієї аварійно-технічної команди (? 25 чоловік); Т - запланована тривалість ведення робіт; k_c - коефіцієнт часу доби (k_с вночі дорівнює 1,5); k_п - коефіцієнт погодних умов (k_п при поганій погоді дорівнює 1,25); n - кількість змін (n = 2); - кількість затоплених населених пунктів.

Визначення сил відновлення магістральних кабельних ліній зв'язку

 = = 0.562

де N_kз- кількість команд зв'язку; l_raz^zv - протяжність зруйнованих кабельних ліній зв'язку, що доводяться на один затоплений населений пункт (? 1,2 - 1,8 км); 100 - трудомісткість відновлення 1 км кабельних ліній зв'язку, люд. год.

Визначення сил ліквідації аварій на КЕМ затопленої території міста

3.076

де N_av^ем- кількість аварій на електромережах;

= 1,75 = 31.5

де 1,75 - кількість аварій на електромережах, що доводяться на 1 км ² затопленої частини міста, ав/км ²; N_aтк^ЕМ - кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварії на електромережах (n_ос = 24 людини); S_zat^жз - площа затопленої жилої зони, км ².

= 6 = 18 км ²,

де l_zat^жз - довжина затопленої житлової забудови, км; b_zat^жз - ширина затоплення житлової зони, км.

= 2.109

де N_атк^вод - кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварії на водопровідних мережах (n_ос = 25 чоловік); N_av^vod - кількість аварій на водопровідних мережах.

 18 = 22.5 км ²,

де 1,25 - кількість аварій на водопровідних мережах, що припадають на 1км ² затопленої частини міста, ав/км ²:

= = 2.109

де N_атк^кан - кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварій на каналізаційних мережах (n_ос = 25 чоловік); N_av^kan - кількість аварій на каналізаційних мережах;

= 1,25 18 = 22.5 км ²,

де 1,25 - кількість аварій на каналізаційних мережах, що припадають на 1 км ² затопленої частини міста, ав/км ²;

= = 2.953

де N_атк^тм - кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварій на тепломережах (n_лс = 25 чоловік); N_av^tm - кількість аварій на тепломережах;

= 1,75 18 = 31.5

де 0,75 - кількість аварій на тепломережах, що припадають на 1 км ² затопленої частини міста, ав/км ².

Визначення сил улаштування пунктів посадки (висадки)

а) для улаштування сходнів (завдовжки 20 м) на території міста

 = = 2.083

де N_кзм^сх - кількість команд захисту мостів для улаштування сходнів (n_ос - 25 осіб); 300 - чисельність населення на затопленій території міста, на якій повинна бути обладнана одна сходня, осіб; 10 - трудомісткість виготовлення однієї сходні, люд. год.; - чисельність населення у зоні затоплення.

б) для улаштування причалів (у вигляді берегової частини низьководного моста на дерев'яних опорах) 20*6 м:

= = 0.625

де N_кзм^пр - кількість команд для захисту мостів для улаштування причалів з розрахунку один причал на один затоплений населений пункт (n_ос - 25 чоловік); 100 - трудомісткість устаткування одного причалу, люд. год.; N_zat^НП - кількість затоплених населених пунктів.

Визначення сил на відновлення і будівництво захисних гребель

= = 1.562

де N_швк^греб - кількість шляховідновлювальних команд (n_ос = 35 чоловік); 2,5 - трудомісткість зведення 1 п.м. греблі, люд. год.; L_raz^gr - протяжність зруйнованих (зведення нових) гребель, п.м.

Визначення сил на відновлення зруйнованих доріг

= 6.696

де N_швк^дор - кількість шляховідновлювальних команд (n_ос = 35 чоловік); L_raz^dor - протяжність зруйнованих доріг, км.

= 5 = 10

де 300 - трудомісткість відновлення 1 п. км дороги, люд. год.

Визначення сил для поховання загиблої худоби

= = 0.468

де N_бр^врх - кількість бригад із захисту тварин для поховання великої рогатої худоби (n_ос = 10 осіб); 0,4 - трудомісткість поховання однієї тварини великої рогатої худоби, люд.год.; Р_vrh - кількість загиблої великої рогатої худоби.

= = 0.101

де N_бр^дрх - кількість бригад захисту тварин для поховання дрібної рогатої худоби і свиней; 0,13 - трудомісткість поховання однієї тварини дрібної рогатої худоби, люд. год.; Р_drh - кількість загиблої дрібної рогатої худоби; Р_sv - кількість загиблих свиней.

Визначення сил для відновлення зруйнованих мостів

= = 2.25

де N_кзм- кількість команд із захисту мостів для відновлення зруйнованих мостів; 12 - трудомісткість відновлення одного погонного метра моста, люд. год.; L_м^с- середня довжина мостів, що потрапили в зону затоплення (загальна довжина зруйнованих мостів приймається з розрахунку 1 міст на один затоплений населений пункт).

Висновок

Сили необхідні для відновлення магістральних ЛЕП - 3 команди; сили необхідні для відновлення магістральних кабельних ліній зв'язку - 1 команда; аварійно-технічні команди для ліквідації аварії на електромережах - 4 команди; аварійно-технічні команди для ліквідації аварії на водопровідних мережах - 3 команди; аварійно-технічні команди для ліквідації аварій на каналізаційних мережах - 3 команди; аварійно-технічні команди для ліквідації аварій на тепломережах - 3 команди; команди захисту мостів для улаштування сходнів - 3 команди; команди для захисту мостів для улаштування причалів - 1 команда; шляховідновлювальні гребельні команди - 2 команди; шляховідновлювальні дорожні команди - 7 команд; бригади із захисту тварин для поховання великої рогатої худоби - 1 команда; бригади захисту тварин для поховання дрібної рогатої худоби і свиней - 1 команда; команди із захисту мостів для відновлення зруйнованих мостів - 3 команди.

Теоретичні питання:

Найбільш відомими вражаючими факторами надзвичайних ситуацій є природні катастрофи, різноманітні катастрофи: землетруси, повені, наводнення, зсуви можуть змінити життя людей або зупинити його зовсім. Найбільш усього НС впливають менше на людину та навколишнє середовище при таких НС як зсуви та землетруси, тому що вони лише частково змінюють рельєф місцевості, землетруси безпечні коли їхня сила не досягає 5 балів.

Список використаної літератури

1. Мастрюков, Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях: учебник для высших учебных заведений / Мастрюков Б.С. - М.: издательский центр "Академия", 2003. - 336 с.

2. Михайлюк, В.О. Цивільна безпека: навчальний посібник / Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 158 с.

3. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Безпека життєді-яльності типова навчальна програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих навчальних закладів / Запорожець О.І., Садковий В.П., Михайлюк В.О., Осипенко С.І., Бєгун В.В., Войтенко В.В., Гладкая Л.А.[та ін.] - К., 2011.

4. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Пров-ведення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.: від 06.08.2002 №186.

5. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.: від 27.03.2001 №73/82/64/122.

Размещено на Allbest.ru

...