Особливості впровадження ДСТУ ISO 45001:2018 "Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет "Львівська політехніка”

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДСТУ ISO 45001:2018 «СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я ТА БЕЗПЕКОЮ ПРАЦІ. ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ»

Нагурський Олег Антонович д-р.техн.наук, проф.

Васійчук Віктор Олексійович канд.техн.наук, доцент

Корж Галина Іванівна доктор філософії, доцент,

Витрикуш Наталя Миронівна канд.техн.наук, доцент

Анотація

охорона здоров'я безпека праця

В статті роглянуто особливості та переваги впровадження на підприємствах ДСТУ ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування». Вказується на необхідність якісної підготовки спеціалістів в сфері безпеки праці для всесторонньої ідентифікації та керування ризиками, що неможливе без вивчення цього стандарту в межах Університетських навчальних програм. Важливим є запровадження у Стандарти освіти України, компетентності та програмні результати навчання безпекового спрямування (охорона праці, безпека життєжіяльності, цивільний захист).

Ключові слова:управління охороною здоров'я, безпека праці, оцінка ризику, ідентифікація небезпек, керування ризиками.

Виклад основного матеріалу

За даними Світового банку про номінальний глобальний ВВП та валову продукцію щорічні економічні втрати викликані незадовільними умовами праці та охорони здоров'я працівників, порушеннями техніки безпеки оцінюються в 4%, що складає близько 3,0 трлн. доларів.

В Україні щороку на виробництві отримують травми біля 4 тис. працівників, а близько 400 - гинуть, а причинами 74% випадків є незадовільна організація роботи. Внаслідок цього, протягом І кварталу 2022 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності було призначено 853 потерпілим особам. Загальна сума витрат на ці виплати склала 17,8 млн. грн., а середній розмір допомоги на одного потерпілого склав 19,1 тис. грн., що на 1,7 тис. грн., або 10 % більше, ніж в І кварталі минулого року. Щомісячні страхові виплати від Фонду соціального страхування України упродовж травня 2022 р. отримали 185,6 тисяч потерпілих на виробництві та членів їх родин. Загалом було перераховано на 973,66 мільйонів гривень щомісячних страхових виплат.

Витрати на виплату штрафів та компенсацій унаслідок нещасних випадків істотно позначаються на фінансових показниках будь -якої організації. Крім того, нещасні випадки негативно впливають на діяльність підприємства у цілому, оскільки викликають іміджеві проблеми, додаткові перевірки або надмірний контроль з боку контролюючих та регулюючих держорганів.

З 1999 року усувати фактори професійного ризику на підприємствах допомагав Британський стандарт OHSAS 18001 «Системи управління охорони здоров'я та забезпечення безпеки робіт». За 18 років його впровадження було сертифіковано близько 100 тисяч підприємств у всьому світі. Стандарт OHSAS 18001 отримав позитивну репутацію. Але він найкраще відповідав інтересам великих промислових та будівельних організацій і, в першу чергу, був розрахований на роботу в умовах, де базова система виробничої безпеки вже сформована.

На зміну OHSAS 18001 прийшов новий стандарт охорони праці та промислової безпеки - ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування»[1]. Цей стандарт створено з урахуванням термінології та на основі єдиної структури, які покладені в основу стандартів ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015.

Застосовуючи цей стандарт, організація бере на себе відповідальність щодо забезпечення безпечних умов праці та робить усе можливе для запобігання негативним впливам на людину (своїх працівників та тих, на кого впливає діяльність організації - відвідувачів, підрядників, зацікавлені сторони).

Стандарт універсальний, що дає можливість користуватись організаціям будь-якого виду діяльності та розміру, як виробникам, так постачальникам послуг. За даними ISO лише за 2018 рік було видано 1 1952 сертифікатів на відповідність ISO 45001, що свідчить наскільки ефективним і затребуваним є цей стандарт.

Як очікувалося, стандарт отримав нову структуру, єдину для всіх стандартів ISO. Це дозволяє покращити інтегрованість ISO 45001 в інші системи менеджменту за стандартами ISO та скоротити процедуру аудиту, необхідну для сертифікації.

Варто відзначити ключові нововведення в ISO 45001:

• відповідальність за систему управління охороною праці повністю покладено на керівництво організації - без делегування цих повноважень спеціалістам з охорони праці;

• оцінка ризиків не лише у сфері охорони праці, а й у системі менеджменту;

• організація відповідає за управління ризиками своїх постачальників та підрядників, а також за те, як їхня діяльність може впливати на сусідні об'єкти у прилеглій території;

• вимога до ідентифікації та управління не лише ризиками, а й можливостями;

• у разі планованих змін (організації, системи менеджменту, процесів), постійних або тимчасових, має бути проведена ідентифікація небезпек та оцінка ризиків до їх реалізації із збереженням документованої інформації;

• використання електронної інформації, що зберігається поза формальною системою документообігу.

Проте, розроблений стандарт ISO 45001:2018 достатньо складний для розуміння, і не кожне підприємство зможе самостійно розібратися в алгоритмі розробки системи управління охорони праці, регламентованому в цьому стандарті.

Оскільки стандарт ISO 45001 вимагає, щоб будь-які дії з охорони праці відповідали масштабу ризиків та характеру діяльності, рівень документування визначається організаційною специфікою. До політики в галузі охорони праці організації з небезпечними виробничими об'єктами включають також цілі з виявлення та оцінки ризиків на цих об'єктах, цілі щодо вживання заходів для зниження аварійності.

Стандарт ISO 45001 передбачає необхідність управління ризиками в рамках реалізації системи управління охороною праці та промислової безпеки. У принципі, ця вимога є загальною для всіх систем менеджменту на базі стандартів ISO [1].

При оцінці ризиків у стандарті існує загальна вимога для планування дій щодо їх усунення (пункт 6.1.4 Планування дій). Дане планування означає виявлення ризику, кроки з мінімізації його впливу, шляхи усунення (якщо можливо), а також мінімізацію або усунення наслідків впливу (якщо ризик з потенційної загрози перейшов в область подій, що відбулися).

В аналізі ризиків в сфері охорони здоров'я та безпеки праці (ОЗІБТ) відмінно підійдуть звичні методики менеджменту якості - FMEA-аналіз та діаграма Fishbone «Риб'яча кістка». Ключовим питанням в якісній оцінці, ідентифікації та управлінні ризиком є дотримання ДСТУ IEC/ISO 31010:2013 "Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику" [5], а також ISO 31010:2018 "Управління ризиками. Принципи та рекомендації" [2].

Треба відзначити, що це не єдині стандарти в цій сфері. Існує і багато інших міжнародних стандартів з ризик-менеджменту: Австралійсько-новозеландський стандарт з ризик-менеджменту AS/NZS 4360:2004, Стандарт з ризик-менеджменту Федерації європейських асоціацій ризик-менеджменту (FERMA), Комплексні основи ризик-менеджменту в межах усієї компанії (COSO, США), Південноафриканський стандарт «KING II» та інші [3].

Однак, керівнику підприємства чи роботодавцю самостійно виконати оцінку ризиків у своїй організації видається складним завданням. Чинне трудове законодавство не містить жодних вказівок, як саме роботодавець може провести оцінку ризиків на своєму підприємстві.

На практиці, як правило, процес «оцінки професійного ризику», що самостійно проводиться роботодавцем зводиться до направляння у підрозділи різного роду опитувальників, в якому містяться пункти приблизно наступного змісту: «Чи проведений інструктаж?», «ЗІЗ видані?», «Правила безпеки дотримуються?». Очевидно, що більшість керівників нижчих ланок дають ствердні відповіді на ці та подібні до них питання. Відповідальний співробітник (як правило спеціаліст з охорони праці), який отримав опитувальник після такого «заповнення», у свою чергу, фіксує низький рівень ризику - що, в принципі, і потрібно роботодавцю.

Насправді ж, звичайно, подібна процедура не має нічого спільного зі справжньою оцінкою ризику (якщо, звичайно, роботодавцем не ставиться завдання виконати оцінку ризику виключно для того, щоб мінімізувати можливі претензії з боку контролюючих і перевіряючих органів).

Тому, більшість підприємств доручають оцінку ризиків сторонній експертній організації, яка має необхідний досвід, знання та компетенції. Завдання експертів такої організації - оглянути робочий простір, організацію робочих місць, вивчити обладнання та інструмент, що використовуються, ознайомитися з технологічними процесами, проаналізувати наявні результати спеціальної оцінки умов праці та виробничого контролю, у необхідних випадках виконати інструментальні вимірювання рівнів та значень небезпечних і шкідливих виробничих факторів та реалізувати ще багато різних процедур. Тільки за цих умов результати оцінки ризиків можна вважати релевантними існуючому стану справ у сфері безпеки праці.

Чинне законодавство не містить, на жаль, чітко визначених критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, які оцінюють професійні ризики. Відсутній також реєстр експертів, які мають право виконувати оцінку, і хоча б зразковий перелік вимог до них.

Найважливіший етап оцінки професійних ризиків це вивчення процесу та ідентифікація небезпек. Так, якщо процес буде недостатньо вивчений, не розглянутий у всіх варіантах його прояву (тут мається на увазі стандартний хід процесу, рідкісні або нерегулярні операції на даному робочому місці, позаштатні чи аварійні ситуації, які можуть статися), то небезпеки не будуть ідентифіковані. А далі відповідно не будуть розглянуті ризики, втрачені, можливо, важливі управлінські рішення. Одна з основних причин усіх нещасних випадків - це якраз неприйняття до уваги тих чи інших небезпек [6].

Для якісної ідентифікації небезпек необхідно розробити типовий перелік небезпек, з якого підбиратимуться потрібні для конкретного робочого місця. Типовий перелік може включати десятки небезпек лише на одній ділянці підприємства (рухомі частини обладнання, підвищена температура, вологість, шум, ЕМВ, запиленість, ГДК, вібрація, понижена освітленість та інш.).

На другому етапі оцінки ризиків зазвичай проводять за «класичною» методикою ранжування ризиків за ймовірністю виникнення та тяжкості наслідків.

За процедурами оцінки ризиків повинні слідувати і процедури управління ними, інакше оцінка ризиків так і залишиться просто оцінкою ризиків, не припускаючи при цьому жодних заходів щодо зменшення рівнів існуючих небезпек, і тим більше, не маючи на увазі жодних профілактичних заходів щодо недопущення виникнення цих небезпек надалі [4].

Під час проведення оцінки професійних ризиків організації можуть зіткнутися з такими труднощами:

• брак ресурсів щодо такої великої і детальної работи;

• недостатньо знань у відповідальних осіб для ідентифікації всіх небезпек, щодо подальшої оцінки ризиків;

• психологічний бар'єр (персонал не завжди готовий розглянути іншу думку, оскільки звик до стандартного процесу і не бажає нічого змінювати).

Впровадження та отримання сертифіката для системи менеджменту ОЗІБТ може бути досить важким завданням, і багато вимог стандарту ISO 45001 можуть бути складними для швидкого розуміння. Етапи реалізації включають багато пунктів, які вимагають серйозної підготовки і знань. Необхідно заручитися підтримкою керівництва (з кожним представником керівництва окремо або на спільній зустрічі). Докладно вивчити законодавчі вимоги. У розділі 6.1.3 стандарту ISO 45001 викладено вимоги до знання та підтримання відповідності організації законодавчим актам для успішної реалізації системи управління ОЗІБТ. Визначити сферу дії системи менеджменту ОЗІБТ (для всієї компанії або тільки одного підрозділу). Визначити процеси та процедури оцінки і управління ризиками. Пізніше впровадити процеси та процедури ОЗІБТ. Навчити та ознайомити співробітників з ISO 45001. Вибрати сертифікаційний орган. Використовувати систему управління ОЗІБТ та вести контрольні записи. Проводити внутрішні аудити. Необхідно використовувати принцип «Плануй - Роби - Перевіряй - Дій», щоб гарантувати, що кінцеві дії будуть реалізовані та підтримуватись. Тільки тоді результати внутрішнього аудиту можуть бути визнані справді ефективними. Останніми етапами є проведення аналізу із боку керівництва, розроблення системи коригуючих дій та проводення сертифікаційних аудитів [7].

Ці багатофакторні та складні завдання якісно можуть бути виконані лише у співпраці працівників підприємства разом з експертною організацією. Очевидно, що розробити типовий перелік небезпек, ідентифікувати їх більш професійно зможуть працівники, які роками знаходяться на цих робочих місцях, проте оцінку та ідентифікацію ризиків можуть провести лише спеціалісти в цій галузі.

Тому, важливим видається питання більш глибокого вивчення ДСТУ ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» у ВНЗ України. Якісна підготовка спеціалістів в сфері безпеки праці для всесторонньої ідентифікації та керування ризиками неможливе без вивчення цього стандарту та ISO 31000:2018 "Управління ризиками. Принципи та рекомендації". Для цього у освітньо-професійних програмах спеціальностей має бути передбачена відповідна освітня компонента, а у Стандартах освіти України, за потреби, компетентності та програмні результати навчання безпекового спрямування (охорона праці, безпека життєжіяльності, цивільний захист).

Висновок

Отже, успішний перехід на міжнародний стандарт та отримання сертифіката відповідності ISO 45001:2018 є складною, але необхідною справою.

При грамотному впровадженні переваги ISO 45001 будуть безмежними. Крім того, що стандарт вимагає, щоб ризики з охорони здоров'я та безпеки праці були виявлені та проаналізовані, у ньому також застосовується ризик - орієнтований підхід до самої системи управління охороною праці з метою забезпечення ефективності та постійного вдосконалення відповідно до «контексту» організації, що постійно змінюється.

Для допомоги підприємствам із проектування та впровадження системи управління охороною праці рекомендується розробка галузевих документів, який дозволять розібратися в порядку впровадження ISO 45001:2018 та надасть роз'яснення до основних понять та алгоритмів впровадження.

Необхідно забезпечити навчання спеціалістів з цього стандарту згідно освітньо-професійних програм різних спеціальностей.

Список використаних джерел

1. Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування: ДСТУ ISO 45001:2019. (2019). Київ: ДП "УкрНДНЦ".

2. Risk Management - Risk assessment techniques: ISO 31010:2018. (2019). Switzerland: ISO.

3. Сосновська, О. О. & Деденко, Л. В. (2019). Ризик-менеджмент як інструмент забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, 1 (3), 70-79.

4. Менеджмент ризиків. Принципи та керівні вказівки: ДСТУ ISO 31000:2014. (2014). Київ: ДП "УкрНДНЦ".

5. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику: ДСТУ ISO/IEC 31010:2013. (2013). Київ: ДП "УкрНДНЦ".

6. Хімічева, Г. І. & Шкура, М. В. (2012). Застосування стандартів ISO серії 31000 при оцінці ризиків архітектурних робіт. Східно-Європейський журнал передових технологій, 3/3(57 ), 7-10.

7. Шевченко В. Г., & Носаль Д. А. (2018). Процедура идентификации опасностей и оценки рисков в области охраны труда. Geo-Technical Mechanics, (141), 190-203.

Размещено на Allbest.ru