Здійснення евакуації пораненого

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Проведення занять з тактичної медицини

ТЕМА: Здійснення евакуації пораненого

МЕТОД ЗАНЯТТЯ: ІМЗ

ХІД ЗАНЯТТЯ

ВСТУПНА ЧАСТИНА 3 хв.

1. Перевіряю наявність особового складу

2. Оголошую тему та мету заняття

ОСНОВНА ЧАСТИНА 95 хв. ПЕРЕМІЩЕННЯ ІЗ ЗОНИ ОБСТРІЛУ В БЕЗПЕЧНЕ МІСЦЕ

Переміщення пораненого в безпечну зону здійснюється з повним дотриманням принципу запобігання появі додаткових постраждалих. Розробка плану порятунку постраждалих в зоні обстрілу зазвичай передує наданню допомоги, яка може бути потрібною. Рятувальник і поранений повинні знаходитися поза зоною обстрілу супротивника до надання комплексної допомоги. Якщо ви знаходитеся під обстрілом і тактична ситуація дозволяє, використовуйте джгут для припинення кровотечі, яка є небезпечною для життя. Потім швидко перемістіться разом з постраждалим в безпечне місце, де ви зможете надати йому додаткову допомогу. Таке місце може бути під накриттям, усередині будівлі або де завгодно, де не ведеться обстріл

Малюнок 10-1. Переміщення пораненого в безпечне місце.

a. Розробка плану переміщення постраждалого є комплексною задачею і вимагає вирішення певних проблемних питань. Сценарії евакуації можуть здійснюватися в різній місцевості і різноманітних умовах. Передусім, слід отримати відомості про супротивника. У плані треба врахувати тактичну ситуацію, вимоги місії і доступні війська та устаткування. Обов'язково треба дотримуватися нижченаведених принципів надання допомоги постраждалим у тактичних умовах.

(1) Надання допомоги постраждалому.

(2) Запобігання виникненню додаткових ушкоджень.

(3) Завершення місії.

b. Хороша медицина може бути поганою тактикою. Боєць-рятувальник повинен знати, що він робить і коли він повинен це робити. Медично правильне втручання, здійснене не у той час, може призвести до додаткових ушкоджень.

(1) Поранені, що знаходяться в умовах міста, переважно мають бути переміщені максимально швидко, на скільки це можливо, в кращі тактичні умови, до того, як їх ушкодження лікуватимуться. Особливу небезпеку в міських умовах становлять снайпери, у зв'язку з наявністю великої кількості місць, де можна сховатися.

(2) Відкриті території часто знаходяться під спостереженням ворога. Можна і треба використовувати сучасні пристрої для порятунку постраждалих та методи перешкоджання діям супротивника (включаючи дим, диверсії, спеціально виготовлені або підручні пристрої для евакуації поранених, наприклад, довгі лебідки з карабінами).

c. Врешті-решт, слід поставити наступні питання. Хто несе відповідальність за евакуацію постраждалих? Які уміння й устаткування є необхідними і який акцент на них робиться? Яка техніка є оптимальною для цієї місії і території?

ТЕХНІКА ПЕРЕМІЩЕННЯ

a. Сучасні військові засоби індивідуального захисту, комплекс бойових засобів, боєприпаси, аварійне спорядження, вода, засоби зв'язку та інше устаткування. Завдяки такому обладнанню середня вага солдата значно збільшується - зазвичай на 25-30 кг. У зв'язку з таким збільшенням ваги переміщення постраждалого може виявитися проблематичним.

b. Далі представлено кілька технік, які ви можете використовувати при переміщенні постраждалого.

(1) Індивідуальна техніка переміщення.

(2) Волочіння.

(3) На руках (за участю однієї людини і двох).

(4) Використання носилок.

c. Раніше техніки первинного переміщення постраждалих застосовувалися як однією людиною, так і двома. У зв'язку зі збільшенням ваги середнього бійця вони були визнані складними для виконання. Тому виникла необхідність нової філософії переміщення постраждалого на полі бою.

ІНДИВІДУАЛЬНА ТЕХНІКА ПЕРЕСУВАННЯ

Індивідуальна техніка пересування - це специфічна техніка для самопересування в укриття. Тактичні тренувальні сценарії дають можливість попрактикувати такі види пересування до початку місії. За сприятливих тактичних і медичних умов поранений солдат самостійно переміщається у безпечне місце.

a. Деякі з індивідуальних технік переміщення наведені нижче.

(1) Переповзання по-пластунськи.

(2) Переповзання навколішках.

(3) Перебігання.

(4) Ходьба/біг.

b. Якщо постраждалий може рухатися і здійснити самодопомогу, то спроба порятунку не є необхідною. Це усе спрощує. Деякі переваги представлені нижче.

(1) Дозволяє командирам залучати до бою непостраждалих і мінімально постраждалих солдатів.

(2) Рятувальники підтримують бойоіві дії.

(3) Дозволяє медикам і бійцям-рятувальникам сфокусуватися на тих, хто серйозніше постраждав.

ВОЛОЧІННЯ

Волочіння - це техніка, призначена для переміщення постраждалого на короткі відстані. При застосуванні волочіння постраждалий під час переміщення стає малопомітним. Така техніка є більш простою для виконання, ніж спроби підняти важкого постраждалого, і дозволяє рятувальникові використовувати комплект зброї.

a. Волочіння однією людиною. Ця техніка дозволяє рятувальникові і постраждалому бути менш помітними. Проте пересувати важкого постраждалого в зігнутому положенні дуже складно. Кожен рух здійснюється на дуже обмежені відстані і вимагає від рятувальника великих енерговитрат.

Малюнок 10-2. Волочіння однією людиною (рятувальник в положенні навприсядки)

b. Волочіння двома людьми. Ця техніка є більш простою для рятувальників і дозволяє рухатися значно швидше. Вона вимагає значно менше енерговитрат, але рятувальники перебувають у вищому положенні, ніж під час застосування техніки навприсядки. У рятувальників більше можливостей задіяти зброю.

Малюнок 10-3. Волочіння двома людьми.

c. Недоліки волочіння за допомогою рук. Деякі недоліки техніки волочіння наведені нижче.

(1) Ця техніка дійсно підходить лише для коротких відстаней.

(2) Вона усе ще вимагає значної концентрації для волочіння важкого повністю екіпірованого бійця на будь-яку відстань.

(3) Залежно від техніки рятувальник може бути більш видимим для ворога. При нахилі над постраждалим для його захоплення бронежилет рятувальника може зміститися і відкрити велику частину тулуба для враження зі стрілецької зброї та осколків.

(4) Оптимального місця для захоплення постраждалого з метою його переміщення не існує.

d. Устаткування для волочіння. Для допомоги в порятунку і переміщенні постраждалих було розроблено низку серійного устаткування. Це - нові для військових концепти, які можуть значно допомогти при переміщенні постраждалих. До них відносяться різного роду лямки, волокуші, тактичні носилки

(1) Лямка спеціальна. Лямка спеціальна - це ремінець для волочіння, який можна прикріпити за допомогою карабіна до бронежилету постраждалого солдата, що впав, або пропустити його через обмундирування постраждалого чи нижні кінцівки для швидкого його переміщення в укриття.

Малюнок 10-4. Лямка спеціальна.

(3) Лямка-Rat. Спеціальна лямка Rescue Assault Tether (Rat) - це лямка, яку можна швидко прикріпити до постраждалого за допомогою карабіна і до ременя рятувальника за допомогою пряжки швидкого скидання. Перевага цього приладдя полягає в тому, що при його використанні обидві руки залишаються вільними, що дозволяє під час переміщення постраждалого використовувати зброю.

Малюнок 10-5. Спеціальна лямка-rat.

e. Волокуші. Як і лямки, волокуші допомагають полегшити переміщення постраждалого. Нижче представлено кілька різних пристроїв. Деякі з них - масового виробництва, а деякі зроблені з підручних матеріалів (наприклад, плащ-намет). Найголовнішою перевагою використання таких пристроїв є значне зменшення тертя під час волочіння постраждалого по землі. На деяких з них є лямки для фіксації постраждалого. Деякі з волокуш масового виробництва різних компаній представлені нижче. Вони виконані з різних матеріалів - від ПВХ до нейлону. Оскільки ці пристрої є дуже великими і не поміщаються в сумці бійця-рятувальника для надання першої допомоги, вони знаходяться у допоміжних транспортних засобах, що забезпечують більш швидке переміщення постраждалих.

Малюнок 10-6. Волокуші Slick.

Малюнок 10-7. Волокуші Black Hawk.

ПЕРЕНЕСЕННЯ НА РУКАХ

Більшість видів перенесення на руках виконати нелегко у зв'язку зі збільшеною вагою солдата в повній екіпіровці. Проте нижче представлено кілька технік для допомоги в швидкому переміщенні солдата в укриття. Їх слід виконувати уважно, оскільки рятувальник і постраждалий знаходяться у високій позиції. зона обстрілу пересування військовий

а. Перенесення на плечі: Перенесення на плечі - це типова практика переміщення постраждалого однією людиною, якій зазвичай навчають. Проте на практиці звалити на плече постраждалого в повній екіпіровці і перенести його в укриття практично неможливо. Зверніть увагу, що постраждалий, зображений на малюнку, легкий (без бронежилета і зброї), а рятувальник - більший за нього. Тому застосовувати перенесення на плечі на практиці не рекомендується.

Малюнок 10-8. Перенесення на плечі.

b. Перенесення на спині (метод Хауса): Перенесення на спині постраждалого в укриття здійснюється набагато легше. Захопіть зап'ясток і передпліччя пораненого солдата через одне плече і нахиліться вперед, відірвавши його від землі. При правильному виконанні рятувальник може одночасно застосовувати зброю.

Малюнок 10-9. Перенесення на спині (метод Хауса)

c. Перенесення двома людьми. Перенесення двома людьми подібне до перенесення на спині. Два рятувальники захоплюють зап'ястки постраждалого і поміщають на протилежні плечі, нахиляються вперед і піднімають його для переміщення. Перенесення за допомогою двох рятувальників виконується легше, ніж за допомогою одного. Але таким чином рятувальники і поранений являють собою дуже зручну групову мішень, див малюнок 10-10.

Малюнок 10-10. Перенесення двома людьми.

d. Інші види допомоги при переміщенні. Існують й інші техніки переміщення постраждалих, що здійснюються одним або двома рятувальниками, проте їх використання повинне ґрунтуватися на тактичній ситуації і на тому, на скільки добре ними володіють рятувальники.

ПЕРЕМІЩЕННЯ НА НОШАХ В «ЖОВТІЙ» ЗОНІ

Якщо ви керуєте командою носильників, розташуйтесь біля правого плеча пораненого. Це найкраща позиція для спостереження за станом пораненого при перенесенні його на ношах. Носильники опускаються на ближче до носилок коліно та беруться за ручки нош (малюнок 11А). За командою керівника, четверо носильників одночасно піднімають ноші (малюнок 11В). За командою керівника носильники починають рухатись одночасно та несуть пораненого до медичного пункту або пункту збирання поранених.

Малюнок 11. Команда носильників, що складається з чотирьох осіб (керівник біля правого плеча пораненого)

А Команда готується підняти ноші.

В Команда після піднімання нош та готова до початку руху.

ВИСНОВКИ

Більшість з використовуваних у минулому технік неефективні в сучасних умовах бою. Засоби персонального захисту й екіпірування роблять середньостатистичного солдата занадто важким для вільного переміщення з небезпечної зони навіть на короткі відстані. Методи тактичного переміщення постраждалих описані в цьому розділі, застосовуючи які боєць-рятувальник і його партнер можуть набагато легше, ніж раніше, переміщати поранених солдатів у безпечне місце, є засобом, що значно підвищує виживання поранених в бойових умовах.

Размещено на Allbest.ru