Феномен здорового способу життя студентів: структура, критерії, показники та рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра фізичної культури і спорту

ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія»

Феномен здорового способу життя студентів: структура, критерії, показники та рівні

Приймак Анна Юріївна кандидат

педагогічних наук, старший викладач

Гончаренко Олег Станіславович

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Актуальність поданої статті зумовлена пріоритетом здорового способу життя як цінності й детермінанти розвитку всіх сфер суспільства. Оскільки, сучасні події, пов'язані з повномасштабним вторгненням військ РФ на територію України, активізували такі процеси, як вимушене переміщення, виїзд за кордон та сприяли зростанню фрустрації різних прошарків населення, що призвело до загального порушення фізичного, психічного й соціального здоров'я громадян України. У статті визначено структуру здорового способу життя, що інтегрує 1) мотиваційно-ціннісний (сукупність ціннісного ставлення до здоров'я; мотивів, потреб вести здоровий спосіб життя; установок на дотримання правил та норм здорового способу життя); 2) когнітивний (знання в галузі якісних показників здоров'я; знання про основні чинники збереження і зміцнення здоров'я; знання норм і правил здорового способу життя; самооцінку власного здоров'я); 3) діяльнісний (сукупність умінь вести активний руховий режим, займатися фізичною культурою та спортом; організувати раціональний режим дня; раціонально харчуватися; запобігати шкідливим звичкам) компоненти. Обґрунтовано критеріальний апарат дослідження, що містить аксілогічний (характеризує рівень сформованості ціннісних ставлень, мотивів, потреб, установок, а також особистісних якостей, що зумовлюють загальну валеозорієнтованість особистості й дозволяють їй вести здоровий спосіб життя); операційно-когнітивний (пов'язаний з інформованістю, сформованістю валеозорієнтованих знань й уявлень учнів і студентів про соціальний, психологічний, фізичний аспекти здоров'я, фактори й засоби його збереження та зміцнення, а також з пізнавальною активністю, самостійністю, критичністю мислення у процесі оволодіння здоровим способом життя); поведінково-діяльнісний (характеризує результат оволодіння особистістю необхідного обсягу вмінь і навичок у веденні здорового способу життя) критерії та показники за відповідними рівнями (низький, середній, високий). Визначено діагностичний інструментарій дослідження, що містить стандартизовані й авторські методики.

Ключові слова: здоровий спосіб життя; мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний компоненти структури здорового способу життя; аксіологічний, операційно-когнітивний, поведінково-діяльнісний критерії сформованості здорового способу життя.

Pryimak Anna Yuriyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Physical Education and Sports, Donbas State Mechanical Engineering Academy, Kramatorsk

Goncharenko Oleg Stanislavovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Physical Culture and Sports, Donbas State Machine-Building Academy, Kramatorsk

PHENOMENON OF A HEALTHY LIFESTYLE STUDENTS: STRUCTURE, CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS

Abstract

The relevance of the presented article is determined by the priority of a healthy lifestyle as a value and determinant of the development of all spheres of modern society. Because modern events related to the full-scale invasion of the Russian Federation troops on the territory of Ukraine intensified such processes as forced displacement, departure abroad and contributed to the growth of frustration of various strata of the population, which led to a general violation of the physical, mental and social health of citizens of Ukraine. The article defines the structure of a healthy lifestyle, which integrates 1) motivational and value (a set of valuable attitudes towards health; motives, needs to lead a healthy lifestyle; attitudes towards compliance with the rules and norms of a healthy lifestyle); 2) cognitive (knowledge in the field of quality indicators of health; knowledge of the main factors of preserving and strengthening health; knowledge of norms and rules of a healthy lifestyle; self-assessment of one's own health); 3) activity (set of skills to lead an active movement regime, engage in physical culture and sports; organize a rational daily regime; eat rationally; prevent bad habits) components. The criterion apparatus of the research, which contains axiological (characterizes the level of formation of value attitudes, motives, needs, attitudes, as well as personal qualities that determine the general value orientation of an individual and allow him to lead a healthy lifestyle), is substantiated; operational-cognitive (related to awareness, formation of value-oriented knowledge and ideas of pupils and students about social, psychological, physical aspects of health, factors and means of its preservation and strengthening, as well as cognitive activity, independence, critical thinking in the process of mastering a healthy lifestyle); behavioral and activity (characterizes the result of a person mastering the required amount of abilities and skills in leading a healthy lifestyle) criteria and indicators at the appropriate levels (low, medium, high). The diagnostic toolkit of the study, containing standardized and author's methods, was defined.

Keywords: healthy lifestyle; motivational-value, cognitive, activity components of the structure of a healthy lifestyle; axiological, operational-cognitive, behavioral- activity criteria for the formation of a healthy lifestyle.

Вступ

Постановка проблеми. Здоровий спосіб життя є пріоритетною цінністю й суттєвою детермінантою розвитку сучасного суспільства, що впливає на ефективність всіх його сфер. Однак, сучасні події, пов'язані з повномасштабним вторгненням військ РФ на територію України, активізували такі процеси, як вимушене переміщення, виїзд за кордон та сприяли зростанню фрустрації різних прошарків населення, що призвело до загального порушення фізичного, психічного й соціального здоров'я громадян України. Ці об'єктивні обставини актуалізували проблему формування здорового способу життя сучасної молоді та посилили необхідність й доцільність валеологічного напряму сучасної вищої освіти, що пов'язаний зі здоров'язбережувальною діяльностю її здобувачів. Важливим аспектом зазначеної проблеми є обґрунтування й розробка сутності та структури здорового способу життя студентської молоді, а далі і критеріальної бази та діагностичного інструментарію дослідження, що уможливлюють визначення якості певних явищ, процесів й конструктів, зокрема, рівня сформованості здорового способу життя студентів закладу вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Сучасний науковий дискурс представляє дослідження широкого кола науковців, у працях яких розкрито різні аспекти проблеми формування здорового способу життя особистості, а саме: обґрунтування його концептуальних засад (В. Коротяєв, В. Курило, С. Савченко); ретроспективний аналіз феномену здорового способу життя (В. Бобрицька, Л. Ваховський, Л. Сущенко); висвітлення аксіологічних (О. Єжова, В. Желанова, В. Копа, С. Лапаєнко, В. Тимошенко), соціальних (В. Бабич), компетентнісних (Д. Воронін, О. Сапожник, Ю. Танасійчук) аспектів здорового способу життя; розробка й практичне впровадження гуманістично центрованої моделі формування здорового способу життя (В. Бобрицька); дослідження здорового способу життя у контексті валеонасиченого здоров'язбережувального простору закладу вищої освіти (С. Омельченко); студіювання проблеми здорового харчування (Л. Абсалямова, І. Малкіна-Пих, В. Менделевич). Відтак, при достатньо ґрунтовній розробленості різних напрямів проблеми здорового способу життя, аспект структури та критеріальної бази здорового способу життя досліджено лише аспектно.

Метою статті є визначення структури здорового способу життя, обґрунтування й розробка критеріального апарату та діагностичного інструментарію дослідження.

Виклад основного матеріалу

У попередніх працях нами було представлено авторське визначення здорового способу життя як способу життя, спрямованого на збереження, покращення та зміцнення здоров'я через діяльність щодо оздоровлення умов в освіті, праці, відпочинку, побуті, які сприяють забезпеченню якісної самореалізації особистості у всіх сферах її життя [1, с. 382 ]. Беручи до уваги цю дефініцію, а також ураховуючи думку В. Бобрицької, яка звертає увагу на те, що «аспектність, притаманна підходам до розроблення змісту поняття «здоровий спосіб життя», має логічне відбиття й у аналітичних пошуках учених у вивченні його структури» [2, с. 203], визначимо структуру здорового способу життя.

Існує наукова позиція, суголосно якої здоровий спосіб життя містить психологічну настанову на необхідність бути здоровим, режим, ритм і темп життя, дотримання правил особистої гігієни, зокрема статевих стосунків, раціонального харчування, оптимальний психологічний настрій, відмову від шкідливих звичок (Л. Гладка, З. Шаповал) [3].

Більш деталізовану структуру здорового способу життя презентовано в студіях О. Жабокрицької. На думку науковиці, вона інтегрує гігієну; особистісну поведінку, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил; загартовування організму; оптимальну рухову активність, фізичну культуру і спорт; збалансоване харчування, творчу діяльність; активний і пасивний відпочинок; повноцінний сон; дотримання режиму дня згідно з біологічними ритмами та індивідуальними особливостями; психологічний стан як чинник попередження стресів і розумової перевтоми; дотримання правил, спрямованих на попередження шкідливих звичок [4].

Досить нетрадиційну ієрархічну структуру, що містить економічну (рівень життя); соціологічну (якість життя); соціально-психологічну (стиль життя); соціально-економічну (устрій життя) складові, а також рівень культури; певну суму знань; «поведінку і сукупність моральних засад»; чільне місце здоров'я в ієрархії потреб; мотивування; зворотні зв'язки як запоруку адаптації до змінюваних умов зовнішнього середовища; настанову на довге, здорове життя; навчання здоров'ю, запропонував О. Петрик [5].

П. Плахтій вважає, що здоровий спосіб життя є сукупністю певного способу життя, рівня культури, місця здоров'я в ієрархії потреб, мотивування, настанов на довге життя, навчання здоров'ю [6].

Відтак, аналіз підходів до визначення компонентів структури здорового способу життя дає підстави відзначити їх неоднозначність і варіативність. При цьому маємо констатувати, що певні наукові позиції не взаємо заперечують, а скоріше доповнюють одна одну.

Узагальнюючи окреслені вище підходи, вважаємо доцільним виокремити такі, на нашу думку, найбільш суттєві складники здорового способу життя, як-от:

- мотиви, потреби та установки на необхідність вести здоровий спосіб життя, ціннісне ставлення до здоров'я;

- певна сума знань, валеологічна самоосвіта;

- оптимальний руховий режим, фізична культура і спорт, загартування;

- раціональне харчування;

- гігієнічна, психосексуальна і статева культура;

- відмова від шкідливих звичок, раціональний режим дня;

- сприятливий психологічний клімат в колективі і широкому соціумі.

Розподіл зазначених компонентів за структурно діяльнісною ознакою уможливлює виокремлення таких компонентів здорового способу життя, як- от:

1) мотиваційно-ціннісний компонент, що є сукупністю ціннісного ставлення до здоров'я; мотивів, потреб вести здоровий спосіб життя; установок на дотримання правил та норм здорового способу життя;

2) когнітивний компонент, що містить знання в галузі якісних показників здоров'я; знання про основні чинники збереження і зміцнення здоров'я; знання норм и правил здорового способу життя; самооцінку власного здоров'я;

3) діяльнісний компонент, що охоплює сукупність умінь вести активний руховий режим, займатися фізичною культурою та спортом; організовувати раціональний режим дня; раціонально харчуватися; запобігати шкідливим звичкам.

Відтак мотиваційно-ціннісний компонент здорового способу життя реалізує спонукальну, спрямувальну, регуляторну, коригувальну, смислоутворювальну функції мотивів, потреб та цінностей. При цьому мотиви здорового способу життя ми тлумачимо як усвідомлену спонуку, бажання, позитивне ставлення до здоров'я й здорового способу життя. Емоційно забарвлені мотиви стають потребами дотримуватися правил здорового способу життя. Установкою на здоровий спосіб життя вважаємо стан схильності людини до дії заданим чином, спрямованість його свідомості на певну активність. Ціннісне ставлення до здоров'я, на нашу думку, є стійким позитивним ставленням; схильністю до збереження та зміцнення здоров'я; особистісною зацікавленістю.

Когнітивний компонент представлений валеозорієнтованими знаннями, сукупністю понять й уявлень, що є теоретичною базою здорового способу життя особистості, а саме: знання про норми і правила здорового способу життя; знання закономірностей та чинників збереження і зміцнення здоров'я; знання здоров'язбережувальних технологій; прагнення до самоосвіти в питаннях здоро'язбереження.

Діяльнісний компонент пов'язаний з варіативом умінь, як усвідомленою послідовністю дій, що забезпечують організацію здоров'язбережувальної діяльності, а саме: уміння вести активний руховий режим, займатися фізичною культурою та спортом; організовувати раціональний режим дня; раціонально харчуватися; гігієнічні навички, статеву культура; уміння запобігати шкідливим звичкам.

Базуючись на поданій вище структурі здорового способу життя, представимо критеріальний апарат дослідження. Відзначимо, що мотиваційно-ціннісному компоненту здорового способу життя відповідає аксіологічний; когнітивному - операційно-когнітивний; діяльнісному - поведінково-діяльнісний критерії.

Аксіологічний критерій характеризує рівень сформованості ціннісних ставлень, мотивів, потреб, установок, а також особистісних якостей, що зумовлюють загальну валеозорієнтованість особистості й дозволяють їй вести здоровий спосіб життя.

Показниками аксіологічного критерію є такі: місце здоров'я в ієрархії термінальних та інструментальних цінностей особистості (За М. Рокічем); внутрішня стійка «мотивація здоров'ятворення» (термін Ю. Бойчука) й подальша її трансформація в установку; особистісні якості, що дозволяють вести здоров'язбережувальну діяльність (відповідальність за стан свого здоров'я, його рефлексія й саморегуляція поведінки).

Низький рівень здорового способу життя (за аксіологічним критерієм) характеризується пасивним, неусвідомленим, ситуативним ставлення до здоров'я; відсутністю, або незначною вираженістю мотивів здорового способу життя та відсутністю потреби у збереженні здоров'я; низьким статусом здоров'я в ієрархії цінностей особистості; відсутністю відповідальності й навичок самоаналізу та саморегуляції щодо власного способу життя.

Середній рівень здорового способу життя (за аксіологічним критерієм) характеризується недостатньою вмотивованістю, не у повній мірі усвідомленим ставленням до здорового способу життя; здоров'я не є пріоритетом в ієрархії цінностей особистості; ситуативністю відповідальності за власне здоров'я, його саморегуляції.

Високий рівень здорового способу життя (за аксіологічним критерієм) характеризується усвідомлено-мотивованим ставлення до збереження і зміцнення свого здоров'я; усвідомленням значення здорового способу життя, його залежності від дій самої людини; стійкою потребою у веденні здорового способу життя; пріоритетом здоров'я в ієрархії життєвих цінностей особистості; появою установки на здоровий спосіб життя; відповідальністю за стан свого здоров'я; його самоаналізом та саморегуляцією поведінки.

Операційно-когнітивний критерій пов'язаний з інформованістю, сформованістю валеозорієнтованих знань й уявлень учнів і студентів про соціальний, психологічний, фізичний аспекти здоров'я, фактори й засоби його збереження й зміцнення, а також з пізнавальною активністю, самостійністю, критичністю мислення у процесі оволодіння здоровим способом життя.

Показниками операційно-когнітивного критерію є такі: знання про всі складники здоров'я; знання про вплив різноманітних факторів на здоров'я людини; знання щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я; реалізацію знань у адекватній самооцінці здоров'я як здатності до самоконтролю та самокорекції.

Низький рівень здорового способу життя (за операційно-когнітивним критерієм) характеризується практичною відсутністю або фрагментарністю, неусвідомленим характером знань; неадекватною самооцінкою здоров'я.

Середній рівень здорового способу життя (за операційно-когнітивним критерієм) характеризується недостатньо повними знаннями про здоров'я та здоровий спосіб життя, про фактори впливу на нього, про механізми та шляхи формування, збереження та зміцнення здоров'я; адекватною або дещо завищеною самооцінкою здоров'я; ситуативним проявом пізнавальної активності, критичностю мислення щодо питань здорового способу життя.

Високий рівень здорового способу життя (за операційно-когнітивним критерієм) характеризується ґрунтовними системними знаннями про всі складники здоров'я (фізичне, психологічне, соціальне); чітким усвідомленням факторів, що впливають на здоров'я; знаннями про сучасні технології формування, збереження та зміцнення здоров'я; адекватною самооцінкою здоров'я; потягом до самостійного пошуку інформації, що стосується збереженням здоров'я; критичністю мислення у процесі оволодіння здоровим способом життя.

Поведінково-діяльнісний критерій відбиває валеограмотність особистості, тобто уміння практично реалізовувати в здоров'язбережувальній діяльності й поведінці знання щодо здорового способу життя. Цей критерій спрямований на визначення відповідності діяльності і поведінки студентів складникам здорового способу життя, а також на виявлення вмінь і навичок, які спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я в побуті, освіті, професійній діяльності. Тобто, діяльнісний критерій характеризує результат оволодіння особистістю необхідного обсягу вмінь і навичок у веденні здорового способу життя.

Показниками поведінково-діяльнісного критерію є такі: уміння дотримуватися норм і правил здорового способу життя (уміння вести рухову активність, раціонально організувати режим дня, правильно харчуватися, запобігати шкідливим звичкам); характеристика фізичного стану особистості.

Низький рівень здорового способу життя (за поведінково-діяльнісним критерієм) характеризується стійким порушенням норм і правил здорового способу життя; низькою руховою активністю; наявністю шкідливих звичок; неправильним харчуванням, нераціональним режимом дня; здійсненням вчинків під впливом зовнішніх чинників; невідповідністю фізичного стану здоров'я віковим нормам.

Середній рівень здорового способу життя (за поведінково-діяльнісним критерієм) характеризується дотриманням норм і правил здорового способу життя у більшості життєвих ситуацій; недостатньою дієвістю рухових умінь; умінь раціонально організовувати режим дня; правильно харчуватися; відсутністю шкідливих звичок; задовільним станом фізичного здоров'я.

Високий рівень здорового способу життя (за поведінково-діяльнісним критерієм) характеризується стійким дотриманням норм і правил здорового способу життя; стабільною руховою активністю; відсутністю шкідливих звичок; відповідністю харчування та повсякденної життєдіяльності раціональним нормам; доцільним режимом дня й харчування; високим рівнем функціональних фізичних характеристик організму.

Відтак, визначення структури здорового способу життя, критеріїв й показників суголосно певним рівням його сформованості уможливило розробку діагностичного інструментарію роботи.

З метою діагностики рівня сформованості здорового способу життя за аксіологічним критерієм, а саме: ціннісного ставлення до здоров'я, а також мотивації щодо здорового способу життя нами були використано методику «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, опитувальник «Ставлення до здоров'я» Р. Березівської (ціннісно-мотиваційна шкала), анкета «Спонукальний (мотиваційний) компонент здорового способу життя (ЗСЖ)» (Н. Волошко, В. Рибалка).

З метою вивчення рівня сформованості здорового способу життя за когнітивним критерієм, пов'язаним із знаннями в галузі здорового способу життя, його збереження та зміцнення використано методику «Оцінка рівня здатності до самоконтролю та самокорекції в аспекті здоров'язбереження» В. Бодрова, опитувальник «Ставлення до здоров'я» Р. Березовської (когнітивна шкала) та анкета «Знаннєвий (компетентістний) компонент ЗСЖ» (методика Н. Волошко, В. Рибалка).

З метою оцінки фізичного стану респондентів, уміння дотримуватися норм і правил здорового способу життя (уміння вести рухову активність, раціонально організувати режим дня, правильно харчуватися, запобігати шкідливим звичкам) було використано інформаційно-діагностичну систему «Паспорт здоров'я»; методику «Психолого-педагогічна кваліметрія здорового способу життя» А. Галицького та Є. Березняк.

Висновки

здоровий спосіб життя студент

Таким чином, сучасне трактування феномену здоров'я пов'язане з його розглядом як синтезу соціального, духовного, психічного, соматичного його типів, що інтегруються в здоровому способі життя, що спрямований на збереження, покращення та зміцнення здоров'я через діяльність щодо оздоровлення умов в освіті, праці, відпочинку, побуті, які сприяють забезпеченню якісної самореалізації особистості у всіх сферах її життя. Доведено, що структура здорового способу життя містить: 1) мотиваційно-ціннісний компонент, як сукупність ціннісного ставлення до здоров'я; мотивів, потреб вести здоровий спосіб життя; установок на дотримання правил та норм здорового способу життя; 2) когнітивний компонент, як систему валеозорієнтованих знань в галузі якісних показників здоров'я; знань про основні чинники збереження і зміцнення здоров'я; знань норм і правил здорового способу життя; самооцінку власного здоров'я; 3) діяльнісний компонент, як сукупність умінь вести активний руховий режим, займатися фізичною культурою та спортом; організовувати раціональний режим дня; раціонально харчуватися; запобігати шкідливим звичкам. Обґрунтовано критеріальний апарат дослідження, представлений аксілогічним критерієм, що характеризує рівень сформованості ціннісних ставлень, мотивів, потреб, установок, а також особистісних якостей, що зумовлюють загальну валеозорієнтованість особистості й дозволяють їй вести здоровий спосіб життя; операційно-когнітивним критерієм, що пов'язаний з інформованістю, сформованістю валеозорієнтованих знань й уявлень студентів про соціальний, психологічний, фізичний аспекти здоров'я, фактори й засоби його збереження та зміцнення, а також з пізнавальною активністю, самостійністю, критичністю мислення у процесі оволодіння здоровим способом життя; поведінково-діяльнісним критерієм, що характеризує результат оволодіння особистістю необхідного обсягу вмінь і навичок у веденні здорового способу життя. Діагностичний інструментарій дослідження містить як стандартизовані (опитувальник «Ставлення до здоров'я» Р. Березівської (ціннісно-мотиваційна шкала), анкета «Спонукальний (мотиваційний) компонент здорового способу життя (ЗСЖ)» Н. Волошко, В. Рибалка), так й авторські (опитувальник «Моє здоров'я») методики. Подальшого вивчення потребує аспект проблеми, пов'язаний з певними технологіями формування здорового способу життя студентів в освітньому середовищі сучасного університету.

Література

1. Приймак А.Ю., Гончаренко О.С. Сутність та потенціал фітнес-технологій у контексті формування здорового способу життя сучасного студентства. «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2023. № 14(32). С.378-390.

2. Бобрицька В. І. Формування здоров'я молоді: актуалізація світового ретродосвіду в умовах сучасної університетської освіти: монографія. Полтава: ФОП Рибалка Д.Л., 2010. 200 с.

3. Гладка Л., Шаповал З. Міжпредметні зв'язки як засіб свідомого формування здорового способу життя. Формування здорового способу життя студентської молоді: реалії та перспективи: Всеукраїнська науково-практична конференція. Полтава, 2003. С. 38 - 40.

4. Жабокрицька О. В. Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності: дис.... канд. пед. наук: 13.00.07. Інститут проблем виховання АПН України. К., 2004. 251 с.

5. Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя. Львів: Світ, 1993. 120 с.

6. Медико-біологічні основи валеології. За ред. П. Д. Плахтія. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський ДПУ, 2000. 408 с.

References

1. Pryimak, A.Yu., Honcharenko, O.S. (2023). Sutnist ta potentsial fitnes-tekhnolohii u konteksti formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia suchasnoho studentstva [The essence and potential of fitness technologies in the context of forming a healthy lifestyle of modern students]. «Perspektyvy ta innovatsii nauky» (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna» ["Prospects and Innovations of Science" (Series "Pedagogy", Series "Psychology", Series "Medicine"], 14(32), 378-390 (in Ukrainian).

2. Bobrytska, V. I. (2010). Formuvannia zdorovia molodi: aktualizatsiia svitovoho retrodosvidu v umovakh suchasnoi universytetskoi osvity: monohrafiia [Formation of youth health: actualisation of the world retroexperience in the conditions of modern university education: a monograph]. Poltava: FOP Rybalka D.L. (in Ukrainian).

3. Hladka, L., Shapoval, Z. (2003). Mizhpredmetni zv'iazky yak zasib svidomoho formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Interdisciplinary connections as a means of consciously forming a healthy lifestyle]. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia studentskoi molodi: realii ta perspektyvy: Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia [Formation of a healthy lifestyle of student youth: realities and prospects: All-Ukrainian scientific and practical conference]. Poltava, 38 - 40 (in Ukrainian).

4. Zhabokrytska, O. V. (2004). Pedahohichni umovy vykhovannia osnov zdorovoho sposobu zhyttia pidlitkiv u pozaklasnii diialnosti [Pedagogical conditions of education of the basics of healthy lifestyle of adolescents in extracurricular activities]: Kandydats'ka dysertatsiia [Candidate's dissertation]. Instytut problem vykhovannia APN Ukrainy. Kyiv (in Ukrainian).

5. Petryk, O. I. (1993). Medyko-biolohichni ta psykholoho-pedahohichni osnovy zdorovoho sposobu zhyttia [Medical, biological, psychological, and pedagogical foundations of a healthy lifestyle]. Lviv: Svit (in Ukrainian).

6. Plakhtiia, P.D. (Ed). (2000). Medyko-biolohichni osnovy valeolohii [Medical and biological bases of valeology]. Kam'ianets-Podilskyi: Kam'ianets-Podilskyi DPU (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru