Роман “Марко Проклятий” - своєрідний художній експеримент автора зі складною сюжетно-композиційною структурою, часово-просторовими переміщення специфічною образною системою. Для нього характерні риси готичних, “химерних”, фольклорно-міфологічних, історичних творів. Певною мірою роман “Марко Проклятий” вплинув на розвиток “химерної” прози XX століття, був її своєрідним підґрунтям.

У романі “Марко Проклятий” основний зміст базується на етичному світогляді українського народу. Крім того, О.Стороженко вдало поєднав і розкрив міфологічний та національно-історичний коди, тому реальні події часів Б. Хмельницького можна проаналізувати за допомогою міфологічної та релігійної систем. Образ Марка Проклятого створений за принципами готичного роману. Це сильна, цілеспрямована, пристрасна людина, здатна на безумні вчинки. Її життєвий” шлях цілком відповідає загальноєвропейській міфологічній схемі народження героя. Цей персонаж, архетипом якого був Вічний Жид, близький до інших аналогів у світовій літературі: Скезоні в “Італійці” Радкліфа, Амброзіо в “Монасі” М. Льюїса, Мельмоті в “Мельмоті-блукачі” Ч. Метьюріна. Усім їм притаманний погляд, що навіює страх; безсмертя і вічне блукання світом як кара за гріхи. Для кожного з них також характерні риси, в яких виражені національні особливості морально-етичного світогляду.

Завдяки символічності у романі “Марко Проклятий” чітко виділяються міфологічні, певні готичні елементи та романтичні особливості. О. Стороженкові вдалося детально розкрити християнську дидактику і побіжно змалювати національно-визвольну боротьбу. Історичні події послужили обрамленням для відтворення життя українського Агасфера. Отже, враховуючи на специфічні стильові ознаки, роман “Марко Проклятий” можна вважати зразком готичної прози.

Отже, О. Стороженко створив різножанрову романтичну й реалістичну прозу, збагатив образну систему, розширив наративні та стилістичні особливості оповідань і романів. Своєю творчістю він безпосередньо вплинув на розвиток української літератури, поєднавши національну специфіку із загальноєвропейською традицією.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Решетуха С. Готика як принцип самоорганізації тексту в оповіданні “Примари Несвізького замку” О. Стороженка // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Вип. 33. - Львів, 2004. - С. 113-118.

2. Решетуха С. “Марко Проклятий” - роман-екперимент (міфологічний аспект) // Слово і час. - 2006. - № 9. - С. 34-40.

3. Решетуха С. “Химерні” оповідання О. Стороженка: жанрово-стильові особливості // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2006. - Вип. 13. С. 96-106.

4. Решетуха С. Жанрова своєрідність циклу оповідань “З народних уст” О. Стороженка // Українське літературознавство: Збірник наукових праць. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. - Вип. 67. - С. 191-199.

5. Решетуха С. “Химерні” образи в романі „Братья-близнецы” О. Стороженка Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. 22-23 березня 2007 р.: В 2т. - Т. 2. - К.: НАУ, 2007. - С. 27-28.

Анотація

Решетуха С. А. Проза Олекси Стороженка: жанрово-стильові особливості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2007.

Дисертація присвячена проблемі жанрово-стильової своєрідності прози О. Стороженка. У роботі визначено жанрову специфіку малої прози письменника, проаналізовано сюжетно-композиційні структури, наративні та ситуативні особливості, образні системи. Здійснено детальний аналіз роману “Братья-близнецы”, з'ясовано вплив уснопоетичної та літературної традиції на творення сюжетів, характерів персонажів, розкрито близнюковий міф, архетип вічного священика, галерею соціальних типів. Зосереджено увагу на готичних творах, їхній специфіці, проведено паралелі з “химерною” прозою XX століття, доведено вплив О. Стороженка на розвиток цього літературного явища. У романі “Марко Проклятий” розкрито міфологічний, релігійний та національно-історичний коди крізь призму морально-етичного кодексу українця, архетипу Вічного Жида в контексті аналогів у світовій літературі.

Ключові слова: “химерна” проза, хронотоп, міфологічний та національно-історичний коди, сюжетно-композиційна структура, наративні та ситуативні особливості, образна система, готичний роман, романтизм, символічність, профанний та сакральний світи.

Summary

Reshetukha S. A. The prose of Oleksa Storozhenko: peculiarities in genre and style. - Manuscript. Dissertation for achieving the candidate degree of philological sciences according to the specialty 10.01.01. - the Ukrainian language. - Lviv Ivan Franko National University. Lviv, 2007.

Dissertation is devoted to the investigation of the peculiarities in genre and style in the prose of O. Storozhenko.

O. Storozhenko belongs to the “disrespected bards” cohort, those Ukrainian writers who were not accepted in their time. In the period of Marko Vovchok cult his works remained on the edge of literary critics. Soon his short stories “From people's mouth” and “Marko Cursed” were viewed as entertainment and adventure prose. Therefore literary heritage of one of the most unique national writers in 19th century was not studied at the proper level. The lack of monographic researches does not allow to clearly state the role and place of O. Storozhenko in the history of Ukrainian literature. His works should be read nowadays since he to a certain degree was the father of “chimerical prose” in Ukrainian literature. According to this the prose of O. Storozhenko has to be analyzed thoroughly. It is necessary to trace the similarities and differences with the “chimerical” prose of 20th century as well as with European gothic trend (Ch. Meturin, M. Luise).

In this paper the works of O. Storozhenko are studied in the context of historical events and literary process of the second half of 19th century, the genre specification of his works is defined, gist and contexture structures, narration and situation peculiarities, the system of characters are analyzed. The novel “Brother-twins” is analyzed in details and the influence of M. Gogol on the scenery and characters creation is traced. Here the following points are analyzed: the myth about twins, eternal priest, the gallery of social characters. Attention is paid to the gothic works, their specification, the analogy is drawn with the “chimerical” prose of 20th century, and it is proved that O. Storozhenko had the partial influence on the development of this literary phenomenon.

The novel “Marko Cursed” shows the mythological, religious and national and historical codes with the help of moral and ethnic codex of the Ukrainian, archetype of Eternal Jew. This work is compared with the analogical works in world literature (gothic novels of Ch. Meturin and M. Luise). The character of Marko Cursed is referred to those in the basis of which we have the archetype of eternal traveller. Undoubtedly, O. Storozhenko with this novel “Marko Cursed” deserves attention as a writer.

Key words: “chimerical” prose, chronotop, mythological and national and historical codes, gist and contexture structure, narration and situation peculiarities, the system of characters, gothic novel, romanticism, symbolism, real and sacred world.

Аннотация

Решетуха С. А. Проза Олексы Стороженко: жанрово-стилистические особенности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2007.

Диссертация посвящена проблеме жанрово-стилистического своеобразия прозы О. Стороженко. В работе определено жанровую специфику малой прозы писателя, проанализировано сюжетно-композиционные структуры, нараторские и ситуативные особенности, образные системы. Осуществлен детальный анализ романа “Братья-близнецы”, определено влияние устнопоэтической и литературной традиции на создание сюжетов, характеров персонажей, раскрыт близнецовый миф, архетип вечного священника, галерея социальных типов. Сосредоточено внимание на готических произведениях, их специфике, проведены параллели с “химерной” прозой XX века, доказано влияние О. Стороженко на развитие этого литературного явления. В романе “Марко Проклятый” раскрыты мифологический, религиозный и национально-исторический коды сквозь призму морально-этического кодекса украинца, архетипа Вечного Жида, в контексте аналогов в мировой литературе.

Ключевые слова: “химерная” проза, хронотоп, мифологический та национально-исторический коды, сюжетно-композиционная структура, нараторские и ситуативные особенности, образная система, готический роман, романтизм, символичность, профанный и сакральный миры.

Размещено на Allbest.ur