Поняття добра і зла в художньому світі Винниченка-драматурга

У п'єсах 1918-1930 рр. Винниченко-драматург не просто схвалював дійовий альтруїзм, реальну жертовність і “боротьбу за людину” взагалі; а й ставив питання про діяння особистості будь-якої нації в ім'я загальнолюдських інтересів. При цьому дійовий егоїзм антигероїв, їх корисливі форми маніпулювання долями людей і бездонну зажерливість власників та шахрайство лжепророків зображував майже в кожній п'єсі 20-х рр.

По-сьоме, якщо в п'єсах В. Винниченка 1906-1916 рр. лише намітився поступовий відхід головних дійових осіб від особистісних та вузько соціальних чи партійних інтересів і позицій у поглядах на добро та зло, то герої п'єс 1918-1930 рр. знаходяться в постійному етико-духовному поступі до розуміння добра і зла як критеріїв загальнолюдських масштабів. По-восьме, для зображення саме процесу духовного прозріння й розвитку дійових осіб В. Винниченко використовує такі основні прийоми драматургічного мислення й мовлення: у перших п'єсах (1906-1916 рр.) основними виступають переважно діалоги, роздуми, характеристики та інохарактеристики, ремарки й репліки дійових осіб, у яких подаються лише поверхові, хоча й дуже категоричні морально-етичні та етико-духовні оцінки дійових осіб, думкам, діям і наслідкам діяльності їхніх опонентів, тоді як у п'єсах 20-х рр. повністю домінують і чітко визначені наміри та прагнення, дії й життєві позиції майже всіх дійових осіб. Та найважливішим є те, що все це виражається автором за допомогою переважно складних, логічних, доказових та переконливих мовленнєво-синтаксичних конструкцій, і висловлювань, за допомогою таких прийомів як типізація, активний мовленнєвий вплив більшості дійових осіб, глибокі й багатогранні роздуми, психо- та самоаналізи як героїв, так і антигероїв (“Брехня”, “Пригвождені”, “Мохноноге”, “Закон”, “Над”) тощо. І в усьому тому так чи інакше відчувається досвід як вітчизняних драматургів (корифеїв українського театру, Б. Грінченка, Лесі Українки, Л. Яновської, О. Олеся й багатьох інших), так і зарубіжних (Г. Ібсена, А. Стріндберга Г. Гауптмана, М. Метерлінка, С. Пшибишевського, Л. Андрєєва, ін.); як постійно присутня класична традиція діалогізування, так і новаторство “модерних” форм спілкування дійових осіб та їхніх роздумів і про сутність добра та зла, й про форми добро- та злотворення в умовах дійсно революційних зрушень в усіх галузях і на всіх рівнях свідомої діяльності людей.

Тобто, категорії "добро" і "зло" в драматургії В. Винниченка відіграли різні й дуже важливі функції, але найголовнішими з них є: свідчення про те, що цей автор не лише правдиво відтворював реальну революційну дійсність світу початку XX ст., а й геніально прогнозував і навіть проектував подальший її розвиток; саме етико-духовне прозріння й поступ Винниченка-драматурга дає можливість говорити не лише про безвихідно-трагічну суперечливість світобачення і головних дійових осіб, і самого автора, а й про таку гостроту їхніх поглядів, принципів і добро- та злотворчих задумів, дій та протистоянь, які врешті-решт закінчувалися справжньою етичною зрілістю і в масштабах особистості та соціуму, і в масштабах суспільства та людства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Макарова Т. М. Духовний стан дійових осіб п'єси В. Винниченка “Брехня” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 9. - К. - Кривий Ріг: Твім інтер, 2001. - С. 137-144.

2. Макарова Т. М. Воля і духовність (за п'єсою В. Винниченка “Дизгармонія”) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 14. - К.: Твім інтер, 2002. - С. 239-250.

3. Макарова Т. М. Духовність дійових осіб п'єси В. Винниченка “Дочка жандарма” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 16. - К.: Твім інтер, 2003. - С. 204-208.

4. Макарова Т. М. Життя без критеріїв (за п'єсою В. Винниченка “Базар”) // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. - Серія літературознавство. - Вип. 4 (36). - 2003. - С. 89-93.

5. Макарова Т. М. Духовні закони родини // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 17. - К.: Твім інтер, 2004. - С. 226-231.

6. Макарова Т. М. Не гріхи, а продумані злочини (за п'єсою В. Винниченка “Гріх”) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 18. - Ч. 1. - К.: Акцент, 2004. - С. 483-488.

7. Макарова Т. М. Миттєвості вічності в мистецтві (за п'єсою В. Винниченка “Memento”) // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія літературознавство. - Вип. 2 (38). - Харків: Нове слово, 2004. - С. 85-91.

8. Макарова Т. М. Духовність як ознака панства й селянства у п'єсі В. Винниченка “Молода кров” // Наукові записки. - Вип. 61. - Серія: Філологічні науки (літературознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. - С. 181-186.

9. Макарова Т. М. Духовна пересторога у п'єсі В. Винниченка “Мохноногоє” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 21. - Ч. 1. - К.: Акцент, 2005. - С. 526-537.

10. Макарова Т. М. Дух соціального відчуження // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія літературознавство. - Вип. 1 (41). - Ч.2. - Харків: Нове слово, 2005. - С. 102-106.

11. Макарова Т. М. Духовні аспекти виховання у п'єсі В. Винниченка “Натусь” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 22. - Ч. 1. - К.: Акцент, 2005. - С. 367-376.

12. Макарова Т. М. Історичні чинники обездуховленості дійових осіб п'єси В. Винниченка “Між двох сил” // Наукові записки. - Вип. 62. - Серія. Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - С. 133-138.

13. Макарова Т. М. Дух і культура п'єси В. Винниченка “Панна Мара” // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т. VI. - Ч. 1. Художня література в контексті культури. - С. 257-262.

14. Макарова Т. М. Драматизм родинних експериментів у п'єсах В. Винниченка “Пісня Ізраїля” (Кол-Нідре) і “Над” // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Вип.. XXXII. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - С. 42-45.

15. Макарова Т. М. В. Винниченко про добро, зло та духовність // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 24. - Ч. 1. - К.: Акцент, 2006. - С. 481-488.

16. Макарова Т. М. На шляху етико-духовного виміру драматургії В. Винниченка // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 25. - К.: Акцент, 2006. - С. 464-468.

17. Макарова Т. М. Етико-духовні засади бунтівників та опозиціонерів у творах В. Винниченка та А. Камю // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 26. - К.: Акцент, 2007. - С. 76-89.

Размещено на Allbest.ru