Концепція світу і людини у творчості С. Йовенко

Герої прозових творів письменниці трагічно самотні, не дивлячись на те, що вони постійно оточені людьми. Розгортаючи мотив самотності героїв С. Йовенко створює тип "несвоєчасної людини". Герої думками, життєвою спрямованістю прив'язані до духу романтичної епохи, до високих ідеалів, знецінених безжалісним наступом цивілізації. Стан їх самотності зумовлений також зміною їх суспільної свідомості. Герої прози С. Йовенко - типи вчорашніх романтиків, яким не місце в сучасному житті. У ньому такі люди, як Інна, Марта, Юлія, Актриса, Пташечка, Самітник виявляються непотрібними, несумісними із часом, вони почувають себе зайвими, незрозумілими, нездатними пристосуватись, а отже - приреченими. Акцентуючи суспільну бездуховність, С. Йовенко вірить, що все ще може змінитися, тому її герої, зазнавши глибокої поразки в житті, не вмирають (як це мало б бути згідно з філософськими канонами екзистенціалізму).

Драма героїв С. Йовенко має загальнолюдський характер. Письменниця розглядає швидше не специфічну національну проблему, а філософську, метафізичну. Фінал повістей і оповідань письменниці відкритий. Таке закінчення характерне для багатьох творів сучасних письменників, які вже не хочуть бути провидцями і віщувати майбутнє. Відкритість їх фіналів свідчить про багатоваріантність вираження трагічного і драматичного відчуттів самої авторки.

ВИСНОВКИ

У висновках підсумовано й узагальнено основні положення та результати дослідження, відзначено, що концепція світу і людини неоднорідна в поетичних та прозових творах письменниці. У її поезії світ постає як цілісна модель, де порушення окремих зв'язків веде до руйнації природної космічної гармонії. Домінуючими складовими такого світу є Космос, природа, мистецтво. Поетеса утверджує Людину-діяча, яка творить світ і змінюється, вдосконалюється сама. Уособленням концепції людини в поезії С. Йовенко є образи Поета і Жінки, пов'язані з мотивами творчості, кохання, призначення людини у світі. У прозі зображено апокаліптичний світ, квінтесенцією якого є образ Чорнобильської зони. Це світ, де людина вже не є господарем; вона спустошена й безсила, а її життя - це постійна боротьба за виживання, а не удосконалення світу. У його змалюванні вагомими є своєрідність хронотопічної організації сюжету, образ зони і символіка руйнування світу і життя в ньому (хрест, бур'ян, хижа трава тощо), означення смерті, антитеза і т.п.

Неадекватність художнього трактування світу й людини в різні періоди творчості С. Йовенко зумовлені передусім розвитком філософської та естетичної її позиції і соціально-економічним та політичним станом суспільства. Герої прозових творів письменниці трагічно самотні. Розгортаючи мотив самотності письменниця створює тип "несвоєчасної людини". Її герої думками, своєю життєвою позицією прив'язані до духу романтичної епохи, до високих ідеалів, але вони знецінені безжалісним наступом цивілізації, бездуховності. Зображуючи їх, С. Йовенко творить тип вчорашніх романтиків, яким не місце в сучасному житті. Акцентуючи суспільну бездуховність, С. Йовенко вірить, що все ще може змінитися, її герої, зазнавши глибокої поразки в житті, не вмирають (як це мало б бути згідно з філософськими канонами екзистенціалізму).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Кулакевич Л. Мотив апокаліпсису в повісті С. Йовенко "Жінка у зоні" // Актуальні проблеми літературознавства: Зб. наук. праць. - Т.6 /Наук. ред.: проф. Заверталюк Н.І. - Д.: Навчальна книга, 2000. - С. 71-80.

Кулакевич Л. Мотив одинокості у повісті С. Йовенко "Юлія" // Актуальні проблеми літературознавства: Зб. наук. праць. - Т.9 /Наук. ред.: проф. Заверталюк Н.І. - Д.: Навчальна книга, 2001. - С. 65-72.

Кулакевич Л. Духовний світ поета в інтерпретації С. Йовенко //Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип.14. /Редкол.: А. Козлов (відп. ред.) та ін. - К.: Твім інтер, 2002. - С. 218-232.

Кулакевич Л. Концепція людини і світу в поезіях С. Йовенко // Актуальні проблеми літературознавства: Зб. наук. праць. - Т.13 /Наук. ред.: проф Заверталюк Н.І. - Д.: Навчальна книга, 2002. - С. 55-62.

Кулакевич Л. Образ дурня в оповіданні С. Йовенко "Привіт Мальчишу" // Актуальні проблеми літературознавства: Зб. наук. праць. - Т.15 / Наук. ред.: проф. Заверталюк Н.І. - Д.: Навчальна книга, 2003. - С. 137-144.

АНОТАЦІЯ

Кулакевич Л.М. Концепція світу і людини у творчості С. Йовенко. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. - українська література. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена висвітленню сутності концепцій світу і людини у творчості С. Йовенко та форм художнього їх вираження. На основі аналізу поетичних, прозових творів і літературно-критичних статей письменниці визначено її художньо-естетичні позиції, обґрунтовано витоки розуміння нею світу і людини. У широкому історико-літературному контексті простежується характер їх інтерпретації. У роботі стверджується, що художня концепція світу і людини в поетичних та прозових творах неоднорідна й еволюціонує з поглибленням пізнання дійсності. Письменниця у своїх пошуках йшла від втілення ідеї людини-творця, переможця, антропокосмізму світу до визнання безсилля людини подолати свою самотність, відчуженість себе у світі, що руйнується, у світі апокаліптичному. У роздумах над змістом і метою людського існування, вона дійшла висновку, що людина може змінювати лише сама себе, а не світ навколо себе. Неадекватність художнього втілення концепції світ - людина в різні періоди творчості С. Йовенко зумовлюються передусім розвитком її філософської та естетичної позицій і соціально-економічним та політичним станом суспільства.

Ключові слова: концепція світу і людини, тип героїні, екзистенційні мотиви, мікрообраз, хронотоп, символ.

АННОТАЦИЯ

Кулакевич Л.Н. Концепция мира и человека в творчестве С. Йовенко. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена исследованию особенностей виденья и художественной интерпретации мира и человека в творчестве С. Йовенко. В результате анализа поэтических и прозаических произведений, литературно-критических статей писательницы определены ее художественно-эстетические позиции, обоснованы истоки понимания ею мира и человека.

В работе определено, что художественная концепция мира и человека в нем в поэтических и прозаических произведениях С. Йовенко неоднозначны. В поэтическом творчестве С. Йовенко нашла свое художественное воплощение концепция мира в единстве с концепцией человека, доминирующими составными которого являются Космос, природа, творчество. В исследовании этой проблемы раскрываются традиционность и новаторство художественного восприятия и отражения мира и человека в поэзии С. Йовенко, акцентируется, что герой - творческий человек, который изменяет мир и совершенствуется сам. В раскрытии сущности концепции человека в ее поэзии значимыми являются образы Поэта и Женщины, связанные мотивами творчества, любви, роли человека в мире.

Писательница в своих исканиях шла от идеи человека-творца, победителя, воплощенной в поэзии, к признанию его бессилия в мире, что нашло свое отражение в ее прозе. В эпическом осмыслении человеческого бытия, она приходит к выводам, что человек может изменить лишь самого себя, а не мир вокруг себя. Неадекватность художественного восприятия мира в разные периоды творчества обусловлена развитием философских и эстетических позиций писательницы и социально-экономического, политического положения общества.

В прозе С. Йовенко изображен апокалиптический мир, квинтэссенцией которого является Чернобыльская зона. В ее изображении важную роль играют хронотопическая организация сюжета, образ зоны и символика разрушения мира и жизни в нем (крест, бурьян, хищная трава и т. д.), определения смерти, антитеза и т.п. В рассказах и повестях С. Йовенко представлен мир, в котором человек уже не является хозяином; он опустошен, бессилен, а его жизнь - это постоянная борьба за выживание. Герои в таком мире трагически одиноки. Развивая мотив одиночества, писательница создает тип "несвоевременного человека". Ее герои мыслями, своей жизненной позицией ориентированы на дух романтической эпохи, его высокие идеалы; в действительности, изображенной в прозе С. Йовенко они обесценены безжалостной цивилизацией.

Состояние их одиночества обусловлено также изменениями их общественного сознания. Герои прозы С. Йовенко - типы вчерашних романтиков, которым нет места в современной жизни; они оказываются ненужными, неспособными приспособиться, а значит - обреченными. Акцентируя общественную бездуховность, С. Йовенко верит, что все еще может измениться, потому ее герои, испытав поражение в жизни, не умирают (как это должно было бы быть согласно философии экзистенциализма).

Ключевые слова: концепция мира и человека, микрообраз, символ, тип героини, экзистенциальные мотивы, хронотоп.

ABSTRACT

Kulakevych L.M. Conception of world and human within it in S. Jovenko's literary creativity. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate Degree in Philology. Specialty - 10.01.01. - Ukrainian Literature. Dnipropetrovs'k National University, Dnipropetrovs'k, 2005.

The dissertation is devoted to finding out artistic features of conception of world and human within it in S. Jovenko's creation. Basing on the analysis of the writer's poetry, prose and criticism, it is determined her artistic and esthetic position, and explained the sources of her understanding of world and human. It is established the peculiarity of their interpretation by S. Jovenko in wide historical and literary context. This gives an opportunity to determine artistic evolution of the writer. In the dissertation it is stated that artistic conception of world and human within it is non-homogeneous in the writer's poetry and prose. The writer evolves from a human-creator, human-victor idea to the idea of human's powerlessness. Thinking over purpose and sense of human's existence, she comes to a conclusion that human may change only himself, not world around him. Non-adequate of artistic incarnation in different periods of her creative is determined by the development of philosophical and esthetical writer's positions and by social, economical and political conditions.

Key words: Conception world and human, chronospace, emblem, micro-images, existential motive, heroine character.

Размещено на Allbest.ru