Бінарні колізії модернізму та аванґардизму в українській поезії першої половини ХХ ст. (на прикладі творчості Лесі Українки, М. Семенка, Б. Антонича)

Дисертація присвячена аналізу модерністської та авангардистської поезії першої половини ХХ ст., спирається на її емпіричні факти, що потребують узагальнення, висвітлюють у наочній формі колізії між двома напрямами - на прикладі неоромантизму, футуризму та сюрреалізму. Аналіз поглядів та творчості Лесі Українки підтверджує її причетність до модернізму, розкриває визначальну ознаку напряму, що полягає у розбудові доцентрового поетичного космосу, у несприйнятті хаосу. Властивий йому конструктивний принцип, обстоювання вічних цінностей, риси “аристократизму духу”, вольові імперативи, характерні як для самої письменниці, так і для її персонажів. Таким був неоромантизм, що знімав напругу між мрією і дійсністю, підносив її до високих ідеалів, а не опускався до буденщини. Незмінним лишався статус високого мистецтва, найповніше розкритий у драмі “У пущі”, яка на прикладі життя американських пуританів відображала істотні події раннього українського модернізму.

Протилежні інтереси проявлялися в аванґардизмі, зорієнтованому на хаос, епатаж, нігілістичне ставлення до будь-яких цінностей, тотальну деструкцію. Віднаходячи у мистецтві хворобливі явища, він вчасно вказує на них, використовуючи засоби “сміхової культури”, намагаючись зруйнувати загальноприйняту нормативно-аксіологічну шкалу, що розкрито на прикладі М.Семенка, який запропонував свій варіант українського футуризму, пережив разом із ним еволюцію від кверофутуризму до панфутуризму та Нової Ґенерації. Найцікавішим виявився кверуфутурний етап, сповнений активними пошуками несподіваних для української поезії зображально-виражальних засобів, запровадженням теми романтизованого урбанізму, естетизацією арлекінади. М.Семенко переживав своєрідну драму між класикою і аванґардизмом, що зумовило амбівалентність його натури, яку він самоусвідомлював. Для його ранньої лірики характерні музичні ремінісценції, асоціації з образотворчим мистецтвом. Обґрунтування деструкції призвело до руйнування здобутків колоритного кверофутуризму, зумовило формування панфутуризму, небезпечне розмивання “берегів” мистецтва, практику служіння тоталітарними режимам, несприйняття “аристократизму духу”, спробу розчинитися у деперсоналізованому натовпі, позбавивши мистецтво і себе в ньому будь-якої перспективи.

Теоретичні міркування Марії Моклиці про розрізнення модернізму та аванґардизму у межах бінарної опозиції “конструкція - деструкція” підтвердилися при аналізі творчості та концепцій Лесі Українки і М.Семенка.

У дисертації виявлено відкритість систем модернізму та аванґардизму, що сприяло “дрейфуванню” тих чи інших стильових течій від однієї до іншої. При цьому спостерігалися зміни у семантиці та функціональному наповненні стилів, які опинялися у відмінних напрямах, не втрачаючи при цьому істотних стильових характеристик. Таким був зокрема сюрреалізм. Виявлено його відмінність у французькому варіанті, що відповідав вимогам аванґардизму, та в українському. З'ясовано, що цей стиль у ліриці Б.-І.Антонича набув ознак, відповідних концепції модернізму, обґрунтованої поетом у статті “Національне мистецтво”, розгортався у просторі доцентрового поетичного космосу, позбавленого пафосу деструкції та епатажу. Б.-І.Антонич користувався тими джерелами, що й французькі письменники - психоаналізом, але тлумачив їх у конструктивному ключі. Основним кодом його лірики були сновидіння, які виконували сюжетотвірну функцію. Досвід поета на стільки був переконливим, що мав своїх послідовників, засвідчив життєздатність сюрреалізму у модерністському варіанті.

Аналіз бінарних колізій модернізму та авангардизму на конкретному матеріалі творчості Лесі Українки, М.Семенка, Б.-І.Антонича, на осмисленні специфіки неоромантизму, футуризму та сюрреалізму дає підстави говорити про спільні та відмінні характеристики визначальних напрямів української (і світової) літератури ХХ ст., про багатство їх форм, про потребу адекватного розуміння та інтерпретації загальних тенденцій літературного процесу і його кожного факту зокрема, не допускаючи плутанини ні в поняттях, ні у визначеннях. Запропонований у дисертації варіант історичного та смислового розмежування аванґардизму і модернізму не може бути остаточною відповіддю на порушене питання, він має дискусійну пропозицію на шляху наближення до істини.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях

1). Ковальова О.Ю. Колізії українського модернізму (на прикладі творчості Лесі Українки). // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 14. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С.29-31.

2). Ковальова О.Ю. Співвідношення модернізму та аванґардизму: теоретична неузгодженість. // Слово і час. - №11. - 2004. - С.74-79.

3). Ковальова О.Ю. Сюрреалістичні візії в поезії Б.-І. Антонича. // Літературознавчі студії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Вип. 7. (Бібліотека Інституту філології). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.161-166.

4). Ковальова О.Ю. Сюрреалістичний герметизм поезії Емми Андієвської. // Літературознавчі студії Київського національного університету. - Вип. 12. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 254-259.

5). Ковальова О. Ю. Амбівалентна муза Михайля Семенка. // Вісник (Літературознавчі студії) Київського міжнародного лінгвістичного університету. - Вип. 7. - К.: Правові джерела, 2005. - С.133-143.

6). Ковальова О.Ю. Авангардистський урбанізм поезії Михайля Семенка: так чи ні? // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - Вип. 7. - Київ: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, 2005. - С. 5-7

7). Ковальова О.Ю. Леся Українка: Вибір модернізму. // Дивослово. - №10. - 2005. - С.51-54.

АНОТАЦІЯ

Ковальова О.Ю. Бінарні колізії модернізму та аванґардизму в українській поезії першої половини ХХ ст. (на прикладі творчості Лесі Українки, М.Семенка, Б. Антонича). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. - українська література. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено висвітленню бінарних колізій модернізму та аванґардизму, з'ясуванню їх спільної основи (“філософія життя”) та відмінних характеристик на прикладі аналізу творчості Лесі Українки, М.Семенка та Б.-І.Антонича, осмислення специфіки неоромантизму, футуризму і сюрреалізму. Вперше зроблена спроба виявити іманентну сутність магістральних напрямів і відповідних стилів, подолати практику ототожнення цих понять, віднайти шлях адекватного їх розуміння та інтерпретації, уважного прочитання текстів без накладання на них чужорідних схем. З'ясовано визначальні смислові характеристики модернізму та аванґардизму, що полягають в актуалізації антитетичних принципів конструкції і деструкції, формування поетичного космосу та хаосу, що зумовлює відмінні завдання цих літературно-художніх систем. Виявлено відповідність неоромантичного стилю - модернізму, футуристичного - аванґардизму, простежено здатність деяких стилів, як-от сюрреалізму, “дрейфувати” від одного напряму до іншого.

Ключові слова: модернізм, аванґардизм, напрям, стиль, неоромантизм, футуризм, сюрреалізм, конструкція, деструкція, бінарна колізія.

неоромантизм футуризм сюрреалізм модернізм

АННОТАЦИЯ

Ковалева О.Ю. Бинарные коллизии модернизма и авангардизма в украинской поэзии первой половины ХХ века (на примере творчества Леси Украинки, М. Семенко, Б. Антоныча). - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01. - украинская литература. - Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко. - 2005.

Диссертация посвящена раскрытию бинарных коллизий модернизма и авангардизма, определения их общей основы (“философия жизни”) и различных характеристик на примере анализа творчества Леси Украинки, М. Семенко и Б.-И. Антоныча, осмысление специфики неоромантизма, футуризма и сюрреализма. Впервые сделана попытка выявить сущность магистральных направлений литературы ХХ века и соответствующих им стилей, преодолеть практику отождествления понятий модернизма и авангардизма, найти путь их адекватного понимания и интерпретации, внимательного прочтения текстов без накладывания на них несоответствующих схем. Выяснено предопределяющие смысловые характеристики модернизма и авангардизма, которые основываются на актуализации принципов конструкции и деструкции, формировании поэтического космоса и хаоса, что обуславливает разные художественные цели этих литературных систем. Раскрыто соответствие неоромантизма модернизму, футуризма - авангардизму, рассмотрено свойство сюрреализма “дрейфовать” от одного направления к другому.

Анализ взглядов, поэзии и драматургии Леси Украинки подтверждает ее причастность к модернизму, понятие которого появилось в украинской литературе благодаря ей. Поэтесса одна из первых пришла к выводу о необходимости развития национальной словесности в новом направлении, пыталась защитить его от некорректных нападок, репрезентовать собственным творчеством, которое основывалось на усовершенствовании поэтического космоса, противостоящего хаосу. Для ее произведений характерен конструктивный принцип, черты “аристократизма духа”, волевые императивы, которые воспринимаются в качестве определяющего свойства неоромантизма, преодоления препятствия между мечтой и действительностью, что было невыполнимым для классического романтизма. Леся Украинка приподымала жизнь к высоким идеалам, снимая напряжение между ними, не опускаясь к будничным проблемам. Судя по ее статьям и письмам, она употребляла термины “модернизм” и “романтизм” как понятия общего и особенного.

Противоположными были художественные интересы М.Семенко, поглощенный возможностями футуризма, ориентированного на хаос, эпатаж, нигилизм, тотальную деструкцию, что было присуще авангардистским течениям. Вариант украинского футуризма, предложенного М.Семенко, отличается от итальянского (Т.Маринетти), русского (В.Маяковский, В.Хлебников и др.), хотя имеет и общие черты, тяготение к агрессивной лексике, динамике урбанизированного мира, к словотворчеству. Из трех этапов эволюции украинского футуризма (кверофутуризм, панфутуризм, Новая Генерация) наиболее интересен первый, исполненный активными поисками новых изобразительно-выразительных средств, введение темы романтизированного урбанизма, эстетизация арлекинады (мотив Пьеро). Размывание “берегов искусства” во имя сомнительного “метаискусства” привело к разрушению достижений раннего украинского футуризма, что было свойственно многим авангардистским течениям.

Теоретическая оппозиция модернизма и авангардизма, подтвержденная творческой практикой Леси Украинки и М.Семенко, основывается на антиномии “конструкция - деструкция”, свидетельствует о неправомерности размещения этих направлений в один ряд.

Открытость систем модернизма и авангардизма делает возможным для “дрейфования” тех или иных стилей от одной системы к другой. При этом наблюдались изменения в семантике и функциональном наполнении стилевых тенденций, не теряя при этом своих существенных свойств. Таковым был сюрреализм. Возникнув во французской литературе на основе дадаизма, опираясь на технику автоматического письма и теорию психоанализа, используя всевозможные средства авангардизма (эпатаж, агрессия, нигилизм, деструкция и т.д.), он пытался объединить художественные и политические цели, поэтому производил впечатление эклектического явления. В диссертации проверено и подтверждено присутствие элементов сюрреализма в лирике Б.-И. Антоныча, выявлено, что этот стиль приобрел черты модернизма, обоснованные поэтом в его статье “Национальное искусство”, развивался в пространстве поэтического космоса, противостоящего хаосу, не воспринимающего пафоса деструкции. Б.-И. Антоныч использовал общие для сюрреализма источники - психоанализ, особое значение отводил сновидениям как конструктивному фактору лирического сюжетотворения. Творчество поэта и его последователей модернистов доказало жизнеспособность сюрреализма в модернистском варианте.

Ключевые слова: модернизм, авангардизм, направление, стиль, неоромантизм, футуризм, сюрреализм, конструкция, деструкция, бинарная коллизия.

SUMMARY

Kovalyova O.U. Binomial collisions of modernism and avant-gardism in the Ukrainian poetry in the first part of the XX century. (By the example of the works of Lesya Ukrainka, M. Semenko, B-I. Antonych). - Manuscript.

Ph.D. of languages and literature thesis by the specialty 10.01.01. - Ukrainian literature. - National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, 2005.

Ph.D. of languages and literature thesis is devoted to the analysis of the binomial collisions of modernism and avant-gardism, determination of their combined foundation (“philosophy of life”) and distinguished characteristics by the example of the works of Lesya Ukrainka, M. Semenko, B-I. Antonych, comprehension of specificity of neo-romanticism, futurism and surrealism. It is the first attempt to reveal the immanent essence of main directions and corresponding styles, to surmount the practice of substitution of these concepts, to find out the way of their adequate understanding and interpretation, careful perusal of texts without using unequal schemes. It is specified the primordial semantic characteristics of modernism and avant-gardism, that consist in actualization of antithetical principles of construction and destruction, forming out the poetical space and chaos that call forth the difference of missions of these literary and artistic systems. It is specified the conformity of the neo-romanticism style - modernism, futurism style - avant-gardism, it is followed the ability of some styles, as surrealism to “drift” from one style to another.

Key words: modernism, avant-gardism, direction, style, neo-romanticism, futurism, surrealism, construction, destruction, binomial collision.

Размещено на Allbest.ur