Інноваційні методи навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Інноваційні методи навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях в умовах воєнного стану

Гайовим Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент завідувач кафедри інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проектами

Київ, Україна

Анотація

Зазначено, що війна на тереторії України актуалізувала та змусила по-новому подивитися на звичну, часто вихолощену та таку, що давно перестала бути оригінальною й затребуваною, інформацію про цивільний захист. Проаналізовано можливості використання інноваційних методів для проведення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, враховуючи умови воєнного стану. Розглянуто досвід організації просвітницької діяльності з питань цивільного захисту та безпеки жттєдіяльності серед населення окупованих територій Херсонської області. Відмічено, що забезпечення безперервного навчання під час воєнного стану стало можливим саме завдяки використанню інноваційних методів.

Людина, яка живе в суспільстві, постійно оволодіває новими знаннями, технологіями, засобами інформації, вимогами до організації своєї діяльності, прагне відповідати вимогам соціального й культурного середовища, в якому вона здійснює суспільну та індивідуальну діяльність. Явища, які несуть загрози для життя і здоров'я людини, вимагають особливого реагування задля якнайшвидшого їх подолання чи знаходження кращих шляхів адаптації до них. Нові умови змінили суспільне життя в Україні. Повномасштабна війна, яку розпочала на тереторії України росія 24 лютого 2022 року, актуалізувала та змусила по-новому подивитися на звичну та вихолощену інформацію з цивільного захисту. Разом із цим з'явилася потреба переглянути роль, завдання та значення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

Було б недоцільно розглядати це питання відірвано від загальних освітніх процесів, яким науковці сьогодні приділяють багато уваги. Особливу увагу привертає взаємозв'язок навчання та сучасних інформаційних технологій. Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить про те, що сьогодні питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема технологій і засобів мобільного навчання та використання соціальних мереж для поширення навчальних матеріалів залишається актуальним. Українські вчені також активно досліджують питання використання мобільних технологій та формування методики мобільного навчання, удосконалення принципів, методів, засобів, форм і технологій навчання. Так, Рашевська Н. В. у своєму дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтувала та розробила модель змішаного навчання вищої математики студентів технічних ВНЗ на основі мобільних інформаційно-комунікаційних технологій; уточнила поняття змішаного навчання, мобільних інформаційно-комунікаційних технологій, мобільного програмно-педагогічного засобу тощо [1]. Ткачук Г. В. аналізує перспективи, переваги та недоліки мобільного навчання [2]. Білоус В. розглядає роль мобільних навчальних додатків в навчальному процесі та пропонує вимоги для мобільних навчальних додатків [3]. Про можливість застосування соціальних мереж як одного з каналів комунікації з громадськістю говорять у своїй розвідці Н. Новікова та К. Притула [4]. Незважаючи на досить великий інтерес до цієї теми, питання мобільного навчання та використання інноваційних методів не є на сьогодні остаточно вирішеними й потребують нових досліджень. Зокрема, потребує вирішення питання щодо місця мобільного навчання в системі змішаного навчання, виділення основних його компонентів, виявлення та подолання програмно-апаратних і фінансових труднощів такого навчання тощо. Особливої актуальності зазначені питання набувають в умовах воєнного стану, що діє на території України з початку війни. Через воєнні дії, окупацію окремих територій, відключення електропостачання тощо продовжувати діяльність у звичному режимі часто стає неможливо, а то й небезпечно. Багатьом освітнім закладам довелося перейти працювати в онлайн-режим. Тож, мета цієї розвідки - розкрити особливості навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях в умовах воєнного стану та проаналізувати можливості використання інноваційних методів для забезпечення його безперервності.

Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових методів пізнання таких, як аналіз, синтез, узагальнення. Також для розкриття мети цієї роботи було використано спеціальні методи. Зокрема, було застосовано метод абстрагування для виділення найважливіших рис досліджуваного явища та елементарно-теоретичний аналіз і синтез наукових праць з теми дослідження для вивчення сутності досліджуваного явища. Для фіксування педагогічних подій безпосередньо в момент їх протікання було використано метод педагогічного спостереження.

Повна переорієнтація системи освіти в усьому світі була спричинена карантином та самоізоляцією через масове поширення COVID-19. Україна тут не стала винятком, а війна та її наслідки ще більше загострили ці процеси. Насамперед вони актуалізували доцільність та подальший розвиток навчання за допомогою Інтернет-сервісів.

У сучасних українських умовах особливої уваги набуло навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Такі терміни, як «надзвичайна ситуація», «воєнний стан», «надзвичайний стан», «домедична допомога», «система оповіщення», «повітряна тривога», «радіаційна та хімічна небезпека» тощо сьогодні перестали українцями сприйматися, як щось незрозуміле й далеке від повсякденного життя, і набули реальних значень. Багато з того, що раніше здавалося неважливим, сьогодні переосмислюється та набуває нових значень. воєнний окупований цивільний захист

Навчальні заклади системи ДСНС України, щоб виконати зазначені вимоги, з перших днів війни активно включилися в пошук інноваційних форм та методів роботи, які дозволили б їм не лише не втратити вже наявний досвід, але й покращити та розвинути його. Увагу відразу привернули можливості соціальних мереж, було відмічено, що цими ресурсами користується багато людей як у повсякденній, так і в професійній діяльності, мають можливість доступу до них через мобільні пристрої, зокрема телефони, а також те, що ці ресурси мають різноплановий та адаптивний функціонал тощо. Наукові дослідження цього питання показують, що більшість людей сьогодні мають доступ до технологічних пристроїв, що дозволяють їм миттєво отримувати будь-яку інформацію. Так згідно з результатами Глобального цифрового звіту 2019 року, станом на січень 2019 року у світі нараховувалося 4 388 млрд осіб, що користуються мережею Інтернет, з них 3 484 млрд осіб є активними користувачами соціальних мереж. Ці показники щороку збільшуються зі стабільною динамікою. Так, у порівнянні з 2018 роком, кількість користувачів мережі Інтернет збільшилася на 367 млн осіб, а кількість користувачів соціальних мереж зросла на 288 млн осіб. Що ж стосується України, то відповідно до результатів дослідження, проведеного дослідницькою компанією Factum Group на замовлення Інтернет-асоціації України, в країні нараховується 22 96 млн регулярних користувачів Інтернету. Ця статистика дозволяє зробити висновок, що майже кожний другий мешканець країни користується соціальними мережами [4, с. 124]. Тож уже з перших днів війни було прийнято рішення активізувати насамперед роботу офіційних сторінок навчальних закладів, що відносяться до сфери цивільного захисту, у Фейсбуці.

В особливих умовах опинилися ті навчальні осередки сфери цивільного захисту, які працювали на територіях, що потрапили під окупацію, наприклад, Херсонська область. Показовим у цьому напрямі є досвід Навчально - методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області (далі - Центр). Щоб не припинити навчання навіть в умовах окупації керівництвом Центру було переглянуто підходи до навчання та інформування населення та перенесено основну навчальну діяльність на сторінки соцмереж. Почали, як і всі інші, із офіційної сторінки у Фейсбук, яку Центр оформив ще до повномасштабного вторгнення. Тут в основному розміщували важливу офіційну інформацію з питань ЦЗ, яка надавалася насамперед Головним управлінням ДСНС України. Невдовзі було прийнято рішення розширювати діяльність, щоб мати можливість охопити більшу кількість населення та розробити власний інформаційний простір. Було створено сторінку в соціальній мережі «Інстаграм» та канал на відеохостингу «Ютуб». Реалізація цієї роботи проводилася в умовах окупації, однак педагогічні працівники Центру регулярно створювали, оновлювали та наповнювали сторінки актуальною інформацією. Така просвітницька діяльність дозволила мешканцям регіону, які тут залишилися, не виходячи з дому (що в умовах окупації надважливо), швидко отримувати відповіді на запитання щодо дій у надзвичайних ситуаціях, спричинених воєнними діями. Створення сторінки у соціальній мережі «Інстаграм» дало змогу поширювати інформацію серед населення віком 14-35 років. Актуальним контентом для цієї мережі стали фотопам'ятки з безпеки життєдіяльності та фотозвіти діяльності Центру. Сьогодні вже можна казати, що створення сторінок Центру у кількох соціальних мережах дало можливість вчасно надати важливу інформацію для збереження життя і здоров'я людей, охопити якомога більшу кількість цивільних, врахувавши різні вікові категорії та різні соціальні верстви населення. Так, аналіз даних сторінок Центру показує, що основним контингентом серед підписників на їхню сторінку у Фейсбук є люди 35-60 років, Інстаграм охоплює в основному дітей, підлітків та молодь, а навчальні відеоматеріалів на Ютубі переглядають всі вікові категорії. Зараз сторінки Центру стають у нагоді консультантам консультаційних пунктів області, які під час планових навчань населення діям у надзвичайних ситуаціях пропонують слухачам самостійно ознайомитися з інформацією з питань ЦЗ на сторінках Центру. Центр продовжує активно наповнювати сторінки актуальною інформацією, створює максимально зрозумілі та доступні для сприйняття пам'ятки, буклети, брошури тощо. Важливо, що педагогічні працівники Центру намагається попередньо з'ясовувати потреби населення у роз'ясненні тієї чи іншої теми. (Інформацію, що використана вище, надали педагогічні працівники Центру, які проходили навчання за програмою підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту).

У контексті дослідження важливо згадати також окреме доручення Першого заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій про необхідність створення на базі освітніх платформ (Prometheus, Всеосвіта тощо) цифрового курсу на тему «Безпечного середовища для населення». Цей курс планується розробити з метою дистанційного навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. До його укладання залучені заклади вищої освіти системи ДСНС: Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Національний університет цивільного захисту України та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності разом із Департаментом запобігання надзвичайним ситуаціям. Тематика цих відеоуроків відповідає вимогам сьогодення, зокрема: пожежна безпека у побуті; дії під час виявлення вибухонебезпечних предметів; дії під час повітряної тривоги; безпечне використання альтернативних джерел живлення, обігріву та приготування їжі; дії у надзвичайній ситуації під час радіаційного та хімічного забруднення території; рекомендації щодо наповнення тривожної валізи у разі надзвичайних ситуацій. Підготовлені навчальні матеріали планується розмістити на освітніх платформах або інтернет-ресурсах системи ДСНС (https://prometheus.org.ua/, https://vseosvita.ua/ тощо). Також передбачається, що цей матеріал буде викладено у вигляді цифрового курсу, де можна буде переглядати відеоуроки, проходити перевірку отриманих знань за допомогою тестування та за його результатом отримати цифровий сертифікат.

Висновки. Отже, це дослідження показує, що в умовах воєнного стану, в Україні навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях стало вкрай важливим і набуло нового змісту та форм. Важливим показником цього часу стало активне впровадження інформаційних та комп'ютерних технологій в усі галузі освітньої діяльності. Сьогодні вже можна говорити, що саме інноваційні методи змогли забезпечити безперервність та відповідну якість навчання під час війни. Особливо показовими є приклади організації просвітницької діяльності з питань цивільного захисту та безпеки жттєдіяльності в умовах війни серед населення окупованих територій. Ця діяльність стала можливою завдяки створенню навчальними закладами сфери ДСНС України своїх інформаційно - освітніх середовищ в соціальних мережах, переходу на мобільне навчання, використання можливостей змішаного навчання тощо. Вважаємо, що збільшення онлайн-курсів та розширення тематики з питань ЦЗ відповідно до вимог часу є сьогодні на часі. Це дасть змогу всім охочим отримувати життєво важливу інформацію в зручному для кожного темпі й форматі та в сприятливий час. Це важливо, оскільки, як показує практика, навіть онлайн-навчання сьогодні може бути для багатьох недоступним через неможливість підключитися до мережі «Інтернет», відключення електропостачання, оголошення повітряної тривоги тощо. Сучасні процеси в освіті супроводжується суттєвими змінами як в педагогічній теорії, так і в практиці. Тож з метою якнайкращого розуміння цього досвіду та його акумуляції такі дослідження є перспективними та актуальними.

Список використаних джерел

1. Рашевська, Н. В. (2011). Мобільні інформаційно-комунікаційні технології навчання вищої математики студентів вищих технічних навчальних закладів: (автореф. дис. ... канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Київ, Україна. Вилучено з http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/1602

2. Ткачук, Г. В. (2018). Особливості впровадження мобільного навчання: перспективи, переваги та недоліки. Інформаційні технології і засоби навчання, (64, № 2), 13-22. Вилучено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2018_64_2_4

3. Білоус, В. (2018). Мобільні навчальні додатки в сучасній освіті. Освітологічний дискурс, 1 -2 (20-21), 353-362. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.1 -2.361

4. Новікова, Н. Л. & Притула, К. В. (2020). Соціальні мережі як інструмент для органів державної влади для налагодження зв'язків з громадськістю. Інвестиції: практика та досвід, (5-6), 123-127. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.5-6.123

5. Кодекс цивільного захисту України. № 5403-VI (2013). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text

6. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Офіційний вебсайт. (2023, 1 травня). Навчання з питань цивільного захисту. Вилучено з https://dsns.gov.ua/uk/funkcionalne-navchannya-z-pitan-civilnogo-zahistu

Размещено на Allbest.ru