Актуальні питання забезпечення особистої та публічної безпеки поліцейським під час несення служби в зоні радіоактивного забруднення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання забезпечення особистої та публічної безпеки поліцейським під час несення служби в зоні радіоактивного забруднення

Крушельницька К.О.

старший викладач кафедри тактико-спеціальної підготовки

факультету № 3ІПФП НП, Львівський державний університет внутрішніх справ

Анотація

Розглянуто актуальні питання щодо забезпечення особистої безпеки працівниками сил реагування у зоні підвищеного радіаційного фону. Проаналізовано події останніх років випадків втрати джерел іонізуючого випромінювання. Розглянуто основні мотиви, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень у сфері використання джерел іонізуючого випромінювання. Проаналізовано законодавство України, яке регулює порядок здачі засобів індивідуального захисту, які забруднені радіоактивним пилом. Проаналізовано «Інструкцію про порядок дій органів (підрозділів) поліції в разі виявлення радіоактивних, хімічних та ядерних матеріалів або отримання інформації про порушення правил чи незаконне поводження з ними», затверджену наказом МВС України №754 від 06.09.2017 року, а також «Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», затверджену наказом МВС України №70 від 01.02.2016 року. Запропоновано стратегії розвитку забезпечення якості фізичного захисту працівників правоохоронних структур, які несуть службу в зоні підвищеного радіаційного фону.

Ключові слова: реагування поліції, джерело іонізуючого випромінювання, радіаційна загроза, фізичний захист, дозиметричний контроль, технічні засоби, дозиметр.

Current issues related to ensuring personal safety of response forces workers in the zone of increased radiation background were considered. Employees of the response forces in the zone of increased radiation. Analyzed recent years' loss cases of sources of ionizing radiation. Considered the main motives that contribute to the commission of criminal offenses in the field of using sources of ionizing radiation. Analyzed the legislation of Ukraine, which regulates the procedure for handing over personal protective equipment contaminated with radioactive dust. Analyzed the "Instructions on the procedure for the police units actions in case of discovery of radioactive, chemical and nuclear materials or receiving information about violations of the rules or illegal handling of them", approved by order of the Ukrainian Ministry of Internal Affairs No. 754 dated 06.09.2017, as well as "Instructions on safety measures when handling weapons", approved by the order of the Ukrainian Ministry of Internal Affairs No. 70 dated February 1, 2016. Proposed development strategies to ensure the quality of physical protection to law enforcement officers serving in the area of increased radiation background.

Keywords: police response, source of ionizing radiation, radiation threat, physical protection, dosimetric control, technical means, dosimeter.

Вступ

В сучасному світі, в тому числі й в Україні, є багато прикладів втрати контролю за джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ).

Радіонукліди промислового наукового або медичного призначення потрапляють до рук зловмисників по різним причинам: корисливі мотиви, службова недбалість, політичні чи релігійні переконання, тероризм, тощо. Відомі випадки виникнення радіаційних інцидентів (аварій) до яких призвели нехтування правилами радіаційної безпеки, необережність або незнання алгоритму дій під час виникнення загрози аварії або втраті контролю над джерелом радіації, відсутністю дозиметричного обладнання та ін. Внаслідок цього під негативну дію іонізуючого випромінювання потрапляє велика кількість людей та об'єктів навколишнього середовища.

Подія на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Аварії, пов'язані з радіацією не обмежуються стратегічними об'єктами інфраструктури. На сьогодні Україна та й весь світ потерпає від погроз застосування ядерної зброї Російською Федерацією. Випадок аварії на ЧАЕС не єдиний, який відбувався в Україні. Чорнобильська катастрофа завдала незворотних наслідків в житті людей, в тому числі і працівників міліції, які усували наслідки трагедії та проводили евакуацію населення [1].

Втрата контролю над ДІВ відбувається і дотепер, тим паче, на території країни, де тривають ракетні обстріли як наслідок знищуються приміщення та місця розташування ДІВ. Наприклад, медичні центри чи сільськогосподарські, промислові об'єкти.

В теперішній час на атомних станціях Чорнобиля та Запоріжжя існує ймовірність терористичних актів з боку російських загарбників, тому потреба в безпеці радіоактивних джерел є актуальною на сьогодні.

Оборону ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснюють Національна гвардія України та сили допомоги ззовні (відповідні правоохоронні органи, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України військові формування) згідно із законодавством [2].

Охорона об'єктів, де зберігаються ДІВ та реагування сил на незаконні дії, які пов'язані з радіоактивним речовинами покладаються на підрозділи Національної поліції України [3].

Захист атомних станцій, ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання має на меті не допустити їх захоплення (зруйнування) та відбити наступ переважаючих сил противника. Оборона має бути стійкою, активною, здатною відбити напад противника з будь-якого напрямку.

Аналіз питань щодо охорони джерел іонізуючого випромінювання набуває особливого значення у підготовці поліцейських під час здобуття професійних навиків.

Проблематику ДІВ в своїх роботах досліджували Ф. Кулікова, Н.М. Клос, В. Пащенко, С.В. Пєтков та ін.

Метою даноїстатті є визначення особливостей забезпечення особистої безпеки поліцейським під час несення служби в зоні підвищеного радіаційного фону, можливість та доцільність використання правоохоронцем засобів фізичного захисту. Алгоритм дій поліцейським дотримання правил, які допомагають зменшити вплив іонізуючого випромінювання. Порядок знезараження одягу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів.

Результати

Імплементація навчальної дисципліни «реагування поліції у випадку крадіжки джерел іонізуючого випромінювання під час використання, зберігання або транспортування» в освітній процес працівників правоохоронних структур.

Радіоактивні матеріали - це джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи. Джерело іонізуючого випромінювання - це фізичні об'єкти, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання [4].

У разі виявлення підозрілого об'єкта, який може бути радіоактивним та потенційно небезпечним проводиться попередня перевірка. Виявлення зовнішніх ознак, маркування, які підтверджують виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта з допомогою дозиметра-радіометра або отримання достовірної інформації іншим шляхом, до обстеження залучаються представники відповідних територіальних органів МНС, Міндовкілля, Держсанепідемслужби та Держатомрегулювання. Вжиття заходів до забезпечення охорони місця виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, а також охорони та супроводження такого матеріалу/об'єкта під час транспортування до місця тимчасового зберігання або захоронення покладається на територіальні органи МВС або органи охорони державного кордону Держприкордонслужби (під час незаконного перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон) [5].

Після отримання повідомлення про порушення правил або незаконне поводження з радіоактивними, хімічними чи ядерними (далі - РХЯ) матеріалами чи безпосередньому виявленні підозрюваного об'єкта, поліцейські зобов'язані негайно вжити заходів щодо забезпечення індивідуальної та публічної безпеки, недопущення подальшого контакту людей та тварин з ними, та в обов'язковому порядку повідомити оперативного чергового по органу (підрозділу) поліції про цей факт. Згідно інструкції, черговий реєструє, повідомляє про подію аварійно-рятувальні служби та скеровує слідчо-оперативну групу для документування події [6].

Поліцейський, опинившись в ситуації, де виникає необхідність фізично перебувати в зоні підвищеного радіаційного фону, не здатний забезпечити індивідуальну та публічну безпеку. Оскільки не володіє спеціальними знаннями та практичними навиками щодо використання засобів дозиметричного контролю, застосування засобів індивідуального захисту, алгоритму зняття зараженого одягу, санітарної обробки відкритих ділянок шкіри та слизових оболонок. Актуальним питанням є дії працівника поліції щодо порядку дій здачі спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів з метою дегазації.

Під час набуття поліцейськими професійних навичок в закладах освіти системи МВС із специфічними умовами навчання, здобувачі освіти отримують загальні знання про радіацію в межах навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності». Однак, практичних навичок про використання технічного обладнання для проведення радіаційної розвідки та практичних умінь застосування засобів індивідуального захисту немає [7].

З метою покращення підготовки поліцейських необхідно включити в освітній процес практичний курс щодо реагування поліції у випадку крадіжки джерел іонізуючого випромінювання під час використання, зберігання або транспортування.

Навчальна дисципліна має включати такі розділи (модулі):

1. Загальний огляд курсу. Мета та завдання;

2. Поняття та види джерел іонізуючого випромінювання;

3. Нормативно-правове забезпечення;

4. Загрози пов'язані з джерелами радіації;

5. Системи фізичного захисту, його види та значення. Індивідуальний та колективний;

6. Радіаційна небезпека для сил реагування;

7. Виконання практичних вправ:

7.1. Досьє об'єкта. Значення символів та умовних позначень.

7.2. Об'єктовий план реагування. Визначення застосування сил та засобів, які використовуються для припинення злочинних посягань на ДІВ;

7.3. Виконання практичної вправи. Командно-штабні навчання. Проведення поліцейського квесту.

Після завершення навчання здобувачі освіти повинні вміти:

1. Знати нормативно-правову базу України, яка регулює відносини у сфері застосування ДІВ;

2. Знати ДІВ, описати зовнішні ознаки, види, сфери застосування;

3. Знати та розуміти небезпеки та загрози, пов'язані з ДІВ;

4. Описати системи фізичного захисту ДІВ (індивідуальний та колективний);

5. Вміти визначити джерела радіаційної небезпеки;

6. Вміти користуватися досьє об'єкта («цільовою текою, паспортом об'єкта»);

7. Вміти розробити проект об'єктового плану реагування;

8. Вміти оцінити план реагування і процес реагування під час командно-штабних навчань

(практичних вправ).

Важливе значення під час підготовки поліцейських відіграє підготовка інструкторів, які будуть проводити навчання з даного курсу. Актуально буде проводити тренінги серед інструкторів для підвищення рівня знань щодо безпечного поводження з джерелами радіації, охороні громадського порядку та евакуації населення із місцевості, забрудненої радіаційним пилом.

Головним завданням навчальної дисципліни має бути підвищення рівня правової свідомості працівника поліції під час реагування на кримінальні правопорушення, пов'язані з ДІВ, навчити працівників правоохоронних структур уникати (зменшувати) загрози пов'язані з ДІВ, виховати відповідальне відношення до радіоактивних матеріалів. Належне місце в організації освітнього процесу щодо реагування правоохоронців на правопорушення пов'язані з ДІВ відіграє практична складова. Оскільки використання засобів індивідуального чи колективного фізичного захисту, алгоритм дій працівника поліції залежно від місцевості, де розташовані ДІВ. Вміння орієнтуватися в знаках та символах паспорта об'єкта та складання плану реагування працівників поліції. Для набуття злагодженої роботи ватро організовувати та проводити командно-штабні навчання. Рекомендовано впроваджувати навчальну програму не лише в закладах вищої освіти МВС, але й в центрах первинної професійної підготовки «Академія поліції», курсах підвищення кваліфікації тощо.

Роль технічних засобів для проведення радіаційної розвідки в діяльності поліції.

У випадку реагування на повідомлення пов'язаних із незаконним поводженням з ДІВ, поліцейський згідно із вимогами «Інструкції про порядок дій органів (підрозділів) поліції в разі виявлення радіоактивних, хімічних та ядерних матеріалів або отримання інформації про порушення правил чи незаконне поводження з ними» зобов' язаний до прибуття аварійно-рятувальних служб та належно екіпірованих правоохоронців, поліцейські, які прибули першими до місця події, провести такі першочергові дії:

1) евакуюють людей із зони можливого ураження на мінімальну безпечну відстань (приблизно 100-400 м) в напрямку, протилежному напрямку вітру, з урахуванням географічного розташування місця події, кліматичних умов, характеру місцевості та/або особливостей водного простору, наявності будівель та/або споруд, закритого простору, потенційних об'єктів ураження тощо;

2) уживають заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок ураження небезпечними матеріалами та викликають медичних працівників до місця події для надання медичної допомоги, а також, за можливості, інформують членів сім'ї потерпілих;

3) організовують огородження зони можливого ураження та встановлюють попереджувальні знаки, у тому числі для транспортних засобів, а також забезпечують безпеку дорожнього руху;

4) забезпечують публічну безпеку та порядок навколо зони можливого ураження, недопущення контакту людей та тварин з місцем виявлення підозрюваного об'єкта;

5) здійснюють інші заходи для забезпечення безпеки громадян та довкілля, передбачені законодавством України.

Згідно вимог законодавства, поліцейському потрібно використати засоби індивідуального захисту та провести дозиметричний контроль [5]. Потрібно зауважити, що правоохоронець, який першим прибув на виклик, який пов'язаний із незаконним поводженням з ДІВ не має дозиметра для визначення небезпечної зони. Вражаючі властивості радіоактивного випромінювання полягають в неможливості її ідентифікації. Випромінювання немає запаху, кольору, його дію неможливо відчути відразу, тому для неозброєного дозиметром поліцейського існує загроза опромінення та розповсюдження радіаційного пилу в подальшому.

З метою забезпечення особистої та публічної безпеки необхідно визначити безпечну зону за допомогою технічних засобів. Необхідно забезпечити працівників сил реагування (працівники Національної гвардія в т. ч.) індивідуальними дозиметрами.

Роль дозиметра під час виконання службових обов'язків є визначною, оскільки технічний засіб здатний розпізнати наявність радіологічного забруднення. Саме після ідентифікації випромінювання співробітники правоохоронних структур мають діяти відповідно до вимог законодавства.

У випадку вчинення злочинних посягань щодо ДІВ, необхідно використовувати три основні види дозиметричного контролю: вимірювання рівнів радіації на зараженій території і виявлення кордонів зараження території за допомогою індикаторів радіоактивності, рентгенметрів, рентгенметрів-радіометрів, вимірювання ступеня радіоактивного зараження шкірних покривів, екіпірування, озброєння, бойової техніки, транспорту, споруд, води, продовольства, тощо. Для визначення ступеню зараження радіацією, отриманою особовим складом та населенням під час перебування на небезпечній території, використовують рентген-радіометри та індивідуальні дозиметри.

В основу роботи багатьох військових та медичних приладів покладено п'ять основних методів визначення радіоактивності.

Іонізаційний метод ґрунтується на властивості радіоактивних променів викликати іонізацію повітря та газів. При наявності електричного поля в іонізованому об'ємі газу виникає іонізаційний потік внаслідок переміщення іонів, які утворилися під впливом радіоактивних променів. Вимірювання величини цього потоку і дозволяє визначити дозу опромінення.

Дія переважної більшості дозиметричний приладів базується на іонізаційного принципі.

Хімічний метод опирається на здатність радіоактивного випромінювання викликати зміни хімічного складу деяких речовин внаслідок іонізації або збудження атомів. Кількість речовини, яка утворилася може бути виявлено зі зміною кольору індикатор, який додається до розчину. на хімічному методів ґрунтується робота дозиметр ДІ1-70 МП.

Фотографічний метод базується на здатності радіоактивного випромінювання засвідчувати фотоплівки пропорційно дозі опромінення, що стає помітно під час проявлення плівки. Результат порівнюється з еталонами. Метод використовується у фотоплівкових дозиметрах. Після перебування з таким дозиметром у радіоактивно забруднені зоні, плівку проявляють і за допомогою спеціального приладу - денситометра встановлюють отриману людиною дозу опромінення.

Сцинтиляційний метод ґрунтується на тому що деякі речовини (фосфор, сірчистий цинк, нафталін та ін.) при опроміненні починають світитися, тобто віддавати фотони, які може бачити людське око у вигляді світлових спалахів - сцинтиляцій. Такі світлові спалахи реєструються сцинтиляційний лічильником.

Люмінесцентний метод опирається на здатності деяких речовин накопичувати енергію іонізуючого випромінювання, а потім виділяти її у вигляді світлових спалахів після опромінення їх інфрачервоним світлом або після нагрівання. Інтенсивність спалахів залежить від дози опромінення і виявляється за допомогою фотомноження. На цьому принципі базується робота індивідуального дозиметра ІД-11. Недоліком цього методу є те, що для зняття дози опромінення потрібна складна вимірювальна апаратура. Окремо виділяють розрахунковий метод визначення дози опромінення, який використовуються при оцінці радіаційної обстановки за допомогою математичних розрахунків [9].

З огляду методів способу визначення наявності іонізуючого випромінювання, слід використовувати дозиметри, які будуть прості та зручні для використання їх поліцейським. Тип дозиметра варто обирати після консультації зі спеціалістом в даній галузі.

Алгоритм проведення дегазації спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів.

Працівники поліції після огляду місця події, відійшовши на безпечну відстань від джерела випромінювання, знімають засоби індивідуального фізичного захисту, рукавички та кладуть їх у поліетиленовий пакет. Останніми знімаються рукавички, після чого, проводиться перевірка наявності забруднення на відкритих частинах обличчя, рук і тіла та одягу РХЯ речовинами. Частини обличчя, рук і тіла, які не були захищені, обробляються мильними засобами. За необхідності здійснюється повна санітарна обробка тіла та приміщення, де проводилась гігієнічна процедура.

Проте, жодної вказівки чи рекомендації про порядок здачі для санітарної обробки зброї, боєприпасів та комплекту спецзасобів, які видаються працівникам поліції для несення служби. Інструкція про заходи безпеки при поводженні зі зброєю містить розділ про порядок отримання та здачі вогнепальної зброї та боєприпасів до чергової частини, проте інформації щодо випадків здачі зброї, боєприпасів та спецзасобів, які перебували в зоні радіоактивного забруднення немає [10].

Доцільно вказати алгоритм дій для правоохоронця, який перебував під час несення служби в зоні радіаційного забруднення, порядку упаковування зброї, боєприпасів та спеціальних засобів забруднених радіаційним пилом з урахуванням вимог радіаційної безпеки та фізичного захисту. Також слід визначити етапи та місце проведення знезараження та дегазації.

Дегазацією називають знезаражування об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин.

Дегазація. Розрізняють два види дегазації: природну (пасивну) та штучну (активну). Природна відбувається без участі людини (випаровування, гідроліз вологою та ін.). Швидкість її залежить від метеорологічних умов, стійкості отруйних речовин та щільності зараження. Штучна проводиться із застосуванням спеціальних засобів.

Існує декілька способів дегазації:

- Механічна - вилучення об' єкту та ізоляція зараженого об' єкту (закидання землею і т. ін.);

- Фізична - вилучення радіоактивних речовин за допомогою розчинників, сорбентів;

- Хімічна - більш досконалі та надійні, за допомогою дегазуючих речовин та розчинів;

- Змішана - використовують різні способи в сукупності.

Дегазуючі речовини та розчини. Залежно від механізму знешкоджуючої дії вони поділяються на окислювально-хлоруючі речовини (хлорне вапно, ДТСГК, хлорамін і т. ін.) та речовини лужного характеру, які вступають в обмінні реакції та прискорюють гідроліз отруйних речовин.

Дезактивація - усунення радіоактивних речовин з поверхні до величин, безпечних для людини. Залежно від обставин, наявності часу та існуючих засобів спеціальної обробки може виконуватись у повному обсязі або частково і, відповідно, поділяється на повну та часткову.

Часткова спеціальна обробка складається з: часткової санітарної обробки особового складу, часткової дезактивації, дегазації та дезінфекції озброєння і техніки, майна та ін.

Повна спеціальна обробка складається з: повної санітарної обробки особового складу, повної дезактивації, дегазації та дезінфекції озброєння, техніки, майна та ін [8, ст. 36].

Для надання алгоритму дій щодо забруднених радіоактивним пилом спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів варто вказати дії працівника поліції в ситуаціях незаконного поводження з ДІВ та затвердити їх в нормативно-правових актах.

Висновки

Освітній процес у закладах вищої освіти системи МВС України має аудиторний або дистанційний вид занять. Запропонований курс щодо реагування поліції у випадку крадіжки джерел іонізуючого випромінювання під час використання, зберігання або транспортування повинен проводитись на спеціалізованих полігонах або спеціально обладнаних аудиторіях. Навчальний процес має створити найбільш реальні умови, які можуть виникнути під час виникнення радіоактивної небезпеки. Здобувачі освіти повинні вміти розв'язувати ситуативні задачі, дотримуючись правил індивідуальної безпеки в зоні радіоактивного забруднення. Під час навчання здобувачі освіти мають володіти практичними навичками щодо використання засобів індивідуального захисту та технічних засобів [11, ст.48]. Для проведення радіоактивної розвідки слід забезпечити особовий склад працівників правоохоронних структур індивідуальними дозиметрами для визначення безпечної зони. Оскільки дотримання індивідуальної безпеки та забезпечення публічного порядку можливо після ідентифікації наявності випромінювання.

Під час проведення практичних занять у обладнаних аудиторіях доцільно включати елементи надання долікарської допомоги особам, які постраждали внаслідок впливу РХЯ речовин, оскільки вимоги «Інструкції про порядок дій органів (підрозділів) поліції в разі виявлення радіоактивних, хімічних та ядерних матеріалів або отримання інформації про порушення правил чи незаконне поводження з ними» зобов'язує поліцейського надавати домедичну допомогу оточуючим.

Під час навчання варто звернути на порядок дій працівника поліції під час зняття засобів індивідуального захисту. Важливим нерозкритим питанням залишається порядок дегазації спеціальних засобів та вогнепальної зброї і боєприпасів, які знаходилися в зоні радіоактивного забруднення.

Під час вивчення дисципліни варто приділяти значну увагу практичним заняттям, поліцейським квестам. Вид такого заняття об'єднує та надає змогу використати всі набуті знання з таких вивчених навчальних дисциплін як «спеціальна фізична підготовка», «тактико-спеціальна підготовка», «домедична підготовка» та ін.

Список використаних джерел

1. В.Клочко «Біля реактора були за 18 хвилин... - веб-сайт. URL: http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=42460(дата звернення 06.12.2022)

2. Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання : Закон України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 1, ст.1)

3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2064- 14#Text

4. Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об'єктів : наказ МВС України № 577 від 07.07.2017 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/RE30857Z

5. Про використання ядерної енергії та радіаційне безпеку : Закон України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 12, ст.81) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80#Text

6. Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які

провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу : Постанова КМУ від 2 червня 2003 р. №813-Київ.[Електроннийресурс].- Режимдоступу:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/813-2003-%D0%BF#Text

7. Інструкція про порядок дій органів (підрозділів) поліції в разі виявлення

радіоактивних, хімічних та ядерних матеріалів або отримання інформації про порушення правил чи незаконне поводження з ними : наказ МВС України №754 від 06.09.2017 р.[Електронний ресурс].- Режимдоступу:

https://ips.ligazakon.net/document/RE31108?an=1

8. Навчальна програма з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та охорона праці»[Електроннийресурс].-Режим доступу :file:///C:/Users/Asus/Downloads/BGD_OP%20(1).pdf

9. Пєтков С.В. Підготовка з радіаційного, хімічного, біологічного захисту : науково- популярне видання. - Київ: «Центр учбової літератури», 2022. - 64 с.

10. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист / Підручник За редакцією Ю.М. Скалецького, І.М. Мисули. - Тернопіль. - Укрмедкнига, 2003 - 362 с. Електроннийресурс].-Режим доступу: https://repository.tdmu.edu.Ua/bitstream/handle/1/8597/Toksik Skal.pdf?sequence=1&isAll

owed=y

11. Інструкція із заходів безпеки при поводженні зі зброєю : наказ МВС України №70 від 01.02.2016р.[Електроннийресурс].-Режимдоступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-16#Text

12. Серія видань по безпеці, № 115 Международные основные нормы безопасности для защиты от ионизирующих излучений и безопасного обращения с источниками излучения. МАГАТЭ, Вена, 1997, 382 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:. https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/--edprotect/--protrav/-- safework/documents/publication/wcms 154393.pdf

Размещено на Allbest.ru