Страхування ядерних ризиків у контексті російсько-української війни
Підвищення безпеки енергетичних реакторів в умовах воєнних дій. Визначення катастрофічних ризиків, пов’язаних з радіаційними аваріями. Аналіз міжнародно-правових актів, що регулюють питання страхування цивільної відповідності внаслідок ядерних інцидентів.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2023 |
| Размер файла | 33,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національного університету «Львівська політехніка»
Страхування ядерних ризиків у контексті російсько-української війни
Кондрат Ірина Юріївна кандитат економічних наук, доцент
Мисько Юліана Миколаївна студентка групи ФБ-44
м. Львів
Анотація
В умовах російсько-української війни загострилася ядерна проблема, оскільки було захоплено дві атомні станції, а сьогодні ЗАЕС перебуває під контролем терористів, які її постійно обстрілюють і знеструмлюють. Статтю присвячено актуальній проблемі відшкодування збитків, які можуть виникнути внаслідок ядерного інциденту. Встановлено, що катастрофічні ризики, пов'язані з операціями ядерного поділу та синтезу, не може покрити жодна страхова компанія самостійно, тому страхування ядерної відповідальності має здійснюватися на засадах покладення відповідальності на операторів атомних станцій; захисту від транскордонних наслідків ядерних аварій; встановлення максимального ліміту для ядерних операторів, після якого держава бере на себе відповідальність.
Досліджено міжнародні правові акти, які регулюють питання страхування цивільної відповідності внаслідок ядерних інцидентів (Паризьку, Брюссельську та Віденську конвенції про цивільну відповідальність). Оскільки ядерні ризики є винятковими, то їхнє покриття відбувається не традиційний способом, а через страхові пули і взаємні ядерні товариства (наприклад, ЕМА№ - Європейська спільна асоціація ядерного страхування та ELINI - Європейське страхування відповідальності для ядерної промисловості).
Проаналізовано фінансові показники діяльності ЕМА№ за 2017-2021 рр., які свідчать про високу фінансову стійкість товариства і страхову місткість для відшкодування матеріальних збитків обсягом 650 млн. євро. Визначено, що в Україні, де розташовано 15 діючих ядерних реакторів, страхування ядерних ризиків здійснюється Ядерним страховим пулом України. Він покриває ризики, пов'язані з зобов'язанням операторів ядерних установок відшкодувати третім особам збитки, що сталися внаслідок ядерного інциденту. Основним страхувальником виступає НАЕК «Енергоатом», щорічні страхові платежі якого перевищують 200 млн. грн. Відповідальність за ядерну шкоду в Україні становить 150 млн СПЗ для НАЕК «Енергоатом» та 5 млн СПЗ для операторів дослідницьких реакторів, тобто $196 млн та $6,5 млн. відповідно. Воєнні ризики не підлягають страховому захисту. Відшкодовувати збитки внаслідок ядерного інциденту повинна держава, яка їх спричинила або її ядерний страховий пул.
Ключові слова: страхування ядерних ризиків, ядерні страхові пули, міжнародні конвенції про ядерну безпеку, розрахунок відповідальності за ядерну шкоду, покриття ядерних ризиків.
Abstract
Insurance of nuclear risks in the context of the Russian-Ukrainian war
Kondrat Iryna Yuriivna PhD in Economics, Associate Professor, Lviv Polytechnic National University, Lviv
Mysko Yuliana Mykolayivna student of group FB-44, Lviv Polytechnic National University, Lviv
In the context of the Russian-Ukrainian war, the nuclear problem has become more acute, as two nuclear power plants have been captured, and today ZNPP is under the control of terrorists who constantly shell and de-energize it. The article is devoted to the actual problem of compensation of losses that may arise as a result of a nuclear incident.
It is established that catastrophic risks associated with nuclear fission and fusion operations cannot be covered by any insurance company on its own, so nuclear liability insurance should be carried out on the basis of imposing liability on nuclear power plant operators; protection against transboundary consequences of nuclear accidents; setting the maximum limit for nuclear operators, after which the state assumes responsibility.
The international legal acts regulating the issues of civil liability insurance as a result of nuclear incidents (Paris, Brussels and Vienna Conventions on Civil Liability) are studied. Since nuclear risks are exceptional, they are covered not in the traditional way, but through insurance pools and mutual nuclear societies (for example, EMANI - European Joint Nuclear Insurance Association and ELINI - European Liability Insurance for the Nuclear Industry). The financial performance of EMANI for 2017-2021 is analyzed, which indicates high financial stability of the company and insurance capacity for compensation of material losses in the amount of 650 million euros. It was determined that in Ukraine, where 15 operating nuclear reactors are located, nuclear risk insurance is carried out by the Nuclear Insurance Pool of Ukraine. It covers risks related to the obligation of nuclear facility operators to compensate third parties for losses caused by a nuclear incident. The main insured is Energoatom, whose annual insurance payments exceed UAH 200 million. The liability for nuclear damage in Ukraine is SDR 150 million for Energoatom and SDR 5 million for research reactor operators, i.e. $196 million and $6.5 million respectively. War risks are not subject to insurance coverage. Losses resulting from a nuclear incident should be compensated by the state that caused them or its nuclear insurance pool.
Keywords: nuclear risk insurance, nuclear insurance pools, international conventions on nuclear safety, calculation of liability for nuclear damage, coverage of nuclear risks.
Вступ
Постановка проблеми. З початком повномасштабної російсько- української війни проблема ядерної безпеки почала загострюватися, оскільки Запорізьку АЕС було захоплено російськими військами, біля інших українських АЕС відбуваються обстріли, Росія постійно погрожує застосуванням ядерної зброї.
Питання ядерної безпеки набуло актуальності ще в 1986 році, коли відбулась аварія на Чорнобильській АЕС. Другий значний поштовх воно отримало в 2011 році, коли відбулася радіаційна аварія на АЕС Фукусіма 1, спричинена найсильнішим в історії Японії землетрусом. З цього часу багато держав (як Німеччина) вирішили, що ядерна енергія є небезпечною та поставили за мету закриття атомних станцій. Проте не менш важливою проблемою є глобальне потепління та кліматичні зміни, які були обговорені на конференції ООН з питань клімату у 2015 році в Парижі.
Під час цієї конференції була укладена Паризька угода, в якій зазначено про скорочення викидів CO2 та інших газів, які виділяються при спаленні викопного палива. В іншому разі на планеті відбудуться незворотні зміни, внаслідок яких одна частина планети перетвориться на пустелю, а інша буде затоплена через танення льодовиків. У контексті цього було переглянуто ставлення до ядерної енергії, яка зараз прирівнюється до енергії з чистих джерел, оскільки атомні станції не здійснюють викидів CO2, як це роблять теплові електростанції при спалюванні вугілля чи газу. У кліматичному сенсі ядерна енергія є безпечнішою за теплову. Зважаючи на те, що викопні ресурси є скінченні, ядерна енергетика має майбутне. Але враховуючи те, що відбулися дві серйозні радіаційні аварії, світ приділяє велику увагу безпеці роботи АЕС завдяки певним вимогам, прописаним у Конвенції про ядерну безпеку [1]. Оскільки в Україні триває повномасштабна війна, а наслідки дій російських військових незрозумілі, особливо після захоплення
Чорнобильської АЕС навесні та Запорізької АЕС влітку 2022 року, особливої актуальності набуває питання страхування ядерних ризиків в Україні та Європі. Доречно зрозуміти, хто і в якому розмірі відповідатиме за наслідки, які настануть через завдання шкоди українським атомним електростанціям [2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості ринку страхування ядерних ризиків висвітлюються у працях Якоба Еберла та Дарко Джуса, які запропонували нові регуляторні інструменти для ядерних енергетичних реакторів, спрямовані на підвищення їх безпеки [3]. Також науковці С.Ф. Ешлі, Г.Дж. Вонб, У.Дж. Наттолл, П.Дж. Томас описали етапи ядерної аварії та відповідні аспекти плану готовності до надзвичайних ситуацій [4]. Вільям Дж. Наттолл, Стівен Ф. Ешлі, Рафаель Дж. Хефрон дослідили еволюцію законодавства та практику ядерного страхування в порівнянні з еволюцією досвіду страхування від тероризму [5]. У своїй праці М. Амповська окреслила значення пулів ядерного страхування в ядерному праві та надання фінансової безпеки у разі відповідальності перед третіми особами для оператора ядерної енергетики [6]. Вчені зійшлись на думці, що в умовах війни або іншої небезпеки необхідно мати чіткі плани та інструменти, щоб запобігти або зменшити наслідки від ядерної аварії.
Варто зазначити, що Україна має обмежений досвід страхування ядерних ризиків, тому актуальним є вивчення досвіду зарубіжних країн з більшим досвідом. Оскільки російсько-українська війна ще триває і загроза виникнення ядерного інциденту тільки зростає, то вітчизняний ринок страхування ядерних ризиків потребує обговорення та подальшого дослідження.
Мета статті - дослідження стану вітчизняного та європейського ринку страхування ядерних ризиків, розрахунок відповідальності за ядерну шкоду.
Виклад основного матеріалу
Із початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України страховики зіштовхнулися з проблемою забезпечення покриття ризиків для ядерної галузі.
Очевидно, що катастрофічні ризики створюють високий рівень невизначеності, особливо на випадок ядерної аварії, яка, ймовірно, призведе до небажаного як накопичення, так і впливу на маржу платоспроможності страховиків.
По-перше, жоден окремий страховик не може покрити ризик самостійно.
По-друге, атомна енергетика потрібна для задоволення світових енергетичних потреб.
Щоб вона продовжувала це робити, індивідуальна відповідальність оператора повинна бути обмежена або обмежена абсолютною верхньою межею. Тоді держава мала б взяти на себе відповідальність як страховик останньої інстанції.
Важливим фактором, який слід враховувати при структуруванні страхування для ядерних реакторів, є високі потенційні ризики, пов'язані з установкою та операціями ядерного поділу та синтезу. Це різко відрізняється від ризику, який пов'язаний з іншими галузями промисловості. Для будь-якого страхування ядерної відповідальності доречно виділити такі важливі засади:
· Покладення відповідальності на операторів: оператори атомних станцій несуть відповідальність за всі збитки, спричинені ядерним інцидентом, незважаючи на відповідальність за провину.
· Транскордонне громадянство: аварія на атомній станції впливає не лише на країну, у якій вона розташована, але й на сусідні держави. Тому національні закони доповнюються міжнародними конвенціями, які необхідні для захисту транскордонних наслідків таких катастроф;
· Обмежена відповідальність: концепція обмеженої цивільної відповідальності була включена в міжнародні конвенції, на основі яких сформульовано національне законодавство, що встановлює максимальний ліміт для ядерних операторів, після якого держава бере на себе відповідальність [7].
У зв'язку з такими високими ризиками та досить суворою відповідальністю, оператори атомних станцій обирають страхування цивільної відповідальності перед третіми особами, яке здійснюється через:
1. Національний страховий пул. Для того, щоб покрити потенційну відповідальність ядерної промисловості, багато страховиків погодилися об'єднати свої ресурси для відповідних ризиків. Пул - це група страхових компаній, яка спільно бере участь у страхуванні певного ризику або класу бізнесу на фіксований відсоток.
Вони створюються за умов, пов'язаних із ризиками, які на практиці не можуть бути надані жодним страховиком окремо. У більшості країн національні страхові пули були сформовані на основі вимог, встановлених федеральними законами (на основі міжнародних конвенцій), об'єднуючи страхування для вітчизняних ядерних операторів.
2. Асоціації взаємного страхування: США (Nuclear Electric Insurance Limited) і Європа (Європейська асоціація взаємного страхування ядерних установок EMANI) мають страхові асоціації, які займаються фізичною шкодою та відповідальністю у випадку ядерної аварії, створеної атомною промисловістю [2, 8].
Страхування ядерної відповідальності базується на таких принципах [8]: У Сувора відповідальність: оператор несе пряму та сувору відповідальність за шкоду, яка спричинена ядерним інцидентом. Потерпілим не потрібно доводити, що оператор був недбалий або винен. Варто лише продемонструвати зв'язок між завданою шкодою та ядерним інцидентом. Адже оператор несе відповідальність за будь-яку шкоду, спричинену ядерною подією на його установці, незалежно від її причини.
У Передача відповідальності оператору (виключна відповідальність): вся відповідальність за шкоду, спричинену ядерною аварією, покладається на оператора. Це захищає права громадян. Оператор несе виключну відповідальність за шкоду, спричинену ядерним інцидентом.
Збитки покладаються на самого оператора, а не на постачальників. Розподіл відповідальності, на перший погляд, здається несправедливим, оскільки свідчить про те, що оператор може нести відповідальність, навіть якщо третя сторона виявила недбалість або провину. Постраждалі внаслідок ядерного інциденту можуть пред'явити свою претензію лише оператору установки, яка заподіяла шкоду, або своєму страховику. Крім того, така ексклюзивна відповідальність забезпечує впевненість у страхових претензіях, оскільки компенсаційні розрахунки відбуваються швидко та дозволяють уникнути дорогих і тривалих процедур претензій.
Обмеження відповідальності в часі: пошкодження, спричинене ядерним інцидентом, може не проявлятися протягом кількох років. Тому термін позовної давності призначений для того, щоб допомогти позивачу, коли наслідки можуть не проявлятися протягом кількох років. Це захищає права операторів і страховиків, не покладаючи на них відповідальності протягом невизначеного періоду. Наприклад, у Великій Британії в Законі про ядерні установки 1965 року зазначено, що будь-яка претензія, подана через 10 років (з дати виникнення ядерної аварії), але менше ніж 30 років, буде подана безпосередньо до уряду, а не до страхової компанії чи оператора. Сума відповідальності, що покладається на оператора згідно з принципом суворої та виключної відповідальності, обмежена лімітом, щоб захистити його від повної суми ризику. Цю концепцію введено для забезпечення балансу або статусу quid pro quo проти суворої та виключної відповідальності. Понад ліміт держава покриває суму відповідальності.
Страхування або інше фінансове забезпечення: оператори зобов'язані мати фінансове забезпечення для покриття потенційної відповідальності у випадку ядерної аварії. Зазвичай страхові пули розглядають претензії третіх сторін. Однак, у певних ситуаціях оператори беруть на себе відповідальність і покривають її, надаючи фінансове забезпечення у формі державних гарантій, банківських гарантій, акредитивів, спільного фонду, об'єднання операторів тощо.
Юрисдикція щодо претензій належить виключно судам країни, де стався ядерний інцидент. Суди інших договірних держав не будуть розглядати позови.
Рішення, винесені компетентним судом, визнаватимуться та виконуватимуться в інших договірних країнах. Цей принцип корисний лише тоді, коли багато держав ратифікували або ту саму. На перший погляд, жертви можуть вважати перевагою мати право подавати позов до всіх можливих сторін у різних судах за ядерну шкоду. Проте, в інтересах потерпілих доцільною є справедлива виплата компенсації.
Застосоване законодавство: застосованим правом виступає національне право компетентного суду, який має юрисдикцію. Федеральний закон також має застосовуватися без дискримінації за національністю та місцем проживання. Цей принцип допомагає запобігти дорогим і тривалим суперечкам про те, який закон застосовний, особливо з огляду на складність національних і міжнародних норм, що стосуються конфлікту законів.
У випадку, якщо ядерна аварія, спричинила транскордонну шкоду та призвела до розробки міжнародних конвенцій, постраждалим гарантують доступну систему правосуддя [2, 8]:
- для суворої відповідальності, коли ядерний інцидент спричинений збройним конфліктом, громадянською війною або терористичним актом, а також серйозним стихійним лихом, оператор звільняється від відповідальності;
- щодо виключної відповідальності передбачено, що оператор не несе відповідальності за встановлення реактора на майданчику, якщо аварія спричинена діями чи недбалістю постачальників. Після завершення будівництва відповідальність суворо покладається на оператора;
- оператор звільняється від відповідальності, якщо ядерний інцидент стався внаслідок грубої недбалості третьої сторони з недобросовісним наміром заподіяти шкоду.
Отже, у випадку ядерної аварії, оператор є тим, хто зіштовхується з низкою усіх претензій. Проте, оператор матиме право регресу проти постачальника у разі звернення, яке прямо передбачено в договорі між ними. У випадку, якщо постачальник через свою недбалість або іншим чином надав несправне обладнання для ядерного реактора, то на підставі вираженого положення контракту постачальник буде наражатися на претензії з боку оператора.
Оскільки ядерний ризик вважається винятковим ризиком, його покриття не надається традиційним способом. Згідно з різними міжнародними конвенціями оператори атомних станцій юридично зобов'язані покривати свою цивільну відповідальність у разі аварії на одній із їхніх установок.
Що стосується Європи, це зобов'язання є частиною міжнародного режиму, створенного під егідою Агенства з ядерної енергії (ЫБЛ), спеціалізованого агенства ОЕСР, через дві міжнародні конвенції: Паризьку (1960 р.) та Брюссельську (1963 р.) Згідно з цими Конвенціями цивільна відповідальність ядерних операторів обмежена. Ці оператори зобов'язані укласти та підтримувати страхування чи інше фінансове забезпечення для її покриття.
Другий рівень компенсації (на додаток до відповідальності ліцензіатів) надається державою, в якій розташована ядерна установка, на якій сталася аварія. Третій рівень забезпечується всіма договірними державами [9].
У світлі перегляду Паризької та Брюссельської конвенцій, а також необхідності збільшення місткості ринку ядерного страхування, в Європі були створені взаємні товариства, щоб доповнити пули. Першою з цією ініціативою виступила Бельгія, створивши європейську взаємну компанію БМЛ№ (Європейська спільна асоціація ядерного страхування) та БЬШІ (Європейське страхування відповідальності для ядерної промисловості). Вони складаються з асоціацій взаємного страхування, також відомих як кептиви, які забезпечують операторів атомних станцій та інших учасників галузі покриттям ризиків, пов'язаних з їх діяльністю.
На відміну від пулів, вони організовані на міжнародному рівні. Потужність цих взаємних компаній не залежить від потужності різних ядерних страхових пулів. Вони фінансуються за рахунок внесків учасників, визначених відповідно до їхнього профілю ризику. Їхніми основними перевагами є: можливість доповнення або заміни ризиків пошкодження майна, торгових збитків та ядерної цивільної відповідальності; можливість скорочення внесків у часі, розподілу вигод між членами об'єднання досвіду щодо запобігання та інженерії; створення форуму для обміну інформацією у сфері ядерного страхування. Однак ці взаємні організації все ще залишаються пов'язаними з національними пулами в тому сенсі, що у випадку аварії вони, як правило, зобов'язані дотримуватися рекомендацій експертів, призначених пулами [9].
У таблиці 1 наведемо окремі фінансові показники, які характеризують фінасовий стан ЕМА№ за 2017-2021 роки. Страхова місткість для відшкодування матеріальних збитків у 2021 році залишилася незмінною порівняно з попереднім роком і становить 650 млн. євро. Чисті зароблені премії після вирахування перестрахувальних премій збільшилися на 23 542 621 євро у 2020 році до 24 121 614 євро у 2021 через збільшення внесків, які значною мірою компенсують підвищення ставок перестрахування. Збільшення витрат зумовлено зростанням брокерських комісій. Прибуток після розподілу в резерв для вирівнювання і катастроф у 2021 році перевищив 7 млн. євро. Також зросли активи, зобов'язання і гарантійний фонд.
Таблиця 1
Фінансові показники ЕМАМ за 2017-2021 роки (євро)
|
Показники |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
|
|
Чисті зароблені премії |
22 148 936 |
23 759 642 |
23 613 088 |
23 542 621 |
24 121 614 |
|
|
Претензії |
3 471 737 |
2 427 917 |
-28 350 008 |
-6 472 490 |
651 745 |
|
|
Витрати |
-4 021 743 |
-3 959 976 |
-4 092 093 |
-4 188 058 |
-4 250 170 |
|
|
Інші доходи |
8 078 |
27 352 |
12 613 |
19 750 |
64 472 |
|
|
Чистий інвестиційний результат |
-1 453 154 |
13 652 670 |
7 785 921 |
-3 597 212 |
6 927 916 |
|
|
Інші витрати |
0 |
-6 529 932 |
0 |
-2 237 421 |
0 |
|
|
Прибуток до розподілу в резерв для вирівнювання і катастроф |
20 153 853 |
29 377 673 |
-1 030 480 |
7 067 190 |
27 515 578 |
|
|
Перестрахування |
-21 489 524 |
-15 856 140 |
9 191 202 |
-10 399 129 |
-20 422 498 |
|
|
Податки |
-1 041 |
-7 552 |
-17 968 |
-29 104 |
-29 695 |
|
|
Прибуток після розподілу в резерв для вирівнювання і катастроф |
-1 336 712 |
13 513 981 |
8 142 754 |
-3 361 044 |
7 063 385 |
|
|
Активи |
311 510 330 |
318 069 374 |
354 320 466 |
347 252 068 |
374 780 796 |
|
|
Зобов'язання |
- 46 636 733 |
-23 795 657 |
-62 400 203 |
-50 699 115 |
-57 949 236 |
|
|
Г арантійний фонд (включаючи резерв на вирівнювання та катастрофи) |
264 873 597 |
294 273 717 |
291 920 263 |
296 552 953 |
316 831 560 |
Джерело: систематизовано на основі [10].
В Україні страхуванням ядерних ризиків займається Ядерний страховий пул України (ЯСПУ). Оскільки НАЕК «Енергоатом» є оператором АЕС України, яка експлуатує 15 енергоблоків, то відповідно страхує свою відповідальність в об'єднанні 22 страхових компаній, що мають відповідні ліцензії.
Об'єднання створене відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №953 від 23 червня 2003 року «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду» на виконання зобов'язань держави Україна за Віденською конвенцією (1963 р.). Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» [11] ризик відповідальності за ядерну шкоду підлягає обов'язковому страхуванню в компаніях-резидентах, що є членами ЯСПУ. Від імені та за дорученням членів ЯСПУ договір страхування укладає уповноважена компанія - член пулу. У цей час - АСК «Просто-Страхування».
Ядерний страховий пул України покриває ризики, які пов'язані з зобов'язанням операторів ядерних установок відшкодувати третім особам збитки, що сталися внаслідок ядерного інциденту. Страхування Чорнобильської атомної електростанції здійснюється окремим оператором. Також окремо страхуються перевезення (у тому числі транзитні) ядерних матеріалів територією України. Отже, страхувальниками виступають підприємства-оператори ядерних установок - НАЕК «Енергоатом», який експлуатує діючі атомні електростанції, і Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС», яке опікується ЧАЕС.
Таблиця 2
Обов'язкове страхування цивільної відповідальності ДП "НАЕК "Енергоатом" за ядерну шкоду, грн.
|
Планова дата закупівлі |
Планова сума закупівлі |
|
|
Березень 2017 |
186 000 000,00 |
|
|
Березень 2018 |
208 613 753,00 |
|
|
Березень 2019 |
216 240 130,00 |
|
|
Березень 2020 |
220 749 480,00 |
|
|
Березень 2021 |
203 451 043,34 |
|
|
Липень 2022 |
105 642 512,71 |
Джерело: систематизовано на основі [12].
ядерний страхування воєнний радіаційний катастрофічний
У таблиці 2 наведено суми страхових платежів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, сплачених «Енергоатомом». Щорічні страхові платежі перевищують 200 млн. грн. Закупівля страхових послуг здійснюється через систему «Прозорро».
Останній страховий платіж у липні 2022 року перевищує 105 млн. грн., адже через війну здійснити закупівлю послуги вдалося тільки у липні замість березня. Відповідальність за ядерну шкоду в Україні розраховується у спеціальних правах запозичення Міжнародного валютного фонду, 1 СПЗ=1,3$. Згідно чинного законодавства України визначений обсяг покриття на цей час становить 150 млн СПЗ для державного підприємства НАЕК «Енергоатом» та 5 млн СПЗ для операторів дослідницьких реакторів, тобто $196 млн та $6,5 млн. відповідно.
Ядерне страхування підлягає обов'язковому перестрахуванню на міжнародних ринках. Тому із 215,8 млн. грн. страхових премій майже 130 млн грн були передані страховикам-нерезидентам. У структурі тарифу 20% припадає на ведення справи та адміністративні витрати (експертизи, перевірки тощо). Ядерний страховий пул України входить до світової системи національних ядерних пулів. Усього функціонує 26 пулів, які страхують понад 100 об'єктів ядерної енергетики, зокрема 60 АЕС. ЯСПУ приймає у перестрахування ризики експлуатантів ядерних об'єктів з інших країн. Члени пулу за договором діють на умовах співстрахування. Тому обов'язки кожного з членів визначаються на принципах солідарної відповідальності в межах об'єднання. Страхування за межами ЯСПУ законом не передбачено. Отже, конкуренції в ядерному страхуванні на українському ринку не існує [13].
Відомо, що воєнні ризики не потрапляють в обсяг страхового захисту. Відповідно до чинного законодавства та згідно з міжнародними зобов'язаннями України за Віденською конвенцією не підлягають покриттю за договором страхування та міжнародного перестрахування випадки заподіяння ядерної шкоди внаслідок ядерного інциденту, який спричинений воєнними діями, незалежно від того, чи була оголошена війна. Зазначимо, що ЯСПУ покриває лише ризики техногенних катастроф, які виникли через дії української сторони, які не пов'язані з війною. У випадку, коли збитки виникнуть через військові дії, то у разі вини України, виплата становитиме 150 млн. СПЗ і виплачуватиметься Україною як державою, а не ЯСПУ. Якщо збитки будуть завдані з вини Росії або Білорусі, то покривати їх має винна сторона або їхній ядерний страховий пул, якщо це записано в законах цих держав з ядерного страхування. За минуле десятиріччя багато іноземних компаній вийшли з ЯСПУ через низку причин. По-перше, місткість портфеля ядерних ризиків у компаніях досить обмежена. Їх материнські компанії у Європі та інших регіонах світу вже мали значні зобов'язання щодо ядерних ризиків, отриманих з інших регіонів. По-друге, іноземні компанії не вважали за доцільне розділяти солідарну відповідальність з українськими страховиками через їхню недостатню надійність. Протягом останніх років пул покинули АХА, Allianz, PZU, Vienna Insurance Group та ін. У 2021 році з ЯСПУ вийшли компанії «АРМА» та «АСКА», яку придбала страхова компанія «ВУСО». На початку весни 2022 року генеральний директор Ядерного страхового пулу України Дмитро Расшивалов закликав міжнародну пулінгову систему підтримати український страховий пул, надавши перестрахувальний захист для ризиків державного підприємства НАЕК «Енергоатом». 29 липня 2022 року після переговорів був поновлений новий міжнародний договір ядерного перестрахування терміном на рік. Проблема виникла, оскільки міжнародна система пулів є тісно пов'язана, пули перестраховують ризики один одного. Це означає, що участь дочірньої іноземної компанії в ЯСПУ може призвести до кумуляції ризиків. Тобто компанія в разі великого ядерного інциденту нестиме відповідальність як у своїй частині відповідальності, так і у частині, що візьме дочірня компанія.
Ще однією значною проблемою на ринку ядерного страхування є зміна курсу валют. Оскільки майже всі активи вітчизняних страховиків встановлені в гривневому еквіваленті, то страхова місткість ядерного пулу може знизитися [14].
Висновки
Унаслідок терористичних атак на критичну інфраструктуру й бойові дії на значній частині української території виникла серйозна нестача електроенергії. Енергія, вироблена атомними електростанціями, є чистою з кліматичної точки зору й дешевою.
Однак виробництво електроенергії з ядерних реакторів становить досить велику загрозу через нещасні випадки чи аварії, які можуть завдати шкоди здоров'ю та життю людей, а також навколишньому середовищу. Обов'язкове страхування відповідальності за ядерну шкоду є одним з дієвих інструментів відшкодування збитків за умови ядерного інциденту. Україна здійснює ядерне страхування відповідно до ратифікованих нею міжнародних конвенцій за принципами: суворої відповідальності оператора ядерної установки, обмеження цієї відповідальності в часі, наявності фінансового забезпечення у разі аварії, юрисдикції та застосування законодавства країни, де стався ядерний інцидент.
Ядерне страхування в Україні, як і в Європі, здійснює національний ядерний пул страховиків. Основним страхувальником виступає НАЕК «Енергоатом» є оператором АЕС України, яка експлуатує 15 енергоблоків. Визначений обсяг покриття становить 150 млн. СПЗ для НАЕК «Енергоатом» та 5 млн. СПЗ для операторів дослідницьких реакторів. Ядерні ризики обов'язково повинні бути перестраховані на міжнародних ринках. ЯСПУ зміг отримати перестраховий захист у 2022 році, незважаючи на можливу кумуляцію ризиків для іноземних перестрахувальних компаній.
Література
1. Конвенція про ядерну безпеку. Закон України від 17.12.1997 № 736/97-ВР. - Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/MU94311.
2. Worldwide: Global Nuclear Liability Insurance And Claims. https://www.mondaq.com/ insurance-laws-and-products/781188/global-nuclear-liability-insurance-and-claims.
3. Eberl, Jakob & Jus, Darko (2012). The year of the cat: Taxing nuclear risk with the help of capital markets. Energy Policy 51, 364-373. doi.org/10.1016/j.enpol.2012.08.037.
4. Ashley, S.F. et al. (2017). Considerations in relation to off-site emergency procedures and response for nuclear accidents. Process Safety and Environmental Protection 112, 77-95. doi.org/10.1016/j.psep.2017.08.031.
5. William J. et al. (2017). Compensating for severe nuclear accidents: An expert elucidation», Process Safety and Environmental Protection Volume 112, Part A, 131-142. https://doi.Org/10.1016/j.psep.2016.12.008.
6. Ampovska M. (2017). Nuclear insurance pool worldwide: the role in the nuclear law. Balkan Social Science Review, Vol. 9, 7-21. https://js.ugd.edu.mk/index.php/BSSR/article/view/1899.
7. Страховка від біди: що відбувається зі страхуванням ядерних об'єктів в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mind.ua/publications/20247386-strahovka-vid- bidi-shcho-vidbuvaetsya-zi-strahuvannyam-yadernih-ob-ektiv-v-ukrayini.
8. IAEA increases projection of nuclear power growth. https://world-nuclear-news.org/ Articles/IAEA-increases-projection-of-nuclear-power-growth.
9. Michael G. Faure & Karine Fiore (2008). The Coverage of the Nuclear Risk in Europe: Which Alternative?. The Geneva Papers on Risk and Insurance - Issues and Practice. Volume 33, 288-322. https://link.springer.com/article/10.1057/gpp.2008.7.
10. EMANI annual report 2021. https://emani.be/files/EMANI_Ann%20Rep_2021_EN.pdf.
11. Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення. Закон України від 16.03.2006 № 3581-IV. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2893-14#Text.
12. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності ДП “НАЕК “Енергоатом” за ядерну шкоду. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://prozorro.gov.ua/search.
13. Benjamin Hilton and Peter Mclntyre (2022). Nuclear war. https://80000hours.org/ problem-profiles/nuclear-security.
14. Асоціація «Український Ядерний Форум». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.atomforum.org.ua/activity/2022/uchast_uyaf_%20u_konferenciyi_nuclear_ europe_2022_ta_generalnij_asambleyi_foratom.
References
1. Zakon Ukrainy “Konventsiya pro yadernu bezpeku”: vid 17.12.1997, № 736/97-VR [Law of Ukraine “Convention on nuclear safety” from December, 17, 1997, № 736/97-VR]. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/MU94311 [in Ukrainian].
2. Worldwide: Global Nuclear Liability Insurance And Claims. https://www.mondaq.com/ insurance-laws-and-products/781188/global-nuclear-liability-insurance-and-claims [in English].
3. Eberl, Jakob & Jus, Darko (2012). The year of the cat: Taxing nuclear risk with the help of capital markets. Energy Policy 51, 364-373. doi.org/10.1016/j.enpol.2012.08.037 [in English].
4. Ashley, S.F. et al. (2017). Considerations in relation to off-site emergency procedures and response for nuclear accidents. Process Safety and Environmental Protection 112, 77-95. doi.org/10.1016/j.psep.2017.08.031 [in English].
5. William J. et al. (2017). Compensating for severe nuclear accidents: An expert elucidation», Process Safety and Environmental Protection Volume 112, Part A, 131-142. https://doi.org/10.1016/j.psep.2016.12.008 [in English].
6. Ampovska M. (2017). Nuclear insurance pool worldwide: the role in the nuclear law. Balkan Social Science Review, Vol. 9, 7-21. https://js.ugd.edu.mk/index.php/ BSSR/article/view/1899 [in English].
7. Strakhovka vid bidy: shcho vidbuvayet'sya zi strakhuvannyam yadernykh ob"yektiv v Ukrayini. [Disaster insurance: what is happening with the insurance of nuclear facilities in Ukraine]. Retrieved from https://mind.ua/publications/20247386-strahovka-vid-bidi-shcho- vidbuvaetsya-zi-strahuvannyam-yadernih-ob-ektiv-v-ukrayini [in Ukrainian].
8. IAEA increases projection of nuclear power growth. https://world-nuclear- news.org/Articles/IAEA-increases-projection-of-nuclear-power-growth [in English].
9. Michael G. Faure & Karine Fiore (2008). The Coverage of the Nuclear Risk in Europe: Which Alternative?. The Geneva Papers on Risk and Insurance - Issues and Practice. Volume 33, 288-322. https://link.springer.com/article/10.1057/gpp.2008.? [in English].
10. EMANI annual report 2021. https://emani.be/files/EMANI_Ann%20Rep_2021_ EN.pdf [in English].
11. Zakon Ukrainy “Pro tsyvil'nu vidpovidal'nist' za yadernu shkodu ta yiyi finansove zabezpechennya”: vid 16.03.2006, № 3581-IV. [Law of Ukraine “On civil liability for nuclear damage and its financial support” from March, 16, 2006, № 3581-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2893-14#Text [in Ukrainian].
12. Obov"yazkove strakhuvannya tsyvil'noyi vidpovidal'nosti DP “NAEK “Enerhoatom” za yadernu shkodu. [Mandatory civil liability insurance of SE "NAEK "Energoatom" for nuclear damage]. Retrieved from https://prozorro.gov.ua/search [in Ukrainian].
13. Benjamin Hilton and Peter Mclntyre (2022). Nuclear war. https://80000hours.org/ problem-profiles/nuclear-security [in English].
14. Asotsiatsiya «Ukrayins'kyy Yadernyy Forum». [Ukrainian Nuclear Forum Association.] Retrieved from http://www.atomforum.org.ua/activity/2022/uchast_uyaf_%20u_ konferenciyi_nuclear_europe_2022_ta_generalnij_asambleyi_foratom [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Законодавством кожної країни встановлено ряд нормативно-правових актів, які регламентують, в першу чергу для працедавців, заходи, що до безпеки праці з персональним комп’ютером. Порівняння встановлених норм безпеки користувачів ПК у різних країнах.
реферат [30,7 K], добавлен 05.03.2008Концепція розвитку та загальна структура управління охороною праці в Україні. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці, у сфері страхування від нещасних випадків. Система управління охороною праці на підприємстві, вимоги стандарту OHSAS 18001.
учебное пособие [1,5 M], добавлен 04.03.2014Оцінка ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму. Кількісне оцінювання шкідливості куріння, радіаційних ризиків. Ризик наразитися на смертельну небезпеку на виробництві.
контрольная работа [199,2 K], добавлен 06.11.2016Характеристика технологічного процесу ТзОВ "Свиспан Лімітед"; стан пожежної безпеки, перевірка відповідності протипожежним вимогам будівельних конструкцій, шляхів евакуації, систем опалення, вентиляції, пожежної автоматики, зв’язку, засобів пожежогасіння.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 25.05.2013Визначення сутності безпеки життєдіяльності - комплексу заходів, які направлені на забезпечення безпеки людини в середовищі. Аналіз умов праці та техніки безпеки. Виробнича санітарія. Розрахунок віброізоляції із застосуванням пневмогумових амортизаторів.
реферат [81,8 K], добавлен 07.11.2010Дослідження ризик-чинників токсичної безпеки життєдіяльності. Характерні властивості деяких сильнодіючих отруйних речовин та їх дія на організм людини. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР. Ризик-чинники небезпеки міського транспорту.
реферат [36,1 K], добавлен 09.05.2011Вивчення нормативно-правового забезпечення прибутку потерпілих на виробництві, яке має бути організовано на основі обов'язкового соціального страхування. Шляхи фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог.
лекция [16,8 K], добавлен 29.04.2010Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010Розрахунок систем кондиціювання повітря. Визначення параметрів систем опалення промислових та службових приміщень. Розрахунок штучного освітлення, природного освітлення робочих місць. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
методичка [198,7 K], добавлен 06.11.2014Основи та проблеми пожежної безпеки. Пожежна безпека будівель та споруд. Правила пожежної безпеки для енергетичних підприємств. Протипожежний захист атомних станцій, норми проектування. Особливості протипожежного захисту великих промислових об'єктів.
реферат [23,0 K], добавлен 12.08.2011Алгоритм аналізу небезпек на всіх етапах виникнення та розвитку потенційної аварії. Визначення способів усунення ризику можливих наслідків аварії на об'єктах підвищеної небезпеки шляхом побудови логіко-ймовірнісної схеми зв'язку випадкових подій.
реферат [23,0 K], добавлен 07.12.2010Природні (існуючі в природі), штучні (синтезовані за допомогою ядерних реакцій) джерела іонізуючих випромінювань, їх вплив на людину. Дія радіації на людину. Види інструктажів з охорони праці. Захисні засоби електробезпеки. Заходи щодо попередження пожеж.
контрольная работа [134,4 K], добавлен 16.05.2013Характеристика мотивації організації роботи з охорони праці, перелік необхідних документів. Аналіз посадових інструкції працівників. Роль профспілкового комітету в цій галузі. Забезпечення належної організації виконання окремих нормативно-правових актів.
реферат [36,3 K], добавлен 14.03.2010Визначення понять "безпека праці" і "здоров'я персоналу". Аналіз страхових нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Україні. Основні напрямки, види та принципи державної політики в галузі безпеки праці і здоров'я персоналу.
курсовая работа [779,8 K], добавлен 05.05.2013Сутність раціональних умов життєдіяльності людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Управління та контроль безпеки населення України. Атестація робочих місць за шкідливими виробничими чинниками. Надання першої долікарської допомоги.
реферат [110,6 K], добавлен 25.10.2011Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.
контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011Характеристика технологічного процесу гідророзриву пласта щодо шкідливості та небезпечності. Технічні заходи з техніки безпеки. Розрахунок запобіжного клапану діафрагмового типу. Техніка безпеки при проведенні робіт з ГРП, аналіз протипожежних заходів.
реферат [188,6 K], добавлен 27.08.2012Нормативно-правові акти, що регулюють виробничі відносини, як джерело охорони праці. Галузеві нормативні акти щодо охорони праці та їх прийняття, перегляд і скасування. Особливості стадій опрацювання державних нормативних актів про охорону праці.
реферат [26,2 K], добавлен 04.04.2011Положення Конституції України про працю. Закон України про охорону праці. Баланс про відрахування на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворюванні, які спричинили втрату працездатності на ТОВ "ЗакарпатБудПостач".
контрольная работа [53,0 K], добавлен 13.08.2011Організація системи управління охороною праці в галузі. Здійснення державної галузевої політики. Додержання пріоритету здоров'я працівників і відповідальності структурних підрозділів за створення безпечних умов праці. Усунення неприпустимих ризиків.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 21.05.2015
