Сформованість здоров’язбережувального середовища у закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сформованість здоров'язбережувального середовища у закладах загальної середньої освіти

Formation of health-saving environment of institutions of general secondary education

Бережна Т.І.

Кандидат педагогічних наук, старший дослідник,

вчений секретар,

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,

м. Київ

Tamila Berezhna

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Scientific Secretary State Scientific Institution «Institute of Education Content Modernization»,

Kyiv, Ukraine

У статті з'ясовано стан сформованості здоров'язбережувального середовища закладів загальної середньої освіти України. Охарактеризовано рівень сформованості змістовно-технологічного, матеріально-технічного, соціального компонентів здоров'язбережувального середовища та рівень підготовленості учителів до впровадження здоров'язбережувальних технологій в освітній процес закладів загальної середньої освіти України. З'ясований рівень готовності вчителів до формування здоров'язбережувального середовища закладів загальної середньої освіти України свідчить про необхідність посилення роботи з педагогами. Дослідження підтверджує припущення, що учні мають певні, відповідні їхньому віку навички ведення здорового способу життя, дотримуються норм і правил здорової поведінки, значна частина їх готова до сприйняття нових додаткових знань щодо оздоровчої діяльності. Практично кожен третій з них має стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, готовий не лише сам жити за законами здорової людини, але й допомагати в дотриманні цих законів іншим. Але п'ята частина опитаних мають недостатні знання щодо здоров'я як найвищої особистісної цінності. З'ясовано, що готовність учнів до оздоровчої діяльності, дотримання норм і правил здорової поведінки, володіння навичками здорового способу життя зумовлюється їхніми віковими особливостями, рівнем знань, а також участю у цій діяльності батьків, учителів, інших значущих для них осіб. Результати експерименту переконливо засвідчили, що рівень сформованості здоров'язбережувального середовища у закладах загальної середньої освіти України є Причинами такого стану є: недостатній рівень готовності вчителів до здійснення завдань здоров'язбережувального навчання і виховання, а також недостатня участь батьків у діяльності закладів загальної середньої освіти щодо формування та розвитку фізично, психічно, духовно і морально здорових особистостей їхніх дітей. Ключові слова: здоров'язбережувальне середовище; здоров'язбережувальні технології; компоненти; учні; вчителі.

The article clarifies the state of the formation of the health-preserving environment of the general secondary education institutions of Ukraine. The level of formation of content-technological, material-technical, and social components of the health-preserving environment and the level of preparedness of teachers for the implementation of health-preserving technologies in the educational process of general secondary education institutions of Ukraine are characterized. The clarified level of readiness of teachers to create a health-preserving environment in general secondary education institutions of Ukraine indicates the need to strengthen work with teachers.

The study confirms the assumption that students have certain age-appropriate skills for leading a healthy lifestyle, adhere to the norms and rules of healthy behavior, and a large part of them are ready to receive new additional knowledge about health-related activities. Almost every third of them have a strong motivation for a healthy lifestyle and are ready not only to live according to the laws of a healthy person but also to help others in observing these laws. However, a fifth of the respondents have insufficient knowledge about health as the highest personal value. It has been found that the readiness of students for health activities, compliance with norms and rules of healthy behavior, and mastery of healthy lifestyle skills is determined by their age characteristics, level of knowledge, as well as the participation in these activities of parents, teachers, and other important persons for them. The results of the experiment convincingly proved that the level of formation of a health-preserving environment in general secondary education institutions of Ukraine is The reasons for this state are the insufficient level of readiness of teachers to carry out the tasks of health-preserving education and upbringing, as well as the insufficient participation of parents in the activities of general secondary education institutions regarding formation and development of physically, mentally, spiritually and morally healthy personalities of their children. Key words: health-saving environment; health-saving technologies; component; pupils; teachers.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

здоров'язбережувальне освітнє середовище заклад освіти

Зміни в соціально-політичних і економічних умовах життя в Україні, зумовлюють необхідність інноваційного підходу до системи навчання та виховання в галузі освіти, розробок і впровадження нових педагогічних технологій, що сприятимуть цілісному, розвитку особистості учнів, їх самореалізації та соціальному зростанню.

З огляду на це, реформування сучасної системи освіти зорієнтоване на забезпечення умов для розвитку здорової особистості.

Досягненню цієї мети сприятиме створення здоров'язбережувального середовища кожного закладу освіти, формування в учнів ціннісного ставлення до власного здоров'я, оволодіння вміннями і навичками ведення здорового способу життя.

Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі від 25 травня 2020 р. № 195/2020 наголошує на важливості створення необхідних умов забезпечення якісних освітніх та медичних послуг, які сприятимуть реалізації інтелектуального, фізичного, соціального, емоційного розвитку та потенціалу учнів, впливатимуть позитивно у майбутньому на стан громадського здоров'я, економіки та демографії в цілому в Україні [12].

Головним концептом реалізації поставлених завдань є загальнонаціональна програма Президента України «Здорова Україна», яка передбачає розв'язання завдань, а саме: здорове та практичне суспільство шляхом створення умов для розвитку рухової активності, спорту, фізичного, психічного здоров'я [6].

На важливості реалізації нових методів навчання наголошується і в Концепції Нової української школи [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблемі створення здоров'язбережувального освітнього середовища присвячені наукові праці Л. Бережної, Ю. Бойчука, К. Вариводи, О. Ващенко, С. Дудко, В. Ільченка, Н. Коцур, Г. Мешко [7], С. Омельченко, В. Оржеховської, Л. Руденко [11] та ін. Здоров'язбережувальні педагогічні технології стали предметом вивчення О. Дубогай [3], Л. Іванової [5], Т Шаповалової [13], та інших. Дослідники обґрунтовують умови успішного функціонування здоров'язбережувального освітнього середовища у закладах освіти, досліджують вплив середовища на формування особистості дітей, висвітлюють зміст здоров'язбережувальної діяльності педагогів та впровадження у практику роботи закладів освіти здоров'язбережувальних технологій.

Крім того, науковці наголошують, що тривалі реформи та відсутність стабільності в сучасній системі освіти негативно впливають на стан здоров'я дітей.

Результати різних досліджень дозволяють стверджувати, що традиційна система освіти більшою мірою зорієнтована на здобуття знань та інформації, ніж на формування здоров'язбережувального середовища, осмислення вибору власної здоров'язбережувальної поведінки учнями, практичного засвоєння правил комфортних відносин у дитячому колективі.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Серед об'єктивних і суб'єктивних причин різкого зниження рівня здоров'я учнів є глибока соціально-економічна криза, військові дії на території України, зниження матеріального добробуту значної частини населення, погіршення екологічної ситуації, незадовільна матеріально-технічна база закладів освіти, збільшення навчального навантаження, розумові перена- вантаження, низька фізична активність, відсутність у багатьох дітей пріоритету здоров'я та мотивації на здоровий спосіб життя, як провідного чинника збереження і зміцнення здоров'я. Тому дослідження сформованості здоров'язбережу- вального середовища у закладах освіти набуває актуальності.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою є аналіз стану сформованості здоров'язбережувального середовища закладів загальної середньої освіти України.

Виклад основного матеріалу дослідження

здоров'язбережувальне освітнє середовище заклад освіти

Сучасне суспільство потребує нагальних змін, і провідна роль у цьому процесі належить освітній системі країни, покликаної підготувати молоде покоління до успішної життєдіяльності у мінливому світі. Саме тому головною цінністю сучасної освіти стає розвиток у дітей потреби й можливості вийти за межі вивченого, здатності до реалізації творчого потенціалу, спрямованості на постійний саморозвиток. На передній план виходить особистість, яка свідомо обирає індивідуальну освітню траєкторію відповідно до власних інтересів і здібностей, що визначають його освітні потреби. А забезпечити успішну реалізацію окреслених завдань можливо лише за умови створення у закладі освіти здоров'язбере- жувального середовища.

Формування здоров'язбережувального середовища у закладі загальної середньої освіти якраз і спрямоване на подолання кризового стану здоров'я дітей в Україні. Реалізація в освітньому процесі концептуальних положень, ідей здоров'язбережувальної педагогіки передбачає послідовне формування здоров'язбережуваль- ного середовища. Завдяки розвитку і забезпеченню усіх його компонентів, впровадження здоров'язбережувальних технологій, а також виховання в учнів культури здоров'я, під якою ми розуміємо не тільки знання щодо збереження та зміцнення власного здоров'я, що досягається в результаті навчання і виховання, а й практичне втілення потреби вести здоровий спосіб життя, піклуватися про власне здоров'я.

У відповідь на всі проблеми ключовими в цьому аспекті є саме нормативні документи, які наголошують на необхідності збереження й зміцнення здоров'я молодого покоління та розбудови безпечного і здоров'язбережувального освітнього середовища у Новій українській школі. їхнє завдання полягає у тому, щоб скоординувати зусилля закладу освіти, сім'ї, громадськості, всіх зацікавлених центральних, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на формування здоров'язбережувального середовища у закладі загальної середньої освіти, позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя та культури здоров'я в учнів.

Дослідниця Руденко Л. зазначає, що створення здоров'язбережувального середовища у закладі освіти потребує впровадження системи психолого-педагогічних заходів, спрямованих на те, щоб захистити всіх учасників освітнього процесу від можливих загроз їхньому психічному і фізичному здоров'ю. Авторка пропонує акцентувати увагу на психологічному супроводі освітнього процесу як одному із провідних чинників забезпечення його здоров'язбережувального ефекту [11].

На думку Мешко Г функціонування здоров'язбережувального освітнього середовища у закладі освіти дасть змогу зміцнювати здоров'я учнів, формувати культуру їх здоров'я, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров'я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи для забезпечення здоров'я учнів [7].

Дослідження стану сформованості здоров'язбережувального середовища закладів загальної середньої освіти було розпочато завдяки аналізу та узагальненню досвіду роботи 35 закладів освіти.

За результатами проведено аналізу, з'ясовано, що діти незатишно почувають себе в умовах кабінетної системи. Перебігаючи із кабінету в кабінет на урок з важкими ранцями, вони не лише позбавлені можливості відпочити, але й не мають свого постійного, персоналізованого місця. Відчуженість від середовища спричиняє розвиток відчуженості від школи, навчання і це, на сьогодні, є дуже поширеним явищем.

Аналіз шкільної документації (плани роботи, накази, протоколи педагогічних рад, збори батьківської громадськості) свідчить, що фактор впливу освітнього середовища практично не враховується. Це призводить до порушення принципу системності в управлінні закладом освіти. Недостатньо уваги цьому важливому чиннику якості освіти приділено і в нормативних документах освітньої галузі. Особливо коли йдеться про критерії оцінювання діяльності закладів освіти.

Для учнів здоров'язбережувальне середовище це, насамперед, той світ, який існує у спілкуванні, комунікації, у різних взаємозв'язках дітей і дорослих. На цей аспект шкільного середовища вказував О. Захаренко: „...У школі учню має бути так, як в батьківській хаті. До школи він має бігти, а не йти, знаючи, що в школі він пізнає, відкриває свою сутність в цьому мінливому світі [4, с. 215].

Проведений аналіз у процесі дослідження діяльності закладів загальної середньої освіти України дозволив зробити висновок, що кожен заклад має свою організаційну та функціональну систему щодо організації освітнього процесу, що спрямований на забезпечення здоров'язбережу- вального середовища для навчання й виховання дітей, але ще недостатньо уваги приділяється формуванню й розвитку фізично, психічно, соціально і духовно здорової особистості учня зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, культуру здоров'я.

У ході дослідження було визначено наступні компоненти сформованості здоров'язбережувального середовища закладу освіти: матеріально-технічний, змістовно-технологічний, соціальний.

Аналіз забезпеченості матеріально-технічного компонента проводився за щорічними аналітичними звітами закладів загальної середньої освіти, що надсилалися органам управління освітою, та за результатами анкетування адміністрації й педагогічних колективів цих закладів.

Відповідно до означених звітів, класні кабінети обраних експериментальних закладів освіти, відповідають Положенню про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України за № 601 від 20.07.2004 р. [8], Державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу Дер- жСанПіН 5.5.2.008-01, які погоджені листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 р. за № 1/12-1459 [10], у них створені необхідні умови для занять.

У всіх досліджуваних закладах є рекреаційні дозвіллєві зони, спортивні зали функціонують у двозмінному режимі і забезпечують учням можливість заняття фізичною культурою у позауроч- ний час.

Було проаналізовано забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності учасників освітнього процесу, а також - мікроклімат робочої зони навчальних кабінетів (зокрема, температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, а також гранично допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони кабінетів (класів) та освітлення робочих місць).

Зазначимо, що у всіх кабінетах (класах), де здійснюється навчальна діяльність з витратою енергії не більше 150 ккал/год (легкі фізичні роботи категорії 1а), тобто роботи, які виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним навантаженням. Порівняння одержаних показників мікроклімату з нормативними, визначеними органами санітарного нагляду у встановленому порядку свідчить, що лише у 37% кабінетів повністю витримуються санітарно-гігієнічні норми (температура повітря - 22-240С; відносна вологість повітря 40-60%; швидкість руху повітря не більше 0,1 м/сек.). Практично у кожній другій класній кімнаті (у 9-ти із 18-ти обстежених) зафіксовано незначні порушення (температура повітря нижче 180С, а відносна вологість повітря становить 30-40 %); 23 % робочих кімнат мають високу вологість (70-80 %), низьку температуру (18-190С) та вищу від допустимої швидкість руху повітря (0,2-03 м/сек.). У зимовий період, при зниженні температури повітря нижче від нормативно допустимої, тривалість занять у цих приміщеннях скорочується або вони відбуваються в інших приміщеннях.

Проаналізовано також освітлення класних кімнат, яке складається, як правило, з природного та штучного освітлення. Природне освітлення створюється розсіяними і частково прямими сонячними променями, які надходять через вікна (кожен клас має не менше 3-х вікон, площа кожного з них - біля 4 м2). Для захисту від прямого сонячного проміння у всіх класних кімнатах використовуються світлі жалюзі. З метою досягнення найкращого денного освітлення стіни і стелю пофарбовано у світлі кольори (білий, блідо-рожевий, беж). Штучне освітлення кабінетів створюється за допомогою електричних світильників (7-9 на одну класну кімнату), а також настільних ламп. Дизайн та естетичне оформлення приміщення закладів загальної середньої освіти здійснено відповідно до нормативних актів та дотримано в єдиному стилі.

Отже, сформованість матеріально-технічного компоненту відповідає нормативним правилам і вимогам.

У зв'язку з тим, що провідна роль у формуванні здоров'язбережувального середовища належить вчителю, були опитані 212 педагогів з різних регіонів України щодо їх готовності до участі у цьому процесі. Це було здійснено за допомогою анкети, яка визначала мотивацію та рівень їхньої готовності до здоров'язбере- жувальної діяльності. У бесідах із вчителями, класними керівниками з'ясувалося, що однією зі складових змістовно-технологічного компонента здоров'язбережувального середовища є різні традиційні форми позакласних заходів: екскурсії, конкурси для учнів, проведення «Днів здоров'я», акцій, організація спортивних змагань; відвідування учнями гуртків, секцій, заходів оздоровчого спрямування. Було з'ясовано, що здо- ров'язбереження у закладах освіти здійснюється за традиційною схемою. Сучасні форми виховної роботи, які найбільше зацікавлюють учнів, впроваджуються тільки третиною вчителів.

Як свідчать отримані результати, 36,8% вчителів на перше місце ставлять проведення годин спілкування, бесід з питань, що стосуються збереження, зміцнення здоров'я, профілактики захворювань, гігієни; 23,8% з них щодо формування в учнів навичок здорового способу життя, культури здоров'я надають перевагу їхньому залученню до масових заходів класу або школи (походи, акції, змагання). Для 17,5% учителів головним напрямом здоров'язбережувальної діяльності є участь у роботі органів учнівського самоврядування; для 13,9% - у роботі спортивних гуртків і секцій; 8% учителів надають перевагу індивідуальній роботі з учнями та їхніми батьками [1].

Аналіз отриманих результатів засвідчує, що методикою навчання і виховання в учнів здорового способу життя на засадах життєвих умінь, яка враховує психологічні та вікові особливості їхнього розвитку, володіє тільки третина опитаних вчителів; 30,27% з них впроваджують здо- ров'язбережувальні технології в освітній процес, а 51,4% - не приділяють достатньої уваги цій діяльності [1].

Загальна картина, що склалася в ході оцінки сформованості змістовно-технологічного компонента, дозволяє зробити висновок щодо уявлень вчителів про організацію навчання і виховання учнів на засадах життєвих умінь і навичок. Вони вважають, що ця діяльність має здійснюватися на уроках біології, хімії, фізики, історії, фізичної культури (49,8%); а також на прикладах історичних осіб, літературних героїв (7,8%); завдяки засобам масової інформації (16,9%); у процесі спілкування та під час зустріч учнів з відомими людьми України (18,6%) [1].

Проведені опитування, анкетування з учителями засвідчили, що більшість вчителів не зовсім правильно розуміють сутність і завдання здо- ров'язбережувальної діяльності. Як засвідчив аналіз результатів дослідження, тільки значна частина вчителів володіє здоров'язбережуваль- ними технологіями, технологіями проєктування, проведення диспутів і дискусій, диференційованого та різнорівневого навчання. У щоденній практичній діяльності вони надають перевагу традиційним формам і методам навчання та виховання учнів.

З'ясовано, що 68,8% вчителів добре обізнані з санітарно-гігієнічними вимогами до організації освітнього процесу у закладі, 23,8% - частково, а 7,4% вчителів визнають свою необізнаність щодо цих вимог; 31,19% - поінформовані про сутність та методику впровадження здоров'язбе- режувальних технологій в освітній процес; 27,5 % - частково обізнані, проте 41,3 % вчителів взагалі не знайомі з методикою впровадження здо- ров'язбережувальних технологій, що викликає певну занепокоєність; 94,5 % вчителів вважають, що умови освітнього середовища впливають на здоров'я учнів, лише 5,5 % вчителів говорять про частковий вплив умов освітнього середовища на здоров'я учнів. Отже, зроблено висновок про добру обізнаність вчителів щодо цього процесу [1].

За аналізом результатів анкетування вчителів визначено, що 53,2 % вважає себе людиною із високим ступенем відповідальності за власне здоров'я та здоров'я дітей, 31,2 % вчителів не вважають себе людиною із високим ступенем відповідальності за власне здоров'я; у 66,9 % вчителів сформована позитивна мотивація на здоровий спосіб життя, у 26,6 % - частково сформована і тільки 6,4 % вчителі визнають що в них не сформована позитивна мотивація на здоровий спосіб життя. У 56,9 % вчителів є бажання вивчати наукові праці та досвід сучасних педагогів, вчених з проблем здоров'язбереження [1].

Таким чином, з'ясований нами рівень готовності вчителів до формування здоров'язбере- жувального середовища закладів загальної середньої освіти України свідчить про необхідність посилення роботи з педагогами у цьому напрямі.

Аналізуючи відповіді вчителів щодо їх участі у створенні здоров'язбережувального середовища нами визначено, що переважна більшість опитаних вчителів (61,5%) задоволені станом комфортності і безпеки в освітньому середовищі закладів, де вони працюють; 28,4% вчителів - частково задоволені і лише 10,1% - не задоволені; 52,3 % вчителів вважають, що у їхніх навчальних закладах дотримано санітарно-гігієнічних норм щодо внутрішньошкільних умов. Також було з'ясовано, що третина вчителів мають достатній досвід впровадження здоров'язбере- жувальних технологій; 51,4 % вчителів мають незначний досвід, а 18,3% з них - загалом його не мають. Вважають себе здоровою людиною та піклуються про власне здоров'я 31,2 % вчителів, 31,2 % - частково піклуються, 37,6 % вчителів не вважають себе здоровою людиною і не піклуються про власне здоров'я. Беруть участь в організації заходів щодо здоров'язбереження учнів 63,3 % вчителів, 22 % - епізодично беруть участь у заходах, 14,7 % - взагалі не беруть участі; 55,9 % вчителів - мають позитивні результати власної педагогічної діяльності з формування здоров'язбережувального середовища; 33 % вчителів визнають, що частково мають, а 11 %

- взагалі не мають позитивних результатів [1].

У ході дослідження з'ясовано недостатній рівень підготовленості учителів до впровадження здоров'язбережувальних технологій, а також спостерігається низький рівень застосування активних та інтерактивних форм і методів навчання й виховання учнів, що пов'язано із низькою методичною підготовленістю вчителів. По- заурочна здоров'язбережувальна діяльність у закладах загальної середньої освіти проходить на рівні предметного навчання учнів.

Проведений нами аналіз показав, що кожен з експериментальних закладів загальної середньої освіти України у своїй традиційній діяльності неспроможний повною мірою використати потенціал впровадження здоров'язбережувальних технологій. Деяким вчителям притаманні незнання, невміння ефективно використовувати їх, їм бракує знань з педагогіки здоров'я. Крім того, вчителі, в основному правильно розуміючи мету і завдання формування здорової особистості, не завжди докладають зусиль для їх належної реалізації, мають недостатні знання для організації здоров'язбережувальної діяльності та організацію навчання і виховання учнів на засадах життєвих навичок.

Щодо співпраці з батьками у формуванні здоров'язбережувального середовища цих закладів 39,4 % опитаних вчителів визнають допомогу батьків, 31,2 % - говорять про епізодичну допомогу батьків, а 29,3 % вчителів взагалі не співпрацюють з батьками у цьому процесі. 58,7 % вчителів зазначають, що їм важко спілкуватися з батьками, 21,1 % - говорять про труднощі при спілкуванні з батьками і тільки 20,2 % визнають тісну співпрацю з батьками. Такі результати свідчать про неналежне використання потенціалу співпраці і необхідність її налагодження. Майже половина вчителів займаються самоосвітою з набуття знань та оволодіння професійними навичками щодо впровадження здоров'язбережу- вальних технологій та формування здоров'язбе- режувального середовища у закладі, 32,1 % роблять це періодично, а 15,5 % вчителів засвідчили, що не займаються самоосвітою з даного питання за відсутністю часу [1].

Отже, підсумовуючи результати анкетування вчителів щодо формування здоров'язбере- жувального середовища у закладі освіти за їх знаннями, вмотивованістю та участю) з'ясовано, що 61 % вчителів мають високий рівень готовності до формування здоров'язбережувального середовища - це професійно компетентні вчителі, які виявляють високий ступінь знання основ збереження здоров'я та обізнаність щодо методичних особливостях впровадження здоров'язбережувальних технологій, спрямовують власну діяльність на забезпечення умов навчання, психологічного комфорту та безпеки у закладі, а також мають високий ступінь відповідальності за сформованість здоров'язбережувального середовища у закладі освіти, 23,5% - середній рівень готовності до формування здоров'язбере- жувального середовища для молодших підлітків і 15,4 % - низький [1].

Ефективність сформованості здоров'язбере- жувального середовища у закладі оцінювалася за ставленнями учнів до здоров'я, здорового способу життя, оточуючих, навколишнього світу. Рівні сформованості ставлень досліджувалися завдяки аналізу анкетування учнів, індивідуальних бесід, педагогічного спостереження.

Досліджуючи ціннісне ставлення учнів до здорового способу життя, ми запропонували опитуваним дати відповіді на блоки анкет, тестових і творчих завдань, а також розкрити власні думки про поняття „здоров'я”, „здоровий спосіб життя”, визначити фактори, які впливають на стан здоров'я та життєдіяльність, складові здорового способу життя та ін. Аналізуючи відповіді молодших підлітків на поставлені в анкеті запитання, зміст їхніх інтерв'ю, бесід, творчих завдань, а також тестів, правильними ми вважали тільки ті відповіді, в яких була подана повна інформація, що відповідає сучасному стану знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, знання складових здорового способу життя. Друга категорія відповідей - це частково правильні, тобто такі, що містили приблизно 50% необхідної інформації (неповні відповіді). І нарешті третя категорія відповідей - це неправильні відповіді, тобто такі, які містили менше половини необхідної інформації [1].

Дані анкетування продемонстрували, що переважна більшість учнів мають поверхневе уявлення про те, що таке здоров'я та здоровий спосіб життя, а саме: 18,85% учнів мають високий рівень сформованості ціннісного ставлення до здорового способу життя. Ця група учнів повною мірою усвідомлює значущість здоров'я та здорового способу життя, вони намагаються дотримуватися дотримуються правил гігієни у побуті, турбуються про власне фізичне здоров'я, щоденно виконують фізичні вправи, систематично займаються певними видами спорту. Достатній рівень сформованості ціннісного ставлення до здорового способу життя мають 31% учнів 28,3% учнів - середній рівень. Слід зазначити, що у досліджуваних немає єдиного розуміння понять здоров'я та здорового способу життя [1].

Проведене дослідження підтвердило наше припущення щодо того, що учні мають певні, відповідні їхньому віку навички ведення здорового способу життя, дотримуються норм і правил здорової поведінки, значна частина їх готова до сприйняття нових додаткових знань щодо оздоровчої діяльності. Практично кожен третій з них має стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, готовий не лише сам жити за законами здорової людини, але й допомагати в дотриманні цих законів іншим. Але п'ята частина опитаних мають недостатні знання щодо здоров'я як найвищої особистісної цінності.

Як доводять наші дослідження, для учнів притаманна стратегія попереджувального характеру, мета якої - зберегти здоров'я, і зовсім не акцентується увага на питаннях, пов'язаних із зміцненням здоров'я в комплексному його розумінні, усвідомленням того, що саме здоров'я людини є найвищою особистісною цінністю.

Наступним кроком у дослідженні стало визначення сформованості ціннісного ставлення учнів до себе та власного здоров'я. Учням були запропоновані творчі завдання, анкети, тести, під час яких вони вчилися пізнавати себе. Отримані дані засвідчують, що високий рівень мають 20,2 % опитаних учнів, переважає достатній рівень - 20,3 %; середній - 29,6 % і низький рівень мають 29,9 % [1].

Наші дослідження у закладах загальної середньої освіти України доводять, що не всі учні володіють навичками збереження і зміцнення здоров'я, турбуються про нього, дотримуються здорового способу життя та правил особистої гігієни, проявляють інтерес до вивчення питань, пов'язаних із збереженням здоров'я та здоровим способом життя. Аналіз результатів експерименту показав, що серед опитуваних переважає достатній та середній рівень сформованості ціннісного ставлення до себе та власного здоров'я.

Нами з'ясовано розуміння учнями таких загальнолюдських цінностей як чесність, справедливість, безкорислива допомога друзям, а також виявлено, що найбільш повно ними розуміється поняття „не підводити товаришів, клас”, проявляти готовність допомогти тим, хто її потребує, викликали труднощі розуміння понять «прагнення», «тактовність», «довіра».

Результати дослідження продемонстрували, що молодші підлітки, які мають високий і достатній рівень сформованості міжособистісних стосунків з однолітками беруть активну участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності, іграх, різних видах діяльності, безкорисливо допомагають друзям, поважають думку своїх однолітків, розуміють значення теплих та довірливих стосунків.

У ході експерименту ми також вирішили за доцільне більш детально зупинитися на дослідженні рівня сформованості міжособистісних стосунків молодших підлітків з однолітками. Визначення стану соціального здоров'я учнів здійснювалося завдяки з'ясуванню рівня задоволеності становищем, яке займає учень у групі однолітків. Дослідження дозволяє констатувати, що 19 % учнів мають високий рівень, 20,2 % - достатній рівень, 28,9 % - середній рівень і 31,8 % - низький рівень сформованості міжособистіс- них стосунків з однолітками [1].

У поведінці учнів закладів загальної середньої освіти часто проявляється невміння будувати суспільно значущі взаємини із однолітками, вчителями, батьками; незважаючи на певні знання, вони не бажають брати на себе відповідальність за власні негативні вчинки та дії своїх друзів.

Було також проаналізовано рівень психологічного комфорту учнів досліджуваних у школі. Засвідчено такі результати: у стані психологічного комфорту знаходиться 30,4 % учнів; 43,5 % - проявляють байдужість, відстороненість, індиферентність; 26,1 % - практично кожен п'ятий, потребує посилення уваги з боку вчителів, психологічної служби з метою корекції та психологічної реабілітації. Як підтверджують результати дослідження, психологічний стан учнів та рівень їхньої комфортності залежить від багатьох чинників, основним серед яких є взаємовідносини між усіма суб'єктами освітнього процесу [1].

У процесі дослідження першочергового значення набули: налагодження діалогічного спілкування; відверті й щирі розмови на теми, що особливо хвилюють учнів і відбуваються на основі взаємоповаги, взаємодовіри.

Аналіз експерименту засвідчив, що готовність учнів до оздоровчої діяльності, дотримання норм і правил здорової поведінки, володіння навичками здорового способу життя зумовлюється їхніми віковими особливостями, рівнем знань, а також участю у цій діяльності батьків, учителів, інших значущих для них осіб.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Результати експерименту переконливо засвідчили, що рівень сформованості здоров'язбере- жувального середовища у закладах загальної середньої освіти України є недостатнім, переважає середній рівень його сформованості (62,7% від загальної кількості досліджуваних закладів). З'ясовано, що причинами такого стану є: недостатній рівень готовності вчителів до здійснення завдань здоров'язбережувального навчання і виховання, а також недостатня участь батьків у діяльності закладів загальної середньої освіти щодо формування та розвитку фізично, психічно, духовно і морально здорових особистостей їхніх дітей.

Бібліографічний список

1. Berezhna, T. I. (2015). Formuvannia zdoroviazberezhuvalnoho seredovyshcha dlia molodshykh pidlitkiv u zahalnoosvitnomu navchalnomu zakladi. [Formation of a health-preserving environment for younger teenagers in a general educational institution] Dysertatsiia kand. ped. nauk: 13.00.07 teoriia ta metodyka vykhovannia ,,In-t problem vykhovannia NAPN Ukrainy”. Kyiv. 292. Retrieved from https://mydisser.com/en/catalog/view/238/244/40035.html [in Ukrainian].

2. Vashchenko, O.M. (2017). Pedahohichni umovy orhanizatsii zdoroviazberezhuvalnoho seredovyshcha pochatkovoi shkoly [Pedagogical conditions of organization of health-saving environment of primary school]. Pedahohika zdorovia - Health pedagogy, 3(4), 119-125. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/ eprint/19324/1/O_Vaschenko_PZ_1_2017.pdf [in Ukrainian].

3. Dubohai, & O. D., Chos, A.V. (2017). Navchannia v rusi. Zdoroviazberezhuvalni pedahohichni tekhnolohii dlia doshkilniat ta uchniv [Learning in motion. Health-saving pedagogical technologies for preschoolers and students]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

4. Zakharenko, O.A. (2006). Slovo do nashchadkiv [A word to posterity]. Kyiv: SPD Bohdanova A. M. [in Ukrainian].

5. Ivanova, L. (2007). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do fizkulturno-ozdorovchoi roboty z uchniamy zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Preparation of future teachers of physical culture for physical culture and health work with students of general educational institutions]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv. Retrieved from https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1383/Ivanova.pdf;jsessionid=800F7F50 310E04CFD97B9A44BE6B5B6B?sequence=3 [in Ukrainian].

6. Vseukrainskyi Kros-forum «Yevropu yednaie zdorove maibutnie» v mezhakh prohramy Prezydenta Ukrainy «ZDOROVA Ukraina» (4-8 zhovtnia 2021 roku). [All-Ukrainian Cross-forum «Europe is united by a healthy future» was held within the framework of the program of the President of Ukraine «HEALTH Ukraine» (October 4-8, 2021)] [in Ukrainian].

7. Meshko, H. M. (2017). Formuvannia zdoroviazberezhuvalnoho osvitnoho seredovyshcha yak aspekt diialnosti kerivnyka zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [The formation of a health-preserving educational environment is an aspect of the activity of the head of a general educational institution]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: «Pedagogy. Social work», 1 (40), 157-161. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2017_1_42 [in Ukrainian].

8. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro navchalni kabinety zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 20.07.2004 N 601, zareiestrovano u Ministerstvi Yustytsii Ukrainy vid 9 veresnia 2004 roku za №1121/9720 [On the approval of the Regulation on classrooms of general educational institutions: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 20.07.2004 N 601, registered with the Minister of Justice of Ukraine dated September 9, 2004 under No. 1121/9720]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1121-04#Text6 [in Ukrainian].

9. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform] (2016). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

10. Derzhavni sanitarni pravyla i normy vlashtuvannia, utrymannia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv ta orhanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu: Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 05.06.2001 za № 1/12-- 1459 [State sanitary rules and regulations for the placement, maintenance of general educational institutions and the organization of the educational process: List of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 05.06.2001 for No. 1/12-1459]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/npa/5a1fe801a0e83.pdf [in Ukrainian].

11. Rudenko, L. A. (2019). Aktualizatsiia zdoroviazberezhuvalnoho aspektu osvitnoho protsesu. [Actualization of the health-preserving aspect of the educational process]. Naukovyi visnyk Lotnoi akademii. Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific Bulletin of the Flight Academy. Series: Pedagogical sciences, 5, 218-223. Retrieved from https:// sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/6036/1/%d0%9b%d0%90%d0%a3.pdf. DOI 10.33251/2522-1477-2019-5218-223 [in Ukrainian].

12. Pro natsionalnu stratehiiu rozbudovy bezpechnoho i zdorovoho osvitnoho seredovyshcha u Novii ukrainskii shkoli: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25 travnia 2020 roku № 195/2020 [On the national strategy for building a safe and healthy educational environment in the New Ukrainian School: Decree of the President of Ukraine dated May 25, 2020 No. 195/2020]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text [in Ukrainian].

13. Shapovalova, T (2013). Innovatsiini zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii u suchasnomu pozashkilnomu u osvitnomu prostori [Innovative health-preserving technologies in the modern extracurricular in the educational space]. Imidzh suchasnoho pedahoha - The image of a modern teacher, 8-9, 111-114. Retrieved from http://nbuv.gov. ua/UJRN/isp_2013_8-9_41 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru