Шляхи підвищення системи управління охороною праці складських приміщень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ

Клименко М.Б., ст. гр. ЦБмз-21

Бондарчук Л.Ф., канд. с.-г. наук, доцент

Луцький національний технічний університет

Анотація

Клименко М.Б., Бондарчук Л.Ф.

Шляхи підвищення системи управління охороною праці складських приміщень.

В статті досліджено роботу СУОП та обґрунтовані шляхи підвищення її ефективності. Вивчено питання підвищувати ефективність роботи у сфері пожежної безпеки. Розроблено приклад політики та цілей у сфері охорони праці. Було визначено напрямки удосконалення СУОП та обґрунтовано заходи для забезпечення пожежної безпеки, а також наведено методи удосконалення системи навчання з питань охорони праці.

Abstract

Klimenko М., Bondarchuk L.

Ways to improve the management system of labor protection of warehouses.

The article examines the work of OSH and substantiates ways to increase its effectiveness. The issue of increasing the efficiency of work in the field of fire safety has been studied. An example of policy and goals in the field of labor protection has been developed. The directions of improvement of OSH were defined and measures for maintenance of fire safety were substantiated, and also methods of improvement of system of training on questions of labor protection are resulted.

Постановка проблеми

Відповідно до чинного законодавства у сфері охорони праці роботодавець зобов'язаний створити належні умови праці в кожному структурному підрозділі підприємства, забезпечити безпечне проведення усіх видів робіт, дотримання вимог нормативних актів з охорони праці підпорядкованими працівниками. Нехтування вимогами безпеки часто призводить до травмування працівників, а іноді і до нещасних випадків з летальними наслідками, особливо при проведенні робіт з підвищеною небезпекою, що у свою чергу може призвести до значних матеріальних витрат на виплату компенсацій потерпілим, а нерідко і до притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

Відповідно до закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен: «створити службу охорони праці та забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві шляхом призначення відповідальних посадових осіб, затвердження відповідних локальних нормативних актів з охорони праці, встановленням контролю за їх виконанням» [1,2]. охорона праці пожежна безпека

Забезпечення належного функціонування СУОП на підприємствах складського господарства є вкрай важливим питанням, адже саме ця галузь є однією із найбільш травмонебезпечних в Україні.

Основними травмонебезпечними видами подій на підприємствах складської галузі є рухомі та такі, що обертаються, деталі машин, механізмів та устаткування, падіння матеріалів, наїзд на потерпілого транспортними засобами на території підприємства [3].

З огляду на вищесказане, тема є актуальною і потребує детального дослідження із внесенням пропозицій покращення ефективності функціонування СУОП.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В 2018 році була прийнята Концепція реформування системи управління охороною праці (СУОП) в Україні [4], котра визначає принципи, основні напрями та завдання побудови системи організації безпеки й гігієни праці в Україні на основі ризик-орієнтованого підходу, що має забезпечити впровадження стандартів Європейського Союзу. Автори Концепції констатують, що має місце низька якість розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, а тому існує висока ймовірність помилок у визначенні причин нещасних випадків і, як наслідок, хибних висновків щодо способів запобігання таким випадкам у майбутньому. Через відсутність ефективного аналізу причин заходи реагування на нещасні випадки спрямовуються переважно на регулювання та посилення обов'язкових загальних вимог без урахування факторів ризику на виробництві.

А.В. Петрачкова у своїй роботі звертає увагу на: «вітчизняний традиційний менеджмент, законодавчі та нормативні вимоги в сфері охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища враховують ступінь ризиків на рівні 80... 90 %, а решта залишається поза їх увагою. Розширення можливостей урахування ризиків досягається шляхом реалізації конкретних програмних заходів» [5].

В.Г. Здановський, Г.Г. Гогіташвілі і В.М. Степанишин також обґрунтовували необхідність реформування СУОП підприємств на основі імплементації євростандартів та ризико-орієнтованого підходу та зазначаючи: «знання імовірності подій (нещасних випадків, аварій, катастроф) та очікуваної величини втрат сприятиме запобіганню чи, як мінімум, послабленню тяжкості цих подій завдяки вчасному прийняттю необхідного рішення. Крім того, аналіз ризиків дозволяє визначати пріоритетність превентивних (профілактичних) заходів, а, отже, і розміри витрат на їх проведення» [6].

Як бачимо, процес удосконалення функціонування системи управління охороною праці цікавить багатьох учених, але тема неповністю розкрита.

Мета дослідження. Метою роботи є обґрунтування заходів для удосконалення існуючих СУОП, поліпшення умов праці та стану охорони праці на підприємствах складського господарства.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «складське приміщення - спеціально обладнане приміщення для зберігання речовин, матеріалів, виробів, обладнання тощо та надання складських послуг» [7]. Для повноцінного функціонування СУ ОП на підприємствах складського господарства необхідно детальне опрацювання широкого переліку НПАОП.

На даний час при проектуванні складських будівель використовують СНиП 2.11.01-85 [8]. Цей документ регламентує вимоги до конструктивних рішень, вантажно-розвантажувальних рамп та платформ, систем вентиляції і кондиціонування.

Згідно вимог цього документу, при проектуванні складських будівель повинна забезпечуватися можливість їх реконструкції, зміни технології складування вантажів без істотної перебудови будівель, не рекомендується займати площу підлоги складів інженерним обладнанням. Як правило, в одній будівлі об'єднують приміщення сховищ, експедицій, приймання, сортування і комплектування вантажів, а також побутові, адміністративні та інші приміщення, якщо це не суперечить технологічним, санітарним і протипожежним вимогам. Якщо технологія зберігання вантажів дозволяє, то допускається експедицію, приймання, сортування і комплектування вантажів розміщувати безпосередньо в сховищах, без відділення їх перегородками. Сьогодні виділяють велику кількість видів складських приміщень, в залежності від призначення, функціональних особливостей, транспортних умов тощо [9]. У період 2017-2020 років, складське господарство займає «лідируючі» позиції за рівнем травматизму серед інших галузей господарства. Зниження відсотка травмованих у 2020 році пояснюється лише значним ростом захворюваності та смертності від коронавірусної інфекції серед працівників охорони здоров'я. У складському господарстві не прослідковується значного поширення професійних захворювань, оскільки більшість виконуваних робіт - це роботи з підвищеною небезпекою. Багато випадків травмування пов'язано з експлуатацією складської техніки, зокрема наїзд на працівника на території складу.

Важливою складовою СУОП підприємства є навчання працівників та посадових осіб підприємства. Підвищення компетентності вимагає пошуку нових підходів до методів навчання безпечним методам роботи, реформування СУ ОП таким чином, щоб вона забезпечувала попередження ризиків на робочих місцях, пошуку та обґрунтування адекватних запобіжних заходів безпечної праці. Особливо це стає актуальним у зв'язку із запровадженням нового міжнародного стандарту ІБО 45001 «Системи управління охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці. Вимоги і керівництво по їх застосуванню».

Планування СУ ОП передбачає:

- забезпечення проведення ідентифікації небезпек, що наявні на підприємстві, оцінку ризиків на робочих місцях, визначення та впровадження заходів безпеки для запобігання виникненню нещасних випадків;

- аналіз законодавчих вимог у сфері охорони праці, що застосовуються до ТзОВ «ДАГ», ознайомлення з цими вимогами керівників структурних підрозділів і працівників Товариства;

- встановлення цілей з метою виконання політики підприємства в сфері охорони праці, розроблення та впровадження програм для їх досягнення.

- «Впровадження та підтримка функціонування СУОП передбачає:

- визначення осіб, відповідальних за розробку, впровадження та підтримку функціонування СУОП (покладення таких обов'язків на інженера з охорони праці), а також за забезпечення ресурсами для її ефективного функціонування;

- забезпечення належного рівня освіти, підготовки та достатнього досвіду роботи усіх працівників, котрі виконують завдання, які можуть мати вплив на стан охорони праці;

- забезпечення контакту з питань охорони праці між посадовими особами і працівниками, підрядними організаціями, відвідувачами, іншими сторонніми особами;

- залучення працівників до безпосереднього виконання робіт у сфері охорони праці, до обговорення важливих питань та можливих невідповідностей;

- розробка та затвердження документації СУОП, підтримка документації в актуальному стані, а також встановлення належного рівня контролю за дотриманням вимог локальних нормативних актів;

- впровадження щозмінного контролю керівниками структурних підрозділів тих видів робіт, котрі пов'язані з ідентифікованими ризиками;» [10].

Перевірка повинна включати:

- моніторинг та оцінку показників ефективності роботи у сфері охорони праці;

- оцінку дотримання законодавчих та локальних нормативних актів;

- розслідування передумов до виникнення нещасних випадків (інцидентів);

- впровадження коригувальних та запобіжних дій при виявленні невідповідностей, оцінку результатів їх виконання;

- проведення внутрішніх та зовнішніх аудитів стану охорони праці.

Пожежна безпека на підприємстві забезпечується шляхом проведення організаційних заходів, використання технічних засобів, що спрямовуються на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, створення умов для успішного гасіння пожеж. У кожному структурному підрозділі призначено особу, відповідальну за здійснення заходів пожежної безпеки (проведення інструктажів, забезпечення справності пожежних кран-комплектів, пожежної сигналізації, вогнегасників, утримання у задовільному стані шляхів евакуації, огляд приміщення після закінчення робочого дня). Для кожного приміщення об'єкта розроблено та затверджено генеральним директором інструкції про заходи пожежної безпеки, за якими проводяться інструктажі, і в яких викладені вимоги до забезпечення пожежної безпеки. Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки. їх кількість, а також місця їх встановлення відповідають ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ЮТ) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цветасигнальньїе и знаки безопасности». На підприємстві використовуються такі знаки пожежної безпеки: «місце паління», «місце вогнегасника», «пожежний кран-комплект» [11].

Відповідальні особи за пожежну безпеку у структурному підрозділі забезпечують:

1) належний протипожежний стан офісних, складських, санітарно-побутових приміщень (не допускають захаращення евакуаційних виходів, хаотичного зберігання горючих матеріалів (картонних коробок тощо), вільний доступ до вогнегасників і пожежних кран-комплектів);

2) утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту (вогнегасників, пожежних гідрантів), ведення їх належного обліку та технічного обслуговування, огляд вогнегасників здійснюється 1 раз на місяць, огляд пожежних кран- комплектів 1 раз на 12 місяців з обов'язковим пробним пуском води.

3) утримання і експлуатацію шляхів евакуації персоналу;

4) належний пожежобезпечний стан закріплених територій, будівель, споруд;

5) уважне ставлення до електропроводок, розеток, вимикачів, вчасно забезпечення їх ремонту;

6) за стан відповідних інформаційних знаків (позначень) з пожежної безпеки (обов'язково усі відповідні знаки повинні бути у наявності);

7) виконання порядку огляду і закриття приміщень після закінчення робочого дня;

8) вчасну та організовану евакуацію людей у випадку виникнення (виявлення) ситуацій, що можуть становити загрозу життю чи здоров'ю людей;

9) проведення з працівниками у закріплених підрозділах вступного, первинного, повторних та позапланових інструктажів з питань пожежної безпеки.

Аналіз керівництвом має являти собою розгляд тих питань, що стосуються стану охорони праці та функціонування СУ ОП, для того, щоб оцінити її ефективність і результативність, а також для пошуку шляхів поліпшення стану у сфері охорони праці.

Висновки

Галузь складського господарства має одні з найвищих показників травматизму серед інших галузей. Проблема підвищення ефективності функціонування систем управління охороною праці є дуже актуальною у зв'язку з необхідністю зниження рівня травматизму серед працівників, забезпечення безпечних і комфортних умов праці, на кожному робочому місці.

Перспективи подальших досліджень. Для вирішення питання потрібно приділяти особливу увагу підвищенню рівня обізнаності кожного працівника у сфері охорони праці, виявленню і оцінці ризиків на робочих місцях та вжиттю заходів для їх зменшення.

Перелік джерел посилання

1. Закон України «Про охорону праці» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 49, ст.668. - 1992. - Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2694-12#Text.

2. Варення Г.А. Секретний код, або як підвищити ефективність функціонування системи охорони праці. К: Основа. 2009. 364 с.

3. Розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків за даними актів Н- 1/П, пов'язаних з виробництвом, за найбільш травмонебезпечними видами подій, що призвели до нещасного випадку, за І півріччя 2021 року. Режим доступу: http://www.fssll.gov.lla/fse/doccatalog/document?id=976664. Дата звернення: 22.09.2021року

4. Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 989-р.

5. Петрачкова А.В. Основы современного подхода. Комплексная система оценки рисков в Группе Метинвест. Практический опыт внедрения// Технополис. - 2014.-№212.-С. 51-53.

6. Здановський В. Г. Нове у системі управління охороною праці на основі системного підходу та імплементації євростандартів / В.Г. Здановський, Г.Г. Гогіташвілі, В.М. Степанишин. // Проблеми охорони праці в Україні. - 2016.

7. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Вид. офіц. Київ, 2016. Складские здания/Госстрой СССР. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. 456 с.

8. Андрієвський Ю., Стовбун А. Сучасний стан охорони праці в Україні // Охорона праці і пожежна безпека. 2012. № 4. С. 24-30.

9. Здановський В.Г. Про деякі аспекти удосконалення системи охорони праці в Україні. // ДУ «ННДШБОП». - 2017. - №33. - С. 3-14.

10. Камінський В.Ф., Лапін В. М., Гогіташвілі Г.Г., Войналович О.В., Гнатюк О.А. Концептуальні підходи до вдосконалення системи управління охороною праці та ризиком на підприємствах АПК. Вісник аграрної науки. 2014. №7. С. 43 - 47.

11. Правила пожежної безпеки в Україні [Електронний ресурс] // Міністерство внутрішніх справ України. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0252-15#Text.

Размещено на Allbest.ru