Розвиток творчого потенціалу особистості на заняттях з дисципліни "Безпека життя і діяльності"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Розвиток творчого потенціалу особистості на заняттях з дисципліни “безпека життя і діяльності”

Тетяна Пепельніцина

кандидатка педагогічних наук, доцентка викладачка кафедри загальнонаукових та інженерних дисциплін,

Світлана Підгайчук

кандидатка технічних наук, доцентка, доцентка кафедри загальнонаукових та інженерних дисциплін

м. Хмельницький

Анотація

У статті наведено аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Установлено, що формування творчої активності майбутніх захисників кордону - це складний творчий процес, який ґрунтується на важливих педагогічних принципах (індивідуалізації, саморозвитку, самонавчання й самоосвіти, сприянні розвитку внутрішньої мотивації, цілісності та структурності) і потребує інтенсивного пошуку умов, що спонукали б до розкриття потенційних можливостей особистості курсанта, до творчої активності як у навчальній, так і у професійній діяльності.

Наведено аналіз застосування різних активних методів навчання під час викладання дисципліни “Безпека життя і діяльності”. Детально розглянуто такі підходи в різних темах дисципліни та обґрунтовано вплив цих методів на більш повне розкриття творчого потенціалу, інтелектуальних можливостей майбутніх прикордонників. Активні методи навчання роблять процес засвоєння знань цікавим і комфортним. Відмічено особливу роль дослідницького методу, який застосовано в низці практичних та лабораторних робіт з дисципліни. Проаналізовано зв'язок теоретичного матеріалу з дослідженнями, які проводяться в дійсних умовах з конкретними завданнями професійної служби майбутніх прикордонників. Особлива увага надано проблемам, які виникають у процесі засвоєння матеріалу з розділів долікарської допомоги. У роботі наведено сучасний підхід та перспективи для удосконалення викладання цієї теми. Також наголошено, що використання приладів забезпечує формування творчої активності курсантів під час вивчення матеріалу другого модуля дисципліни “Основи фізіології праці та службової безпеки”. Відповідно удосконалення методів викладання пов'язуємо з застосуванням низки сучасних приладів, збільшенням практичної складової у структурі дисципліни, неперервною роботою над професійним рівнем викладачів.

Ключові слова: творчий потенціал; творча особистість; безпека життя і діяльність; долікарська допомога; прилади.

Abstract

Pepelnitsyna T., Pidhaichuk S. Creative Potential Development Of Personality In Civil Defence Discipline

The article presents an analysis of the scientific and pedagogical literature on the problem of research. It is established that the formation of creative activity of future border defenders is a complex creative process based on important pedagogical principles (individualization, self-development, self-learning and self-education, promoting internal motivation, integrity and structure) and requires intensive search for conditions that reveal potential opportunities of the cadet's personality, to creative activity both in educational, and in professional activity.

The analysis of application of various active methods of training at teaching of discipline “Civil defence” is shown. Such approaches in various

thematic disciplines are considered in detail and the influence of these methods on fuller disclosure of creative potential, intellectual abilities of future border guards is substantiated. Active teaching methods are making the process of learning interesting and comfortable. The special exploratory role of the method, which is practically used in a number of laboratory and practical works in the discipline, is noted. The connection of the theoretical material with the research that is reflected in the current conditions with the specific tasks of the professional service of future border guards is analyzed. Special attention is given to the problems that oc- cure with the learning process from first aid sections. The paper presents a modern approach and aspects for improving the teaching methods of this topic. The paper declares that the formation of creative activity of cadets in the study of material of second modular discipline “Fundamentals of physiology of labor and job security” provides the use of devices. Respectively the improvement of teaching methods is associated with the use of a number of modern devices, increasing the practical component in the structure of the discipline, and continuous work on the professional level of teachers.

Key words: creative potential; creative personality; civil defence; first aid; devices.

Вступ

Основним завданням вищої освіти є формування творчої особистості спеціаліста, який здатний до саморозвитку, самоосвіти та інноваційної діяльності. навчання безпека інтелектуальний прикордонник

Суспільний запит на творчу особистість актуалізував проблему формування творчої активності як професійно важливої якості майбутніх офіцерів-прикордонників.

Постановка проблеми. У нештатних ситуаціях і екстремальних умовах, на які так багата військова дійсність, від офіцера-прикордонника вимагається вияв розумної ініціативи, прийняття в умовах неповної та суперечливої інформації нестандартного, часом не передбаченого інструкцією, рішення. Уміння діалектично мислити, самостійно аналізувати явища і процеси, ініціативність і розвинена творча уява належать до числа професійно важливих якостей офіцера. Від його здатності своєчасно приймати правильні нешаблонні рішення та рішуче, зі знанням справи діяти у складній ситуації залежить успіх виконання всіх службових завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Природа творчості та проблеми її розвитку завжди цікавили представників педагогічної науки. Дослідники вивчають співвідношення поняття педагогічної творчості із супровідними ознаками, властивостями, якостями особистості (В. Крутецький, В. Лісовська, М. Поташник, Л. Степанко тощо), розглядають індивідуальний стиль діяльності особистості як найважливішу ознаку її творчого характеру (Є. Клімов, В. Мерлін, Н. Петров, Я. Пономарьов, Г. Філонов), з'ясовують механізм взаємозв'язку творчого мислення і педагогічної майстерності (Ю. Азаров, В. Загвязин- ський, І. Зязюн, Н. Тарасевич тощо), розвиток науково-педагогічного стилю мислення як першооснови становлення творчої особистості (Ю. Чабанський, В. Сластьонін, Г. Щукіна тощо), суб'єктивні аспекти педагогічної творчості, види та механізми педагогічної імпровізації (І. Зязюн, В. Кан-Калик, М. Нікандров тощо), педагогічні умови, шляхи і засоби формування творчої особистості (О. Бодальов, Н. Кичук, М. Демінчук, Л. Лузіна, О. Мороз, В. Рибалко тощо), методики виявлення і розвитку творчих якостей особистості, вивчення обдарованості (В. Моляко, П. Перепелиця, М. Смульсон, М. Холодна тощо) [1, с. 90-91]. Також серед низки факторів, які впливають на становлення та реалізацію творчого потенціалу особистості є можливість застосування педагогічних технологій у навчальному процесі, відомий педагог-дослідник М. Кларін зауважує, що технологічний підхід до навчання має на меті сконструювати навчальний процес, відштовхуючись від заданих вихідних установок: соціального замовлення, освітніх орієнтирів, мети та змісту освіти [2]. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення процесу - викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО) [3]; педагогічна технологія - опис процесу досягнення планованих результатів навчання.

Якщо розглядати поняття “творчість” із педагогічної точки зору, то це “продуктивна людська діяльність, що здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення”. Розвиток творчого потенціалу діяльності є “важливою умовою культурного процесу суспільства й виховання людини” [4, с. 271]. На думку В. Давидова, теоретичне мислення “є фундаментом творчого ставлення людини до дійсності”. Педагоги визначили, що творчість учнів передбачає вміння [1, с. 144-152] бачити проблему, а також знаходити нові способи вирішення конкретних і навчальних завдань у нестандартній ситуації. Творчість у навчальному процесі вчені традиційно визначають як форму діяльності людини, спрямовану на створення якісно нових цінностей, що мають суспільне значення та важливі для формування особистості як суспільного суб'єкта. Творчістю може бути як “відкриття для інших”, так і “відкриття для себе”.

Метою статті є визначення підходів та засобів для розвитку творчого потенціалу особистості курсанта під час вивчення дисципліни “Безпека життя і діяльності”, що є необхідною складовою професійної підготовки майбутнього офіцера.

Теоретичні основи дослідження

Беручи до уваги різні підходи до тлумачення поняття “творчість”, ми визначимо творчість як результативну діяльність особистості у створенні якісно нових матеріальних і духовних цінностей, у виявленні нових властивостей, закономірностей і методів дослідження нашого буття, нових ефективних способів розв'язання суспільних проблем і професійних завдань.

Педагогічний процес у вищому військовому навчальному закладі спрямований на формування творчої активності особистості майбутнього офіцера. Це процес творчого взаєморозвитку всіх учасників освітньої діяльності: викладач розкриває свій професійно значущий внутрішній потенціал через формування творчої особистості курсанта. Характерною рисою творчої майстерності викладача вважаємо спеціальну спрямованість на розвиток потенційних творчих можливостей майбутніх офіцерів-прикордонників, яка зумовлює особливий вибір змісту, методів, форм і засобів педагогічної діяльності, що забезпечують їх творче саморозкриття і формування творчої активності, а також розвиток тих мотивів, особистісних якостей і здібностей, які сприяють успішній творчій професійній діяльності. Маємо на увазі активізацію навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіце- рів-прикордонників, що передбачає пошук та активне впровадження нових ефективних технологій навчання, методик, інноваційних підходів, зміну пріоритетів у навчально-виховному процесі. Методи й засоби, як переконливо свідчить аналіз наукової літератури, є найважливішими компонентами педагогічного керування розвитком творчої активності суб'єктів навчання. Методи навчання - це способи сумісної діяльності викладачів і курсантів, вони спрямовані на вирішення завдань навчання.

Під час вибору методів навчання, на наш погляд, важливо враховувати мету власне процесу навчання. Засвоєння знань й способів діяльності може відбуватися на трьох рівнях: усвідомленого сприйняття та запам'ятовування, що ззовні виявляється в точному та близькому до оригіналу відтворенні навчального матеріалу, на рівні застосування знань і способів діяльності за зразком або в подібній ситуації, а також на рівні творчого застосування знань і способів діяльності. В аспекті досліджуваної проблеми на особливу увагу заслуговують методи навчання “третього рівня”, під якими розуміємо методи розвитку креативності особистості, активізації творчого мислення, методи стимулювання творчої активності [5, с. 2-9].

Переважна більшість науково-педагогічних працівників переконана, що чим більше у навчальному процесі НАДПСУ застосовано частково-пошукових і дослідницьких методів, тим вищим буде рівень сформованості творчої активності у курсантів. Серед ефективних методів і форм викладання загальнонаукових дисциплін (наприклад, дисципліна “Безпека життя і діяльності”) для формування творчої активності викладачі називають проблемні, діалого-дискусійні методи навчання, “мозковий штурм”, самостійну роботу, “круглі столи”, навчальні ігри, вікторини, творчі завдання різного рівня складності тощо.

У роботі з формування творчої активності курсантів на практичних та лабораторних заняттях з БЖД доцільно використовувати такі елементи евристичної діяльності, коли особистісна орієнтація військової освіти переносить акцент з інформаційного на дослідницьке навчання. У цьому аспекті ми відзначаємо важливу роль дослідницького методу в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів, адже він (метод) створює умови для розвитку творчої активності курсантів, сприяє формуванню інтелектуальних здібностей, основних професійно-комунікативних умінь, творчої самостійності тощо.

Саме дослідницький метод застосовано в низці практичних та лабораторних робіт з дисципліни “Безпека життя і діяльності”, яка входить до обов'язкових дисциплін бакалаврських освітніх програм спеціальностей “Безпека державного кордону”, “Телекомунікації та радіотехніка” тощо.

Результати дослідження

Для досягнення курсантами програмних результатів навчання з організації заходів щодо безпеки життєдіяльності підрозділу та персоналу в різних умовах необхідно надати не тільки знання щодо організації таких заходів, а й розуміння та здатність інтерпретувати вивчений матеріал, уміти формулювати висновки із проведених розрахунків та інших джерел інформації, прогнозувати майбутні наслідки, застосовувати та могти використати вивчений матеріал для формулювання ідей і концепцій розв'язання конкретних задач.

Важливим є уміння аналізувати отриману інформацію, вміти розбивати її на компоненти, розуміти їх взаємозв'язки та структуру, бачити помилки у логіці міркувань, різницю між фактами та наслідками, оцінювати значимість отриманих даних, синтезувати висновки, оцінювати рішення під час розв'язання спеціалізованих задач і практичних проблем. Саме базуючись на таких аспектах, нами було розроблено та впроваджено в навчальний процес вивчення дисципліни “Безпека життя і діяльності” доповнення та нововведення до вивчення деяких тем. Так, надання теоретичних знань з питання “Формування мікроколективів для виконання функціональних обов'язків” було вдосконалено дослідженнями з визначення типу темпераменту курсантів групи. Дослідження біоритмічного типу працездатності та визначення кризових днів фізичного, емоційного та інтелектуального циклів у житті військовослужбовця - логічна основа оптимізація формування плану ОСД.

Демонстрація негативного впливу тютюнопаління на організм людини за рахунок проведених досліджень, на основі наданої викладачем змодельованої задачі щодо покриття легенів людини частинками шкідливих речовин, підсилило сприйняття курсантами застережень щодо шкоди паління.

Цікавою і необхідною для забезпечення безпеки є задача щодо розрахунку парів ртуті, які утворюються у разі розбиття термометра. Після проведених розрахунків курсанти усвідомили термін, протягом якого пари ртуті будуть у приміщенні вище значень ГДК. Це спонукає до більш чітких, швидких і вмотивованих дій щодо демеркулізації.

Теоретичні аспекти надання долікарської допомоги були б малоефективними без проведення лабораторних робіт щодо накладання найпростіших пов'язок, без практичних навичок із зупинки кровотечі, правильних дій у разі переломів, вивихів, без уміння проводити реанімаційні заходи не теоретично, а із застосуванням макетів. Тому запропоновано підсилити додатковими лабораторними роботами надання теоретичних знань щодо долікарської допомоги у разі вогнепальних поранень, травмах, нещасних випадків. Курсант повинен володіти методами та технікою порятунку, переміщенням і перевезенням потерпілого.

Особливе місце для формування творчої активності курсантів займає використання приладів у процесі викладення матеріалу другого модуля дисципліни “Основи фізіології праці та службової безпеки”.

Так, робота “Дослідження метереологічних умов у робочих приміщеннях” набуває практичного спрямування із застосуванням відповідних приладів: психрометра Августа, аспіраційного психрометра (психрометра Асмана), кататермометра, барометра.

Дослідження природного та штучного освітлення приміщень із застосуванням таблиць з нормативними значеннями природної та штучної освітленості стає цікавою і більш зрозумілою з використанням люксметрів. Курсант не тільки вчиться працювати з приладами, а й проводить аналіз, робить висновки, логічно мислить.

Розроблена візуалізація практичної роботи “Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об'єкті з виливом (викидом) сильнодійних отруйних речовин” дозволяє більш якісно розраховувати хімічну обстановку під час аварії на хімічно небезпечних об'єктах, визначити розміри можливих уражень території залежно від метеорологічних та інших умов (розташування об'єкта, його штучного захисту).

В основному наведені дослідження проводяться безпосередньо на заняттях. Однак, необхідно розширювати дослідницьку базу для проведення лабораторних робіт. Це стосується застосування дозиметрів для встановлення рівня радіаційного забруднення, більш глибшого здобуття практичних навиків з надання долікарської допомоги. З цією метою в наступному навчальному році такі зміни враховано і кількість лабораторних робіт збільшена. Викладачі також проходять спеціальні курси підвищення кваліфікації, що дозволить організувати проведення лабораторних робіт на високому професійному рівні.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив встановити, що формування творчої активності майбутніх захисників кордону - це складний творчий процес, який ґрунтується на важливих педагогічних принципах (індивідуалізації, саморозвитку, самонавчання й самоосвіти, сприяння розвитку внутрішньої мотивації, цілісності й структурності) і потребує інтенсивного пошуку умов, що спонукали б до розкриття потенційних можливостей особистості курсанта, до творчої активності як у навчальній, так і у професійній діяльності.

Наведено аналіз застосування різних активних методів навчання під час викладання дисципліни “Безпека життя і діяльності”. Формування творчої активності майбутніх офіцерів-прикордонників стає більш результативним. Такий підхід допомагає якнайповніше розкрити творчий потенціал, інтелектуальні можливості майбутніх прикордонників, робить процес засвоєння знань цікавим і комфортним.

Удосконалення методів викладання пов'язуємо із застосуванням низки сучасних приладів, збільшенням практичної складової у структурі дисципліни, неперервною роботою над професійним рівнем викладачів.

Список використаних джерел

1. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник. Київ : Міле- ніум, 2006. 346 с.

2. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии (анализ зарубежного опыта). Рига : Эксперимент, 1998. 180 с.

3. Reingold R. The General Education Curriculum in U. S. Colleges and Universities from 1975 to 2000. Eurocentrism versus Multiculturalism and their impact on curriculum models in California. Boston, MA : Houghton Mifflin, 2000. 401 p.

4. Гончаренко С. У Український педагогічний словник / гол. ред. С. Г. Головко. Київ : Либідь, 1997. 374 с.

5. Моляко В. О. Психологічна теорія творчості. Обдарована дитина. 2004. № 6, С. 2-9.

References

1. Sysoieva S. O. (2006). Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Fundamentals of pedagogical creativity]. Kyiv : Milenium. [in Ukrainian]

2. Klarin M. V. (1998). Innovatsii v mirovoj pedahohyke: obuchenie na osnove issledovanyia, ihru i diskussii (analiz zarybezhnoho oputa) [Innovations in world pedagogy: learning based on research, games and discussions (analysis of foreign experience)]. Riga : Eksperiment. [in Russian]

3. Reingold R. (2000). The General Education Curriculum in U. S. Colleges and Universities from 1975 to 2000. Eurocentrism versus Multiculturalism and their impact on curriculum models in California. Boston, MA : Houghton Mifflin, USA. [in English]

4. Honcharenko S. U. (1997). Ukrainskyj pedahohichnyj slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv : Lybid. [in Ukrainian]

5. Moliako V. O. (2004). Psychological theory of creativity. Gifted child, no. 6, pp. 2-9. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru