Суб’єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект

Родильна обрядовість у дослідженні П. Чубинського // Літературознавчі студії. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. - Вип. 8. - С. 89-103.

Звичаєво-правові інклюзії у жанрах казки та легенди // Вісник Київського міжнародного університету (Літературознавчі студії). - К: В-во Київського міжнародного університету, 2003. - № 5. - С.297-308.

Фольклор як реалізація суб'єктності етносу // Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Вид-во Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, 2003. - Т.13. - С. 6-11.

Українська весільна драма: Міфологічні витоки, звичаєво-правові основи сімейного права // Література. Фольклор. Проблеми поетики. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. - Вип. 17. - С. 10-18.

Вивчення звичаєвості як сегмента фольклорної культури // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Літературознавство, мовознавство, фольклористика. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. - Вип. 15. - С.56-58.

Ґендерна та вікова суб'єктність в святково-ігровій реальності українців // Літературознавчі студії. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2005. - Вип. 12. - С. 215-220.

Індикація особистісних смислів у фольклорних образах // Літературознавчі студії. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип.11. - С.189-193.

Стереотипність стосунків та уявлень родових соціальних груп у фольклорі // Літературознавчі студії. - К.: Вид-во Київського міжнародного університету, 2004. - № 6. - С.374-385.

Знаковий характер та стереотипна суб'єктність фольклорних явищ // Літературознавчі студії. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. - Вип. 10. - С. 111-114.

Подолання внутрішніх особистісних конфліктів у рекрутській темі українського фольклору // Вісник Київського славістичного університету. - К.: КСУ, 2005. - № 22. - С.66-77.

Програмно-діяльнісні функції родинної дихотомії в українському фольклорі // Література. Фольклор. Проблеми поетики. - Кривий Ріг: Акцент, 2005. - Вип. 22. - Ч.1. - С. 99-109.

Становлення функціонально-контекстного методу в вітчизняній фольклористиці // Літературознавчі студії. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2005. - Вип. 14. - С.153-157.

Суб'єктивна інтерпретація як вид образної трансформації в фольклорному тексті // Вісник Київського славістичного університету. - К.: КСУ, 2005.- № 25. - С.76-81.

Трансмісія тексту смерті у фольклорі // Стиль і текст. - К.: Вид-во Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, 2005. - Вип. 6. - С.118-126.

Фольклор як простір розгортання соціумних смислів // Діалог. Медіа-студії. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 2. - С.120-131.

Науковий доробок П.П. Чубинського в царині вивчення народних юридичних звичаїв. \\ Літературознавчі студії. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - Вип. 17. - С.45-49.

Міжетнічні та міжрелігійні суб'єктні регулятиви у фольклорному тексті (на матеріалах наукових досліджень П. Чубинського) // Літературознавчі студії. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. - Вип. 15.- С.38-46.

Операційні принципи побудови смислових відношень у фольклорній опозиції „козак, чумак - безземельні - селянин-землероб” // Літературознавчі студії. - К.: Вид-во Київського міжнародного університету, 2006. - № 8. - С.292-302.

Знаки як носії семантики фольклорного тексту // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. - К.: Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова, 2006. - Вип. 10. - С. 142-151.

б) додаткових:

До питання постановки національної ідеї виховання у вузівських курсах етнопедагогіки, етнопсихології // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 1996. - Ч.2. - С.71-75.

Із державотворчих змагань українського жіноцтва (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 1998. - Вип. 15. - С.232-236.

Апокрифічні оповідання в записах Ганни Барвінок // Людина. Психологія. Культура. - Корсунь-Шевченківський, 1998. - С.23-36.

Ганна Барвінок. Письменниця, фольклорист / Збірник. До 170-річчя від дня народження. - К.: Рада, 2001. - С. 443-463.

Правні обряди сімейно-родового життя українців як засіб збереження національної самоідентичності // Культура і мистецтво у сучасному світі. - К.: В-во КНУКіМ, 2002. - Вип. 3. - С.34-41.

Комплексний підхід до визначення змісту навчального курсу „Звичаєве право” в університетській освіті // Вісник КНУКіМ. - К.: В-во КНУКіМ, 2002. - Вип. 6. - С.43-48.

Фольклорна основа педагогічних норм соціалізації молоді // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2003. - Вип. 30. - С. 179-188.

Анотація

Івановська О.П. Суб'єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.07 - фольклористика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертація є комплексним дослідженням українського фольклору як соціокультурного феномена, здійсненим на основі структурно-семіотичного підходу. Пропонується модель образної системи українського фольклору, конститутивними категоріями якої є суб'єктність етносу, соціуму, індивіда; семіосфера фольклору; трансмісія традиційного смислу; наратив як функція фольклорного тексту. У функціональній парадигмі досліджень фольклорний текст розглядається як семіотична одиниця фольклору, як засіб моделювання різних видів реальності за правилами комунікативного спілкування носіїв традиції. Основним текстотвірним чинником фольклорного факту є комунікативна інтенція адресанта, втілена через прагматику тексту, серединний елемент діалогу. Він моделює інтерсуб'єктну структуру, актанти якої - автор-виконавець і реципієнт. У цьому аспекті колективність розглядається у безпосередньому зв'язку із конвенційністю актантів фольклорної ситуації.

В роботі виявлено синтезуючі чинники конвенційності та варіативності наративу, визначено функції фольклорного наративу, завдяки яким виникає явище його варіативності, але водночас зберігається традиційний смисл.

Обґрунтовано методологічну доцільність вивчення фольклорного феномена у двох площинах: як функцію (з її процесуальними характеристиками) і як текст (з його дискурсивними характеристиками). У роботі використано ідеї споріднених гуманітарних наук - лінгвістики, семіотики, культурної антропології, соціології, уведено в науковий обіг фольклористики категорію суб'єктності.

Ключові слова: суб'єктність, традиційний смисл, семіозис, трансмісія, наратив, знак, символ, індекс, конвенційність, декодування.

Ивановская Е.П. Субъектно-образная система фольклора: категориальный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Впервые в украинской фольклористике исследуется фольклор как целостная субъектно-образная система с ее онтологическим статусом в общенациональном культурном пространстве. В работе используются методики анализа различных гуманитарных дисциплин, осуществляется попытка их интеграции в единый универсальный фольклорно-теоретический комплекс.

В диахронно-синхронном аспекте прослеживается становление и развитие концепций предметного поля фольклористики; особое внимание уделяется функциональной составляющей фольклорного произведения.

Теоретические обобщения осуществляются автором с помощью категории субъектности, которая вводится в понятийный базис украинской фольклористики. Движущие силы реализации субъектности - программирующие механизмы носителя традиции относительно отдельного творческого акта. Программная реальность фольклорного произведения реализуется через фольклорный мотив, который имеет продуцирующую (моделирующую) силу, генерируя коллизии не произвольные, а внутренне обусловленные. При этом субъєктность социальных групп транслирует драматическое начало, дихотомическое противопоставление фольклорных стереотипов, с которых образуются отдельные сюжетно-тематические системы.

Категориальное моделирование фольклорного текста как объекта исследования дало возможность определить образную систему украинского фольклора, конститутивными категориями которой являются субъектность этноса, социума, индивида; семиосфера фольклора; трансмиссия традиционного смысла; нарратив как функция фольклорного текста. В системно-категориальном аспекте фольклор представляется в двух плоскостях: как функция (с ее процессуальными характеристиками) и как текст (с его дискурсивными характеристиками).

Развертывание связей традиционных смыслов в процессе фольклорного воспроизводства осуществляется через трансмиссию. При этом традиция выступает феноменом фольклора, а трансмиссия - его функциональной характеристикой. Индивид выступает носителем субъектности, активного и сознательного начала своей индивидуальной деятельности, только включившись в разнообразные формы коллективного творчества, носителем которого является этнос, социум.

Фольклор как синкретический комплекс вербальных и невербальных форм традиционной культуры имеет коды-метафоры как главные структурные элементы текстообразования. Текст рассматривается не как дистрибутивное множество смыслов, а как иерархия нескольких уровней: концептного, образного, жанрового, нарративного. Иерархия уровней текста имеет двойственную функцию: структурирующую, потому что оно делает возможным в теоретическом плане описание смыслов, и операционную, поскольку осуществляет сегментацию текста. Поэтому в диссертации первичным является текстовое пространство, маркированное по нескольким иерархическим уровням системности, а жанровая система представляется одной из ее подсистем.

Субъектность индивида в использовании метафоры состоит в актуализации его личностных переживаний, его интеллектуальной эволюции. В фольклоре „работают” метафоры, возникновение которых порождено личностным смыслом самозащиты. Они - всецело фольклорные, поскольку согласуются с мифологическим мировосприятием.

В результате исследования установлено, что фольклорный текст несет в себе характеристики коллективности (на основе конвенционности) и субъективности (на основе нарративной тенденции транслятора).

Ключевые слова: субъектность, традиционный смысл, трансмиссия, нарратив, знак, символ, индекс, конвенционность, декодирование.

Ivanovska O.P. Subject-figurative system of folklore: categorial aspect. - Manuscript.

Thesis for gaining the scientific degree of the Doctor of Philology in speciality 10.01.07 - Folkloristics - National Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2007.

The dissertation is the complex research of the Ukrainian folklore as sociocultural phenomenon. In its basis there is the system-categorial text approach. It suggested the model of figurative system of Ukrainian folklore the constitutive category of which is the subjectiveness of ethnic group and socium, semiosphere of folklore; transmission of traditional meaning, narration as a function of folklore. In the functional paradigm of researches the folklor text is studied as a semiotic unit and as a way of modelling different types of reality according the rules of communicative intercourse of traditional exponents.

The main textual factor is communicative intention of the addresses, embodied through the pragmatic aim of the text, intermediate element in the dialogue. The folklore text becomes intersubjunctive structure the figurants of which are the author and recipient. The category of collectivness is connected with conventioness of folklore situation meaning.

Synthesyzing factors of conventionality and variationality of folklore narration thanks to which traditional meaning appears and kept are showed in research.

The methodological expedience of studying folklore phenomenon has been proved in two spheres: as a function (with processional characteristics) and as a text (with its discissive characteristics). The ideas of allived humanifarian sciencies - linguistics, semiotics, cultural anthropology, sociology are used in the work and the category of subjectiviness is inserted in scientific turnover of folkloristics.

Key words: subjectiviness, traditional meaning, transmission, sign, symbol, index, conventioness, decoding.

Размещено на Allbest.ru