Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальна домінанта прозового твору (на матеріалі повісті Е. Хемінгуея "Старий та море")

На даному етапі розвитку лінгвістики відкритим є питання про закономірності функціонування концептів та їх вербалізація у мовному середовищі. Вивченням концептів займається когнітивна лінгвістика, яка є складовою частиною когнітології інтегральної науки про когнітивні процеси у свідомості людини, що пов'язані з процесами пізнання, з набуттям, виробленням, зберіганням, використанням, передаванням знань, з репрезентацією знань і обробленням інформації [4].

У лінгвокультурології концепт визначається як "культурноментально-мовне" утворення, "згусток культури у свідомості людини, той "пучок" уявлень, понять, знань, асоціацій, який супроводжує слово" [9]. Концепт - це "оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку (lingua mentalis), всієї картини світу, відбитої в людській психіці" [3]. Як підкатегорія інформативності, концепт є "конденсованим втіленням змісту тексту, що виходить з авторського задуму, який інтерпретується адресатом" [7, с.276].

Деякі дослідники вважають, що концепт може мати, а може і не мати вербального вираження. Слід зазначити, що цікавим є вербалізований концепт, адже засобом доступу тут виступає слово, тобто "мова виявляє, об'єктивує світ для людського розуму, як свідомість людини його категоризує та трактує" [4]. Отже, концепти репрезентують світ у свідомості людини, утворюючи концептуальну систему, а знаки людської мови кодують у слові зміст цієї системи. Кожен концепт пов'язаний з іншими концептами, разом вони утворюють домени (фони). Поєднання концептів у свідомості людини утворює концептуальну систему [6].

В межах цієї статті запропоновано викладення наших спостережень щодо концептуальної домінанти прозового твору. Об'єктом нашого дослідження слугує повість Е. Хемінгуея "Старий та море".

Слід зазначити, що кожний художній твір наділений імпліцитними та експліцитними маркерами, які спираються на певний тип адресата. Художній твір передбачає емоції та почуття адресата. Читач безумовно включається в співрозмову і одночасно є і її учасником. [5]. У художньому прозовому творі виділяють чотири типи викладу: авторське мовлення, пряме, внутрішнє і невласне-пряме. Виділення у художньому тексті авторського (свого) і неавторського (чужого) мовлення персонажів дає змогу простежити співвідношення авторської/персонажної складової та своєрідність індивідуально-авторського стилю письменника. У прозовому творі літературний суб'єкт може одночасно проявити себе в різноманітних варіантах мовлення зовнішнього або прямого (діалогічного і монологічного), а також мовлення внутрішнього і невласне-прямого. [1]. Наші спостереження наводять на думку, що втіленням індивідуально-авторської стилістики Е. Хемінгуея є система образності, що має певну концептуальну основу, яка прогнозує індивідуальність авторської стилістики. Одним з провідних образів твору "Старий та море" є Сантьяго, головний герой повісті [8], але образу моря приділяється не менше уваги в цьому художньому творі. "Море" для Сантьяго - це частина водяної оболонки землі, велике заглиблення, западина, наповнена гірко-солоною водою, водяна поверхня земного шару [2] та безмежний простір людських почуттів.

Наші спостереження щодо концептуальної специфіки цієї повісті дають змогу твердити, що основу цього твору складають два базові макроконцепти: "Людина" та "Природа" [10], які репрезентуються за допомогою мікроконцептів: "жива природа" та "психологічний стан людини".

Завдяки взаємодії цих мікроконцептів створюється домінанта реалізації авторської стилістики за допомогою різних лексем: sea, ocean, water, surface, які тим чи іншим чином відбивають психологічний стан героя.

Наприклад:

"The sun rose thinly from the sea and the old man could see the other boats, low on the water and well in toward the shore, spread out across the current. Then the sun was brighter and the glare came on the water and then, as it rose clear, the ?at sea sent it hack at his eyes so that it hurt sharply and he rowed without looking into it. He looked down into the water and watched the lines that went straight down into the dark of the water" [11, с.11].

У цьому уривку авторської складової лексеми sea та water виражають стан спокою, рівноваги, захищеності та оптимізму. Море виступає у творі як живий суб'єкт, отже автор за допомогою прийому персоніфікації виокремлює динаміку життя головного героя. Прикладом цього є наступний уривок:

"He always thought of the sea as la mar which is what people call her in Spanish when they love her. Sometimes those who love her say bad things of her but they are always said as though she were a woman. Some of the younger ?shermen, those who used buoys as ?oats for their lines and had motorboats, bought when the shark livers had brought much money, spoke of her as el mar which is masculine. They spoke of her as a contestant or a place or even an enemy. But the old man always thought of her as feminine and as something that gave or withheld great favours, and if she did wild or wicked things it was because she could not help them. The moon affects her as it does a woman, he thought." [11, с.10].

Зміну настрою героя, перехід від песимістичного настрою, почуття самотності, відчаю до оптимістичного маркується за допомогою лексеми water та якісних прикметників deep, steady, calm, dark, blue.

Наприклад:

"He looked across the sea and knew how alone he was now. But he could see the prisms in the deep dark water and the line stretching ahead and the strange undulation of the calm. The clouds were building up now for the trade wind and he looked ahead and saw a ?ight of wild ducks etching themselves against the sky over the water, then blurring, then etching again and he knew no man was ever alone on the sea. ” [11, с.22].

прозовий твір домінанта концептуальна

"Вода" постає могутньою стихією, що наповнює життя героя драматизмом, боротьбою зі стихією, що інколи стає на перешкоді. Маркером мініконцепту "море" у цьому випадку є лексема ocean, яка символізує відновлений психологічний стан Сантьяго.

Наприклад:

"He was very fond of ?ying ?sh as they were his principal friends on the ocean. He was sorry for the birds, especially the small delicate dark terns that were always ?ying and looking and almost never ?nding, and he thought, the birds have a harder life than we do except for the robber birds and the heavy strong ones. Why did they make birds so delicate and ?ne as those sea swallows when the ocean can be so cruel? She is kind and very beautiful. But she can be so cruel and it comes so suddenly and such birds that ?y, dipping and hunting, with their small sad voices are made too delicately for the sea" [11, с.10].

Лексема surface також використовується автором, зокрема, для вираження почуття спокою та надії.

Наприклад:

"He was rowing steadily and it was no effort for him since he kept well within his speed and the surface of the ocean was ?at except for the occasional swirls of the current. ” [11, с.10].

Наші первинні спостереження щодо концептуальної основи художнього твору дають підстави твердити, що художній дискурс є своєрідним ієрархічним комплексом засобів актуалізації авторського задуму, концептуальна домінанта якого відтворює яскраву індивідуальність автора з притаманною йому системою образності. Подальша перспектива дослідження у цьому напрямі сприятиме більш глибокому розумінню ролі довербального стану думки у сенсі створення дискурсу художньої комунікації.

Література

1. Блінова І.А. Взаємодія мовленнєвих форм у художньому прозовому дискурсі (на матеріалі англійської, української та французької мов) / І.А. Блінова // Автореф. дис. канд. філол. Наук (10.02.15). - Донецьк, 2011. - 20 с. В надзаг.: Донецький національний ун-т.

2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язика: 2 т. - Репр. воспр. изд. 1903-1909 гг. / В. Даль М.: Кн. клуб, 1998. - С.903.

3. Краткий словарь когнитивных терминов/ Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина - М.: Филологический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. - С.90.

4. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира/ Елена Самуиловна Кубрякова. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 560 с.

5. Ларікова Л. Експресивність персонажної складової художнього дискурсу /Л. Ларікова // Вісник студентського наукового товариства: зб. наук. пр. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2011. С.109 - 112.

6. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику: Учебное пособие/ В.А. Маслова М., Флинта - Наука, 2007. С.47.

7. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие/ Е.А. Селиванова - К. - ЦУЛ, "Фитосоциоцентр", 2002. - 336 с.

8. Старцев А. Последние книги. Послесловие. Хемингуэй Э. Старик и море. Опасное лето. Острова в океане/ А. Старцев М.: Правда., 1989. С.570.

9. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры: Изд.2-е, испр. и доп. / Ю.С. Степанов - М.: Академический Проект, 2001. - 990 с.

10. Chaban N., "Sovereign Ukraine" Image Through Metaphors // Ukrainian Society for the Study of English.1st International Conference "Cognitive/Communicative Aspects of English" Cherkasy: Cherkasy State University, 1999. p.30-31.

11. http://www.cours. fr/site. php

Размещено на Allbest.ru