Зменшення ризику ураження населення України у разі можливого радіаційного забруднення територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ УРАЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У РАЗІ МОЖЛИВОГО РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ

Волянський П.Б., доктор наук з державного управління, професор,

Долгий М.Л., кандидат біологічних наук, доцент, Дрозденко Н.В.,

викладач Кушнір В.А., кандидат медичних наук,

Макаренко А.М., аспірант, Стрюк М.П., викладач

м. Київ



Анотація

З огляду на неадекватні дії рашистів під час демілітаризації Збройними Силами України є велика вірогідність радіаційного забруднення територій України та ураження населення (застосування тактичної ядерної зброї, навмисне пошкодження АЕС). Унаслідок застосування ядерного заряду утворюються нечисленні радіонукліди, що надзвичайно небезпечно у разі їх надходження усередину організму, до його тканин, які згодом вибірково накопичуються в них, зумовлюючи локальне внутрішнє опромінення, аж до свого повного розпаду чи виведення з організму. До таких радіонуклідів належать йод-131, стронцій-90, цезій-137. Йод-131 є важливим джерелом потенційної променевої небезпеки. До 43% йоду-131, що потрапив у організм людини, накопичується в щитоподібній залозі. Йод включається у структуру гормонів щитоподібної залози - тироксину і трийодтироніну, циркулюючи в крові у їхньому складі. Накопичуючись у щитоподібній залозі, йод-131 створює в ній локальну високу дозу опромінення. Стронцій-90 потрапляє в навколишнє середовище внаслідок ядерних вибухів, аварій і викидів радіонуклідів на АЕС. Іони стронцію проникають в ґрунт і осідають, потім накопичуються в рослинах, які вживає в їжу людина. За своєю структурою стронцій є аналогом кальцію, тому здатний міцно осідати в кістках, замінюючи собою такий потрібний мікроелемент. Основною причиною осідання іонів стронцію в кістках є дефіцит кальцію в організмі. Цезій-137 хімічно подібний до калію. Джерелами цезію для людини можуть бути рослинні (хліб, овочі, фрукти) і тваринні (м'ясо, риба, молоко) продукти. Дослідження показали, що в життєво важливих органах (нирках, печінці, серці) рівні накопичення цезію-137 у 10-100 разів вищі, ніж у середньому в усьому організмі людини. Серцево-судинна система найбільш чутлива до накопичення радіоактивного цезію: простежується безпосередньо пропорційна залежність між кількістю накопиченого в організмі цезію-137 і частотою порушень роботи серця. У статті наведено рекомендації щодо зменшення ризиків можливого ураження населення зазначеними радіонуклідами.

Ключові слова: тактична ядерна зброя; радіація; радіонукліди; домедична допомога.



Annotation

Volianskiy Petro Borisovych, Doctor of Public Administration, Full Professor, Head, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Dolhii Mykola Leonidovych, PhD of the Biologic Sciences, Associate Professor, Professor of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Drosdenko Natalia Vitalyivna, Teacher of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv,

Kushnir Vitalii Andriyovych, PhD of the Medical Sciences, Senior Researcher, Head of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Makarenko Andrii Mykolayovych, Post-Graduate student. Senior teacher of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Striuk Mykhailo Petrovych, Teacher of Premedical Training Department, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv,

REDUCING THE RISK OF DAMAGE OF THE UKRAINIAN POPULATION IN CASE OF POSSIBLE RADIATION POLLUTION OF TERRITORY

During the process of demilitarisation from the Russian occupants by Ukrainian Weapon Forces there is a high probability of the radiation pollution of territory as a result of actions of enemy ( for example, using the tactic nuclear weapon or damage on purpose the nuclear power plants).

As a result of applying the nuclear charge a few of the radionuclides appear. It is a real danger in case of incorporating in the tissues of organism. These radionuclides accumulate selectively and cause local inner irradiation until the full elimination or complete decay. These radionuclides are: Iodine-131, Strontium-90, Caesium-137.

As for Iodine-131, it is essential source of the radiation danger. Approximately 43 % of Iodine-131, which enters human organism, accumulates in the thyroid gland, where it includes in the hormone structure of this gland - Thyroxine and Triiodthyronine, moreover, Iodine-131 circulates in the blood as a part of these hormones.

As soon as Iodine-131 accumulates in the thyroid gland, it creates the local high dose.

Strontium-90 enters the environmment as a result of the nuclear explosions, emergency and the emissions at the nuclear power plants. Ions of Strontium enter the ground and accumulates in the plants, which are used by people as a food.

Thanks to its similarity to Calcium, Strontium is capable to enter and settle firmly in the bones and, therefore, replaces this necessary element. The main cause of a sedimentation of Strontium is the deficiency of Calcium in the organism.

As for Caesium-137, it has the similarity to Potassium. The sources of Caesium for men are the plant foods such as bread, vegetables, fruits and animal food: meat, fish, milk.

The researches indicated that accumulation levels of Caesium-137 in the vitals, such as liver, heart and kidneys are from 10 to 100 times more than average ones in the whole organism.

The most sensitive system of the human organism to the accumulation of the raidoactive Caesium is the cardio-vascular system. There is a direct dependence between the Caesium quantity in organism and a frequency of the cardiac disorders.

The article has a recommendations as for decreasing of the risk of the population's damage by radionuclides (see above).

Key words: Tactic nuclear weapon; radiation; radionuclides; pre-medical aid.



Постановка проблеми

Російське вторгнення на терени нашої держави - відкритий воєнний напад Росії на Україну, який стався о 3:40 24 лютого 2022 року [1].

Під час бойових дій ворог постійно застосовує і заборонену зброю, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та загальних заборон щодо невибіркової зброї, це: фосфорні бомби, касетні боєприпаси, деякі види мін тощо [2].

Значна кількість наших співвітчизників вже загинула. Збройні Сили України, цивільне населення отримують різні травми, ушкодження, зокрема під час бомбардування та обстрілів ракетами території України.

Є також велика ймовірність радіаційного забруднення територій внаслідок дій ворога (застосування тактичної ядерної зброї, навмисне пошкодження АЕС). Останнє потребує доведення до населення певних знань, що дасть змогу суттєво зменшити ризики його можливого ураження у разі дії радіації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Ядерна зброя - зброя масового ураження вибухової дії. Під час її застосування починається ланцюгова реакція ядерного розпаду, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення [3].

Тактичною ядерною зброєю називають ядерні боєприпаси, призначені для використання на полі бою чи в близькому тилу противника [4].

Тактична ядерна зброя завдає ураження залежно від потужності. Найдалі та найшвидше вражає світловий спалах від ядерного вибуху: «Яскравість світла така, що випалює сітківку людського ока. Якщо дивитися на нього навіть з великої відстані, найімовірніше ви втратите зір або суттєво його пошкодите. Якщо бути ближче - будуть опіки шкіри на відкритих ділянках тіла».

Другий чинник ураження - ударна хвиля, руйнівна сила якої у випадку тактичної ядерної бомби поширюється на кілометри, а не на десятки кілометрів. Якщо ударна хвиля не вб'є, то це можуть зробити уламки твердих матеріалів, насамперед - скло. Вплив ударної хвилі може послабити міцна перешкода, наприклад стіни підвалу.

Третій чинник - пожежа, «вогняний шторм», виникненню якого в містах сприятиме щільна забудова. Ще один чинник - ураження радіацією як у момент вибуху, так і в результаті радіоактивного зараження території, що може зумовити тяжкі наслідки та навіть смерть. Рівень ураження слабшає у разі віддалення від епіцентру вибуху [5].

Вражаюча дія ядерної зброї зазвичай розподіляється так: ударна хвиля ~ 50%; світлове випромінювання ~ 35%; радіоактивне забруднення ~ 10%; проникаюча радіація та електромагнітний імпульс ~ 5%.

Таким чином, 85% відсотків енергії розподіляється у перші хвилини вибуху ядерного снаряда. Далі у дію вступає іонізуюче випромінення. А отже, алгоритми виживання під час ядерної атаки розділяються залежно від того, чи застав вас вибух зненацька, або чи був у вас час (хоч б 5-10 хвилин), щоб сховатись в укриття.

Тактичну ядерну зброю застосовують для завдавання ударів по об'єктах, обмежених за територією як у зоні бойових дій, так і поза її межами. Так, руйнівна сила в неї невелика, а радіус дії обмежений. Наслідками є радіоактивна хмара, а радіаційне забруднення триватиме, поки радіонукліди не підуть глибоко в землю. Чим глибше - тим меншим буде радіоактивний фон. Упродовж 10 років він поступово вирівнюватиметься, після чого природа почне відновлюватися.

Варто зауважити, що найменший артилерійський боєприпас має потужність - 0,2-0,4 кілотонни, а радіус ураження - 5-10 кілометрів. Тобто на території, де він буде застосований, люди отримають велику дозу опромінення. Але з погляду впливу на довкілля все буде розвиватися за чорнобильським сценарієм. Там зараз майже екологічно чиста зона. Виняток - сам НБКонфаймент, під яким лежать радіоактивні речовини.

Тактична ядерна зброя має меншу дальність і не така потужна. Наприклад, її дальність може складати декілька сотень кілометрів.

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов'язаний не лише з радіацією, а і з вибуховими та тепловими ураженнями. Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.

Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів. А під час застосування тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.

Фахівці у сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї близько 70% постраждалих отримають механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив. Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров'я через радіацію, 50% людей, які будуть знаходитись у 2,5 км від місця вибуху, отримають комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією. Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.

Найбільше людей загине протягом двох днів унаслідок комбінованих травм [6].

Ураження ядерною зброєю.

Травматичні ураження. Варто пам'ятати, що безпосередніми наслідками вибуху тактичного ядерного заряду є пошкодження будівель, або інших споруд.

Ударна хвиля може спричинити закриті пошкодження внутрішніх органів без візуальних ознак. Людина може травмуватися під уламками зруйнованих конструкцій. Також під час удару здіймається сильний вітер, тому можуть полетіти уламки сміття або навіть дерева. Це може призвести до відкритих або закритих травм голови, тулуба, кінцівок та навіть внутрішніх органів. Важкість травм, спричинених ударною хвилею, залежать від її потужності - показника надлишкового тиску.

Легкий ступінь: легка контузія; синяки.

Середній ступінь: вивихи кінцівок; контузії середньої важкості; кровотеча з вух, носа тощо.

Важкий ступінь: сильні контузії; травми черепа та скелета; розриви органів черевної порожнини.

Вкрай тяжкий ступінь: спостерігається пошкодження органів, несумісне з життям.

Теплові ураження. Тяжкість термічних уражень залежить від потужності ядерного запалу, відстані від епіцентру удару та застосування засобів захисту. Вплив теплового чинника ядерної зброї може тривати декілька секунд. Також можуть виникнути опіки полум'ям через запалений одяг, навколишні предмети та будівлі.

Люди, які зазнали впливу радіації, можуть більш постраждати від термічних уражень. Теплова енергія може пошкодити очі та спричинити тимчасову або тривалу сліпоту та опік сітківки. Визначають такі ступені ушкодження органів зору у разі впливу теплового чинника ядерної зброї:

тимчасове осліплення, яке може тривати декілька хвилин;

опік дна ока (у разі прямого погляду на вибух);

опіки роговиці та повік.

Залежно від інтенсивності та потужності впливу теплового ураження визначають різні ступені тяжкості ураження шкіри:

I ступінь - почервоніння та набряк шкіри;

II ступінь - почервоніння та набряк шкіри, виникнення пухирів;

III ступінь - омертвіння всіх шарів шкіри та прилеглих тканин.

Радіаційні ураження. Визначають декілька видів ураження внаслідок впливу радіаційного фактору ядерної зброї:

зовнішнє опромінення від радіоактивних матеріалів, які:

1. переносяться в повітрі (пил, рідина або аерозолі);

2. осідають на поверхнях: землі, шкірі чи одязі;

3. містяться в радіоактивній хмарі і опромінюють людей, які в ній знаходяться;

4. внутрішнє опромінення від радіонуклідів:

5. вдихання їх у радіоактивній хмарі;

6. потрапляння у їжу та воду;

7. потрапляння в організм через відкриті рани;

8. поєднання обох видів опромінення.

Клінічним проявом впливу радіаційного фактору у разі ураження ядерною зброєю є гостра променева хвороба. Вона розвивається внаслідок відносно рівномірного опромінення в поглиненій дозі більше 1 Гр (100 рад) протягом короткого проміжку часу.

Клінічний перебіг гострої променевої хвороби умовно складається з чотирьох періодів:

легкий, що виникає під час опромінення у дозах 100-200 рад;

середньої тяжкості, якщо дози опромінення дорівнюють 200-400 рад;

тяжкий у дозах опромінення 400-600 рад;

вкрай тяжкий (понад 600 рад).

Унаслідок застосування ядерного заряду утворюється ряд нечисленних радіонуклідів. Виникає реальна небезпека у разі їх надходження усередину організму, до його тканин, а потім вони вибірково накопичуються в них, зумовлюючи локальне внутрішнє опромінення, аж до свого повного розпаду чи виведення з організму. До таких радіонуклідів належать йод-131, стронцій90, цезій-137.

Йод-131 має період напіврозпаду 8,08 доби, тобто розпадається відносно швидко. Однак у початковий період після радіаційної аварії на його частку припадає значна частина сумарної радіоактивності. Через це, а також унаслідок накопичення в організмі він є важливим джерелом потенційної променевої небезпеки. До 43 % йоду-131, що потрапив у організм людини, накопичується в щитоподібній залозі. Йод включається у структуру гормонів щитоподібної залози - тироксину і трийодтироніну, циркулюючи в крові у їхньому складі. Накопичуючись у щитоподібній залозі, йод-131 створює в ній локальну високу дозу.

Радіонукліди - стронцій-90 і цезій-137 - мають істотно більшу тривалість життя (періоди їхнього напіврозпаду - відповідно 28 і 30 років). До організму людини і тварин вони надходять інгаляційним та характерними харчовими шляхами.

Стронцій-90 потрапляє в навколишнє середовище внаслідок ядерних вибухів, аварій і викидів на АЕС. Іони стронцію проникають в ґрунт і осідають, потім накопичуються в рослинах, які вживає в їжу людина.

За своєю структурою стронцій є аналогом кальцію, тому здатний міцно осідати в кістках, замінюючи собою такий потрібний мікроелемент. Основною причиною осідання іонів стронцію в кістках є дефіцит кальцію в організмі.

Радіоактивний елемент потрапляє в організм людини через рослини і тварин, що вживаються в їжу. Водночас чоловічий організм більш схильний до накопичення стронцію-90, ніж жіночий. Надходячи з материнським молоком в дитячий організм, концентрація ізотопу стронцію на порядок вище у немовлят. Стронцій-90 накопичується здебільшого в скелеті, піддаючи, таким чином, опроміненню всі клітини, органи і системи організму. Клінічна картина залежить від рівня опромінення. Якщо організм тривалий період піддавався впливу ізотопів стронцію-90 навіть в незначних кількостях, існує велика ймовірність розвитку лейкемії і раку кісток. Накопичуючись в кістках і тканинах, зазначений хімічний елемент спричиняє ураження кісткового мозку, призводить до раку крові і раку кісток. Також можливий розвиток остеопорозу і «стронцієвого рахіту», ураження легень.

Головними ознаками надлишку радіоактивного стронцію в організмі є такі захворювання, як: урівська хвороба або стронцієвий рахіт; фіброз легень; рахіт.

Довгий час вченим не вдавалося з'ясувати причину урівської хвороби. Її діагностували у жителів Східного Сибіру, що мешкають в басейні річки Урів (від неї і назва). Виявилося, що на вказаній території ґрунт був перенасичений цим радіоактивним елементом. Хвороба проявляла себе через ослаблення кісток. Іони стронцію, потрапляючи в організм у надмірній кількості, витісняють молекули кальцію, через що кістки стають занадто тендітними і видозмінюються, порушується структура суглобів. Унаслідок цього потерпає весь організм, змінюється фосфорно-кальцієвий баланс крові, уражається кістковий мозок, порушуються функції вироблення крові, виникає променева хвороба, уражається мозок і печінка, збільшується ризик розвитку онкологічних захворювань [7].

Цезій-137 хімічно подібний до калію. Джерелами цезію для людини можуть бути рослинні (хліб, овочі, фрукти) і тваринні (м'ясо, риба, молоко) продукти.

Особливістю радіаційного впливу цезію-137 є яскраво виражена нерівномірність його накопичення в різних органах людини. Дослідження показали, що в життєво важливих органах (нирках, печінці, серці) рівні накопичення цезію-137 в 10-100 разів більші, ніж у середньому в усьому організмі людини. Найбільш вразливі - діти і підлітки.

Серцево-судинна система найбільш чутлива до накопичення радіоактивного цезію: простежується безпосередньо пропорційна залежність між кількістю накопиченого в організмі цезію-137 і частотою порушень роботи серця.

Серед патологічних змін органів зору найчастіше спостерігається катаракта, деструкція склоподібного тіла, аномалії рефракції. Дослідження доводять пряму пропорційну залежність між кількістю накопиченого радіоактивного цезію і частотою катаракт.

Нирки активно накопичують радіоактивний цезій, водночас його концентрація може сягати дуже великих значень, зумовлюючи патологічні зміни в нирках.

Метою статті є наведення рекомендацій щодо зменшення ризиків ураження населення України під час забруднення території такими радіонуклідами, як йод-131, стронцій-90, цезій-137, та надання початкових знань з домедичної допомоги постраждалим залежно від виду опромінення.

ризик ураження забруднення радіонуклід

Виклад основного матеріалу

Для зменшення вражаючої дії найбільш небезпечних радіонуклідів варто знати.

Йод-131 накопичується в щитоподібній залозі організму і має значну потенційну променеву небезпеку.

Слід зазначити, що радіоактивний йод може осідати на поверхню тіла людини у разі зовнішнього опромінення. Проте він досить легко видаляється за допомогою мийних засобів. Інший тип впливу, зі значно більшим ризиком для здоров'я людини, виникає під час внутрішнього опромінення, коли радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним (споживання забруднених харчових продуктів, питної води) шляхом і накопичується в щитоподібній залозі.

Щитоподібна залоза зазнає особливого ризику опромінення радіоактивним йодом, оскільки зазвичай йод використовується нею для синтезу гормонів, які регулюють обмін речовин в організмі.

У разі потрапляння радіоактивного йоду в організм людини, щитоподібна залоза поглинає його і, таким чином, зазнає опромінення. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть повністю нівельований за своєчасного проведення йодної профілактики, як такої, або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту (обмеження перебування на відкритому повітрі, укриття у захисних спорудах, евакуація, радіаційний контроль харчових продуктів, у тому числі води питної тощо).

Йодна профілактика (йодне блокування щитоподібної залози) полягає у запобіганні або зменшенні поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою за допомогою препаратів стабільного йоду.

Йодна профілактика має оптимальний ефект і проводиться до моменту впливу радіоактивного йоду або протягом перших шести годин після поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Початок йодної профілактики пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивного йоду може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь, бо сприятиме продовженню біологічного періоду піврозпаду радіоактивного йоду, який вже накопичився в щитоподібній залозі.

Для захисту щитоподібної залози застосовуються такі препарати стабільного йоду як:

йодомарин 100мг, 200 мг;

калію йодид 50 мг,100 мг; 200 мг;

йодбаланс 100 мг, 200 мг.

Однократне дозування для дорослої людини препаратів стабільного йоду становить 125 мг (100 мг йоду, 1 таблетка препарату з дозуванням 100 мг). Населення, яке проживає на території, де є загроза забруднення радіоактивним йодом, приймає однократну профілактичну дозу препарату вказаних препаратів тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики.

Дозування препарату стабільного йоду (калію йодид 100 мг) для різних вікових категорій є таким:

діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) - 16 мг (орієнтовно % таблетки по 50 мг калію йодиду);

діти від 1 місяця до 3 років - 32 мг (орієнтовно / таблетки по 50 мг калію йодиду);

діти від 3 до 12 років - 1 таблетка (50 мг калію йодиду);

дорослі та підлітки віком від 13 років: (2 таблетки по 50мг калію йодиду; або 1 таблетка по 100 мг).

Немовлятам віком до трьох років (36 місяців), новонародженим та іншим особам, яким важко приймати таблетки, слід вводити рідкий йод, приготовлений фармацевтом із порошку.

Якщо немає пігулок йодистого калію, можна застосовувати водноспиртовий розчин йоду (кілька крапель звичайного йоду 5% на склянку води або киселю).

1. Дорослим та дітям від 5 років - 20 крапель водно-спиртового розчину йоду за один прийом.

2. Дітям від 2 до 5 років -10 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.

3. Дітям до 2 років та дітям на штучному вигодовуванні -5 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.

4. Новонароджені, що перебувають на грудному вигодовуванні, отримують необхідну дозу препарату з молоком матері, яка отримала 0,125 г стабільного йоду.

Протипоказаннями до приймання препаратів стабільного йоду є наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи; фурункульоз; токсична аденома; підвищена чутливість до йоду; герпетиформний дерматит Дюринга; геморагічний діатез; кропив'янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначаються на стані здоров'я дітей та дорослих.

Однак слід пам'ятати, що безконтрольний, тривале приймання зазначених доз вказаних препаратів і зумовлена таким застосуванням тривала блокада функції щитоподібної залози значно збільшує ризик розвитку різноманітних ускладнень, зокрема гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози) [8 - 9].

Що стосується стронцію-90: для зменшення шкідливої дії радіонуклідів необхідно обмежити накопичення їх в організмі.

У разі перорального надходження радіонуклідів стронцію слід застосовувати антидоти, що дають змогу зв'язати або сорбувати радіонукліди. До таких антидотів належать активований сульфат барію (адсо-бар), полісурмін, препарати альгінової кислоти тощо. Адсорбенти та антидоти слід призначати відразу після виявлення ураження радіонуклідами стронцію, тому що зволікання призводить до різкого зниження їхньої позитивної дії.

Деяке зменшення накопичення радіонуклідів стронцію в організмі може бути досягнуто шляхом створення конкурентних відносин між ними та стабільним стронцієм (88) або кальцію.

Добова норма стабільного стронцію становить приблизно 1 мг. Ця кількість досить легко засвоюється з їжею та питною водою. Усього в організмі розподілено приблизно 320 мг стронцію.

Але варто враховувати, що наш організм здатний засвоювати лише 10% елемента, що надходить, а отримуємо ми тільки до 5 мг на добу [10].

Кальцій блокує накопичення тканиною стронцію-90, попереджуючи радіаційне ураження кісткового мозку.

Слід зазначити, що найбільш багаті кальцієм - капуста, квасоля, мигдаль. Необхідно пам'ятати, що у продуктах харчування кальцій важко засвоюється організмом, за винятком козячого молока і сиру. Для задоволення добової необхідності організму в кальції достатньо 100 грамів сиру. Кисле середовище сприяє накопиченню кальцію, тому корисно запивати їжу кислими соками [11].

Зменшити вражаючу дію іонізуючого випромінювання цезію-137 можливо за рахунок застосування так званих радіозахисних препаратів (радіопротекторів)

Радіопротектори - речовини, введення яких перед опроміненням у середу з біологічними об'єктами або в організм тварин і людини частково запобігають виникненню хімічно активних радикалів, які утворюються під впливом випромінювання. Деякі з них вступають у хімічну реакцію з радіонуклідами, утворюючи речовини, які легко виводяться з організму. Одні радіопротектори діють протягом короткого проміжку часу, дія інших є тривалішою. Їх виробляють як таблетки, порошки чи розчини.

Деякі харчові речовини мають профілактичну радіозахисну дію або здатність зв'язувати і виводити з організму радіонукліди. До них належать полісахариди (пектин, декстрин, ліпополісахариди, що містяться в листі винограду та чаю), фенольні та фітинові сполуки, етиловий спирт, жирні кислоти, мікроелементи, вітаміни, ферменти, гормони. Радіостійкість організмів підвищують ефективність деяких антибіотиків та наркотичних засобів.

До радіозахисних сполук належать також «вітаміни протидії», наприклад вітаміни групи В та С. Безпосередньо аскорбінова кислота не має захисної дії, але вона посилює дію вітамінів В та Р. Завдяки спільній дії вітамінів Р та С відновлюється еластичність та проникність стінок кровоносних судин. Вітаміни B1, В3, В6, В12 покращують регенерацію кровотворення, прискорюють відновлення еритроцитів та лейкоцитів. Якщо випромінювання знижує згортання крові, то вітаміни Р і К нормалізують протромбіновий індекс. Підвищує стійкість організму до розвитку променевої хвороби вживання параамінобензойної кислоти (покращує показники крові, сприяє відновленню ваги).

Фенольні сполуки рослин - найперспективніші джерела активних протипроменевих засобів. Це біологічно активні речовини лікувальнопрофілактичної дії, необхідні для підтримки життя і збереження здоров'я. Вони підвищують міцність кровоносних судин, регулюють роботу залоз внутрішньої секреції. Наприклад, добре лікує місцеві променеві ушкодження шкіри прополіс, що пов'язано з його фенольними компонентами. З численного ряду фенольних речовин найбільший інтерес викликають флаваноїди, що сприяють видаленню радіоактивних елементів з організму. Джерелами флаваноїдів є мандарини, чорноплідна горобина, обліпиха, глід, собача кропива, безсмертник, солодка.

Виражену профілактичну радіозахисну дію на різноманітні організми: людей, тварин, бактерій має етиловий спирт [12 - 13].

Рекомендації щодо знезараження постраждалих від виду іонізуючого опромінення включають профілактичну та лікувальну деконтамінацію (усунення радіаційних чинників з поверхні тіла людини, продуктів, предметів тощо).

Як безпечно провести деконтамінацію? Варто почати з обережного зняття одягу або попросити постраждалого роздягтися самостійно, починаючи з голови до ніг. Зняття взуття та одягу може зменшити забруднення на 90%. Помістити все майно постраждалого в один ізольований контейнер, бажано мати сумку з етикеткою, де можна зазначити ім'я постраждалого, дату, час та місце збору майна, табличку із попередженням про радіацію. Необхідно зберігати сумки з майном у безпечному місці для подальшої судово-медичної експертизи та утилізації.

Виконати радіаційне обстеження всього тіла. Позначити на шкірі постраждалого за допомогою водостійкого фломастера ділянки з високим рівнем забруднення, виявлені під час радіаційного обстеження.

Якщо це можливо, промити тіло постраждалого теплою водою із додаванням нейтрального мила.

Деякі радіоактивні речовини можуть затримуватися в зовнішньому шарі шкіри і залишатися 12-15 днів, поки не відбудеться лущення.

У разі значного зовнішнього радіаційного забруднення необхідно накрити зони ураження водонепроникними пов'язками, щоб обмежити поширення на інші ділянки тіла.

Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час ядерного удару, є висока ймовірність того, що вона може зазнати радіаційного впливу. Тому необхідно провести таку процедуру:

накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов'язками або шторами;

обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Бажано використати відповідний дозиметричний прилад вимірювання радіації для оцінки та моніторингу медичного поводження з радіоактивними уламками з метою захисту медичної бригади.

Деконтамінація вух, носа та рота. Обережно протерти отвори (вуха, ніс, рот) зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Перед деконтамінацією зовнішнього слухового проходу переконатися в цілісності барабанної перетинки, потім необхідно промити прохід теплою водою або фізіологічним розчином.

Використовувати вушний шприц для промивання зовнішнього слухового проходу необхідно, тільки якщо барабанна перетинка непошкоджена.

Обробка ротової порожнини та очей. Необхідно рекомендувати постраждалому декілька разів почистити зуби пастою і часто полоскати рот та горло 3% розчином перекису водню за ознак забруднення глотки.

Обережно промити очі великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся. Попросити постраждалого помити волосся теплою водою з м'яким милом або шампунем.

Не слід використовувати кондиціонери, оскільки вони можуть зв'язувати радіоактивний матеріал з білком волосся, що ускладнює деконтамінацію.

Не треба голити волосся, щоб уникнути створення порізів, потертостей, розривів шкіри.

Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла.

Необхідно уникати потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушити волосся чистими, незабрудненими рушниками.

Транспортування постраждалих. Загорнути забруднені ділянки або всього постраждалого в два шари простирадла, водночас слід уникати гіпертермії пацієнта.

Також варто уникати переохолодження в холодний день, особливо якщо одяг пацієнта був знятий.

Необхідно контролювати температуру тіла постраждалого.

Після транспортування потрібно провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання і утилізувати все забруднене.

Варто пам'ятати, що контактування з людиною, яка зазнала впливу радіації, може бути небезпечним [13].



Висновки

Окрім згаданих рекомендацій щодо зменшення шкідливої дії радіонуклідів - йод-131, стронцій-90, цезій-137 - на організм людини, також слід здійснювати таке.

Ніколи не ігнорувати сигнал повітряної тривоги! Одразу необхідно рухатись в укриття! Із собою потрібно обов'язково мати запас води, їжі та необхідних ліків, документи.

Що робити під час вибуху? Якщо ядерна атака застала вас раптово, слід пам'ятати такі речі.

Спочатку з'явиться висотний спалах та світлове випромінення. За 5-10 секунд, залежно від вашої відстані до епіцентру вибуху, прийде ударна хвиля.

Незалежно від того, де ви перебуваєте, насамперед вам потрібно будьяким чином укритись від світлового випромінення та ударної хвилі.

Якщо під час вибуху ви знаходитесь на вулиці. Якщо під час ядерної атаки ви знаходитесь на вулиці, слід негайно рухатись в укриття, яким може бути навіть «складка місцевості». Потрібно знайти будь-який прихисток, який відбиває тінь, та зможе захистити вас від випромінення та ударної хвилі. Найкращий варіант - це кювет у дальній від вибуху стороні. Якщо укриття поруч немає, можна просто впасти на землю, обличчям донизу, головою від вибуху. Руки потрібно сховати під тіло. Голову закрити капюшоном, будь-яким головним убором, коміром, чи просто надіти верхній одяг.

Якщо під час вибуху ви перебуваєте в машині, негайно зупиніться. Поставте машину на ручне гальмо. Якщо машина з механічною коробкою передач, то ввімкніть першу або задню передачу. Також потрібно повністю зачинити всі вікна та пригнутись таким чином, щоб не підійматися вище лінії вікон автомобіля.

Якщо під час вибуху ви перебуваєте у приміщенні, потрібно зачинити всі вікна та сховатись у кімнаті без вікон. Якщо це неможливо, можна укритись під столом, нижче лінії вікон. У крайньому разі можна перевернути стіл таким чином, щоб від світлового випромінення захиститись стільницею.

Що робити за 5-10 хвилин до ядерного вибуху? Якщо ви почули попередження про повітряну трив огу, надзвичайно важливо не ігнорувати його, а йти до найближчого укриття! З огляду на це у вас буде близько 5-10 хвилин до ядерного вибуху, що значно збільшить ваші шанси на виживання.

В укритті, якщо є можливість, потрібно закрити всі щілини, щоб уникнути потрапляння радіоактивного пилу всередину.

Також слід пам'ятати та бути готовими, що будинки, які опинились близько до епіцентру вибуху можуть частково обвалитись. Таким чином, ви можете перебувати у підвалі декілька днів. Саме тому важливо мати необхідні запаси води з розрахунку п'ять літрів питної води для дорослої людини на добу та 10-15 літрів води для технічних потреб.

Що робити після ядерного вибуху? Якщо під час ядерного вибуху ви були на вулиці, в автомобілі або принаймні у квартирі й вижили, найкращим алгоритмом буде знайти найближче укриття, в якому ви зможете перечекати наслідки атаки та, можливо, отримати необхідну медичну допомогу.

Якщо ви вже були в укритті, то у разі можливості потрібно налагодити канал зв'язку для отримання актуальної інформації.

І найкраще після ядерного вибуху якнайдовше залишатись в укритті. Вже через 7 годин іонізуюча доза опромінення в зоні ураження впаде десятикратно, через 49 годин - у 100 разів, а через 14 днів - у тисячу. Через 14 тижнів навіть у колишній червоній зоні можна буде гуляти майже без ризику для життя. Отже, перші декілька днів краще залишитися в підвалі, а якщо є вода та їжа, то варто затриматись і на тижні. До цього часу, ймовірно, надійде і допомога [14].



Література

1. Карловський Денис. Влада знала про підготовку російського вторгнення, тільки чекали 22 лютого - Данілов. Українська правда: вебсайт. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/ (дата звернення: 26.09.2022).

2. Назарчук І. У війні проти України росія використовує заборонену зброю. Про що конкретно йдеться? Юридична газета онлайн. 2022. 22 черв. URL: https://yurgazeta.com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/u-viyni-proti-ukrayini-rosiyavikoristovue-zaboronenu-zbroyu-pro-shcho-konkretno-ydetsya-.html (дата звернення: 25.09.2022).

3. Що робити у разі ядерної атаки: види травмувань та перша допомога. Поради РНБО. Українська правда: вебсайт. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2022/04/ 20/248330/ (дата звернення: 25.09.2022).

4. Втрати росіян у війні проти України. Захід нет: вебсайт. URL: https://zaxid.net/ statti_tag50974 (дата звернення: 25.09.2022).

5. Росія застосує тактичну ядерну зброю. Захід нет: вебсайт. URL: https://zaxid.net/ yakshho_ rosiyani_zastosuyut_taktichnu_yademu_ zbroyu_n1541094 (дата звернення: 26.09.2022).

6. Військовий експерт про ядерний потенціал росії: «Враховуючи корупцію і безлад, можна лише уявити, наскільки “боєздатними” є її стратегічні ядерні підрозділи». ІТС ua: вебсайт. URL: https://itc.ua/ua/articles/vijskovij-ekspert-pro-yademij-potenczial-rosiyi-vrahovuyuchikorupcziyu-i-bezlad-mozhna-lishe-uyaviti-naskilki-boyezdatnimi-ye-yiyi-strategichni-yadernipidrozdili-2/ (дата звернення: 24.09.2022).

7. Отруєння стронцієм-90. Biotus: вебсайт. URL: https://biotus.ua/ua/bolezni1/ hronicheskoe-otravlenie-himicheskimi-veschestvami-i-soljami-tjazhelyh-metallov/otravleniestronciem-90.html (дата звернення: 26.09.2022).

8. Наказ МОЗ України від 09.03.2021 № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії». Верховна Рада України: вебсайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0526-21#Text (дата звернення: 26.09.2022).

9. Йодна профілактика як засіб захисту щитоподібної залози від накопичення радіоактивного йоду. Буковинський державний медичний університет: вебсайт. URL: https://www.bsmu.edu.ua/news/jodna-profilaktyka-yak-zasib-zahystu-shhytopodibnoyi-zalozyvid-nakopychennya-radioaktyvnogo-jodu/ (дата звернення: 26.09.2022).

10. HYPERLINK "https://kerchtt.ru/uk/stroncii-metall-ili-nemetall-stroncii-metall-svoistvastrondya/''Забезпечення та хімічний контроль якості харчових продуктів: навч. посібник / Р.П. Влодарчик, І.М. Кобаса, М.М. Воробець та ін. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. - 336 с.

11. Як поменшити вплив радіації. Izmail-rada: вебсайт. URL: http://www.izmailrada.gov.ua/2013-03-11-12-15-54/3489-2013-09-26-09-26-55 (дата звернення: 26.09.2022).

12. Основи радіаційної медицини: навч. посібник / О. П. Овчаренко, А. П. Лазар, Р. П. Матюшко. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2002. 208 с. URL: https://www.onmedu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/1235/ OvcharenkoOsnovi.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 26.09.2022).

13. Що робити у разі ядерної атаки: види травмувань та перша допомога. Ratusha: вебсайт. URL: https://www.ratusha.if.ua/shcho-robyty-u-razi-iadernoi-ataky-vydy-travmuvan-tapersha-dopomoha/ (дата звернення: 26.09.2022).

14. Що робити під час ядерної атаки. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз: вебсайт. URL: https://kndise.gov.ua/shho-robyty-pid-chas-yadernoyi-ataky/ (дата звернення: 26.09.2022).



References

1. Karlovsky D. (2022). Vlada znala pro pidhotovku rosiiskoho vtorhnennia, tilky chekaly 22 liutoho - Danilov. Ofitsiinyi sait Ukrainska pravda. [Official site Ukrainian Pravda]. Retrived from https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/ [in Ukrainian].

2. Nazarchuk, I. (2022, June 22). U viini proty Ukrainy rosiia vykorystovuie zaboronenu zbroiu. Pro shcho konkretno ydetsia? [In the war against Ukraine, Russia uses prohibited weapons. What exactly is it about?] Yurydychna hazeta onlain. Retrived from https://yurgazeta.com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/u-viyni-proti-ukrayini-rosiyavikoristovue-zaboronenu-zbroyu-pro-shcho-konkretno-ydetsya-.html [in Ukrainian].

3. Shcho robyty u razi yadernoi ataky: vydy travmuvan ta persha dopomoha. Porady RNBO. Ofitsiinyi sait Ukrainska pravda [Оfficial site of Ukrainian Truth]. Retrived from https://life.pravda.com.ua/society/2022/04/20/248330/ [in Ukrainian].

4. Vtraty rosiian u viini proty Ukrainy. Ofitsiinyi sait Zakhid net. [Оfficial site Zahid ^t ]. Retrived from https://zaxid.net/statti_tag50974 [in Ukrainian].

5. Rosiia zastosuie taktychnu yadernu zbroiu. Ofitsiinyi sait Zakhid net [Оfficial site Zahid ^t ]. Retrived from https://zaxid.net/yakshho_rosiyani_zastosuyut_taktichnu_yadernu_ zbroyu_ n1541094 [in Ukrainian].

6. Viiskovyi ekspert pro yadernyi potentsial rosii: «Vrakhovuiuchy koruptsiiu i bezlad, mozhna lyshe uiavyty, naskilky «boiezdatnymy» ye yii stratehichni yaderni pidrozdily». Ofitsiinyi sait ІТС ua [Оfficial site ІТС ua]. Retrived from https://itc.ua/ua/articles/vijskovij-ekspert-proyadernij-potenczial-rosiyi-vrahovuyuchi-korupcziyu-i-bezlad-mozhna-lishe-uyaviti-naskilkiboyezdatnimi-ye-yiyi-strategichni-yaderni-pidrozdili-2/ [in Ukrainian].

7. Otruiennia strontsiiem-90. Ofitsiinyi sait Biotus [Оfficial site Biotus]. Retrived from https://biotus.ua/ua/bolezni1/hronicheskoe-otravlenie-himicheskimi-veschestvami-i-soljamitjazhelyh-metallov/otravlenie-stronciem-90.html

8. Order of the Ministry of Health of Ukraine "On approval of the Regulation on the implementation of iodine prophylaxis in the event of a radiation accident" from 09.03.2021 № 408. Ofitsiinyi sait Verkhovna Rada of Ukraine [Official site of the Verkhovna Rada of Ukraine]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0526-21#Text [in Ukrainian].

9. Yodna profilaktyka yak zasib zakhystu shchytopodibnoi zalozy vid nakopychennia radioaktyvnoho yodu. Ofitsiinyi sait Bukovynskoho derzhavnoho medychnoho universytetu [Official website of Bukovyna State Medical University]. Retrived from https://www.bsmu.edu.ua/ news/jodna-profilaktyka-yak-zasib-zahystu-shhytopodibnoyi-zalozy-vid-nakopychennyaradioaktyvnogo-jodu/ [in Ukrainian].

10. Vlodarchyk, R. P., Kobasa, I. M., Vorobets, M. M. (2015). Zabezpechennia ta khimichnyi kontrol yakosti kharchovykh produktiv[Ensuring and chemical control of the quality of food products]. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t [in Ukrainian].

11. Yak pomenshyty vplyv radiatsii. Ofitsiinyi sait Izmail-rada [Official site Izmail-rada]. Retrived from http://www.izmail-rada.gov.ua/2013-03-11-12-15-54/3489-2013-09-26-09-26-55 [in Ukrainian].

12. Ovcharenko, O. P., Lazar, A. P., Matiushko, R. P. (2002). Osnovy radiatsiinoi medytsyny [Basics of radiation medicine]. Odesa: Odes. derzh. med. un-t.

13. Shcho robyty u razi yadernoi ataky: vydy travmuvan ta persha dopomoha. Ofitsiinyi sait Ratusha. [Official site Ratusha]. Retrived from https://www.ratusha.if.ua/shcho-robyty-u-raziiadernoi-ataky-vydy-travmuvan-ta-persha-dopomoha/ [in Ukrainian].

14. Shcho robyty pid chas yadernoi ataky. Ofitsiinyi sait Kyivskoho naukovo-doslidnoho instytutu sudovykh ekspertyz [Official site of the Kyiv Research Institute of Forensic Examinations]. Retrived from https://kndise.gov.ua/shho-robyty-pid-chas-yadernoyi-ataky/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...