Світове визнання Тараса Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Світове визнання Тараса Шевченка

Вступ

Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини.

Джон Ф. Кеннеді

В історії кожного народу є такі постаті, які вбирають у себе живу душу народу, підносять рівень культури на світовий рівень та стають невід'ємною частиною його життя. Такою постаттю для нас, українців, є Тарас Григорович Шевченко.

Кожний, хто вивчає творчість Великого Кобзаря, переконується, що вона має світове значення. Твори великого сина України перекладені багатьма мовами світу. Про світову славу Тараса Шевченка свідчать пам'ятники, установлені у різних країнах: Канаді (Палермо), Сполучених Штатах Америки (Вашингтон, Нью-Йорк), Франції (Париж), Румунії (Бухарест).

Ім'я Шевченка ніколи не підлягало забуттю. Мало хто з великих людей був таким популярним за життя. Про поета говорили завжди, говорили багато, і говорили не лише в межах нашої країни. В 40-х роках ХІХ століття поезії Шевченка були особливо популярними серед молоді, про що не раз говорили його сучасники. Перше видання «Кобзаря» зробила митця відомим на теренах Російської імперії, у тому числи на українських землях, що входили до її складу.

Шевченка називали доступним, абсолютно зрозумілим кожній простій людині, його розуміли та любили, але це надавало спрощеності сприйняття поетового феномену.

Шевченка називали революціонером, знаходячи в його творчості мотиви, співзвучні кривавій, жорстокій добі. Так, теми вогню, боротьби, повстання, помсти яскраво представлені в доробку поета. Проте подібні жорсткі мотиви не зменшують якості його як лірика. І хоча більшість закликів спрямовані до українського народу чи поневолених народів царської Росії, слово поета виривалось за межі лише національного світогляду та бунтувало кров усіх несправедливо ображених та зацькованих.

Шевченка називали атеїстом, вириваючи з поезій слова докори Богові, тимчасової зневіри, гнівного протесту, але забували про його глибоку віру, на якій базувались світогляд і світовідчуття митця.

Не все, що говорилося про Тараса Григоровича, було правдою, але і правда часто була здрібненою. Він же своєю творчістю намагався відкрити нам основи, на яких тримаються людина і світ. І сам його життєвий шлях може сказати не менше, ніж творчість Тараса Григоровича. Він слугує прикладом для наслідування, еталоном мужньої незламної людини, на яку посилається велика кількість зарубіжних митців.

Метою реферату є визначення причин світового визнання Тараса Шевченка, місця його творчості та її внесок у світову культуру. Наведенням прикладів вшанування пам'яті Тараса Григоровича в інших країнах.

1. Шевченко і світова література

«Велика сила прийшла з Правобережної України, справжній обновитель української літератури… В історії всесвітньої літератури мало таких прикладів, щоб 26-літній поет виступив з такими зрілими творами перед народом, як Шевченко… В історії світової літератури він поставив собі пам'ятник, сильніший від бронзи»

Альфред Єнсен, Нобелівський інститут Шведської академії наук

Ознайомлення з спадщиною поета за кордоном почалося ще за його життя і згодом набуло там великого розмаху. Перші відгуки про Шевченкові твори з'являються в польській і чеській критиці вже в 40-х роках XIX століття. Але широкий і цілеспрямований інтерес до його поезії формується серед слов'ян у кінці 50-60-х років, свідченням цьому є значна кількість присвячених йому статей (переважно польських) і перші переклади його творів польською, чеською і болгарською мовами (Л. Совінського, А. Гожалчинського, И.В. Фріча, Р. Жинзифова та інших діячів). В братніх літературах, на відміну від західноєвропейських, критичні й наукові-інформаційні праці про Шевченка і перекладання його поезій з'являються паралельно, і процес освоєння його творчості відбувається більш-менш врівноважено. Водночас виходять ґрунтовні статті й розвідки про його творчість, зокрема чеських авторів Е. Ваври, В. Дундера, И. Первольфа.

На сучасному етапі творчість Шевченка найактивніше освоюється в європейських країнах соціалістичної співдружності. Нові збірки перекладів його творів з'явилися в Польщі й Чехословаччині, НДР і Болгарії, в Румунії та інших країнах. Збагатили європейську наукову Шевченкіану праці таких відомих вчених, як Т. Павлов, Ю. Доланський, Ф. Вольман, Е. Вінтер, В. Кубацький, Е. Анд'ял та чимало інших. З'явилися монографії й колективні збірники про творчість Шевченка та її зв'язки з відповідними національними культурами (М. Мольнара, С. Русакієва, М. Ласло-Куцюк, збірник «Революціонер-демократ Тарас Шевченко», виданий в НДР).

На початку XX ст. Західна Європа та Америка мали можливість ширше ознайомилися з творчістю автора «Кобзаря». У зв?язку з відзначенням у 1911 і 1914 pp. його ювілеїв з?являються ґрунтовні праці про творчість поета, західноєвропейськими мовами виходять перші високохудожні переклади його творів, зокрема німецькою (збірка Ю. Віргінії, 1911) і англійською (збірка Е.Л. Войнич, 1911), активно пропагували його поезію зарубіжні журнали.

Популярність Шевченкових творів особливо бурхливо зростала в час національно-визвольних війн різних народів (у Польщі - перед 1863 роком, в Болгарії під час війни проти турецького поневолення в 60-70-ті роки XIX ст. Саме тому творчість Шевченка перекладалася на багато різних мов.

Інколи справедливо зауважують, що революційно-демократичних письменників у XIX ст. було не так уже й мало, проте жоден з них не піднявся до таких вершин шани і любові народу, як Шевченко. У своїх творах він випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до рівня світової трагедії. «Кобзар» знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури - і це було одкровенням.

Творчість Шевченка постає чи не найвидатнішим всеєвропейським і світовим явищем, бо досі, як слушно зауважив Вадим Скуратівський, «вікове горе мас, по суті, не мало своїх літературних уст, не розверзалося ними, не прорізалося своїм художнім голосом». Були окремі літературні спроби, але настільки несміливі й наслідувальні стосовно панівної культури, що ставали панською іграшкою, а не грандіозним мистецьким явищем і національно-соціальним викликом, яким була творчість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітню німоту соціальних низів. Тому «Кобзар» і має планетарне значення, саме українським словом вперше заговорили невідомі досі для елітарної культури світи, речником яких став українець, він своєю творчістю демократизував європейську та світову літературу.

Шевченко - явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Він зумів в доступній формі донести до інших народів менталітет нашої нації, його світоглядні позиції та зобразити усі історичні перипетії, які довелось пройти українцям на шляху державотворення. Взагалі, досліджуючи світове значення творчості Шевченка, просто вражає те, наскільки він популярний за кордоном у багатьох країнах світу. Його вірші надихають, дивують, зачаровують і не важливо який у тебе колір шкіри, національність, наскільки далеко живеш від України і скільки знаєш про її історію.

Отже, така велика різноманітність перекладів творів Шевченка в світі є прикладом його світового визнання, пошани та зацікавленості серед представників різних національностей.

3. Вшанування пам'яті поета

«Вірний і геніаль¬ний син українського народу - безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх народів»

Гафур Ґулям, народний поет Узбекистану

Багато народів світу виказують свою повагу до визначного сина України. Вони здійснюють це в різноманітних формах - від проведення літературно-мистецьких фестивалів до відкриття пам'ятників у більшості країн світу. На сьогоднішній день налічується 1384 пам'ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном - у 35-ти державах. Пам'ятники йому відкриті в Петербурзі, Москві, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі, Буенос-Айресі, Тулузі, Палермо, Братиславі, Варшаві, Ашгабаті - власне на всіх материках. В Україні найбільше пам'ятників встановлено на Івано-Франківщині - 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам'ятників встановлено у Росії - 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані - 16, США - 9 та Канаді - 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та інші.

Перший пам'ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І.О. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам'ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 році.

Починаючи з 1911 року традиційне скульптурне зображення Т. Шевченка - в кожусі та шапці, у похилому віці. З 1990-х років Т. Шевченка почали зображувати у молодому віці.

Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам'ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам'ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Автори пам'ятника - скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Він є одним із символів міста і водночас - яксравим зразком скульптури соцреалізму.

Яскравим свідченням всесвітньої слави українського поета є Всесоюзне Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім'ї вольній, новій», яке щорічно проводиться з 1981 р. У ньому беруть участь представники багатьох країн світу. Всі вони відзначають повагу своїх народів до генія України. У 1986 р. серед інших гостей на свято приїхав індійський письменник Муххамед Шеріф, який переклав поему «Катерина». Із собою він привіз видання Шевченкового щоденника. Також він повідомив, що мовами народів Індії здійснено 22 переклади «Заповіту».

Професор Пекінського університету Тань Де Лінь, яка була на цьому святі (1986), розповіла, що в Китаї широко відомі поезії Шевченка, що твори нашого поета там перекладаються, починаю¬чи з 20-х років. Першим перекладачем був відомий письменник громадський діяч Мао Дунь. Нинішній «Кобзар» китайською мовою містить понад 80 творів (гостя подарувала примірник цього «Кобзаря» Київському університету).

Варто зазначити факт, що Президент України проситиме світове співтовариство визнати наступний, 2014 рік роком Тараса Шевченка. Він, зокрема, нагадав, що в березні наступному року минає 200 років з дня народження великого поета. Зважаючи на це, Президент України підписав листи до керівництва Організації об'єднаних націй та ЮНЕСКО з проханням вшанувати пам'ять про Великого Кобзаря шляхом проголошення наступного року роком Тараса Шевченка.

Цікавий факт, що на його честь названо астероїд 2427 Кобзар.

4. Переклади творів Тараса Шевченка

Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець - він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет - він був хоробрим войовником за права і волю людей.

Ліндон Джонсон, президент США

Світова слава Кобзаря зумовила масову тенденцію перекладу його творів. Особливо це явище спостерігається серед держав, історико-політичне життя яких було описане великим поетом. Не дивно, що твори Тараса Григоровича перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською. французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською. Адже він часто звертався до національно-визвольної тематики не лише українського народу, показуючи цим потребу боротьби окремих осіб не лише як громадян певної держави, а як індивідуумів.

Багато прихильників і популяризаторів творчості та імені Шевченка бачимо серед грузинів. Поет і громадський діяч А. Церетелі, що був знайомий з Шевченком, читав про нього доповідь у 100-ліття з дня народження.

У другій половині XIX століття перекладання його творів розгорнулося також в Чехії (Р. Єсенська, Р. Покорний та інші), Болгарії (Л.С. Каравелов, П.Р. Славейков та інші), Сербії (В. Николич та інші), Хорватії (А. Харамбашич). Значний внесок у справу інтерпретації Шевченка іноземними мовами зробили відомі письменники і поети Л. Стоянов і Д. Методієв, А. Гідаш і Ш. Береш, Е. Вайнерт і А. Курелла, І. Буздугану і В. Тулбуре, Д. Максимович і И. Хрвачанин та інші. Багато користі для ознайомлення й популяризації творчості Шевченка на Заході зробила німецька поетеса Юлія Віргінія, що переклала вибрані твори нашого поета німецькою мовою, додавши прихильну статтю про його творчість. У своїй статті вона зазначає, що успіх Шевченка не мав собі рівних в історії літератури і що він «має право займати у світовій літературі визначне місце».

У 1939 році Р. Меркицький переклав адигейською мовою поему Тараса Шевченка «Катерина» (газета «Соціалістична Адигея», №49, 53, 59). Того ж року адигейською мовою було видано збірку творів Шевченка «Вірші та поеми». Сюди ввійшли поеми «Катерина», «Кавказ», «Наймичка», поезії «О люди! Лбди небораки», «Заповіт» та інші (переклади Р. Меркицький, М. Джанчатов). Ґрунтовну вступну статтю до збірки написав Д. Костанов.Пізніше з'явилися поезії, присвячені Шевченкові (Х. Андрухаєв «Тарас Шевченко» та інші). 1961 року опубліковано нові переклади творів Шевченка: «Заповіт», «Сон», «Гоголю» - перекладач - М. Паранук; вступ до балади «Причинна» (під назвою «Дніпро») - перекладач - Х. Ашинов.

Цікаво, що мовами народів Індії здійснено 22 переклади «Заповіту». З 20-х років XX ст. здійснюються переклади творів Шевченка у Китаї, нинішній «Кобзар» китайською мовою містить понад 80 творів. Як про свого сучасника говорив про Шевченка кубинець Мануель Діас Мартінес, який заявив, що український поет «сьогодні живе і бореться за незалежність разом з народами Центральної Америки. Я бачив там його, я чув там його пісню. В'єтнамський поет By Куан Фуонг відзначив, що «поезія Шевченка близька і зрозуміла всім волелюбним народам світу, вона нині наснажена високою моральною силою, його твори кличуть поневолені народи до боротьби за свою свободу».

Висновок

Отже, Тарас Григорович зробив велетенський внесок у пробудження і формування національної свідомості українського народу, в розвиток української та світової культури. Ідеї, думки, вся творчість Шевченкового генія стала тим живим феноменом, який далі розвивається вже в свідомості українського та світового суспільства. Письменник для нашої Батьківщини - безсмертний месія, а його «Кобзар» - літературна «Біблія». Пам'ятники цьому письменнику встановлено по всьому світу, цитати з його творів у своїх промовах використовують не лише пересічні українці, а й президенти різних країн світу. В українському літературознавстві існує навіть окрема галузь науки - шевченкознавство.

Тарас Шевченко - одна людина, яка змогла врятувати націю. Під час жахливих утисків української мови, культури, традицій, він зумів зберегти їх, вдосконалити, та довести самобутність українського народу. Він атлант, на плечах якого розквітнула всіма забута нація. І тепер нам потрібно дякувати Кобзарю, адже його життєвий шлях та творчий доробок - це істина, яка допомагає нащадкам дотримуватись головних моральних принципів, ніколи не забувати про Батьківщину та своїх земляків.

Список використаних джерел

1. Л. Боллшаков. Повість про вічне життя. - К., 1990.

2. О. Бабишкін. Шевченкова слава. - К., 1989.

3. В. Смілявська. Святим огненним словом. - К., 1990.

4. С. Білий, стаття у «Коломия ВЕБ Портал»

5. І. Тюрменко, О. Горбула «Культурологія: теорія та історія культури Навчальний посібник» К., 2004.

6. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2000

7. Стаття Прес-служби МДУ «Одна людина, щоб врятувати цілу націю».-К., 2013

8. Національний музей Тараса Шевченка: [Альбом] / Упоряд.: Т. Андрущенко, С. Гальченко. - К., 2002.

9. Стаття Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського НАПН України «Видання Т.Г. Шевченка мовами народів світу»

10. Шаріфлі Т.М. Азербайджанська література і Т.Г. Шевченко // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Академії Наук УРСР. - Київ., 1976.

11. Матеріал з Вікіпедії - стаття «Тарас Григорович Шевченко», «Шевченко і українська культура», «Тарас Шевченко у світовій літератур»

Размещено на Allbest.ru