Форми вираження авторської свідомості в російській літературній казці 30-50-х років XIX століття
Критерії аналізу літературної казки XIX ст. Визначення спільних ознак авторської прозової казки. Своєрідність сюжетно-композиційних форм організації та форм оповіді як основних способів художнього втілення авторської свідомості у прозовій казці.
| Рубрика | Литература |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2013 |
| Размер файла | 75,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Персоніфікований оповідач у формі першої особи однини (твори В. Даля, О. Сомова, С. Аксакова) стає найпопулярнішою для літературної казки формою. Для казки-стилізації характерна архаїчна наративна організація з установкою на усне мовлення. У ній виникає образ розповідача з простонародного середовища. Такій казці притаманна імітація усного мовлення, яка досягається за допомогою прямого звернення до читачів, використання елементів розмовної мови, додаткових пояснень-ремарок, різких переходів оповіді від однієї ситуації до іншої, використання елементів казкової обрядовості - типових формул, символіки чисел, традиційних приказок тощо.
Інколи оповідь у літературній казці має яскраво виражений суб'єктивний характер, хоча оповідач й виступає у формі «він». При цьому складається враження, що оповідач - один із персонажів казки. Часто він безпосередньо звертається до героїв, ніби забуваючи, що його роль - описувати події. Подібна близькість автора-оповідача до персонажів зустрічається у казках В. Даля, О. Сомова, С. Аксакова, де відтворюються, широко застосовуються та імітуються жанрово-стильові особливості фольклорної казки. Для цих казок характерні різні форми стилізації, вагомою в них стає орієнтація на голос оповідача з народу, на фольклорну традицію усного побутування твору.
Фантастичний світ казок В. Одоєвського та А. Погорєльського сприймається як незалежна від людини даність. За допомогою гротеску В. Одоєвський глибоко аналізує сучасну йому дійсність. Розвиваючи традиції нефольклорної літературної казки, саме В. Одоєвський підготував ґрунт для появи сатиричних казок М. Салтикова-Щедріна. Крім того, В. Одоєвський створив образ абсолютно нового типу розповідача - Іринея Модестовича Гомозейка, який, на відміну від фольклорного розповідача, є ученим, філософом, просвітителем.
У філософсько-фантастичному типі літературних казок виникає протиставлення казкового і реального (казка А. Погорєльського). Оповідь у таких казках не стилізується під народну. Свідомість автора-оповідача часто знаходить вираження через мотив втечі в інші форми життя, наприклад, до світу дитинства.
Казкові твори М. Вагнера свідчать про те, що письменник, спираючись на творчість Г. Андерсена, використовує жанр казки для зображення реальної дійсності. Це йому вдається тому, що він, сміливо порушуючи канони казкового жанру, перевертає все з ніг на голову, мотивуючи це особливим становищем персонажа-оповідача. Оповідач Кіт Мурлика має особливий статус у просторі (він народився вниз головою), що дозволяє йому бачити події у несподіваному ракурсі. У цій літературній казці відбувається заміна автора-оповідача розповідачем без стилізації під традиційну фольклорну оповідну форму.
Таким чином, літературна казка завжди співвідноситься із фольклорною, але разом з тим значно відрізняється від неї типами авторської суб'єктивності й формами її репрезентації. Оповідь у народній казці суворо послідовна та однолінійна, вона сповнена мовленнєвих кліше, образ автора в ній визначений традицією і не може бути трансформований сказитилем. У літературній казці спектр авторської суб'єктивності значно ширший. У ній виникають різноманітні оповідні перспективи (з точки зору об'єктивного оповідача і з точки зору персонажа), використовуються різні форми оповіді. Водночас і в літературній, і в фольклорній казках утілюється світобачення, наближене до міфологічного. Автори літературних казок не обмежуються відтворенням тієї дійсності, яку можна спостерігати безпосередньо. Ті оповідні стратегії, які обирають автори, перетворюють казкову картину світу на видиму, оживлюють її, роблять неповторною. З цією метою письменники використовують специфічні прийоми та оповідні форми, експресивно-стилістичні засоби як художньої літератури, так і фольклору. Слово у літературній казці часто набуває метафоричного значення, яке і концентрує, і пояснює авторське світобачення через художній образ.
Основні публікації
1. Шередека Г.В. К вопросу о теоретическом осмыслении понятия «образ автора» // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Літературознавство». Вип. 2 (50). Ч. I. - Харків, 2007. - С. 159-165.
2. Шередека Г.В. Соединение фольклорных и литературных традиций в сказках О. Сомова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Літературознавство». Вип. 1 (45). - Харків, 2006. - С. 25-33.
3. Шередека Г.В. Архетипи та архетипічні образи // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Літературознавство». Вип.4 (44). - Харків, 2005. - С. 1-8.
4. Шередека Г.В. Особливості російської літературної казки кінця XIX-початку XX століття // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія «Філологічні науки». Вип. 1 (48). - Полтава, 2006. - С. 89-93.
5. Шередека Г.В. Іріней Гомозейко та Рудий Панько: два типи оповідача //Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. VIII Гоголівські читання: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Полтава, 2006. - С. 18-21.
6. Шередека Г.В. Специфика литературной сказки в творчестве В.И. Даля // Наследие В.И. Даля в контексте общечеловеческих ценностей: Девятые Международные Далевские чтения: доклады и сообщения. - Луганськ, 2005. - С. 136-145.
7. Шередека Г.В. Невичерпне джерело народної мудрості (про народну казку) // Слов'янський збірник. Випуск 5. - Полтава, 2006. - С. 322-327.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Риси "просвітницького героя" та їх запозичення в літературну казку доби реалізму. Пoетикальні особливості літературної казки як виміру реалізації просвітницького проекту пізнання в добу реалізму на прикладі роману Джона Рескіна "Король золотої ріки".
курсовая работа [58,0 K], добавлен 24.10.2014Особливості побутової психології людини, що яскраво зображені у казці Людвіга Тіка "Білявий Екберт". Просторовий аналіз статичних образів дому, кімнати, горища у казці німецького письменника. Відображення простору як філософської категорії мрії.
творческая работа [17,5 K], добавлен 22.11.2010Психологізм як метод образно-логічного осягнення соціально-психологічної суті людини в художній творчості. Форми втілення психологізму в українській літературі. Сублімація авторської психології в художні образи. Постать Коцюбинського в рецепції критиків.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 21.08.2012Пізнання духовного світу народів, що населяють Британські острови через багатство та різноманітність британського казкового фольклору. Британські письменники, що звернулися до жанру літературної казки. Надання народним казкам індивідуального звучання.
реферат [26,7 K], добавлен 27.01.2010Дослідження понять композиції, сюжету та фабули. Феномен історичності в романі Павла Загребельного "Диво". Активність авторської позиції та своєрідність композиції твору. Визначення структурно-семантичних типів та стилістичних особливостей роману.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 13.04.2014Різноманітність художніх форм казки як її суттєва жанрова ознака. Класифікації казок різними авторами. Огляд груп казок та їх педагогічних можливостей. Особливості казок про тварин. Чарівні (героїчні) казки як найбільша група казкового народного епосу.
реферат [26,3 K], добавлен 16.11.2009Життєвий шлях Бориса Грінченка. Грінченко як казкар та педагог. Поняття українських символів та їх дослідження. Аналіз образів-символів казки "Сопілка" Б. Грінченка. Порівняння образів-символів Грінченка із символами-образами української міфології.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 07.01.2011Особливості та антипросвітницькі мотиви літератури німецького романтизму. Соціально-психологічний аспект повісті-казки. Сатиричний та метафоричний зміст казки. Реалістичний і містичний світ у творі. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 14.05.2014Біографія французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Символічна основа твору "Маленький принц". Гуманістична спрямованість казки. Поетична меланхолія "Маленького принца". Моральні повчання, сказані простою мовою. Гімн світосприйманню дитини.
реферат [31,1 K], добавлен 14.11.2011Предмет як літературознавча категорія. Поняття "художній предмет" відповідно до його функцій у творенні художнього смислу і з урахуванням значення авторської інтенції та ролі предмета у процесі візуалізації. Предметне бачення та художнє мислення.
реферат [26,0 K], добавлен 11.02.2010З’ясування загальнолюдських моральних цінностей, закодованих поруч з міфами у казковому епосі народів світу. Міфологічна свідомість і закони історичної дійсності в казці. Універсальна модель гармонійного світу в народній казці. Казка в шкільному вивченні.
дипломная работа [117,9 K], добавлен 08.07.2016Визначення та типологія верлібру у сучасному літературознавстві. Концепція перекладу української перекладознавчої школи. Філософія верлібру Уолта Уїтмена. Передача образів і символів мовою перекладу. Переклад авторської метафори, відтворення неологізмів.
курсовая работа [305,9 K], добавлен 02.06.2014Сутність поняття художності літератури, її роль у суспільно-естетичній свідомості людства. Естетичність художнього твору, його головні критерії. Поняття "модусу" в літературознавстві як внутрішньо єдиної системи цінностей і відповідної їх поетики.
реферат [27,4 K], добавлен 07.03.2012Цюй Юань – основоположник китайської стародавньої авторської поезії. Історичні умови формування творчої індивідуальності автора як поета епохи Східного Чжоу. Проблематика, поетична фантазія, дивовижні образи, яскравість і багатство мови поеми "Лісао".
реферат [41,3 K], добавлен 13.03.2015Поняття про систему персонажів, її роль і значення в сюжеті твору. Особливість авторської манери письменників в епоху відродження, одним з яких був Вільяма. Шекспір. Загальний опис системи персонажів в трагедії автора "Отелло", яка є наслідком конфлікту.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 03.10.2014Специфіка авторського підходу до змалювання комплексу Роксолани. Функції обрамлення новели Леоніда Мосендза "Роксоляна" в розкритті ідеї духовного стоїцизму. Суголосність авторської позиції у змалюванні історії України з представниками празької школи.
статья [23,0 K], добавлен 31.08.2017Казка як вид оповідального фольклору, порівняльний аналіз літературної та народної казки, структура і композиція, система образів й мовні особливості. Аналіз специфіки структури і змісту британських казок. Методика проведення уроку англійської літератури.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 17.12.2011Оскар Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд — відомий англійський письменник, автор поезій, казок, комедій, гостросюжетних новел. Перші поетичні спроби. Жанр літературної казки. Імпресіоністські мотиви в творчості літератора. Останні роки життя письменника.
реферат [23,8 K], добавлен 17.02.2009Поняття та загальні засади романтизму. Життєвий та творчий шлях Людвіга Тіка - видатного німецького поета, письменника, драматурга. Казка як провідний жанр творчості німецьких романтиків. Особливості та специфіка літературних казок Людвіга Тіка.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 04.01.2013З`ясування значення поняття художнього образу, засобів втілення його у поетичному творі. Аналіз образу радості в творчості українських поетів. Дослідження даного образу у пейзажній ліриці збірки В. Стуса "Зимові дерева". Особливості розкриття теми.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.05.2015
