Інтеграція здоров’язбережувальних практик при формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція здоров'язбережувальних практик при формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників

Срібна Юлія Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету технологій та дизайну, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Нагорна Наталія Олександрівна кандидат педагогічних наук, асистент кафедри теорії і методики технологічної освіти, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Анотація

У статті розглянуто важливість інтеграції здоров'язбережувальних практик у процес формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Проаналізовано різні аспекти здоров'язбереження, включаючи фізичне здоров'я, психологічне благополуччя, соціально-емоційні навички, та їхній вплив на професійне навчання. Проведено теоретичний аналіз здоров'язбереження у професійній освіті, з акцентом на визначенні та розумінні «здоров'язбережувальних практик», описано ці практики як комплекс міждисциплінарних заходів та методик, спрямованих на оптимізацію фізичного, психологічного та соціального благополуччя учасників освітнього процесу, що є критично важливим для ефективного навчання та професійного розвитку. Акцентується увага на комплексному підході, який включає як медичні, так і психологічні, емоційні аспекти, з метою створення оптимального навчального середовища.

Виявлено необхідність мультидисциплінарного підходу, який поєднує розвиток технічних навичок з ціннісним ставленням до здоров'я. Підкреслено, що професійна компетентність включає не лише спеціалізовані знання, але й цілісне розуміння здоров'я як особистісної та професійної цінності. Розглянуто важливість інтеграції теоретичного навчання з основами здорового способу життя та практичних занять для розвитку фізичного здоров'я, а також організації дискусій та тренінгів для глибокого розуміння цих питань. Підкреслено, що такий підхід сприятиме підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в умовах, де здоров'я та безпека є пріоритетом.

Зосереджено увагу на розвитку стратегій інтеграції здоров'язбережу- вальних практик в освітній процес майбутніх кваліфікованих робітників, вимагаючи голістичного підходу, що поєднує теоретичне навчання з практичним застосуванням. У статті також наголошується на важливості формування усвідомленого ставлення до здоров'я та безпеки на робочому місці через дискусії та кейс-стаді, на ролі моніторингу впливу здоров'язбережувальних ініціатив. Підкреслюється зв'язок між здоров'ям і професійною компетентністю, важливість здорового робочого середовища для підвищення продуктивності та ефективності навчання. Також розглянуто роль технологічних інновацій у здоров'язбереженні та освіті, зокрема використання цифрових технологій для моніторингу здоров'я та підтримки психічного благополуччя. При цьому виявлено важливість цифровізації освіти та інтеграції технологічних ресурсів для розвитку професійних навичок та адаптації до викликів сучасного робочого ринку.

Ключові слова: здоров'язбережувальні практики, інтеграція, професійна компетентність, майбутні кваліфікаційні робітники, фізичне здоров'я, психологічне благополуччя, соціально-емоційні навички.

Abstract

здоров'язбережувальна практика професійна компетентність освіта

Sribna Yuliia Anatolyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Technology and Design, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko

Nahorna Nataliia Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant of the Department of Theory and Methodology, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko

INTEGRATION OF HEALTH CARE PRACTICES IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE

The article examines the importance of integrating health-saving practices into the process of forming the professional competence of future skilled workers. Various aspects of health care, including physical health, psychological well-being, social-emotional skills, and their impact on vocational training are analyzed. A theoretical analysis of health care in professional education was carried out, with an emphasis on the definition and understanding of "health care practices", these practices were described as a complex of interdisciplinary measures and methods aimed at optimizing the physical, psychological and social well-being of participants in the educational process, which is critically important for effective training and professional development. Emphasis is placed on a comprehensive approach, which includes both medical and psychological, emotional aspects, in order to create an optimal learning environment.

The need for a multidisciplinary approach that combines the development of technical skills with a valuable attitude to health has been revealed. It is emphasized that professional competence includes not only specialized knowledge, but also a holistic understanding of health as a personal and professional value. The importance of integrating theoretical learning with the basics of a healthy lifestyle and practical activities for the development of physical health, as well as the organization of discussions and trainings for a deep understanding of these issues, was considered. It is emphasized that such an approach will contribute to the training of highly qualified specialists capable of working effectively in conditions where health and safety are a priority.

Attention is focused on the development of strategies for integrating healthpreserving practices into the educational process of future skilled workers, requiring a holistic approach that combines theoretical learning with practical application. The article also emphasizes the importance of forming a conscious attitude to health and safety in the workplace through discussions and case studies, and the role of monitoring the impact of health-saving initiatives. The connection between health and professional competence, the importance of a healthy working environment for increasing productivity and learning efficiency is emphasized. The role of technological innovations in health care and education is also considered, in particular the use of digital technologies to monitor health and support mental wellbeing. At the same time, the importance of digitalization of education and integration of technological resources for the development of professional skills and adaptation to the challenges of the modern labor market was revealed.

Keywords: health-preserving practices, integration, professional competence, future skilled workers, physical health, psychological well-being, social-emotional skills.

Постановка проблеми

У контексті важливості здоров'язбережувальних практик у формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників, можна вказати на ключові аспекти, які підкреслюють значення цього напрямку в сучасній освіті. Основна ідея полягає у визнанні того, що довгострокова успішність у професійній кар'єрі та житті тісно пов'язана із цілеспрямованим ставленням до здоров'я. У контексті робочої діяльності це означає не лише забезпечення безпечних умов праці, але й активне зменшення впливу потенційно шкідливих чинників на робочому місці.

В освітньому контексті, зокрема у професійно-технічних навчальних закладах, набуття професійних навичок починається зі знайомства з безпечними методами праці. Здобувачі освіти вчаться усвідомлювати, що їхня особиста безпека та безпека умов праці на виробництві є взаємопов'язаними. Однак, існуючі дослідження щодо інтеграції здоров'язбережувальних практик в освіту часто мають загальний характер і потребують детальнішого вивчення. З огляду на те, що збереження життя та здоров'я є пріоритетом на державному рівні, нагальним стає дослідження цієї проблематики у контексті професійної освіти. Це включає розробку ефективних педагогічних методів, які б сприяли розвитку особистісних якостей учнів, необхідних для безпечної роботи.

У процесі формування професійної компетентності важливо, щоб викладачі в професійно-технічних навчальних закладах зосереджувалися на розвитку особистого потенціалу кожного здобувача освіти. Використання сучасних освітніх технологій та розробка нових методик є ключовими елементами у цьому процесі. Це дозволяє готувати майбутніх кваліфікованих робітників до ефективної адаптації до постійних змін на ринку праці. Загалом, формування ключових, загальнопрофесійних та спеціалізованих компетентностей, у тому числі й орієнтованості на здоровий спосіб життя, є важливою складовою в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У контексті інтеграції здоров'язбережувальних практик у процес формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників важливо звернути увагу на сучасні наукові дослідження, які вивчають це явище з різних аспектів. Особливий інтерес представляє робота Удовенка М. А., в якій розглядається формування здорового способу життя серед молоді як важлива умова успішного розвитку України. Дослідження підкреслює значення цілісного підходу до здоров'я, що включає різноманітні аспекти - фізичні, психологічні, соціальні та екологічні. Паралельно з цим, Бережна Т. І. пропонує розроблену модель здоров'язбережувального середовища навчального закладу, яка охоплює концептуально-цільовий, процесуальний та результативно-оціночний блоки. Важливою складовою моделі є визначення компонентів здоров'язбере- жувального середовища та розробка відповідних критеріїв і показників для кожного з них. Ця модель ставить за мету забезпечення узгодженості всіх елементів здоров'язбереження в рамках професійної педагогічної діяльності. Також значний внесок у розробку методолого-теоретичних основ педагогіки здоров'я вносять Гальчанський В.М. та Козлукова К.І., які зосереджують свої дослідження на проблематиці збереження, зміцнення та формування здоров'я молоді. Їхні роботи відкривають нові перспективи для розуміння та реалізації здоров'язбережувальних практик у освітньому середовищі.

Інші дослідники, такі як Д. Вороніна, В. Бобрицька, О. Митчик, О. Сапожник, а також Ю. Драгнєв, Г. Кривошея, Н. Башавець, О. Леонтьєва, В. Бабаліч, Л. Соколенко та інші, звертають увагу на різні аспекти формування здоров'язбережувальної компетентності, включаючи формування культури здоров'я та здорового способу життя. Відомий педагог В. Сухомлинський також вважав здоров'язбереження одним із базових принципів своєї педагогічної системи, стверджуючи, що здоров'я є фундаментальною основою для розвитку духовного життя, світогляду та інтелектуального прогресу дітей.

Загалом, ці та інші дослідження в області здоров'язбереження відіграють ключову роль у формуванні новітніх підходів до освітньої практики, спрямованої на розвиток професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Вони вносять важливий вклад у розуміння того, як здоров'язбере- жувальні технології та методи можуть бути інтегровані в навчальні програми, сприяючи ефективному та безпечному професійному розвитку студентів.

Мета статті полягає у всебічному теоретичному аналізі та систематизації здоров'язбережувальних практик як ключового елемента у формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників.

Виклад основного матеріалу

У рамках теоретичного аналізу здоров'язбереження у професійній освіті важливим є ретельне визначення поняття «здоров'язбережувальні практики». В академічному контексті цей термін охоплює комплекс міждисциплінарних заходів та методик, спрямованих на оптимізацію фізичного, психологічного та соціального благополуччя учасників освітнього процесу, що є критично важливим для ефективного навчання та професійного розвитку. Ці практики базуються на комплексному підході, який включає не лише медичні або фізичні аспекти здоров'я, але й аспекти психологічного та емоційного благополуччя. Вони мають на меті створення оптимального середовища для навчання, в якому студенти та викладачі мають змогу досягти високого рівня продуктивності та самореалізації. Здоров'язбережувальні практики можуть включати різноманітні програми, наприклад, спрямовані на фізичну активність, збалансоване харчування, стрес-менеджмент, а також на створення безпечного та підтримуючого навчального середовища.

Згідно з сучасними науковими підходами, здоров'язбережувальні практики у професійній освіті повинні бути інтегровані таким чином, щоб вони сприяли не тільки фізичному, але й психоемоційному та соціальному розвитку особистості. Це сприяє формуванню комплексного усвідомлення здоров'я як важливої складової особистісного розвитку та професійної компетентності, забезпечуючи таким чином більш ефективне та гармонійне професійне зростання. У сфері освітніх досліджень значну увагу приділяється аналізу ролі здоров'язбереження у формуванні компетентностей здобувачів освіти. Вітчизняні науковці активно вивчають цей аспект, виходячи з гіпотези про прямий взаємозв'язок між фізичним, психологічним здоров'ям особистості та її навчальною та професійною ефективністю. Розглядаючи це питання, можна виділити кілька ключових напрямків [4].

Перший напрямок стосується впливу фізичного здоров'я на академічну успішність. В рамках цього напрямку українські науковці фокусуються на дослідженнях, які демонструють позитивний вплив регулярних фізичних вправ на когнітивні функції здобувачів освіти, такі як концентрація, пам'ять та швидкість обробки інформації. Другий напрямок включає в себе психологічний аспект здоров'язбереження. У цьому контексті досліджуються теорії та практики, які підкреслюють важливість психологічного благополуччя для навчальної мотивації та засвоєння матеріалу. Серед важливих теоретичних підходів можна виділити теорію самодетермінації, яка досліджує роль задоволення базових психологічних потреб у процесі навчання. Третій напрямок зосереджений на соціальних аспектах здоров'язбереження. Тут важливе місце займають дослідження, що аналізують вплив соціальної взаємодії та підтримки на розвиток комунікативних навичок та соціального благополуччя здобувачів освіти. Зокрема, вивчаються моделі соціального навчання та їх застосування у формуванні професійних компетентностей [6, с. 273].

У цілому, аналіз українських наукових досліджень і теорій в цій сфері підкреслює, що здоров'язбережувальні практики мають вирішальне значення для всебічного розвитку здобувачів освіти, формування їх професійних компетентностей та підготовки до майбутньої кар'єри. Такий підхід вимагає комплексної інтеграції здоров'язбережувальних ініціатив в освітні програми та навчальні плани, з урахуванням індивідуальних потреб та особливостей здобувачів освіти.

Концепція «компетентність» охоплює не лише розвиток певних навичок та знань, але й включає формування глибокого ціннісного ставлення та набуття практичного досвіду в заданій області. Відповідно, ефективне виховання здоров'язбережувальної компетентності вимагає від педагогів використання методів, які сприяли б не лише набуттю професійних навичок студентами, але й розвитку їхньої системи цінностей, включаючи етичні норми та моральні принципи. Таким чином, визначення ключових компетенцій для кваліфікованих робітників вимагає інтегрованого підходу, який охоплює різні аспекти професійної підготовки та розвитку. Основними складовими цих компетентностей є професійні та технічні навички, які безпосередньо пов'язані з конкретною професією або спеціальністю. Це включає знання та розуміння специфічних процесів, матеріалів, інструментів та технологій, необхідних у конкретній сфері діяльності. Крім технічних навичок, важливе місце займають загальні компетентності, такі як здатність до критичного мислення, розв'язання проблем, комунікативні навички та співпраця. Ці навички є фундаментальними для ефективної адаптації до змінних умов робочого середовища та успішної взаємодії у професійних командах. Не менш важливою є здатність до навчання та професійного розвитку, яка включає усвідомлення необхідності постійного оновлення знань та вмінь у відповідь на технологічні та економічні зміни. Крім того, у сучасному контексті здоров'язбережувальні компетентності, які включають розуміння та застосування принципів безпеки праці, здорового способу життя та профілактики професійних захворювань, набувають особливої актуальності [2].

Таким чином, професійні компетентності кваліфікованих робітників представляють собою комплексну сукупність професійних знань, практичних навичок, загальних і спеціалізованих умінь, які доповнюються особистісними якостями та ціннісним ставленням до професії та здоров'я.

Теоретичні підходи до інтеграції здоров'язбереження в освіту виходять з положення про необхідність створення голістичного навчального середовища, де підтримується тісний зв'язок між фізичним здоров'ям, психологічним благополуччям та професійним розвитком. В рамках таких підходів акцентується важливість розробки навчальних програм, які включають здоров'язбережувальні модулі, спрямовані на виховання свідомого ставлення до власного здоров'я, формування необхідних життєвих навичок та компетенцій, що сприяють професійному успіху та особистісному розвитку. Таким чином, інтеграція здоров'язбережувальних практик у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників є стратегічно важливим напрямком, що сприяє формуванню комплексної професійної компетентності, готовності до вирішення складних завдань та адаптації до постійно змінних умов робочого середовища [3].

Інтеграція здоров'язбережувальних практик у процесі формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників вимагає мультидисциплінарного підходу, який охоплює як розвиток технічних навичок, так і виховання ціннісного ставлення до здоров'я. Важливо розуміти, що компетентність у даному контексті передбачає не лише наявність спеціалізованих знань та вмінь, але й розвиток цілісного погляду на здоров'я як на особистісну та професійну цінність. З точки зору педагогічної методології, необхідно інтегрувати в навчальний процес такі елементи, які включають не тільки теоретичне вивчення основ здорового способу життя, але й практичні заняття, спрямовані на розвиток фізичного здоров'я та розуміння його значення для професійної діяльності. Це також передбачає організацію дискусій, тренінгів та рефлексивних сесій, де майбутні кваліфіковані робітники могли б обговорювати етичні аспекти здоров'язбереження, а також роль здорового способу життя у професійній діяльності. Такий комплексний підхід дозволить майбутнім кваліфікованим робітникам не тільки здобути необхідні професійні навички, але й розвинути глибоке розуміння важливості здоров'я, що є важливим елементом їхньої загальної компетентності. Така інтеграція відіграє ключову роль у підготовці висококваліфікованих фахівців, готових ефективно працювати в сучасних умовах, де здоров'я та безпека є пріоритетними [5, с. 38].

Вплив здоров'язбереження на навчальний процес майбутніх кваліфікованих робітників виявляється у покращенні їхньої здатності до концентрації, збільшенні енергійності та витривалості, що є важливими аспектами для ефективного освоєння професійних навичок. Крім того, здоровий спосіб життя сприяє розвитку стресостійкості та саморегуляції, які є ключовими для адаптації до вимог сучасного робочого середовища.

Як вже відмічалося, ключовим аспектом є включення в навчальні програми модулів, які фокусуються на основах здорового способу життя, важливості фізичної активності, правильного харчування, а також навичках управління стресом. Практичне застосування цих знань може бути реалізоване через інтерактивні семінари, майстер-класи та воркшопи, що дозволяють майбутнім робітникам безпосередньо застосовувати отримані знання в реальних умовах. Додатково, формування усвідомленого ставлення до здоров'я та безпеки на робочому місці може бути підсилене через дискусії та кейс-стаді. Важливим є також моніторинг та оцінка впливу введених здоров'язбережувальних ініціатив на загальне благополуччя та професійну компетентність майбутніх робітників.

Методики та підходи до інтеграції здоров'язбережувальних практик у процес професійного навчання включають ряд аспектів, що охоплюють психологічні, фізичні та соціально-емоційні компоненти. Психологічні аспекти зосереджуються на розвитку стратегій управління стресом та підвищенні психологічного благополуччя, які позитивно впливають на здатність до навчання та мотивацію. Фізичне здоров'я і безпека на робочому місці забезпечуються через впровадження заходів з охорони праці, регулярні фізичні вправи та забезпечення ергономічних умов роботи. Соціально- емоційні компетенції, такі як комунікаційні навички та командна взаємодія, розвиваються через групові заняття та активності, що сприяють взаємопідтримці та колективному навчанню. Важливим є також розгляд теорій мотивації та саморегуляції, які допомагають краще зрозуміти, яким чином здоров'язбережувальні практики можуть впливати на внутрішню мотивацію та самоорганізацію майбутніх кваліфікованих робітників у процесі їх професійного розвитку [1, с. 26].

Технологічні інновації відіграють ключову роль у процесах здоров'язбереження та освіти, особливо у контексті формування професійної компетентності кваліфікованих робітників. Застосування цифрових технологій, таких як мобільні додатки для моніторингу здоров'я, онлайн- платформи для підтримки психічного благополуччя та цифрові інструменти для планування раціонального харчування, значно підвищує ефективність управління особистим здоров'ям і добробутом.

Цифровізація освіти та інтеграція технологічних ресурсів в навчальний процес розширюють можливості для розвитку необхідних професійних навичок. Віртуальна реальність, інтерактивні платформи та електронні курси відкривають нові перспективи для навчання, стимулюючи розвиток критичного мислення, адаптивності та технічних компетенцій. Такі інновації роблять освіту більш гнучкою та доступною, відповідаючи на виклики сучасного робочого ринку та забезпечуючи кваліфікованих робітників необхідними знаннями та навичками.

Висновки

Отже, синтез основних теоретичних положень виявив, що інтеграція здоров'язбережувальних практик в професійну підготовку сприяє не лише поліпшенню фізичного та психологічного благополуччя майбутніх робітників, але й позитивно впливає на розвиток їхніх професійних компетенцій. Врахування фізичного здоров'я, психологічного благополуччя та соціально-емоційних навичок є ключовими для формування всебічно підготовленого фахівця.

Література

1. Загіка О. О. Оновлення змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників в сучасних умовах. Професійно-технічна освіта. 2012. №4. С. 25-29.

2. Здоров'язбережувальні технології в освітньому середовищі: колективна монографія / за заг. ред. Л.М. Рибалко. Тернопіль : Осадца В.М., 2019. 400 с.

3. Сухомлинський В. О. Здоров'я, здоров'я і ще раз здоров'я. Вибрані твори. в 5 т. Київ : Рад. шк., 1977. Т. 3: Роки дитинства. С. 103-111. (Серце віддаю дітям)

4. Формування інноваційного здоров'язбережувального освітнього середовища: досвід проектування і реалізації : матеріали круглого столу / упоряд. Н. А. Поліщук. Луцьк : ВІППО, 2018. 124 с.

5. Шукалюк Г. П. Практична реалізація принципу здоров'язбереження у професійній підготовці кваліфікованих робітників. Пошук ефективних форм, методів організації навчально-виробничого процесу, розробка, моделювання та реалізація освітніх технологій: матеріали обласного інтернет-семінару (12 листопада 2018 року). Рівне, НМЦ ПТО, 2018. С. 37-41.

6. Шукалюк Г. П. Розвиток здоров'язбережувальної компетентності здобувачів професійної освіти на уроках охорони праці. Збірник наукових праць УДТПУ. Умань: УДТПУ, 2018. ч.2. С. 272-281.

References

1. Zahika O. O. (2012). Onovlennia zmistu profesiinoi pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv v suchasnykh umovakh [Updating the content of professional training of qualified workers in modern conditions]. Profesiino-tekhnichna osvita. №4. S. 25-29. [in Ukrainian].

2. Zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii v osvitnomu seredovyshchi: kolektyvna monohrafiia (2019) [Health-saving technologies in the educational environment: a collective monograph] / za zah. red. L.M. Rybalko. Ternopil : Osadtsa V.M. 400 s. [in Ukrainian].

3. Sukhomlynskyi V. O. (1977). Zdorovia, zdorovia i shche raz zdorovia [Health, health and once again health]. Vybrani tvory. v 5 t. Kyiv : Rad. shk. T. 3: Roky dytynstva. S. 103-111. (Sertse viddaiu ditiam). [in Ukrainian].

4. Formuvannia innovatsiinoho zdoroviazberezhuvalnoho osvitnoho seredovyshcha: dosvid proektuvannia i realizatsii : materialy kruhloho stolu (2018). [Formation of an innovative health-preserving educational environment: design and implementation experience: materials of the round table] / uporiad. N. A. Polishchuk. Lutsk : VIPPO. 124 s. [in Ukrainian].

5. Shukaliuk H. P. (2018). Praktychna realizatsiia pryntsypu zdoroviazberezhennia u profesiinii pidhotovtsi kvalifikovanykh robitnykiv [Practical implementation of the principle of health protection in professional training of qualified workers]. Poshukefektyvnykhform, metodiv orhanizatsii navchalno-vyrobnychoho protsesu, rozrobka, modeliuvannia ta realizatsiia osvitnikh tekhnolohii: materialy oblasnoho internet-seminaru (12 lystopada 2018 roku). Rivne, NMTs PTO. S. 37-41. [in Ukrainian].

6. Shukaliuk H. P. (2018). Rozvytok zdoroviazberezhuvalnoi kompetentnosti zdobuvachiv profesiinoi osvity na urokakh okhorony pratsi [Development of health-preserving competence of vocational education students in occupational health and safety classes]. Zbirnyk naukovykh prats UDTPU. Uman: UDTPU. ch.2. S. 272-281. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru