Художній світ Пастернака-лірика

Що стосується формально-зображальної (сюжетної) організації подієвості в ліриці Пастернака, де процесуальність подано як послідовно організований спосіб її бачення, то вона представлена як зміни, що даються “в кінцевій відірваності окремого стану” (пастернаківська термінологія) художньої реальності, оскільки мистецтво втілює сам “градус зміщення реальності” дією сили (стихії) на неї. Динаміка світу кристалізується у моментальному, миттєвому його стані, який фіксує найвищий момент здійсненого зміщення світобуття. Світ, що перебуває в стані руху, постає як окрема застигла поза світу. Динаміка пастернаківського світу прагне втілення в пластиці, набуття визначеності, фіксованості. Світ, з одного боку, - енергія, світовий промінь, з іншого, ця енергія залишає після себе застиглі форми, в яких зберігається. Тілесність світу, що спостерігається, - відбиток сили, яка його пронизала, виконавши певну роботу. Ці спостереження дозволили зробити висновок про те, що сюжету як розгорнутої послідовності бачення подій лірика Б. Пастернака позбавлена, бо подає не сам процес, а його цілеспрямування - результативність. Моделююча художній світ свідомість розщеплює те, що відбувається, на сеґменти - окремі самостійні миттєвості - і фіксує їх, приписуючи дійству значення і смисл. Те, що здалось випадковим у момент його виникнення, фіксується як таке, що має чітке функціональне призначення і місце в загальній процесуальності світу. Причинність не привноситься в світ свідомістю ліричного суб'єкта як його здатність довільної асоціативності (як це подекуди трактується в науці), а представляє собою розуміння з цієї позиції того, що відбувається, як наділеного каузальністю в самій реальності.

Підрозділ 4.2., “Образ як форма, що втілює художній світ”, присвячений аналізові пастернаківської поетики в аспекті структурування образу світу лірики митця. Вся незвичайність створеного поетом образу світу пов'язана з тим, що в зображенні поетичної реальності акцентовано момент, коли речі, які проходять процес творення, застигли на півдорозі, коли сліди перетворень вже почали проступати і виявились схопленими художньою свідомістю.

Принцип художнього моделювання світу, що використовується Пастернаком, ґрунтується на сприйнятті будь-якого явища через метонімічну опосередкованість середовищем, що його втілює, і метафоричне стягування всередину змодельованого явища того, що його перетворює. Ця особливість пояснюється взаємонадбанням як законом існування в художній реальності Пастернака-лірика та суцільною дієвістю, постійною самоактуалізацією світу. Світ постає нероздільним в акті творення/переробки, бо все в ньому охоплюється єдиною силою творчої перебудови. Речі, предмети, явища світу втрачають свою відокремленість, переходячи у власне оточення як у свою нову іпостась-реалізацію та вбираючи все навколишнє за принципом контакту-взаємодії “всього з усім”.

Для образу світу, поетично зафіксованого в ліриці Б. Пастернака, характерне просторове втілення. Простір, що наділений різноякісністю, становить основну характеристику образу світу з ознаками топологічності та топографічності. Смислова єдність речей, подій, явищ розкривається поетом не в порядку часової послідовності, а синхронно, за внутрішньо рефлективною логікою такого цілого, яке оформлене як топос, що здолав хронос, - в єдиній просторовій площині. Просторова локалізація дозволяє втілити та продемонструвати “контактність” - найважливіший момент існування художнього світу Пастернака-лірика. Опозиції, в які вкладається опис простору в цій реальності, - “зближення/віддалення” та “надбання/відбирання”. Основними просторовими показниками тут виступають “просторність”, “тіснота”, “хаос”. Опис простору завжди максимально розкрижений, дискретний, детальний і статичний, що ще раз доводить неможливість розгорнутої сюжетності в даній художній системі.

Час у художньому світі Пастернака-лірика виведено назовні, подано через форму простору, в просторових координатах. Дія і зміна як її результат - характеристики часового порядку - в художній системі Пастернака також подані через просторове втілення. Процес, який має бути зафіксованим в оповіді, подається як опис “масових сцен”, що помічає не саму дію, а її учасників та характер змін, що відбулися в світі.

В останньому підрозділі 4.3. четвертого розділу дисертації, “Текст як організоване висловлювання про художній світ: слово про світ”, увага приділяється комунікативному статусу лірики Б. Пастернака з точки зору розуміння тексту як повідомлення про художній світ.

Аналіз ліричного повідомлення про художній світ через дослідження внутрішнього комунікативного статусу тексту (експлікованого автора та адресата повідомлення) засвідчив, що художня система Пастернака підтверджує чималу кількість звертань до ситуації діалогу. Останній являє собою діалог суб'єктів свідомості, а не тільки риторичний діалог суб'єктів мовлення, що визначає наявність у ліричному повідомленні про світ декількох суб'єктів-комунікантів. У даній художній системі пріоритетною є множинність рівноправних між собою трактувань того, що здійснюється й про що повідомляється. Позиція, з якої ведеться розповідь, максимально суб'єктивована з мовного погляду. Предмет, подія, явище подаються в світлі чиєїсь позиції, так би мовити, з чийогось голосу. Слово про світ - несамоцінне і невіддільне від контексту, який його породжує. Манера мовлення про світ з огляду на його зовнішній комунікативний статус не є втіленням філософських роздумів “людини взагалі” або ж реакції стороннього спостерігача, вона інтимна та особистісно орієнтована й внутрішнім устроєм розрахована саме на таке читацьке сприйняття.

У висновках формулюються загальні підсумки дисертаційного дослідження. Художній світ - це якість твору, здатного продукувати унікальний самоцінний художній феномен; а також літературознавча категорія, покликана описувати художню систему як поетичну реальність. Твір як художня реальність має розглядатися з погляду на закони його художньої онтології, що визначають своєрідність певного художнього явища та всі особливості його організації (внутрішній устрій, художнє оформлення, сприймання).

Констатується, що аналіз художньої реальності Пастернака-лірика з огляду на зазначене розуміння категорії “художній світ” включав три етапи: а) дескриптивно-герменевтичний опис художнього світу як існуючого феномена, аналіз законів, структури та характеру протікання процесів у ньому; б) системно-цілісне дослідження способів внутрішньої організації світу (функціонування категорій “автор”, “герой”, “читач” в якості світопороджуючих суб'єктів); в) вивчення об'єктивації художнього світу в структурі твору за законами поетики, що передбачало текстологічне та структурно-семантичне дослідження сюжетно-фабульного рівня лірики Б. Пастернака, структури художнього образу даної поетичної системи, включаючи його часово-просторові параметри, та аналіз комунікативного статусу ліричного тексту. Наголошується, що окремі елементи та рівні цієї художньої системи характеризуються взаємною впорядкованістю та відповідністю внутрішнім законам художнього світу Пастернака-лірика.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. “…Места и главы жизни целой…” (изобразительность лирики Пастернака) // Слов'янський збірник: Східнослов'янські літератури. - Одеса, 1997. - Вип. 4. - С.230-241.

2. Образ в контексті категорії “художній світ” (зі спостережень над поетичною системою Б.Пастернака) // Проблеми сучасного літературознавства. - Одеса, 1997. - Вип. 1. - С.179-190.

3. Організація процесів в художньому світі поезії Пастернака // Історико-літературний журнал. - Одеса, 1998. - №4. - С. 68-74.

4. Поэтика поступка в художественной системе Пастернака // Вісник Дніпропетровського університету: Літературознавство. Журналістика. - Вип. ІІІ.- Т.1. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - С. 20-27.

5. Художественная система Б.Л.Пастернака: черты эссеистичности и биографизма. - Проблеми сучасного літературознавства. - Вип.5. - Одеса: Маяк, 1999. - С. 163-171.

6. Особенности художественного мира в лирике и поэзия Б. Пастернака // Роди і жанри літератури: Зб. наукових праць за матеріалами конференції, присвяченої пам'яті проф. Г.А.В'язовського.-Одеса, 1997. - С. 162-166.

7. Художественный мир Б.Пастернака в мифологическом контексте // Духовна спадщина Київської Русі.- Одеса, 1997. - Вип. 2. - С. 168-178.

Размещено на Allbest.ru