Сповідально-молитовні мотиви в українській класичній літературі (генеза, типологія, ідіостилі)

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Бєлоброва Т. Аспекти модифікації молитовних жанрів у художній практиці П. Куліша // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2004. - Вип. 9. - С.172-181.

2. Бєлоброва Т. Специфіка художньої адаптації молитовних жанрів у літературі Київської Русі // Наук. вісник Ізмаїльськ. держ. гуманітар. ун-ту : Іст. науки. Філол. науки : Зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2004. - Вип. 17. - С.48-53.

3. Бєлоброва Т. Сповідальне слово і духовний простір особи В. Стефаника // Література. Фольклор. Проблеми поетики : Зб. наук. праць. - Вип. 18. - Ч.I : Аспекти духовності української літератури. - К.: Акцент, 2004. - С.363-376.

4. Бєлоброва Т. Просторова організація ліричного переживання в молитовному тексті // Слово і час. - 2005. - №11. - С. 79-83.

5. Бєлоброва Т. Специфіка молитовного жанру Т.Г. Шевченка // Тарас Шевченко: текст і контекст. - Ізмаїльський держ. гуманітар. ун-т : Зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2005. - С.56-59.

Анотація

Бєлоброва Т.А. Сповідально-молитовні мотиви в українській класичній літературі (генеза, типологія, ідіостилі). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.- Тернопіль, 2007.

Вироблено теоретико-методологічні засади аналізу текстів під означеним кутом зору, здійснено термінологічне структурування й кореляцію відповідного поняттєво-категоріального апарату; з'ясовано онтологічні, психологічні та культурологічні джерела молитвоцентричного тексту, особливості його функціонування в українському духовно-мистецькому просторі (від фольклорних замовлянь, заклять, доброзичень, найстарших руських писемних самозаклять, „Слова про Ігорів похід”, перекладної та оригінальної сакральної літератури, „Слова о Лазаревім воскресінні” Кирила Туровського, анонімного „Сказання про Бориса і Гліба”, „Слова про Закон і Благодать” Іларіона, „Моління Данила Затворника”, Києво-Печерського патерика до сповідального слова та молитовних мотивів у творчості Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, В. Стефаника та ін.).

Досліджено ейдологію, іконіку, хронотопну організацію молитовності та сповідальності як мотиву і лейтмотиву, проаналізовано показові в обраному аспекті художні твори з погляду взаємодії їх естетичних та поетологічних констант і домінант, типології та своєрідності втілення сповідально-молитовних мотивів у текстах різних родів, видів, жанрів.

Ключові слова: молитва сакральна, молитва літературна, молитовність, сповідальність, молитвоцентричний текст, мотив, лейтмотив, хронотоп, психологізм, типологія, ідіостиль.

Аннотация

Белоброва Т.А. Исповедально-молитвенные мотивы в украинской классической литературе (генезис, типология, идиостили).- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Тернопольский государственный национальный университет имени Владимира Гнатюка.- Тернополь, 2007.

Разработаны теоретико-методологические основы анализа текстов под намеченным углом зрения, проведено терминологическое структурирование и корреляцию соответствующего понятийно-категориального аппарата; выяснены онтологические, психологические и культурологические истоки молитвоцентрического текста, особенности его функционирования в украинском духовно-художественном пространстве (от фольклорных заговоров, заклятий, доброжеланий, древних русьских письменных самозаклятий, „Слова о полку Игореве”, переводной и оригинальной сакральной литературы, „Слова о Лазаревом воскресеннии” Кирилла Туровского, анонимного „Сказания о Борисе и Глебе”, „Слова о Законе и Благодати” Иллариона, „Моления Даниила Заточника”, Киево-Печерского патерика до исповедального слова и молитвенных мотивов в творчестве Т. Шевченко, П. Кулиша, И. Франко, В. Стефаника и др.).

Исследованы эйдология, иконика, хронотопная организация молитвенности и исповедальности как мотива и лейтмотива, проанализированы показательные в избранном аспекте художественные произведения с точки зрения взаимодействия их эстетических и поэтологичских констант и доминант, типологии и специфики воплощения исповедально-молитвенных мотивов в текстах разных родов, видов, жанров.

Ключевые слова:

- молитва сакральная, молитва литературная, молитвенность, исповедальность, молитвоцентрический текст, мотив, лейтмотив, хронотоп, психологизм, типология, идиостиль.

Summary

Belobrova T.A. Confessional-prayerful motives in Ukrainian Classic Literature (genesis, typology, idiostyle). - Manuscript.

Dissertation for the candidate of philological sciences degree in speciality 10.01.06 - Theory of Literature. - Ternopil National Pedagogical University named Volodymyr Gnatyuk. - Ternopil, 2007.

Theoretic-methodological grounds of the text analysis under intended point of view are developed, terminological structuring and correlation of the proper conceptual-categorical system is carried out, ontological, psychological and cultural origins of prayer-centered text are clarified, peculiarities of its functioning in Ukrainian spiritual-fiction space (from folklore exorcisms, paternosters, conjurations, ancient Russian selfpaternosters, “The Song of Igor?s Campaign..”, sacral literature in translation and origin, “The Song of Lazarus's resurrection” by Kirill Turovskiy, anonymous “Legend about Boris and Gleb”, “The Song of Law and Grace ” by Illarion, “Daniil Zatochnik's prayings”, Kyiv-Pechersk's pateric to the confessional word and prayerful motives in the works by T. Shevchenko, P. Kulish, I. Franko, V. Stefanik and others ) are specified.

Eidology, iconic, chronotope organization of prayer and confession as a motive and leitmotif are studied, significant in the chosen aspect works of art are analyzed from the standpoint of their esthetic and poetological constants and dominants interaction, typology and specificity of realization of confessional- prayerful motives in the texts of various kinds, types, genres.

The phenomenon of the prayer and, comprehensively, prayer-centered text, naturally originates as a response for a person's spiritual ontological and axiological need in the search of the way to the God, truth, as well toward himself, to the moral-ethical and psychological self understanding. Confession as one of the essential aspects of the prayer and prayerness had its evolution in the correlation of the sacral and fiction word and got its universal nature, which allows considering it as an archetype of sensible - intellectual discourse. On the basis of this archetype, both from the religious and psychology of works of art points of view expand key dilemmas - confession and repentance, confession and sermon.

Making and developing of the prayer-centered text, embraces key moments of the forming of the European culture: along with the status of the significant element of the Christian dogma, prayer and confession had worldly status. Confession in the literature is the text, where the narration runs mainly from the first person, who reveals the innermost bottoms of his soul, mentality, longing for grasping “the final truth” about him and the universe.

In contrast to the sacral prayer, that has definite gradation and canonization, literary prayer and prayer-centered text are able to express more furcated and individualized spectrum of emotional and intellectual states, which allows referring to this text as to the property not only the lyrics but other literary types as well.

The chronotope of emotional experience is organized in the way that the confession of the person, possessing mainly homogenic character, extends to the transcendent dimension, coordinating with cosmic objective reality. This chronotope is understood as a way to the lofty truth, marked emotionally and lifted up to the Absolute. Spatial coordinates got their moral-ethical semantics. Prayer word becomes accumulant of the energetic state, hidden factor of action, the symbol of synergetic emotional experience of the way out of the habitual for the person bounds of the body and Ego. In the prayer not only transcendental contact with the God realizes but the intensification to the sphere of the personal experience as well. The addresser goes through existential state of self-intensification and self-examination. He appears to be original mediator between the opposition poles and power sets: top/bottom, (lofty/base), heaven/ abyss, light/dark, good/evil, truth/lie, black/white, depth/surface.

The given thesis offers the first complex research of the peculiarities of fiction functioning prayer-centered text and confessional motives in the Ukrainian literature of the classical period. The fiction space here satiated with the confessional and prayerful motives, which is caused by spiritual needs of the period and invariant peacemodelled paradigm of each author, along with the general fiction tradition. Prayer-centered texts are characterized by the wide genological spectrum, by various compositional-semantic elements, still are drawn towards general morally- ethical and esthetical core, having done, in the certain way, complete phenomenon.

On the basis of the analysis of the representational material in the thesis substantial constants of the confessional psychology (concentration on the person's spirituality, his inner world, deliberately cultivated individualism, lyricism as demonstration of sensuality, definite rhetoric manner, that is sometimes contiguous with demiurge and tribunal manners) are clarified; Compositional-semantic aspects of confession (repentance, oath, thanksgiving, glorification and other) are analyzed. The objects of confessional appeals - the God (the Lord, the Most High, the God's Mother, rarely - the Jesus Christ, pre-Christian and ancient gods), and also various manifestations of emotional states of the lyrical subject in the moment of the prayer - confession.

The process of intellectualization of the Ukrainian literature and expansion of ethic-esthetic and cognitive possibilities influenced greatly the functioning of the prayer-centered texts in the Ukrainian literature of the new time. Our understanding of the prayer-centered text and use of confessional-prayerful motives and leitmotifs in it, releases the question about strict genre canonization and dogmatization.

Key Words: sacral prayer, literary prayer, prayerness, confession, prayer-centered text, motive, leitmotif, chronotope, typology, idiostyle.

Размещено на Allbest.ru