Оцінка індексу професійного ризику вальника лісу

Найбільший інтерес для зменшення травматизму представляє застосування кращого світового досвіду. На цьому наголошують автори дослідження [8, 9], де вказується на необхідність аналізу технологічних карт робіт, до яких включають усі аспекти виробничих операцій, у тому числі з охорони праці на основі передових безпечних практик. В той же час до поширених практик відносять формування відповідної робочої пози, яка забезпечить мінімальний ризик травмування [10]. Так, у дослідженні [11] авторами було встановлено, що робоча поза під час валки дерев бензопилою з нахиленим вперед тілом у положенні стоячи більше впливає на роботу серця, ніж положення навпочіпки або на колінах. В іншому дослідженні йдеться про напруження м'язів [12]. Зокрема сказано, що при згинанні тулубу активність м'язів лівого передпліччя значно збільшується у порівнянні з правим. Тоді як у положенні на колінах такої асиметрії у навантаженні не відзначалось. Поширеною рекомендацією для зменшення фізичного навантаження під час рубки лісу є застосування спеціальних механізованих комплексів [13]. Однак їх застосування хоча і зменшує фізичне навантаження, але збільшує рівень напруженості праці через розумове перевантаження, необхідність забезпечення відповідного контролю за станом механізованих систем та інше [14]. Результат аналізу літературних джерел показав, що проблема підвищення безпеки при лісозаготівельних роботах сьогодні є актуальною. Для її вирішення застосовують здебільшого два шляхи [15]. Перший - відпрацювання безпечних технологічних операцій із реалізацією відповідного навчання, застосуванням безпечного і комфортного ручного інструменту, застосування онлайн діагностики за ризиковими позами вальників лісу [16]. Другий передбачає автоматизацію і механізацію робіт із застосуванням дистанційних технологій та безлюдною лісозаготівлею. Однак і в першому і в другому випадку існують питання оцінки ергономічного ризику [17] з визначення безпечної робочої пози або з оцінки напруження та інтенсивності праці при керуванні роботизованими комплексами.

Мета роботи. Оцінка індексу професійного ризику вальника лісу, з врахуванням ергономічного, психосоціального та гігієнічного чинників та індивідуальних параметрів з розробкою практичних рекомендацій для зменшення захворювань опорно-рухового апарату з урахуванням адаптаційних можливостей людини.

Результати дослідження

На першому етапі дослідження проводили оцінку індексу професійного ризику виконання робіт вальниками лісу (рис. 3), а результати розрахунку осередненого комплексного професійного ризику при різних виробничих операціях технологічного процесу здобутку деревини наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Результати оцінки індексу професійного ризику вальника деревини при різних виробничих операціях технологічного процесу здобутку деревини

Рис. 3. Приклад з визначення професійного ризику вальника лісу

Результати оцінки адаптаційних можливостей працівників наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Оцінка адаптаційних можливостей працівників після робочої зміни

Цікавим також є визначення впливу виробничої операції на зміну адаптаційних можливостей працівників. Для цього було розділено працівників за групами, результати оцінювання наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Результати оцінки адаптаційних можливостей працівників за технологічними операціями

У таблиці 6 наведено результати оцінювання зміни ергономічної складової індексу професійного ризику вальника деревини при застосуванні різних виробничих поз технологічного процесу при спилюванні дерев.

Таблиця 6

Величина ергономічної складової вальника деревини при різних виробничих позах при спилюванні дерева

Обговорення результатів дослідження

Аналіз даних таблиці 3 дозволяє встановити величину індексу професійного ризику при виконанні різних лісозаготівельних робіт працівниками на основі комплексного оцінювання впливу різних чинників виробничого процесу: пози, психосоціального фактору, гігієнічного та індивідуального параметра.

Можна зробити висновок, що роботи при звалюванні дерев та очищенні від гілок та сучків мають найбільший ступінь індексу професійного ризику через незручну робочу позу та психосоціальний фактор. Зважаючи, що для визначення психосоціального фактору застосовувалась суб'єктивна думка учасників експерименту через суб'єктивне визначення інтенсивності та важкості праці, було запропоновано провести перевірку енергетичних витрат лісорубів при виконанні даних видів робіт за допомогою оцінки зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.

Дані результатів дослідження зазначених показників після закінчення роботи, які наведено в таблиці 4, у результаті порівняння зі встановленими показниками до початку роботи дозволяють стверджувати, що лісозаготівельні роботи відносяться до важких. Даний висновок був зроблений згідно з рекомендаціями щодо оцінки зниження працездатності людини на основі дослідження змін серцево-судинної системи [27]. Крім того, існують декілька наукових робіт, в яких звалювання дерев і опилювання гілок визначають як важкі роботи із затратами енергії понад 290 Вт [28, 29].

Наступним важливим висновком даного дослідження є оцінка найбільшого впливу на величину індексу професійного ризику при виконанні лісозаготівельних робіт. Так, результати показують (табл. 5), що на звалювання дерев та обпилювання гілок найбільше впливають незручна ергономічна поза та психосоціальний чинник, тоді як при трелюванні хлистів та їх навантажуванні - психосоціальний чинник. Звідси виникає необхідність перегляду технології звалювання дерев, визначення робочих поз з мінімальним ергономічним ризиком. При цьому проведений аналіз дозволяє зробити висновки, що робоча поза на колінах для звалювання дерев має менший ергономічний ризик, ніж нахилена (табл. 6). Схожий висновок був отриманий і у роботі [10].

При дослідженні адаптаційних можливостей вальників лісу також визначено, що незручна робоча поза та психосоціальний фактор мають найбільший вплив. Однак, при цьому у робіт з трелювання хлистів та їх навантаження найбільше впливають психосоціальний фактор та фактор дискомфорту. Це пояснюється тим, що роботи виконуються сидячи, а також найбільший вплив відіграє не важкість праці, а інтенсивність через необхідність контролю за приладами. Крім того, на фактор дискомфорту впливає значна кількість операцій, які повторюються, і робота на відкритому просторі. В результаті проведених оцінок можна зробити висновки, що найкращі адаптаційні можливості, навіть при незручній робочій позі та психосоціальних факторах, мають молоді працівники, що дозволяє їм працювати при звалюванні дерев і обпилюванні гілок, тоді як старших працівників бажано застосовувати для навантаження.

Висновки

1. Запропоновано новий підхід для визначення індексу професійного ризику, який включає вплив ергономічного, психосоціального та гігієнічного чинників та індивідуальних параметрів працівників.

2. Проведено оцінку індексу професійного ризику вальників лісу при виконанні різних лісозаготівельних робіт на основі оцінювання ергономічної пози, впливу психосоціального чинника та індивідуальних параметрів.

3. Визначено, що роботи зі звалювання дерев та очищення дерев від гілок та сучків мають найбільший ступінь індексу професійного ризику.

4. Показано, що найбільший вплив на величину індексу професійного ризику при звалюванні дерев та обпилюванні гілок чинить незручна ергономічна поза та психосоціальний чинник, тоді як при трелюванні хлистів та їх навантажуванні - психосоціальний чинник.

5. Встановлено, що найбільше на адаптаційні можливості вальників лісу впливає незручна робоча поза та індивідуальні параметри.

6. Встановлено взаємозв'язок між адаптаційними можливостями і незручністю робочої пози та психосоціальним чинником.

7. Показано, що для звалювання дерев і обпилювання гілок необхідно залучати працівників з високими адаптаційними можливостями, тоді як працівників з низькими адаптаційними можливостями бажано долучати до трелювання хлистів та їх навантаження.

Список літератури

1. Березовський, А.П., Трус, О.М., Прокопенко, Е.В. (2021). Стан виробничого травматизму за галузями економіки підприємств України. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, 4(129), 90-97.

2. Jankovsky, M., Allman, M., & Allmanova, Z. (2019). What Are the Occupational Risks in Forestry? Results of a Long-Term Study in Slovakia. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(24), 4931.

3. Landekic, M., Martinic, I., Mijoc, D., Bakaric, M., & Sporcic, M. (2021). Injury Patterns among Forestry Workers in Croatia. Forests, 12, 1356.

4. Garland, J., Cedergren, J., Eliasson, L., van Hensbergen, H., McEwan, A., & Wasterlund, D. Occupational Safety and Health in Forest Harvesting and Silviculture - A Compendium for Practitioners and Instructors; Forestry Working Paper No. 14; FAO: Rome, Italy, 2020.

5. Гогіташвілі, Г.Г., Степанишин, В.М., Тисовський, Л.О. (2011). Аналіз статистичних даних щодо причин та наслідків виробничого травматизму працівників Держкомлісгоспу України (2000-2009 рр.). Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Комп'ютерні науки та інформаційні технології, 707, 42-45.

6. Kruzhilko, O., Maystrenko, V., Polukarov, O., Kalinchyk, V.P., Shulha, A., Vasyliev, A., & Kondratov, D. (2020). Improvement of the approach to hazard identification and industrial risk management, taking into account the requirements of current legal and regulatory acts. Archives of Materials Science and Engineering, 105(2). 65-79.

7. Radionov, M., & Gora, R. (2021). Analysis of the safety and health status at the work of workers of the forest industry of Ukraine and measures for its improvement. Labour Protection Problems in Ukraine, 37(4), 50-56. [In Ukrainian]

8. Цимбал, Б.М., Ткаченко, О.О. Запобігання професійним ризикам у лісовому господарстві України. "Молодь і технічний прогрес в АПВ". Інноваційні розробки в аграрній сфері: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Том 2. Харків: ХНТУСГ, 2020. 281-284.

9. Макаренко, О.М. (2015). Аналіз стану виробничого травматизму в лісовому господарстві Рівненської області. Студентський Вісник Національного університету водного господарства та природокористування, 3(5), 77-79.

10. Tsioras, P.A., Khooshdohbat, M., Nikooy, M., Naghdi, R., & Heidari, M. (2022). The Impact of Body Posture on Heart Rate Strain during Tree Felling. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 11198.

11. Grzywinski, W., Jelonek, T., Tomczak, A., Jakubowski, M., & Bembenek, M. (2017). Does body posture during tree felling influence the physiological load of a chainsaw operator?. Annals of agricultural and environmental medicine: AAEM, 24(3), 401-405.

12. Dvorak, J., Natov, P., Natovova, L., Krilek, J., & Kovac, J. (2016). Operator's physical workload in simulated logging and timber bucking by harvester. CAAS Agricultural Journals, 62(5), 236-244

13. Bont, L.G., Fraefel, M., Frutig, F., Holm, S., Ginzler, C., & Fischer, C. (2022). Improving forest management by implementing best suitable timber harvesting methods. Journal of Environmental Management, 302(Part B), 114099.

14. Borz, S.A., Iordache, E., & Marcu, M.V. (2021). Enhancing Working Posture Comparability in Forest Operations by the Use of Similarity Metrics. Forests, 12, 926.

15. Lundback, M., Haggstrom, C., Fjeld, D., Lindroos, O., & Nordfjell, T. (2022). The economic potential of semi-automated tele-extraction of roundwood in Sweden. International Journal of Forest Engineering, 33(3), 271-288.

16. Zurita Vintimilla, M.C., Castro Perez, S.N., & Borz, S.A. (2021). Processing Small-Sized Trees at Landing by a Double-Grip Machine: A Case Study on Productivity, Cardiovascular Workload and Exposure to Noise. Forests, 12, 213.

17. Spinelli, R., Aminti, G., Magagnotti, N., & De Francesco, F. (2018). Postural Risk Assessment of Small-Scale Debarkers for Wooden Post Production. Forests, 9, 111.

18. Чеберячко, С.І., Дерюгін, О.В., Третяк, О.О., Муха, О.А. (2020). Оцінка ергономічних ризиків здоров'ю робітників автосервісу. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, 2(15), 155-164.

19. Borodina, N., Cheberiachko, S., Deryugin О., Tretyak, O., & Bas, I. (2021). Occupational risk assessment of passenger bus drivers. Journal of Scientific Papers "Social Development and Security", 11(2), 81-90.

20. Laura Esteve-Matali, Clara Llorens-Serrano, Jordi Alonso, Gemma Vilagut, Salvador Moncada, Albert Navarro-Gine, Mental health inequalities in times of crisis: evolution between 2005 and 2021 among the Spanish salaried population, Journal of Epidemiology and Community Health, 77, 1, (38-43), (2022)

21. M. Truchon, M. Gilbert-Ouimet, A. Zahiriharsini, M. Beaulieu, G. Daigle, L. Langlois, Occupational Health and Well-being Questionnaire (OHWQ): an instrument to assess psychosocial risk and protective factors in the workplace, Public Health, 210, (48-57), (2022)

22. Орехова О.В. Біологічний вік робітників, що працюють в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів сучасного металургійного виробництва / О.В. Орехова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2009. - №2. - С. 31-35.

23. Біологічний вік та фізична активність / Г. Коробейніков, С. Адирхаєв, К. Медвидчук [та ін.] // Теорія і практика фізичного виховання і спорту. - 2007. - №1. - С. 60-63.

24. Baybutt, P. (2018). Guidelines for designing risk matrices. Process Safety Progress; 37, 49-55.

25. Card, A.J., Ward, J.R., & Clarkson, J. (2014). Trust-level risk evaluation and risk control guidance in the NHS east of England. Risk Analysis, 34, 1469-1481.

26. Bondarenko, V., Ryabukha, O., Martyshko, A., Davigora, Yu. (2020). Restoration of physical capacity of employees of the National Police of Ukraine. Educational methodical manual. Kyiv: National Academy of Internal Affairs.

27. Lysenko, O.M. (2012). The changes of physiological reactivity of cardiorespiratory system to respiratory homeostasis with the use of complex stimulation of special work capacity. Fiziologichnyi Zhurnal, 58(5), 70-77 [In Ukrainian].

28. Manual for statistics on energy consumption in households - 2013 edition [On line]: Official site / Eurostat.

29. Romero-Jordan, D., & del Rio, P. (2022). Analysing the drivers of the efficiency of households in electricity consumption. Energy Policy, 164, 112828.

References

1. Berezovskyi, A., Trus, O., & Prokopenko, E. (2021). The state of occupational traumatism for branches of economy of enterprises of Ukraine. Scientific Journal "Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University", 4(129), 90-97 [In Ukrainian].

2. Jankovsky, M., Allman, M., & Allmanova, Z. (2019). What Are the Occupational Risks in Forestry? Results of a Long-Term Study in Slovakia. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(24), 4931.

3. Landekic, M., Martinic, I., Mijoc, D., Bakaric, M., & Sporcic, M. (2021). Injury Patterns among Forestry Workers in Croatia. Forests, 12, 1356.

4. Garland, J., Cedergren, J., Eliasson, L., van Hensbergen, H., McEwan, A., &

Wasterlund, D. (2020). Occupational Safety and Health in Forest Harvesting and Silviculture. A Compendium for Practitioners and Instructors; Forestry Working Paper No. 14; FAO: Rome, Italy.

5. Hogitashvili, H.G., Stepanyshyn, V.M., & Tysovsky, L.O. (2011). Analysis of statistical data on the causes and consequences of industrial injuries of employees of the State Forestry Committee of Ukraine (2000-2009). The Bulletin of L'viv Polytechnic National University titled “Computer sciences and information technologies”, 707, 42-45 [In Ukrainian].

6. Kruzhilko, O., Maystrenko, V., Polukarov, O., Kalinchyk, V.P., Shulha, A., Vasyliev, A., & Kondratov, D. (2020). Improvement of the approach to hazard identification and industrial risk management, taking into account the requirements of current legal and regulatory acts. Archives of Materials Science and Engineering, 105(2). 65-79.

7. Radionov, M., & Gora, R. (2021). Analysis of the safety and health status at the work of workers of the forest industry of Ukraine and measures for its improvement. Labour Protection Problems in Ukraine, 37(4), 50-56 [In Ukrainian].

8. Tsymbal, B.M., Tkachenko, O.O. (2020). Prevention of professional risks in forestry of Ukraine. In "Youth and technical progress in agricultural production". Innovative developments in the agricultural sphere: materials of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 2, pp. 281-284). Kharkiv: Kharkiv National Technical University of Agriculture named after Petro Vasylenko [In Ukrainian].

9. Makarenko, O.M. (2015). Analysis of the state of industrial injuries in forestry in the Rivne region. Student Bulletin of the National University of Water Management and Nature Management, 3(5), 77-79 [In Ukrainian].

10. Tsioras, P.A., Khooshdohbat, M., Nikooy, M., Naghdi, R., & Heidari, M. (2022). The Impact of Body Posture on Heart Rate Strain during Tree Felling. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 11198.

11. Grzywinski, W., Jelonek, T., Tomczak, A., Jakubowski, M., & Bembenek, M. (2017). Does body posture during tree felling influence the physiological load of a chainsaw operator?. Annals of agricultural and environmental medicine: AAEM, 24(3), 401-405.

12. Dvorak, J., Natov, P., Natovova, L., Krilek, J., & Kovac, J. (2016). Operator's physical workload in simulated logging and timber bucking by harvester. CAAS Agricultural Journals, 62(5), 236-244.

13. Bont, L.G., Fraefel, M., Frutig, F., Holm, S., Ginzler, C., & Fischer, C. (2022). Improving forest management by implementing best suitable timber harvesting methods. Journal of Environmental Management, 302(Part B), 114099.

14. Borz, S.A., Iordache, E., & Marcu, M.V. (2021). Enhancing Working Posture Comparability in Forest Operations by the Use of Similarity Metrics. Forests, 12, 926.

15. Lundback, M., Haggstrom, C., Fjeld, D., Lindroos, O., & Nordfjell, T. (2022). The economic potential of semi-automated tele-extraction of roundwood in Sweden. International Journal of Forest Engineering, 33(3), 271-288.

16. Zurita Vintimilla, M.C., Castro Perez, S.N., & Borz, S.A. (2021). Processing Small-Sized Trees at Landing by a Double-Grip Machine: A Case Study on Productivity, Cardiovascular Workload and Exposure to Noise. Forests, 12, 213.

17. Spinelli, R., Aminti, G., Magagnotti, N., & De Francesco, F. (2018). Postural Risk Assessment of Small-Scale Debarkers for Wooden Post Production. Forests, 9, 111.

18. Cheberyachko, S., Deryugin, O., Tretyak, O., & Mukha, O. (2020). Evaluating ergonomic health risks to car service employees. Advances in Mechanical Engineering and Transport, 2(15), 155-164 [In Ukrainian].

19. Borodina, N., Cheberiachko, S., Deryugin, О., Tretyak, O., & Bas, I. (2021).

Occupational risk assessment of passenger bus drivers. Journal of Scientific Papers "Social Development and Security", 11(2), 81-90.

20. Laura Esteve-Matali, Clara Llorens-Serrano, Jordi Alonso, Gemma Vilagut, Salvador Moncada, Albert Navarro-Gine. (2022). Mental health inequalities in times of crisis: evolution between 2005 and 2021 among the Spanish salaried population. Journal of Epidemiology and Community Health, 77, 1, 38-43.

21. Truchon, M., Gilbert-Ouimet, M., Zahiriharsini, A., Beaulieu, M., Daigle, G., & Langlois, L. (2022). Occupational Health and Well-being Questionnaire (OHWQ): an instrument to assess psychosocial risk and protective factors in the workplace. Public Health, 210, 48-57.

22. Orekhova, O.V. (2009). Biological age of workers exposed to harmful factors of a modern metallurgical enterprise. Ukrainian Journal of Occupational Health, (2), 31-35 [In Ukrainian].

23. Korobeinikov, H., Adyrkhaiev, S., Medvydchuk, K. et al. (2007). Biolohichnyi vik ta fizychna aktyvnist. Teoriia i praktyka fizychnoho vykhovannia i sportu, 1, 60-63 [In Ukrainian].

24. Baybutt, P. (2018). Guidelines for designing risk matrices. Process Safety Progress, 37, 49-55.

25. Card, A.J., Ward, J.R., & Clarkson, J. (2014). Trust-level risk evaluation and risk control guidance in the NHS east of England. Risk Analysis, 34, 1469-1481.

26. Bondarenko, V., Ryabukha, O., Martyshko, A., & Davigora, Yu. (2020). Restoration of physical capacity of employees of the National Police of Ukraine. Educational methodical manual. Kyiv: National Academy of Internal Affairs.

27. Lysenko, O.M. (2012). The changes of physiological reactivity of cardiorespiratory system to respiratory homeostasis with the use of complex stimulation of special work capacity. Fiziologichnyi Zhurnal, 58(5), 70-77 [In Ukrainian].

28. Manual for statistics on energy consumption in households. (2013). Eurostat.

29. Romero-Jordan, D., & del Rio, P. (2022). Analysing the drivers of the efficiency of households in electricity consumption. Energy Policy, 164, 112828.

Размещено на Allbest.Ru