Своєрідність романістики Маргарет Етвуд

У "Сліпому убивці" - останньому романі М. Етвуд - сходиться багато ліній жанрово-стильових пошуків письменниці. У химерній формі нового варіанта її стереоскопії тут взаємодіє тема апокаліптичного майбутнього і драматичного минулого Канади, що осмислюється нашим сучасником, який стоїть на роздоріжжі своєї долі. Багатозначність дійсності підкреслено розмаїттям ракурсів зображення - прийом, що М. Етвуд освоює ще у своїх ранніх творах. У "Сліпому убивці" ця поліваріантність особливо виразна у "зустрічі" різних голосів, текстів, у заплутаній структурі оповіді: притчу про планету Зикрон включено у сповідальний роман однієї з героїнь, який введено у лист-сповідь оповідача. Цей лист, у свою чергу, став художньою формою аналізу життя героїні, "дзеркалом" її душі. А над усім цим стоїть М. Етвуд, яка скріплює фрагменти дійсності у концептуально вивірений образ сучасного канадського життя.

Мотив сліпоти вже не новий у творчості М. Етвуд, адже всі її героїні якоюсь мірою "сліпі", а їх "прозріння" настає в міру усвідомлення власної суті і навколишньої дійсності, набуваючи метафорико-символічної конкретності. Розповіді про минуле, теперішнє і фантастичне майбутнє - єдина оповідь про стан людини, яка стоїть на краю загибелі і відчуває присутність "сліпого убивці", який неодмінно здійснить свій задум. Мотив сліпоти, зображений у вставній історії роману, співвідноситься з проблематикою і назвою всього твору М. Етвуд. Фізіологічна сліпота юнака-убивці з розповіді коханця однієї з героїнь - алегорія душевної сліпоти, яка губить героїв реального плану зображення. Цю історію, спроектовану на жіночу долю, включено автором у роман для того, щоб дати власну відповідь на запитання про те, хто є сліпий убивця.

Несучи своїх протагоністів у майбутнє чи в минуле, М. Етвуд залишається письменницею про долі сучасного канадського суспільства. Її твори ґрунтуються на захоплюючих, повних психологізму історіях. Вони мають оригінальні сюжети, що запам'ятовуються, повноцінних героїв, до дріб'язків продуману композицію. Усе це робить творчість М. Етвуд помітною, пізнаваною читачами і літературознавцями в усьому світі.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати дослідження. Творчість М. Етвуд є найбільш відома і репрезентативна сьогодні в літературному процесі Канади, втілюючи прагнення людини до особистісної і національної самоідентифікації. У романістиці письменниці відбилася унікальність і неповторність канадської літератури в характерних тільки для неї образах, концептах, завдяки яким її [канадську літературу] не будуть порівнювати чи плутати з іншими світовими літературами. Але риси національної самобутності в поетиці і семантиці творів М. Етвуд взаємодіють і з новими художніми тенденціями, характерними для постмодерністської літератури кінця ХХ століття.

При всій жанровій розмаїтості і варіюванні ознак соціально-психологічного, історичного, детективного, урбаністичного роману і роману-дистопії твори письменниці мають загальний фабульний стрижень, що узгоджується зі схожою "внутрішньою" лінією дослідження ключових проблем сучасного суспільства - проблеми духовного виживання, нівелювання особистості, втрати і пошуку індивідуальності, стосунків чоловіка і жінки, природи і людини в межах екологічної свідомості. Усі ці проблеми вирішуються М. Етвуд крізь призму жіночого бачення в характерних для сьогоднішньої жінки психологічних станах, пов'язаних з духовними і тілесними відчуттями. Це дає привід літературознавцям віднести її творчість до літератури фемінізму. Але і "жіночий голос", і "жіноча історія" у творчості М. Етвуд - лише характерні прийоми метафоризації екзистенціальних проблем. Фемінізм М. Етвуд варто розглядати як особливий світогляд, основою якого стала нова філософсько-антропологічна концепція, пов'язана з поняттям "стать", "гендер" і заснована на переосмисленні співвіднесеності понять чоловік/жінка, культура/природа, розум/тіло. У своїй творчості вона "прагне "відшукати" в "жіночому тілі" справжню жіночість, яка стане джерелом нового світогляду"²⁴. Можна говорити про те, що романістика М. Етвуд - "нове "читання" європейської культурної історії з погляду "іншої статі", коли, як пише О. Забужко слідом за Ж. Даррида, "маргінальне стало центральним"²⁵. Психолого-аналітичний принцип ретроспекції, матеріалізуючись в особистісній манері оповідання-сповіді героїні, стає концептуально важливим у романістиці М. Етвуд як словесно-художній аналог властивого канадцю "погляду назад", його прагнення повернутися до джерел національної ідентичності, цілісності. Але цей шлях в історичне минуле, як і сама історія для канадця, постає в суперечливому поєднанні змістів: з одного боку, як "сховище від розчарувань сучасності", з іншого - як "вигадка, плід уявлення"²⁶. Через минуле родини і країни романістка прагне вирішити проблему національної і соціальної ідентичності. Вдаючись до прийому інтертекстуальності, автор збагачує сюжети багатомірністю змісту, емоційніше позначає проблематику відносин людини з дійсністю.

Кожен із романів М. Етвуд, у якому йдеться про базисні відносини людини, соціуму і природи та про необхідність усвідомлення їхньої нерозривної єдності, у певний спосіб завжди пов'язаний із проблемами екологічної свідомості - домінантної, на думку А. Нямцу, у сучасній культурі²⁷. Ця свідомість передбачає існування "вищого смислу і порядку, які пов'язують людину з довкіллям"²⁸. На передній план тут завжди висуваються духовні і моральні домінанти.

Текстовий аналіз романістики М. Етвуд дозволив виявити жанрово-стильові особливості, ключові проблеми її творчості, визначити місце, яке посідає письменниця у канадській і світовій літературі в цілому.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. “Жизнь до человека” - канадский вариант романтического концепта Жизни-в-Смерти // Проблемы идентичности, этноса, гендера в культуре и літературах старого и нового света. - Минск: Пропилеи, 2004. - С. 236-242.

2. Историко-литературные сдвиги в понятии “выживание” от века XIX к веку ХХ (канадская литература) // Від бароко до постмодернізму: Зб. наук. пр. - Д.: ДНУ, 2003. - С. 172-176.

3. Маргарет Этвуд и проблема феминизма // Вестник СевГТУ. - Севастополь: СевГТУ, 2003. - Вип. 45. - С.56-63.

4. Маргарет Етвуд та оцінка її творчості представниками сучасного літературознавства // Матеріали 8-ї Міжнародної конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвіт у контексті діалогу національних культур". - Д.: ДНУ, 2002, Т.1. - С.235-236.

5. Особенности проблемы выживания в канадском варианте аспекта Жизни-в-Смерти (роман М.Этвуд “Жизнь до человека”) // Матеріали 7-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта 2004". Т.21. Риторика і стилістика. - Д.: Наука і освіта, 2004. - С.5-7.

6. Оцінка творчості Маргарет Етвуд в сучасному зарубіжному літературознавстві // Тези 9-ї Всеукраїнської наукової філологічної конференції "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики" - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 12-13.

7. Проблемы изучения канадской литературы в современном литературоведении // Від бароко до постмодернізму: Зб. наук. пр. - Д.: ДНУ, 2002. - С. 238-243.

8. Роман Маргарет Этвуд “Лакомый кусочек”. Начало романного творчества современной канадской писательницы // Вестник СевГТУ: Філологія. - Вып. 51: - Севастополь: СевНТУ, 2004. - С. 80-94.

9. Роман М. Етвуд "Оповідання Служниці" - жанровий експеримент // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 31-36.

10. Современный канадский роман (творчество М.Этвуд) // Від бароко до постмодернізму: Зб. наук. пр. - Д.: ДНУ, 2000. - С. 144-149.

11. Художественное своеобразие одного из последних романов М. Этвуд "Невеста-грабитель" // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету. Сер. Літературознавство. - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2003. - Вип. 4(36). - С. 129-136.

12. Художественное своеобразие романа М. Этвуд “Под именем Грейс” // Матеріали Нямцу А. Поэтика современной фантастики. - Черновцы: Рута, 2002. - С. 240.

13. Стеценко Е.А. Экологическое сознание в современной американской литературе. - М.: ИМЛИ РАН, 2002. - С. 267.

14. Матеріали 2-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. - Т. 18. Філол. науки. - Д.: Наука і освіта, 2003. - С.52-53.

15. Элементы готического в романе М.Этвуд “Женщина-оракул” // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень" - Т.13. Філологія. - Д: Наука і освіта, 2002. - С. 32-33.

АНОТАЦІЯ

Воронцова М.Ю. Своєрідність романістики М. Етвуд - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 - Література зарубіжних країн. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

М. Етвуд - ключова фігура сучасної англоканадської літератури, чия творчість є найбільш помітна та репрезентативна в літературному процесі Канади. Її творчість - це спроба втілення особистої та національної самоідентифікації канадця. У ній взаємодіють нові, характерні для постмодерністської літератури кінця ХХ століття, художні тенденції з ознаками поетики і семантики, що виділяють англоканадську літературу з кінця ХIХ століття.

Розглядаються питання про місце творчості М. Етвуд в канадській та світовій літературі взагалі, своєрідність її внеску в розвиток сучасної канадської літератури, характер жанрових, поетологічних, стильових трансформацій на тлі взаємодії суто канадських, а також європейських і американських літературних традицій.

У роботі аналізується своєрідність романістики М. Етвуд. Визначаються головні риси поетики, тематики, проблематики, жанрові особливості, система образів та характерні риси головного героя, зв'язок творчості письменниці з літературним фемінізмом.

Дисертація є першою спробою у вітчизняному літературознавстві комплексного аналізу романістики англоканадської письменниці М. Етвуд.

Ключові слова: англоканадська література, роман, поетика, проблематика, національна самосвідомість, виживання, екологічна свідомість, екоестетика, концепт, фемінізм.

АННОТАЦИЯ

Воронцова М.Ю. Своеобразие романистики М. Этвуд. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 - Литература зарубежных стран. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2005.

М. Этвуд - ключевая фигура современной англоканадской литературы, чье творчество является наиболее заметным и репрезентативным в литературном процессе Канады. Его значимость во многом определена попыткой воплощения личностной и национальной самоидентификации канадца. В поэтике произведений взаимодействуют новые художественные тенденции, характерные для постмодернистской литературы конца ХХ века, с приметами поэтики и семантики, которые выделяют англоканадскую литературу с конца ХIХ века.

Рассматривается вопрос о месте творчества М. Этвуд в канадской и мировой литературе в целом, о своеобразии ее вклада в развитие современной канадской литературы, о характере жанровых, поэтологических, стилевых трансформаций на фоне взаимодействия исконно канадских, а также европейских и американских литературных традиций.

В работе анализируется своеобразие поэтики, тематики, проблематики, жанровых особенностей, системы образов в романистике М. Этвуд. Своим проникновенным психологизмом, умением выделить психологически тонкую деталь и вместе с тем сделать серьезное, философское обобщение, подчеркнуть наиболее типичные черты национального характера писательница убедительно доказывает искреннюю заинтересованность в современных проблемах Канады. М. Этвуд достигает поставленной перед собой цели: отразить уникальность и неповторимость канадской литературы в характерных только для нее образах, концептах, благодаря которым ее [канадскую литературу] будут воспринимать как самобытную наряду с другими мировыми литературами.

Исследуется жанровое своеобразие романистики М. Этвуд, отмеченное тесным взаимодействием примет социально-психологического, исторического, готического, детективного романа и романа-дистопии.

В диссертации романистика М. Этвуд разбита на три этапа: 1) 1969 - 1976 гг. (“Съедобная женщина”, “За водной гладью”, “Леди-оракул”); 2) 1979 - 1988 гг. (“Жизнь до человека”, “Телесные повреждения”, “История, рассказанная Служанкой”, “Кошачий глаз”); 3) 1993 - 2000 гг. (“Невеста-разбойница”, “Под именем Грейс”, “Слепой убийца”).

При всей своей оригинальности, отмечено сходство романов М. Этвуд в тематике и проблематике. Ключевыми темами в романистике М. Этвуд стали женское видение окружающего, психологические основы формирования личности, ее отчужденность, сугубо индивидуальное восприятие действительности, усиливающееся ощущение дискомфорта, неудовлетворенности собой и окружающим миром, перерастающее в душевный кризис, а также взаимосвязь прошлого с настоящим, проблема взаимоотношений отцов и детей.

Выявлены характерные черты главного героя романистики М. Этвуд - одинокой женщины с неблагополучно складывающейся судьбой, со свойственным ей “моральным мазохизмом”. Его причина - ощущение вины, которое в экзистенциальной сексуальности достигает национального идеологического уровня. Героиня М. Этвуд погружена в процесс поиска самой себя, который начинается с осознания фрагментаризации сознания и души, попыток найти целостность бытия. Результатом поиска героини самой себя здесь оказывается пробуждение внутренней свободы, умение отвергать все общепринятое, несоответствующее индивидуальности, выработка своей системы ценностей, на которую женщина будет ориентироваться в дальнейшем. Образ женщины показан на фоне обманчивой, противоречивой действительности, какой она предстает глазам, уму и сердцу современного канадца и М. Этвуд. Писательница в большей мере сосредоточена на анализе актуальных проблем современного канадского общества: проблемы морального “выживания” человека, нивелировке личности, потере и поиске индивидуальности, а также истоков социальной несправедливости, проблеме взаимоотношений природы и человека, мужчины и женщины. Художественное воссоздание данных аспектов через призму женского видения не безосновательно дает повод многим исследователям творчества писательницы причислять его к литературе феминизма, об отдельных аспектах которого заявляет и сама писательница. Феминизм реализуется в творчестве М. Этвуд не только как общественное движение, но и как философско-теоретическая и философско-антропологическая концепции. Такой поворот в изучении гендерного статуса человека стал ключом к открытию социокультурной детерминации человека, где задана новая парадигма мышления, новые характеристики человека. В них находит свое отражение меняющийся мир, отторгающий стереотипы и былые “естественные” нормы человеческого поведения. Женщина в произведениях М. Этвуд ощущает потребность не только в семейной значимости, но и в общественной, творческой деятельности, свободной самореализации. Отсюда ее протест против “телесного”.

Работа является в отечественном литературоведении первой попыткой комплексного анализа романистики англоканадской писательницы М. Этвуд.

Ключевые слова: англоканадская литература, роман, поэтика, проблематика, национальное самосознание, выживание, экологическое сознание, экоэстетика, концепт, феминизм.

Summary

Vorontsova M.Y. Peculiar features of M.Atwood's novels. - Manuscript.

The thesis is for the degree of Candidate of Philological Studies. Speciality 10.01.04. - Literature of Foreign Countries. - Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2005.

M.Atwood is a key figure of English-Canadian literature, whose creative work is the most noticeable and representative in the Canadian literary process, and demonstrates the attempt to embody individual and national Canadian's self-identity. New fictional tendencies, peculiar for the literature of postmodernism at the end of the XXth century, interact in it with the poetic and semantic peculiarities, which have singled out the English-Canadian literature since the end of the XIXth century.

The dissertation focuses on M.Atwood's place in Canadian literature and world literature on the whole, and her peculiar contribution to the contemporary Canadian literature development concerning genre, poetological and style transformations against the background of Canadian, European and American literary traditions interaction.

M.Atwood's novels peculiarity is analyzed. The main features of poetics, thematic and problematic specificity, image system, genre and the main character's peculiarities of her novels and the connection with literary feminism are determined as well.

In the home literary studies the proposed investigation is the first attempt of M.Atwood's novels complex analysis.

Key-words: English-Canadian literature, novel, poetics, problems, national self-identity, survival, ecological consciousness, ecoaesthetics, concept, feminism.

Размещено на Allbest.ru